CC BY
9
9. Risk of cardiovascular comorbidity in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a systematic review and meta-analysis Lancet Respir Med [Електрон-ний ресурс] / W. Chen, J. Thomas, M. Sadatsafavi, J.M. FitzGerald // Lancet Respir. Med. - 2015. - Режим доступу до ресурсу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pub-med/26208998.
10. The top 10 ceuses of death [Електронний ресурс] // World Health Organization. - 2017. - Режим доступу до ресурсу: http://www.who.int/mediacentre/-factsheets/fs310.
11. World report on ageing and health // World Health Organization. - 2015. - Режим доступу до ресурсу: http://-www.who.int/ageing/publications/world-report-2015/en/.
REFERENCES
1. Kovalenko VN, Svishchenko EP. [Arterial hypertension in special categories of patients]. Kiev, MORION. 2009;376. Russian.
2. Belovol AN, Knyazeva II. [Antihypertensive therapy in patients with chronic obstructive pulmonary disease], Liki Ukraïni. 2013;9-10(175-176):52-59. Russian.
3. Vavilova TV, Golovina OG, Zaynulina MS. [He-mostasis. Physiological mechanisms, principles of diagnosis of the basic forms of hemorrhagic diseases: Teaching aid], Sankt-Peterburg, SPbGMU. 1999;117. Russian.
4. Dzyak GV, Pertseva TO, Kuz'mina AP, et al. [Practical skills on issues of hemostasiology: Teaching aid]. Dnipropetrovs'k, IMA-pres. 2011 ;308. Ukrainian.
5. Shishkin AN, Lapshinova MV, Slepykh LA. [Risk factors and features of clinical manifestations of chronic heart failure in patients with chronic obstructive pulmonary disease]. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. 2013;3:63-71. Russian.
6. Dzau V, Braunwald E. Resolved and unresolved issues in the prevention and treatment of coronary artery disease: a workshop consensus statement. American Heart Journal. 1991;121:1244-63.
7. Davignon J, Ganz P. Ganz P. Role of endothelial dysfunction in atherosclerosis. Circulation. 2004;109:27.
8. Chen W, Thomas J, Sadatsafavi M, FitzGerald JM. Risk of cardiovascular comorbidity in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a systematic review and meta-analysis Lancet Respir Med. [Internet]. Lancet Respir Med.; 2015. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26208998.
9. The top 10 causes of death [Internet]. World Health Organization.; 2017. Available from: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310.
10. World report on ageing and health [Internet]. World Health Organization; 2015. Available from: http://www.who.int/ageing/publications/world-report-2015/en/.
♦
УДК 613.62(477.54)
0.Г. мельник *, ЩОДО ПР0ФЕС1ЙН01 ЗАХВОРЮВАНОСТ1 В
1.Г Боровик ХАРК1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1 В 2006-2015 РОКАХ
Т.А. Дюлъдева ,
А.И. Рябоконь , Т.М. Моргун *
НД1 zizienu npaifi ma професшних захворювань Харшвсъкого нащонального медичного ynieepcumemy вул. Тртклера, 6, Хартв, 61022, У крата Харшвська медична академгя тслядипломног oceimu кафедра zizienu npaifi та професшног патологи вул. Амосова, 58, Хартв, 61176, У крата Research Institute of Occupational Hygiene
and Occupational Diseases of Kharkiv National Medical University Trinklera str., 6, Kharkiv, 61022, Ukraine Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education Department of Occupational Hygiene and Occupational Pathology Amosova str., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine
K.iHiMOBi слова: професшш захворювання, lumdnuei умови npaifi, стажроботи, вж Keywords: occupational morbidity, occupational hazards, record of service, age
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
33
