CC BY
116
Список використаних джерел
1. Базилевич В.Д., Ильин В.В. Философия экономики. История /В. Базилевич, В. Ильин. - К.: Знания; М.: Рыбари, 2011. - 927 с.
2. Кашщенко О.Л. Мiжнaродний маркетинг у дiяльностi укра'шських пщприемств: - К.:Знання, 2007. - 446 с.
3. Старостина А.О. Маркетинг: пщручник / А.О. Стaростiнa, Н.П. Гончарова, 6.В. Крикавський та ш.; за ред. А.О. СтаростчноТ. - К.: Знання, 2009. - 1070 с.
4. Федулова Л.1. Ыновацшний розвиток промисловост УкраТни : те-нденцп та закономiрностi / Л. I. Федулова // Актуальш проблеми еконо-мiки. - 2007. - № 3 (69). - С. 82-84.
5. Черваньов Д. М. Менеджмент Ыновацшночнвестицшного розвит-ку пщприемства в УкраТш / Д. М. Черваньов, Л. I. Нейкова. - К.: Знання, 2009. - 156 с.
6. Чухрай Н. I. Формування шновацмного потен^алу пщприемства: маркетингове та лопстичне забезпечення / Н. I. Чухрай. - Львiв: Вид-во Национального ун-ту Львiвська полггехшка, 2007. - 316 с.
А. Козлова, асп.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев
7. Шегда А.В. Стратепчне управпЫня: пщручник / А.В. Шегда. - К.: Видавничо-полiграфiчний центр "КиТвський ушверситет", 2011. - 309 с.
8. Шпичак О. М. Теорiя та практика формування цЫи землi стьсь-когосподарського призначення / О. М. Шпичак, В. Г. Андршчук // Агро1н-Ком. - 2009. - № 3-4. - С. 33-34.
9. Aubert J-E. Innovation Policy for the Developing World / J-E. Aubert // Special Report of The World Bank. - The World Bank, 2013. - P. 7-9.
10. Lederman D. Innovation and Development around the World, 19602000 / D. Lederman, L. Saenz // World Bank Policy Research Working Paper 3774. - The World Bank, 2013. - 35 p.
11. Shugart M. Politicians, parties, and presidents: An exploration of authoritarian institutional design // Liberalization and Leninist Legacies: Comparative Perspectives on Democratic Transitions / Ed. By B. Crawford, A. Lijphart. - Berkeley: Institute of International and Area Studies, 2012. -№8(6), 90 р.
12. Susan P. Douglas Global marketing strategy / Susan P. Douglas, C. Samuel Craig. - McGraw-Hill, Inc, 2012. - 554 p.
Надшшла до редколегм 04.06.14
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ИМПЕРАТИВЫ ВЛИЯНИЯ ГЛОБАЛИЗАЦИИ НА МЕЖДУНАРОДНЫЙ АГРАРНЫЙ СЕКТОР ЭКОНОМИКИ
В статье определены факторы влияния глобализации на международный аграрный сектор экономики. Исследованы основные технологические императивы агросектора в системе международных экономических отношений. Проанализированы стратегические приоритеты международного аграрного сектора, включающего финансово-кредитное обеспечение, правовой аспект, процессы интеграции и формирования организационной структуры.
Ключевые слова: аграрный сектор, активизация инновационной деятельности, новые технологии, конъюнктура рынка продукции агробизнеса.
А. I<ozlova, PhD student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
TECHNOLOGICAL IMPERATIVE IMPACT OF GLOBALIZATION ON INTERNATIONAL AGRICULTURAL ECONOMY
The article highlights the factors influencing agricultural production towards global market. The study consists basic fundamental imperatives of globalization on the agricultural sector in international economic relations. The article analyzes the strategic priorities of the international agricultural sector, which includes financial and credit support, legal aspects, processes and integration of organizational structures. Technological imperatives require a large structural and institutional turn in the Ukrainian economy on the basis of current trends in the global economy, scientific and technical potential. There is a growing importance of organizing and conducting international level in the field of technological forecasting. This type of prediction is considered as backbone component in strategic forecasting and economic development programming. Keywords: agriculture, the intensification of innovation, new technologies, conditions agribusiness products.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014; 10(162): 63-68
УДК 339.9.012.23
JEL F230, D210, L160, O310
М. Устименко, асп.
