CC BY
10
Лпература
КДсряиш Р. В. Вибрации лесопильных рам. - Л.: ичд-во Ленинградского университета, 1986. - 143 с.
2. Апостолюк С.О. К вопросу моделирования вибраций системы "сганок-инструмент-дсталь-приспособление" при фрезеровании древесины. ИВУЗ, "Леси, журнал", Архангельск, 1978,
№6.
3. Тимошенко C.1I. Колебания в инженерном деле. - М.: Машиностроение. 1968.-218 с.
4. Пышник U.M. Акустическая диагностика технического состояния лесопильных рам -Дис. к.т.н., Львов, 1984.
УДК674.815-41-023 Доц. ЮЛ. Грицюк, канд. техн. наук -УкрДЛТУ
РОЗМIРОУТВОРЕННЯ МЕБЛЕВИХ ДЕТАЛЕЙ
Анагнзуються тралицшш шдходн шодо процесу розлироутворення меблевих вироб1в i po3Mipie деталей, po3Mipie заготовок i Tnnopo3MipiB розкроюваних матер1ал1в, принцишв формування карт розкрою i проектування схем оргашзацп ÏI1 виготовлення меблевих деталей, комнонування схем розкршного обладнання i пилкових установок.
Doc. Yu.l. Gryciuk, Dr. Sc. - USUFWT Size determining for furniture blanks
Traditional approaches to size determining of furniture items and their parts as well as standards for sizex of blanks and cutting manerials are being analysed. Principles for formation of cutting maps and designing of schemes for technological processes of furniture blanks production and composition of schemes for cutting equipment and saw installations also are considered.
На ефектившеть використання плитних деревних мaтepiaлiв (ПДМ) знач-ною мфою впливають po3Mipn деталей, ям з них виготовляються. Tani площинш детал1 переважно € конструктивними чи оздоблювапьними елементами будь-якого меблевого виробу. Однак, перед тнм, як виявити чпнннки, ям впливають на розм1ри меблевих деталей, виготовлених з ПДМ, спочатку дамо вщповщь на таке запитання: а чи ¡снуе на сьогодш проблема розгкнроутворення меблевих деталей?
Пов'язано це з тим, що рашше практично на ecix промислових гпдприемст-вах, у тому чист i на меблевих, широко використовувалася стандартизашя, яка вважаеться одним з ефективних засоб1в розм1роутворення меблевих деталей. Без стандартизацп меблевих елемент1в переважно ш один з виробш не впроваджував-ся у сершне чи масове виробництво, з ïï участю модершзувалися ¡снуюч1 проекти мебл1в i створювалися hobî. Основне завдання стандартизацп поля гало в узго-дженш якоелт меблевих внроб1в з якктю сировини, Maiepianie, иашвфабрикапв i комплектуючих до них. Вир1шувапось воно на ochobî принцишв взаемозамшнос-tî, ушфшацп та агрегатування, як1 широко використовувалися при виготовленш меблевих вироб1в.
Однак, як застосовуеться стандартизашя сьогодш на меблевих тдприемст-вах при проектуванш вироб1в нам якраз i необхшно вияенити. Розглянемо також питания впливу утфшацп на розм1ри меблевих деталей i на ефектившеть використання ПДМ. Окр1м того, проаналЬуемо основш роботи, пов'язаш з даними питаниями, вияенимо ïx ociiOBiii переваш та недол1ки.
1. Стандартмзашя - як 3aci6 ефективного розьпроутворенни меблевнх
деталей
Систематичне тдвищення ефективносгп виготовлення продукцп та приведения и якосп до ртня св1тових стандарте е обов'язковою умовою д1яльност1 су-часного тдприемства в умовах ринковоТ економ1ки. Значною Mipoio всього цього досягаеться шляхом стандартизаци на ocHoei найновшшх досягнень науки, техш-ки i оргашзацп npaui. Стандартизащя — tie процес встановлення i застосування единих правил, призначених для впорядкування корисноЧ дгялъноспй ecix зац'шавле-ititx стор'ш для досягнення загапьного еконоличного ефекту з дотримаиням функциональных умов i вимог безпеки. Результатом стандартизаци е стандарт, який, за-лежно вщ об'екта стандартизаци, може бути у вигляд1 нормативного документу, ф|ЗичноУ константи або предметом. Об'сктом стандартизаци можуть бути: конкретна меблева продукщя, правила, вимоги, методи, поняття, позначення, яю мають перспективу багатократного використання i т.д.
Основними завданнями стандартизаци [5| е: прискорення науково-техшч-ного прогресу; тдвищення якосп продукцп; вдосконалення оргашзацп ви-робництва; розвиток спещал1защУ; рацюнапьне використання виробничих фошив, матер1альних, енергетичних i трудових pecypcie; розвиток м1жнародного сшвробь тництва.
Стандартизащя враховуе перспективш змши показнишв стандарте, яю встановлюються на ocHoei науково-техшчного прогнозування. При цьому резуль-тати стандартизаци повинш бути випереджаючими. При прогнозуванш умов стандартизаци застосовують три методи: моделювання, екстраполяцт та евристич-III. При моделюваши використовуються експериментальш та математичш модели як1 можуть описувати змши параметр1в у 4aci при вщповщних умовах роботи об'екта або встановлювати термши використання об'екта, що забезпечують певш умови його роботи. Метод екстраполяцп використовуеться у тих випадках, коли не передбачаються конкрепн змши умов функцюнування об'екта. Змши можуть бути тшьки випадковими, як1 враховуються методом найменших квадрата або га-рмошчноУ piBHoearn. Евристичт методи базуються на ппотезах cneuianicTie за результатами експертних ouinoK опитуванням, наприклад, методом ДельфК
Оптимальшсть вир1шення народногосподарських проблем забезпечуеться комплексною стандартизащею, при якш щлеспрямовано використовуеться система взаемопов'язаних вимог як до основного об'екта стандартизаци, так i до його елемешчв i умов Yx забезпечення. Комплексна стандартизащя здшснюеться за принципом вщ щлого до часткового.
