CC BY
13
Реферат
АНКЕТИРОВАНИЕ ГЛУХИХ ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ ДЛЯ ОЦЕНКИ ИХ БАЗОВЫХ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ ЗНАНИЙ. Сокологорская-Никина Ю.К., Куроедова В.Д.
Ключевые слова: дети и подростки с нарушениями слуха, зубочелюстные аномалии, уровень гигиены, анкета, профилактика.
Было проведено анкетирование для оценки стоматологических и ортодонтических знаний по специально разработанной анкете «Анализ уровня стоматологических и ортодонтических знаний у детей с нарушениями слуха» 61 детей и подростков с нарушениями слуха возрастом 6-22 лет, которые обучаются в специализированной школе-интернате и ПТУ № 23 г. Полтавы с последующим распределением их на группы. Часть вопросов в анкете касались гигиены полости рта. После анализа результатов анкетирования у респондентов выявлено высокие знания, касающиеся гигиены полости рта. Однако большинство респондентов не имеют достаточных знаний по поводу наличия у них орто-донтической патологии. Также у большинства детей с сенсорной депривацией слуха существует риск нарушения роста челюстей за счет снижения жевательной эффективности. При проведении свободного времени ДВС наименьшее преимущество отдают чтению. Это нужно учитывать при разработке программ профилактики стоматологических и ортодонтических заболеваний.
Summary
QUESTIONING DEAF CHILDREN AND ADOLESCENTS TO ASSESS THEIR AWARENESS OF ORAL HYGIENE Sokolohorska-Nykina Yu. K., Kuroyedova V. D.
Keywords: children with impaired hearing, dentofacial anomalies, hygiene level, questionnaire, prevention.
A questionnaire was conducted to assess dental and orthodontic knowledge on a specially developed A questionnaire was conducted to assess dental and orthodontic knowledge by a specially developed questionnaire entitled "Analysis of the level of dental and orthodontic knowledge in children with hearing impairment". 61 children and adolescents with hearing impairment aged 6-22 enrolled in specialized boarding schools and vocational school No. 23 of Poltava, were subsequently distributed into groups. Some questions in the questionnaire concerned oral hygiene. Having analyzed the results obtained, we find relatively high awareness of oral hygiene importance. However, the majority of respondents are insufficiently aware of their own orthodontic pathologies. Also, the most children with sensory derivation of the hearing are at risk to develop jaw bonw dysplasia by reducing chewing efficiency. When spending free time, children with impaired hearing provide the least benefit to reading. This should be taken into account when developing programs aimed at the prevention of dental and orthodontic diseases.
УДК: 616.314-089.23-07:616-055.1/2 Довженко А.В., Куроедова В.Д.
РУХОМ1СТЬ ВЕРХН1Х ФРОНТАЛЬНИХ ЗУБ1В П1Д ЧАС ОРТОДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ ЗА ГЕНДЕРНОЮ ОЗНАКОЮ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Оцнка рухомостi зуб'в при ортодонтичному лжуванн за допомогою 6peKem-mexHiKu важлива для пояснення кл/н/'чних симптом'в больових в 'дчутт'в nau,ieHmie, особливо в адапта^йному перодi, що тривае протягом перших мсящв лкування. Мета нашого досл'дження - о^нка та порiвняння рухомост,i фронтальних зуб'в верхньоУ щелепи в паuieнтiв чолов'но)' та ж'точо'У статi i3 постшним прикусом, що лкувались ортодонтично за допомогою брекет-технiки в пер'юд адаптацн. Матерi-али та методи. Проведена перiотестометрiУ фронтальних зубв ВЩ 30 патентам (13 - чол., 17 -ж,н.) вком вiд 14 до 27 роюв. Оцнку рухомостi зу6,в проводили перед ортодонтичним лкуванням, через 1, 3 та через 6 мсящв. Результати дослiдження. Аналiз результатiв дослiдження показав, що середня рухомсть фронтальних зу6,в до початку ортодонтичного лкування бльша в чоловтв, н,ж у ж,нок. Максимальна рухом'ють зу6,в припадае на перший м'юяць ортодонтичного лкування у ж,нок 8,25, у чоловтв 8,23 умовних одиниць. На 3-й мсяць лкування показники рухомостi як у чоло-в'тв, так i в жнок зменшились в порiвняннi з першим мсяцем лкування. Середн показники пероте-стометрй через швроку лкування у чоловтв незначно зб'тьшились в порiвняннi з даними третього мсяця лкування, а в жнок, навпаки, середня рухомсть зу6,в зменшилась. Висновок. Рухомсть фронтальних зу6,в протягом перших 6 мсящв ортодонтичного лкування то збльшуеться, то змен-шуеться, але знаходиться в межах норми. П,к рухомостi зу6,в припадав на 1-й мсяць ортодонтичного лкування.
