CC BY
17
Наталт ГАВР1ЛОВА
розвиток православно!
осв1ти в сучасн1й укра1н1
Устаттгрозглянуто основш тенденци розвытку православно! освты в сучаснш УкраШ. Зроблено спробу охарактеризувати свтоглядт оргентыры та сощальну позицт студент ¡в православных духовных навчальных заклаЫв. Матергалы базуються на конкретных соцю-логгчных дослгдженнях серед зазначенсн категори молод!.
1нтенсивний розвиток релтйно-церковно! Щ^шШШк ЛпЯТ^Ш сфери, що був покликаний до життя демократични-ми перетвореннями в Укрш'ш на початку 90-х роыв,
посприяв швидкому кшькюному зростанню закладж духовно! освгги. За статистичними даними Державного комитету Украши у справах релшй станом на 2005 рщ, в УкраТш нараховувалося майже 10 тис. недьтьних шил та 173 духовних навчальних заклади р1зно! в1росповщно1 належносп та структури (вщ початково! ланки до заклад1в професшно! освгги), з яких чверть нал ежить православнш плш християнства. Це створило яюсно нову ситуащю в систем! релшйно! освгги, що потребуе спещального вивчення та дослщження.
Православна освгга в минул ому була суттевим компонентом формування духовное^ укра!нського народу. Здавен украшщ дивували шоземних мандавниюв своею осв1чешстю, культурнютю 1 релшйшетю. Багатовжова традищя православного виховання, штучно перервана в 1917 рощ, робить перш! кроки у своему вщродженш, зустр!чаючись з безл!ччю проблем. Посткомун!стична секулярна держава, яка за радянських час ¡в дозволила ¡снування едино! духовно! установи на територп Украши — Одесько! православно! семшари, прагне, але не завжди послщовно законно, вщновити ¡сторичну справедливють щодо Церкви та православних шкш. Церква, уевщомлюючи важливють православно! освгги 1 Грунтуючись на в1росповщних догматах 1 канонах православ'я, мае за мету повернута соб1 дореволющйну освгошську шфраструктуру, але при цьому вона школ и не враховуе з\пни сусшльно!, зокрема ментально!, культурно!, нацюнально! реальносп.
Переживаючи процес свого становления, православна ос в ¡та в сучаснш Укра!ш характеризуеться рядом специф!чних ознак, проблем тенденцш. Перш за все, постае проблема специф!ки духовно! освгги, Г! вщмшносп вщ шших форм навчання. Дискутивними е питания про об'ект { суб'ект
виховання, про и спрямовашсть \ наповнешсть в секулярному сусшльствь Усе це конкретизуеться через виршення проблеми змгсту, форм 1 структуры духовно! осени, що забезпечитьякклъ навчання, визначений ваею православною спшьнотою р1вень пщготовлених кадр1в. Профеая священнослужителя не мае перетворитися на «ремесло», «б1знес», заспб заробляння грошей.
Зростання популярное™ ново! для Украши професи, потреба суспшьства в дипломованих спещатстах у сфер1 рел1гшно-духовних вщносин виводить выявлен! проблеми далеко за меяа Церкви. Сьогодш теолопя вреыт-решт долучена до перел!ку навчальних дисциплш I реестру наук, з яких ведетъся пщ-готовка спешалкшв. Але осьольки стандарта православно-богословсько! освии доа ще не розроблеш, то жоден духовно-навчальний заклад православних церков не мае державно! лщензи, що робить пщготовку священные внутршшьо церковного вузькою справою, яку, як показуе досвщ, Церква самоспйно виршшти не здатна. Йдеться, зокрема, про забезпечення висококвал1фжованими викла-дачами богословських дисциплш, про яьасш напрацювання 1 методику викла-дання, про долучення до навчальних плашв комплексу свгтських дисциплш (у1фа!нська та шоземш мови, ютор!я, всесвиня та впчизняна культура, суспшьш науки), наявнютъ необхщних примицень для занять, гуртожитив для студенпв, б1блютечного фонду, сучасних засоб!в навчання тощо.
Зрозумшо, що усшх православ'я в Укрш'ш багато в чому залежитъ вщ якосп духовно! освгги. Православний арх1епископ Димитрш (Рудюк), ректор Кшвсь-ко! Духовно! Академи 1 Семшари УПЦ КП, розу\пючи важливють такого пщходу, наголошуе: «Ми вже давно говоримо, що (в освггянсыай православнш сфер! — авт.) вщ кшькосп необхщно переходити до якость Ми повинш вщмовитася вщ того, що на сьогодш така велика кшыасть студенев 1 вихованщв навчаеться у наших церковних навчальних закладах. Вщ цього Церква не збагачуеться, навггь навпаки — отримуе певний баласт. I зрозумшо, що з цим «баластом» потр1бно боротись. 1сус Христос учив, що «багато покликаних, а мало вибраних», тому ми повинш ще з самого початку намагатися вщбрати тшьки таких майбутшх студентов 1 вихованщв, яи б дшсно принесли користь для нашо! Церкви. Наша Церква також перебувае у процеа становления, вщродження 1 потребуе осв1чених священнослужител1в, тому, звичайно, з кожним роком ми намагаемося зменшити все-таки наш наб1р. I це не дивно. Головне зробити його яйсшшим, поглибити правила вступу» [1].