За ступенем обгрунтування i глибиною опрацювання розрвняють там види стандартизаци |3):
• симшиф/кацш — скорочення невиправданоУ кшькосп об'ект1в. Вилучакггься Ti об'-екти, як! можуть бути замшеш без особливих втрат ¡ншими, близькими до них з наявних;
• ун1ф1кицы — встановлення оптимально! обмеженоУ кшькосп об'екпв, яю забезпечують достатню pi3iioMaiiiTiiicTb i виключають зайв1 типи, види i розм1ри;
• типпац1я — розробка типових рппень, скорочення можливих BapiaHTiB до необ-xUnoro MiiiiMyMy;
• вш?м<памшшсть - забезпечення практично придатноУ ртнозначносп парамeTpie i властивостей об'оспв стандартизаци;
• агрегатування - конструювання на основ! використання ушф1кованих об'ектт I типових ршень з забезпеченням 1х взаемозамшносп.
Одне з основних завдань стандартизацп полягае у тому, щоб узгодити по-казники якост1 меблевоТ продукци з яюстю сировини, матер1ал1в, нашвфабрикат1в 1 комплектуючих вироб1в. Це складне завдання виршуеться на основ! принцишв взаемозамшност!, ушф!кац!У та агрегатування, як1 широко використовуються при виготовленш меблевих вироб1в. Стандарта мають прямий вплив на формування якост! вироб1в, забезпечують н стаб1льшсть та ефектившеть функцюнування ма-сового виробництва. Домшуюче значения стандарте у забезпеченш якост! продукци е очевидним 1 визнаеться в усьому свт.
Стандартизашя у проекту ваши та виготовленш меблевих вироб1в дозволяе |5|:
• внести одномантисть у виготовленн! окремих деталей, складальних одиниць 1 елемештв при багатовар1антносп випуску виробш;
• створиги нсобхщн! умови для комплексно! мехажзаци та авгоматизацп пиробипитая при збшьшеши гнучкосп ТП;
• тдвищити взасмозамшшсть окремих деталей, елемснпв 1 складальних одиниць;
• встацовити науково обгрунтоваш нормативи;
• забезпечити едшсть м1р 1 точшсть вим1рювань;
• створити умови для спешалЬацп виробництва 1 кооперацп м1ж меблевими шдпри-смствами;
• гарантувати високу яюсть вироб1в з регламентащею показниюв довгов!чноеп. Основою стандартизац1У у меблевому виробництв1 е введения чггко'Г класи-
ф!каци мебл1в за функцюнальними ознаками з врахуванням конструктивно-техно-лопчних особливостей меблевих виробш. Класиф1кац1я мебл1в за Ух типами 1 видами дозволяе |3|:
• отримати початков! дан! для тишзаци та ушфжацн деталей, елеметтв 1 складальних одиниць, розробити типов! ТП 1 режими на баз! високомехашзованого облад-нання;
• розробити науково обгрунтоваш норми витрат матср1агим 1 праш, спримати технично 1 екоиом1чно обгрунтоваш дат для побудови рацюнальних асортиментних плашв нроектування \ виготовлення мебл1в з врахуванням сучасних вимог архпс-ктури помешкання, ч1тко планувати виробництво, враховуючи спешат зацио та кооперашю на баз! виробничих примщень.
Стандарти на меблев! вироби регламентують функцюнальш розм1ри, пока-зники мщносгп, допустим! вади деревини, апе залишають вщкритими для творчо-го виршекня деяк1 конструктивш ршення 1 художне оформления вироб1в. Рашше стандартизашя сприятливо впливала на процес проектування 1 конструювання меблевих вироб1в. При конструюванш складних вироб1в використовувався метод сершного проектування, який дозволяв на основ! стандартних елементш отриму-вати нов! вироби, як! в!др!знялися м1ж собою у художньому в!дношенн!, але базу-вапися на едност! типових ТП Ух виготовлення з гарантованим забезпеченням стабильно! високоУ якост! вах сконструйованих вироб!в. Як на той час вважапося, що при сершному проектуванш стандартизашя узгоджувала дв! протилежн! особли-вост! ¡снуючого виробництва: масов1сть виготовлення та ¡ндив/дуальнгсть спо-живання.
Проте, складш економ1чш умови, як1 охопили УкраУну, розбалансован!сть у веденн! господарства, вщносин м!ж постачапьниками ! споживачами, переход! вщ сер!йного ! масового до др!бносер!йного та ¡ндив¡дуального виробництва при-
звели до того, що стандартизащя майже втратила свое домтуюче значения при проектуванш та виготовленш меблевих вироб1в, порушили одномаштшсть у виготовленш окремих деталей \ складальних одиниць, зиачною мфою скоротнли номенклатуру 1 асортимент сершного I масового випуску меблевоУ продукщУ.
Окр1м того, ринкова форма функцюнування народного господарства при-звела до значного розмежування М1Ж р1зними групами населения, потреби I мож-ливосп яких водночас диктують вимоги проектування та виготовлення р1зномаш-тних меблевих вироб1в як за художшм оформлениям, так 1 за вартюними характеристиками. На сьогодш можна з впевнешстю сказати, що низька якють I ви-сока варт1сть меблевих вироб1в, що випускаються тепершшми державними ¡, на-впъ, приватними шдприемствами, призвели до того, що потенцшш покупщ з ни-зьким 1 середшм ртнем достатку не у стаж Ух придбати, а з високим р1внем - Ух просто не потребують, осюльки не набагато дорожч!, апе значно кращоУ якостп можна придбати мебл1 з-за кордону. Зрозумшо, що такий стан економ1ки минеть-ся, 1 у недалекому майбутньому, якщо не найближчим часом, виникне необхщ-шсть у перегляд1 ¡снуючих стандарте на меблеву продукщю, на оргашзащю Тх проектування, конструювання та виготовлення.
