CC BY
296
УДК338.149:504:339.137 Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський, канд. екон.
наук; мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський - 1РДНАНУ
РОЗВИНУТА ЕКОЛОГ1ЧНА ШФРАСТРУКТУРА - ПОКАЗНИК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГ1ОН1В
Розглянуто вплив еколопчних чинникiв забезпечення конкурентоспроможносп perioHy та доцiльнi щодо ii пiдвищення заходи еколого-економiчноi полiтики.
Ключов1 слова: еколопчна iнфрастрyктyра, конкyрентоспроможнiсть, функцп природного капiталy.
Senior research worker F.A. Vazhyns'ky; junior research worker V.M. Chertoryzhs'ky - IRR NAS of Ukraine
The advanced ecological infrastructure - a parameter of competitiveness of regions
In article influence of ecological factors of maintenance of competitiveness of region and expedient on its increase of action of ecological - economic policy is considered.
Keywords: ecological infrastructure, competitiveness, functions of the natural capital.
Останш десяташття, що проходять шд знаком глобал1заци, ще бшьш загострили проблеми конкурентоспроможносп нацюнальних економж на св^овому р1вш. Для Украши, яка окреслила стратепчний напрям - евро-ш-теграцда, першочерговим постае завдання шдвищення конкурентоспроможносп, адекватне зростання ефективносп д1яльност1 впчизняних виробниюв i посилення державного регулювання. Досягнення цих завдань неможливе без включення еколопчних чинниюв в економiчнi показники краши.
У сучасних умовах необхiдно, щоб використання ресурЫв було про-дуктивним. При цьому не важливо, про яю ресурси йдеться, - природш, фi-зичнi або людськi й каштальш. Прогрес у справi захисту навколишнього се-редовища потребуе, щоб впроваджеш iнновацii екологiчного характеру шд-вищували продyктивнiсть ресyрсiв. Але саме цього вимагають i сyчаснi умо-ви глобальноi конкyренцii. Те, як та або шша галузь реагуе на проблеми за-хисту навколишнього природного середовища, е непоганим показником ii конкурентоспроможносл в цшому.
Необхiднiсть виконання вимог природоохоронного законодавства не обов'язково приведе до впровадження еколопчних шновацш i зростання конкурентоспроможносп або продуктивносп вЫх компанiй. Виграють лише тi компани, якi вмiло впроваджують потрiбнi науково-техшчш досягнення. Справдi конкурентоспроможна компанiя часто з готовшстю вiдгyкyеться на появу нового стандарту впровадженням вiдповiдноi шновацп, новiтнiх техно-логiй. А неконкурентоспроможна, як правило, не орiентована на впровадження еколопчних шновацш та розвиток власноi екологiчноi iнфрастрyктyри, i тому щосили опираеться будь-яким законам.
Можна стверджувати, що найважливший чинник реформування юну-ючо1' системи управлшня природоохоронною дiяльнiстю на нинiшньомy ета-пi е створення органiзацiйних основ i вiдповiдних спонукальних стимyлiв по-дальшого розвитку екологiчноi iнфрастрyктyри в Укра1'ш як якiсно нового мехашзму yправлiння природокористуванням.
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.6
Пщ екологiчною тфраструктурою слiд розумiти комплекс об'екпв, те-риторiй, мереж i систем природного та антропогенного походження, якi функщ-онують за природними законами, а також забезпечують умови щодо пiдтриман-ня збалансованого розвитку природного середовища, збереження середовища життя людини, а також сукупшсть контролюючих та запобiжних обслугову-ючих ланок, як мають завдання гарантувати нешкiдливi щодо довкшля опти-мальнi умови дiяльностi вшх галузей екологiчного виробництва та оргашзацш i установ, як здшснюють господарську або iншу дiяльнiсть на певнш територи.
Маючи вдалий пiдбiр властивостей та якостей, а також науково обгрунтоваш параметри складових елементiв, цей комплекс буде ефективно виконувати завдання, поставлен при його створенш.
У нових глобальних умовах заходи щодо захисту навколишнього се-редовища стають по-справжньому прибутковим бiзнесом. Успiшнi компанп будують свою дiяльнiсть на основi економiчноl логiки, яка встановлюе чгг-кий взаемозв'язок мiж навколишнiм середовищем, продуктивнiстю ресурсiв, iнновацiями i конкурентоспроможшстю [1, 2].
