CC BY
10
УДК338.43:366.12
ЩОДО ПИТАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ДОЦ1ЛЬНОСТ1 ВИРОБНИЦТВА ГРЕЧКИ
В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
© 2017 м1рзоева т. в.
УДК 338.43:366.12
Mip30£Ba Т. В. Щодо питання eK0H0Mi4H0i доцiльностi виробництва гречки в умовах сьогодення
Мета cmammi полягае в дотджент економЫно! ефективност'! виробництва гречки та знаходжент аргумента на користь економ/чно/ до-цмьност! вирощування даноi культури, зважаючи на традицйно велике ii значення для втчизняного населення. Дослджено динамку розвитку виробництва гречки та проаналiзовано його економiчну ефективнсть в перод 2011-2015 рр. у Козятинському район Внницькоi област'1 та в окремому тдприемствi даного регону - ТОВ «AP4i». Розглянуто рiзнi точки зору щодо економiчно'i доцмьнот виробництва гречки в умовах сьогодення. З'ясовано, що вигiднiсть чи невигiднiсть вирощування даноi культури для альгоспвиробника обумовлюеться низкою фактор'в, серед яких, на думку автора, основними е: природно-кл'татичш, оргаюзацшнi, техтчш, агрономiчнi, лог'ктичш. Доведено, що виробництво гречки е економiчно доцльним в умовах сьогодення. Перспективами подальших дослджень у даному напрямi е пошук шляж тдвищення економiчноi ефек-тивностi виробництва гречки та шляж розвитку даного напрямку за умови 'ттеграци нацональноiеконом'жи у свтову. Кпючов'1 слова: виробництво гречки, економiчна ефективтсть, р'вень рентабельностi, цта реал'ваци, соб'варткть виробництва, економiчна доцльнсть вирощування гречки. Рис.: 1. Табл.: 5. Вбл.: 17.
Mip3oeBa Тетяна Володимирiвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки тдприемства iм. проф. i. Н. Романенка, На-цональний ушверситет бюресурав i природокористування Украни (вул. Геро1в Оборони, 15, Ки1в, 03041, Украна) E-mail: mirzoeva2005@rambler. ru
УДК 338.43:366.12 Мирзоева Т. В. Относительно вопроса экономической целесообразности производства гречки в условиях современности
Цель статьи состоит в исследовании экономической эффективности производства гречки и поиске аргументов в пользу экономической целесообразности выращивания данной культуры, учитывая традиционно большое её значение для отечественного населения. Исследована динамика развития производства гречки и проанализирована его экономическая эффективность в период 2011-2015 гг. в Козятинском районе Винницкой области и в отдельном предприятии данного региона - ООО «АРЧИ». Рассмотрены разные точки зрения относительно экономической целесообразности производства гречки в условиях современности. Определено, что выгодность или невыгодность выращивания данной культуры для сельхозпроизводителя обусловливается рядом факторов, среди которых, с точки зрения автора, основными являются: природо-климатические, организационные, технические, агрономические, логистические. Доказано, что производство гречки является экономически целесообразным в условиях современности. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является поиск путей повышения экономической эффективности производства гречки и путей развития данного направления в условиях интеграции национальной экономики в мировую. Ключевые слова: производство гречки, экономическая эффективность, уровень рентабельности, цена реализации, себестоимость производства, экономическая целесообразность выращивания гречки. Рис.: 1. Табл.: 5. Библ.: 17.
Мирзоева Татьяна Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики предприятия им. проф. И. Н. Рома-ненко, Национальний университет биоресурсов и природопользования Украины (ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина) E-mail: mirzoeva2005@rambler. ru
UDC 338.43:366.12
Mirzoieva T. V. On the Issue of the Economic Feasibility of the Buckwheat Production in Modern Terms
The article is aimed at studying the economic efficiency of the production of buckwheat and finding arguments in favor of the economic feasibility of cultivation of this culture, given its historical importance to the domestic population. The article studies the dynamics of the production of buckwheat and analyzes its economic efficiency between 2011 and 2015 in the Koziatyn district of Vinnytsia region and in a separate enterprise of the area - the ООО «ARCHI». The different views on the economic feasibility of buckwheat production in modern terms were considered. It has been defined that whether benefits or disadvantages of growing this culture for agricultural producer are determined by a number of factors, among which, in the author's view, the main ones are: natural-climatic, organizational, technical, agronomic, logistical. It has been proved that the production of buckwheat is economically feasible in the modern terms. Prospects for further research in this direction are search for ways to improve economic efficiency of the production of buckwheat and ways of developing this direction in the context of integration of the national economy into the world-wide.
Keywords: production of buckwheat, economic efficiency, profitability, cost of marketing, cost of production, economic feasibility of growing buckwheat. Fig.: 1. Tbl.: 5. Bibl.: 17.
