CC BY
14
УДК: 612.1:577.118:547.1'123 (477.63) Н.М. Онул
СЕЛЕНОВИИ СТАТУС НАСЕЛЕННЯ ДНШРОПЕТРОВСЬКШ ОБЛАСТ1
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра загально'1 гтени
(зав. - д. мед. н., проф. Е.М.Бтецька)
Ключовi слова: селен, мiкроелементи, антиоксиданти, глутатiонпероксидаза, сироватка Kpoei, техногенне забруднення Key words: selenium, microelements, antioxidants, glutatione peroxidaza, blood serum, technogenic contamination
Резюме. Проведена гигиеническая оценка содержания селена в сыворотке крови и активности глутатионпероксидазы эритроцитов у населения Днепропетровской области, выявлена его зависимость от уровня техногенного загрязнения территории проживания. Установлен селеновый статус взрослого трудоспособного населения, а также воз-растно-половые особенности накопления микроэлемента. Выявлена взаимосвязь активности фермента в эритроцитах с содержанием селена в сыворотке крови.
Summary. The hygienic estimation of selenium maintenance in the serum and glutathione peroxidaza activity of red corpuscles in the population of Dnepropetrovsk region is done, its dependence from the level of technogenic contamination of residence territory is revealed. There was determined selenium status of adult able-bodied population and also age-sex peculiarities of microelement accumulation. Interconnection of enzyme activity in red corpuscles with maintenance of selenium in the serum is revealed.
Антиоксидантна система займае одне iз центральних мюць при захист оргашзму вщ дн несприятливих чинниюв навколишнього середо-вища фiзичноl, хiмiчноl та бюлопчно! природи. Бiохiмiчнi мехашзми антиоксидантного захисту становить складну систему, в якш можуть бути видшеш чотири основш ланки: антиоксидантш ферменти; низькомолекулярш антиоксиданти, що синтезуються в оргашзмц природнi антиоксиданти, що надходять до оргашзму (мшро-елементи, вгамши); специфiчнi бiлки та пеп-тиди, що зв'язують iони перехiдних метатв [13].
Серед вищеперерахованих компонентiв антиоксидантного захисту особливу увагу слщ звернути на мшроелемент селен, бюлопчна роль якого була вiдкрита лише в середиш XX столiття [6]. Даний бютик бере участь у антиок-сидантному захистi шляхом безпосереднього зв'язування з юнами важких метатв, а також через специфiчнi селенвмюш ферменти, серед яких глутатiонпероксидаза займае важливе мiсце [5, 6].
Достатнш рiвень забезпеченостi селеном за-побтае в певнiй мiрi виникненню та розвитку серцево-судинних, онкологiчних та шших захво-рювань [5, 9, 10]. Тому вивчення мшроелемент-ного, в тому чи^ селенового статусу оргашзму людини е важливим та перспективним напрям-ком профшактично! медицини, оскiльки дае можливють проводити донозологiчну дiагно-стику екозалежних станiв та захворювань у на-селення. Вченi звертають особливу увагу на те,
що виршення даного питання повинно прово-дитись з урахуванням регюнальних особливос-тей спектрального складу есенцiальних елемен-тiв у бiосередовищах населення для максимально! адаптацн результатiв при розробщ ефектив-них профiлактичних заходiв [1]. Ця проблема для Дншропетровсько! областi е особливо актуальною у зв'язку 3i значним техногенним забруд-ненням довкiлля.
Вищезазначене зумовило мету нашо! роботи -провести ппешчну оцiнку селенового статусу та активносп селензалежного ферменту глутат> онпероксидази еритроципв у населення Дшпро-петровсько! областi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено дослiдження вмiсту селену у 180 пробах сироватки кровi та активносп глутатюн-пероксидази у 100 пробах еритроцитарно! маси у мешканщв мiст i районiв Дншропетровсько! область Мюта та райони вiдрiзняються мiж собою по щiльностi населення, штенсивносп розвитку промисловостi на !х територн, географiчним роз-ташуванням. Так, на територн Дшпропетровсь-кого, Ншопольського та Криничанського районiв розташованi таю промисловi мiста, як Дшпро-петровськ, Дншродзержинськ та Нiкополь, якi характеризуются значною iндустрiалiзацiею та значним рiвнем забруднення довкiлля. У той же час Верхньодншровський та Новомосковський райони е аграрно-промисловими, з незначним рiвнем iндустрiалiзацil.