2. Вплив ушф!кацп роз\прж меблевих деталей на ефектившсть викоркстання ПДМ
Оновлення номенклатури I розширення асортименту меблевих вироб1в для задоволення зростаючих потреб споживач1в при сершному 1 масовому виробницт-в1 ускладнюеться тим, що для цього необхщш значш витрати пращ, засоб1в 1 часу на переналагодження виробництва. Рашше вважалося, що меблев1 вироби мають повшстю оновлюватися протягом п'яти роюв, хоча початков1 функщональш па-раметри Ух залишалися незмшними, осюльки вони базуються на розм1рах тша лю-дини. Однак на сьогодш такий тривалий перюд оновлення меблевоУ продукцн е недопустимим, позаяк потреби споживач!в мшяються значно швидшими темпами, перюд яких вимфюеться в основному швршчями. Однак, реал1зувати там швидю темпи змши асортименту продукщУ можливо тшьки за умови повноУ механвацп та автоматизацн масового 1 сершного виробництва, що, як на той час, було практично неможливим у межах шдприемств УкраУни. Дещо просгпше це можна було здшснити на малих меблевих шдприемствах, яю спещал1зувапися на виконанш др1бних та шдивщуальних замовлень, однак своею продукщею вони могли задо-вольнити тшьки незначне коло споживач1в, осмльки тод! Ух було надзвичайно мало 1 працювали вони, в основному, на державш замовлення, а не потреби рядових громадян. Набагато легше вир1шуються питания оновлення випуску продукщУ в умовах функцюнування ринкових вщносин, коли чимапа мережа приватних меблевих шдприемств спещал1зуються на виконанш др1бних та шдивщуальних замовлень, а своею продукщею, незважаючи на значний 'и ¡мпорт, вони можуть задо-вольнити р1зш групи споживачш з шдивщуальними 1 вишуканими потребами.
Ращональне виршення цих протир1ч м1ж масовими (серШними) та др1бни-ми (шдивщуальними) меблевими виробництвами, а також з постшно зростаючи-ми потребами покупщв меблевоУ продукщУ можливе за умови використання прин-цишв насту пносгп та Ух сершного проектування. Ц,1 принципи означають, що у но-вих виробах мають використовуватися вЫ т1 конструктивш елементи I технолопя
Ух виготовлення, як1 вже були рашше ocbochí виробництвом, i стало можливим за-вдяки едност1 початкових елемент1в — Ух ушфшацм [3, 5|.
Поняття ушфшащя походить вщ латинських огив unió - едшсть i facete — деталь. Ушфшащя е початковою стадию стандартизацп, основне призначення якоУ полягае у встановленш оптимально! кшькосп o6'cktíb при обмеженш ¡снуючих або CTBopeHHi нових. Об'ектами ужфжацй' можуть бути деташ, складальш одиниш, комплекси, процеси i методи. Пщ час ушфжацП' вибираються головш параметри об'екта, яким властива стабшьшсть при подалыиих техшчних його вдосконаленнях. Вони найповшше характеризують конструктивна технолопчш та експлуаташйш властиboctí виробу, але можуть ¡ не давати вичерпноУ його характеристики. Водно-час, якщо ochobhí параметри визначають характерш власти r octí вироб1в i npouecÍB, то вони здебшьшого функцюнапьно зв'язаш з головними параметрами.
При Bn6opi головних параметр1в пщ час ушфжацп необхщно прагнути до того, щоб номенклатура Ух була мш1мальною, але достатньо повно вщображала ochobhí характеристики виробу. Номенклатура цих параметр1в повинна бути ста-бшьною, незалежною вщ технолопУ i конструктивно-технолопчних вдосконалень вироб1в. Ушф1кащя меблевих Bnpo6¡b може проводитися у р1зних масштабах ви-робничоУ д!яльносп: м1жгапузева, галузева, виробничого об'еднання, у рамках пщприемства. Використання принцишв наступноеп та Ух сержного проектування пщ час ушфжацп параметр1в меблевих вироб1в дозволяе на ochobí досягнень науки i техшки обмежити кшькють рацюнальних початкових елемент1в, з яких можна створити велику кшьюсть р!зноманггних нових вироб^в.
За р1внем кшькосп napaMeipie ушфжашю розр1зняють: комплексну - яка охоплюе комплекс o6'cktíb; повну — яка охоплюе bcí елементи спроектованого нового виробу; неповну — яка обмежуе тшьки частину елементш. Повна ушф1-кащя BHpo6¡b або деталей передбачае обмеження форми, po3MÍp¡b, матер1ал1в i ¡нших параметр1в; неповна — ун1ф1куе тшьки форму, розм1ри або матер1али.
Ушфжашя на ochobí единого шдходу i метод|'в стандартизацП" забезпечуе високу ефектившеть и результате ¡ сприяе швидкому впровадженню у виробниц-тво i широкому використанню. Ушфкащя здшснюеться двома шляхами |5|:
• на ochobí вивчення гюпиту спожива'нв i аншпзу запропонованоУ виробництвом номенклатури bcíx об'оптв запишають тыьки tí вироби, яш користуються naií6¡-льшою популяршсгю i мають Kpaiui технолопчш та експлуаташйш показники;
• на ochobí анашзу наукових дослщжень i виробничих пропозишй з врахуванням подальшоУ перспективи i наявних стандарпв розробляеться система початкових o6'eKTÍB, на ochobí яких створюються hobí вироби високоТ якост!.
Другий шлях дозволяе здшснювати повну i комплексну ушфшащю, яка забезпечуе можливють використання бшьш досконалих методш cepiñHoro проектування Bnpo6ÍB 3Í стандартних деталей ¡ складальних одиниць на принципах агрегатування. Ушф1кащя параметра складних меблевих вироб1в може виходити з параметричноУабо конструктивно! Ух едностк При параметричнш едност1 в основу ушфташУ закладаються ряди головних параметрш вироб!в одного призначення. При конструктивнш едност! за основу приймаються 6a30B¡ вироби, як! мають мак-симальну конструктивну i технолопчну наступшсть, високу ямсть та перспек-тивн1сть використання.
Переважно сшввщношення лжшних po3MÍpie частин рослин, т\ла людей i тварин вщповщають сшввщношенню члешв параметричного ряду геометричноУ
132 Збфник науконо-техшчннх праць
прогреем з1 знаменником, отриманим за правилом "золотого перер1зу". Зпдно з цим правилом значения знаменника визначаеться за сшввщношенням 1/а = а/(1-а), тобто вш дор1внюе середньому геометричному крайшх члешв щеУ пропо-рцп: а = 0.618. Початковим членом такоУ прогреси здебшьшого приймасться оди-ниця "1" з визначеним значениям розм1рного параметру. Похщш члени прогресп утворюються при множенш одинищ або його параметра на 0.618", де п - щле до-датне або вщ'емне число степеш знаменника геометричноУ професп.
Правило "золотого перер1зу" з давшх чаЫв широко використовуеться в ар-х1тектурк Проте, для комплексноУ ушфжаци лшшних розмф1в меблевих вироб1в це правило не дае ефективних ршень. Тому за рекомендащею м1жнародних орга-шзацш по стандартах 1СО/р497 розроблеш ряди чисел, яким надаеться перевага, 1 ям якраз 1 забезпечують единий стандартний шдхщ до виршення багатьох питань ушф1кащУ параметр1в промисловоУ продукщУ. Так! числа представляють систему градацп, яка вщповщае сучасним потребам виробництва 1 експлуатащУ промисловоУ продукцп.