Mirzoieva Tetiana V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Enterprise Economics named after Prof. I. N. Ro-manenko, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine ((15 Heroiv Oborony Str., Kyiv, 03041, Ukraine)) E-mail: [email protected]
Аля нашого населення та й для вск слов'ян у щ-лому традицшною крупяною культурою з давни давен е гречка. Наприклад, ще росшський одець Олександр Суворов називав гречану кашу «богатирською». Здавна в1домо, що гречка може зам1-нити м'ясо, бо багата на зал1зо та легкозасвоюваш бкки [4]. Ниш найбкьше гречки вирощують у Роси, Кита! та в УкраМ. Щор1чно укра!нщ з'!дають 155-180 тис. т гречки. Проте в останш роки ситуац1я на вггчизняному ринку гречки через певш складнощ1 привертае прискшливу увагу як науковщв, так 1 практиюв. Фактично, вперше
скорочення пойвних площ гречки 1, як насл1док, обсяпв И виробництва в1дбулося у 2010-2011 маркетинговому рощ, коли в УкраМ з1брали гречки на 50% менше обсяпв споживання. Тод1 ж утрич1 зросла й щна на не!: з 5-6 до 14-18 грн за юлограм [7]. Удруге ситуац1я на ринку гречки ускладнилася у 2013-2014 маркетинговому рощ, коли на внутршньому ринку створився дефщит безпо-середньо гречано! крупи на р1вш 15% 1 щна зросла до 25 грн за илограм уроздр1б. В1дтод1 у виробнищга гречки спостер1гаеться постшне спадання. Прим1ром, якщо десять роив тому збиральш площ1 гречки в краМ були
на рiвнi 300-400 тис. га, то зараз - близько 130 тис. га. У 2015 р. цша гречано! крупи досягла позначки в 50 грн. Тенденцш до скорочення обсяпв виробництва гречки зберкалася й у минулому 2016 р., коли виробництво скоротилося порiвняно з попередшм роком бкьш нiж на 20%. Залишаеться констатувати, що виробники все менше сiють цю культуру [1; 13].
Питанню виробництва зерна й гречки, зокрема, та !х економiчно! ефективностi придкяли увагу такi вчеш, як В. Г. Андршчук, О. В. Боднар, П. I. Гайдуцький, О. В. Захар-чук, С. М. Кваша, I. Г. Кириленко, I. В. Кобута, Ю. О. Лу-пенко, П. Т. Саблук, Б. К. Супканов, Л. М. Худолш, О. Г. Шпикуляк, О. М. Шпичак та iншi вчеш.
Разом iз тим, у наукових публiкацiях i в колi вироб-никiв гречки немае, на наш погляд, едино! точки зору. Так, обсяги виробництва гречки зменшуються через и, нiбито, низьку рентабельнiсть, а також примхливкть у вирощуваннi. Попри це, як зазначають експерти, на глобальному ринку Укра!на входить у тршку свiтових ви-робниюв гречано! крупи. Наприклад, щорiчно в УкраМ виробляють на експорт 6 тис. т ткьки органiчно! гречки [10]. ^м того, нацiональнi виробники повшстю задо-вольняють внутрiшнiй попит на крупи в УкраМ. Так, частка укра!нсько! продукци у 2012-2016 рр. на внутрш-ньому ринку становила понад 99%, а частка iмпорту -всього 0,5-0,9% [1]. У зв'язку з цим питання економiчноl ефективносп виробництва гречки та доцкьност 'й виробництва вимагае подальших дослiджень з урахуван-ням мшливих умов сьогодення.
Метою дано! стати е дослдження економiчно! ефективносп виробництва гречки та знаходження ар-гументiв на користь економiчно! доцкьност вирощу-вання дано! культури, зважаючи на традицiйно велике !! значення для в^чизняного населення.
Дослiджуючи питання економiчноl ефективностi виробництва гречки, варто в1дштити, що у 2015 р. в ю-тори Укра!нi, за даними Держкомстату, було зафжсова-но найнижчий урожай гречки - 128 тис. т iз площi 127,7 тис. га, при врожайност 10 ц/га. Як зазначае керiвник експертно! групи УКАБ 1гор Остапчук в штерв'ю видан-ню «Сьогоднi.ua», е деккька причин низького врожаю, основними з яких е скорочення пойвних площ i рiвня врожайностi [15].
Одним iз варiантiв вiдповiдi на те, чому скьсько-господарськi виробники вцмовляються вiд ви-рощування гречки, е думка керiвника одного з агрошдприемств на Полтавщинi, де дана культура за-вжди була традицшною: «Вiдповiдь на запитання «сiяти чи не тти?» диктуе ринок. Гречка - комерцшно неви-гiдна, «балувана» культура. Менi сьогоднi вигiднiше зь брати тридцятицентнерний урожай пшеницi на гектар^ нiж десяти- чи дванадцятицентнерний урожай гречки. Можливо, для деяких фермерiв 1з сертифiкованим еко-лопчним виробництвом i власною переробкою це може бути прийнятно. А якщо продавати на ринку просто вирощеним урожаем - самi збитки. Бо навiть 1з тих 50 гривень за юлограм той, хто гречку вирощуе i продае зерном, отримае, в кращому випадку, 12 гривень. Бо половину одразу списують у в1дсш, а ще у нас «накрутять»
купу витрат на переробку, транспортування, продаж. Сам по собi ринок гречки дуже непевний. Закуповують !! маленькими парами, i сьогоднi попит е - завтра нема. Тому жодне велике господарство не вiзьметься сьогодш культивувати !! у промислових масштабах. Хоча рашше, пам'ятаю, навiть галузева Асощацш гречки в Укра!нi була... » [16].