Реферат. О профессиональной заболеваемости в Харьковской области в 2006-2015 годах. Мельник О.Г., Боровик И.Г., Дюльдева Т.А., Рябоконь А.И., Моргун Т.М. Изучена профессиональная заболеваемость в Харьковской области в 2006-2015 гг. Динамика количества потерпевших вследствие профессиональных заболеваний в регионе в целом соответствует всеукраинской, хотя и имеются определенные различия. Среди потерпевших преобладали мужчины, однако доля женщин за этот период увеличилась. Среди потерпевших преобладали работники со стажем работы во вредных условиях 20-29 лет. Далее следовали работники со стажем >30, 10-19 и менее 10 лет. Ранжирование потерпевших по возрасту: 1 место - 50-59, 2-е - >60, 3-е -40-49, 4-е - 30-39, 5-е - 20-29 лет. Наибольшая доля (39,89-50,60 %) в структуре профессиональной патологии приходилась на хронический бронхит и хроническое обструктивное заболевание легких, пневмокониозы. Далее следовала сенсоневральная тугоухость: 25,90-33,80%. Распределение потерпевших по количеству профессиональных заболеваний: четыре заболевания - 5-8 %, 2-3 - 52-62%, 1 - 32-40% работников. Наличие у потерпевших 2-4 профессиональных заболеваний свидетельствует о комбинированном воздействии вредных факторов на работающих в машиностроении. За указанный период наибольшее количество потерпевших было зарегистрировано в машиностроении: 79,17-90,43%, что обусловлено региональными особенностями экономики. Преобладание среди потерпевших стажированных работников и лиц возрастных групп 50-59 и >60 лет указывает на необходимость внедрения методики защиты работников временем. Наибольший вклад, который внесли ПАО «Харьковский тракторный завод» и Государственное предприятие «Завод им. Малышева» в пул профессиональной заболеваемости, свидетельствует о приоритетности проведения профилактических мероприятий на этих предприятиях.
Abstract. Occupational morbidity in Kharkiv Region over the period 2006-2015. Melnyk O.G., Borovyk I.G., Dyuldyeva T.A., Ryabokon A.I., Morgun T.M. Occupational morbidity in Kharkov region has been researched over the period 2006-2015. The dynamics of the number of patients with occupational diseases in this region is practically the same as in Ukraine but there are some differences. Most of such patients are males. However, the number of females increased over this period. The employees exposed to occupational hazards with the 20-29-year record of work comprise the biggest share of all the victims. They were followed by the employees with the record of work amounting more than 30 years, 10-19 years and, finally, less than 10 years. According to the age, the biggest number of patients is among workers at the age of 50-59. They are followed by those who are in their sixties. The third biggest number is among 40-49 aged, the fourth - 30-39 aged, and the fifth - 20-29 aged. The biggest share (39.89-50.60%) in the structure of occupational diseases is chronic bronchitis, COPD and pneumoconiosis. The next common disease (25.9033.80%) is occupational hearing loss. It was revealed that 5-8% of the total number of workers suffer from four occupational diseases, 52-62% - from two-three, one occupational diseases was detected in 32-40% of employees accordingly. The presence of 2-4 occupational diseases points to the combined exposure to occupational hazards of machine engineering workers. During this period, the biggest number of the victims (79.17-90.43%) was registered in machine engineering due to regional peculiarities of economics. The fact that the victims are mostly people aged 50-59 years and over 60, having a long record of service indicates the necessity to implement the technique ofprotection of workers by time. The highest rate of morbidity was observed in Kharkov Tractor Plant and Kharkov Malyshev Plant. Thus, it is vitally important to conduct preventive activities in these enterprises first andforemost.
Професшна захворювашсть (ПЗ) працюючих у шкщливих та небезпечних умовах е державною проблемою, оскшьки вона призводить до знач-них еконолпчних, сощальних та матер1альних збитюв сусшльства. У теперпинш час в еконо-|\пчпо розвинутих крашах свиу втрати внаслщок професшно! захворюваносп становлять 4-5% 1хнього валового впутршшього продукту (ВВП). У 2012 рощ втрати Украши внаслщок професшно! патологи становили 16,04 млрд грн., що склало 1,14% (ВВП) [2].
