CC BY
36
УДК 378.22:378:636.4:636.087.2
Чехлатий О.М., (alekss1610@mail.ru) © Полтавська державна аграрна академ1я
НАУКОВ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВЧЕНИХ 1НСТИТУТУ СВИНАРСТВА 1М. О.В. КВАСНИЦЬКОГО НААНУ З ПИТАНЬ ВИКОРИСТАННЯ Б1ЛКОВИХ КОРМ1В М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНОГО СИНТЕЗУ
В ¡сторичному аспектI висвтлет основт результаты наукових дослгджень вчених в1ддыу годгвлг 1нституту свинарства ¡м. О.В. Квасницького НААН Украгни з питань використання кормгв мжробюлоггчного синтезу, гх кормовог цтност1 та впливу на оргатзм свиней.
Ключовi слова: годгвля свиней, корми мжробюлоггчного синтезу, протегн, кормовI дргжджг.
Вступ. Повнощнна годiвля свиней за збалансованими ращонами завжди була одним iз головних факторiв збшьшення виробництва високояюсно! i конкурентноздатно! свинини, сприяла пщвищенню ефективност ведення галузi свинарства. Загальновiдомо, що на продуктивнiсть свиней великий вплив мае рiвень проте!нового живлення. Тому для бшьш ефективного використання потенщалу галузi свинарства питання розширення виробництва бшкових кормiв, у тому чи^ i промисловими методами, продовжуе залишатися досить актуальним. Однiею iз необхщних умов вирiшення дано! проблеми е потреба детального вивчення, аналiзу та застосовування наукових досягнень вчених iз питань проте!нового живлення свиней, а саме: використання бшкових кормiв мжробюлопчного синтезу.
Незважаючи на значну кшьюсть наукових дослiджень та публiкацiй iз проблем ютори розвитку окремих галузей тваринництва, вивченню питань присвячених юторичному розвитку та становленню наукових основ годiвлi свиней майже не придшялося уваги. Лише частково цi питання були розглянут в роботах Г.О. Богданова, В.М. Баканова, В.К. Менькша, К.1. Князева та деяких шших авторiв. Не було i аналiзу наукового доробку вчених 1нституту свинарства iм. О.В. Квасницького НААНУ з вивчення питань забезпечення повнощнного проте!нового живлення свиней, у тому чи^ i за рахунок використання кормiв мiкробiологiчного синтезу.
Матер1ал 1 методи. Матерiалом нашого дослiдження стали основш науковi та практичнi розробки вчених вщд^ годiвлi 1нституту свинарства iм. О.В. Квасницького НААНУ з питань вивчення та використання кормiв мжробюлопчного синтезу в годiвлi свиней.
Завданням наших дослщжень було визначення внеску вчених вiддiлу годiвлi у вивчення питань застосовування кормiв мiкробiологiчного синтезу, !х кормово! цiнностi та впливу на оргашзм тварин, ефективностi використання в годiвлi свиней.
У ходi наукових дослiджень використовувалися методи - юторико-
© Чехлатий О.М., 2011
порiвняльний, джерелознавчого та iсторiографiчного ан^зу i синтезу.
Результати дослщження. Протягом всього перюду розвитку галузi свинарства в кормових рацiонах для свиней майже завжди не вистачало повноцiнного проте!ну, що значно знижувало ефективнiсть годiвлi i продуктивнiсть тварин. Тому балансування кормових рацюшв за повноцiнним проте!ном при оргашзаци ращонально! годiвлi свиней мае дуже важливе значення.
Поряд iз багатьма джерелами поповнення недостачi проте!ну в рацiонах свиней заслуговують на увагу високоякiснi кормовi дрiжджi. Будь-яю дрiжджi - це продукт мжробюлопчного синтезу, отриманий шляхом культивування однокл^инних органiзмiв на рiзних джерелах нехарчово! сировини (целюлоза, парафiни нафти, гази: метан, етан та ш.). Вони можуть використовуватися як джерело бшка, вiтамiнiв i мiнеральних речовини, оскшьки сухо! речовини в них мктиться близько 90%, сирого проте!ну - 40-65%, чистого бшка - 28-42%. Дрiжджi мають багатий набiр амшокислот - в 1 кг !х мiститься лiзину в 10 разiв бiльше, нiж у 1 кг ячменю i вiвса та в 3 рази бшьше, нiж у 1 кг зерна гороху. Метюшну в дрiжджах у 1,5-2 рази, а триптофану - в 2-3 рази бшьше, шж у зернових. Кормовi дрiжджi мiстять велику кшьюсть легкозасвоюваного фосфору i ряд макро- i мiкроелементiв. Додаткову цiннiсть кормовим дрiжджам надае високий вмiст в^амшв групи В. За цим показником дрiжджi багатшi вiд всiх бшкових кормiв рослинного i тваринного походження [1,2].
