CC BY
34
Нащо зелеше? Одна, одна, як сирота На чужиш гине.
Щоправда, тополя у поета уособлюе не тшьки самотшсть, смуток, недолю, але й самостшшсть, гордють, впевнешсть: Тополi по волi Стоять собi, мов сторожа, Розмовляють з полем
(Поема "Сон")
Пустку, згадку про колись розюшне життя символ1зують у А. Мщке-
вича в'юнк плющ i дикий виноград, що пнуться стшами зруйнованого часом
Бахчисараю:
Повився темний плющ i дикий виноград По вшнах, по спш подобою альтани; Р у i н а - пише тут на мурах псть незнаний Як Валтасаровi, на вiковiчний згад.
(А. Мiцкевич "Бахчисарай", переклад М. Рильського)
Лавров! вшки - символи слави i велич1 вщом1 ще з античних час1в. В епоху Ренесансу цей символ продовжуе жити. У "Божественны комеди" Данте Ал1г'ер1 пише:
О божа доблесте, як подих твш Примножить сили цим писанням бщним З вщбитюв, знятих в пам'ятi мо'й, Лиш ти тд сво'м галуззям рщним Побачиш i даси меш вшок, Менi зробивши цього змюту пдним. Так рщко, батьку, лист я рву з вшка На шану Цезаря або поета (Одна з людських ганебних помилок!)
Ландшафтний арх1тектор чи дизайнер, творячи сво!" високодекоратив-m об'екти, мусять пройти складний шлях вщ "образомислення" до "образот-ворення". Цьому вони мають вчитися у високо!" поези та високохудожнього образотворчого мистецтва.
Лггература
1. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв!в: Св!т, 2003. - 540 с.
2. Grey G. Urbanforesty. - Canada: I. Wuiley.1994. - 391 s.
3. Thomasius H., Schmidt P. Wald, Forestwivtsanjt uma Umnwelt. - Bonn: Economica Ve-reag, 1996. - 435 s. _
УДК 630*27 Асист. У.Б. Башуцька, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти
РОСЛИНШСТЬ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ШАХТ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО Г1РНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Розглянуто тенденцп формування на породних вщвалах вугiльних шахт зонально! малополюько! рослинностi.
Ключов1 слова: рослинне угруповання, сукцесiя, девастацп, ф^омелюращя, природне заростання.
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.4
Assistant U.B. Bashutska - NUFWT of Ukraine
The vegetation on the mine spoils in the Chervonograd industrial
coal-mining region
In this publication, the tendencies of forming on the coal-mining spoils of zonal vegetation of Male Polissya is discussed.
Keywords: vegetable groupment, succession, contaminated site, phytomelioration, natural regrowth.
Червоноградський прничопромисловий район e основним вуглевидо-бувним осередком Захщно! Укра!ни. Пщ впливом антропогенно! дiяльностi частина природних екосистем регюну трансформувалась у девастоваш лан-дшафти, значнi територи виведеш 3i стану рiвноваги та переведет в катего-рiю сукцесiйних. Дослщженнями охоплювалися, передусiм, породнi вiдвали вугшьних шахт - насипи кошчно!, хребтово!, плоско! чи iншо! форми, як ут-ворюються внаслiдок розмiщення вийнятих i3 шахт на поверхню супутшх ву-гiльним пластам гiрничих порщ на спецiально вiдведених для цього площах. Вони вiдсипалися послiдовно у рiзний час: вiд початку будiвництва шахти до сьогоднiшнiх днiв, коли вершини рекультивованих породних вiдвалiв e дь ючими. Частина з них шдлягала переформуванню для лiквiдацi! i профшак-тики процесiв горiння. Значна кшьюсть порiд e перегорiлими. Внаслщок не-контрольованого виймання породи i3 вiдвалiв вiдбуваeться порушення цшс-ност цих техногенних екосистем. Дослiджувалися нерекультивоваш та ре-культивованi вiдвали. Перший тип вщвашв e "джерелом" сингенетичних сук-цесiй. На вiдвалах другого типу догляд за люовими культурами не здшсню-вався, i створений людиною фiтоценоз розвиваеться за типом ендоекогене-тично! сукцесi!. За фiзико-географiчними ознаками вiдвали шахт розташованi в межах Малого Полюся iз властивими йому високою зволоженiстю i помiр-ним температурним режимом, тому заростання вiдвалiв вiдбуваeться швид-ше, шж в районах з субаридними типами кшмату. Однак, сукцесiйнi процеси рослинност нерекультивованих вiдвалiв е вкрай шертними в динамiчних проявах порiвняно з аналопчними на рекультивованих вiдвалах.