Стосовно меблевоУ продукцп', то н асортимент складаеться з вщповщних конструктивних елеметчв. Основна група меблш - шафи ! тумби - за конструкти-вними ознаками подшяеться: на ушверсально-зб1рш, секцшш, стелажш та од-нокорпуеш. Одшею з основних складових частин названих меблевих вироб1в е плоск1 елементи, тобто детагп, виготовленш з ПДМ. До них належать нижня 1 вер-хня основи, боков1 стшки, перегородки, двер1, задш стшки, полищ, коробки цоко-л1в, елементи верх1вок вироб1в, дна ящик1в 1 ш. Пщ час проектування меблевих вироб1в здебшьшого використовуеться неповна ушфшащя лшшних розмф1в деталей у масштабах галузь При розробщ галузевоУ системи ушфжаци (ГСУ) на роз-м1ри площинних деталей корпусних мебл1в за основу приймаються розмфи про-йом1в, як! утворюються при формуванш корпуав меблш за шютьма схемами Ух збирання [2). Введения ушфжацп корпусних меблш 1 площинних Ух елемент1в у свш час значно сприяли подальшому розвитку спещал1зацп меблевих пщпри-емств, шдвищенню ефективносп виробництва, бшьш повному використанню си-ровини, матер1ашв 1 високопродуктивного обладнання, вщчутно скорочували об-сяги робп-з шдготовки виробництва при освоенш нових меблевих вироб1в.
Плосю елементи корпусних вироб1в (нижня 1 верхня основи, боков1 стшки, перегородки, двер1, полищ, коробки цокол1в, елементи верх1вок вироб1в) здебшь-шого виготовляються з ДСП. Розгляиемо деям основш пауков! дослщження, по-в'язаш з ушфшащею лшшних розмф1в площинних меблевих елеметпв, а також проанашзуемо Ух вплив на ефектившеть використання ПДМ.
3. Основш дослщження, пов'язаш з ушфшащею розмф1в меблевих деталей
Для шдвищення ефективнослз використання ПДМ, скорочення типо-розмф1в деталей 1 максимального завантаження обладнання свого часу на багатьох меблевих шдприемствах 1 у виробничих об'еднаннях колишнього СРСР роз-роблялися своУ внутршш стандарта [2|, як! були для них обов'язковими шд час проектування меблевих вироб1в. Перед розробкою ГСУ були розроблеш та д1яли регюнальш системи ушфжащУ лшшних розм1р1в площинних меблевих деталей в Латв1У, Литв1, в об'еднаннях "Севзападмебель" 1 "Центромебель". Кожна з цих систем розроблялася для обмеженоУ юлькосгп типорозмф1в вироб1в з врахуванням
використовуваних форматов ДСП i мюцевих умов оптимпацП' Ух розкрою. Ство-рювалися таю системи ушфжацн переважно для досягнення одшеУ мети - максимального використання розкроюваного матер1алу 3i застосуванням pi3HHx почат-кових передумов. Наприклад, у Литовсьмй систем! було використано принципи розрщжених ряд1в чисел, яким надавалася перевага. В об'еднанш "Севзападме-бель" використовувапись конструктивш р1шення при формуванш Kopnyciß, а в "Центромебель" — було застосовано модульну координашю.
Наприклад, стандарт Московського меблевого складального комбшату №1 СЕП 163-01-24-76 передбачав як розкроюваний матер1ал ДСП розм1рами 3500x1750 мм. ЛЫйш розм1ри заготовок встановлювалися на 6a3i модуля 24 мм через перевщш коефщ1енти. Оптимальш розм1ри заготовок на 6a3i цього модуля визначалися з врахуванням обр1зання плити по периметру до робочих po3MipiB 3456x1728 по осях пропшив. При розрахунку модульних po3MipiB заготовок ши-рини пропшпв приймалися 5 мм. У стандарт! передбачалися основний i додатко-вий ряди оптимальних лшшних po3Mipie заготовок. Переважаюч1 розм1ри заготовок основного ряду наведет у табл. 1, в якш вказаш ширина i довжина заготовок, а також загальна кшькють заготовок, що отримуються з одноУ плити.
Табл. 1 е придатною для визначення координат розкрою плит на один ти-порозм1р заготовок. Безвщходний (ушф1кований розм1р) можна зробити i на два Tnnopo3Mipn або застосувати зм1шаний пщхщ.
Табл. 1. PoiMtpu заготовок площинних меблевих елсмснтш, ям задовольпяють
вымогалi ушф'жованогорозкрою ДСПрозлпром 3500x1750мм ¡2, ст.208/
Косф1ш-ент модуля по довжиш плити Довжини заготовок, мм Вихщ заготовок по. довжи-Н1 плити, шт. Коефийеит модуля по шприш шипи
8 | 9 | 10,3 | 12 | 14,4 | 18 | 24 | 36
Ширили заготовок, мм
187 | 211 | 242 | 283 | 341 | 428 | 572 | 861
Вихщ заготовок ПО ширин! плити, игг.
9 8 7 6 5 4 3 2
16 379 9 81 72 63 54 45 36 27 18
18 427 8 72 64 56 48 40 32 24 16
20,6 489 7 63 56 49 42 35 28 21 14
24 571 6 54 48 42 36 30 24 18 12
28,8 687 5 45 40 35 30 25 20 15 10
36 860 4 36 32 28 24 20 16 12 8
48 1148 3 27 24 21 18 15 12 9 6
72 1725 2 18 16 14 12 10 8 6 4
Прим'ипка: poöoni po3Mipn плити - 3456х 1728 мм; пропил - 5 мм; модуль - 24 мм
Вщповщно до отриманих оптимальних розмф1в заготовок лшшш розмфи деталей встановлювалися з врахуванням технолопчних припусюв на подальшу мехашчну обробку 1 можливостей автоматичних \ нашвавтоматичних спещал1зо-ваних розкршних лшш. Припуски на мехашчну обробку приймалися на обидв1 сторони деталей з лшшним розм1ром до 1000 мм - 10 мм, в1д 1000 до 1500 - 15 мм, бшьше 1500 - 20 мм. Допускапося встановлювати розм1ри деталей вщ вказа-них у таблиц! розмфш заготовок з вщхиленнями у межах +1...5 мм за рахунок припусюв на мехашчну обробку. Автори щеУ розробки стверджують, що при безвредному розкроюванш одного типорозмфу ДСП на ушфшоваш розм!ри заготовок використання плити може становити 94...96 % |2, ст. 2071, однак, насправ-д1, це дещо не вщповщае дшсност1 (табл. 2).
