CC BY
36
учнiв, усвiдомлення ними свого образу «Я». Л^ня школа - це школа самовизначення, в якш формуеться вмiння учня самостшно працювати, орieнтуватися в процесах, що вiдбуваються в суспiльствi. На базi тако! школи створюються курси за вибором. Найбшьш розвинутими щодо цього л^ш школи № 1 та № 5 м. Артемiвська Донецько! обл. Основною метою цих шкш е представлення учням специфiки предметно! дiяльностi для змiстовного обгрунтування вибору профшьного навчання. Розроблено широке коло творчих завдань для учнiв. Вибiр творчих завдань з рiзних базових предмепв заздалегiдь спонукае слухачiв л^ньо! школи до розвитку вмiння здобувати шформащю з рiзних джерел, засвоювати, поповнювати та оцiнювати И, застосовувати рiзноманiтнi способи тзнавально! та творчо! дiяльностi [1].
Аналiз сучасного осв^нього простору Укра!ни дозволяе зробити висновок, що, незважаючи на змiни, яю вiдбулися в усiх сферах сустльного життя, та переорiентацiю дiяльностi цен^в професшно! орiентацil молодi, педагоги спрямовують власнi зусилля на гармонiйний розвиток кожного учня вщповщно до його можливостей i задаткiв, використовують власний творчий досвщ, плiдно працюють над формуванням у школярiв необхiдних знань для залучення !х до продуктивно! пращ й оволодшня певною профешею, використовують рiзнi форми профорiентацiйно! роботи для активiзацi! професiйно! спрямованостi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ашсшна Н., Тимощук О., Чорна О. Линя школа. Нова оргашзацшна модель освгга старшокласнишв. - К., 2005. - 112 с.
2. Гузик М. Проф1льне навчання: як оргашзувати, не зруйнувавши школу Ч. 1. - К., 2005. - 112 с.
3. Гуревич Р. Трудове навчання 1 виховання - основа професшного самовизначення учшв // Р1дна школа. - 2001. - № 5. - С. 27-29.
4. Жемера Н. Сутшсть та особливосп процесу професшного самовизначення учшв старших клаав // Трудова тдготовка в закладах освгги. - 2004. - № 4. - С. 26-30.
5. Капустша О. В. Педагопчш умови актив1заци професшного самовизначення старшокласник1в у навчально-виховнш д1яльносп школи: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - К., 2004. - 18 с.
6. Уличний Л. I. Формування потенщалу професшного самовдосконалення старшокласнишв у навчально-виховному процес загальноосвггаьо!' школи: Автореф. дис. ... канд. пед. наук.- К., 2006.- 24 с.
7. Чепурна Н. Трудове навчання 1 виховання - основа формування особистосп // Трудова тдготовка в закладах освгги. - 2004. - № 4. - С. 6-11.
8. Професшне самовизначення старшокласнишв: Метод. поабник / Упоряд. Л. Шелестова. - К.: Шшльний св1т, 2006. - 128 с.
Тетяна БШНСЬКА
РОЛЬ ОКРЕМИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВИЩО1 НЕРВОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У ПРОФЕС1ЙНОМУ В1ДБОР1 ЗА ПРОФЕС16Ю ВОД1Й ТРОЛЕЙБУСА
В статтi зроблено анализ окремих властивостей вищо'1 нервово'1 дiяльностi та показано взаемозв'язок мiж та успiшнiстю професшного навчання в о^б, як виявили бажання оволодiти профеаею водш тролейбуса.
Мета нашо! статт - виявити взаемозв'язок мiж окремими властивостями вищо! нервово! дiяльностi та усшшшстю професiйного навчання в ошб, якi виявили бажання оволодiти профеаею водiй тролейбуса.
Професiйна дiяльнiсть займае важливе мюце в жигтi кожно! людини. Робота з одного боку - це фактор вщ якого залежить фшансове благополуччя людини, з другого, - якщо людина отримуе задоволення вщ того що робить, гордиться результатами свое! роботи, то отримуе додаткову винагороду - психолопчний комфорт, який часто бувае важлившим за будь-яке матерiальне задоволення.
Правильний вибiр професи пов'язаний не тшьки з пiдвищенням ступеня особистiсного задоволення вщ навчання i трудово! дiяльностi. Позитивнi результати вдалого професiйного самовизначення людини е набагато глибшими i рiзнобiчними [1, 56-70]. Як шдсумовують
Барiхашвiлi I., Ворона М., Стариков I. [2], ефектившсть правильного вибору професи виявляеться через особистюний, медичний, соцiальний й економiчний аспекти.