Студента православних духовних навчальних заклад!в досить чисельна, а тому показова категор1я украшсько! молодь Саме на студентеькш лав1 формуються свпчэгляд, переконання майбутнього душпастиря. I вщ тих прюритет1в, яю обере для себе сьогодшшнш студент, залежить духовний настрш параф1ян завтра.
У зв'язку ¡з цим виникае ряд питань, скаж1мо: чи ведуть духовш навчальш заклади професшний вщб1р молод1? яке сьогодш студентство духовних навчальних заклад1в? яка яюсть його пщготовки? чи здатний молодий священик вщповюти на виклики сучасносп? та ¡н. Щоб отримати об'ективну шформацго про свггоглядш ор1ентари та сощальну позицио студенпв духовних навчальних заклад1в, проведене ушкальне опитування (за нашвструктурова-
ними анкетами для штерв'ю) серед слухач1в православних семшарш \ бого-словських факультет!в. Це переважно молодажна аудитор!я. Його матер1али 1 стали соцюлопчною базою для дано! стата. Загалом опитано 64 респондента*, що дае можливютъ на основ! анамзу гх вщповщей окреслити основш тенденцп змш свггогляду православно! молода, и цшшсш настанови, ор!ентири студенпв духовних навчальних заклад!в православного спрямування.
Отже, перше запитання у запропонованш анкет! стосувалося мотиву професшного вибору. У вщповщях респонденте неодноразово прозвучали думки, що вступ до духовного навчального закладу — це не просто професшне самовизначення людини, а виб!р особливого способу житгя, призначення, покликання, житгево! стратеги: служита Богу, досягти не лише особистого спасшня, але й допомогти зробити це шшим. Якщо виб!р будь-якого виду свисько! професшно! осв!ти спираеться, насамперед, на ращональну мотавацго, то виб!р релМйно! осв!ти зумовлений ¡ррацюнальними почутгями (прагненням наблизитися до Бога, заслужити спас!ння).
На запитання: «Якими професшними якостями повинен володата спещалют у Вашш галуз! д!яльносп?» слухач! духовних шюл були досить однозначними у сво!х судженнях та м!ркуваннях, наголошуючи на всеб!чшй розвиненосп особистосп: «Майже вс!ма науками, тому що священик повинен бути готовим до р!зних випадьав в жита, адже вш встановляеться над народом! вщповщае за нього перед Богом», «Я вважаю, що я вчуся не лише для себе, а й для людей, яй не мають тако! можливосп, тому в мене повинш бути присутш ва якосп, притаманн! щй галуз! д!яльност!».
Вщгак, апр!орно молода люди оцшюють весь комплекс наук та професшних якостей як обов'язков! елементи для повноцшно! профес!йно! д!яльност1 в обранш ними галуз! даяльноеп. Але з наступних вщповщей респондент1в стае зрозумшо, що цей «увесь комплекс професшних якостей» далеко не вс! респондента використовують в реальному жита! серед них не спостер!гаеться прагнення до розширювання.
Це проявляеться, насамперед, у тому, що в сучасно! молод! зникае прагнення бшыпе знати, розширювати знания про свою в!роповчальну доктрину, не кажучи вже про шип релшйш традицп. Адже знания невичерпне, а вщтак виникае запитання: для чого? Враховуючи неоднозначнють вщповщей, добре знания основ в!ровчення свое! конфеси вважають за необхщний елемент у свош профес!йшй д!яльност! — 76,6 % майбутшх священнослужител!в; знания шшихрелшй — мае смисл та цшшсть для 46,9 %, наявшсть комплексу знань ¡з психологи та педагопки — вагоме для 39,1 % респондентов; по!нфор-
* Дослвдження проведено серед етудент1в Чершвецького нацюнального ун1верситету 1м. Ю. Федьковича (фшософсько-теолопчний факультет (УПЦ КП), Тернопшьсько! духовно! семшари (УПЦ КП), Тернопшьсько! духовно! семшари (УАЛЦ), Р1вненсько! духовно! семшари (УПЦ КП), Чершвецького православного духовного шстптуту (УПЦ МП)). Респондентам було запропоновано виповютп на ряд питань, ят подшялпся на два блоки: закрпп 1 вадкрип. Зрозумшо, що ввдкрий питания значно складниш за своею суттю, оскшьки тут можливий вар1ант р1зних вщповвдей, а там респондента вперше замислюються над запропонованим. Але в той же час вщповда на щ питания найбшын шформативш для анал1зу свиоглядно! позици особистосп.
мованють про останш поди релшйного життя важливе для 37,5 %, вмшня слухати тамайстернють спшкування вибрали для себе 50,0 %, належш знания з шших сфер гумаштарних наук — беруть за основу 18,8 %, а терпимють й повагу до в1руючих шших в1росповщань — 37,5 %.
Щодо пошформованосп молодо! православно! елгги у сучаснш релтйнш ситуаци в Укра!ш та свт: тенденцп змш \ проблеми, пов'язаш з цим, поспйно щкавлять лише одну третину (32,8 %) майбутшх священнослужител!в, 39,1 % респонденив щкавляться зазначеним перюдично, чверть (25,0 %) — школи, зовам не щкавляться — 3,1 %.