Табл. 2. Використання ДСП при розкроюнанн! одшп шшти на детин зг/дно з уп/ф/коати чи ромпрами заготовок (табл. 1), %
Припуски на мехашчну обробку. мм Довжшш детален, мм Вихщ деталей по до-пжиш плити, шт. Припуски на мехашчну обробку. мм
5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 10 | 10
Ширшш детален, мм
182 | 206 | 237 | 278 | 336 | 423 | 562 | 851
Вихщ деталей по шириш плити. шт.
9 8 7 6 5 4 3 2
5 374 9 90,02 90,57 91,17 91,67 92,32 92,98 92.65 93,53
5 422 8 90,28 90,84 91,44 91,94 92,60 93,26 92,93 93,81
5 484 7 90,60 91,16 91,77 92.26 92,93 93,59 93,26 94.14
10 561 6 90,02 90.57 91,17 91,67 92,32 92,98 92,65 93,53
10 677 5 90,52 91,08 91,69 92.18 92,85 93,51 93,18 94,06
10 850 4 90,93 91,48 92,09 92,59 93,26 93.92 93,59 94.48
15 1133 3 90,90 91,45 92,06 92,56 93.23 93.90 93,56 94.45
20 1705 2 91,19 91,75 92,36 92,86 93.53 94,20 93,87 94.76
Попри значш переваги запропонований стандарт мае I деяю недол1Ки. На-приклад, якщо змшити хоча б робоч1 розм1ри плити з 3456x1728 мм на 3495x1745 мм, то при безвщходному розкроюванш ушф1коваш розм{ри заготовок будуть ма-ти дещо шип лшшш розм1ри (табл. 3), а також зовам ¡нше використання розкро-юваного матер1алу (табл. 4). Якщо ж змшити ширину плити з 1750 на 1830, або ширинп прошшв чи припуски на мехашчну обробку заготовок, то, знову ж таки, отримаються зовсш шип лшшш розм1ри заготовок. То про яку ж Ух ушфшащю тут йдеться, якщо вона запежить вщ таких змжиих чиннимв?
Табл. 3. Розлири заготовок площинних меблевих елементЫ, я кг задовольняють
вимогам унп/нкованого розкрою ДСП разлиром 3500x1750 мм
Косфнн-С1гг модуля по ДОВЖИН1 плети Довжшш заготовок, мм Вихщ заготовок по до-ижиш плити, шт. Коефпнент модуля по ширин! плити |
7,1 | 7,9 | 8,9 | 10,2 | 11,9 | 14.4 | 18,0 | 24.1 | 36.3 | 72,7
Ширнпи заготовок, мм
170 | 189 | 213 | 245 | 286 | 345 | 432 | 578 | 870 | 1745
Вихщ заготовок по ширин! плити. шт.
10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
9,5 228 15 150 135 120 105 90 75 60 45 30 15
10,2 245 14 140 126 112 98 84 70 56 42 28 14
11,0 264 13 130 117 104 91 78 65 52 39 26 13
11,9 286 12 120 108 96 84 72 60 48 36 24 12
13.0 313 11 110 99 88 77 66 55 44 33 22 11
14,4 345 10 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10
16,0 383 9 90 81 72 63 54 45 36 27 18 9 |
18,0 432 8 80 72 64 56 48 40 32 24 16 8 '
20,6 495 7 70 63 56 49 42 35 28 21 14 7 1
24,1 578 6 60 54 48 42 36 30 24 18 12 6
29,0 695 5 50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 I
36,3 870 4 40 36 32 28 24 20 16 12 8 4
48.4 1161 3 30 27 24 21 18 15 12 9 6 3
72.7 1745 2 20 18 16 14 12 10 8 6 4 2
Примтка: робоч! розм1ри плити - 3495х 1745 мм; пропил - 5 мм; модуль - 24 мм.
Табл. 4. Використання ДСП при розкроюванм odmei плити на demajii зг'1дно з ушф'тованими розм!рами заготовок (табл. 3), %_
Припуски на меха-н1чну обробку, мм Довжлни деталей, мм Вихщ деталей ПО до-ВЖИН1 плити, шт. Припуски на мехашчну обробку, мм
5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 10 | 10 | 20
Ширини деталей, мм
165 | 184 | 208 | 240 | 281 1 340 | 427 | 568 | 860 | 1725
Вих1д деталей по шириш плити, шт.
10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
5 223 15 90,11 90,44 90,87 91,75 92,08 92,84 93,28 93,06 93,93 94,21
5 240 14 90,51 90,84 91,28 92,16 92,49 93,26 93,70 93,48 94,35 94,63
5 259 13 90,70 91,03 91,47 92,35 92,68 93,45 93,89 93,67 94,55 94,83
5 281 12 90,84 91,17 91,61 92,49 92,82 93,59 94,03 93,81 94,69 94,97
5 308 И 91,27 91,60 92,04 92,93 93,26 94,03 94,48 94,26 95,14 95,42
5 340 10 91,59 91,92 92,37 93,26 93,59 94,37 94,81 94,59 95,48 95,76
5 378 9 91,65 91,98 92,42 93,31 93,65 94,42 94,87 94,65 95,53 95,81
5 427 8 92,02 92,36 92,80 93,70 94,03 94,81 95,26 95,03 95,93 96,21
5 490 7 92,40 92,74 93,18 94,08 94,42 95,20 95,65 95,42 96,32 96,60
10 568 6 91,81 92,14 92,59 93,48 93,81 94,59 95,03 94,81 95,70 95,98
10 685 5 92,27 92,60 93,05 93,94 94,28 95,06 95,51 95,28 96,18 96,46
10 860 4 92,67 93,01 93,46 94,35 94,69 95,48 95,93 95,70 96,60 96,88
15 1146 3 92,62 92,95 93,40 94,30 94,64 95,42 95,87 95,65 96,54 96,83
20 1725 2 92,94 93,28 93,73 94,63 94,97 95,76 96,21 95,98 96,88 97,16
ВПКТ1М сумюно з ВВНО "Центромебель" свого часу [3] розробили стандарт 13-163-01-78 "Элементы мебельные щитовые. Оптимальные размеры", при-значення якого було те ж саме, що i попереднього. У ньому лшшш розм1ри пло-щинних меблевих елемешчв визначалися на 6a3i модуля 16 мм. За розкроюваний матер1ал приймалися ДСП розмфами 3500x1750 з обрхзанням по периметру до 3455x1728 мм. Припуски на мехашчну обробку i ширини пропилш були анало-пчними.