Так, соцiально-економiчнi дослiдження показали, що продуктивнiсть працi у роб^ниюв, якi за сво1ми психофiзiологiчним якостями вщповщають своему робочому мiсцю, вище на 2040%, нiж у тих, кому це мюце не тдходить, навiть якщо вони дуже стараються. Разом з тим було встановлено, що в деяких трудових колективах до 20% 1хшх члешв не володiють якостями, необхвдним для дано! професи. Це призводить до зростання плинност кадрiв. Поряд з цим, ще за два-три мюящ до подачi заяви на розрахунок ефектившсть пращ роб^ника й фаивця знижуеться на 15-20%, а в останнш мiсяць роботи цей показник досягае 50%. У свою чергу знову прийнятий роб^ник або фаивець, як правило, не може вщразу досягти тих же показникiв у продуктивносп працi i якостi свое! роботи, як властивi кадровим пращвникам такого ж рiвня квалiфiкащl. Статистичш данi свiдчать, що проходить 3-4 мюящ а iнодi й бшя року, поки завершиться процес професшно! адаптаци людини на новому робочому мющ.
На сучасному етапi в структурi профорiентащйноl робота видiляють таю основш ланки: професiйна iнформацiя, професшне консультування, професiйний вiдбiр. Деякi науковщ [2] видiляють також професiйний пiдбiр та професiйну адаптацiю, професiйну дiагностику. Наукове розв'язання завдань профорiентащl передбачае: знання вимог рiзних професiй до людини; знання кон'юнктури ринку пращ щодо окремих професiй i спещальностей; оцiнку здiбностей особистостi.
Головне завдання профшформаци полягае в ознайомленнi людей з юнуючими можливостями реалiзацil професшно1 дiяльностi. Для одних ця шформащя е основою професiйного самовизначення, вибору професи; для шших — можливютю працевлаштування на вiльнi робочi мюця або необхiдностi перемiни професи. Завдяки професшнш шформаци у людини формуються уявлення про iснуючi в регюш виробництва i наявнi робочi мюця, змют працi за окремими профешями, вимоги до спецiальних знань, умшь i навичок, фiзiологiчних та психолопчних характеристик працiвника, можливостi квалiфiкацiйного росту, умови i режими працi тощо.
Профконсультування полягае в наданнi безпосередньо1 допомоги особистостi у вирiшеннi проблем вибору профшю професiйного навчання, конкретное' професи, яка вiдповiдала б И здiбностям та iнтересам i сприяла подальшому вдосконаленню, а також працевлаштування з урахуванням основних психофiзiологiчних особливостей людини i реально1 потреби кадрiв даного напрямку.
Пiд професiйним вщбором розумiеться науково обгрунтований допуск людей до якого-небудь певного виду професшного навчання i дiяльностi на основi експертного висновку [2]. В основi ухвалення експертного рiшення лежить ощнка про професiйну придатнiсть, що вщбивае можливостi людини в оволодшш й виконаннi дано1 професiйноl дiяльностi й успiшноl адаптац^ до не1. Якщо дивитися з теоретично1 точки зору, то поняття про професшну непридатнiсть мае вiдносний характер, оскшьки, як вiдзначае академiк С. Климов, повнютю професiйно непридатних людей не юнуе.
У науковiй лiтературi мае мюце думка деяких фахiвцiв про те, що кожна людина може оволодгги будь-якою профешею, хоч не завжди мае необхiднi для дано1 профес^ якостi. Це вiдбуваеться за рахунок компенсаци одних якостей шшими. Так В. Мерлiн вважае, що висою показники продуктивностi працi в однаковш мiрi можуть бути досягнув всiма людьми завдяки виробленню шдивщуального стилю дiяльностi. Дане твердження грунтуеться на тому, що кожна людина формуе свою особисту систему прийомiв в оргашзаци виконання роботи i таким чином компенсуе недостатнiй розвиток тих чи шших якостей, яю необхвдш для дано1 профес^
[3].
Проблема професшного вщбору займае одне iз провiдних мiсць в сучасному суспшьствь Сьогоднi вона базуеться на стику ряду медико-бюлопчних, соцiологiчних, педагопчних, математичних та iнших дисциплiн.
Головною метою професшного вщбору, як пише М. Макаренко е «забезпечення максимально1 вiдповiдностi iндивiдуальних характеристик, особливостей i можливостей людини тим вимогам, яю пред'являе до не1 той чи шший вид трудово1 дiяльностi» [4, 12], або,
як вважае Я. В. Крушельницька, «встановлення придатностi людини до конкретного виду пращ на основi виявлення протипоказань» [5, 314].