Ключов1 слова: ортодонтичне л1кування, перютестометр1я, рухомють зуб1в, брекет-техжка.
Дана стаття е частиною комплексноi науково-дослiдноi' роботи ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» «Стан ортодонтичного здоров'я та його корек^я у паuieнтiв р,знозо вку дистальним прикусом» (№ державноГреестрацИ' 0113U003539).
В нормi завдяки наявност перюдонтально''' зв'язки вс зуби рухомк Рухомють зубiв подтяють на ф^ зюлопчну та патолопчну, але крiм того, юнуе рухомють зубiв, що виникае пщ час ортодонтичного лку-
вання, яка залежить вiд станy тканин паpoдoнтy та сили opтoдoнтичнoгo апаpатy.
В ктыц для вивчення oпopниx тканин паpoдoнта викopистoвyють цiлий ряд метoдiв дiагнoстики, oснoвними з яких e електpooдoнтoдiагнoстика, гнатoдинамoметpiя, pеoпаpoдoнтoгpафiя, перютесто-метpiя [1,2].
Пеpioтестoметpiя - це oпoсеpедкoвана oцiнка станy oпopниx тканин зyба та ïx фyнкцioнальниx мo-жливoстей за дoпoмoгoю пpистpoю «Periotest», який шиpoкo застoсoвyeться в стoматoлoгiï [3]. Принцип дiï присею заснoваний на вимipюваннi pеакцiï пеpioдoнтy на yдаpнy хвилю за дoпoмoгoю мiкpo-кoмп'ютеpнoгo кеpyвання пеpкyсieю зyба [4,5,6].
Резyльтати пеpioтестoметpiï - це вiдтвopювальна кiлькiсна мipа станy здopoв'я паpoдoнта, яка яв-ляeться бioфiзичнoю величинoю, як, наприклад, кpoв'яний тиск. ^му цей засiб oцiнки pyxoмoстi зyбiв e дoсить важливим для oб'eктивнoï oцiнки стyпеня втрати кiсткoвoï маси в дiагнoстицi xвopoб паpoдoн-ту [5,7]. За дoпoмoгoю пеpioтестoметpiï англiйськi вченi виявили бiльше патoлoгiï тканин паpoдoнтy нiж за дoпoмoгoю тpадицiйниx метoдiв [8]. Ця пopiвнянo нoва метoдика викopистoвyeться для вимipiв фн зioлoгiчнoï pyxливoстi зyбiв, визначення oстеoiнтегpацiï дентальних iмплантатiв [2,8,9].
При opтoдoнтичнoмy лiкyваннi (ОЛ) пеpioтестoметpiя застoсoвyeться для oцiнки станy тканин паpo-дoнтy дo та на йoгo етапах, для визначення стабiльнoстi opтoдoнтичниx мiнi-iмплантiв та визначення iндивiдyальниx термов pетенцiйнoгo пеpioдy [10,11,12,13].
Вiдoмo, щo при ОЛ знiмними кoнстpyкцiями pyxoмiсть зyбiв збiльшyeться пiсля ïx активацп, а тен-денцiя дo зниження перютестометричних пoказникiв спoстеpiгаeться лише через 3 тижн [14], щo й e наyкoвo oбфyнтoваним теpмiнoм для настyпнoï активацiï знiмнoгo апаpатy. Рyxoмiсть фpoнтальниx зyбiв залежить вiд типу змщення сеpедньoï л i н iï [15].
