CC BY
11
^^/ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.72-002.77-053.6
ЛЕБЕЦЬ 1.С.1, ЛЕТЯГО Г.В.2, ШЕВЧЕНКО Н.С.1, МАТВ1еНКО О.В.1 1ДУ«1нститутохорони здоров'я д/тей та п/длшв Нацюнально/ академИмедичнихнаук Укра'/ни», м. Харк/в 2Харювський нацюнальний ун/верситет¡мен В.Н. Каразна
роль вегетативно! нервово! системи в мкроциркуляторних порушеннях
при остеоартроз! в п1дл™в
Резюме. Обстежеш 44 тдлтки вжом 15—18ротв, хвор1 на остеоартроз. Установлено, що в бльшост1 пац1ент1в д1агностуеться вегетативний дисбаланс, переважно в бк симпатикотонИ Визначено, що при домшувант активност1 симпатичной нервовоI системи спостер1гаються биьш низькг показники загально'1 потужност1 спектра зарахунок передуам парасимпатично'1 складово'1, що св1дчить про низьку адаптацшну спроможнсть до хвороби таких тдлтшв. При зсуваху вегетативному регулювант биьш часто виявляються мшроциркуляторт в1дхилення, а саме звивисткть бранш катляр1в, скорочення X петель, порушення в д1аметр1 артер1ального вгддглу катляр1в.
Ключовi слова: остеоартроз, тдлтки, вегетативне забезпечення, мшроциркулящя.
Вступ
Одним iз найбшьш поширених захворювань серед хрошчних нешфекцшних хвороб ^ зокрема, патологи суглобiв е остеоартроз (ОА). За статистич-ними даними, ОА дiагностуеться приблизно в 6 % населення [3]. Так, у США близько 20 млн амери-канщв хворшть на зазначену патолопю, а в Роси швалщизащя хворих з ОА становить 21,3 на 100 000 мешканщв [13]. Значна поширешсть ОА обумов-лена передуам вжовими аспектами. У багатьох до-слщженнях пщкреслюеться, що ОА — патолопя, пов'язана з вжом. Так, частота ОА в людей вжом понад 75 роюв становить майже 80 %. Характерною рисою даного захворювання е повшьний переби iз неухильним прогресуванням патологiчного проце-су зi зниженням якостi життя за рахунок стшкого, тривалого больового синдрому, метеозалежносп, обмеження рухливостi у суглобах тощо [17—19]. За-значене обумовлюе економiчнi та соцiальнi про-блеми — високу вартiсть лiкування та недостатню професiйну спроможнiсть. На сьогодш визначено головнi механiзми патогенезу ОА, запропоновано ряд теорш, проте деяю аспекти залишаються не-уточненими й обговорюються. Особливо це сто-суеться пщлггкового вiку, коли вiдбуваеться ста-новлення статево! сфери, формування характеру, ставлення до себе та оточуючих, обираеться напря-мок подальшого життя [5, 6, 10, 15].