На сьогодш в Сполучених штатах Америки, у Капа.и та крашах СвропсйськоТ спшьноти стра-тепя профшактичних заход ¡в щодо збереження здоров'я працюючих у шкщливих умовах пращ значною 1\прою спираеться на методолопю ощнки та керування ризиками професшно! за-хворювапосп. Важливою складовою .ияльпосп фах1вщв з медицини пращ щодо керування ризиками професшно! захворюваносп е визначення
р1вня ПЗ, встановлення тенденщй й змш та щентифшащя чинниюв, що зумовлюють роз-виток професшних захворювань [9].
Мета роботи - проанашзувати стан професшно! захворювапос п в Харювському регюш в 2006-2015 рр. 1 визначити прюритетш напрями роботи щодо зниження й р1вня.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Для вивчення професшно! захворювапосп були використат ¡с горм хвороби потерпших унаслщок професшних захворювань у Харювсь-кш обласп за перюд 2006-2015 рр., включаючи документа щодо встановлення зв'язку захворювань з умовами пращ (зпдно з додатком 14 Порядку проведения розслщування та ведения об.пку нещасних вииадюв, професшних захворювань 1 аварш на виробництв1), Форма П-3 (повщомлення про професшне захворювання). У зазначених документах мктилися основш
виомосп щодо потерпших, а саме: профешя, вк, стать, стаж роботи в шкщливих умовах, ха-рактристика умов пращ (обставини та причини формування захворювання), д1агноз.
На шдстав1 ведомостей про потерпших були сформован! апалпичш таблиц! ввдповвдно до задач нашого дослвдження. Матер1али дослщження були оброблет п застосуванням загально-прийнятих мсто.ив саштарно! статистики.
Проведений анашз матер1ашв включав роз-подш потерпших за в ¡ком 1 статтю, стажем роботи в шкщливих умовах, галузями економши, нозолопчними формами професшно! патологи.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вьчомос п щодо професшно! захворюваносп в Харювському регют за перюд 2006-2015 роюв павсдсш в таблиц! 1.
Т аблиця 1
Професшна захворювашсть у Хартвськш облает! в 2006-2015 рр.
Потерпйй внаслщок професшних захворювань
Роки чоловйси жшки Усього Динам ¡к а в пор1внянш з попередшм роком, %
кшьккть % за рис юлыасть 1 % за рйс
2006 132 72,93 49 27,07 181 +2,84
2007 116 59,79 78 40,21 194 +7,18
2008 153 60,96 98 39,04 251 +29,38
2009 142 63,39 82 36,61 224 -10,76
2010 102 69,39 45 30,61 147 -34,38
2011 74 64,35 41 35,65 115 -21,77
2012 64 59,26 44 40,74 108 -6,09
2013 58 59,79 39 40,21 97 -10,19
2014 49 56,98 37 43,02 86 -11,34
2015 27 56,25 21 43,75 48 -44,19
Як випливае з таблищ, з 2006 року спо-стеркалось зростання киькосп потерпших унаслщок професшних захворювань, яке досягло максимуму в 2008 р. У подалыиому юлыасть хворих п вперше встановленим д1агнозом про-фесшного захворювання зменшувалась 1 станови-ла лише 48 випадюв у 2015 рощ, тобто знизилась понад у 5 раз ¡в пор1вняно з 2008 роком.
У цшому в Украпп р1вень ПЗ у 2006-2015 рр. змшювався хвилспо.ибпо з шками в 2008 та 2010 р. 1 наступним зниженням у 2009 та 2011-2014 рр. [5].
Розподш потерпших за статтю був таким: коливання вщсотка жшок у 2006-2015 рр. у межах 27,07-43,74% та чоловтв - у межах 72,9356,25%. Тобто в уа роки серед потерпших пере-важали чоловши, але вщсоток 1х з 2006 по 2015 рш зменшився. Щодо жшок, то 1хнш вщ-соток серед потерпших збшыиився. Отримаш результата щодо гендерних ввдмшностей потерпших у Харювському регют зумовлеш змен-шенням киькосп працюючих у шкщливих
умовах та переважанням серед них пращвниюв чолов1чо1 стат1, як 1 в цшому в Украпп [6].