Строкатють лiсорослинних умов породних вiдвалiв зумовлюе нерiвно-мiрнiсть розвитку трав'яного, чагарникового i деревного ярусiв фiтоценозiв. Наприклад, деревна стадiя розвитку рослинностi в типовому вираженш була початковою i приуроченою до всiх екотопiв нерекультивованих вiдвалiв, субстрати яких характеризувалися окисленням породи протягом приблизно десятирiчного перiоду. Основу самозаростання деревними породами-тонерами утворюють Betula pendula Roth. i Populus tremula L. Взаeмодiя мiж окре-мими деревцями на початку стадi! дуже слабка. Деяк рослини i невеличк куртинки розмiщуються по мiкропониженнях, часто вздовж жолобiв лшшно! ерозi!, межуючи з дшянками, зовсiм незаселеними рослинами. 1х розмiщення на вiдвалах змшюеться через високу рухомiсть субстрату. Ближче до кшця стадi! цi процеси ютотно вповiльнюються, деревнi породи-пiонери почина-ють впливати на середовище.
Перекриття шахтно! породи насипними грунтосумшами та проведення ф^омелюративних заходiв практично iзолювало агресивну породу вiд зов-
шшнього середовища, понизили штенсившсть окислення у верхшх шарах ре-культивованого вщвалу, максимально наблизивши !х температуру до природ-них бютотв. Ф1токл1мат штучних насаджень рекультивованих вщвал1в в1др1з-няеться вщ аналопчних показниюв незалюених дшянок, тому для них складеш окрем1 сукцесшш ряди. На незалюених терасах рекультивованих вщвал1в у спектр! життевих форм вщбуваеться шдвищення рол! л1гнозних бюморф (дерев, чагарниюв). Першими на терасах поселяються поодинок деревш росли-ни, як починають формувати куртини. Це, зокрема, швидкоростуча Robinia pseudoacacia L., насшини яко!" переносяться на тераси !з залюених схил1в. Назван! переваги допомагають Robinia pseudoacacia формувати угруповання наба-гато швидше вщ шших деревних порщ, що поселяються на терасах i е нечи-сельними (Quercus robur L., Pinus sylvestris L., Ulmus laevis Pall., Fraxinus excelsior L. та ш.). У мюцях переходу розташованого вище залюненого схилу у те-расу поселяються декiлька вид!в верб, як! знаходять тут шдвищену волопсть, але в умовах сильного затшення кущаться. Вони е пром!жною тимчасовою ланкою у процесi самозаростання терас, але здшснюють вплив на фггоценоз. 1з залiснених схил!в на тераси починають пересуватись також чагарники Lonicera xylosteum L., Frangula alnus Mill., Rubus caesius L., R. nessensis W. Hall, R. plicatus Weihe et Nees, серед яких домшантом е Rubus caesius. Природне вщ-творення екзота Caragana arborescens Lam., юльюсть рослин яко!" е значною у шдшжжях залюнених схил!в, е дуже низьким, тому вона не виходить за межi створених з не!" смуг i не бере участ у заростанш терас.
На залiснених схилах рекультивованих вiдвалiв деревний ярус Robinia pseudoacacia збер^аеться, але до нього домшуються мiсцевi деревнi види Quercus robur, Fraxinus excelsior, Populus nigra L. та ш. На поверхш грунтосу-мiшей формуеться двосантиметровий шар шдстилки. Помггною е експансiя чагарникових вид!в, бшьшють з яких представлена поодинокими вщдалени-ми рослинами. Винятком е Rubus caesius, який утворюе численш фггокомбь нацп з R. nessensis i R. plicatus. Висока ажуршсть робтевого деревостану зу-мовлюе хороший розвиток нижшх яруЫв, особливо трав'янистого. Результатом е припинення руху субстрату та активiзацiя педогенезу.
Характерним е те, що у завершальнш сершнш стади, що стала основою для видшення прогнозно!" асощаци сукцесiйного ряду нерекультивовано-го вiдвалiв, сукцесiйнi процеси завершуються формуванням зонально!" рос-линност!, якою для регюну дослiджень е сосново-дубов! люи (Pineto-Querce-tum), головною особливютю яких е !х едафiчна зумовленiсть. На рекультивованих вiдвалах вiдбуваеться домiшування до екзо^в мiсцевих деревних ви-д!в, серед яких аборигеннi деревнi породи Pinus sylvestris i Quercus robur, як! е символами Полюся.
Анал!з динам!чно! структури рослинного покриву важливий для розу-мшня природних процешв на породних вщвалах, зокрема для визначення мюця та рол! юнуючих ценоелемеш!в i передбачення ценоструктурних особ-ливостей в наступних фазах автогенезу. Для встановлення сучасно!" фггоцено-тично!" структури рослинност породних вщвал!в (рис.) застосоваш еколого-ф!тоценотичш концепцп, як! об'еднують риси еколопчно!" та фггоценотично!