Складним у розумшш та сприйнятп релшйно! доктрини для студенпв виявився догмат про Святу Тршцю та апостольсыа писания. Але варто заува-жити, що саме значения та смислове наповнення термшу «доктрина» для слухач!в духовних шкш склало певну проблему, хоча за визначеннями православного богослова 1ларюна (Алфеева), «Догмат — основа життя православного християнина. Все наше богослужшня побудоване на догматах. Священик, який не знае догмапв, под1бний л!карю, який не знае основ медицини. Але вщсутшсть штересу до догматики у деяких представнийв нашого духовенства 1 православного студентства нерщко стае причиною повно! богословсько! бе з грам отн осп» [2].
Деяке сум'яття спричинило питания про наявн1сть життевого кредо та розкритгя при цьому тих принцип1в, якими молода люди керуються у своему житп. Бшышсть виявили неготовшсть вщповюти на поставлене питания. Вщзначимо, що серед тих, хто дав вщповщь, переважають релтйш настро! у в1дповщях, що зрозумшо з огляду на об'ектдослщження: «Отримати високу осв1ту \ шзнати ва ютини Православного житгя \ вчення свято! Церкви»; «Старанно виконувати ва Бож! Заповщ»; «1снувати наземт, в!рувати в ¡м'я 1суса Христа, здобуги професш { мати рел1пйну родину \ с1м'ю»; «Принцип мого житгя — ходити в Церкву, надаятись в першу чергу на Бога, «¡рувати в нього \ любити його, \ все буде по його вол1»; «Завжди бути в1рним \ чистим душею перед Богом»; «Допомога людям у '|х житгевих проблемах»; «Якомога бшьше осягнуги того, чого вимагае вщ нас Бог»; «Будьте доскошип як Отець Ваш Небесний»; «Не роби шшим того, чого не бажаеш собЬ; «Оптим1стично сприймати вс1 поди»; «Допомогги людям у шзнанш Бога»; «Жити по справеддивосп»; «Через терня до з1рок»; «Служити Богу, поважати 1 любити людей; «Спасшня дуып»; «Не зушшятися» та ш.
Сенс свого житгя молода семшаристи вбачаютъ у наступному: «Щоб за це коротке житгя заслужити житгя в1чне. Рятуйся сам \ навколо тебе врятуютъся тисячЬ; «Любити Бога¡ближнього»; «Служити Богу \ не шкодити Людям, яю мене оточують»; »В спасшш свое! душЬ; «Всецшому вщцанш слушанию Богу I дотри-мання його заповщей»; «В1рно \ чесно служити Богу»; «Бути потр1бним людям»; «Тому, що житгя е тимчасове, коротке, то потр1бно за свое життя досягнути високого р1вня знань про Бога»; «Щастя в особистому житп I процв1танн1 краши»; «Не загубите, а найбшьш розвинути талант, даний Богом»; «В моральному вдосконаленш себе»; «Прожити це житгя гщно»; «Залишити добрий знак на земл1, навчитися \ згодом передати знания шшим, хто !х потребуе»; «В датях»; «Добрий пастир душу свою покладе за в1вщ»;«... щоб отримати спасшня, тобто
набути святоста, буш досконалим»; «Робити людям добро не чекаючи взаемовщ-дачЬ; «Прожити життя гщно \ по заповщях»; «Служити Богов! 1 людям»; «У тзнанш Бога»; «У любовЬ; «У творенш добра». Отже, сенсоутворювальш намагання майбутнього духовенства умовно можна подшити на ли групи: перша, у якш домшуе спрямовашстъ титьки на свою особистють, а шша — поеднуе елементи колекташзму, ор!ентуетъся наам^ю, родину, суспшьство, крашу.
Життевий щеал наявний лише у 37,5 % молодих людей, у 54,7 % вш не сформований. Зважаючи на об'ект нашого дослщження, законом!рними стають вщповщ респондент: «Сам Господь \ його угодники»; «Бог, Святе Письмо, свята Отщ», «Свята мученики»; «1сус Христос»; «Справжнш достойний священнослужитель, який свого хреста несе достойно до ьанця свогх дшв»; «Матар»; «Бог»; «... вш не певна особа, аяысь певш властивоста окремих оаб». Аргументами на користъ вщсутноста щеалу е таьа думки: «Не сотвори соб! кумира»; «У мене немае життевого щеалу, ва люди грппш \ я також, щеальний лише Господь, але треба слухати в першу чергу лише священика»; «Життевого щеалу в мене немае, а е щеал духовний — Господь».
Студенти виявили р1зномаштш кола штереав: «I музика, I сшви, психолопя людини, точш науки, електрика, р1зьба по дереву, виховання дпей»; «Художня лггература, техшка»; «Здебшьшого комп'ютерами, р1зними новггн1ми техшчними досягненнями»; «Я — художник»; «Головне — це Бож1 науки»; «Музикою, фшософ1ею, полггикою»; «Спортом»; «Мене щкавить все потроху, але основну увагуя придшяю Богослов'ю»; «Полггикою»; «Комп'ютерами, бо без нихтепер неможливо жити в даному суспшьста»; «Спод1ваюся осягнути вс1 науки, хоча б поверхово»; «Ремонтом автомобшв»; «Цжавлюсь житгям» тощо.