Як вщображено в таблищ 2, д1агноз професш-ного захворювання в 2006-2015 рр. переважно встановлювали пращвникам з\ стажем роботи у шквдливих умовах 20-29 рокдв. I (астушп рангов! мкця щодо ПЗ займали пращвники таких ста-жових труп: >30, 10-19 та менше 10 р. Отримаш результата переконливо сввдчать про те, що ризик щодо розвитку професшного захворювання мае чпкий дозозалежний характер: при збшыиенш експозицй того чи шшого шкодливого фактора виробничого середовища та трудового процесу ¡мов1ршсть реал1заци його патогене-руючого впливу зростае [9]. Друге рангове мкце серед потерпших пращвниюв з\ стажем роботи в шквдливих умовах >30 р. не суперечить зазначе-ному вище, адже частка цих пращвниюв е значно меншою серед працюючих, чим стажовоТ групи 20-29 рогав. Отримаш дат узгоджуються з результатами достджень, що проводилися в Украш [7].
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
35
Таблиця 2
Розподш потерпших унаслвдок професшних захворювань у 2006-2015 рр. за стажем роботи в шквдливих умовах (%)
Стаж роботи в шкщливих умовах, що передував встановленню д!агнозу професшного захворювання
Роки до 10 роюв 10-19 роюв 20-29 рогав >30 роюв
% потерпших стажово'1 групи за рис
2006 6,08 26,52 38,67 28,73
2007 5,67 21,65 41,24 31,44
2008 4,38 28,69 38,24 28,69
2009 3,13 27,23 38,39 31,25
2010 2,04 28,57 29,93 39,46
2011 0,87 28,70 40,00 30,43
2012 5,56 28,70 36,11 29,63
2013 3,09 34,02 37,11 25,78
2014 5,81 23,26 30,23 40,70
2015 6,25 27,08 31,25 35,42
Ввдносно вшу потерпших унаслвдок професш- слвдовшсть: 1 рангове ¡шсце - 50-59, 2-е - >60, 3-них захворювань була встановлена така по- е - 40-49, 4-е - 30-39, 5-е - 20-29 роюв (табл. 3).
Таблиця 3
Розподш потерпших унаслвдок професшних захворювань у 2007-2016 рр. за вжом
Вис потерпших, роюв
Роки 20-29 30-39 40-49 50-59 >60
внесок вйсових груп щодо професшних захворювань за рис, %
2006 1,66 3,31 22,10 49,17 23,76
2007 - 3,09 15,46 57,22 24,23
2008 1,59 2,00 12,35 61,35 22,71
2009 - 1,78 15,63 57,14 25,45
2010 - 2,04 10,20 51,70 36,06
2011 - 0,87 13,91 49,57 35,65
2012 - 5,56 6,48 48,15 39,81
2013 1,03 3,09 14,44 60,82 20,62
2014 - 2,33 10,46 56,98 30,23
2015 2,08 8,34 14,58 52,08 22,92
Як випливае з таблиц! 3, серед потерпших у 2006-2015 рр. переважали особи вшових труп 5059 та >60 рою в, на яких разом припадало 72,9387,96%. Це цшком вщповщае ранние отриманим даним в У крапп щодо середнього вшу пращв-пикпв з уперше встановленим д1агнозом про-фесшного захворювання [7].
Ввдомосп щодо структури ирофесшно! патологи в регют в 2006-2015 рр. наведет в таблищ 4. Найбшыиий вщсоток потерпших, як 1 в Украш [5, 6], припадав на захворювання брон-хо-легенево! системи: хрошчний бронх ¡ г та
хрошчпс обструктивне захворювання легешв, пневмоконюзи. Ввдсоток цих захворювань за рш коливався в межах 39,89-50,60, при цьому спо-стер!галася тенденщя до знижеиня !хньо! частки переважно за рахунок хрошчного бронхпу та хро-1ПЧПОГО обструктивного захворювання лсгсшв.