В той же самий перюд було розроблено ГСУ [5] po3MipiB меблевих корпу-ciB, в якш було враховано Bei позитивш сторони впроваджених у виробництво ре-понапьних систем. OKpiM того, у "Ленпроектмебель" було об'еднано рашше роз-роблеш системи з ГСУ i створено власну систему "Модулар", яка дозволяла в1д-мовитися вщ велико"1 кшькост1 типорозм1р1в площинних меблевих деталей i BHpi-шувала питания ушфхкацй' не тшьки за типорозм1рами, апе й за хх технолопчною обробкою. Система "Модулор" забезпечувала значний ефект при ¡снуючш на той час спещал1защ'1 меблевих шдприемств репону "Севзападмебель". При розкроюванш ДСП розмхрами 3500x1750 мм на заготовки 3i застосуванням системи "Модулар" забезпечувалося хх використання до 95 %.
В умовах функцюнування ринкових економ1чних вщносин багатьом меб-левим пщприемствам доводиться виготовляти значний асортимент меблевоТ про-дукцп, у тому числ1 i за еск!зами замовник1в. Виконання замовлень без використання системи ушфкацп у рамках шдприемства веде до значного збихьшення Ki-лькост1 типорозм1р1в меблевих деталей i зниження продуктивное^ npaui, а також зростання питомих витрат на "хх виготовлення. 3 uieio метою в Бшоруському державному технолог!чному ун1верситет1 було розроблено систему ушфхкацп (СУ) меблевих деталей з ДСП, яка базуеться на принципах беззалишкового розкрою плит (1, 7|. Запропонована СУ розповсюджуеться на Bei корпусн1 мебл1 та дозво-
ляе встановлювати ушфжоваш розм1ри меблевих деталей з ДСП, ям формують меблев1 вироби.
Розроблена СУ охоплюс значну мльмсть деталей меблевих вироб1в. Од-нак, автори вважають, що деям детал1 ушф1ковувати немае потреби (наприклад, декоративш та вс1 др1бш елементи). По-перше, Ух розмфи повинш бути строго пропорцшними або мають окремо розраховуватися, осмльки вони залежать вщ розм1р1в ¡нших конструктивних елемент1в (наприклад, передш стшки ящимв по шириш залежать вщ млькосп ящимв 1 загальноТ висоти пройому). По-друге, будь-ям детат малих розм1р1в завжди легко отримати при розкроюванш кускових вщход1в. Враховуючи те, що СУ повинна використовуватися на конкретному пщ-приемств1 пщ час проектування вах корпусних вироб1в, то в и основ1 закладено там розм1ри заготовок, ям задовольняють функцюнальним ознакам меблевих ви-роб1в, що випускаються сершно, 1 розм1рам вироб1в за есмзами замовнимв, вод-ночас забезпечуеться максимапьне використання розкроюваного матер!алу.
Щоб досягти максимального використання ДСП у запропонованш СУ приймаються там розмфи заготовок, ям вкладаються у повноформатний розм1р плити без залишку. Лп11йн1 розм1ри заготовок визначаються за такою формулою:
(п-1) и
/ = ш>
(1)
де: /и/[| - шла частика вщ числа; / - довжина або ширина ушфжовано'Г заготовки, мм; Ь - довжина або ширина плити, мм; 1 - величина пропилу, мм; п - мльмсть випилюваних смуг по ширин! плити або заготовок вздовж смуги, шт.
При визначенш ушфжованих розм1р1в заготовок приймаеться розм1р розкроюваного матер1алу з врахуванням вщ'емного вщхилення вщ номшального розм1ру. Тому при складанш таблиць для ДСП з номшальними розм1рами 3500 мм по довжиш та 1750 мм по шириш за початков1 розрахунков! розм1ри беруться: довжина-3495 мм 1 ширина - 1745 мм. Розм1ри ушф1кованих заготовок для цих розм1р!в плити наведеш у табл. 5 \ 6.
Табл. 5. Довжини у/пфшованих заготовок,
отриманих з ДСП довжипою 3500 мм
Довжини деталей, мм
Величина припуску (мм) при шириш заготовок:
до 600 мм
>600 мм
Довжини заготовок (мм) при ¿х ширин!:
до 600 мм
> 600 мм
Кшьмсть випилюваних заготовок, шт.
Залишок материалу (мм, %) при шириш заготовок:
до 600 мм
> 600 мм
Коеф. використання, %
216
10
12
226
228
15
35
1,00
0,14
92,57
233
10
12
243
245
14
28
0.80
0,00
93,20
252
10
12
262
264
13
29
0,83
0,09
93,60
274
10
12
284
286
12
32
0,92
0.23
93.94
299
12
14
311
313
24
0,69
0,06
93,97
331
12
14
343
345
10
20
0.57
0,00
94,57
369
12
14
381
383
26
0,74
0,23
94,89
418
12
14
430
432
20
0,57
0,11
95,54
481
12
14
493
495
14
0,40
0,00
96,20
564
12
14
576
578
14
0,40
0,06
96,69
681
14
14
695
695
0,00
0,00
97,29
854
14
16
868
870
0,23
0,00
97,60
1145
14
16
1159
1161
0.23
0,06
98.14
1727
16
18
1743
1745
0,11
0,00
98,69
Табл. 6. Ширина ушфЫованих заготовок, отриманих ¡ДС1 / шириною 1750 мм
Ширшш детален, мм Величина припуску (мм) мри дов-жиш заготовок: Ширини заготовок (мм) мри ÏX довжи- III KÙIbKÎCTb випилюваних заготовок, шт. Залишок Marepiany (мм, %) при довжиш заготовок; Коеф. викорн-CI-JH- ня, %
до 1200 мм >1200 мм до 1200 мм > 1200 мм до 1200 мм > 1200 мм
156 10 14 166 170 10 40 2,29 0 0,00 89,14
175 10 14 185 189 9 40 2,29 4 0,23 90,00
199 12 14 211 213 8 22 1,26 6 0,34 90,97
231 14 14 245 245 7 0 0,00 0 0,00 92,40
272 14 14 286 286 6 4 0,23 4 0,23 93,26
331 14 14 345 345 :> 0 0,00 0 0,00 94,57
416 14 16 430 432 4 10 0,57 2 0,11 95,09
562 14 16 576 578 3 7 0,40 1 0,06 96,34
854 14 16 868 870 2 4 0,23 0 0,00 97,60
1725 16 20 1741 1745 1 4 0,23 0 0,00 98,57
Автори шеТ розробки стверджують, що прийня-п ушфшоваш розмфи дов-жмн 1 ширим заготовок дозволяють зд1йснити розкрш повноформатноУ плнти на однаков1 смуги без залишку, цим самим забезпечують и використання до 96-98 %.