Отже, ниш, коли агровиробники здшснюють свою дiяльнiсть в умовах ринково! економiки та практично не отримують дотацш в1д держави, частина !х вiдмовляеться вц вирощування так звано! «балувано!» гречки. Дана характеристика культури говорить про те, що технологш вирощування та обробки гречки передбачае певш специфiчнi особливостi. Зокрема, для того, щоб отримати високi врожа! гречки, по-трiбно враховувати норми !! висiву, бiологiю живлення, росту, цвтння, необхiдно вгадати iз часом пойву, щоб на перiод цвiтiння не було ш дощiв, нi спеки, щоб бджола !! запилила. У зв'язку з цим деяю спещалкти вважають дану культуру примхливою у вирощуванш та, вiдповiд-но, складною й ризикованою культурою [17].
Окрiм примхливост у вирощуваннi, на ситуацiю з виробництвом гречки та його економiчну ефектившсть впливае такий фактор, як досить низька врожайшсть гречки - 10-12 ц/га. Ольськогосподарське пiдприем-ство, що вирощуе в умовах сьогодення дану культуру, порiвнюе, сккьки можна було б зiбрати з такого ж гектара пшенищ, соняшнику чи со! та, вцповцно, переводить у цшовий еквiвалент [8]. Тому бiльшiсть виробни-кiв нинi вiдмовляються вiд вирощування гречки, що не е бiзнес-культурою.
Хоча кнуе й iнша точка зору щодо економiчноl доцiльностi виробництва гречки. Зокрема, фермер Вячеслав Семенюк з Волиш, що мае 70 геи^в поля та вирощуе рiзнi культури, серед яких i гречку, говорить, що «виробництво гречки - справа прибуткова, а сама культура невибаглива. Пос1явши всього три центнери гречки, можна зiбрати цких 5 тонн крупи восени. Для догляду та обробки не потрiбно ш добрив, ш гербiцидiв. Один гектар пос1яно! гречки приносить 14 тисяч гривень чистого прибутку, навiть якщо i продавати гречку за старою цшою - по 25-26 гривень» [13]. О^м того, фермер зазначае, що виробництво гречки е безвцходним, осильки солома йде на добриво, та досить рентабельним.
Питання в тому, чому ж кнують кардинально про-тилежнi точки зору стосовно економiчноl доцiльностi виробництва гречки. На думку автора, випдшсть чи не-випдшсть вирощування дано! культури обумовлюеться комплексом факторiв, основними з яких е: 1) природно-^¿матичш',щозалежатьв1дрегюнальнихособливостей-погоднi умови, грунти тощо; 2) оргатзацшт - професш-нiсть керiвникiв i пращвниюв аграрного пiдприемства та, вiдповiдно, вмшня органiзувати високоефективне виробництво; 3) техшчш - забезпечешсть технiкою; 4) агрономiчнi - забезпечешсть яюсним насiнневим ма-терiалом, добривами, засобами захисту рослин; 5) логк-тичш - наявшсть площ для зберiгання та ефективних каналiв збуту вироблено! продукцИ.
Попри наявш розбiжностi в думках спещгшстш щодо економiчно! доцiльностi виробництва гречки, варто в1дштити, що все ж таки завдя-ки скьгоспвиробникам, яю включають дану культуру до структури сво!х посiвiв, наша держава входить до тршки найбiльших свiтових виробниюв гречки та задо-вольняе внутршнш попит на дану продукцiю. В1дпов1д-но можна стверджувати, що ситуацш з виробництвом гречки не е катастрофiчною. До того ж, гречка, як цшна круп'яна культура, мае стабкьний попит i ринок збуту, що забезпечуе виробникам певну рентабельшсть. Хоча останшми роками рентабельнiсть виробництва гречки була невисокою у зв'язку з низькою врожайшстю, ниш вона не е вкрай низькою, а на фош шших культур мае прийнятний рiвень (табл. 1).
площi - на 28,5% (див. рис. 1) протягом дослцжувано-го перюду ^ вiдповiдно, валовий збiр зменшився всьо-го на 2,6%. Ще одним свiдченням того, що виробництво гречки для аграрив досить ефективне, е досить високий рiвень товарност та його зростання на 5,9% протягом 2011-2015 рр. (табл. 2).
Для порiвняння - динамжа розвитку виробництва гречки в Козятинському райош Вшницько! областi де-монструе зменшення врожайност гречки у 2015 р., по-рiвняно з 2011 р. на 9,5% i порiвняно з 2014 р. - на 39% (табл. 3). Суттеве зменшення врожайност гречки у 2015 р. у цкому по району можна пояснити несприятливими погодними умовами, що мали мкце в означений перюд, а, можливо, й тим, що в деяких аграрив були певнi про-блеми - вони не мали змоги закупити яюсний насшне-
Таблиця 1
Економiчна ефективнiсть виробництва гречки в порiвняннi з iншими видами продукцм рослинництва, 2015 р.