Вiдбiр венозно! кровi для дослщження кон-
методом на прилад АВА-2 з використанням золотого електроду. Як стандартний розчин ви-користовували Мiждержавний стандартний зра-зок складу розчинiв iонiв селену Фiзико-хiмiч-ного iнституту НАН Укра!ни, м. Одеса.
Визначення активностi глутатюнпероксидази еритроцитiв проводили паралельно визначенню вмюту селену у сироватцi кровi на базi Центрально! науково-дослщно! лаборатори Дшпро-петровсько! державно! медично! академп за допомогою спектрофотометра СФ-26 за методикою Lross R. i Bentlei Е., в модифiкацi! ОП-nesen R., Nita S. [12].
Отримаш результати опрацьованi за допомогою традицшних методiв варiацiйно! статистики.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз даних бiомонiторингу селену свщчить про те (рис.1), що його концентращя в сироватцi кровi населення Днiпропетровсько! областi в середньому становить 97,1±1,5 мкг/л, що на 16% нижче величин оптимального рiвня селеноза-безпеченостi населення, рекомендованих Нащо-нальною дослiдницькою радою (Вашингтон) та провщними вченими з дано! проблеми - 115-120 мкг/л [8].
Територ1я спостереження
Рис. 1. Концентращя селену у снроватщ кров1 населення ДншропетровськоТ обласл
Для проведення детального аналiзу рiвня ластi доцiльно провести аналiз отриманих ре-забезпеченостi населення Днiпропетровсько! об- зультапв згiдно з класифiкацieю критерив забез-
центрацi! селену та активност ферменту прово-дився спiвробiтниками Дшпропетровсько! облас-но! станцi! переливання кровi (гол. лiкар -А.А.Сердюк) зi зразкiв проб кровi, що пройшли аналiз на вмiст небезпечних шфекцш серед контингенту донорiв. Для репрезентативносп даних i для максимального забезпечення досто-вiрностi епiдемiологiчних дослiджень вiдбiр кровi проводився у здорових донорiв обох статей працездатного вiку в окремих вшових категорiях: 18-29, 30-39 та 40-59 роюв, що мешкають не менше 5 рокiв на вщповщнш територi!, не мають професшних шкiдливостей, пов'язаних iз промисловим виробництвом, у яких вiдсутнi гострi та хрошчш захворювання. Шляхом вщ-стоювання отримували зразки проб сироватки кровi та еритроцитарно! маси, якi використо-вувались для подальших дослiджень.
Визначення вмюту селену у сироватщ кровi виконанi сумiсно з лабораторieю саштарно-гше-нiчних дослiджень Днiпропетровсько! обласно! санiтарно-епiдемiчно! станцi! (гол. лiкар - д. мед. н., проф. С.А.Риженко).
Пщготовку проб сироватки кровi, а також по-дальшi дослiдження на визначення концентраци селену виконували у вщповщност до iснуючо! методики iнверсiйно-вольтамперометричним
печеносп селеном (табл. 1) [4]. За даною класифшащею, середнш вмiст мiкроелементу в сироватцi кровi населення Днiпропетровсько! областi вiдповiдае рiвню субоптимально! забез-печеностi (90-115 мкг/л). Концентращя бiотика у кровi мешканщв промислових територiй колива-еться в середньому вщ 91,0±3,0 до 95,0±7,0 мг/л, у кровi жителiв контрольних районiв становить 102,0±3,0 - 110,0±4,0 мкг/л, що вiдповiдае субоп-тимальнш забезпеченостi. Селеновий статус населення промислових райошв на 12,5% - 16,0% нижчий у порiвняннi з населенням контрольних територiй, проте достовiрною ця рiзниця е лише для мешканщв мют Днiпропетровська та Ново-московська, а також для промислових адмш-стративних районiв по вiдношеню до аграрно-промислового Новомосковського району (р<0,05
- р<0,01).
Аналiз iндивiдуальних рiвнiв селенового статусу (рис. 2) виявив, що у 2% обстежених кон-центрацiя селену в сироватщ кровi становить менше 70 мкг/л, що свщчить про наявнiсть глибокого дефщиту, у 42% населення забезпе-ченiсть мiкроелементом знаходиться на рiвнi
легко! форми недостатностi, у 40% населення рiвень забезпеченостi бiотиком е субоптималь-ним, 11% обстежених мають оптимальний рiвень селенозабезпеченостi i 5% населення мютять селен у концентращях, що перевищують фiзiоло-гiчний оптимум, - понад 130 мкг/л.