В opтoдoнтiï iнфopмацiя пpo pyxoмiсть зyбiв пoяснюe вщчуття бoлю та дискoмфopт в пацieнтiв при ОЛ. За даними Дpoгoмиpецькoï М.С., максимальна pyxoмiсть зyбiв при лкуваны бpекет-системoю на-стаe на 4-6 мюяц ОЛ [16]. В pетенцiйнoмy пеpioдi ОЛ тенденцiя спаду pyxoмoстi зyбiв пpoдoвжyeться 12 мюя^в [6,17].
Дoведенo, щo oднieю з причин переривання ОЛ e складний для пацieнта перюд адаптацiï дo opTO-дoнтичниx апаpатiв [18], oднак всi фактopи впливу на переб^ цьoгo важливoгo пеpioдy ОЛ дoстеменнo не вивченi як в д^ей, так i в дopoслиx пацieнтiв.
Мета дослiдження
Оцiнити pyxoмiсть фpoнтальниx зyбiв веpxньoï щелепи (ВЩ) пщ час адаптацiйнoгo пеpioдy в пацie-нтiв iз пoстiйним пpикyсoм, щo лiкyвались за дoпoмoгoю бpекет-теxнiки за гендеpнoю oзнакoю.
Mатерiали та методи
Пpиладoм Periotest пpoведена пеpioтестoметpiя фpoнтальнoï групи зyбiв ВЩ 30 пацieнтам без су-пyтнix заxвopювань opганiзмy вiкoм вiд 14 дo 27 po^ з патoлoгieю I класу за Енглем, якi були poзпoдi-ленi за гендеpнoю oзнакoю на двi групи: 13чoлoвiкiв та 17 ж^к. Оцiнкy pyxoмoстi зyбiв пpoвoдили перед ОЛ, через 1 мюяць, через 3 мiсяцi та через 6 мюя^в. Пацieнти лкувались oднакoвими незнiмними opтoдoнтичними апаратами ^рекет-техн^ю). Пoслiдoвнiсть замiни дуг була oднакoвoю: 0,12 NiTi, 0,14 NiTi, 0,16 NiTI.
Всьoгo пpoведенo 360 вимipiв pyxливoстi зyбiв.
Periotest - це сучасний електpoмеxанiчний прилад виpoбництва фipми «Gulden» (Нiмеччина), po-бoчим елементом якoгo e бoйoк накoнечника iз п'eзoелементoм. Частoта меxанiчниx iмпyльсiв складаe 4 кoливання за 1 сек., а тривалють всьoгo циклу вимipювання для кoжнoгo зуба - 4 сек. абo 16 iмпyль-ав. За еталoн pеакцiï зyбiв на перютестометрш фipма «Gulden» навoдить таю дан ступеню pyxливoс-тi зyбiв (табл. 1).
Таблиця 1
Показники ступеня рyxливостi 3y6ie за даними фiрми «Gulden»
Стушнь pyxoмoстi зyбiв Пoказники Periotest
нopма - 08 - +09
I + 10 - +19
II + 20 - +29
III + 30 - +50
Рис. 1 Методика проведення пер1отестометрП'.
Здоровi тканини пародонта мають бтьш пружн властивосп в порiвняннi з тканинами, що зазнали впливу патолопчних чинниш або ОЛ, тому затухання мехашчних коливань вiд Periotest у здорових тканинах вщбуваеться скорiше, ыж при патологи [19]. Саме цю рiзницю використовуе Periotest-методика для оцшки перебудови кютковоТ тканини [2].
Кл^чно показники Periotest вiдповiдають ступеню рухомостi зубiв, а межа вимiрiв знаходиться в промiжку вiд -8 до +50 умовних одиниць (УО). Чим менший показник був визначений для окремого зуба, тим у кращому стан знаходяться перюдонтальы тканини. Похибка при повторних вимiрах для одного i того ж зуба в тому ж промiжку часу не перевищуе ± 1 УО, а частiше сшвпадае [4].
