CC BY
263
УДК 101:316
Л. В. Піддубна, здобувачка
МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ
Досліджено проблеми відображення соціальної реальності під впливом мережі Інтернет. Головну увагу акцентовано на особливостях відображень соціальної реальності під впливом соціально-економічних, політичних, ціннісно орієнтаційних трансформацій.
Ключові слова: Інформаційна мережа Інтернет, соціально-комунікаційна інформаційна мережа, соціальна реальність, поліваріантність, комунікативний простір, віртуальність.
Актуальність проблеми. Останніми роками в Україні стрімкими темпами поширюється мережа
Інтернет. Можна з упевненістю стверджувати, що «всесвітня павутина» стає невід’ємним елементом життя українського суспільства, тим нарізним каменем, нервовою системою сучасної цивілізації, без яких тепер не уявляється можливим просування вперед фактично в будь-якій галузі пізнавальної та практичної діяльності людини [1]. Широкий спектр соціально-психологічних проблем, породжених «інтернетизацією» повсякденного життя всіх прошарків суспільства; формування нових суспільних структур, безпосередньо пов’язаних з Інтернет-проектами; аксіологічні трансформації, що їх переживає особистість при входженні в мережу, зумовлюють актуальність цього дослідження.
Нове транснаціональне «середовище буття» потребує соціально-філософського осмислення. Як стверджує генеральний директор фірми «Intel»
П. Отелліні, «Інтернет завтрашнього дня представлятиме вам інформацію коли завгодно, як завгодно і де завгодно». Ф. Фукуяма вважає, що Інтернет покликаний перебудувати наше суспільство [2]. За Н. Ейдельманом, суспільство майбутнього - це Інтернет [3].
Метою статті є спроба дослідити мережу Інтернет як відображення соціальної реальності. Мережа Інтернет характеризується обмеженим сенсорним переживанням, множинністю особистості і анонімністю, вирівнюванням статусів, розмиванням просторових кордонів, розтяганням і конденсацією часу, необмеженою доступністю контактів. За допомогою Інтернет може конструюватися сама соціальна реальність. Те, що для нас є віртуальним, для інших може поставатися реальністю «sui generis».
Аналіз останніх наукових джерел і публікацій свідчить про те, що проблема впливу мережі Інтернет на соціальну реальність має широкий спектр дослідження. Вона вивчається у психологічній, соціологічній, філософській площинах. Вагомий внесок у дослідженні цих питань зроблено Ф. Фукуямою, І. Девтеровим,
Н. Ейдельманом, М. Кузнєцовим, М. Кастельсом, О. Власенком, Д. Рашкоффом, Л. Пенто, О. Соболєм,
В. Корабльовою, В. Корневим, В. Савчуком, В. Даніл’яном, Я. Ребане, Ж. Бодрійяром, Ж. Делезом, Ф. Джеймсоном, П. Вірільо, М. Постером, Д. Івановим, М. Носовим, С. Ореховою, В. Ємеліним, С. Пацюком та ін.
Виклад основного матеріалу. Філософський аналіз впливу мережі Інтернет на життя інформаційного суспільства репрезентовано всілякими точками зору і оцінюваннями, які не тільки доповнюють, а й суперечать одна одній. Проте суперечність цих оцінювань не може спростовувати той факт, що Інтернет -глобальна соціально-комунікаційна інформаційна мережа, яка відображає соціальну реальність, задовольняє особисті та інформаційні потреби людства, забезпечує рух сенсів у соціальному просторі та часі.
Соціальна реальність може визначатися «сукупністю об’єктів і подій усередині соціокультурного світу, які відображають досвід повсякденної свідомості людей, що живуть своїм повсякденним життям серед собі подібних і пов’язані з ними різноманітними інтеракціями» [4]. Саме у межах цього феномену формуються і функціонують різноманітні світи досвіду, в тому числі віртуальна інформаційна реальність, яка постає як інтерсуб’єктивний світ, загальний і потенційно доступний для всіх користувачів Інтернет. Але на відміну від повсякденності він сприймається не як об’єктивно даний, а виключно як інтерсуб’єктивно сконструйований.
