CC BY
11
УДК 631.5:633.636
Ходак1вська О.В., старший науковий сшвроб^ник @ Нацюнальний науковий центр «1нститут аграрног економжи» УААН,
м. Кигв, Украгна
РОЗВИТОК ЕКОЛОГОБЕЗПЕЧНОГО КОРМОВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РАД1ОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Проанал1зовано особливост1 екологобезпечного кормовиробництва в умовах радюактивного забруднення. Визначено основш чинники, як впливають на коефщенти переходу радюнуклШв у корми та продукцт тваринництва.
Ключоei слова: корми, кормовi уггддя, екологобезпечна продукщя, радюнуклгди, коефщенти переходу, грунт.
Постановка проблеми. В умовах реформування економжи, з переходом до ринкових вщносин та змши форм власност в аграрному сектор^ основш зусилля, в першу чергу, мають бути спрямоваш на досягнення сталого розвитку сшьськогосподарського виробництва, важливим завданням якого е задоволення потреб населення в еколопчних продуктах харчування. У розв'язанш даних проблем важлива роль належить виробництву продукци тваринництва, що неможливо без створення вщповщно! кормово! бази. Крiм того, не слiд забувати, що з метою забезпечення економiчноl ефективност сiльськогосподарського виробництва iснуе об'ективна необхщшсть пошуку шляхiв виробництва дешевих екологобезпечних кормiв. Однак, радiоактивне забруднення значно! територи Укра!ни в результат авари на ЧАЕС ускладнюе ведення сшьськогосподарського виробництва та зумовлюе певш вимоги до оргашзаци i ведення кормовиробництва.
Анал1з останн1х дослщжень. Проблеми виробництва кормiв в умовах радюактивного забруднення знайшли свое вiдображення у працях В.П. Славова, Л.Д.Павловсько!, А.Е. Зор^ Д.С. Приходька, А.С. Малиновського та iн.
Мета статт1. Метою статт е дослiдження теоретичних i практичних положень щодо виробництва екологобезпечних кормiв на радiоактивно забруднених землях.
Виклад основного матер1алу. Сiльськогосподарська продукщя вирощена на радiоактивно забруднених грунтах - головний шлях внутршнього опромшення населення. Тому, на сьогоднiшнiй день, важливим завданням оргашзаци кормовиробництва мае бути зменшення потоку радiонуклiдiв, що надходять у рацiон тварин iз кормами. У зв'язку з цим, виробництво кормових культур, як i в цшому сiльськогосподарське виробництво мае проводитись у вiдповiдностi до законодавчих та нормативних актiв, що регулюють господарську та природоохоронну дiяльнiсть.
® Ходатвська О.В., 2009
239
В науковш лiтературi юнуе декшька mдходiв до визначення термiну "еколопчно чистi корми". На думку окремих вчених - це продукцiя в якш вмiст нiтратiв та шших шкiдливих речовин не перевищуе встановлених норм. Прихильники шшо! точки зору вважають, що до екологiчно чисто! можна вщнести лише ту продукцш, яка вiдповiдае характеристикам рослин i тварин, якi виросли без втручання людини. 1снуе також думка, що еколопчно чистою слщ вважати продукцш виробництво яко! вiдбувалось в умовах бюлопчного землеробства [1].
Однак, в умовах радюактивного забруднення поняття еколопчно! чистоти набувае дещо iншого значення. Вщносно сiльськогосподарсько!' продукцi!' вирощено! на грунтах, що зазнали радюактивного забруднення, поняття еколопчно! чистоти включае, в першу чергу, стутнь забруднення радюнуклщами, тобто не перевищення тимчасово допустимих, чи контрольних рiвнiв вмiсту радюактивних елементiв у готовiй продукцi!.
Таким чином, сшьськогосподарська дiяльнiсть на грунтах, що зазнали радюактивного забруднення повинна бути спрямована, в першу чергу на виробництво продукци, яка вщповщае вимогам допустимого рiвня забруднення (ДР- 97).