Robinia pseudoacacia + Quercus robur - Padus avium -Euonymus europaea — Viburnum opulus Betula pendula + Calamagrostis epigeios — Poa pratensis
Robinia pseudoacacia + Lonicera xylosteum — Lonicera tatarica + Festuca pratensis - Poa pratensis - Calamagrostis epigeios Populus trémula + Calamagrostis epigeios
Robinia pseudoacacia + Fran gula aínus + Rubus caes ins Pinns sylvestris + Calamagrostis epigeios
Robinia pseudoacacia + Rubus caes ins Betula pendula + Populus trémula + Calamagrostis epigeios
Robinia pseudoacacia + Caragana arborescens + Calamagrostis epigeios Poa pratensis Betula pendula — Populus trémula + Pinns sylvestris + Calamagrostis epigeios
Robinia pseudoacacia + Swida sanguínea + Poa pratensis — Dactyl is glome rat a Betula pendula — Populus trémula t Pinns sylvestris + Polytrichum commune
Robinia pseudoacacia + Fr ax i ñus exselsior + Festuca rubra — Poa pratensis — Calamagrostis epigeios Betula pendula - Populus trémula f Calamagrostis epigeios -Achillea millefolium — Chamaerion angustifolium
Robinia pseudoacacia + Caragana arborescens + Galium album — Poa pratensis — Festuca rubra — Stellaria holostea
Betula péndula - Populus trémula \ Pinns sylvestris v Chamaerion angustifolium
Robinia pseudoacacia + Populas trémula + Poa pratensis — Festuca rubra
Hieracium pilose Ha — Hieracium cymigerum + Polytrichum commune
Calamagrostis epigeios - Poa pratensis + Elytrigia repens — A rrhenalherum ellatius — Festuca rubra
Calamagrostis epigeios - Poa pratensis + Medicago lupulina -Lotus arvensis - Trifolium repens
Puc. Cynacna (¡nmot^enomumía cmpynmypa pocjiunnocmi nopodnux eideajiie
шкiл (Голубець, Малиновський, 1969; Кучерявий, 1984). Встановлено, що ïï структура залежить вщ екологiчних умов породних вiдвалiв: видовий склад природних похщних мiкроасоцiацiй залежить вщ особливостей екотопiв; у штучних похiдних мiкроасоцiацiях, створених рослинами-екзотами, форму-вання структури також вщбуваеться за рахунок видiв, бiоекологiчнi особли-вост яких вiдповiдають умовам едафотопу. Так, у шдшжжях нерекультиво-ваних вiдвалiв переважають мiкроасоцiацiï з домiнуванням мезопгрофгга Po-pulus tremula, у середшх частинах пологих схилiв - з мезофггом Betula pendula, на верхшх плато i виходах шску - з ксерофiтом Pinus sylvestris. У штучних похщних мiкроасоцiацiях робiнieво-карагановi фiтоценози пiвнiчних та схщ-них схилiв доповнюються ксеромезофiтом Quercus robur, мезофггами Fraxinus excelsior, Euonymus europaea, мезопгрофггами Populus tremula, Padus avium та ш. На швденних схилах домiнують ксерофiт Robinia pseudoacacia та ксеромезофгг Caragana arborescens з ксерофггними травами. У середшх частинах пологих швденних схилiв шд наметом Robinia pseudoacacia зростае мезо-фiт Rubus caesius.
Враховуючи наведене вище, на вiдвалах, складених крупноуламковими шахтними породами, де природне заростання проходить дуже повiльно, необ-хiдним е нанесення грунтосумшей потужшстю не менше 0,5 м. При вмют в них гумусу бшьше 2 % доцiльно здiйснювати вщновлення фiтоценозiв видами природних похiдних мжроасощацш - сосна звичайна, дуб звичайний, береза повисла, бруслина европейська, крушина ламка, що надасть змогу створювати штучш насадження, аналогiчнi зональним малополiським фiтоценозам (асощ-ацiя Pineto-Quercetum), для уникнення виснаження мiсцевих популяцш, збере-ження специфiчностi флори, а також запоб^ання ïï унiфiкацiï.
Лггература
1. Башуцька У.Б. Характеристика флори породних вщвашв шахт Червоноградського прничопромислового району// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Зб. наук. - техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.2. - С. 84-86.
2. Бяллович Ю.П. О некоторых биогеоценотических основах общей теории фитоме-лиорации/ Теоретические проблемы фитоценологии и биогеоценологии. - М.: Наука, 1970. - С. 5-16.
3. Голубец М.А., Малиновский К.А. Классификация растительности Украинских Карпат/ Проблемы ботаники, 1969, № 11. - С. 237-254.
4. Кучерявый В.А. Типологическая характеристика фитоценозов зеленой зоны города (практические рекомендации) - Львов: Изд-во ЛЛТИ, 1984. - 47 с.
5. Сорока М.1. Флора судинних рослин Украшського Розточчя. - Львiв, 2002. - 155 с.
УДК 627.17;627.221 Acnip. Н.Р. Гаванюк - Прикарпатський нацюнальний
ушверситет м. В. Стефаника
МЕХАН1ЗМ ДП МIНЕРАЛBОВАНОÏ (ПЛАСТОВО^ ВОДИ НА С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬК1 РОСЛИНИ
Розглядаються питання фрагментацп спадкового матерiалу - хроматину, що мае мюце тсля дп мiнералiзованоï пластово'1 води (МПВ), який рахуеться головним руйшвним початком юшзуючого опромiнення в будь-яких живих об'ектах. Внасль