Під впливом Інтернет на різні сфери життєдіяльності людини і суспільства змінюються сучасний світ, вся система виробництва, зберігання та трансляції інформації. Відбуваються зміни функцій не тільки речей як
об’єктів соціальної реальності, а й інформації, яка виступає і об’єктом, і суб’єктом соціального життя. Зростає «щільність» міжособистісних і міжгрупових комунікацій (Newsgroup, Usenet, web-форуми, chat, ICQ), змінюються напрями їх потоків, створюються можливості для трансформацій соціальної структури суспільства. Значно розширюється зона контактів практично кожного користувача мережі, підвищується «особистий» соціальний капітал.
«Віртуальна реальність і глобальна мережа Інтернет втрачають статус приналежних виключно до сфери техніки, техногенних явищ і стають у відомому значенні метафорами, що дозволяють хоча б узагалі визначити контури тих реалій культурологічного, антропологічного та філософського порядку, з якими ми зіштовхуємося на рубежі століть...» [5, с. 66].
Соціум характеризується все більшою мозаїчністю. Інтернет сприяє створенню комунікативного простору і здвоєнню соціальної реальності. Він убирає в себе соціальну реальність у тій її частині, яка може існувати без посилання на реальність, і перетворює її у віртуальність, позбавлену просторово-часових характеристик. Індивідуальність формується випадково під впливом соціальних інститутів і віртуальної реальності, переважно на основі особистих уподобань людини, і практично не асоціюється з об’єктивною реальністю. Віртуальна реальність сприймається як створена реальність, що існує поза людською свідомістю і актуалізується лише при зверненні до неї конкретного індивіда. За допомогою Інтернет людина отримує можливість самостійно формувати простір індивідуального буття і структурувати життєвий простір, виходячи з особистих уподобань, у тому числі нав’язаних соціумом. Завдяки Інтернет життя людини розглядається у двох паралельних середовищах: соціальної реальності та його копії - віртуальному світі, сформованому за допомогою техніко-технологічних засобів. Мережа Інтернет у сучасному суспільстві виступає як комунікативний посередник, який уперше зробив можливим спілкування багатьох людей з багатьма іншими у будь-який момент часу в глобальному масштабі [6]. Інтернет одночасно дає людині можливість виступати споживачем, приймачем, реципієнтом соціальної інформації, її автономним суб’єктом. Відбуваються кардинальні зміни у свідомості мільйонів людей, виникають якісно нові форми, види, засоби самовираження індивідів, що призводить до появи принципово нових суспільних утворень і соціальних інститутів, зміни самої соціальної структури, перерозподілу ціннісних орієнтирів і відповідно питомої ваги Інтернет при обранні можливостей самореалізації різних соціальних груп людей.
Мережа Інтернет викликає появу таких явищ, як глобалізація, соціальна трансформація, уніфікація на міждержавному та міжгруповому рівнях інформаційних, фінансових, економічних, наукових, політичних та інших процесів (networked economy, електронна влада, транснаціональні корпорації, електрон-ні фірми, системи електронних платежів); спеціалізація на наукомістких технологіях (технополіси, технопарки, мережеві підприємства і організації, Інтранет, «outsourcing»); універсалізація низки рис і поведінкових навичок індивідів («електронний працівник», «network externalities», «інтелектуальний агент»); організація соціально-економічних структур за віртуально-мережевими принципами (дистанційна освіта, дистанційні трудові відносини, електронна комерція); використання hi-tech індустрії взагалі й Інтернет зокрема; формування суспільства нового типу, нових соціальних інститутів, принципово нових соціально-економічних структур.
У доповіді Європейської Комісії глобальна мережева економіка визначається як «середовище, в якому будь-яка компанія або індивід, що знаходяться у будь-якій точці економічної системи, можуть контактувати легко і з мінімальними витратами з будь-якою іншою компанією або індивідом з приводу спільної роботи, торгівлі, обміну ідеями і ноу-хау або просто для задоволення» [7]. Мережева економіка грає на руку людським прагненням: повтори, копіювання, автоматизація знецінюються, а оригінальність, уява, здібність до творчості зростають у ціні. Так, процеси придбання товарів і надання послуг давно перебазувалися в мережу. Фінансові питання громадяни можуть вирішувати за допомогою електронних платежів. Використання Інтернет сприяє перетворенню компаній, підприємств і організацій в мережеві структури, в яких поліпшується використання всіх ресурсів, їх гнучкість і адаптивність до зовнішніх і внутрішніх проблем, збільшується конкурентоспроможність. Розвиваються мережеві стандарти взаємодії та управління, що сприяє розширенню легітимності і престижу, поліпшенню контролю над зовнішнім середовищем, економічних результатів.