До надходження в оргашзм людини радiонуклiди рухаються за трофiчними ланцюгами "грунт - рослина - продукщя - людина" та "грунт -рослина - тварина - продукщя - людина". З метою зниження надходження Cs-137 i Sr-90 в органiзм людини необхщно проводити заходи, що зменшують вмют радiонуклiдiв на кожнiй ланцi трофiчного ланцюга, починаючи з найпершо! ланки з урахуванням усiх особливостей регюну.
Першою i основною ланкою, що регулюе надходження радюнуклвдв в оргашзм людини е система "грунт - рослина". Забруднення кормiв радюнуклщами при надходженш !х iз грунту в рослини перш за все залежить ввд властивостей грунту, його мехашчного i мiнералогiчного складу, вмiсту оргашчних речовин, ступеня забруднення радiоактивними речовинами, фiзико-хiмiчних характеристик самих радюнуклвдв, а також вiд видiв сшьськогосподарських культур, !х агробiологiчних особливостей i агротехнiки вирощування.
Грунтовий покрив Полiсся в основному представлений дерново -пщзолистими, торфово - болотними i глеевими грунтами, яю сприяють високому рiвню мiграцi! радiонуклiдiв.
Значний вплив на штенсившсть мiграцi! радiонуклiдiв мае реакщя грунтового розчину, оскiльки iз зростанням кислотностi збiльшуеться рухливiсть радiонуклiдiв, знижуеться мiцнiсть закрiплення !х у груш!, зростае доступнiсть рослинам.
Значення коефщенив переходу Cs-137 i Sr-90 у рослини залежать вiд вмiсту у груни обмiнного калiю й кальщю. Коефiцiент зворотного зв'язку мiж концентращею радiостронцiю в рослинах i вмютом обмiнного кальцiю в грунтi становить 0,96 - 0,98. Це зумовлюе необхщшсть внесення оргашчних i мшеральних добрив, що забезпечить пiдвищення урожайноси культур i тим самим
240
посилить ефект «розбавлення» вмкту радюнукладв в одинищ маси урожаю. 1з внесенням пiд основний обробiток мшеральних добрив збiльшуеться концентрацiя калiю i кальцiю в грунтовому розчинi, вщбуваеться закрiплення радiонуклiдiв з фосфатами. Вносити мшеральш добрива рекомендуеться у сшввщношенш N:P:K = 1,0:1,5:2,0 [2, с.54]. Однак, залежнiсть надходження радiонуклiдiв iз грунту в рослини е досить складною i не завжди може бути визначена окремою властивiстю.
Одним iз показникiв поглинально! здатностi грунту е мехашчний склад. Грунти легкого мехашчного складу мають слабкiшi поглинальш властивостi. На стiйкiсть закрiплення радюцезш та радiостронцiю впливае розмiр мехашчних фракцiй грунту: з !х зменшенням ступiнь закрiплення радiонуклiдiв зростае, наймщшше вони закрiплюються мулистою фракцiею. Надходження радюнуклодв у рослини в значнш мiрi залежить вiд мiнералогiчного складу грунив та вмiсту органiчно! речовини у груш! На грунтах багатих органiчною речовиною, як правило накопичуеться менша кiлькiсть радiонуклiдiв. Вмiст i склад грунтових мiнералiв впливае на поглинальш властивост грунту, що перешкоджае переходу радiонуклiдiв у фiтомасу. Зокрема, наявнiсть у грунтi гiдрослюд та монтморилошта сприяе зменшенню вмiсту радюцезш в пасовищнш рослинностi майже у вiсiм разiв [3, с.50-51].
Важливе значення на коефiцiенти накопичення радюнукладв кормовими культурами мають видовi i сортовi особливостi, розмiщення коренево! системи у грунт!, !х продуктивнiсть, тривалють вегетацiйного перiоду i деякi iншi бiологiчнi особливостi рослинного органiзму. Рiзнi сорти в межах одного виду значно вiдрiзняються по кiлькостi поглинутих радiонуклiдiв. У зернових та зернобобових культурах концентрацiя радiоцезiю може змшюватись в 2-3 рази в залежносп вiд сорту. Найбiльш iнтенсивно радюнуклщи накопичуються бобовими культурами, що в окремих випадках робить !х непридатними для використання як корм для тварин.