Витрати та швестицп пiдприемств на фiнансування заходiв для забез-печення еколопчно1 безпеки створюють для регюну подвiйнi дивiденди. По-перше - екологiчний ефект у виглядi або скороченнi рiвня забруднень, або зниження витрат природних ресурЫв на одиницю кшцевого продукту. Подруге - економiчний ефект (особливо у довгостроковш перспективi) у вигля-дi зростання конкурентоспроможностi пiдприемства на внутршньому i зов-нiшньому ринках, вщображаеться на собiвартостi продукцп, заходах щодо зниження енерго-та ресурсомюткост виробництва).
Важливою умовою ефективност та дiевостi регюнально1 еколопчно1 полiтики е запровадження системи стимулювання шдприемств до здшснення природоохоронних та ресурсозберiгаючих заходiв.
Защкавленост та економiчнiй доцiльностi здiйснення шдприемствами природоохоронних та ресурсозберiгаючих заходiв сприяють таю шструменти:
1. Удосконалення нормування якост навколишнього середовища, платности природокористування та забруднення довкшля. Пщвищення нормати-в1в плати за забруднення (та !х регулярна 1ндексащя) матиме для регюну потршний ефект: забезпечить адекваттсть сплачених платеж1в завданш шкод1, сприятиме зростанню дохщно1 частини фонд1в охорони навколишнього середовища, а зростання вартост одинищ забруднень (посль довне, планом1рне) стимулюватиме тдприемства до здшснення кат-тальних вкладень у заходи щодо !х скорочення, що сприятиме зменшен-ню р1вня антропогенного навантаження на ресурсний потенщал екосис-теми та населення регюну.
2. Еколопзащя цшоутворення через мехатзми введення еколопчно1 надбавки до щни продукцп, запровадження системи еколопчного маркування.
3. Еколопзащя податково! системи шляхом широкого запровадження системи пшьгового оподаткування [3, 4].
Зокрема, аналiз зарубiжного досвiду та розробок вггчизняних спець алiстiв через призму реалш еколого-економiчноl ситуацп сьогодення свщ-чить про доцшьшсть застосування таких видiв пiльг:
• тльги в оподаткуваннi суб'екив eKOHOMÏHHOÏ дшльносп, що здiйснюють еко-лого-opieHTOBaHÏ види дiяльностi (звiльнення вiд податку на прибуток, зниження мiсцевих податшв та 36opiB за реестращю, податок на землю) та продукцп еколопчного призначення (звшьнення вiд податку на прибуток, зниження мюцевих податшв та збоpiв за реестращю);
• пiльги на екологiчно чисту продукцш що дае змогу замiнити екологiчно шкiдливi продукти (податок на прибуток);
• тльги в оподаткувант iнвестицiй екологiчного призначення (ПДВ, податок на прибуток);
• прискорет норми амортизацл фондiв природоохоронного призначення;
• впровадження механiзмiв екологiзацiï кредитной iнвестицiйно-iнновацiйноï та митноï полiтики.
Другим, не менш важливим джерелом фшансування природоохоронних заход1в у регюш мае бути позабюджетний фонд охорони навколишнього середовища на правах юpидичноï особи, з двор1вневою структурою: регi-ональний pieenb повинен бути основним, базовим, формуватися за рахунок не менш, шж 80 % уЫх надходжень вщ природо-ресурсних платеж1в регюну, за рахунок якого виршуватимуться прюритетш регюнальш та м1сцев1 еколопч-ш проблеми; загальнодержавний рiвенb, що формуватиметься за рахунок 1520 % вщрахувань, що надходять до регюнальних фонд1в, та з якого фшансу-ватимуться природоохоронш заходи в регюш, як не спрямоваш на виршен-ня прюритетних еколопчних проблем у галуз1 екологiчноï безпеки регюну, а мають загальнодержавне та глобальне значення (пов'язаш з виконанням Ук-рашою своïх м1жнародних зобов'язань, фшансуванням державних цшьових програм у галуз1 екологiчноï безпеки)[3, 5].