Нові Інтернет-технології дають можливість для створення, зберігання та поширення інформації, виникнення нової якості суспільного життя людини в цілому, яка отримала назву «глобальне село» (global village) [8, с. 293], а відносно економіки - «глобальна ринкова площа» (global market place). Використовуючи
Інтернет, люди здійснюють з меншими витратами масштабніші та інтенсивніші комунікації, в результаті чого просторові та часові бар’єри між людьми не обмежують їх обмін інформацією і комунікації.
Інтернет об’єднує різні види інформаційної діяльності людини, що створює ефект появи нового, інтегрального «кіберпростору» (cyberspace), який може вміщувати більшість видів інформаційної активності людей і комунікацій між ними, «кіберсвідомості» - нової форми суспільної свідомості як відображення дуальності суспільства та Інтернет.
З розвитком Інтернету суспільне буття зазнало значних і принципових змін. Громадяни мають доступ до інформації, працюють у мережі в інших країнах, розважаються, творять, переживають і люблять в Інтернеті, що призводить до розшарування суспільства на кіберсоціальних індивідів і решту інших. Суспільство позбувається низки своїх історичних функцій і повноважень, пов’язаних з процесом соціалізації індивіда. Формується цілий клас людей - учених, бізнесменів, службовців корпорацій та інших структур, які проводять в Інтернеті значно більше часу, ніж у позамережевій реальній дійсності. Відчужуються віртуально-мережеві цінності та види діяльності від традиційних. Зникають кордони у людській свідомості. Людська тілесність частково втрачає свою актуальність у процесі коадаптації з мережею [9]. Мережева людина сповнена індивідуальності, вільна, творча, активна, зі сформованими унікальними гештальтами, прагнуча актуалізувати окремі аспекти соціального буття і зробити їх частиною власного світовідчуття.
Мережа є складовою нової соціальної морфології суспільства, яка підпорядкована «мережевій» логіці, що впливає на повсякденне життя, культуру, виробництво та владу, «.викликає появу соціальної детермінанти більш високого рівня, ніж конкретні інтереси, що знаходять своє вираження шляхом формування подібних мереж: влада структури виявляється могутнішою за структури влади» [6, с. 494].
Мережа Інтернет створює особливий віртуальний простір, тобто множину просторів, кожен з яких має свою логіку подій, свої правила, мову та персонажів. Інформація, розміщена у мережі Інтернет, є віртуалізацією людини реальної. Модусу віртуальності можуть набувати лише ті сфери людської життєдіяльно-сті, які реалізуються в Інтернеті. Віртуалізація людської індивідуальності існує як проекція індивідуальних інтенцій людини у віртуальній реальності, а тому ми можемо говорити про розширення людської індивідуальності. У процесі існування у віртуальному просторі індивід приписує собі будь-які фізичні і соціальні ознаки [10, с. 279]. Неподільне, але й незліянне співіснування фізичного та духовного начал у людській особі опиняється під питанням, що сприяє шизоізації особистості, неспроможності синхронізувати реальний та віртуальний час, сформувати і утримувати цілісний образ власного «Я» [11, с. 127]. Як наслідок - відчуження людини від власної тілесності, «розречевлення» людської сутності, з’являється homo virtualis - Людина Віртуальна [12, с. 201].
Велика кількість людей спілкується в Інтернеті за допомогою nickname, не називаючи свого власного імені, застосовуючи знаки, символи та мову, які зрозумілі лише «віртуальній людині». Найчастіше про учасника діалогу нічого не відомо, крім його стилю спілкування. Відбувається повне заміщення особи людини, в тому числі її зображення, яке найчастіше змальовує її знайомого, товариша. Внаслідок цього відбувається спілкування двох або більше людей, які нічого не знають один про одного і обмежені в темі і засобах обговорення цієї теми лише власними уявленнями про взаємні обмеження.