Профвiдбiр — це система засобiв прогностично1 оцiнки взаемо вiдповiдностi людини i професiï на основi порiвняння вимог професи з психодiагностичними даними людини [5, 316].
Завданням професiйного вщбору е визначення придатностi людини до виконання того чи шшого виду роботи. Пщ професiйним вiдбором розумдать процес вибору з групи кандидаив на певну посаду найбiльш придатних, тобто тих, вiд кого можна чекати усшшного освоення i наступного ефективного виконання функцш. Професiйно придатними вважаються особи, якi успiшно оволодiвають професiею у процесi навчання, вдосконалюються в цiй дiяльностi, а у сприятливих умовах вдосконалюють саму професда [5, 324].
У науковiй лiтературi е рiзнi пiдходи щодо значення професiйного психофiзiологiчного вiдбору. Деякi науковщ вважають, що такий вiдбiр не завжди е обов'язковим i у переважнш бiльшостi видiв дiяльностi з рiзних причин вiн не здшснюеться. Але е види дiяльностi, де етапи психофiзiологiчного вiдбору е обов'язковими. Перш за все вони пов'язаш iз: екстремальними умовами та складшстю дiяльностi; високими психофiзiологiчними вимогами до людини; високою сощальною, економiчною та бюлопчною значущiстю помилки; великою вартютю навчання [6].
Свiтовий досвiд показуе, що в деяких «критичних» профешях — робота в умовах гострого дефщиту часу, в умовах перешкод, надмiрноï або недостатньоï iнформацiï, вщсутност чiткого алгоритму узгодженоï дiяльностi, а також в профешях, якi вимагають пiдвищеноï матерiальноï i морально!' вщповщальност — успiшно можуть працювати далеко не вс люди, якi отримали вщповщну квалiфiкацiю. Також вiдомо, що надшшсть в екстремальнiй ситуацiï не визначаеться стажем i знаннями пращвника, навiть його високою мотивацiею. Для таких професш альтернативи психофiзiологiчному вщбору немае, його вiдсутнiсть або ^норування призводить як мiнiмум до значного вщиву в перiод навчання або шд час наступноï неефективноï i далекоï вiд безпечностi дiяльностi [7; 8; 9, 71-76].
М.В. Макаренко зазначае, що психофiзiологiчний вiдбiр особливо необхщний у тих професiях, що супроводжуються значним нервово-психiчним напруженням, гiподинамiею, порушенням природного режиму сну - неспання, пiдвищеними вимогами до аналiзаторних систем, можливiстю виникнення стресових ситуацш та iн. [10]. Також професшний вiдбiр за психофiзiологiчними показниками е найбшьш доцiльним для найбiльш складних та вiдповiдальних професiй, в яких «цiна» помилки вираховуеться значною матерiальною та моральною шкодою, а в деяких випадках може загрожувати життю i здоров'ю людини. [4, 26].
Психофiзiологiчнi обстеження тестовими навантаженнями дозволяють швидко i об'ективно дiагностувати порiвняно велику кiлькiсть психофiзiологiчних властивостей, яю iншими методами можна отримати лише в процес довготривалих спецiально оргашзованих спостережень, а також вивчення працюючих в процесi дiяльностi. Важливо, що психофiзiологiчнi властивостi людини можуть кшьюсно виражати професiйно важливi якостi особистосп i мають для багатьох спещальностей досить високу прогностичшсть [4, 26; 9, 7176].
Сьогодш загальноприйнятим е твердження про провiдну роль «людського фактора» у функцiонуваннi транспортноï системи [11, 12-20].
Важливо тдкреслити, що при впровадженнi високих технологш, покращеннi зв'язку, механiзацiï ручноï пращ роль людини у будь-якому iз вцщв транспортних процесiв не тшьки не знижуеться, а постiйно зростае. Ростуть вимоги до психолопчних i фiзичних функцш, загального стану здоров'я людини [12, 8-12].
До професшно важливих якостей вiдносяться iндивiдуально-типологiчнi властивосп нервовоï системи. Тому проблема визначення типу вищоï нервовоï дiяльностi у людини, як нам здаеться, займае найважливше мюце серед шших актуальних проблем i не лише в медициш та психологи, але й мае велике значення суспшьного характеру. Тип вищоï нервовоï дiяльностi -це основна сутшсть людини, на яку нашаровуеться життевий досвiд, освга, моральнi i етичнi установки, виховання [13, 14].