Останшм часом еколопчний фактор все бшьш л1м1туе економ1чний розвиток. Тому зростае розумшня того, що економша повинна не лише жити за економ1чними законами, але й враховувати еколопчш: подальший розвиток можливий тшьки у достатньо вузьких межах еколопчного коридору. У багатьох економ1чних ситуащях л1м1тованим фактором розвитку виявляеться не ф1зичний, а природний каштал.
У зв'язку з цим все бшьше усвщомлюеться обмежешсть штерпретацп природного кашталу лише як природних ресуршв. З огляду на загальний кон-курентний розвиток регюну необхщно врахувати в теоpiï економ1чну значу-щдсть уЫх складниюв природного кашталу, ïx здатшсть забезпечувати доходи i вигоди, а отже - шдвишувати конкурентоспроможшсть регюну.
Сьогодш еколопчна ситуащя в регюнах дослщжуеться за такими видами ресуршв: поверхнев1 води, шдземш води (при забор1 1з систем централ1зованого водозабезпечення), грунтов! води (при забор1 з колодяз1в), сшьськогосподарсью земл1, деревш i не деревш ресурси люу, рекреацшш територи, мисливсью, риб-т, мшерально-сировинш ресурси (шсок, гравш, пщано-гравшна сумш).
Це дае змогу виявити регюнальш вщмшност у структур1 природного кашталу та у загальному перелжу прюритетних природних ресурЫв, як найбшьш впливають на його цштсть.
Для усшшного економ1чного росту, що свщчитиме про конкурентоспроможшсть, необхщно враховувати й шш1 еколопчш фyнкцiï.
^уствий mcnnu', 2GG6, вип. 1б.б
У зaгaльномy виглядi, на наш погляд, можна видшиги гpи функцп ^^одного кaпiгaлy: 1) pесypснy - забезпечення ^^одними pесypсaми ви-pобницгвa товapiв i послуг; 2) екологiчнi послуги - забезпечення пpиpодою piзного pодy pегyлюючиx фyнкцiй: aсимiляцiя зaбpyднень i вiдxодiв, pегyлю-вання клiмaгy i водного pежимy i г. ш.; 3) послуги пpиpоди, пов,язaнi з есге-гичними, егичними, моpaльними кyльтypними, iсгоpичними аспектами. Так звaнi дyxовнi екологiчнi послуги.
Якщо пеpшa функщя пpиpодного кaпiгaлy добpе знайома i достатньою мipою вiдобpaженa в науковш лiгеpaгypi, го економiчнa iнгеpпpегaцiя еколопч-ниx послуг - як екосистемниx, гак i дyxовниx - ще тшьки починаегься. Але те, що щ послуги гpебa включаги в економiчний обiг в осгaннi pоки yсвiдомлюeгься всiмa. I пов'язане гаке pозyмiння, на жаль, з гими великими негагивними еконо-мiчними наслдаами iгноpyвaння економiки екопослуг. Все бшьш очевидно, що безплатна пpиpодa надто доpогa для людини, якщо адекватно не вpaxовyвaти ïï послуги i функци. I кшьюсгь пpиклaдiв цьому y свiгi посгiйно зpосгae.
Вщповщш пpиpоднi блага i об'екги забезпечують pеaлiзaцiю як о^е-миx функцш пpиpодного кaпiгaлy, гак i всix y комплексi. Пpиклaди саме pе-сypсного забезпечення сгановлягь нафга, газ, метали i г. ш. Загально визначе-ний y бaгaгьоx pегiонax Укpaïни екологiчний pесypс - лю e гieю компонентою ^^одного кaпiгaлy, що y погенцiaлi pеaлiзye всi гpи фyнкцiï: 1) лю за-безпечуе pесypсaми деpевини, не деpевноï пpодyкцiï (гpибaми, ягодами i г. ш.); 2) надае вaжливi екосисгемнi послуги - pегyлювaння кшмату чеpез поеднання пapниковиx гaзiв, водного балансу, зaxистy земель вiд еpозiï, збе-pеження бiологiчного piзномaнiття i г. ш. 3) сгвоpюe задоволення вщ ^pro-му, споpгy i подоpожей гощо.