Перкусiя зуба проводилась зпдно шструкци на рiвнi мiж його екватором та рiжучим краем (Рис. 1). При дослщжены голову патента злегка нахиляли донизу.
Результати та 1х обговорення
Визначенi параметри рухомост зубiв на рiзних етапах лкування показали наступнi результати. Аналiз результат порiвняння рухомостi кожного зуба окремо, так i середне значення рухомост фрон-тальних зубiв до початку ОЛ показав, що перютестометричш показники дещо бiльшi в чоловiкiв (4,86 УО), жж у жiнок (4,15 УО), що вiдповiдае нормi (табл. 2). Статистично! достовiрностi мiж показниками рухомост в чоловiкiв та жшок не виявили. Найбтьша рiзниця рухомост спостерiгаеться в централь-них рiзцiв.
Таблиця 2
Показники рухомост/' зуб!в у чоловШв та жнок до початку ОЛ
Термiн вШ'.фювання № зуба Стать 13 12 11 21 22 23 Середне значення
До ОЛ Чоловки 2,75 5,67 6,46 6,31 5,58 2,38 4,86
Жiнки 2,40 5,19 4,91 5,12 5,48 1,80 4,15
Через 1 мiс. Чоловiки 6,00 8,27 10,73 10,07 9,02 5,30 8,23
Жiнки 4,97 8,79 9,81 11,53 9,27 5,11 8,25
Через 3 мiс. Чоловiки 5,00 8,20 8,83 7,67 5,80 4,00 6,58
Жшки 5,20 9,81 11,92 7,55 7,37 4,84 7,78
Через 6 мю. Чоловiки 5,33 8,50 10,67 11,67 6,50 2,67 7,56
Жiнки 3,50 8,33 7,00 8,33 7,67 5,00 6,64
Аналiзуючи середж показники рухомостi зубiв пацiентiв обох статей протягом перших твроку лку-вання, ми побачили, що найбiльшi змiни перiотестометричних показникiв обох статей стосуються першого мiсяця адаптацiйного перюду ОЛ. Саме в перший мюяць лiкування спостерiгався найбiльший пiк рухомост зубiв як в чоловiкiв, так i в ж1нок. Значення перютестометрп пiсля першого мiсяця лку-вання в чоловшв змiнилась з 4,86 до 8,23 УО, тобто в 1,7 рази. В жшок показники також збтьшилась майже вдвiчi з 4,15 до 8,25 УО.
Варто зазначити, що впродовж першого мюяця ОЛ спостер^аеться статистично достовiрне збть-шення рухомостi зубiв майже в два рази як у чоловшв, так i жiнок (Рис. 2). Статистично достовiрноl рь зницi мiж показниками перютестометрп на першому мюяц ОЛ в чоловiкiв та жшок не спостер^аеться.
9
8,25
5
8
б
4
4,86
7,56
6,64
4,15
3
До ОЛ Через 1 мк. Через 3 мк. Через б мк
— Чолов1ки =Жшки
Рис. 2. Динамка зм1н середшх показник1в рухомост'1 зубв у чоловтв та жнок.
Таким чином, можна пщсумувати, що пщ час першого мiсяця адаптацшного перiоду ОЛ не мае ста-тистично достовiрних гендерних вiдмiнностей рухомост зубiв.
В перiод з 2-го по 3-й мю. ОЛ спостер^аються дещо вiдмiннi реакци тканин пародонту на ОЛ (Рис.2). У жшок ОЛ спостер^аеться плавне та незначне зниження рухомост зубiв майже на 0,5 УО з показниш 8,25 УО до показниш 7,78 УО. В чоловтв змiни рухомостi зубiв в цьому ж перiодi ОЛ бтьш вираженi та зменшились на 1,65 УО вщ показникiв 8,23 до 6,58 УО. На 3-й мю. ОЛ рiзниця мiж показ-никами перютестометрп в чоловiкiв та жшок уже дещо бтьша в порiвняннi з попереднiми мiсяцями та становить 1,2 УО. Тепер бтьша рухомють зубiв спостерiгаеться в оаб жшочоТ статi, проте статистич-ноТ достовiрностi мiж показниками перютестометрп в перiод з 2-го по 3-й мю. ОЛ у оаб чоловiчоТ та жн ночоТ стат не виявлено.