(у цшому по УкраТш)
Показник Пшениця озима Гречка Кукурудза Ячмшь Горох Цукровi буряки
Виробн^ витрати на 1 га, грн 10511 8301 11666 7673 8993 21313
Вироблено продукцГГ, грн:
на 1 га поаву 63,3 22,1 63,3 41,9 30,1 513,0
на грн виробничих витрат 1,81 2,26 1,38 1,62 1,77 1,49
Прибуток, грн:
на га поаву 6892 5097 5674 7336 4205 3583
на 1 грн виробничих витрат 0,66 0,61 0,49 0,96 0,47 0,17
Рiвень рентабельность збитковосп (-), % 66,0 38,9 27,5 48,6 62,7 36,8
Джерело: складено за [5].
Як видно з табл. 1, у 2015 р. рентабельшсть виробництва гречки в цкому по УкраМ становила 38,9%, що е нижче за рентабельшсть таких культур, як пшениця озима, ячмшь та горох, але вище за рентабельшсть ку-курудзи та цукрових буряюв.
Ймовiрно, деякою мiрою, на такий рiвень рента-бельност виробництва вплинуло те, що у 2015 р. в областях скьгоспшдприемствам i фермерам виплачували по 500 грн дотаци за кожен гектар шд гречкою. Крiм того, останне позначилося на тому, що шд урожай 2016 р. щею культурою було засшно близько 150 тис. га, що на 22,3 тис. га, або на 14,9% бкьше, шж у 2015 р. [3]. Вцпо-в1дно до зростання пойвних площ у 2016 р., порiвняно з 2015 р., виробництво гречки збкьшилося на понад 60 тис. т. Мало мксце й зростання врожайност гречки, що у 2016 р. у середньому по УкраМ становила 12,8 ц/га [5].
Прикладом ефективного виробництва гречки е ви-рощування дано! культури в ТОВ «АРЧ1» Козятинсько-го району Вшницько! область Так, протягом 2011-2015 рр. у даному господарствi врожайшсть гречки зросла з 16,2 ц/га до 22,1 ц/га, або на 36,2% (рис. 1). Можливо, врожайшсть могла б зберегтися i на рiвнi 2014 р. - 23,3 ц/га, але 2015 р. характеризувався складними погодни-ми умовами.
Зростання врожайност гречки в дотджуваному пiдприемствi швелювало суттеве скорочення зайвно!
вий матерiал, не вклалися в строки йвби тощо. Протягом дослцжуваного перiоду Козятинському райош засшш площi гречки скоротилися аж на 56,7% - очевидно, що скьгоспвиробники выдавали перевагу бкьш вищним культурам. Проте р1вень товарностi гречки в Козятинському райош у 2015 р. збкьшився на 96%, що свцчить про кнування, як уже зазначалося, попиту на гречку. Зважаючи на це, шдприемства дослцжуваного регiону реалiзували врожай минулих роив, коли фксувалася значна врожайнiсть та значш валовi збори гречки.
Розрахунки економiчно! ефективностi вирощуван-ня гречки в ТОВ «АРЧ1» в Козятинському райош Вшницько! обласй свiдчать, що рiвень рентабель-ностi протягом 2011-2015 рр. зменшився з 508,0% до 38,9% (табл. 4). Насткьки суттеве падшня рентабель-ностi виробництва гречки зумовлено низкою факторiв, основними з яких е зростання протягом дослцжуваного перiоду виробничо! та повно! собiвартостi 1 ц гречки -в шкть разiв i в дев'ять вцповкно. Варто вiдмiтити, що у 2015 р. в^дбулося зб!льшення собiвартостi виробництва вс1х видiв скьськогосподарсько! продукцй у зв'язку з подорожчанням паливно-мастильних матерiа-лiв, девальвацiею гривш тощо. У структурi собiвартостi гречки найбкьша частина витрат припадае на мшераль-нi добрива, насiння та паливно-мастильш матерiали, тобто найб!льше витрачаеться шд час сiвби.
Тис. га
25
20
15 -
10 -
5
0
23,3
16,2 330
15,2 257
195
213
236
2 011
2 012
2 013
2 014
2 015
Ц/га
350 300 250 - 200
- 150
- 100 50 0
PiK
Заавна площа, га
Урожайьлсть, ц/га
Рис. 1. Динамка змши врожайност гречки та заавноТ площi в ТОВ «АРЧ1» Козятинського району Вiнницькоi областi
Таблиця 2
Динамiка розвитку виробництва гречки у ТОВ «АРЧ1» Козятинського району ВшницькоТ областi, %
Показник Ик
2011 2012 2013 2014 2015 2015 р. у % до 2011 р.
Урожайнкть, ц/га 16,2 15,2 17,6 23,3 22,1 136,2
Заавна площа, га 330 257 195 213 236 71,5
Валовий 36ip, ц 5348 3901 3423 4970 5208 97,4
Реалiзовано, ц 4896 3545 4925 4609 5050 103,1
PiBeHb товарностi, % 91,5 90,9 143,9 92,7 97,0 105,9
Джерело: складено за [2]. Таблиця 3 Динамка розвитку виробництва гречки в Козятинському район ВшницькоТ обласп
показник Рiк
2011 2012 2013 2014 2015 2015 р. у % до 2011 р.