Формування індивідуальності, соціального статусу людини пов’язано з процесом соціальної стратифікації. Саме Інтернет надає людині доступ до необмеженої інформації, в тому числі для отримання якісної освіти і розвитку індивідуальних здібностей особистості. Інтернет технологізує інтелектуальну діяльність, змінює комунікативні основи, сприяє виникненню принципово нових форм взаємодії, таких як інформаційна соціалізація, котра базується на сучасних комп’ютерних технологіях та значно розширює можливості людини, її поінформованість.
Однією з основних характеристик сучасного суспільства виступає поліваріантність віртуальної реальності, оскільки «... верховенство індивідуального начала над всезагальним ... багатоманітності над однаковістю, дозволеного над примусовим» [13, с. 170] становить фундаментальну основу суспільства, яке базується на новому типі реальності. Таке суспільство і його розвиток формально обмежені лише рівнем розвитку техніки та технології.
Інтернет створює необмежені можливості для посилення концентрації і централізації інформації, розширення меж пізнання людини і освітнього простору. Інформація зберігається в соціогенах, які є способом інтерпретації інформаційної картини світу та використовуються певним соціумом залежно від його потреб і потенційних можливостей. Інтернет загострює проблему, пов’язану не лише з комп’ютерною самотністю і
розривом «комп’ютерних» та «некомп’ютерних» людей, а також з розривом у знаннях між поколіннями; між незаможними і заможними, між освіченими та малограмотними.
Знання, відображені в Інтернеті, - це знання про сучасність, теперішність. Знання про минуле, досвід предків - це мала капля в океані існуючих даних. Спостерігається катастрофічний розрив між минулим і сучасним. У відсутності інформації про минуле руйнується соціальна та індивідуальна пам’ять. Збільшення різноманітних можливостей знижує спирання на традиції, звичаї, прийняті соціумом, але від цього збільшується значущість власних культурних доробок, власного культурного світу. Інтернет стає інфраструктурою, яка сприяє всебічному інтелектуальному розвитку людини. Використовуючи технічні досягнення, людина має можливість вибудовувати своє бачення світу, своє інформаційне поле, свою інформаційну картину світу, поєднуючи при цьому все, що створило людство, використовуючи всі накопичені людством знання і вносячи свій доробок. З’являється більше можливостей для конструювання самого себе, значно зростає роль особистості у суспільних процесах, формуванні майбутнього суспільства інформаційної культури. У той же час масова культура суспільства робить особистість «одновимірною» через відсутність критичності (Г. Маркузе), перетворює її на «масу». Особистість утрачає свою індивідуальність (Х. Ортега-і-Гассет) та придушується ідеологією (Р. Бар), нівелює до масової людини. Формування індивідуальності відбувається через засвоєння існуючих знань, соціальних норм шляхом перетворення отриманої інформації на індивідуальні знання.
Інтернет породжує віртуальну реальність, яка в свою чергу викликає нові для людини і соціуму форми існування, нові світи, емоції, почуття. Таку реальність Ж. Бодрійяр називає «симулякр». Симулякр змішує будь-яку відмінність реального і уявного. Інтернет виступає симулякром соціальної реальності і покликаний замінити соціальну реальність. Слід розуміти, що симулякр реальний віртуально. «Симулякр починається там, де закінчується подібне і починається віртуальна реальність ... як організований простір симулякрів» [14]. Відбувається трансформація соціальної інформації, яка на основі Інтернету стає різновидом симулякра.
Інтернет виступає як носій потенційно деструктивного початку, втіленням якого є гіпертекст. Допускається можливість множинності авторів, нівелювання функцій автора і читача, розширення роботи з нечіткими межами, множинність шляхів читання. Текст просякнутий мережею незліченних, таких, що переплітаються між собою в безкрайню далечину, внутрішніх ходів. Він являє собою галактику, в якій немає початку; у нього можна вступити через безліч входів, жоден з яких не можна визнати головним. Читач йде цими шляхами за своїм потягом, а не за вказівкам автора. Це текст, змістом якого є «нескінченність». Інтернет-простір, організований у вигляді гіпертексту, є основою формування людської індивідуальності, дозволяє людині жити ілюзією свободи вибору і свободи інформації.
