CC BY
41
Людмила СТЕЛЬМАЩУК
РОЗРОБКА МАТЕР1АЛ1В ДЛЯ ДИСТАНЦШНОГО НАВЧАННЯ З КУРС1В ВИЩО1 МАТЕМАТИКИ
У cmammi розглядаються деят аспекти дистанцшного навчання cmydenmie вищих навчальних за-клаЫв та учтв, слуxu4ie факультативних курЫв загальноосвШтх шкт. Дано коротку характеристику сучасного стану дистанцшного навчання та його складових. Описано типову структуру дистанцшного курсу з вищог математики.
Ключовi слова: дистанцшне навчання (e-learning); змШане навчання (blended education); апарат-на та змктовна частини дистанцтного навчання; дистанцшний курс.
Постановка проблеми. Дистанцшне навчання, або, як його зараз прийнято називати, e-leaming, — поршняно нова форма освгга, що здатна задовольнити потребу користувача у здо-бутл нових знань, незалежно ввд мкця його знаходження вщносно навчального закладу (чи ш-шого освгшього ресурсу). ^iM того, воно, як тякий iнший вид освгшьо! дiяльностi, дозволяе здобувачевi самому керувати часом навчання, в повнш мiрi реалiзуючи принцип «24x7», тобто можливiсть займатися у будь-який час доби протягом тижня.
Зрозумiло, що розвиток дистанщйного навчання став можливим лише iз розвитком шфо-рмацiйних технологiй, зокрема комп'ютерних, i питання апаратно1 та програмно! складово1 ча-стин ще довго залишатиметься центральним. Сучасними засобами дистанщйного навчання по-руч з книгами та друкованими матерiалами е електронш тексти, комп'ютерний тренiнг, муль-тимедiа, телебачення та радiо, вiртуальна реальнiсть та моделювання, CD-ROM, телеконферен-цп та електронна пошта.
Проте дедалi бшьшо! ваги набувае питання змктовного наповнювання, тобто матерiалiв, яю безпосередньо пропонуються користувачевi (студентовi чи учнев^. Не слiд забувати, що дистанцшне навчання повинно ввдповвдати вЫм вимогам методики вивчення предмету iз поправкою на новизну подачi матерiалу та особливостi контролю. 1нформацшна технологiя повинна забезпечувати високий р1вень розчленування всього процесу опрацювання шформаци на етапи (фази), операцп, дл та включати весь набiр елементiв, необхiдних для досягнення поставлено! мети.
Аналiз останшх дослiджень та публжацш. Ще донедавна дистанцiйне навчання не мало в Украш m законодавчо!, нi методолопчно! основи. Бшьше того, виникали серйознi сумнiви у дощльносп тако! форми. Часто !! розглядали лише як альтернативу заочнш формi навчання, що мае перевагу у затратах часу на здобуття певного рiвня знань та можливкть бiльш особисть сного пiдходу до самого процесу навчання. Сучасш ж дослвдження, що проводяться як зарубь жними, так i вiтчизняними спещалктами, вже тiсно пов'язанi з психолопчними, педагопчни-ми, ергономiчними, фiзiологiчними, суто техшчними аспектами дистанцiйного навчання та !х поеднанням.
На сьогоднiшнiй день лопчшше говорити про так зване «змшане навчання (blended education)», при якому традицшна та дистанцiйна компонента ткно переплетенi. Для дисциплiн природничо-математичного циклу як у вищих навчальних закладах, так i в загальноосвгтшх школах це, зокрема, пов'язано з тим, що кшьюсть годин на !х вивчення стрiмко зменшуеться, що веде до збшьшення самостшно! роботи студенпв чи учнiв. Питання вже не сто!ть «Як на-вчити?», воно перетворилося у питання «Як навчити вчитися самому?». Крiм того, постшна та швидка змiна перелiку знань, умшь та навичок, якими повинен володгга сучасний спецiалiст (приблизно раз в 3-5 роюв) вимагае вмшня самостiйно мислити, знаходити потрiбну шформа-цiю та користуватися нею.
Серед праць на цю тему ввдзначимо посiбник проблемно! лабораторп ДН НТУ «Хар-к1вський полiтехнiчний iнститут» [4], розробки дистанщйних курсiв викладачiв Ки!вського национального унiверситету «Ки!вський полггехшчний iнститут» [6] та Львiвського нащонального унiверситету [5].