Викоpисгaння мдyxовниxм функцш пpиpодного кaпiгaлy стало важли-вою часгиною поповнення доxодiв цiлого pядy кpaïн, якi надаюгь послуги для вщпочинку i екологiчного гypизмy за paxyнок свое1' багаго1' пpиpоди.
Визначення га aнaлiз мдyxовниxм фyнкцiй було здiйснено такими вче-ними, як Холмс Ролсгон, Р. Уль^ж. Останнш вiдзнaчae мaгiчний вплив ^а-сивж лaндшaфгiв на здоpов,я га псжжу людини. Саме чеpез спiлкyвaння з ^^одою, чеpез споглядання ïï ^аси, чеpез злиття з нею досягаегься муд-piсгь буття - дaлекозоpiсть, дap пеpедбaчення майбугнього. Ценгpaльнa щея Холмса Ролсгона полягае y тому, що навколишне сеpедовище володie своïми iммaненгними цiнносгями. Пpиpодa iснye не для нас, а для себе. В. Боpейко видшяе гaкi ^m^pn кpaси пpиpоди: pельeф, степ i xapaктеp лiсисгосгi, озеp-нiгь ландшафту, наявшсть пpивaбливиx мiсцевиx pис (вiковi деpевa, валуни), непоpyшнiсгь ландшафту, raprn гвapини, звукова кpaсa, шум водоспаду, ^а-са apомaгy (моpя, квтв). Цiлком подiляючи цi думки, вважаемо, що без ого-чення ^^оди i спiлкyвaння з ïï ^асою людина iснyвaги не буде [б, V].
Викоpистaння мдyxовниxм функцш пpиpодного кaпiгaлy стало важли-вою часгиною поповнення доxодiв цiлого pядy кpaïн, якi забезпечують послуги для вщпочинку i екологiчного тypизмy за paxyнок своeï бaгaгоï ^^оди.
Нaявнi y pегiонi пpиpоднi pесypси сгановлягь його поpiвняльнi конку-pентнi пеpевaги, а огже впливаюгь на piвень його конкypенгоспpоможносгi.
Важливо лише вщмовитись вiд найпростiшого шляху залучення тих переваг, що надае природний каштал. Замiсть остаточного виснаження наявних при-родних ресурсiв через елементарний 1х видобуток, потрiбно органiзувати експлуатащю екологiчних послуг. Споживачi цих послуг можуть перебувати як на локальному рiвнi (наприклад, окреме пiдприемство), так i на регюналь-ному i глобальному рiвнях - окремi регiони i кра!ни (в останньому випадку мова йде про глобальш екосистемш послуги).
Аналiзуючи еколого-економiчну ситуацiю у регюш, можна констату-вати, що головними причинами незадовшьного стану довкшля залишаються:
• застарша 1 недосконала технолопя виробництва та газоочисного обладнання, що призводить до нагромадження значних обсяпв вщход1в, надм1рних вики-дов забруднюючих речовин в атмосферу та тдвищеного ризику виникнення надзвичайних ситуацш з масштабними еколопчними наслвдками;
• дшча система регулювання в галуз1 охорони атмосферного пов1тря складна та неефективна 1, насамперед, це стосуеться норматив1в на викиди та еконо-м1чного мехатзму;
• ор1ентащя промисловост на використання як основного стратепчного пали-ва, неяшсного вуплля без ввдповщного переобладнання технологш та газоочисного обладнання;
• вщсуттсть дшових нормативно-правових мехатзм1в регулювання небезпеч-них вид1в д1яльност1;
• низька еколопчна сввдомшть населення;
• вщсуттсть дшового економ1чного мехатзму, який стимулював би тд-приемства впроваджувати природоохоронт заходи;
• вщсуттсть постшного (мотторингового) контролю якост довшлля в мюцях нагромадження в1дход1в;
• довготривалий тдхвд до розгляду еколопчних проблем за залишковим принципом з боку центральних 1 мюцевих оргатв влади;
• незадовшьне фшансове забезпечення природоохоронних заход1в;
• вщсуттсть ефективност роздшьно! системи збирання, збер1гання та вида-лення вщход1в;
• несприятливий 1нвестищйний кл1мат.