Не мае однозначноста у вщповщях студентав у поглядах на будову всесвггу. Думки респондентав практично однаково роздшилися на три групи. Перша — стверджуе, що свгг обмежений у простор! (34,4 %), друга — заперечуе зазначене (32,8 %), третя — вагаеться з вщповщдю (31,3 %). Близько половини слухач1в (48,4 %) вважають, що свгг обмежений у чаа, 21,9% м1ркуе протилежно 129,7% невзмоз1вщповютинацепитання. Переважаючабтышстъ(81,3 %) респондентав твердятъ, що свгг створений: «Створений Богом Огцем 1 Сином \ Св. Духом, шчого не створюеться саме по собЬ; «Свгг не ¡снуе в1чно, всьому прийде юнець, кр1м Бога»; «1снуе в чаа, бо створений Богом, яьоцо мае початок, то матиме I инець, тобто не е в1чним»; «Свгг ¡снуе в!чно I створений Богом»; «Створений Пресвятою Тршцею». А 3,1 % респондентав упевнеш, що свггюнуе в1чно. Зусщчалися 1 до-сить оригшальш вщповщ: «Повнютю погоджуюсь п вченням Церкви». Останне можна розглядати таким чином, що людина з певних причин не хоче виходити за рамки, встановлеш Церквою, або ж не мае власноТ точки зору на зазначене.
Бога слухач! духовних пиал, враховуючи неоднозначшсть 1х вщповщей, уявляють як Найвищу Духовну силу, Творця с в ¡ту (90,6 %), як уособлення Добра, Любов^ Мудросп (57,8 %), як законом!ршсть, гармоншшсть, доцшьшсть, що ¡снують у природ! \ спрямовуе розвиток с в ¡ту та людства (21,9 %), вищу уособлену, людиноподабну ютоту (4,7 %), а для 3,1 % — це понад будь-яке поняття \ визначення, найвище знания у свт, ¡стина.
Вар ¡ант вщповщ, що людина — це частина \ продукт Природи, не вибрав для себе жоден респондент. Аз твердженням, що людина — це творшня та дитя
Бога погодилося — 89,1%. Людину як сшвтворця Бога, в справ! створення свггу розглядають 9,4 %.
Гр1х православш студента характеризують таким чином: «Свщоме порушен-ня Заповщей Божих»; «Вчинок, думка чи бажання, що суперечать вол1 Божш»; «Погаш справи, яьа робить людина, чи словом, чи дшом, чи думкою, людина постшно гршить, але вона повинна вмгги каятися у сво!х гр1хах»; «Наша провина перед Богом, недотримування Закону Божого, яким ми повинш керуватися»; «Порушення Заповщей Божих, Закону Божого чи совкт»; «1з свггського погляду — це аморальна поведшка або порушення етичних норм життя людини»; «Смертьдупл»; «Викривлення ютини»; «Вчинки, яьа можуть зашкодити шшим»; «Гр1х заважае людиш вшьно спшкуватися з Богом»; « Грк — це беззакония»; «Гр1х — це хвороба дупл»; «У гр1ху перебувають ва люди, але не ва шукають способу очищения вщ нього»; «Невиконання Божих Заповщей \ настанов»; «Д1я, спрямована проти людини чи Бога».
Цшнють рел¡г!Т майбутш священнослужител1 вбачають у наступному: «Релшя потр1бна для удосконалювання людини»; «РелЫя щнна для мене там, що я завдяки !й утверджуюсь у собЬ>.
В1рять у життя шсля смери 82,8 % опитаних, заперечують його — 12,5 %, не визначилися — 4,7 %. 1снування раю визнають 95,3 %, не знають про нього 4,7 %. 1снування пекла визнають 93,8 %, не знають — 6,3 %. У безсмертя дупл в1рять 90,6% респонденте, не в1рять — 3,1%, не знають — 6,3%. Чудо-творну силу святих релжвш (мо1щ, ¡кони) сприймають 92,2% опитаних, не сприймають — 3,1%, не визначилися — 4,7%. У православ'1, як I в кожному шшому релшйному напрямку, е ч1тко розроблена догматична частина, що сто-суеться зазначених вище питань. Ми можемо стверджувати, що у середовшщ майбутн1х священнослужител1в наявний вщсоток молода, який не сприймае або не знае в1роповчальних основ свое! конфесп.
87,5 % майбутн1х священнослужител1в твердо переконаш, що !х рел1г1йна традиц1я — едине правдиве джерело знань про Бога, 4,7 % — протилежно! думки, не можуть визначитися — 7,8 %. 85,9 % респонденте стверджують, що н1коли не помшяють свою релшйну традиц1ю, а 6,3 % не виявляють тако! упевненосп. Така сама юлыасть вагаеться з вщповщдао. Потребу спшкування з людьми ¡ншихрелшйнихтрадицш вдаувають 32,8 % опитаних, не вщчувають н1чого под1бного — 48,4 %, вагаються — 18,8%. Слухач 1 вважають, що багато релцшних традицш мають щнн1 знания про Бога (42,2 %). Протилежно! думки дотримуються 29,7 % опитаних, не визначилися в цьому — 28,1 %. Бшьша половина опитаних (57,8%) вважае, що шып релцшш традицй — другорядн1 пор1вняно з !х власною, заперечують це — 18,8 %, не визначилися близько одше! четверто! (23,4 %). Думку про те, що р1зш релшйш традицп можуть вести людей до Бога, пщтримують 18,8 % молодих людей, заперечують — 48,4 %, не знають — 32,8 %. Для 45,3 % респондент!в юнують певш рамки, як далеко вони можуть зайти пщ час вивчення шшо! релшйно! традицп, позбавлеш цього — 31,3 %, не задумувалися над подабним — 23,4 %.