Вивчення вищоï нервовоï дiяльностi людини завжди буде актуальним, лише з часом удосконалюватиметься i ускладнюватиметься.
Активнiсть вiдбору характеризуемся доцiльнiстю використання результатiв психофiзiологiчного обстеження не лише для з'ясування питання прогнозування професiйноï придатностi кандидата до навчання, набуття навичок конкретноï спещальносп та придатностi конкретнiй спецiальностi, але i для цiлеспрямованого процесу виховання, розробки фiзiологiчно та психологiчно обгрунтованих програм пiдготовки i навчання, регламентаци професiйного навантаження, оптимiзацiï режимiв тренувань i удосконалення навчально-тренувальних заходiв; для впровадження неспецифiчних засобiв шдвищення стiйкостi психофiзiологiчних функцiй людини i тдтримання ix на оптимальному рiвнi; для виявлення необxiдниx змiн, пристосувань конструкци теxнiки, з якою взаемодiе людина, до ïï псиxофiзiологiчниx можливостей; для вирiшення автоматизацiï ряду виробничих процесiв та iн.
Практичнiсть профвщбору передбачае обгрунтування, розробку та здшснення такого комплексу заxодiв з прогнозування професшно1' придатностi, який би був виправданий у вiдношеннi матерiальниx та фшансових затрат на апаратуру та шдготовку спецiалiстiв i супроводжувався б позитивним сощальним результатом.
Мета даного псиxофiзiологiчного дослiдження - оцiнка наявного стану окремих показниюв вищо1' нервово1' дiяльностi осiб працездатного вiку та виявлення детермшанти успiшностi оволодiння професш водiй тролейбуса. Це зумовлено вщсутшстю наукового обгрунтування та единого тдходу до вироблення рекомендацiй щодо псиxофiзiологiчниx параметрiв стану вищо1' нервово1' дiяльностi при професiйному пiдборi претендентiв на навчання за профеаею водiй тролейбуса.
Об'ектом нашого дослiдження стали 120 ошб чоловiчоï статi вiком вщ 21 до 46 рокiв iз числа безробiтниx, якi здобували професда водiя тролейбуса за направленням служби зайнятосп.
Пiд час дослiдження визначались: сила нервових процесiв, сила збудження, сила гальмування, руxливiсть та шертшсть процесiв збудження та гальмування.
Для дослщження цих професiйно значущих псиxофiзiологiчниx показникiв була використана псиxодiагностична комп'ютерна програма «Типолог», призначена для визначення типу вищо1' нервово1' дiяльностi (сильного, слабкого та середнього по силi), сили процешв збудження та гальмування, шертносп та руxливостi нервових процешв (за Б. Первомайським та ш.). Окрiм того, методика дозволяе визначити рiвень розвитку першо1' та друго1' сигнально1' системи. Респондентам пропонувалось 90 тверджень, яю стосуються особливостей характеру, самопочуття, життевих поглядiв тощо. З кожним з наведених тверджень можна було погодитись чи не погодитись тою чи шшою мiрою. Для цього потрiбно було вибрати один з п'яти запропонованих варiантiв вщповщей: «так», «швидше так, нiж ш», «не можу сказати», «швидше ш, нiж так», «нi». Час на вибiр вiдповiдей не обмежувався. Ощнка результатiв здiйснювалась за стобальною системою. За додатковою (100-бальною) шкалою ощнювалась щирiсть вiдповiдей обстежуваних [13, 48; 14].
Ус дослiдження проводились в спещальних кабiнетаx на базi вщдшу органiзацiï професiйноï орiентацiï Тернопiльського обласного центру зайнятосп за згодою обстежуваних.
Статистичну обробку результатiв проводили з використанням критерiю t Стьюдента.
При дослщженш стану сили нервових процешв (СНП) у безробiтниx за методикою «Типолог» нами встановлено, що у 44 iз 120 респондент (або у 36,7%) висока сила нервових процесiв (вщ 87 i бшьше), у 41 (34,2%) - середня (вщ 75 до 86), а 35 чоловш (29,1%) - мають низью показники (вiд 74 i нижче).
Аналiз стану сили збудження нервових процешв (СЗ) свiдчить, що у 46 респондент (або у 38,3%) показники СЗ е висою, 33 (27,5%) - володiе середшми результатами, а у 41 чоловша (34,%) - низькi показники.
При встановленш показникiв сили гальмування (СГ) у обстежуваних отримано наступний розподш: у 34 осiб (або у 28,3%) спостертаеться слабка сила гальмування (вщ 72 i нижче), у 38 оаб (31,7%) - висока (вщ 84 i вище) та у 48 оаб (40,0%) - середня сила гальмiвниx процесiв (вщ 73 до 83).