Спираючись на наявний стан еколопчно! iнфраструктури, можна ок-реслити перспективи 11 практичного впливу i подальшого розвитку у регiонi. Цi перспективи включають такi чинники:
1. Економ1я кошт^в завдяки збереженню природних ресурив.
2. Економ1я кошт^в завдяки зменшенню вщход1в.
3. Зменшення витрат на покриття ризишв.
4. Покращення ринкових та реал1зацшних властивостей еколопчних товар1в та послуг.
5. Кращий 1м1дж (статус) тдприемства (компани), що впроваджуе еколо-пчт технологи. Досконалший загальний 1м1дж - виршальний чинник щодо одержання кредипв вщ банюв, державних шституцш комерцшних та приватних в1тчизняних та закордонних швестор1в.
Загальний дiагноз традицiйних моделей економiки (ринково!, адмшю-тративно-командно! i т. iн.) - недоощнка й iгнорування екологiчного фактора, вше! сукупностi функцiй природного кашталу. Оцiнюються лише функцн забезпечення людини природними ресурсами, а еколопчш послуги, як прави-
^уковий вкник, 200б, вип. 1б.б
ло, не набувають цiни. Такий стан спричинив створення людством глобаль-них еколопчних проблем, економiчна шкода вщ яких на цей час величезна.
Лггература
1. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь справочник. - М.: Мысль, 1990. - 637 с.
2. Ресурсно-екологическая безопасность: теоретические и прикладные аспекты/ Б.В. Буркинский, В.Н. Степанов, Л.Л. Круглякова и др. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1998. - 188 с.
3. Герасимчук З., Олексюк А. Мехашзм фшансового забезпечення еколопчно!' безпеки регюну// Економют. - 2006, № 7. - С. 36-41.
4. Владимиров А.М., Ляхин Ю.И., Матвеев Л.Т., Орлов В.Г. Охрана окружающей среды. - Л.: Гидрометеоиздат, 1991. - 424 с.
5. Веклич О.О. Сучасний стан та ефективнють економ1чного мехашзму еколопчного регулювання// Економша Украши. - 2003, № 10. - С. 62-70.
6. Ковальчук С., Заноза Л. Природа - це ще й насолода естетична. Урядовий кур'ер, № 117 (3282). - 2006. - С. 23-28.
7. Израэль Ю.А. Экология и контроль с состояния природной среды. 2-е. - М. : Гидрометеоиздат, 1984. - 560 с.
УДК 33б. 2 Доц. В.М. Крочук - npumpnamcbrnü iHcmumym ím. Грушевського
ОСОБЛЖОСТ! ОПОДАTКУBАHHЯ ФРАXTОBИX ОПЕРАЦ1Й У 30BH^Hb0EK0H0MI4Hm ДШЛЬТОСТ! n^nP^MCTBA
Розкрито i проаналiзовано проблемy, яка виникае при оподаткyваннi фрахтових операцiй мiжнародних перевезень, пов'язаних з неоднозначним формyлюванням по-ложень нормативних актсв.
Assist. prof. V.M. Krochuk - Inter-regional academy of personnel management
The peculiarities of taxability of transport operations in out-side economic
activity of enterprise
We show and analyze the problem, which appears in taxability of transport operations of international transportations connected with unconditioned formulation of states of legislative acts.
Транспорт e одшею з найважливших галyзей суспшьного виробництва, що задовольняе потреби тдприемств y перевезеннях.
На споживчому ринку транспортних послуг вагоме мюце посщае ав-томобшьний транспорт як найоператившший, мобiльний, гнучкий, керова-ний та економiчний на певних сегментах ринку.
Саме автомобшьний транспорт дае змогу доставляти вчасно та яюсно вантажi "вщ дверей до дверей" та надае широкий спектр послуг y мiжнарод-ному сполyченнi.
Aналiз стану дшово1" активностi транспортних органiзацiй Украши, що проводиться за методикою Kомiсiï Свропейського Cпiвробiтництва, оцiнюe ряд проблем поточно1' ситуаци в галyзi транспорту, одшею з яких е недоско-налють законодавства та податково!' полггики [S].
Пропозици щодо зменшення податку на прибуток, зменшення ПДВ до 1С % або лжвщащя його, зменшення оподаткування доходiв вщ фрахтових