У середиш 60-х роюв минулого столiття в Радянському Союзi було розпочато науковi дослiдження з питань використання дрiжджiв, вирощених на очищених рiдких парафiнах. У зв'язку з цим, у загальному комплекс наукових дослiджень по вивченню таких дрiжджiв як бiлкового корму, важливо було вивчити не лише !х кормову цiннiсть, але i !х вплив на органiзм свиней [1,3,4].
В 1нститут свинарства в 1965-1967 роках вченими вщдшу годiвлi М.А. Коваленком, М.Т. Ноздрiним, М.А. Докторовичем одними з перших у бувшому Радянському Союзi були проведенi науковi дослiдження по вивченню використання кормiв мiкробiологiчного синтезу. На вiдлучених поросятах, вщгодовуваному молодняку, племiнних кнурцях та свиноматках були проведет дослщи по вивченню хiмiчного i бiохiмiчного складу, перетравноси, обмiну азоту, газового i енергетичного обмiну, кормово! цiнностi дрiжджiв вирощених на очищених рiдких парафшах. Вивчали питання виходу i якост м'ясопродуктiв вiд тварин, яких вщгодовували кормами з бiлковими добавками рiзного походження, !х вплив на репродуктивш функци тварин. У дослiдах проводилося порiвняння ефективностi згодовування таких дрiжджiв iз гiдролiзними дрiжджами, рибним i м'ясо-кiстковим борошном [1,3,4].
Було встановлено, що дрiжджi вирощенi на рщких парафiнах, доданi до рацiону вщлучених поросят, вiдгодовуваного i ремонтного молодняку в юлькост до 11% по поживност або 20-27% загального проте!ну рацiону, дали такий же ефект, як i така ж сама кшьюсть гiдролiзних дрiжджiв, м'ясо-кiсткового або рибного борошна [1,3,4].
У результат проведення дослiдiв встановлено, що дрiжджi, вирощенi на очищених рiдких парафшах, за вмктом у них проте!ну та iнших органiчних речовин, по калоршност не вiдрiзнялися вiд гiдролiзних дрiжджiв. Поживна цiннiсть 1 кг таких дрiжджiв склала в середньому 1,31 к. од. i 350 г перетравного
протешу. Згодовування при вiдгодiвлi молодняку свиней дрiжджiв, не вплинуло на обмшш процеси в органiзмi тварин, ïx продуктившсть та не погiршило загального виходу i якостi м'ясопродуктiв. Кiлькiснi та яюсш показники спермопродукцiï, показники кровi кнурiв, якi одержували дрiжджi, були кращi порiвняно з тваринами контрольноï групи [1,3,4].
Науковi дослiдження вчених 1нституту свинарства з вивчення кормовоï цiнностi дрiжджiв, вирощених на рщких парафiнаx, ïx впливу на вщтворювальш функцiï та обмiн речовин у свиней сприяли значному поширенню та впровадженню кормiв мiкробiологiчного синтезу в годiвлi свиней. Це в свою чергу мало вплив на розвиток мжробюлопчнох' промисловост краши, яка ^м кормових дрiжджiв стала виробляти широкий асортимент продуктсв, що ïx одержують з нехарчових рослинних вiдxодiв i рщких парафмв нафти: амiнокислот, ферменив, антибiотикiв немедичного призначення, вiтамiнiв [5].
1з часом, кормовi дрiжджi, стали одним з найперспектившших джерел кормового бшка. З оргашзащею промислового виробництва кормових дрiжджiв стали досить устшно вирiшуватися завдання зниження бiлкового дефщиту та полiпшення якостi кормiв. За кшьюстю перетравного протеïну одна тонна кормових дрiжджiв була еквiвалентна 6 тоннам ячменю, 2,5 тоннам гороху або œï. По виробництву кормових дрiжджiв iз продуктiв природних вуглеводшв СРСР у 80-х роках минулого столiття зайняв перше мiсце в свт [5].