Питанням, що торкаються механiзмiв розви-тку ОА, присвячено чимало наукових праць, у яких зазначаеться, що ОА необхвдно розглядати не як
локальний процес у суглобах, а як системну проблему. Останш дослщження показали, що поряд iз бiохiмiчними та iмунологiчними зсувами, як1 е провiдними при даному захворюванш, спостериа-ються й гемодинамiчнi розлади. Т.1. Долганова зi спiвавт. (2000) зауважуе, що вже на раннк етапах розвитку ще! патологи визначаеться зниження ш-тенсивностi базального кровообiгу, у тому чи^ в результатi порушень тонусу судин системи МЦ [2]. Це призводить до зменшення кровопостачання еле-менпв суглобово! системи, у першу чергу страждае безсудинний суглобовий хрящ, метаболiзм якого залежить вщ трофiчних процеав синови та субхон-дрально! юстки. Поряд iз цим змiни МЦ впливають на ступiнь тяжкостi ОА, а швидюсть його прогресу-вання пропорцiйна вираженостi порушень у репо-нальному кровообiгу та реологи [11]. Установлено особливосп системи МЦ й при ОА в шдлитав [8, 9]. Показано, що мжроциркуляторш процеси одними з перших реагують на початок деструкци у суглобах, причому значш ангiоархiтектонiчнi вщ-хилення характернi для бiльш тривалого переб^ патологи. Певну роль у якост роботи системи МЦ вiдiграе нейрогуморальна регуляцiя. Так, зазначаеться, що при ОА безпосередне значення мае дисбаланс у дц симпатично! (СНС) та парасимпатично! (ПНС) систем iз переважанням симпатикотонiчних
© Лебець 1.С., Летяго Г.В., Шевченко Н.С., Матвiенко О.В., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
№ 1 (44) • 2013
www.mif-ua.com
27
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
впливГв. С.А. Хрошин та cniBaBT. (1990) висловили думку, що формування ОА починаеться на тлi ri-перфункцГ! СНС 3i збiльшенням рiвня адреналшу в симпатичних рецепторах суглоба [14]. Це негативно впливае на синтез хондроТтинсульфату хондроци-тами, а також спричинюе порушення в юстково-му ремоделюванш та закладае основу для розвитку характерних при ОА юсткових змiн, а саме замiни функцюнальних клiтинних елементiв сполучною тканиною, появи кгст тощо. Надмiрний вплив СНС спричиняе також порушення судинного тонусу, сприяе розвитку капшяротрофГчно! недостатностi, венозного стазу, збшьшенню внутрiшньокiсткового тиску тощо. ОкрГм того, вегетативна регуляцiя вщ-повщае й за силу адаптацшно! здатностi макроор-ганiзму до впливу рiзноманiтних факторiв як екзо-генно'1, так i ендогенно! природи. Особливо важливо це в пiдлiтковому вщ, який е пошуковою фазою в перюд адаптацй до дорослого життя, i за рахунок ба-гатьох причин (гормональна перебудова, емоцшний стан, амейш та конституцiйнi особливостi тощо), яю формуються у цьому ввд, можуть створюватися умови для бшьш раннього розвитку рiзних патоло-пчних станiв, навiть не для дано! вжово! категорй, у тому числГ й ОА.
Незважаючи на значш досягнення в розумiннi механiзмiв розвитку ОА у дорослих, на сьогодш е невирiшеним питання стосовно стану вегетативного забезпечення у хворих на ОА, особливо в пщлгт-юв, та його ролi в мжроциркуляторних порушеннях.
Мета досЛдження — уточнення iнтимних меха-нiзмiв розвитку ОА в пщлигав на пiдставi визначен-ня особливостей вегетативного регулювання та 1х вливу на стан мжроциркуляцп.
Матер1али та методи досл1дження
Робота виконувалася вiдповiдно до планiв на-уково-дослiдних робiт ДУ «1нститут охорони здоров'я дiтей та пщлитав Нащонально! академГ! медичних наук Украши» в рамках теми «Розробка технологи запобпання формуванню та прогресу-ванню остеоартрозу на тлГ запальних та диспластич-них уражень сугло6Гв у падлигав». Обстеженi 44 пщ-лГтки вГком 15—18 рокГв, хворих на ОА. Дiагноз ОА встановлювався з урахуванням МКХ-10 i критерпв ревматичних захворювань. Рентгенологiчнi змГни оцiнювалися за класифжащею Kellgren i переважно вщповщали II стадГ!.
Стан вегетативного регулювання дослщжували методом варiабельностi серцевого ритму (ВСР) у горизонтальному положенш, при спокшному ди-ханнi [16]. Запис ВСР проводили вам дослщжува-ним зранку, aнaлiзувaли 5-хвилиннг iнтервaли з ви-користанням комп'ютерно! дГагностично! системи Cardiolab+ («ХА1-медика»). Оцiнювaли спектрaльнi параметри: загальну потужнгсть спектра (ТР, мс2), показник потужностг енергетичного спектра гумо-рально! ланки нейрогуморально! регуляцп (VLF, мс2), потужнгсть енергетичного спектра симпатично! регуляцп (LF, мс2), потужнГсть енергетичного
спектра парасимпатично! регуляцп (HF, мс2), сим-патовагальний баланс (LF/HF).