Урожайнкть, ц/га 14,1 13,1 19,5 20,8 12,7 90,5
Заавна площа, га 2305 1940 792 1185 998 43,3
Валовий 36ip, ц 32453 25320 15479 24684 12718 39,2
Pеалiзовано, ц 19699 19575 21334 23531 15134 76,8
Piвень товарность % 60,7 77,3 137,8 95,3 119,0 196,0
Джерело: складено за [2].
Таблиця 4
Економiчна ефективнкть виробництва гречки у ТОВ «АРЧ1» в Козятинському район ВiнницькоТ областi
показник Ик
2011 2012 2013 2014 2015 2015 р. у % до 2011 р.
Виробнича собiвартiсть 1 ц гречки, грн 62,38 64,14 173,24 156,86 376,15 603,0
Повна собiвартiсть 1 ц гречки, грн 68,46 70,41 190,15 172,14 611,88 893,7
ЦЫа реалiзацN 1 ц, грн 416,3 388,6 255,1 335,0 850,1 204,2
Прибуток, грн:
на 1 ц гречки 347,8 318,2 65,0 162,9 238,2 68,5
на 1 га поаву 5160 4389 1642 3524 5097 98,8
Piвень рентабельность % 508,0 451,9 34,2 94,6 38,9 х
Джерело: складено за [2].
Шо стосуеться цiни реалiзацi! 1 ц гречки, то в дослджуваному пiдприемствi вона зросла протягом 2011-2015 рр. у 2 рази (див. табл. 4). проте експерти наголошують, що «виробники гречки одержують мiзер, левову частину кошпв з цього мають переробники. Орiентовний вих1д гречано'1 крупи шс-ля обробки становить 15-16 грн/кг. А торпвля знiмае вершки» [14]. Тобто найбкьше заробляе не виробник, не переробник, а посередницью структури, що, в принциш, е традицшно й типово для нацюнально! економки. Тому вкотре хочеться наголосити на необх1дносп державно! пiдтримки скьськогосподарських товаровиробниюв.
Дослiдження економiчно! ефективностi виробни-цтва гречки в Козятинському район Вiнницько! областi свiдчить, що скьгоспвиробники можуть досягти зна-чних економiчних результатiв, працюючи з цiею культурою. Так, у 2015 р. у дослджуваному регюш рентабель-нкть виробництва гречки становила 125% (табл. 5). По-рiвняно з 2011 р. у 2015 р. майже вдвiчi вирк прибуток на 1 ц гречки, а на 1 га пойву - в 3,5 разу.
надбавку до 30-50%, !! популярнкть у бврош ткьки по-чинае зростати.
Перевагою гречки, що складае !! особливу прак-тичну цшнкть, е й те, що вона чи не едина скьськогос-подарська культура, що не ткьки не бо!ться бур'янiв, а й бореться з ними: в перший рж пойву гречка виткняе й глушить бур'яни, а на другий рж поле стае реально чистим без втручання людини [9].
Важливим аргументом на користь вирощуван-ня гречки е потенцшш можливостi, прихованi також у выходах !! виробництва, зокрема в лушпинш, що цшу-еться в азшських кра!нах. Гречане лушпиння цiнне тим, що воно в^^зняеться високою мщнктю й легкiстю та мае ортопедичш властивостi. Так, у Японй воно е тра-дицiйним наповнювачем для подушок, i там вважають, що таю подушки позбавляють головного болю. Лiкарi пояснюють це тим, що подушки, наповнеш гречаним лушпинням, виправляють деформацш хребта та мають здатнкть зберiгати форму, що допомагае позбутися хрошчного головного болю.
Таблиця 5
Економiчна ефективнiсть виробництва гречки в Козятинському районi Вiнницькоi областi
Показник Р!к
2011 2012 2013 2014 2015 2015 р. у % до 2011 р.
Виробнича собiвартiсть 1 ц гречки, грн 157,58 190,36 153,34 153,50 346,00 219,6
Повна собiвартiсть 1 ц гречки, грн 195,21 192,22 212,06 161,70 351,50 180,1
Цша реалiзацN 1 ц, грн 415,8 377,3 265,1 348,2 790,8 190,2
Прибуток, грн:
на 1 ц гречки 220,5 185,1 53,1 186,5 439,3 199,2
на 1 га поаву 1885 1868 1430 3704 6662 353,4
Рiвень рентабельность % 113,0 96,3 25,0 115,4 125,0 х
Джерело: складено за [2].