У цi роки науковцями вщд^ годiвлi (Ноздрiн М.Т., Тищенко А.А., Булавкiна Т.П.) на експериментальнш базi 1нституту була проведена серiя наукових дослiдiв по вивченню ефективност згодовування гаприна (бiомаси iз природного газу) при вирощуваннi поросят i вiдгодiвлi свиней та впливу кормiв мiкробiологiчного синтезу на ïx органiзм. За результатами проведених дослiджень було встановлено, що поросята, яю отримували в рацiонi гаприн росли штенсившше у порiвняннi з тими, що отримували сухе молоко i гiдролiзнi дрiжджi. Фiзико-xiмiчнi показники м'яса i сала були практично однаковi у тварин уах груп. Було рекомендовано використовувати гаприн, як бшкову добавку в ращонах поросят у кшькост 15% по протеïну, що не спричиняе негативного впливу на продуктившсть, бiоxiмiчнi показники i яюсну характеристику продуктiв забою пiддослiдниx свиней [6,7].
Використання нових кормових продукив, виготовлених у результатi мiкробiологiчного синтезу, поставило перед вченими завдання бшьш ретельного дослщження якост продуктiв забою свиней вщгодованих за рацiонами з мiкробiальним бiлком. Ученими вiддiлу годiвлi 1нституту свинарства (Булавкiна Т.П.) було проведено вивчення забшних, м'ясо-сальних якостей та фiзико-xiмiчниx показникiв продуктiв забою свиней на вiдгодiвлi з метою встановлення впливу проте].'ну мiкробiального бшка на якють продукцiï. Свиней вщгодовували за рацiонами, якi мали в своему складi продукти мiкробiологiчного синтезу в кшькосп 15-20% за протешом. Вивчали мiкробну бiомасу та кормовий бшковий продукт на основi вiдxодiв комплексноï переробки меляси, гаприн - бюмасу на основi природного газу та папрш - мiкробну бюмасу на основi вiдxодiв кормових дрiжджiв на парафiнаx нафти [8].
Результати дослщжень засвiдчили, що забiйнi та м'ясо-сальш якостi свиней, у ращон яких входили продукти мiкробiологiчного синтезу, вщповщали вимогам
державних стандарт (ГОСТ 1213-74) для м'ясних туш i суттево не вiдрiзнялись вщ дослщжуваних показникiв тварин контрольних груп [8].
Поряд i3 випуском бшкових кормових дрiжджiв мiкробiологiчна промисловiсть розпочала освоення технологи виробництва вiтамiнiзованих активним мулом гiдролiзних дрiжджiв. Активний мул - це продукт бюлопчно1 очистки сичних вод гiдролiзно-дрiжджових заводiв на спещальних очисних спорудах. Метою дослщжень вчених вщдшу годiвлi (Коваленко М.А., Лапенко О.П.) було вивчення ефективност використання в ращонах свиней активного мулу в поеднанш з гiдролiзними дрiжджами та встановлення ефективностi добавляння до ращошв дрiжджiв, збагачених активним мулом. Хiмiчний склад та поживну цiннiсть активного мулу i гiдролiзних дрiжджiв визначали в спецiальних хiмiчних i фiзiологiчних дослiдах, якi були проведет в лабораторiях 1нституту свинарства [9].
У результат проведення дослвдв було встановлено, що органiчна речовина активного мулу i збагачених дрiжджiв складаеться в основному з протех'ну i безазотистих екстрактивних речовин. Як мул, так i дрiжджi багат на вiтамiни групи В. Коефщенти перетравностi поживних речовин цих кормiв i ïx поживнiсть досить висою. За вмiстом 272-397 г перетравного протешу i 0,96-1,16 к.од. у 1 кг ïx можна вщнести до групи бiлковиx кормiв високо1 якостi [9].
Згодовування збагачених мулом дрiжджiв у кiлькостi 7-8% вщ поживностi рацiону дало можливiсть пщвищити прирости тварин у межах 2,8-4,4% i зменшити витрати корму на 2,0-6,0% порiвняно з використанням чистих гiдролiзниx дрiжджiв, сприяло кращому засвоенню органiзмом свиней азоту. Данi забою пщдослщних свиней i вивчення фiзико-xiмiчниx властивостей м'ясо-сально1 продукцiï показали, що мiж тваринами, якi вiдгодовувались на ращонах, що мютили м'ясо-кiсткове борошно, звичайнi i вiтамiнiзованi гiдролiзнi дрiжджi, не було рiзницi як за забшними якостями, так i за фiзико-xiмiчними показниками продуктiв забою [9].