Настуине рангове мкце у структур! про-фесшно! патологи посвдала нейросеисорна при-глухуваткть: 25,90-33,80%. Вщсоток в!брацшно! хвороби та вегетативно-сенсорно! полшейропатй верхн!х к!нц!вок був нестабшьним ! суттево зни-зився за 2006-2015 рр.
Таблиця 4
Розподш випадтв професшних захворювань за д!агнозами серед потерпших унаслвдок професмйних захворювань у Хартвськш облаем в 2006-2015 рр.
Вщсоток нозолопчних форм у структур! профзахворювань за рп\
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Пневмоконюз 12,85 12,62 17,65 10,45 10,70 13,10 18,69 14,58 11,17 13,00
Хрошчний бронхгг, ХОЗЛ 37,75 35,55 32,59 34,08 29,89 30,10 31,31 29,69 28,72 29,00
Нейросеисорна приглухуваткть 28,11 25,91 27,21 33,83 32,84 30,10 27,78 30,73 29,79 33,00
Захворювання опорно-рухового апарату 1,20 1,99 3,19 4,73 8,12 4,85 7,57 8,85 14,89 12,00
В1брацшна хвороба 8,84 7,64 5,88 8,95 9,96 8,25 4,04 5,21 2,66 2,00
Вегетативно-сенсорна полшейропайя вор\н1\ кшц!вок 4,02 6,65 4,41 2,74 2,95 6,80 2,53 1,56 3,19 1,00
Захворювання вор\н1\ дихальиих шлях1в 0,40 1,00 0,98 1,74 2,21 2,91 4,04 4,69 6,38 8,00
Алергши! захворювання 1,61 2,66 1,96 0,99 1,11 1,46 - 2,08 0,53 -
Туберкульоз 3,61 2,66 2,94 0,50 0,74 0,97 3,03 2,08 2,13 1,00
Хрошчш штоксикацй 1,20 1,33 1,47 0,25 - - - - - -
Злояккш новоутворення 0,40 0,33 0,74 0,25 0,37 0,49 1,01 0,52 - 1,00
1 м ц] 1 професшш захворювання - 1,66 0,98 1,49 1,11 0,97 - - 0,53 -
Частка захворювань опорно-рухового апара-ту, верхшх дихальиих шлях!в суттево зросла за щ роки, стаиовлячи в 2014 ! 2015 р., ввдповщно, 14,89% та 12,00% \ 6,38% та 8,00%. Зазначена ди-намжа щодо розиодшу професшних захворювань може бути зумовлена негативними змшами в еко-номщ! Харювського репону: закриттям иромисло-вих шдириемств, неповним робочим тижнем тощо.
Як загалом в Украш!, у Харювськш облает! рееструеться випадки захворюваносп на тубер-кульоз медичних пращвниюв [4]. При цьому вщсоток цих потерпших у структур! професшних
захворювань репону е вищим, чим в Украш! (в окрем! роки: 3,61; 2,66; 2,94; 3,03; 2,08; 2,13) [1, 6].
За перюд 2006-2015 рр. значно зменшилась частка алергшних захворювань та хрошчних ш-токсикащй. Алергшт захворювання були представлен! бронх!альиою астмою, алергшним риш-том, екземою, альвеолком. Починаючи з 2010 року, хрошчш штоксикацй не рееструвалися. А частка алергшних захворювань з 3,21 ! 4,98 в 2006 ! 2007 рр. знизилась до 0,53 в 2014 р., а в 2015 рощ захворювання ще! груии не рееструвалися.
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
37
Таблиця 5
Загальна кшыасть гиагностованих професшних захворювань та кшыасть потерпших у ХартвськШ обласи в 2006-2015 pp.