Дослщження МЦ проводили методом капГля-роскопГ! нГгтьового ложа зранку, до прийому 1жГ, при температурГ навколишнього середовища 20— 22 °С за допомогою капГляроскопа М-70А. Зважали на порушення у дГаметрГ артерГально! та венозно! бранш капГлярГв, число функщонуючих капГлярГв та кГлькГсть !х рядкГв, звивистГсть артерГального та венозного вщдшв, спГввГдношення артерГального вГддГлу до венозного (САВ, у нормГ 1 : 2), характер розташування капГлярГв уздовж нГгтьового ложа (ка-пГляри першого ряду розташованГ рГвномГрно один до одного), скорочення капГлярних петель, швид-кГсть кровообГгу, феномен агрегацГ! еритроципв.
Статистична обробка отриманих даних викону-валася у програмному пакетГ Statgraphics Plus 5.1. Вираховували середню арифметичну (М) та серед-ньоквадратичне вГдхилення (ст). ВГрогГднГсть отри-маних даних обчислювали за допомогою критерпв Стьюдента та ФГшера.
Результати досл1дження та IX обговорення
При аналГзГ спектрограм ВСР хворих пщлитав визначили, що значення загально! потужностГ спектра в середньому становлять 2020,18 ± 702,98 мс2. РозподГл на складовГ показав, що LF становить 615,04 ± 306,24 мс2, HF — 624,75 ± 424,98 мс2, VLF — 659,83 ± 341,50 мс2. За даними И.Р. Бабунц та ствавт. (2011), до 14—15-рГчного вжу завершу-еться третя перебудова регуляцп серцевого ритму [1], тому в юнаюв у нормГ мае мГсце абсолютне пре-валювання активностГ ПНС, що й вщображаеться у нормуваннГ LF/HF (0,5—1,1) [12]. Зважаючи на даний факт та значення LF/HF, установлено, що в 70,51 % дослщжуваних визначалися певш вГдхилення у вегетативному регулюванш. Так, у половини хворих (52,27 %) дГагностувалася вихщна симпа-тикотонГя, a LF/HF становив 2,83 ± 0,25. Вихщна ваготонГя спостерГгалася у 18,20 % хворих (LF/HF дорГвнював 0,38 ± 0,02). ТГльки третина пащенпв (29,45 %) мала збалансованГсть вщдшв ВНС (LF/ HF — 0,70 ± 0,04). Враховуючи, що всГ процеси в ор-ганГзмГ вщбуваються на тлГ обов'язкового контролю регуляторних систем, у тому числГ симпатично! та парасимпатично!, ми проаналГзували спектраль-нГ показники ВСР пГдлГткГв, хворих на ОА, залеж-но вГд домГнуючого вегетативного вщдГлу (табл. 1). Установлено, що ТР, за значеннями якого тракту-еться загальний стан нейрогуморально! регуляцп, був значно меншим у групГ дослГджуваних Гз домь нуванням СНС (р < 0,05), причому вщбувалося це насамперед за рахунок низького HF (р < 0,01), що вказувало на недостатню напруженють ще! ланки ВНС, яка, за думкою M.I. Яблучанського та ствавт. (2000), першою реагуе на зрив компенсаторних ме-ханГзмГв [16]. У групГ хворих Гз ваготошею, незважаючи на зсув у бж ПНС, ТР був суттево вищим, що, очевидно, свГдчило про бГльш активнГ функцюналь-
Кл1жчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Таблиця 1. Розподл спектральних показниюв залежно вД типу вихДного вегетативного тонусу
в пщл1тк1в, хворих на остеоартроз
Стат. показн. Ваготошя Нормотошя Симпатикотошя
ТР, мс2 М ± ст 2289,94 ± 652,92 2314,87 ± 853,53 1590,34 ± 801,05*
LF, мс2 М ± ст 512,60 ± 338,24 540,03 ± 285,40 591,52 ± 379,95
HF, мс2 М ± ст 960,77 ± 342,62 831,28 ± 476,06 237,52 ± 152,99**
VLF, мс2 М ± ст 649,83 ± 351,62 737,42 ± 306,73 617,90 ± 415,38
Прим1тки: *—р<0,05, **—р<0,01:рiзницявгрут хворихiзсимпатикотон'/еютаваготонеюiнормотонею.