На 6-й мю. ОЛ тенденцiя змiни показникiв рухомост зубiв на графiку продовжуе змшюватись та дещо вiдрiзнятись (Рис. 2). Так, у жшок результати перютестометрп продовжують поступово зменшу-ватись з показниш 7,78 до 6,64 УО, а в чоловшв показники починають знову зростати вiд 6,58 УО до 7,56 УО.
Проте, не дивлячись на вщмшнють графiчних кривих (Рис. 2), статистичноТ достовiрноТ рiзницi мiж числовими показниками в чоловтв та ж1нок знову не було. Це вкотре пщтверджуе вiдсутнiсть гендер-нот рiзницi мiж рухомiстю зубiв пiд час адаптацiйного перiоду ОЛ у па^етчв з патологiею I класу зубо-щелепних аномалiй за Енглем без супутых захворювань.
Результати нашого дослiдження дещо суперечать представленим вище даним [16] про те, що пк рухомост зубiв припадае на 4-6 мiс. ОЛ.
За нашими даними, пк рухомостi зубiв припадае на 1-й мiс. ОЛ та сшвпадае iз закiнченням адаптацшного перюду, що пiдтверджують кл^чы спостереження.
Наше дослiдження пiдтвердило, що перiотестометрiя - це об'ективний метод оцшки адаптацiйних можливостей тканин пародонту, за допомогою якого можна шдивщуально контролювати силу дiТ дуги на зуби пщ час ОЛ.
Рухомють фронтальних зубiв протягом перших 6 мюя^в ОЛ у пацiентiв з I класом за Енглем без супутых захворювань то збтьшуеться, то зменшуеться проте не виходить за межi фiзiологiчноТ норми. Зменшення показниш перiотестометрiТ через певнi промiжки часу може свщчити про закiнчення активно! дм встановленоТ ортодонтичноТ дуги на зуби. Це може слугувати об'ективним показником для ТТ замши.
Адаптацшний перюд в ОЛ е найбтьш складним для пацiентiв будь-якого вку та статi, супроводжу-ються дискомфортом в порожнинi рота та больовими вщчуттями в зубах. Пк рухомостi зубiв спостерн гаеться на першому мюяц ОЛ, що вщповщае перiоду адаптацiТ та може пояснювати найбiльш непри-емнi вiдчуття па^ен^в, про якi вони мають бути заздалегщь попередженi лiкарем-ортодонтом.
Статистично достовiрнот вiдмiнностi мiж показниками рухомостi в чоловшв та ж1нок не виявлено
1. Кочетова М. С. Оценка процесса прорезывания с помощью регистраци имеханических колебаний в системе «зуб-периодонт» / М. С. Коче-това, Д. Е. Суетенков. // Бюллетень медицинских интернет-конференций. - 2015. - Т.5, №11. - С. 1291-1292.
2. Нестеренко О. М. Оцшка перебудови юстковоТ тканини щелеп у дорослих па^енпв у ретенцшному перiодi ортодонтичного лкування : дис. канд. мед. наук : 14.01.22 - «Стоматолопя» / Нестеренко О. М. - Полтава, 2008. - 169 с.
3. Лебеденко И. Ю. Функциональные и аппаратные методы исследования в ортопедической стоматологии / И. Лебеденко // Учебное пособие / И. Лебеденко. - Москва: ООО «Медицинское и информационное агентство», 2003. - С. 97-100.
Висновок
Лтература
4. Manz M. Anevaluation of the Periotestsystem. Part I: Examine reliability and repeat ability of readings / M. Manz, H. Morris, S. Ochi. // Implant Dent.
- 1992. - №1. - С. 142-146.
5. Schulte W. Periotest for measuring periodontal characteristics-correlation with periodontal bone loss / W. Schulte, B. d'Hoedt, D. Lukas [et al.]. // J. Periodontal Res. - 1992. - №27. - С. 184-190.