Питома актившсть рослин отриманих з природних луюв i пасовищ значно вища шж у рослин на орних землях. Це пов'язано з тим, що протягом тривалого часу радюнуклщи знаходяться у верхньому шарi грунту та дерниш, що сприяе активному !х переходу у травостш.
Роль бюлопчних особливостей у накопиченнi радiонуклiдiв лучними i пасовищними рослинами в певнш мiрi пов'язана iз розвитком коренево! системи. Це також е характерним i для природних злакових трав. Щiльнокущовi злаки, як правило, накопичують бшьше радiонуклiдiв, нiж кореневищнi, а бобовi трави - бiльше шж злаковi. Щодо здатностi корiння рослин поглинати радюактивш речовини, то вона визначаеться багатьма факторами: специфжою виду, розвитком коренево! системи, фазою розвитку рослин, !хшм фiзiологiчним станом, волопстю грунту, наявнiстю у ньому елеменив живлення тощо.
Особливостi мiграцi! радюнуклвдв на лучних ценозах вiдрiзняються в залежносп вiд типу лукiв (заплавш, суходiльнi, низиннi, болотнi),
241
гщролопчного режиму, грунтового покриву, видового складу травостою, бюлопчних особливостей рослин i т.д.
Болотш, низинш i заплавш луки, яю розмщеш на органогенних радiоактивно забруднених грунтах е найкритичнiшими для ведення кормовиробництва. Тому при заготiвлi кормiв на цих землях або випасанш на них сшьськогосподарських тварин слiд дотримуватись вщповщних рекомендацiй, а в окремих випадках взагалi вiдмовитись вiд використання ix як кормовi угiддя.
Найвищi коефiцiенти переходу Cs-137 в травосто! спостер^аються при вирощуваннi !х на не полшшених луках в умовах надлишкового зволоження, особливо небезпечними е торфовi грунти.
У зв'язку з цим, суходшьш луки на темно-сiриx, св^ло-арих, лучно-чорноземних, та дерново-пiдзолистиx супщаних грунтах допускаеться використовувати для заготiвлi кормiв без обмежень при умов^ що забруднення грунту не перевищуе 555 кБк/кг (15 Ki/ км2).
У випадку, коли заплавнi луки на дерново-шдзолистих грунтах мають рiвнi забруднення Cs-137 вищi 225 кБк/кг (6 Ki/ км2) слщ проводити поверхневе полiпшення, а при рiвняx вищих 370 кБк/ км2 допускаеться лише виробництво кормiв для початково! стадiï вiдгодiвлi молодняку велико! рогато! худоби. Травостiй з лукiв розмщених на торфово-глейових грунтах слiд використовувати винятково для початково! стадiï вiдгодiвлi велико! рогато! худоби.
При випасаннi тварин на зрщжених природних пасовищах iз слаборозвинутим травостоем, забруднення молока i м'яса радюнуклщами у багато разiв бiльше, нiж на луках iз добрим травостоем. Це пов'язано з пощанням тваринами разом iз травою верхнього шару дернини з високим вмютом радюактивних речовин. Встановлено, що корова на таких луках протягом пасовищного перiоду заковтуе до 300 кг грунту [4]. Це, безперечно, стае суттевим джерелом надходження радюнуклвдв до оргашзму тварин, особливо навесш та восени, коли у дощовi перiоди рiвень !х у грунт зростае. За пiдраxунками вчених, при утриманш тварин на пасовищi в л^ньо-осшнш перiод до !хнього оргашзму з грунтом та дерниною надходить, в середньому, на 30 % бшьше радюнуклвдв, порiвняно iз зеленою масою отриманою на тих же угщдях, але згодованою при стшловому утриманнi в годiвницяx. Така обставина зумовлена високою концентрацiею 137Cs у верхньому шарi дернини, що бшьш як в 10 разiв перевищуе концентрацш радiонуклiдiв у бiомасi трави. Це призводить до значного надходження радюнуклвдв в органiзм сiльськогосподарськиx тварин при випасанш на природних пасовищах. Тому на природних пасовищах i луках рекомендуеться проводити поверхневе та докоршне полшшення. Останне зменшуе перехщ радiонуклiдiв у 2 - 3 рази. При цьому важливе значення мають формування травостою, пiдбiр трав iз низькими коефiцiентами нагромадження радюнуклвдв.