Табл. 7. Використання ДСП при розкроюванш'и на ушфпковаш розм1ри деталей _(табл. 5 I 6), %_
Припуски на меха- HI4HV об-эобку, мм Довжини деталей, мм Вих1д деталей по довжиш плити, шт. Припуски на мехашчну обробку, мм
14 | 14 | 14 | 14 1 14 | 14 | 16 | 16 | 16 | 20
Ширини деталей, мм
156 | 175 | 199 | 231 1 272 | 331 | 416 | 562 | 854 | 1725
Вих1д деталей по ширшп плити, шт.
10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
12 216 15 82,52 83,31 84,21 85,54 86,33 87,55 88,02 89,19 90,35 91,25
12 233 14 83,08 83,88 84,79 86,12 86,92 88,14 88,62 89,79 90,96 91,87
12 252 13 83,44 84,24 85,15 86,49 87,29 88,52 89,00 90,18 91,35 92,26
12 274 12 83,74 84,55 85,46 86,80 87,61 88,84 89,33 90,51 91,69 92,60
14 299 11 83,77 84,57 85,49 86,83 87,64 88,87 89,35 90,53 91,72 92,63
14 331 10 84,30 85,11 86,03 87,38 88,19 89,44 89,92 91,11 92,30 93,22
14 369 9 84,58 85,40 86,32 87,67 88,49 89,73 90,22 91,42 92,61 93,53
14 418 8 85,17 85,99 86,92 88,28 89,10 90,36 90,85 92,05 93,25 94,18
14 481 7 85,76 86,58 87,51 88,89 89,71 90,98 91,47 92,68 93,89 94,83
14 564 6 86,19 87,02 87,96 89,34 90,17 91,44 91,93 93,15 94,37 95,30
14 681 5 86,72 87,56 88,50 89,89 90,73 92,00 92,50 93,73 94,95 95,90
16 854 4 87,00 87,84 88,79 90.18 91,02 92,30 92,80 94,03 95,26 96,21
16 1145 3 87,49 88,33 89,28 90,68 91,53 92,82 93,32 94,55 95,79 96,74
18 1727 2 87,97 88,82 89,78 91,19 92,03 93,33 93,84 95,08 96,32 97,28
Якщо розм1ри окремих меблевих деталей не вкладаються у систему ушф1ко-ваних заготовок, то Ух необхщно вибирати за межами ушфжованих значень. Авторами [1,7] встановлено, що таких деталей у меблевих виробах може бути до 20 % вщ загальноУ Ух ктькостк Тод1 при розкроюванш плит будуть отримуватися залишки, як1 у подальшому можна використати для р1зних потреб виробництва. У випадку, коли початков1 розмфи плити становлять 2800x1830 мм, то розмфи ушф!кованих заготовок, отриманих за формулою (1), будуть дещо ¡ншими, наприклад, по шириш плити (табл. 8). Автори допускають, що шдприемства можуть самостийно вирпнува-
ти, ям типорозм1ри плит для них е основними 1 яку систему ушфжованих розм!р!в заготовок вони повинш прийняти для практичного використання.
Табл. 8. Ширины учйф'тованих заготовок, отриманих 1 ДСП шириною 1830 мм
Ширин»
деталей, мм
Величина припуску,
Ширшш заготовок, мм
Кшьюсгь випилюваних заготовок, ют.
Залншок Marcpiiuiv
%
Коефниснт
використання,
%
168
10
178
10
0,00
91,80
188
10
198
0,16
92,46
213
10
223
0.33
93,11
246
10
256
0.16
94,10
290
10
300
0.00
95.08
351
10
361
0,00
95,90
442
10
452
0.11
96,61
595
10
605
0,00
97.54
900
10
910
0,00
98,36
1815
10
1825
0
0,00
99,18
Недол1к запропонованоТ системи ушфжацн полягае у тому, що вона е практично аналопчною до попередшх, евщченням чого е однаков! лшшш розм1ри ушфшованих заготовок, ям подано у табл. 3 1 табл. 5, 6. Р!зниця тшьки у розм!рах деталей, осмльки у кожному з випадмв використано р!зш припуски на мехашчну обробку заготовок, у результат! чого ! простежусться дещо р1зне використання розкроюваного матер1алу (див. табл. 4 ! 7). Якщо ж все звести до однакових поча-ткових умов розрахунку, то й отримаемо однаков! результата. Тобто, практично шчого нового не було розроблено.
Ще не так давно багатьма науковцями робилися спроби комплексного ви-р1шення проблеми розкрою ПДМ з вдосконаленням системи ушфшащУ деталей ! технолог!!' проектування меблевих вироб!в, а також з виробництвом самих ПДМ |6, 8|. П!двищення ефективност! використання розкроюваного матср!алу може бути знайдене шляхом розв'язання задач! розкрою у комплекс! 31 задачею оптим!за-цп типорозм!р!в ПДМ як на баз! системи ушфшацм розм!р!в меблевих деталей, так ! в умовах конкретного виробництва. Актуальн!сть такого шдходу пщкршлю-еться тим, що не так давно широкого розповсюдження отримали л!н11 з непере-рвним способом пресування ПДМ, коли Тх розмфи по довжиш можуть змпнова-тися у широкому д!апазош.
Запропонований авторами [6] метод оптим!зацп типороз\пр!в плитних ма-
— т
тер!ал!в базуеться на оптимпацп значень генератора К = можливих вар!ан-
1=1
т!в карт розкрою, розм!ри яких можуть зм!нюватися у заданих межах.