Висновки та пропозицн. Комплексне вивчення та аналiз основних напрямкiв наукових дослщжень вчених вщд^ годiвлi Полтавського 1нституту свинарства iм. О.В. Квасницького НААН Украши викликане необxiднiстю всестороннього висв^лення ïx досягнень iз найбшьш актуальних питань годiвлi свиней та вщображення ïx внеску в розвиток та становлення науки про годiвлю.
У результатi проведених вченими вщдшу годiвлi 1нституту свинарства наукових дослщжень з питань використання кормiв мжробюлопчного синтезу був виконаний значний обсяг роб^ по вивченню ïx кормовоï цiнностi та ефективностi використання в годiвлi свиней, впливу на оргашзм тварин. Було встановлено що дрiжджi, вирощенi на очищених рiдкиx парафшах, за вмiстом у них проте].'ну та iншиx органiчниx речовин не вiдрiзняються вiд гiдролiзниx дрiжджiв. Згодовування свиням таких дрiжджiв, як i бюмаси з природного газу не вплинуло на обмiннi процеси в органiзмi тварин, ïx продуктивнiсть та не попршило загального виходу i якост м'ясопродуктiв, дало можливiсть економи бiлковиx кормiв рослинного та тваринного походження.
Л^ература
1.Ноздрiн М.Т. Вплив дрiжджiв, вирощених на очищених рщких парафiнаx, на вiдтворювальнi функцiï та обмш речовин у свиноматок / М.Т. Ноздрш //
Свинарство. - 1969. - № 9. - С. 31-43.
2.Годiвля сшьськогосподарських тварин. Пщручник / [Мельничук Д.О., Богданов Г.О., Столюк В.Д. та ш.]; пщ редакщею I.I. Iбатуллiна. - Вшниця: Нова книга, 2007. - 616 с.
3.Кормова цiннiсть дрiжджiв, вирощених на очищених рiдкиx парафшах / М.А. Коваленко, М.М. Першш, Л.1. Марченко [та iн.] // Свинарство. - 1969. - № 9. - С. 14-30.
4.Докторович М.А. Вирощування племшних кнурiв на ращонах з використанням дрiжджiв, вирощених на очищених рщких парафшах / М.А. Докторович // Свинарство. - 1969. - № 9. - С. 44-51.
5. Карпов А.М. Сушка продуктов микробиологического синтеза / А.М. Карпов, А.А. Улумиев. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. - 216 с.
6.Ноздрин Н.Т. Изучение эффективности скармливания гаприна при выращивании поросят и откорме свиней / Н.Т. Ноздрин, А.А. Тищенко, Т. П. Булавкина // Использование продуктов микробиологического синтеза в рационах сельскохозяйственных животных и птицы: Сб. научн. тр. - Персиановка, 1987. - С. 51-58.
7.Ноздрин Н.Т. Влияние кормов микробиологического синтеза на организм откармливаемых свиней / Н.Т. Ноздрин, Т.П. Булавкина, А.А. Тищенко // Белковые кормовые средства - важный резерв повышения продуктивности сельскохозяйственных животных: Сборник научных трудов Северо-Кавказского НИИ животноводства. - Краснодар, 1987. - С.129-135.
8.Булавюна Т.П. Яюсть продукив забою свиней, вщгодованих за ращонами з мiкробiальним бшком / Т.П. Булавкша // Свинарство. - 1991. - № 47. - С. 66-70.
9.Коваленко М.А. Активний мул i в^амшзоваш дрiжджi при вiдгодiвлi свиней / М.А. Коваленко, О.П. Лапенко // Свинарство. - 1974. - № 21. - С. 50-57.
Summary
Chekhlatyi O.M., Poltava State Agrarian Academy SCIENTIFIC RESEARCHES OF SCIENTISTS FROM PIG-BREEDING INSTITUTE NAME OF O.V. KVASNYTSKYI NAASU ON QUESTIONS OF STUDY ALBUMINOUS FORAGE OF MICROBIOLOGICAL SYNTHESIS
The basic results of scientists scientific researches from feeding department of Pig-breeding Institute name of O.V. Kvasnytskyi National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine (NAASU) on questions of forages microbiological synthesis using, their feedvalue and influence on the pigs organism are lighted up in a historical aspect.
Keywords: feeding of pigs, forages of microbiological synthesis, protein, forage
yeasts.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Швторак Я.1.