Феномен агрегацп еритроци™ Уповшьнення кровообгу Скорочення каптярних петель HepiBMOMipMe розташування капiлярiв Знижена кiлькiсть каптярних рядiв Знижена кiлькiсть капiлярiв САВ 1 : 3
Звивистють артeрiально,i браншi 30,
Звивистiсть венозно! браншi 30,
Порушення у дiамeтрi артeрiальноí 30 браншi о
□ СНС
50 100 150 I БАЛАНС ИПНС
200 250 300
Рисунок 1. Розподл мкроциркуляторних пору-шень у пщл1тк1в, хворих на остеоартроз, з ураху-ванням типу вегетативного регулювання (%)
ш резерви, про кращу адаптащю до впливу зовшш-нього середовища, хвороби.
Загальновщомо, що вщхилення в рiвновазi ней-рогуморально! регуляци негативно впливають на кро-воносну систему, у тому чи^ на мжроциркуляторне русло. Так, при ОА в пщттюв на мжроциркуляторно-му рiвнi виявленi рiзноманiтнi порушення, якi було встановлено методом кашляроскопи нiггьового ложа, а саме: звивистють венозно! (76,59 ± 7,73 %) та артерiально! (39,96 ± 8,94 %) бранш капiлярiв, зниження кiлькостi функцiонуючих капiлярiв у ряду (56,61 ± 9,05 %) та самих рядiв (76,59 ± 7,73 %), не-рiвномiрне розташування (43,29 ± 9,05 %) та скорочення петель (46,62 ± 9,11 %), порушення у САВ — 1 : 3 (76,59 ± 7,73 %), зниження швидкосп кровообпу (36,63 ± 8,80 %) та феномен агрегацп еритроципв (43,29 ± 9,05 %). Отримаш данi погоджуються з результатами М.В. Ковальчук та спiвавт., яю визна-чили в дорослих пащенпв з ОА аналогiчнi зсуви на мжроциркуляторному рiвнi [4].
При зютавленш капiляроскопiчних показникiв iз типами вегетативного регулювання виявлено де-якi особливосп (рис. 1).
Нами встановлено, що таю параметри, як змши в дiаметрi артерiально1 браншi, значна звивистють венозно! бранш^ скорочення каптярних петель, яю певним чином вiдображають стан регуляци су-динного тонусу, значно частше виявляються при надмiрнiй активносп вщдшв ВНС (р < 0,01). Зазна-ченi порушення за певних умов сприяють уповшь-ненню кровооб^, процесам агрегацп тощо, тобто
на 1х тлi змiнюeться процес доставки корисних ре-човин до елеменпв суглоба й закладаеться основа для деструктивно-дистрофiчного процесу. Необхщ-но вщзначити, що вiд вихщного типу вегетативного регулювання не залежали зниження кшькосп функ-цiонуючих капiлярiв, рядiв, нерiвномiрне розташування в рядi, САВ 1 : 3, феномен агрегацп еритроципв. Щ ознаки, яю, за результатами 1.С. Лебець та ствавт. (2007), е одними з маркерiв прогресування ОА в тдлитав, характеризують руйнiвну спрямова-нiсть у хрящовш тканинi [6].