Про те, що знания про Бога найбшьш повно досягаються через власну релтйну традицш, заявляють — 73,4 % слухач1в, не згодш — 7,8 %, не знають —
18,8 % опитаних. «Bei рел irii" навчають Tie! ж само! ¡стини» — стверджують лише 17,2 % опитаних, заперечуютъ — три четвертихправославно! молода (75,0 %), не знають — 7,8 %. Пщтримуютъ думку, що Бог вщкривае ¡стину в бшып шж одшй релитйшй традицп — 28,1 %, заперечують — 46,9 %, не знають — 25,0 %. Знания бшып шж одшеТ релтйно!традицп збшыпуе власнудуховнють 46,9 %, Hi — 34,4 %, вагаються — 18,8 %. Знания бшып шж одHiei релшйно! традицп тшьки imiiiroe сум'яття в rcmoßi заевщчують — 29,7 % опитаних, так не думають 42.2 %, не знають — 28,1 %. 64,1 % люблять спшкуватися на релшйш теми з людьми шшихтрадищй, не люблять зазначеного — 18,8 %, не визначилися — 17,2 % респондент. «Люди р1знихрелтйнихтрадицш не повинш спшкуватися один з одним», — так заявляв 17,2 %, не схвалюють таку думку — 56,3 %, не знають — 6,6 %. Про те, що релтйна Bipa допомагае перемагати суперечносп i проблеми життя заявило 90,6 % опитаних, атакожзбер1гати внутрппшй спо-кш тадушевну piBHOBary — 95,3 %.
Результата нашого дослщження переконують в тому, що сьогодш, в умовах релтйного плюрал1зму, актуамзуеться багато проблем, зокрема, необхщностъ виховання студентов духовних навчальних заклад ¡в в дус i терпимост! та вщкритосп щодо ¡нших конфес1й. Необхщно враховувати, що майбутшм священнослужителям доведеться не тшьки жити в багатоконфесшному суспшьсга, а й безпосередньо спшкуватися з представниками шших, вщм1нних вщ !хньо! власно!, культур. Для цього корисним видаеться запрошення представниюв р1зних конфес1й на зустр1ч1 3i студентами, плщний обм1н думками тадосягнення порозумшня натому piBHi, наякому це можливо. На нашу думку, досить позитивним для формування культури мислення i пове-дшки було б навчання чи стажування студентав за кордоном.
Неоднозначш вщповщ респондентав були отриман1 на запитання про Mipy впливу молодо! людини на хщ власного житгя. Зокрема, 6,3 % респондентов заявило, що вони на нього зовам не впливають, 7,8 % впевнеш, що впливаютъ у меншш Mipi, 40,6 % визначають вплив як опосередкований, 21,9 % стверджують, що впливають у бшыпш Mipi, а 14,1 % упевненш, що повшетю впливають. Вщшк, у середовишд майбугшх священнослужител1в панують неоднорщн1 оцшки щодо можливостей людини планувати свое житгя i реаизовувати щ плани.
Пщ впливом сучасних секулярних npoueeiß виникае новий тип релптй-Hocii, так звана «шукаюча» Bipa, яка MicTHTb pi3Hi етапи хитань, переходу i3 OÄHiei Церкви в шшу, вщ одн1е1 в1роповчально!доктрини до шшо!. Звичними е ситуаци одночасно! приналежноста до pi3HHX релптйних груп та традицш. Зазначена тенденщя мае мюце i серед студенпв духовних навчальних закладав. За результатами дослщження, 28,1 % респондентав заяврши, щoмaютьpeлiгiйнi практики бшып шж в однш рел1пйн1й традицп, заперечуютъ останне 46,9 %, не здагш визначитися 25,0 %. Беручи до уваги те, що кожнарелЫйнатрадиц1я претендуе на единоютиншеть, дещо дивним виглядають тай заяви майбутшх священнослужш^в.
Pi3HOMaHiiHi синтетичш св1тоглядн1 уявлення, яй оргашчно поеднують у co6i щнносп як захщних, так i сх1дних культур, вщбиваються у свщомосп i православно! молода. Зокрема, довол1 поширена Bipa у переселения душ
(решкарнацпо). У те, що людина неодноразово народжуеться, але в шшому тшесному вигляда, в1рять 12,5 % слухач ¡в православних духовних шыл. Т1шить, що 64,1 % опитаних не подаляють таку думку, а ще 23,4 % не дали прийнятно! вщповщ. Зауважимо, що опитування було проведене серед студент!в духовных навчальних закладцв православного спрямування, а тому таы цифри становлять досить високий вщсоток, адже зазначене положения суперечить християнському в1ровченню. В юнування телепата та яснобачення в1рить одна трети на опитаних (29,7 %), вагаються щодо юнування таких факте — 25 %. Вщгак, навпъ серед молодо! православно! штелценцп ми спостерцаемо захоплення позав1роспо-вщною мютакою (в!рау сшлкування з духами, астролопю, знахарство, магио), що поеднуе у соб1 як релМйш, так \ нерелцшш компонента.