Таблиця 1
Класифжащя стану забезпеченосл селеном населення по вмкту мжроелемента в сироватщ кров1
Ршень селену в Показник забезпеченосп
сироватц! кровк мкг/л селеном
<70
70-90
90-115
115-130
>130
глибока недостатн1сть
легка форма недостатносп
субоптимальна забезпечен1сть
оптимальна забезпечетсть
забезпечен1сть вище ф1з1олог1чного оптимуму
Примита: □ - < 70 мкг/л, □ - 70-90 мкг/л, □ - 90-115 мкг/л, □ - 115-130 мкг/л, □ - >130 мкг/л Рис. 2. Розподш шдив1дуальних моказмикчв селенового статусу населення ДншропетровськоТ област1
У результат! проведених дослщжень виявлено певн! статево-в!ков! особливосп вм!сту селену у сироватц! кров! населення Дншропетровсько! област! (табл. 2). Так, концентращя бютика у кров! жшок працездатного в!ку на 5% (p<0,05) вища у пор!внянн! з чоловшами, що зумовлено суттевою - на 9% (p<0,05) р!зницею у кон-центрац!! м!кроелемента у вшовш категор!! 30-39 рок!в. Отриман! нами дан! щодо р!зниц! кон-центрацш селену в залежност! в!д стат! сп!впа-
дають з даними шших вiтчизняних та зарубiжних вчених [7, 13]. У деяких лггературних джерелах [7] бiльш високий рiвень забезпеченостi селеном ж!нок пояснюють специфшою харчування (бшь-шим вживанням хлiбобулочних виробiв), локально високими рiвнями надходження мшроеле-мента, а також наслщками антропогенного впливу. Проте, на нашу думку, даш вiдмiнностi в значнш мiрi пов'язанi з фiзiологiчними особли-востями чоловiчого та жшочого органiзмiв, гор-
мональним впливом, а також з бшьшим рiвнем надходження токсичних елементiв до оргашзму чоловiкiв.
Таблиця 2
Статево-вжов1 в1дм1нност1 у селеновому статус1 населення ДшпропетровськоТ област1
Вжова група Концентращя селену, мг/л (М±т)
чоловши ЖЧИК'М
18-59 0,095±0,001 0,100±0,002
18-29 0,092±0,002 0,094±0,004
30-39 0,092±0,003 0,101±0,003
40-59 0,099±0,003 0,106±0,005
Що ж стосуеться вiкових особливостей концентраци мшроелементу серед осiб одше! статi, то пом^но, що найвища концентрацiя селену у сироватщ кровi спостерiгаеться серед жшочого населення вшово! категори 40-59 роюв, яка на 13% вища у порiвняннi з жшочим населенням вшово! категори 18-29 (р<0,05). Що ж стосуеться вщмшносп у концентраци селену у кровi чо-ловiчого населення, виявлено певнi коливання вмюту мiкроелементу у рiзних вiкових категорш, проте цi вiдмiнностi недостовiрнi.
У результат проведених дослiджень встанов-лено, що актившсть глутатiонпероксидази ерит-роципв у дорослого населення Дшпропетров-сько! областi в середньому становить 6,40±0,07 млмоль/л за 1 хв, при iндивiдуальних коливаннях вiд 4,34 до 7,99 млмоль/л за 1хв. Отримаш нами данi вiдповiдають рiвням активност даного ферменту, прийнятим за «норму» (4,90-7,28 млмоль/л за 1 хв) [3]. Проте слщ зазначити юну-вання певних труднощiв у штерпретаци отри-маних даних, оскiльки виявлено широкий дiапа-зон нормативу активност ферменту за даними рiзних вчених та лабораторiй, що пов'язано з використанням рiзних методiв та методик. У нашому випадку ми використовували данi, отриманi такими ж методами. Таким чином, необхщно унiфiкувати методи дослщження, що дало б можливють правильно! iнтерпретацi! даних, отриманих рiзними лабораторiями.
Порiвняння показникiв активностi даного ферменту у еритроцитах мешканщв промислових та непромислових територiй не виявило до-стовiрних вiдмiнностей.
Що ж стосуеться статево-вшових вщмш-ностей активност глутатiонпероксидази ери-троцитiв, то, зпдно з даними (рис. 3), актившсть ферменту у дорослих чоловiкiв працездатного вшу на 1,2% нижча у порiвняннi з жiнками. Слiд зазначити, що актившсть ферменту у чоловшв 30-39 роюв на 3,4 % вища, а у вшовш груш 40-59 роюв на 3% нижча у порiвняннi з жшками вщповщних вiкових категорiй. Активнiсть глу-татюнпероксидази у чоловiкiв знижуеться з роками, у жшок вiковi змiни активносп ферменту дещо iншi - найвища актившсть у вщ 1829 рокiв, згодом вона дещо знижуеться у жшок вшом 30-39 роюв i поступово зростае у вшовш категорi! 40-59 рокiв. Проте виявлеш вiдмiнностi виявилися статистично недостовiрними.