Ж. Бодрійяр вважає, що ми живемо у гіперреальності і навіть існує можливість розпалювання військових конфліктів не у реальному житті, а на екранах комп’ютерів, у ЗМІ або мережі Інтернет, створюючи гіпертекстові війни як особливу містику гіперреальності, сну на яву. Виникнення гіпертекстової субкультури та її прагнення розширити в творчості ліберальні цінно-сті, привнести розпливчатість вибору і хаотичність свободи є природним для відображення процесів у житті суспільства. Світ повільно повертається від обов’язкової свободи у бік свободи толерантної, поліваріантної, фрактальної.
Інтернет як сукупність інфокомунікаційних технологій та техніки є глобальним засобом мас-медіа, які відображають соціальну реальність, постійно трансформуються, локалізують чи збільшують свої соціальні і просторові параметри, конструюють принципово новий інформаційний простір суспільно-політичної сфери. «Журналістика - це єдина форма діяльності, яка в змозі охопити все різноманіття життя людини і соціуму. Кожний з нас може приєднатися до журналістики за допомогою Інтернету» [15, c. 53]. Комплект традиційних і соціальних медіа створює інформаційний ландшафт, в якому кожний може бути не тільки пасивним споживачем, а й безпосереднім учасником медіа-дій [16, с. 9]. Таким феноменом є медіа форуми як новий вид інтерактивного форуму, за допомогою якого людина може обговорювати питання, що її хвилюють; блоги (blog) як «мережевий журнал чи щоденник подій»; веб-сайт, головний зміст якого - записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Змінюється вектор розповсюдження інформації таким чином, що вертикальна однолінійність може доповнюватися або витіснятися безліччю горизонтальних зв’язків у різних напрямах.
Мас-медіа залишаються чутливими до загальнокультурних змін, але здатні створювати різноманітні іміджі-симулякри (від лат. simulacrum - образ, зображення, simulo - робити схожим, уподібнення), що конструюють та контро-люють дійсність. «Влада симулякрів» сприяє перетворенню членів аудиторії
винятково на споживачів знаків, що призводить до руйнування соціальних зв’язків між ними та «зникнення соціальної реальності». Саме Інтернет за допомогою віртуалізації простору більш ефективніше, ніж інші засоби масової комунікації, нівелює включеність індивіда у систему соціальної інтеракції, індивідуалізує особистість та сприяє формуванню її автономності. Крім цього, для Інтернету характерною є «прецесія симулякрів», тобто, як вважає Ж. Бодрійяр, «територія більше не випереджає карту і не переживає її. Відтепер сама карта випереджає територію - прецесія симулякрів, саме вона породжує територію» [17]. Дійсно, якщо певна частина Мережі не описана, вона не існує. Для користувача неважливо, де фізично розташована інформація, а важливо, скільки кроків (кликів) необхідно зробити усередині семантичної ієрархії доступу до того чи іншого симулякра.
Вплив Інтернету на соціальне буття має різноманітний характер. Як стверджує директор Бібліотеки Конгресу США Дж. Х. Біллінгтон, «... надто пізно ми усвідомили, що віртуальна реальність (virtual reality) -не чеснота (virtue)» [18]. Людство не усвідомлює ту згубну і не завжди очевидну небезпеку, в яку увергає себе тому, що за суттю «віртуальне є те, що йде на зміну реальному і остаточно руйнує його» [19].
Існує думка, що з часом використання мережі Інтернет може привести до розриву або «атомізації суспільства». Часте і довге перебування у мережі веде до розриву соціальних зв’язків, утрати цінностей людської спільності. Про це свідчать факти збільшення кількості розлучень, послаблення родинних і дружніх контактів, прохолодні відносини між колегами по роботі. Інтернет сприяє певній ізоляції людей. «Контакти» і «комунікації» заміщують людське спілкування, їх місце займає формальна, позбавлена індивідуальності визначеність; зникає довіра. Людина ховається від агресивного фізичного світу, зникає у віртуальній мережі і весь неозорий космос компактно розміщується у комп’ютері. Так, у 1990 р. в Японії за допомогою засобів комп’ютерної телекомунікаційної мережі і технологій віртуальної реальності було утворено віртуальне містечко Habitat, яке населяє тисячі мешканців. Кожний власник комп’ютера може стати мешканцем цього міста - «автором». У цьому містечку складаються відповідні ділові та особисті відносини, формуються кіберкультура, віртуальна психологія людей. У результаті реальний світ в уявленні звичайної людини вивертається навиворіт, рветься в жмуття, ліквідується панорама подій і зникає обрій. Виникає парадоксальна ситуація, коли людський мозок відкритий для інформації, а інтелект закритий для розуміння. Сучасне життя змушує людину бути максимально активною. Дефіцит часу створює ситуацію функціональної залежності часу і простору.