Дослцжуючи питання економiчноl доцiльностi виробництва гречки, не можна оминути увагою потен-цiал цiе! культури, який цкком можливо реалiзувати в умовах сьогодення. Перш за все, потенщал гречки кри-еться в тому, що за вмктом незамшних кислот 'й бкок прирiвнюеться до продукйв тваринного походження та вважаеться рiвноцiнною замiною м'яса. У свт ж нинi з'являеться все бкьше прихильникiв здорового харчу-вання та оргатчно! продукцй. Крiм того, безпосередньо технолопчний процес вирощування гречки виключае можливiсть використання пестицидiв. А Укра!на мае як сприятливi умови для вирощування корисно! для орга-шзму людини гречки, так i можливост й органiчного виробництва. Так, у ПП «Агроеколот» з Полтавщини, що спецiалiзуеться на органiчному землеробствi, осно-вним ринком збуту е Швейцар1я, куди спрямовуеться 80% !хнього експорту гречки. ^м того, пiдприемство експортуе гречку до Шмеччини [12]. Можливкть реа-лiзовувати свою продукцiю до бвропи в пiдприемства з'явилася шсля того, як воно отримало найскладнший за вимогами сертифiкат Б1о8и188е. О^м того, даний сертифiкат дае й шзнШ вигоди - органiчна гречка мае
Економiчне значення гречки полягае ще й у тому, що вона е цшним медоносом, а отже, й виробництво сприяе розвитку бджкьництва. Загалом, фахiвцi вiдмi-чають, що поеднання виробництва гречки й меду дае по-двшну економiчну вигоду, оск!льки в такому випадку як збкьшуеться продуктивнiсть пасiк, так i значно пiдви-щуеться врожайнкть гречки внаслiдок запилення бджо-лами. Збкьшення обсягiв виробництва гречки деякою мiрою може сприяти й розвитку тваринництва, осккьки побiчна продукц1я и виробництва, зокрема солома й полова, е цiнним кормом для тварин. Загалом, ефективне виробництво гречки дозволяе вести практично безвц-ходне багатогалузеве господарство, отримуючи гречану крупу, гречане борошно, мед, вкк, прополк [6; 11].
ВИСНОВКИ
Виходячи з викладеного можна зробити деяю висновки. Ольськогосподарське пiдприемство в умовах сьогодення може отримати як збиток, так i прибуток вц виробництва гречки, що залежить вц багатьох об'ективних i суб'ективних факторiв. Думка про те, що гречка е невипдною культурою, на наш погляд, хибна.
AHaAi3 eK0H0Mi4H0i ефективностi виробництва гречки свцчить про те, що дана культура може забезпечити виробникам висою прибутки. KpiM того, про eKOHOMi4-ну доцкьшсть виробництва гречки в сучасних умовах господарювання свiдчить низка аргуменпв, основними серед яких е: потенщал гречки як оргашчно! культури; можливкть безвiдходного виробництва, осккьки гре-чане лушпиння, солому й полову можна використову-вати; кориснiсть гречки як цшно! медоносно! культури; здатнiсть гречки боротися з бур'янами. Таким чином, у сучасних умовах штегращ! нацюнально! економжи у свiтову подальший розвиток виробництва гречки е до-цкьним i необхiдним з огляду на наявш переваги дано! культури, яю притаманнi ткьки !й. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Виробництво гречки в Украíнi скоротилося на 20% (Опитування). URL: http://agro-online.com.ua/ru/public/ blog/12551/details/
2. Головне управлiння статистики у Вiнницькiй областi. URL: http://www.vn.ukrstat.gov.ua/
3. Гречка в Украпн подешевшас - прогноз // zik. 23 липня 2016 р. URL: http://zik.ua/news/2016/07/23/grechka_v_ukraini_ podeshevshaie_prognoz_719092
4. Гречку називали татаркою, чорним рисом, сарацинкою, буковоподiбним горiшком // Gazeta.ua. 16 липня 2012 р. URL: https://gazeta.ua/articles/slivce/_grechku-nazivali-tatarkoyu-chornim-risom-saracinkoyu-bukovopodibnim-gorishkom/445869
5. Державна служба статистики Укра'ни. URL: http://www. ukrstat.gov.ua
6. Економiчна доцiльнiсть вирощування гречки. Пропози-цiя. 12.10.2016 р. URL: http://propozitsiya.com/ua/ekonomichna-docilnist-vyroshchuvannya-grechky
7. 1щенко Г. Гречанi граблi-2016 // Урядовий кур'ср. 31 травня 2016 р. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/grechani-grabli-2016/
8. Квiтка Г. Гречка: причин для подорожчання немас // Голос Укра'ни. 30.05.2017 р. URL: http://www.golos.com.ua/ article/289513
9. Кориснi властивостi гречки. URL: http://www.apteka-puls.com/puls-195.html
10. Кучер А. В., Кучер Л. Ю. Економiчне управлiння проектом виробництва оргаычно''' гречки // Органiчне виробництво i продовольча безпека: зб. матерiалiв IV Мiжнар. наук.-практ. конф. Житомир, 2016. С. 49-55. URL: http://ir.znau.edu.ua/ bitstream/123456789/5179/1/0rganik_2016_49-55.pdf
11. Рекомендацп з вирощування гречки у промiжних поавах/В. В. 1ванишин, I. А. Шувар, В. М. Сендецький, Л. В. Ценило, Р. Ю. Гаврилянчик. 1вано-Франювськ: Симфоыя форте, 2015. 48 с.