Математична модель запропонованоТ авторами задач! мае такий вигляд:
К^К^К?;. — i = I, m,
Aj Kj < L*;
Ш
F = L* • £X| -> ntin^
(2)
де: К"- найменше цше (не нижче Ь"/А|); К" - найбшьше цше (не вище L7Aj); L" = L[K|| - шуканий розм!р плити; L", L" - обмеження на розм1р плити (L" < L* <
Ьв); Х( — найменше щле (не нижче Х/К;); К| встановлене при розв'язанш задач1 (2);
ккпькють карт розмфом А;-8
А: ^
Цауа^Ь-¡=1
де ау - один з розмфт заготовки, наприклад, по довжиш а^ та ширит а2).
Розроблений алгоритм пошуку оптимальних значень типорозм1р1в плит ба-зуеться на направленому перебор! значень К|. Ефектившсть оптим1заш! типорозми рш ПДМ зростае з1 зменшенням кшькосгп видш виготовлюваних з них заготовок.
Автори [9] запропонованоТ розробки стверджують, що вдосконалення сис-теми ушфшацй' меблевих деталей повинно базуватися на основ! математичних сшввщношень, як1 враховують антропометричш та фЫолопчш характеристики будови людського т!ла, 1 за умови дотримання експлуатащйних, технолопчних, економ!чних 1 естетичних вимог, яким повинш вщповщати меблев1 вироби. Значить, необхщно розробити математичш принципи розмфоутворення деталей при конструюванш меблевих вироб!в. В основу такоТ системи пропонуеться закласти числов1 послщовносп {а,,}, для члешв яких виконуеться умова:
а„+2 = ап + ап+1. (3)
Ц1 ряди мають таку важливу властив1сть:
Чт — п-мо а„
-->/1.25 -0.5 «0.618,
тобто вщношення суадшх члешв ряду при п—>оо прямуе до "золотого перер1зу", яке знаходиться в основ1 пропорцш будови людського тхла. Прикладом такого ряду е ряд Ф1боначчк 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13,... Для члешв запропонованого ряду виконуеться таке фундаментальне стввщношення:
= (¡>2-п;п = 0,1,2,...),
(4)
к1льк!сть сполучень з п елементш по J.
На основ1 сшввщношень (3) ! (4) формуеться вся множина сшввщношень м1ж членами ряду, як! задовольняють таке сшввщношення:
я1 = + Р]+,-ан_, + Гн-ан_2, де ^ - члени ряду Ф1боначч1.
Генерування придатних розмф1в меблевих вироб1в на основ1 члешв посл1-довносп, яка мае вказаш вище властивосп, дозволяе не тшьки вдосконалити систему розмфоутворення меблевих деталей ! типорозм1р!в ПДМ, але 1 по-новому ш-дшти до проблеми оптимального розкрою, коли формування карт розкрою легко формашзувати ! досягнення максимального використання розкроюваного матери алу стае не винятком, а правилом. Автори [6] також стверджують, що системати-защя лшшних розмф1в площинних меблевих деталей зпдно з викладеними вище принципами повинна охопити I розмфи заготовок (з врахуванням припусюв на мехашчну обробку) I типорозмф1в ПДМ. Це, водночас, дасть змогу переглянути традицшш пщходи 1 до принципов формування карт розкрою.
BllCHOBOK
Таким чином, розгляну™ вшце принципи стандартизацп ще не так давно широко використовувалися на шдприемствах при проектуванш меблевих вироб1в, основне завдання якоТ полягало в узгодженш якосп виготовленоТ продукцп з яко-стями сировини, MaTepianie, нап1вфабрикат1в i комплектуючих до них. Стандарти-защя використовувалася i широко застосовуеться при виготовленш меблевих ви-pooiß, вважаеться в усьому свт одним з ефективних 3aco6iß формування po3MipiB i якост1 вироб1в, яка виршуеться на ocHoei принцишв взаемозамшносп, ушфкацп та агрегатування.
УшфЫащя на основ! единого шдходу i мстодiв стандартизащТ забезпечуе високу ефектившсть розм1роутворення не тшьки меблевих вироб1в, але й деталей, ям забезпечують максимальне використання розкроюваного материалу. ГТшдш ¡деТта розробки р1зних виробництв i науковшв сприяли швидкому Yx впроваджен-ню у виробництво i широкому використанню пщприемствами. Однак, в умовах функцюнування ринкових вщносин, виникае потреба у деякому перегляд! тради-цшних шдходш щодо процесу розм1роутворення меблевих вироб1в i, як наслщок, po3Mipiß деталей, po3MipiB заготовок i Tnnopo3MipiB розкроюваних MaTepianie, принцишв формування карт розкрою i, як потш виясниться, проектування схем оргашзаци ТП виготовлення меблевих деталей, компонування схем розкршного обладнання i його пилкових установок.
Л1тература
1. Барташевич Л.Л., Ссрдсга В.М., Протасов Н.В. Условия безотходного раскроя шшт// Деревообрабатывающая промышленность. -М.: Экология, 1993. -№6. - С. 13-15.
2. Белов A.A., Янов В.В. Художественное конструирование мебели. - 2-е изд., персраб. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1985. - 216 с.
3. Блехман А.Б. Проектирование и конструирование мебели. - 2-е изд., пераб. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1988. -272 с
4. Единая номенклатура мебели и оборудования обществешшх здании массового строительства. - М.: Стройиздат, 1982. - 128 с.
5. Отраслевая система унификации. Мебель корпусная. Корпуса унифицированные. Типы. Размеры. Елементы щитовые. Размеры/ ВПКТИМ. - М.: - 1982.
6. Инжурин A.A., Спивак Я.II. Новое в оптимальном планировании раскроя листовых древесных материалов на мебельные заготовки// Деревообрабатывающая промышленность. - М.: Экология, 1990.-№6,- С. 21-23.
7. Сердега В.М. Система унификации щитовых элементов мебели на основе безост этичного раскроя плитных материалов / Труды Белорусского государственного технологического университета. Серия П. Лесная и деревообрабатывающая промышлсшюсть. - Минск, 1994, вып. 2. - С. 97-102.
8. Спивак Я.П. Направления совершенствования системы унификации щитовых деталей мебели/ Тезисы докладов XVII научно-технической конференции "Научно-технический прогресс в лесной и деревообрабатывающей промышленности". - К.: - 1991. - С. 34-35.