Ниш понятгя «христаянство» загалом та «православ'я» зокрема зазнали помггно! трансформацп \ певною м1рою перетворилися на сощальну громадську та культурно-юторичну самощентифкащю. Релшя при цьому виступае не тшьки власне релтйною системою, а й звичайним культурним середовищем, нацюнальним способом житгя, де визначальну роль вщграе тюний зв'язок релшйно! та национально! самосвщомосп. Це породжуе ситуащю, коли в принцип! нерелМйна людина, людина, яка сумшваеться або просто не замислюеться над питаниями в1ри, щентафжуе себе з певною конфес1ею чи домшащею. Зауважимо, що при проведенш досл1дження ми були свщом! того, в юрисдикцш яко! православно! Церкви ми потрапили. Тому наше здивування викликало те, що опитуваш нами студента не змогли ч1тко визначити свою конфес1йну приналежнють. Звичайно, цей факт можна пояснити там, що православ'я — не однорщне явище, але тод1 як бути з аспектом свщомого профес1йного вибору? Але ж це майбутшй юир, тодд що й говорити про мирян. Зауважимо, таке ж сощолопчне дослщження проводили \ серед студент протесгантських духовних навчальних заклад ¡в. У цьому зв'язку напрошуеться паралель, що студенти-протестанти володаютъ бшьш чггкими \ структурован1шими знаниями про мюце свое! конфесп серед шших протесгантських громад. Вони вже чггко вказували на той рел!пйний напрям, до якого вони належать. А ось серед майбутнього православного духовенства е ще й таи, яи просто не знаюгь, до якого патр1архату нал ежить !х навчальний заклад, або ж взагал1 це питания !х не турбуе.
Багато означае той факт, що 93,8 % слухач1в духовних шкш вважають за необх1дне оптим1зувати сьогодшшнш стан державно-церковних вщносин в крапп. Покращення ситуацй вони вбачають в наступному: в утворенш нащонально! Церкви (46,9 %); в забезпеченн1 толерантносп м1жконфес1йних вщносин (6,3 %); у невтручанш держави у справи Церкви (18,8 %); у пщтримщ державою д1яльносп лише традицшних церков (17,2 %); в заборош ддяльносп новихрел1пйнихтечш (32,8 %); в утворенш €дино! Украшсько! Православно! Церкви та невтягуванш Церкви в полггику (17,2 %).
На думку 37,5 % православно! молодо в Укра!ш ¡снуе повна свобода со-вю-п та р1вшсть в1росповщань перед законом. Протилежш м1ркування з цього питания висловило 48,4 % респонденте, не визначилися — 14,1 %.
Стан сьогодшшшх м1жконфесшних взаемин в держав1 оц1нюють як нор-мальний — 18,8 %, конфл1ктний — 71,9 %, толерантний — 9,4 %. На нашудум-
ку, на досить високому вщсотку тих, хто ошнюе ситуашю як конфлжтну, позначився, насамперед, розкол у Православ'! Украши.
Дотичне до анашзовано! теми тяжшня Церков до православ1зацп державно! системи освии. Незважаючи на той факт, що згщно з Конститущею, Украша е свггською державою, релшйш та державш ддяч1 розробляютъ проекти релшйно! осв!ти не тшьки серед в1руючих православних навчальних установ, а й у загальноосвггаш школь При цьому звучать конкретш пропозици щодо навчальних KypciB про релтю пщ рпними назвами («Християнська етика», «Закон Божий», «Основи православно! культури» тощо). Бшя десяти роьав в Захщнш Укра!ш експериментально в загальноосвггшх школах викладають «Християнську етику», порушуючи чинне законодавство i статтю Конституци Украши про вщокремлення школи вщ Церкви. 1снуютъ проблеми з викладачами «Християнсько! етики», пщготовку яких ведуть знов таки i3 порушенням норм Закону «Про свободу coBicri та релтйш оргашзащ!» (1991) деяю вузи Украши.
У статп 35 Конституци Украши чпко вказано: «Церква i релтйш оргашзацп в Укра!ш вщокремлен1 вщ держави, а школа вщ церкви. Жодна рел1пя не може бути визнана державою як обов'язкова». Стаття 5 закону Украши «Про свободу coBicii i рел1гшних оргашзацШ» декларуе: «Ус1 релт!, в1росповщаньы тарелтйн1 орган1заци е piBHiivni перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень одн1е! релтТ, в1росповщання чи релшйно! орган1зацп щодо ¡нших не допускаеться». Стаття 6 Закону про освггу пщтверджуе «незалежнють осв™ вщ пол1тичних парий, громадських та рел1пйних орган1зац1й». Стаття 8 цього самого Закону говорить: «Навчально-виховний процес у закладах освгги е в1льним в1д втручання пол1тичних парий, громадських та релшйних орган1зац1й», а статгя 9 твердить: «Заклади освгги в Укра!ш незалежно вщ форм власносп вщокремлеш вщ Церкви (релшйних оргашзацш), мають св1тський характер, KpiM закладав осв1ти, заснованих релшйними оргашзащями. На м1жнародному piBHi Украша, пщписавши пщсумковий документ Вщенсько! 3ycipi4i, взяла на себе зобов'язання забезпечувати свободу кожному сповщувати та практикувати свою релшю чи в1рування, атакож «вжити ршучих заходцв, щоб попередити й усунути дискримшащю, яка спрямована проти окремих oci6 чи громад, що сповщуютъ певну релМю чи в1рування, i позбавляе !х можливосп користуватися правами людини та основними свободами в ycix сферах громадського, економ1чного, сощального та культурного життя i сприяти встановленню взаемно! толерантносп м1ж в1руючими та нев1руючими»[3].