Порiвнюючи данi активностi глутатiонперок-сидази еритроцитiв - селензалежного ферменту з вмютом мiкроелементу у сироватцi кровi в аспектi статево-вiкових вiдмiнностей, слщ зазначити наявнiсть певного взаемозв'язку.
Так, вмют мiкроелементу у сироватщ кровi чоловiчого населення областi на 5%, а актившсть глутатюнпероксидази еритроципв на 1,2% ниж-че у порiвняннi з ж1ночим населенням. Проте слщ зазначити наявшсть певних вщмшностей. Так, вмiст селену у сироватщ кровi у осiб однiе! стал найвищий у вiковiй категорi! 40-59 роюв, активнiсть ферменту, навпаки, найвища у вшовш категорi! 18-29 роюв. З вiком концентрацiя селену у сироватщ кровi зростае, активнiсть ферменту, навпаки, дещо знижуеться.
Отримаш вщмшносп статево-вiкових особливостей вмюту селену у сироватщ кровi та активносп глутатiонпероксидази еритроцитiв можна пояснити певними факторами. Концен-трацiя селену у сироватщ кровi е показником його недавнього надходження протягом кшькох дшв, в той же час, актившсть ферменту по-в'язана з часом життя еритроцитiв - до 120 дшв. На вмют мшроелементу в сироватщ кровi впли-вають соматотропний гормон, статевi гормони, що зумовлюють дещо вищу його концентращю саме в ж1ночому органiзмi [5]. Крiм того, глута-тiонпероксидаза представляе лише «функцiо-нальний» селен, на вщмшу вiд того, який неспе-цифiчно iнкорпоруеться у бiлки чи утворюе бiологiчно неактивнi комплекси з важкими металами у сироватщ кровь На актившсть ферменту, о^м концентраци селену, впливае цша низка фiзiологiчних параметрiв, серед яких -голодування, вплив деяких окисних стрешв, дефiцит залiза i вiтамiну В12, що часто спосте-рiгаеться у жшок фертильного вшу [2].
18-59 18-29
□ чоловши
30-39
40-59
Вшова кагеюр1я
Рис. 3. Статево-в1ков1 в1дм1нност1 активност1 глутатюнпероксидази еритроцит1в у населення
ДншропетровськоТ област1
У працях багатьох вчених [2, 5] доведено залежшсть активностi ферменту вщ концентрацi! селену у кров^ Для виявлення даного факту сто-совно населення промислово забрудненого Дш-пропетровського регiону нами проведено коре-ляцiйний аналiз вищевказаних параметрiв у 100 паралельних дослiдженнях сироватки кровi та
еритроцитарно! маси здорових донорiв. Резуль-тати дослiдження представленi на рис. 4 i свщ-чать про юнування прямого кореляцiйного зв'яз-ку середнього ступеня мiж актившстю глутатюн-пероксидази еритроцитiв та вмютом селену у сироватцi кровi (г=0,30; Sг= 0,096; tг=3,11 (а=0,001)).
■5 9
.д 8
н
Я
О 7
а 7
и с.
X 6
Рн
О
* 5
н
■А
<
*;_\
у = 12,149х + 5,2082
0,02 0,04 0,06 0,08 0,1 0,12 0,14 0,16 0,18
Концентращя 8е у сироватц1 крош, мг/л
4
3
2
Рис. 4. Залежшсть активност1 глутатюнпероксидази еритроцит1в в1д вмкту селену у сироватц1 кров1 ВИСНОВКИ
1. Селеновий статус населення Дншропет-ровсько! областi вiдповiдае субоптимальному рiвню та в середньому на 16% нижчий у порiв-няннi з нормативними величинами. У 42% на
селення стан забезпеченост мшроелементом зна-ходиться на рiвнi легко! форми недостатносп, у 2% населення виявлено глибокий дефiцит бiо-тика.
2. PiBeHb забезпеченост мiкроелементом населення промислових територiй на 12,5-16% мен-ший у порiвняннi з мешканцями контрольних, умовно «чистих» районiв.
3. Вмют селену у сироватщ кровi населення област характеризуеться певними статево-вшо-вими особливостями, що важливо для диферен-цiйованого пiдходу при розробщ регiональних стандартiв.