6. Hwang H. S. Longitudinal measurements of tooth mobility following orthodontic treatment / H. S. Hwang, W. S. Kim, James A. McNamara. // Korean Journal of Orthodontics. - 2010. - №40. - С. 34-39.
7. 7. Перова М. Д. Результаты мониторинга клинического прикрипления зубов при различных состояниях по данным периотестометрии / М. Д. Перова, А. В. Тропина. // Медицинский вестник Северного Кавказа. - 2009. - Т.16,№4. - С. 9-13.
8. Andresen M. The Periotest in traumatology. Part II. The Periotest as a special test for assesing the periodontal status of teeth in childrent hat have suffered trauma. / M. Andresen, I. Mackie, H. Worthington. // DentTraumatol. - 2003. - №19. - С. 218-220.
9. Ioi H. Evaluation of physiological tooth movements with in clinically normal periodontal tissue by means of periodontal pulsation measure ments. J. / H. Ioi, T. Morishita, S. Nakata [et al.]. // Periodontal Res. - 2002. - №37. - С. 110-117.
10. Feller L. Tooth mobility after periodontal surgery / L. Feller, J. Lemmer. // SADJ. - 2004. - №59. - С. 407-411.
11. Tanaka E. Longitudinal measurements of tooth mobility during orthodontic treatment using a Periotest / E. Tanaka, K. Ueki, Kikuzaki [et al.]. // Angle Orthod. - 2005. - №75(1). - С. 101-105.
12. Carneiro A. Mechanical influence of thread pitch on orthodontic mini-implant stability / A. Carneiro, M. Marquezan, A. Osorio, A. Issamu. // Brazilian Oral Research. - 2015. - №29(1). - С. 1-6.
13. Seifi M. Evaluation of primary stability of innovated orthodontic miniscrew system (STS): Anex-vivostudy / M. Seifi, N. S. Matini. // J. Clin. Exp. Dent.
- 2016. - №8. - С. 255-259.
14. Goyeng Y. Evalution of the periodonta lchanges by periotest method during thetreatment of anterior cross-bite teeth / Y. Goyeng, T. Ataoglu, A. I. Karaman. // TurkOrtodontiDergisi. - 1994. - №7. - С. 165-169.
15. Jonsson A. Long-term follow-up of tooth mobility in maxillary incisors with orthodontically induced apical root resorption / A. Jonsson, O. Malmgren, E. Levander. // Eur. J. Orthod.. - 2007. - №29. - С. 482-487.
16. Дрогомирецька М. С. Комплексне лкування зубощелепних аномалш у дорослих па^енпв на фон атеросклерозу та ппоестрогенш / М. С. Дрогомирецька, О. В. Деньга. // Одеський медичний журнал. - 2010. - №2. - С. 62-65.
17. Nakago T. Determination of the tooth mobility change during the orthodontic tooth movement studied by means of PERIOTEST and MIMD / T. Nakago, S. Mitani, H. Hijiya [et al.]. // Am J OrthodDentofacialOrthop. - 1994. - №105. - С. 92-96.
18. Михайлова И. Ю. Оценка состояния ортодонтической помощи, оказываемой по программе обязательного медицинского страхования : ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.14 "Стоматология" / И. Ю. Михайлова - М., 2010. - 37 с.
19. Chakrapani S. Periotest values: It's reproducibility, accuracy, and variability with hormonal influence / S. Chakrapani, M. Goutham, T. Krishnamohan [et al.]. // ContemporaryClinicalDentistry. - 2015. - №6. - С. 12-15.
Реферат
ПОДВИЖНОСТЬ ВЕРХНИХ ФРОНТАЛЬНЫХ ЗУБОВ ВО ВРЕМЯ ОРТОДОНТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ПО ГЕНДЕРНОМУ ПРИЗНАКУ
Довженко А.В., Куроедова В.Д.
Ключевые слова: ортодонтическое лечение, периотестометрия, подвижность зубов, брекет-техника.