Висновки
1. Установлено, що в бшьшосп пащенпв з ОА дiагностуеться вегетативний дисбаланс (70,52 %). Серед них у переважно! бшьшосп виявляеться симпатикотонiчна спрямованють (52,27 %), а у 18,20 % — вихвдна ваготонiя.
2. Визначено, що в пщлггюв, хворих на ОА, при домшуванш СНС спостерпаються значно нижчi показники ТР за рахунок передуам HF, що вказуе на недостатню адаптацiйну спроможнють до хвороби таких пащенпв.
3. При вегетативному дисбалансi часпше визна-чаються зсуви на мжроциркуляторному рiвнi — зви-вистiсть бранш капiлярiв, скорочення 1х петель, порушення в дiаметрi артерiального вщдшу капiлярiв.
Список л1тератури
1. Бабунц И.Р. Азбука анализа вариабельности сердечного ритма / И.Р. Бабунц, Э.М. Мироджанян, Ю.А. Машаех. — Ставрополь: Принт-Мастер, 2002. — 152с.
2. Долганова Т.И. Оценка микроциркуляции у больных с заболеваниями коленных суставов/ Т.И. Долганова, М.В. Чепелев, Д.В. Долганов // Методология флоуметрии. — 2000. — № 4. — С. 73-78.
3. Коваленко В.Н. Остеоартроз. Практическое руководство/
B.Н. Коваленко, О.П. Борткевич. — К.: Морион, 2005. — 592с.
4. Ковальчук М.В. Магнитные поля в комплексном лечении остеоартроза / М.В. Ковальчук, В.В. Багирова, Б.В. Веселов // Вестник ОТУ. — 2003. — № 5. — С. 113-114.
5. Лебец И.С. Клинико-иммунологические аспекты остео-артроза у подростков на фоне гипермобильного синдрома / И.С. Лебец, Н.С. Шевченко, И.Н. Нелина и др. // Зб. наук. Праць «Актуальт проблеми акушерства i гшекологи, клтчног iмунологu та медичног генетики». — Кигв; Луганськ, 2007. — Вип. 14. — С. 165-169.
6. Лебець I. С. Мехатзми формування остеоартрозу в тдлттв/ 1.С. Лебець, Н.С. Шевченко, О.В. Матвieнко та ш.// Украгнськийревматологiчний журнал. — 2007. — № 4. — С. 3-6.
7. Лебець 1.С. Стан вегетативного гомеостазу в тдлттв, хворих на остеоартроз / 1.С. Лебець, Т.В. Летяго // Проблеми сучасног медичног науки та освти. — 2007. — № 3. —
C. 13-16.
№ 1(44) • 2013
www.mif-ua.com
29
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
8. Летяго Г.В. Стан мжроциркуляцй та вегетативно! нервовог системи при остеоартрозi у тдлтюв на тлi гтермобыьного синдрому / Г.В. Летяго: Автореф. дис... канд. мед. наук. — Хартв, 2008. — 20 с.
9. Летяго Г.В. Характеристика мжроциркуляторних порушень у хворих на остеоартроз тдлттв у катамнезi / Г.В. Летяго, 1.С. Лебець // Вкник ХНУ iменi В.Н. Каразта. — 2012. — № 998. — С. 45-50.
10. Матвкнко О.В. Клшчт та iмунобiохiмiчнiпрояви остео-артрозу у тдлттв на тлi гтермобыьного синдрому /О.В. Мат-вieнко: Автореф. дис... канд. мед. наук. — Хартв, 2007. — 21 с.
11. Любарский М.С. Изменения гемолимфоциркуляции нижних конечностей под влиянием физиотерапевтических методов в лечении остеоартроза коленных суставов/ М.С. Любарский, Н.Р. Мустафаев // Современные проблемы науки и образования. — 2011. — № 1. — С. 23-26.
12. Михайлов В.М. Вариабельность ритма сердца: опыт практического применения метода / В.М. Михайлов. — Иваново: Иван. гос. мед. академия, 2002. — 290 с.