Невщповщшсть практично! д1яльносп Церков у сфер! державно! освгги законодавчим документам наводить на думку, що процес вийшов ¡з-шд контролю держави. 3 боку вщповщних державних установ не чути сьогодш посилань на необхщнють дотримування чинного законодавства. Радше йде пошук, яким чином вийти з ще! ситуацп: триматися верховенства права чи post factum вдосконалювати його. У першому випадку треба буде повернута у правове поле юлыасно невелику, але сощально активну частину суспшьства. Без BHyrpiniHboi напруги тут не обштись, бо ж надто довго держава заплющувала 04i на порушення закону. У другому випадку Украша ризикуе протиставити себе нормам м1жнародного права щодо свободи coeicii та
в1росповщання. Третьего, як бачимо, тут не дано, адже верховенство права — невщ'емна умова побудови демократичного суспшьства. Тож уряд повинен мати д1ев1 важел! конституш й ного впливу, яьа б унеможливлювали Церквам бшыпост нехтувати релтйшстю меншин. Перевага окремих релтй на шкоду шшим неприйнятна для концепцп свободи совют [4].
Величезне розмаТття конфесш, чинних в Укра!ш, не враховане пщ час введения релтйно зор!ентовано! дисциплши «Християнська етика» в навчальш плани шкш. Саме тому \пж слухачами курсу можутъ виникати конфлжги на релтйному Грунт, оскшьки сам виклад предмета неминуче несе в соб1 ознаки конфесшно! полемки. Важко знайти шыльний клас, де ус! учш були б в1руючими або належали до одше! конфесп чи навггь релт!. Це означав, що в учшвському колекит обов'язково буде дискримшащя окремих особистостей. Вщшк, маючи Конститущю 1 вщповщний !! положениям чггкий Закон про свободу совют, подписавши ва можлив! \пжнародш хартй та декларащю прав людини, наш! владш структури всупереч !м продовжуютъ розвивати проекта рел!гшно! освгт у загальноосв!тн!х школах. Проспше кажучи, вони руйнують те, що сам! ж! де-кларують, цебто духовшсть, яка е шдивщуально напрацьованим свиоглядом, тобто цшшсно-зор!ентованим уподобанням та переконанням людини, не тшьки релтйно!, але й ращонально налаштовано!. Амб!валентну позищю займае у цьому питанш М!шстерство осв!ти та науки — шститущя, яка мала б за будь-яких умов вщстоювати свпський характер навчально-виховного процесу.
Справедливо буде спитати, до яко! м!ри питания запровадження вивчення у середн!й школ! релтйно ор!ентованих дисциплш вщбивае настро!! потреби украшського суспшьства загалом? На реальний Грунт дозволяють опертися дан! соцюлопчного опитування, яке було проведене Центром економ!чних ! пол1тичних дослщжень ¡м. О. Разумкова з 18 по 28 жовтня 2002 р. у вах рег1онах Украши. Згщно ¡з дослщженням, бшьша частина респонденив (53,0 %) стверджуе, що Церква в сучасному украшському суспшьств! вщграе позитивну роль. Проте 4 % опитаних впевнеш у протилежному, а 31 % взагал1 заявляють, що вона не вщграе помггао! рол! в суспшьному житп.
Оц1нюючи роль релт! в житп суспшьства, 68,2 % респонденте схиляютъся до думки, що вона е одним з важливих засоб!в вщродження нащонально! свщомост ! культури. 17,4 % — не згодш з цим твердженням, а 14,4 % — не мають уявлення щодо цього. 1з тим, що рел!г!я пщвищуе моральшсть ! ду-ховн1сть людей погодилися 77 % респонденте. 12,5 % — не погодилися з цим, а 10,5 % — виявили невизначенють у сво!х вщповщях з цього запитання [5].
Отже, сьогодш у свщомост людей побутуе думка, що саме релЫя! Церква повинна бути опорою сучасного суспшьства! що, власне, лише вона реально може вщродити нацюнальну свщомють! культуру, пщвищити мораль! духовшсть людей.
Вщповщ на подабш питания набувають сенсу через сп1вв!дношення !х гз загальним р1внем релшйност населения, м!сцем обрядово! практики в !хньому житт, впливу релт! на сусшльне буття, оск1льки саме зараз зростання релтйно! самодекларацп не супроводжуеться вщповщними змшами в рел!-гшнш поведанщ та полшшенням суспшьно! морал11 культури.
Реалп життя наочно демонструють нам, що практична сшвпраця представнийв уах гшок християнства в освгошському процеа неможлива. Протистояння мае не так каношчний як полггичний характер. На нашу думку, вихщ з дано! ситуацй у релшезнавчому навчанш, в ¡нформуванш вах без винятку учшв про особливосп рел1гш I культов свггу, про ¡сторш I розвиток рпних релшйних в1ровчень, про !х сучасний стан та перспективи розвитку, ¡з акцентуванням при цьому уваги на морально-етичних концепщях наявних релшйних напрямйв. Ця справа, на нашу думку, реальна, але заодше!умови: фунтовного науково-педагопчного осмислення нишшнього витлумачення релт!, вщнайдення науковцями чиннийв сшльноеп св1тових релтй, опрацювання методики релМезнавчого просвггництва. Викладання релшйно-фшософських, релшезнавчих, та релйшно-шзнавальних дисциплши мае носити шформативний характер \ не супроводжуватися релшйними обрядами.