22
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
Метою статт е створення та аналiз типово! структури курсу для дистанцшного навчання iз предметiв природничо-математичного циклу.
Адаптация будь-якого навчального курсу для дистанцшного навчання, як правило, вима-гае розробки таких складових:
• програми з методичними рекомендацшми щодо роботи в дистанщйному режимi (приблизний графiк роботи, графiк та методи зв'язку з викладачем тощо);
• конспекту лекцш у електронному виглядц
• методичних розробок практичних та лабораторних робщ
• словника термшв та основних понять;
• перелжу лiтературних джерел для додаткового ознайомлення;
• програм-тренажер1в, тестових та шших контролюючих програм;
• доступу до програм-середовищ програмування чи спепiалiзованих програм.
Приблизно таку ж структуру матимуть i дистанцiйнi курси для поглибленого вивчення
матерiалу учнями загальноосвiтнiх шкш.
Робоча програма дистанцiйного курсу повинна мкити пояснювальну записку, в якш по-виннi бути чiтко виписат мета та завдання дистанцiйного курсу. Крiм цього, варто подати хоча б приблизний перелж предметiв, яю вже повиннi бути засвоеннi користувачем перед початком роботи. Наприклад, перед вивченням курсiв «Чисельт методи» та «Математичт методи досль дження операцш» необхiдно засво!ти базовий курс вищо! математики. Тут же варто обговори-ти, для чого вивчаеться предмет, чи отримаш знання будуть використовуватися при вивченнi iнших предметiв та яю його практичнi застосування. Це дозволить створити струнку лопчну структуру навчання та посилить мотиващю студенлв чи учнiв. Доцiльно також подати хоча б приблизш часовi характеристики засвоення кожного роздiлу для самоконтролю користувачiв. З програмно! точки зору варто оргатзувати робочу програму у виглядi посилань зi спецiальними ввдмггками для вiдзначення пройденого матерiалу, полем для ощнок промiжного контролю i т. i.
При розробцi електронного поЫбника з лекцшми варто чпж> продумати його структуру, розмiщення на екрат та у друкованому вигляд^ Потрiбно дотримуватися ергономiчних вимог читання шформацл з екрана (при якш яюсть засвоювання приблизно на 30% нижча) та враху-вати, що користувач позбавлений вiзуального спiлкування з викладачем, тому вм суттевi моме-нти викладу: означення, теореми, найважлив^ формули повиннi бути видiленi. Весь теорети-чний матерiал розбиваеться на блоки (теми, параграфи), обсяг яких приблизно дорiвнюе лекци на заняттях стацюнарно! форми навчання.
Розробки практичних занять з курив вищо! математики безперечно повинт мктити умо-ви вЫх типових задач та завдань та !х розв'язок з повним поясненням. Доцiльно пiдбирати комплекс вправ iз висхiдною складнiстю — ввд найлегших до найважчих, дотримуючись чiткоl по-слiдовностi !х виконання. Наприклад, у курсi «Диференцiальнi рiвняння» спочатку подаються рiвняння з ввдокремлюваними змiнними, потiм лiнiйнi першого порядку, однорвдш i т. д. Шсля кiлькох розв'язаних завдань слухачевi пропонуеться 3-4 типовi завдання для самостшного розв'язування з вiдомим кiнцевим результатом, а, за потребою, i вказiвками до !х виконання.
Розробки лабораторних занять повинш мiстити три складовг
• попередню перевiрку початкових знань (допуск до виконання практично! чи лабора-торно! роботи), реалiзовану тестовою чи iншою формою самоконтролю;
• основну частину, власне виконання роботи, перегляд демонстращйних ролик1в чи презентацш, знайомство iз розв'язками типових завдань i т. д.;
• тдсумковий контроль на визначення р1вня засвоення матерiалу, що вiдбуваеться у будь-який зручний для користувача час iз наступним вiдсиланням результатiв викла-дачу. За потреби допускаеться перездача, але обмежену к^льк^сть разiв.
Словник термшв та основних понять варто зробити у виглядi перехресних посилань, пов'язаних iз гiпертекстом лекцiй, практичних та лабораторних. Структура такого словника повинна бути чгткою та легкою у використанш, краще, якщо буде принаймш два можливих варiа-нти перегляду: за лопчним розмiщенням в темi та в алфавiтному порядку.