13. Насонова В.А. Медико-социальное значение XIII класса болезней для населения России / В.А. Насонова, О.М. Фоломее-ва //Научно-практическая ревматология. — 2001.
14. Хрошин С.А. Роль симпатической нервной системы в патогенезе деформирующего остеоартроза / С.А. Хрошин, С.Э. Тихонов // Вестн. хирургии им. Грекова. — 1990. — Т. 144, № 1. — С. 60-61.
15. Шевченко Н.С. Патогенетическая значимость воспаления при остеоартрозе у подростков с инициальными стадиями заболеваниями /Н.С. Шевченко, И.С. Лебец, И.Н. Нелина и др. // Украгнськийревматологiчний журнал. — 2010. — № 1. — С. 50-54.
16. Яблучанский Н.И. Основы практического применения не-инвазивной технологии исследованиярегуляторных систем человека / Н.И. Яблучанский, А.В. Мартыненко, А.С. Исаева. — Х.: Основа, 2000. — 88 с.
17. Ding H. Finger joint pain in relation to radiographic osteoarthritis and joint location — a study of middle-aged female dentists and teachers / H. Ding, S. Solovieva, T. Vehmas, H. Riihimaki // Rheumatology. — 2007. — № 9. — Р. 15021505.
18. Jinks C. Osteoarthritis as a public health problem: the impact of developing knee pain on physical function in adults living in the community: (KNEST 3) / C. Jinks, K. Jordan, P. Croft // Rheumatology. — 2007. — № 5. — P. 877-881.
19. Rat A.-C. The osteoarthritis knee and hip quality of life (OAKHQOL) instrument to the international classification of functioning, disability and health and comparison to five health status instruments used in osteoarthritis /A.-C. Rat, F. Guillemin, and J. Pouchot Mapping//Rheumatology. — 2008. — № 11. — Р. 17191725.
Отримано 23.11.12 □
Лебец И.С.1, Летяго А.В.2, Шевченко Н.С.1, Матвиенко Е.В.1 1ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков
2Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина
РОЛЬ ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ В МИКРОЦИРКУЛЯТОРНЫХ НАРУШЕНИЯХ ПРИ ОСТЕОАРТРОЗЕ У ПОДРОСТКОВ
Резюме. Обследованы 44 подростка в возрасте 15—18 лет с остеоартрозом. Установлено, что у большинства пациентов диагностируется вегетативный дисбаланс, преимущественно в сторону симпатикотонии. Определено, что при доминировании активности симпатической нервной системы наблюдаются более низкие показатели общей мощности спектра за счет прежде всего парасимпатической составляющей, что свидетельствует о низкой адаптационной способности к болезни таких пациентов. При дисбалансе в вегетативном регулировании более часто выявляются микроциркуляторные отклонения, а именно извилистость бранш капилляров, нарушения в диаметре артериального отдела капилляров.
Ключевые слова: остеоартроз, подростки, вегетативное обеспечение, микроциркуляция.
Lebets I.S.1, Letyago G.V.2, Shevchenko N.S.1, Matviyenko O.V.1
1State Institution «Institute of Children and Adolescents Health Care of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv
2Kharkiv National University named after V.N. Karazin, Kharkiv, Ukraine
THE ROLE OF AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM IN MICROCIRCULATORY DISORDERS IN ADOLESCENTS WITH OSTEOARTHRITIS
Summary. A group of 44 adolescents at the age of 15—18 years with osteoarthrosis has been examined. It has been established that most of them were diagnosed with vegetative imbalance, mostly towards sympathicotonia. It was determined that dominance of vegetative nervous system activity has been accompanied by lower parameters of total spectrum power, mostly due to its parasympathetic component, which indicates a low adaptation capacity to disease. Imbalance in vegetative regulation mostly consist of microcirculatory deviations, in particular capillary branches convolution, deviations in diameter of arterial capillaries.
Key words: osteoarthrosis, adolescents, vegetative support, microcirculation.