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Шльккть потерпших 181 194 251 224 147 115 108 97 86 48
Шльккть
д1агностованих 249 301 408 402 271 206 198 192 188 100
профзахворювань
Як випливае з таблищ 5, mopinno в 20062015 pp. юлыасть .иагпостовапих професшних захворювань значно перевищувала кшьюсть потерпших. Це зумовлено тим, що серед потерт-лих були пращвники, в яких д1агностовано 1-4 професшт захворювання. Щор1чно розподш частки потерпших щодо кшькосп професшних захворювань був таким: найменший вщсоток - з 4-ма захворюваннями, близько половини - з 2-3-ма захворюваннями, найбшыиий з 1-м. Тобто в yci роки в бшыиосп потерпших (понад 50,0%) було
.иагпостовапо 2-4 професшних захворювання. 1(аявшсть у значно!' кшькосп потерпших 2-4 професшних захворювань свщчить про комбшо-ваний вплив шквдливих фактор ¡в виробничого середовища та трудового процесу на працюючих на тдприемствах машинобудування в Хар-ювськш области
Bi.iOMOCii щодо розподшу потерпших уна-слщок професшних захворювань у 2006-2015 pp. за галузями економши наведено в таблищ 6.
Таблиця 6
Розподш потерпших унаслвдок професшних захворювань у XapKiBCbKiii обласи за галузями економжи
Галузь промис-ловосй Вщсоток за галузями за pi к (%)
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Машино-оудування
Вупльна 5,52
XiMÎHHa
Виробництво
промбуд- 3,31
uaiepiaiiB
1 н ini i a.ivsi,
у т.ч. охорона 9,95/2,21
здоров'я
79,38 79,68 84,38
2,06 1,60
2,58 0,40
6,70 9,16 9,82
9,28/ 9,16/ 5,80/
3,09 4,38 0,89
86,40 90,43 83,33 0,68
8,16 5,22 11,11
4,76/ 4,35/ 5,56/
2,72 3,48 2,78
82,47 84,88 79,17
8,25 9,31 14,58
9,28/ 5,81/ 4,17/
4,12 4,65 2,08
На Харювщиш найбшыиа кшьюсть потерт-лих за перюд 2006-2015 pp. була зареестрована в машинобудувант, при цьому вщсоток пращв-hhkîb nieï галуз1 серед oci6 i3 вперше встанов-леним д1агнозом професшного захворювання коливався в межах 79,17-90,43, тобто був досить стабшьним. Наступне рангове iviicuc щодо ПЗ у periom в 2006-2015 pp. посщала галузь Î3 вироб-ництва бу,:ивслы1их матер1ал1в, коливання ïï
р1вня становило 3,31-14,58 %, причому найви-щий р1вень був зареестрований у 2015 рощ.
Такий розподш потерпших унаслщок про-фесшних захворювань у perioHi за диагнозами зу-мовлений певними репональними особливос-тями економ1ки XapKÎBCbKoï област1.
До особливостей профсайпоУ захворюваност1 в Украш1 належить ïï досить виражений
регюнальний характер. Регюнальш особливосп професшно! захворювапосп в Украйи визна-чаються галузями промисловосп та великими тдприемствами, що роблять основний внесок у розвиток регюиу [5]. Щодо Харювсько! обласп, такою галуззю економши е машииобудуваиия.
Умови пращ на робочих мкцях осиовних професшних труп працюючих у машинобуду-ванш вщповщають Ш.1-Ш.З класам небезпеки. Тому ш шкщлив1 фактори можуть спричинити розвиток професшних захворювань, зокрема иневмоконюзу, хротчного бронхиу та хрошч-ного обструктивиого захворювания легень пи-лово1 чи Т0КСИК0-ИИЛ0В01 етюлоги, в1брацшно1 хвороби, нейросенсорно! ириглухуватост1, захворювань опорно-рухового апарату, всрхшх ди-хальиих шлях ¡в тощо [8].
Протягом 2006-2015 рр. саме шдприемства машииобудувания зробили основний внесок щодо професшно! захворюваносп репону. У Харклвському репош Публ1чне акщонерне то-вариство «Харювський тракторний завод» (ПАТ «ХТЗ») та Державне тдприемство (ДП) «Завод \ м. Малишева» у вщсотковому вщношенш до загально! кшькосп потерпших утримують пер-иисть стосовно внеску в пул ПЗ.