12. Самойленко I. Гречка, сер! Зерно: журнал сучасного агропромисловця. Березень 2017 р. URL: http://www.zerno-ua. com/journals/2017/mart-2017-god/grechka-ser
13. Сшьки коштус виростити гречку? URL: http:// rozhyshche.rayon.in.ua/topics/412-skilki-koshtue-virostiti-grechku
14. Тараненко В. Гречаш кульб™. 03.03.2016 p. URL: https://ngp-ua.info/2016/03/26241
13. Остапчук I. Укра'нц мають змиритися, що ця крупа не буде дешевою ще як мУмум два моцк URL: https://tsn.ua/blogi/ themes/zhittya/scho-vidbuvayetsya-z-grechkoyu-673200.html
15. Цiни на гречку б'ють рекорди: скiльки буде коштува-ти крупа до кшця лiта i чому // Сьогодш. 16 червня 2016 р. URL:
http://ukr.segodnya.ua/ukraine/ceny-na-grechku-byut-rekordy-skolko-krupa-budet-stoit-k-koncu-leta-i-pochemu-724990.html
16. Чому гречка коштус по 50 грн за шограм. URL: http://ridna.ua/2016/06/chomu-hrechka-koshtuje-po-50-hrn-za-kilohram/
17. Як виростити високий урожай гречки. Пропози^я. 04.03.2017 p. URL: http://propozitsiya.com/ua/yak-virostiti-visokiy-urozhay-grechki
REFERENCES
"Chomu hrechka koshtuie po 50 hrn za kilohram" [Why buckwheat is worth 50 UAH per kilogram]. http://ridna.ua/2016/06/ chomu-hrechka-koshtuje-po-50-hrn-za-kilohram/
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.
gov.ua
"Ekonomichna dotsilnist vyroshchuvannia hrechky" [Economic expediency of growing buckwheat]. Propozytsiia. http:// propozitsiya. com/ua/ekonomichna-docilnist-vyroshchuvannya-grechky.
"Hrechku nazyvaly tatarkoiu, chornym rysom, saratsynkoiu, bukovopodibnym horishkom" [The buckwheat was called Tatar, black rice, saracinka, beech-nut]. Gazeta. ua. https://gazeta.ua/ articles/slivce/_grechku-nazivali-tatarkoyu-chornim-risom-sara-cinkoyu-bukovopodibnim-gorishkom/445869
Holovne upravlinnia statystyky u Vinnytskii oblasti. http:// www.vn.ukrstat.gov.ua/
"Hrechka v Ukraini podeshevshaie - prohnoz" [Buckwheat in Ukraine will become cheaper - forecast]. zik. http:// zik.ua/news/2016/07/23/grechka_v_ukraini_podeshevshaie__ prognoz_719092
Ishchenko, H. "Hrechani hrabli-2016" [Buckwheat rake-2016]. Uriadovyi kurier. https://ukurier.gov.ua/uk/articles/grechani-grabli-2016/
Ivanyshyn, V. V. et al. Rekomendatsiiz vyroshchuvannia hrechky upromizhnykhposivakh [Recommendations for growing buckwheat in intermediate crops]. Ivano-Frankivsk: Symfoniia forte, 2015.
"Korysni vlastyvosti hrechky" [Useful properties of buckwheat]. http://www.apteka-puls.com/puls-195.html
Kucher, A. V., and Kucher, L. Yu. "Ekonomichne upravlinnia proektom vyrobnytstva orhanichnoi hrechky" [Economic management of the organic buckwheat project]. Orhanichne vyrob-nytstvo i prodovolcha bezpeka. http://ir.znau.edu.ua/bitstream/ 123456789/5179/1/0rganik_2016_49-55.pdf
Kvitka, H. "Hrechka: prychyn dlia podorozhchannia nemaie" [Buckwheat: there are no reasons for rising prices]. Holos Ukrainy. http://www.golos.com.ua/article/289513
Ostapchuk, I. "Ukraintsi maiut zmyrytysia, shcho tsia krupa ne bude deshevoiu shche yak minimum dva misiatsi" [Ukrainians must accept that this cereal will not be cheap for at least two months]. https://tsn.ua/blogi/themes/zhittya/scho-vidbuvayetsya-z-grechkoyu-673200.html
"Skilky koshtuie vyrostyty hrechku?" [How much does buckwheat grow?]. http://rozhyshche.rayon.in.ua/topics/412-skilki-ko-shtue-virostiti-grechku
Samoilenko, I. "Hrechka, ser!" [Buckwheat, sir!]. Zerno: zhur-nal suchasnoho ahropromyslovtsia. http://www.zerno-ua.com/ journals/2017/mart-2017-god/grechka-ser
Taranenko, V. "Hrechani kulbity" [Buckwheat Kulbita]. https:// ngp-ua.info/2016/03/26241
"Tsiny na hrechku biut rekordy: skilky bude koshtuvaty kru-pa do kintsia lita i chomu" [Prices for buckwheat beat records: how much will the grain cost to the end of the summer and why]. Syo-hodni. http://ukr.segodnya.ua/ukraine/ceny-na-grechku-byut-re-kordy-skolko-krupa-budet-stoit-k-koncu-leta-i-pochemu-724990. html
"Vyrobnytstvo hrechky v Ukraini skorotylosia na 20% (Opytu-vannia)" [Buckwheat production in Ukraine declined by 20% (Polls)]. http://agro-online.com.ua/ru/public/blog/12551/details/
"Yak vyrostyty vysokyi urozhai hrechky" [How to grow a high crop of buckwheat]. Propozytsiia. http://propozitsiya.com/ua/yak-virostiti-visokiy-urozhay-grechki
УДК 338.48:330.3
ТУРИСТИЧН1 КЛАСТЕРИ: ПРОБЛЕМИ 1ДЕНТИФ1КАЦИ ТА ВИБОРУ НАЦ1ОНАЛЬНО1 МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ
©2017 тищенко о. п.