Кшвський нацюнальний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв
РОЛЬ М1ЖНАРОДНИХ 1ННОВАЦ1ЙНИХ КЛАСТЕР1В У П1ДВИЩЕНН1 ЕКОНОМ1ЧНО1 СТ1ЙКОСТ1 СУБСКТ1В ГОСПОДАРЮВАННЯ
У статт/' розкривасться як штеграця до мiжнародних iнновацiйних кластерiв впливае на пiдвищення економ/'чно'!' ^iO^^i тдприсмств-учасникв кластеру, регiонiв i кра/н )х дiяльностi в умовах глобально)' нестабiльностi, анал-зуються можливi загрози i джерела нестабiльностi в/'д залучення пiдприсмств до таких мiжнародних структур.
Ключовi слова: кластер, мiжнародний 1нновацшний кластер, економiчна стшшсть, глобалiзацiя.
Постановка проблеми. Формування кластер1в, зок-рема Ыновацшних, розглядаеться науковцями як на-прямок пщвищення ст1йкост1 пщприемств I економ1чних систем репошв, де вони функцюнують. Такий пщхщ зумовлений тим, що кластери надтяються властивос-тями бути "самодостатшми модулями", "осередками стаб1льност1", швидко й ефективно реагувати на змши в оточуючому Тх середовищк Дослщження, присвячен анал1зу функцюнування кластер1в у Свроп1 в розпал глибокоТ енергетичноТ кризи 1970-х роюв [1], у перюд аз1атськоТ кризи кшця 1990-х роюв на краТни Аз1атсько-Тихоокеанського репону [2], а також, дослщження, проведен! стосовно початку кризи 2008-2010 роках, зазна-чають успшнють кластер1в у зменшенн наслщюв кри-зових явищ I стимулюванн Ыновацш в умовах економь чноТ турбулентност1 [3]. У даному розр1з1 кластери як напрямок пщвищення стшкост1 часто завдячують своТй
самодостатност1, що фактично дозволяе уникнути нега-тивних прояв1в гпобал1заци.
Даний етап розвитку св1товоТ економки визначаеть-ся погпибпенням гпобап1зац1йних процес1в, зростанням взаемозв'язку i взаемозапежност1 економк св1ту i поси-пенням економ1чноТ i ф1нансовоТ нестаб1пьност1. Сучас-на св1това криза, зародившись у США, стр1мко розпо-всюдипась на економки 1нших краТн, показуючи, що ф1нансов1 та економ1чн1 пробпеми одних краТн можуть стати джерепом нестаб1пьност1 i поштовхом до розвитку кризових явищ у Ыших краТнах. У даному аспект! са-ме м1жнародна скпадова виступае джерепом нестабь пьност1. М1жнародн1 кпастери, у пор1внянн1 з впасне нацюнапьними, виступають об'еднаннями пщприемств з дектькох краТн, що, з одшеТ сторони, робить Тх бтьш п1двпадними гпобапьним шокам i зм1нам, з 1ншоТ, може надавати сприятпив1 ефекти в1д м1жнародноТ д1япьност1.
© Устименко М., 2014
Тому доцiльним е визначення напрямкiв впливу штерна-цiоналiзацií кластерiв до свiтовоí економiчноí системи щодо забезпечення економiчноí стiйкостi такого утво-рення i дiяльностi його учаснигав чи, навпаки, провоку-вання нестабтьносл 1'х функцiонування i кризових явищ.
Аналiз останнiх дослiджень i nублiкацiй. Теоре-тичнi аспекти формування i функцiонування кластерiв висвiтленi у роботах вп"чизняних авторiв: В. Базилеви-ча, С. Безвушко, I. Брижань, З. Варналiя, М. Войнарен-ка, В. Дубницького, О. Канiщенко, Д. Лук'яненка, В. Но-вицького, Ю.Орловсько', В. Проскуршо1, С. Соколенка та зарубiжних авторiв: М. Кiтiнга, М.Портера, В. Прайса, А. Ругмана, П. Самуельсона, Е. Фезера, Д. Якобса, Л. Ян-га, Г.Яшево'. Специфка формування мiжнародних i транскордонних кластерiв розкриваеться у працях таких впчизняних науковцв: I. Бакушевич, Н. Внуково', Н. Кань щенко, 1.Пелещак, Л.Радченко, М.Хмари, А. Фопенка.