висновки
1. Дииамша кллькосп потерпших унаслщок ПЗ у Харювськш обласп в 2006-2015 рр. в цшому вщповщае всеукрашськш, хоча е деяга вщишносп.
2. 3 2009 року спостсрп аеться знижеиня кшь-кост1 потерпших унаслщок професшних захворювань.
3. Переважання серед потерпших пращвниюв з 2-4 ирофесшними захворюваннями свщчить про комб1нований вплив на працюючих у маши-побудувашп шкщливих виробничих чиппиклв та иевш недолши в робот1 заклад ¡в охорони здо-ров'я, що ироводять иср1одич1П медичш огляди.
4. Серед потерпших переважають стажоват пращвники й особи в ¡ко в их груп 50-59 та >60 рокдв, що вказуе на необхщн1сть запровадження методики захисту часом щодо иращвниюв машииобудувания.
5. Переважний внесок шдприемств машииобудувания в пул професшно! захворюваиост1 Харкдвського репону, зокрема ПАТ «Харювсь-кий тракторний завод» 1 ДП «Завод \ м. Малишева», свщчить про необхщи1сть впроваджеиня заход ¡в профшактичиого спрямування щодо професшних захворювань саме на цих тдприемствах галузк
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Басанец А. Проблема профзаболеваемости в Украине напоминает айсберг / А.Басанец // Ваше здоров'я. - 2014. - № 03-04. - С. 12-13.
2. 1нформацшш технологи в систем! облжу професшних захворювань / A.M. Пагорна, П.К. П'ятниця-Горпинченко, П.М. Bine [та ш.] // Журн. ПАМП Ук-раши. - 2015. - № 2. - С. 228-233.
3. Кононова 1.Г. Професшна захворювашсть серед npaiiiBHnKiB шдприемств машинобудування / 1.Г. Кононова // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2010.-№ 1. - С.9-15.
4. НагорнаА.М. Професшна захворювашсть медичних пращвниюв в УкраУш як мсдико-сошальпа проблема / A.M. Нагорна, М.П. Соколова, 1.Г. Кононова // Укр. журнал з проблем медицини пращ. -2016.-№2(47).-С. 3-16.
5. НагорнаА.М. Стан професшно! захворюва-HOCTi в перюд законодавчих змш в Украйи / A.M. Нагорна, М.П. Соколова, 1.Г. Кононова // Укр.
журнал з проблем медицини пращ. - 2016. - № 1 (46). -С. 3-17.
6. Нагорна A.M. Трудовий потспшал в Украпи: медико-сощальш i дeмoгpaфiчнi характеристики / A.M. Нагорна // Журн. НАМН Украши. - 2016. - № 1. -С. 70-78.
7. OcHOBHi тенденци формування профес1йно1 захворговапосп в УкраУш (2001-2010 pp.): Лист державно! caniTapno-cni.TCMiiXTori'inoi' служби Украши вщ 29.12.2011 № 01.03/3540
8. Оцшка ризику розвитку професшних захворювань у пращвниюв металурпйно!, вуплыю'У промис-ловост! та машинобудування Украши / A.M. Нагорна, П.М. Birre, М.П. Соколова [та ш.] // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2012. -№ 3. - С. 3-13.
9. Профессиональный риск для здоровья работников: руководство / под ред. Н.Ф. Измерова, Э.И. Денисова. - Москва: Тровант, 2003. - 448 с.
REFERENCES
1. Basanets A. [The problem of occupational morbidity in Ukraine reminds of an iceberg]. Vashe Zdorov'ya. 2014;03-04:12-13. Russian.
2. Nagorna AM, P'yatnytsya-Gorpynchenko PM Vitte, et al. [Information technologies in the accounting system of occupational morbidity]. The journal of the
National Academy of Sciences of Ukraine. 2015;2:228-33. Ukrainian.