Оценка подвижности зубов при ортодонтическом лечении с помощью брекет-техники важна для объяснения клинических симптомов болевых ощущений пациентов, особенно в адаптационном периоде, продолжается в течение первых месяцев лечения. Цель нашего исследования - оценка и сравнение подвижности фронтальных зубов верхней челюсти у пациентов мужского и женского пола с постоянным прикусом, лечившихся ортодонтически с помощью брекет-техники в период адаптации. Материалы и методы. Проведена периотестометрия фронтальных зубов ВЩ 30 пациентам (13 - муж., 17 - жен.). В возрасте от 14 до 27 лет. Оценку подвижности зубов проводили перед ортодонтическим лечением, через 1, 3 и через 6 месяцев. Результаты исследования. Анализ результатов исследования показал, что средняя подвижность фронтальных зубов до начала ортодонтического лечения больше у мужчин, чем у женщин. Максимальная подвижность зубов приходится на первый месяц ор-тодонтического лечения у женщин 8,25, у мужчин 8,23 условных единиц. На 3-й месяц лечения показатели подвижности как у мужчин, так и у женщин уменьшились по сравнению с первым месяцем лечения. Средние показатели периотестометрии через полгода лечения у мужчин незначительно увеличились по сравнению с данными третьего месяца лечения, а у женщин, наоборот, средняя подвижность зубов уменьшилась. Выводы. Подвижность фронтальных зубов в течение первых 6 месяцев ор-тодонтического лечения то увеличивается, то уменьшается, но находится в пределах нормы. Пик подвижности зубов приходился на 1-й месяц ортодонтического лечения.
Summary
MOBILITY OF UPPER FRONTAL TEETH DURING ORTODONTIC CORRECTION INFLUENCED BY SEX Dovzhenko A.V., Kuroyedova V. D.
Key words: orthodontic treatment, periosteometry, teeth movement, brackets.
Assessment of the teeth mobility during orthodontic treatment with braces is important for explaining the clinical symptoms of pain in patients, especially in the adaptation period, continuing during the first months of the treatment. The aim of our research is to evaluate and compare the mobility of the upper frontal teeth in patients of both sexes with a permanent occlusion corrected by orthodontic braces techniques in the period of adaptation. Materials and methods. Peritestometry of the maxillary frontal teeth was performed in 30 patients (13 males, 17 females) aged 14 - 27. Evaluation of the teeth mobility was performed before the orthodontic treatment, and after 1, 3 and 6 months. Results. Analysis of the study results has shown that the average mobility of the frontal teeth before the start of orthodontic treatment is greater in men than in women. The maximum mobility of teeth falls on the first month of orthodontic treatment in women 8.25, while in men it is 8.23 conventional units. At the third month of the treatment, the mobility rates for both men and women decreased compared to the first month of the treatment. Mean periosteometric parameters after six months of treatment in men slightly increased compared with the data of the third month of treatment, and in women,
on the contrary, the average mobility of teeth decreased. Conclusions. The mobility of the upper frontal teeth during the first 6 months of orthodontic treatment increased, then decreased, remaining within the normal limits. The peak of mobility of teeth fell on the 1st month of orthodontic treatment.
УДК: 616.314-002.4./-007.232-089.27-037:616-74 Коваленко В.В.