Метою дано' роботи е визначення ролi мiжнародних класт^в у пiдвищеннi економiчноí стiйкостi пщпри-емств-учасникiв кластеру, регiонiв i краш дiяльностi кластеру в умовах глобально1 нестабiльностi.
Виклад основного матерiалу. Мiжнародний кластер можна розглядати як кластер учасники якого належать до двох або бтьше краш. Пщ поняттям мiжнародного кластеру сучаснi дослiдники розумють два типи структур: перший - кластер як цтьне утворення, де сукупнiсть учасникiв з дектькох краш створюють единий кластер, i другий тип - мiжнароднi мережi кластерiв, коли так званий мiжнародний кластер складаеться з дектькох клас-терiв, що функцiонують на територп рiзних краíн.
Вплив шновацшних кластерiв, що здiйснюють мiж-народну дiяльнiсть, на пiдвищення стiйкостi функцюну-вання його учасникiв, територiй дiяльностi, економiк краíн функцiонування кластеру i глобальноí економiки, припускаемо, багато в чому залежатиме вщ наступних параметрiв: (1) рiвня iнтернацiоналiзацií кластеру i сту-пеню залучення його учаснигав до структури св^огос-подарських зв'язгав; (2) вiд краíн дiяльностi кластеру: галькост краíн, що охоплюе кластер, специфки íх бiз-нес-середовища, ступеню подiбностi чи розрiзненостi бiзнес-середовища цих краш, насгальки економiки цих краш взаемозалежы; (3) вiд того, яким чином склався мiжнародний подiл за функцюнальними сферами дiя-льностi кластеру, яким чином структурован канали по-стачань (включаючи науково-дослiднi розробки i вироб-ничо-комерцiйну дiяльнiсть) тощо; (4) вщ ваговоí частки учасникiв кластеру з кожно1 крайни у загальних результатах дiяльностi кластеру, 1х впливу i значущостi.
Визначення того, яким чином кластери впливають на забезпечення економiчноí стiйкостi суб'ектiв госпо-дарськоí дiяльностi, передбачае необхiднiсть виявлен-ня специфiки самого поняття "стшкостГ. Дане поняття застосовують до характеристики властивостей економь чноí системи та и складових, в тому числi пiдприемств, його також застосовують для оцшки стану функцюну-вання кластеру.
1снують рiзнi пiдходи до трактування поняття еконо-мiчноí стiйкостi. Так Попельнюхов Р. вважае, що "стй гасть економiчноí системи вiдображае и здатнiсть ефек-тивно протидiяти несприятливим внутрiшнiм i зовнiшнiм впливам, адекватно та швидко змiнювати свою внутрь шню структуру вiдповiдно до рiзних умов" [4]. Фещур Р., Бараывська Х. iнтерпретують поняття "стiйкiсть системи" в економiцi стосовно пiдприемства як "здатнють пщпри-емства пiдтримувати параметри у конкретний момент часу" (сшкють динамiчноí рiвноваги), "утримувати вщхи-лення параметрiв вiд вектора динамiчноí рiвноваги" (стiйкiсть функцiонування) i "пiдтримувати траекторю свого розвитку поблизу деякоí оптимально! (планово!) траектори" (стiйкiсть розвитку) [5]. Мохонько Г., аналiзую-
чи стратепчну стiйкiсть пiдприемства, визначае íí як "здатнють пщприемства досягати мiсií та поставлених стра-тегiчних цтей за постiйного дестабiлiзуючого впливу фаюгрв зовнiшнього та внутрiшнього середовищ, зберь гаючи свою цiлiснiсть i гармошйний розвиток" [6].
З описаного вище можна припустити, що сшкють пщприемства (та шших економiчних суб'екпв) можна розглядати як його здатысть досягати поставлених цiлей, проти-дiяти несприятливим внутрiшнiм i зовншым впливам.