При цьому вивчався стан рухливосп та шертносп збудливого та гальмiвного нервових процесiв.
Паралельно з цим дослщженням нами аналiзувалася успiшнiсть навчання ошб за вищевказаною професiею.
Проведений аналiз успiшностi навчання за профеаею водiй тролейбуса показав, що отримаш оцiнки осiб, якi навчалися на даних курсах вiдповiдною мiрою пов'язаш iз показниками властивостей основних нервових процешв. Зокрема, встановлено взаемозв'язок показниюв успiшностi та сили вищо1' нервово1' дiяльностi у двох крайнix групах обстежуваних (I iз сильним типом ВНД, II - iз слабким). А саме: особи з високими показниками сили нервових процешв мали бшьш високi показники успiшностi навчання порiвняно з особами з низькими показниками властивостей ВНД. За М. Макаренком мехашзм цього зв'язку полягае у бшьш устшному формуванш мiжнейронниx комбiнацiй у осiб з високими характеристиками властивостей нервових процешв, що в свою чергу сприяють устшному процесу збереження iнформацiï навчання [15].
Узагальнючи результата дослщжень зв'язку мiж показниками успiшностi оволодiння професiйною дiяльностю, з одного боку, - i показниками окремих властивостей ВНД та навчання мiж групами обстежених з рiзними властивостями нервових процешв, з шшого, -можна стверджувати, що дослщжуваш властивостi ВНД вiдiграють важливу роль у навчаннi, розвитку та використанш набутих навичок у дiяльностi водiя тролейбуса. Особи з сильним типом ВНД набагато усшшшше навчаються обранш професiï i надiйнiше виконують набут навики. Особи зi слабкою нервовою системою та шертними нервовими процесами з аналопчними завданнями справляються набагато важче, а iнколи вони 1'м взагалi не пiд силу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Крупнов Ю. Духовно преобразующая сущность труда дающая смысл жизни // Народное образование. - 2005. - № 6.
2. Бар1хашвш I. I., Ворона М. П., Стариков I. М. Психолопчш основи профор1ентаци i професшного самовизначення. - Миколав: Атол, 2006. - 224 с.
3. Мерлин В. С. Проблемы экспериментальной психологии личности. Ученые записки Пермского унта. - Пермь, 1970. - Т.77, вып 6.
4. Макаренко М. В. Основи професшного вщбору вшськових спещалюпв та методики вивчення 1ндив1дуальних психоф1зюлопчних вщмшностей мiж людьми. Шститут ф1зюлоги 1м. О. О. Богомольця НАН Украши, Науково - дослщницький центр гумаштарних проблем Збройних Сил Украши Кшв, 2006. - 395с.
5. Крушельницька Я. В. Ф1зюлопя i психолопя пращ. - К.: КНЕУ, 2003. - 367 с.
6. Кокун О. М. Психоф1зюлопя. Навчальний поабник. - К.: Центр навчально! л1тератури, 2006. -184 с.
7. Жув Д., Массони Д. Подбор персонала / Пер с франц. под ред. И.В. Андреевой. - СПб.: Нева, 2003. - 96 с.
8. Купер Д., Робертсон А. Психология в отборе персонала. - СПб.: Питер, 2003. - 240 с.
9. Псядло Э. М. Использование компьютеризированного профотбора операторов на транспорте // Актуальные проблемы транспортной медицини. - 2005. - №1.
10. Макаренко Н. В. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов / НИИ проблем военной медицины Украинской военно-медицинской академии. - К., 1996. - 336 с.
11. Шафран Л. М. Научно-технические проблемы медицины транспорта // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2005. - №1.
12. Гоженко А. И. Концептуальные аспекты транспортной медицины // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2005. - №1.
13. Вопросы клиники, патофизиологии и лечения психических заболеваний: Тезисы докладов на научной конференции, посвященной 50 - летию Сватовской психиатрической больницы (сентябрь 1964г.). -1964. - 149с.
14. Вадзюк С. Н., Варнавських К. М. Дослщження типу вищо1 нервово1 д1яльност1 практикуючих л1кар1в терапевтичного проф1лю // Ф1зюлопчний журнал. - 2006. - Т. 52, № 2. - С. 215.
15. Макаренко М. В. Роль 1ндив1дуально - типолопчних властивостей вищо1 нервово1 д1яльност1 при професшному в1дбор1 // Ф1зюлопчний журнал. - 2001. - Т. 47, № 5. - С. 97-107.