Бiльш безпечними для випасання худоби та отримання кормiв вважаються стожат i пасовища, розмiщенi на суходола Переxiд 137Cs тут в 3 -
242
8 pa3iB менший, шж на затоплюваних дшянках. Поверхневе та докоршне полiпшення таких лукiв дае можлившть виробляти на них продукцiю, що вщповщае радiологiчним вимогам [5, с.32].
Для виробництва екологiчно чистого м'яса показники ГДР щшьносп забруднення грунив Полiсся повиннi бути в два рази нижчими, шж молока. При цьому слiд враховувати, що на луках i пасовищах, розмiщених на перезволожених грунтах, навiть пiсля ix докорiнного полiпшення недоцiльно випасати худобу без використання рiзниx добавок. В шшому випадку вмiст радiонуклiдiв у продукцп перевищуватиме ДР - 97.
Висновки. Слiд зазначити, що оргашзащя i ведення кормовиробництва на радюактивно забрудненiй територiï Украши мае цший ряд особливостей i ставить певш вимоги перед сiльськогосподарськими товаровиробниками. Основним завданням яких в умовах радюактивного забруднення е отримання кормiв з мшмальною концентрацiею радiонуклiдiв при найменших матерiальниx i трудових витрат на ïx виробництво.
З метою розв'язання проблеми отримання дешевих екологiчно безпечних кормiв, при умовi забезпечення рентабельност галузi необxiдно дотримуватись вiдповiдниx рекомендацш по впровадженню контрзаxодiв, зокрема, таких як: оргашзацшш, агротеxнiчнi, агроxiмiчнi, технолопчш та iншi, що в умовах виробництва вимагае гармоншно].', узгодженоï сшвпращ фаxiвцiв рiзниx служб на мюцевому рiвнi та спецiалiстiв науково - дослщних установ.
Крiм того, на нашу думку, заходи щодо зниження концентраци радiонуклiдiв в продукцiï нижче встановлених нормативiв повиннi проводитись з урахуванням ïx економiчноï та екологiчноï доцiльностi. Неможна залишити поза увагою i той факт, що господарства радюактивно забрудненого регюну матерiально не защкавлеш у виробництвi екологобезпечноï продукцп, яка потребуе до того ж додаткових витрат. Нажаль, негативним у данш ситуацiï залишаеться i те, що на сьогодшшнш день закушвельш цiни на екологiчну продукцiю не вiдрiзняються вiд середнix цiн реалiзацiï. У зв'язку з цим, необхщно розробити систему гнучких закупiвельниx щн, яка б враховувала якiсть продукцп, та сприяла б защкавленост сшьськогосподарських товаровиробникiв у виробництвi екологiчно безпечних продукив харчування.
Л1тература
1. Павловська Л.Д., Славов В.П. Еколого - економiчнi основи виробництва i використання кормiв у зонi радiоактивного забруднення. - К.: "Свп", 1999. - 175 с.
2. Филипович Я.Я. Влияние удобрений на переход 90Sr и 137Cs из почвы в продукцию растениеводства // Вторая Всесоюзная конференция по сельскохозяйственной радиологии: Тезы докл. - Обнинск, 1984. - С.54.
3. Зинченко В.А., Щетинина Л.Л., Ульянец И.И. Влияние механического состава почв на накопление радиостронция основными зерновыми культурами и травами в зоне радиоактивного загрязнения // Проблемы
243
сельскохозяйственной радиологии - пять лет спустя после аварии на ЧАЭЕ: Тезы регион. Научн. - практической конф. -Житомир, 1991. - С.50-51.
4. Гудков 1.М., Вшшчук М.М. Сшьськогосподарська радюлопя. -Житомир, 2003. - 470 с.
5. Павлоцкая Ф.И., Тюрюканова Э.Б. Миграция искуственных радионуклидов в природных биогеоценозах // Проблемы Радиоэкологии. -Сыктывкар, 1976. - С.30-45.
Стаття надшшла до редакцИ 17.04.2009
244