Не позбавлена підстав така думка Ж. Бодрійяра: «Інформація, в яку перетворюється або за допомогою якої поширюється деяка подія, вже становить деградовану форму цієї події». Тому людина, яка володіє відомостями про реальні події в інформаційній формі, використовує їх, веде спрощений, примітивний спосіб життя як прямий шлях до аморальної поведінки, соціального нігілізму. «Людина втрачає здібності відрізняти реальне від того, що вважається реальним та правдивим» [20].
Має право на життя ідея Ламетрі про те, що людина перетворилась у машину, правда, з одним уточненням: машину інтелектуальну, цифрову. Надмірне перебування у віртуальній реальності викликає у людей негативні наслідки. У таємничому світі, де панують свої закони і правила життя, реальність пластична, рухома та піддається найлегшішому впливу, з неї можна виліпити все, що завгодно. Людина стає всемогутньою, набуває властивостей деміурга, її існування безхмарне та комфортне, що позначається на її психіці. Вона не напружується, не переборює труднощі, розслаблюється, втрачає здатність спричиняти опір, перетворюється на благополучного процвітаючого феномена, не здатного впоратися з реаліями справжнього суворого життя. Опііпє-гравець у результаті багатогодинного перебування у віртуальному середовищі отримує від нього залежність, близьку до наркотичної. У ході гри виникає гормон щастя (задоволення) - дофамін. Якщо на
деякий час суб’єкта «відключити» від комп’ютера та Інтернету, з’являється своєрідна «ломка», яка викликає дискомфорт, роздратованість і агресію. Юнаків та дівчат віком до 18 років прийнято називати «поколінням Інтернету», яке замість реального «живого» спілкування прагне електронних контактів. Воно стає розсудливим, не йде на компроміс, не терпить заперечень, утрачає елементарні людські якості, такі як співпереживання, співчуття, вміння ділитися душевною щедрістю, навички комунікативного спілкування, вміння знаходити друзів. Зростає згубна прірва між особистістю і соціальним світом.
Інтернет негативно впливає на природні мови - головний засіб зв’язку людського суспільства, який з’єднує основні соціальні спільності - нації, народності тощо. Раціоналізм, діловитість, прагматизм очищують їх від «другорядних» явищ типа виразності, тональності, специфічного говору, місцевої вимови звуків, наголосу, жаргонів - усієї палітри фарб, що роблять мови колоритним унікальним явищем. Під впливом безкольорових академізмів, «плоскої мови» пропаганди і реклами, «сухих» ділових протоколів та безликих дипломатичних суджень розквітла формальна символічна мова. Цивілізація стає image oriented, орієнтованою на зоровий образ, що призводить до зниження грамотності, величезного впливу образів.
Висновки. Недорогий доступ в Інтернет забезпечує його широке використання, а це сприятливий чинник для творчої діяльності, спільної роботи і так званої дистанційної присутності. Він змінює конфігурацію та зміст політичних реалій. Багато дослідників визначають Інтернет як матеріальний носій деліберативного простору - простору суспільного життя, в якому відбуваються обговорення ідей, узгодження інтересів, пошук компромісів. Завдяки такому підходу висуваються точки зору про появу комунікативної чи електронної демократії, можливість залучення всього суспільства в політичне життя за допомогою Інтернету. Глобальна мережа Інтернет сприяє загальному об’єднанню всіх народів, націй «під егідою» однієї, так би мовити, загальновизнаної країни Інтернет. Мережа скрізь і усюди, як повітря, яким ми дихаємо, як невід’ємна частина існування, при цьому недоторканність особистого життя залишилась у минулому як плата за прогрес.
ЛІТЕРАТУРА
1. Девтеров І. Віртуальність масового суспільства / І. Девтеров // Філософ. альманах. - 2011. - Вип. 2. (100). - С. 23-32.