УДК 338.48:330.3
Тищенко О. П. ТуристичН кластери: проблеми iдентифiкацii' та вибору нацiональноi' моделi розвитку
Мета cmammi полягае в об(рунтуванн'> концептуальних nidxodiB до iдентиф'шаци туристичних кластер'в в УкраЫ, розробленн системи показни-KiB оцнювання результативностi ¡хньо1 д'тльностi та пропозицй щодо формування механизму державноi кластерной' полтики у сферi туризму. За результатами досл'дження визначено критери доцiльностi участ'> у створены туристичного кластера з точки зору його потенцйних учас-ниюв; запропоновано систему показнит для зд'шснення монторингу, 'дентиф'шаци та оцнки процесу становлення, функцюнування туристичного кластера та його рол'> в пiдвищеннi конкурентоспроможностi економки; обфунтовано тдходи щодо оцнювання синергетичного ефекту, спричиненого розвитком туристичного кластера. Перспективними напрямами подальших дотджень е розроблення та апроба^я методик щодо 'дентиф'жаци туристичних кластер'ю, о^нювання ¡х д'тльностi та впливу на соцiально-економiчний розвиток. Застосування зазначених методик дозволить обфунтовувати обсяги та форми надання державно¡' тдтримки кластерних н^атив, яка мае розглядатись як складовий елемент системно¡'й посл'1довно'1 полтики держави щодо кластеризаци туристично'1 сфери крани.
Ключов'! слова: державна кластерна полтика, iдентифiкацiя туристичних кластер'в, кластерний тдюд, нацональна модель управлшня розвитком туристичних кластер'в, о^нювання, синергетичний ефект, туристичн кластери. Табл.: 1. Ббл.: 11.
Тищенко Олександр Петрович - доктор економiчниx наук, старший науковий спвробтник, професор кафедри макроеконом'жи та державного управлшня, ДВНЗ «Кивський нацональний економiчний ун'верситет iменi Вадима Гетьмана» (пр. Перемоги, 54/1, Кшв, 03057, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.48:330.3
Тищенко А. П. Туристические кластеры: проблемы идентификации и выбора национальной модели развития
Цель статьи состоит в обосновании концептуальных подходов к идентификации туристических кластеров в Украине, разработке системы показателей оценки результативности их деятельности и предложений по формированию механизма государственной кластерной политики в сфере туризма. По результатам исследования определены критерии целесообразности участия в создании туристического кластера с точки зрения его потенциальных участников; предложена система показателей для осуществления мониторинга, идентификации и оценки процесса становления, функционирования туристического кластера и его роли в повышении конкурентоспособности экономики; обоснованы подходы к оценке синергетиче-ского эффекта, вызванного развитием туристического кластера. Перспективными направлениями дальнейших исследований является разработка и апробация методик по идентификации туристических кластеров, оценке их деятельности и влиянию на социально-экономическое развитие. Применение указанных методик позволит обосновывать объемы и формы предоставления государственной поддержки кластерных инициатив, которая должна рассматриваться как составной элемент системной и последовательной политики государства по кластеризации туристической сферы страны. Ключевые слова: государственная кластерная политика, идентификация туристических кластеров, кластерный подход, национальная модель управления развитием туристических кластеров, оценивание, синергетический эффект, туристические кластеры. Табл.: 1. Библ.: 11.
Тищенко Александр Петрович - доктор экономических наук, старший научный сотрудник, профессор кафедры макроэкономики и государственного управления, ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана» (пр. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC 338.48:330.3 Tyshchenko O. P. The Tourism Clusters: Problems of Identification and Selection of the National Development Model
The publication is aimed at substantiating conceptual approaches to identifying tourism clusters in Ukraine, developing a system of indicators to evaluate their performance and proposals as to formation of mechanism for the State cluster policy in the tourism sphere. The study has determined criteria for feasibility of participation in the establishment of a tourism cluster in terms of its potential participants; a system of indicators to provide monitoring, identifying and evaluating the development process, operation of the tourism cluster and its role in enhancing the competitiveness of economy have been proposed; approaches to evaluation of the synergistic effect as result of development of the tourism cluster have been substantiated. Development and testing methodologies to identify tourism clusters, to evaluate their performance and impact on socio-economic development are promising directions for further research. The use of the indicated methodologies will provide a basis for the scope and form of the State support for cluster initiatives, which should be seen as an integral part of the State's systemic and consistent policy on clustering of the country's tourism sphere.
Keywords: the State cluster policy, identification of tourism clusters, cluster approach, national model for managing the development of tourism cluster, evaluation, synergistic effect, tourism clusters. Tabl.: 1. Bibl.: 11.
Tyshchenko Oleksandr P. - D. Sc. (Economics), Senior Research Fellow, Professor of the Department of Macroeconomics and Public Administration, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: [email protected]