3. Kononoval.G. [The occupational morbidity among manufacturing engineering workers]. The Ukrainian journal of occupational health. 2010;1:9-15. Ukrainian.
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
39
4. Nagorna AM, Sokolova MP, Kononova IG. [The occupational morbidity among health workers in Ukraine as a medical and social problem]. The Ukrainian journal of occupational health. 2016;2:3-16. Ukrainian.
5. Nagorna AM, Sokolova MP, Kononova IG. [The condition of the occupational morbidity over the period of legislative changes in Ukraine]. The Ukrainian journal of occupational health. 2016;1:3-17. Ukrainian.
6. Nagorna AM. [Labour potential in Ukraine: medical and social, demographic features]. The journal of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2016;1:70-78. Ukrainian.
7. [The main tendencies of forming of occupational morbidity in Ukraine (2001-2010)]. The letter from the State Sanitary and Epidemiological Service of Ukraine, 29th, December. 2011;01.03/3540. Ukrainian.
8. Nagorna AM, Vitte PM, Sokolova MP, et al. [Risk estimates for the development of occupational morbidity among metal, coal mining industries and manufacturing engineering in Ukraine]. The Ukrainian journal of occupational health. 2012;3:3-13. Ukrainian.
9. [Occupational health and safety risks: guidance]. Edited by Izmerov NF, Denisov EI. Moscow, Trovant, 2003;448. Russian.
♦
УДК 616-057:614.212:616-057/.58-08-614.2(477.63)
Л.А. Глиняна АНАЛ13 Д1ЯЛЫЮСТ1 М1СБКОГО ЦЕНТРУ
B.B. Podiouoea по Л1КУВАННЮ ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ KJO. Гашинова , ТА ДЕЯК1 АСПЕКТИ ДОСВ1ДУ СП1ВПРАЦ1
Н.П. /щенко * 3 ФОНДОМ СОЦИАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
H.I. Роееньска , В1Д НЕЩАСНИХ ВИПАДК1В
C. В. Собко\ **, НА ВИРОБНИЦТВ1 ТА ПРОФЕСШНИХ O.I. Галщина \ ЗАХВОРЮВАНЬ УКРА1НИ В м. ДНШРО Г.Я. Цмай * ДН1ПР0ПЕТР0ВСЬК01 ОБЛАСТ1
М1съкий центр по лжуванню профзахворювань
КЗ «Дшпропетровська мгсъка багатопрофшьна клгнгчна лгкарня № 4» ДОР»
(зав. - Л.А. Глиняна)
вул. Ближня, 31, Днтро, 49102, У крата
ДЗ «Дшпропетровська медична академгя МОЗ Украти»
кафедра професшних хвороб та клтгчног iмунологи
(зав. — к. мед. н., доц. К.Ю. Гашинова)
вул. Ближня, 31, Днтро, 49102, У крата
«Dnepropetrovsk City Multiprofile Clinical Hospital N 4» DRS»
Center for treatment of occupational diseases of the Public institution
Blizhnja str., 31, Dnipro, 49102, Ukraine
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of occupational diseases and clinical immunology Blizhnja str., 31, Dnipro, 49102, Ukraine
K. iHiMOBi слова: професшш хвороби, mmdnuei умови пращ eidnoenenm здоров 'я, професшне довголття працюючих Key words: Occupational diseases, harmful working conditions, restoration of health, professional longevity of workers
Реферат. Анализ деятельности городского центра по лечению профзаболеваний и некоторые аспекты опыта сотрудничества с фондом социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины в г. Днепр Днепропетровской области. Глиняная JI.A., Родионова
В.В., Гашинова Е.Ю., Бут Н.А, Ищенко Н.П., Ровенская Н.И., |Собко С.В4 Галицина О.И., Цмай Г.Я. Цель: провести анализ деятельности городского центра по лечению профзаболеваний и результатов сотрудничества с Фондом социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины в г. Днепр Днепропетровской области на основании изучения показателей работы