2. Фукуяма Ф. Великий разрыв / Фрэнсис Фукуяма : пер. с англ. А. В. Александровой. - Сер. : Philosophy. —М. : АСТ : АСТ Москва 2008. - 474 с.
3 Эйдельман Н. Интернет - общество будущего / Н. Эйдельман // Мониторинг общест. мнения. Экон. и социальные проблемы. - 2006. - № 3.
4. Шюц А. Формирование понятия и теории в общественных науках / А. Шюц // Американская социологическая мысль: тексты. - М., 1996. - 524 с.
5. Кузнецов М. Виртуальная реальность - техногенный артефакт или сетевой феномен? / М. Кузнєцов // Виртуалистика: экзистенциальные и эпистемологические аспекты / отв. ред. И. А. Акчурин. - М. : Прогресс-Традиция, 2004. - С. 6290.
6. Кастельс М. Становление общества сетевых структур / М. Кастельс // Новая пост-индустриальная волна на Западе: антология (под ред. В. Л. Иноземцева). - М. : Academia, 1999. - 631 с.
7. Status Report on European Telework: Telework 2010, European Commission Report, 2010,
http: //www. eto. org .uk/twork/tw2010eto
8. McLuhan M. The Gutenberg Galaxy: the making of typographic man / M. McLuhan. - Toronto Canada : University of Toronto Press, 1962.
9. Власенко О. Феноменология телесности в киберкультуре / О. Власенко // Интеллект. провинции. - 1999. - № 2.
10. Кузь О. Репрезентації суб’єктивності в пост сучасності : монографія / О. Кузь. - Х. : ФОП Лібуркіна Л. М.; ВД «ІНЖЕК», 2010. - 312 с.
11. Корабльова В. Покоління в полі культури: множинність репрезентацій : монографія / В. Корабльова. - Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. - 180 с.
12. Бек У. Что такое глобализация? / Ульріх Бек ; пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельника ; общ. ред. А. Филиппова. - М. : Прогресс-Традиция, 2001. - 304 с.
13. Липовецки Ж. Эра пустоты. Эссе о современном индивидуализме / Жиль Липовецки : пер. с франц. В. Кузнецова - М. : Владимир Даль, 2001. - 331 с.
14. Бодрийяр Ж. Система вещей / Baudrillard, Jean. Le systeme des objets : пер. с франц. С. Зенкина. - М. : Рудомино, 2001. -224 с.
15. Дубровский В. Постмодернистская мода / В. Дубровский // Вопр. философии. - 2001. - № 8. - С. 50-62.
16. Хлопов А. Нью-медика: потребитель становится творцом / А. Хлопов // Журналист. - 2007. - № 6. - С. 9 - 15.
17. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть / Baudrillard, Jean. : пер. с франц.
С. Зенкина. - М. : Добросвет 2000. - 387 с.
18. Биллингтон Дж. Лики России: Страдание, надежда и созидание в русской литературе / James H. Billimgton : пер. с англ. О. Алякринского. - М. : Логос, 2001. - 247 с.
19. Бодрийяр Ж. От фрагмента к фрагменту / Baudrillard, Jean : пер. с франц. Н. Суслова. - Екатеринбург : У-Фактория, 2006. - 200 с - С. 31.
20. Вирилио П. Информационная бомба. Стратегический обман / Поль Вирилио : пер. с франц. И. Окуневой. - М., 2002. -192 с.
СЕТЬ ИНТЕРНЕТ КАК ОТОБРАЖЕНИЕ СОЦИАЛЬНОЙ РЕАЛЬНОСТИ
Поддубная Л. В.
Исследованы проблемы отображения социальной реальности под влиянием сети Интернет. Основное внимание акцентировано на особенностях отображений социальной реальности под влиянием социально-экономических, политических, ценностно ориентированных трансформаций.
Ключевые слова: Информационная сеть Интернет, социально-коммуникационная информационная сеть, социальная реальность, поливариантность, коммуникативное пространство, виртуальность.
A NETWORK IS THE INTERNET AS REFLECTION SOCIAL REALITY
Piddubna L. V.
The problems of reflection of social reality are investigational under influence of network the Internet. Basic attention is accented on the features of reflections of social reality under influence of socio-economic, political, valuedoriented transformations.
Keywords: the Informative network the Internet, of socially-communication informative network, social reality, рolyaltemativeness, communicative space, virtuality.