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №8
23
Щодо перелiку лiтературних джерел для додатково! роботи, то оптимальним BapiaHTOM е можливiсть !х «закачування» для подальшого ознайомлення, в iншому випадку варто хоча б подати адреси 1нтернет-ресурив, де !х можна знайти.
Програми-тренажери та контpолюючi програми повиннi мати простий штерфейс та тдт-римувати iнтеpaктивний зв'язок 3i студентом. Для тpенaжеpiв розробляеться блок завдань, що спрямоват на пеpевipку засвоення теоретичного мaтеpiaлу (нижчий piвень), комплект задач, що вимагають лише aлгоpитмiчного ввдтворення знань користувача (сеpеднiй piвень) та блок задач творчого характеру (вищий piвень). Контpолюючi програми, одним з пiдвидiв яких е тестов^ з'ясовують piвень засвоення знань, вмш та навичок користувача i можуть мати як тнш-ну, так i розгалужувальну та нaвiть цимчну структуру опитування. Результати опитування по-вiдомляються виклaдaчевi та повиннi збертатися на пpотязi всього часу проходження курсу.
Для дистанщйного вивчення окремих пpедметiв курсу вищо! математики, наприклад, чи-слових методiв студентaми-пpогpaмiстaми, слвд передбачити i вкaзiвки щодо використання програмного забезпечення для виконання лабораторних робгг.
Усi виклaденi етапи розробки структури навчального предмету для дистанщйного навчання можна адаптувати i для потреб загальноосвгтньо! школи. Наприклад, для оргашзаци факультативного навчання, поглибленого навчання деяких тем учнями чи навпаки — оргашзаци трешнгу для школяpiв, що з якихось причин пропускають заняття чи мають тpуднощi щодо засвоення окремих тем. Новизна викладу мaтеpiaлу, сама привабливкть роботи з новими шфор-мaцiйними технологiями можуть служити додатковим чинником здобування знань. Що стосу-еться апаратного та програмного забезпечення, то таку роботу можна проводити i з викорис-танням нaйпpостiших програм-презентацш, HTML-стоpiнок та сайпв тощо.
Висновки. У статп розглянуто деякi питання змiстовного наповнювання дистaнцiйного навчання. Зокрема — методику розробки типово! структури дистанщйного курсу на пpиклaдi предмета математичного циклу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев А. А. Введение в дистанционное обучение. — М.: 1997.
2. Бондар В. Теор1я i практика модульного навчання у вищих навчальних закладах. Осв1та i управлш-ня. — Т. 3. — №1. — 1999. — С. 19-40.
3. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе. — Автореф. дисс. докт. пед. наук. — М., 1989. — 48 с.
4. Шуневич Б., Кахович А. Укладання дистанцшних курйв на в1ртуальному навчальному середовищ1 ILIAS. ЛДУ БЖД. — Льв1в, 2005. —70 с.
5. www.westukr.itgo.com
6. udec.ntu-kpi.kiev.ua
Олена СЛОБОДЯНЮК
ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ПРИ ДИСТАНЦШНОМУ ВИВЧЕНН1 1НЖЕНЕРНО1 ТА КОМП'ЮТЕРНО1 ГРАФ1КИ
У cmammi npoantmi3oeano oco6nusocmi створення та викладання дистанцшного курсу з тженер-ног та комп 'ютерног графти (1КГ) на бaзi вiртуaльного навчального середовища eLearning Server 3000.
Постановка проблеми. Велике мкце у вих галузях суспшьно! дiяльностi зайняли шфо-pмaцiйнi та комушкацшт технологи, що продовжують i нaдaлi швидко розвиватися i визнача-ють великою мipою риси сучасного сустльства. Дистaнцiйнa освiтa базуеться на цих технологах i у сво!х цiлях та принципах повинна вщповвдати напрямкам розвитку людства. Дистанцш-не вивчення шженерно! та комп'ютерно! граф^, як i будь-яко! шшо! дисциплши, потребуе пе-вно! оргатзащйно-шформацшно! тдтримки. Дистaнцiйний навчальний процес мае складну структуру i поеднуе не тшьки вивчення теоретичного мaтеpiaлу, а й взаемодж> мiж студентами та викладачем, роботу в групах. Питання створення та проведення ефективних дистaнцiйних курив з використанням активних методiв навчання, новггшх iнфоpмaцiйних технологш для те-хнiчних ВНЗ потребують особливо! уваги та подальшого виpiшення.
24 Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