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ Р1ЗНИХ ВИД1В ПЛОМБУВАЛЬНИХ МАТЕР1АЛ1В ПРИ Л1КУВАНН1 ЗУБ1В З КАР16СОМ ТА П1ДВИЩЕНОЮ СТЕРТ1СТЮ
ВДНЗ УкраУни «УкраУнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
За результатами сучасних KniHÎK0-enideM^08Î4Hux досл'джень як втчизняних, так i закордонних нау-ков^в, пдвищена стертсть зуб'в е патолог'юю, поширенсть яко'У складае в'д 8 до 30% у пацieнтiв pi-зних вкових груп, наближаючись до показник'в розповсюдженостi кар'юсу. При цьому як кар'юс, так i пдвищена стертсть характеризуються активним перебгом i п/'двищенням iнтенсивностi уражен-ня, що за вдсутностi своечасного адекватного лкування призводить до суттевих розлад'в у зубо-щелепному апаратi, як проявляються не тльки естетичними, а й функцональними порушеннями. Досконалому вивченню тдлягали зуби, як було видалено за показаннями. Вк пацieнтiв, зуби яких пд-лягали досл'дженню, складав в'д 25 до 55 рок'в. Досл'дженню пдлягали 40 зуб'в: iз наявним карозним процесом (20 зуб'в), iз пдвищеною стертстю (20 зуб'в). В якостi пломбувальних матеpiалiв для груп поpiвняння нас зацкавили склоономерний цемент подвйного типу тверднення з кольоровою шкалою VITREMER (3М ESPE), який представлений двокомпонентним складом утвореним порошком та р'ди-ною та компози^йний ренгеноконтрастний матер'ал фотополiмеpного твердння який видляе фтор на основi мкроскла CHARISMA (Heraeus Kulzer) у використанн з адгезивними системами 5 та 7 поколiнь як мають piзний механiзм проникнення в емаль та дентин Дослiджуючи склад емалi в зубах з наявнстю карозного процесу та в зубах з пдвищеною стертстю на меж!' iз пломбувальним матеpiалом VITREMER (3М ESPE) можна в/'дм/'тити достов/'рну piзницю в мкроелементах з! сторони кальцю, фосфору, кремню, алюмню та кисню, що на нашу думку, можна пов'язати !з моpфологiч-ними особливостями будови емалi при цих процесах i, як насл'док р1'зними ступенем проникност1' для мiкpоелементiв, як.i входять до складу пломбувального матер'алу.
Ключов1 слова: глдвищена стертють, кар1ес, морфофункцюнальна характеристика емал1 та дентину, м1кроанал1з складу твердих тканин зуба.
Робота е само^йним фрагментом науково-дослiдноï роботи ВДНЗ УкраУни "УкраГнська медична стоматологiчна академiя" «Моpфофункuiональнi особливостi тканин ротовоТ порожнини i iх вплив на проведення лкувальних заходiв i su6!p лкувальних матеpiалiв» державний регстра^йний № 0115u001112.
За результатами сучасних клшко-епщемюлопчних дослщжень як в^чизняних, так i закордонних науков^в, пщвищена стертють зубiв е патолопею, поширенють якоУ складае вщ 8 до 30% у па^ен^в рiзних вкових груп, наближаючись до показниш розповсюдженост карiесу. При цьому як ^ie^ так i пщвищена стертють зубiв характеризуються активним переб^ом i пщвищенням штенсивносп уражен-ня, що за вщсутносп своечасного адекватного лкування призводить до суттевих розладiв у зубоще-лепному апарат^ як проявляються не ттьки естетичними, а й функцюнальними порушеннями [1,2].
Морфолопя зубiв зумовлена переважно спадковими факторами, а процес дентиногенезу регулю-еться багатьма генами. Порушення бтковоУ компоненти надалi призводить до змши в уклада мшера-лiв кристалiчноï реш^ки, а отже, до змши або порушення структури емалевих призм.
Ниш стан твердих тканин зубiв при виборi методу лкування набувае особливого значення у зв'язку з великим розвитком адгезивних технологш i можливостей вибору пломбувальних матерiалiв. Якють адгезп е одним iз ключових факторiв, який впливае на ефективнють всього комплексу лкувальних втручань, в значнш мiрi визначаючим усшх терапевтичного усшху i надшнють фксацш ортопедичних конструкцш.
На практик стоматолог, обираючи матерiали для реставрацп зубiв, керуеться такими критерiями: естетичнють, довготривала гаран^я лкування, комфорт у робот (простота пщбору вщтшш, зручн маншуляцшш характеристики) i, безперечно, стввщношення цша - якють.
Структура емалi i дентину зубiв при пщвищенш стертост та карюзному процес мае суттeвi вщмш-ностк Постае питання про особливостi використання пломбувальних матерiалiв та адгезивних систем при рiзних видах патологiï твердих тканин зубiв. Такi данi майже не зус^чаються в лiтературних дже-релах, тому це i стало метою нашого дослiдження.
Мета дослщження
На основi експериментальних дослiджень твердих тканин зубiв визначити оптимальний матерiал для лiкування зубiв з пщвищеною стертiстю та карiозними ушкодженнями.