Ми переконаш у тому, що школа мае готувати не лише до усвщомленого вибору професй, а й до свщомого вщношення до рел1гп, тобто повинна шформувати про в1ру, релМю, вщповщш права й обов'язки людей, осйльки питания в1ри 1 свого вщношення до не! так чи ¡накше виникае у кожно! людини.
Зважаючи на той факт, що Украша багатоконфесшна держава з постшно розширюваним конфесшним спектром, вважаемо за недоцшьне долучення як загальнообов'язкових дисциплш до профами середньо! школи релЫйних дисциплш. Враховуючи р1вень розвитку св1тсько! освгги, бшьш доцшьне, на нашу думку, долучення до осв1тньо! профами середньо! школи таких релше-знавчих дисциплш, як «Релт! св1ту» чи «1стор1я релш!». Аргументами на користь такого погляду стають наявнють м1жконфесшних суперечностей в украшському суспшылта та необхщнють донесения знань про основи свпгаих рели-ш, яи сприятимуть формуванню морально! культури особистость Ознайомлення учшв з ¡сщлею релЫ!, акцентування при цьому уваги на морально-етичних концепщях !хшх доктрин, яй сам1 по соб1 мають виховне значения. Саме в них втшеш загальнолюдсьй щнносп, розглядаються проблеми добра 1 зла, морального й аморального.
Викладання цих цшностей в загальноосвггшй школ! потр!бно здшснювати без ангажування, пщтримки чи критики будь-яко! релМ!, без протиставлення одше! рел!г1Т ¡ншш. Важливим е вивчення релш! на науковш основ!, осйльки знания рел1г!Т сприяе пщвищуванню осв!ченосп людини 1 бшьш глибокому знанию нацюнально! культури. Наприклад, у формуванш ¡стори, культури, мистецтва украшського народу беззаперечно позначився вплив православно! церкви. Саме тому основш аспекта нацюнального вщродження Украши не можуть бути чггко висвгглеш без розумшня мюця 1 рол! православного духовенства у цьому процеск Саме так учням, яй не належать до Православ'я, мають бути надаш основи цих знань без прозелитизму.
Школа повинна стати катал!затором м!жконфесШного компромюу 1 плщно! сшвпращ пращвнийв уах релшйних оргашзащй, представлених в Украпп. Релшезнавч! дисциплши потр!бно викладати в такий споаб, щоб жоден учень, незалежно вщ його особистюних релшйних переконань, школи не вщчував себе скривдженим чи ображеним. Погляди особистосп, а не погляди бшыпосп чи меншоеп, мають бути ютинною шншстю. Якщо тай
принципи да яти муть, то результатом буде мщна громадянська та нацюнальна едшсть. Hani я особистостей, яю поважають ecix, незалежно вщ!х релтйних погляд1'в, найменше пщдаеться ризику роздшення за будь-якими, а надто релшйними, принципами. Позитивною в цьому е його гумашстична спрямовашсть, а також формування толерантносп й терпимосп до шших релтй, поваги до людини i загальнолюдських культурних цшностей. Вщгак необхщно детально продумати npaBOBi аспекта викладання у школ! релптезнавчих дисциплш, осюльки i'x потр1бно спрямовувати в русло нормал!заци та гармошзацп м1жконфесшних стосунюв.
Як бачимо, у православии освт в УкраМ е болюч1 i rocrpi проблеми, що цшком законом1рно, зважаючи на юторичне й актуальне ниш тло зазначеного процесу.
Л1тература:
1. Складаний I. 1нтерв'ю з ректором Кшвсько! духовно! академп i ceMiHapii владикою Димитр1ем (Рудюком) // http: // prot-evgen. nm. ru/pages/articles/0143. htm
2. Епископ Керченский Илларион (Алфеев). Православное богословие на рубеже эпох. — Изд. 2-е, дополненное. — К.: Дух i л1тера, 2002. — 536 с.
3. Закон Укра'ши «Про освпу» // Голос Украши. -1996. — 25 кв1тня. — С. 7-11;
4. Закон Укра'ши «Про свободу совкт та релтйш орган1зацп»/ Права громадян Украши. - К., 1997. - С. 104-116;
5. Конститущя Украши; Сьомш С. Релтйна свобода в Укра!н1: м1жнародно-право-вий аспект // Поштика i час. — 2000. — №11-12. — С. 81-89.
6. Кочан //. Вщокремлення школи вщ церкви в координатах вщкритого суспшьства // Людина i cBiT. - 2000. - № 9. - С. 39-49.
7. Центр Разумкова // http://www.uceps.com.ua
Наталия Гаврилова. Развитие православного образования в современной Украине
В статье рассматриваются основные тенденции развития православного образования в современной Украине. Вместе с этим уделяется внимание характеристике мировоззренческих ориентиров та социальной позиции студентов православных духовных учебных заведений. Матери-лы базируются на конкретных социологических исследованиях среди обозначенной категории молодежи.
Natalia Gavrilova. Development of Orthodox Education in the Modern Ukraine
The main trends of the Orthodox education development in the modern Ukraine are explored in the article. Special attention is paid to the characteristic of worldview and social position of students in the Orthodox spiritual educational institutions. The given materials are based on the results of sociological research among the defined category of youth.