4. Активнiсть глутатюнпероксидази еритро-цитiв здорових донорiв працездатного вшу на територи Днiпропетровськоï обласп в серед-
ньому становить 6,40±0,07 млмоль/л за хв., що вщповщае нормативним величинам. Активнiсть ферменту прямопропорцшно корелюе з вмiстом селену у сироватщ кровi та може використову-ватись як додатковий показник селенового статусу.
5. Отримаш результати - основа подальших дослщжень та розробки регюнальних нормативiв вмiсту есенцiальних та токсичних мшроелемен-тiв у сироватщ кровi з метою раннього виявлен-ня та профiлактики дисбалансу мшроелеменпв та розвитку мiкроелементозiв у населення Дш-пропетровсько! областi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Биоэлементы и донозологическая диагностика / Боев В.М., Быстрых В.В., Верещагин Н.Н. и др. // Микроэлементы в медицине. - 2004. - Т.5., вып. 4. -С. 17-20.
2. Гигиенические критерии состояния окружающей среды. Селен. - Женева: ВОЗ, 1989. - 270 с.
3. Глушков С.И. Нарушения системы глутатиона и их роль в патогенезе острах интоксикаций ксенобиотиками с различными механизмами токсического действия: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - Санкт-Петербург, 2006. - 25с.
4. Коррекция недостаточности селена у больных пневмонией / Бакулин И.Г., Новоженов В.Г., Орлов А.М. и др. // Вопр. питания. - 2004. - Т. 73, №3. -С. 12-14.
5. Селен в организме человека. Метаболизм, ан-тиоксидантные свойства, роль в канцирогенезе / Туте-льян В.А., Княжев В.А., Хотимченко С.А. и др. -М.:РАМН. 2002. - 224 с.
6. Сучков Б.П., Бардов В.Г. Розповсюдження мшроелемента селену в об'ектах навколишнього сере-довища на територи Укра!ни та його вплив на здо-ров'я населення // Пробл. медицины. - 1999. - №5 -С.55 - 59.
7. Щелкунов Л.Ф., Голубкина Н.А. Содержание селена в почвах, растениях и у человека в Одесской области // Экология моря. - 2000. - Вып. 54. - С. 5-19.
8. Alfthan G. The effects of selenium fertilization on glutathione peroxidase and selenoprotein P in Finland // Proc. 7th Nordic Symp. On trace elements in human nealth and disease. - Espoo, 1999. - P. 39.
9. Aro A. Various forms and methods of selenium supplementation // Natural antioxidants and quality in atherosclerosis and cancer prevention. - Cambrige: Royal Society of Chemistry, 1996. - P. 168 - 171.
10. Combs G.F., Clark L.C., Turnbull B.W. An analysis of cancer prevention by selenium // Biofactors. -2001. - Vol. 14. - P. 153 - 159.
11. Markers of Oxidative Damage and Antioxidant Protection // ILSI Europe Report Series. - Brussels, 2000.
- P.16-18.
12. Olinesen R, Nita S. Influence of hemoproteins on glutation peroxidase actvoity // Rev. Roum. Biochem. -1973. - Vol. 210. - P.119.
13. Supplementary selenium influences the response to fatty acid-induced oxidative stress in humans / Meltzer H.M., Folmer M., Wang S. et al. // Biol. Trace Elem. Res.
- 1997. - Vol. 60, N 1-2. - P. 61-68.
♦
УДК: 613.5:645.4:614.878
Б.П. Кузьмтов, Ю.Г. Брейдак, Т. С. Зазуляк
КОРПУСН1 МЕБЛ1 ЯК ДЖЕРЕЛО Х1М1ЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВ1ТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА ЖИТЛА
Львiвський нацюнальний медичний утверситет M. Данила Галицького ЦНДЛ та лабораторiя промислово'1 токсикологи (зав. - д. мед. н., с.н.с. Б.П. Кузьмтов)
Ключовi слова: полiмервмiснi корпусн меблi, шкiдливi xiMi4Hi речовини, гтетчна регламентаця Key words: polymer-containing case furniture, harmful chemical substances, hygienic regulation
Резюме. Современная корпусная мебель выпускается преимущественно из полимерсодержащих материалов и является источником поступления в воздушную среду жилых помещений значительного количества химических веществ. Ведущая роль среди них принадлежит формальдегиду, фенолу, стиролу, аммиаку, бензолу. Использование акриловых и уретановых мебельных лако-красочных покрытий обусловливает эмис-