Посилення економiчноí i фшансово1 нестабiльностi свiтовоí економiчноí системи на сучасному етат розвитку часто проявляеться у "раптових змiнах в економiч-них умовах, що призводять до дестабозацп розвитку економiчних об'екпв" [7], так званих економiчних шогав. При цьому, на думку О. Баженовой макроекономiчнi шоки можуть бути роздтеш на внутрiшнi i зовнiшнi по вщношенню до окремоí крайни. Внутршн потрясiння стосуються змiн економiчних умов в краМ Зовнiшнi по-трясшня викликанi iмпульсами, що виникають за межами конкретно1 крайни. Цi потрясшня виникають у наслiдок наступних змш: зовнiшнього попиту, вартостi окремих ресурав на свiтовому ринку, умов торпвл^ свiтових про-центних ставок, мiжнародних потокiв капiталу, а також змш у погодних умовах та природы катастрофи.
З проаналiзованих нами критерпв подту факторiв стiйкостi, найбiльш поширеними е тi, що видiляють окремо зовшшш та внутрiшнi фактори стшкосп; однак, на думку Козловського С. В., правильншим був би 1х подiл факторiв на тi, яга можуть и порушити, i тi, якi и забезпечують [8].
Для виявлення здатност учасникiв кластеру проти-дiяти зовнiшнiм негативним чинникам, необхщно вияви-ти фактори, якi можуть порушити цю стшгасть, оцiнити ризики i загрози, якi можуть призвести до порушення економiчноí стiйкостi цих пщприемств в умовах глоба-льно1 нестабiльностi.
На думку Старостiноí А. О. i Кравченка В. А., щоб виявити фактори ризику, слщ використовувати методику, яку застосовують для аналiзу факторiв макро- та мiкромаркетингового середовища. Рiзниця мiж марке-тинговими факторами та факторами ризику в iмовiрно-стi останнiх [9]. Така методика передбачае подт уах ризикiв i загроз на три рiвнi. На першому рiвнi знахо-дяться систематичнi (системнi) ризики, яга оргашза^я практично не мае можливост контролювати, до них належать полiтичнi, правовi, макроекономiчнi ризики тощо. На другому рiвнi знаходяться фактори ризику, яга оргаыза^я не може контролювати, але може впливати на них, тага ризики пов'язан iз дiяльнiстю конкурентiв, споживачiв, постачальникiв та шших контрагентiв пщ-приемства. На третьому рiвнi знаходяться ризики, якi компаыя може контролювати або на яга може здмсню-вати прямий вплив. До цього рiвня вiдносять пщконтро-льнi фактори мiкросередовища i внутршнього середовища, такi як: оргашзацшна культура, виробництво, персонал, маркетинг тощо.
1снуе велика кiлькiсть кластерних структур, якi рiз-няться за видами, типами, сферами i напрямками свое1 дiяльностi, при цьому, кластери можуть бути залучен до структури свппгосподарських зв'язкiв у рiзнiй мiрi, що вiдповiдно буде впливати на сшкють пiдприемств у кла-стерк Однак, при формуваннi мiжнародного кластеру i iнтеграцií до нього шоземних учасникiв, необхiдно уза-гальнити основы можливi напрямки впливу таких утво-рень на посилення стабiльностi i визначити основнi на-прями нестабтьносл, пов'язанi з мiжнародною дiяльнiс-тю таких структур. Так для визначення специфки впливу мiжнародних iнновацiйних кластерiв на пiдвищення сш-костi його учаснигав, територiй i краш дiяльностi ми ви-значили наступнi напрямки впливу штеграцп пiдприемств до мiжнародних кластерних структур (див. табл.1).
Таблиця 1. Вплив м1жнародних 1нновац1йних кластер1в на п1двищення економ1чноТ ст1йкост1 учасник1в кластеру
Вплив шновацшних ^acepiB на пiдвищення eK0H0Mi4H0i стiйкостi учасникiв кластеру Специфша впливу мiжнародних iнновацiйних кластерiв на пiдвищення eK0H0Mi4H0i стiйкостi
1. Об'еднання зусиль i внутршньо корпоративних чинникв учасникв кластеру
Бтьш усп1шна 1 ефективна д1яльн1сть за рахунок об'еднання зусиль учасниив кластеру 1 виникнення загального сине-ргетичного ефекту дозволяе бути менш вразливими до нега-тивних вплив1в глобальних шок1в. 1снуе можлив1сть зд1йснення впливу на чинники, що для кожного окремого глдприемства характеризуються як зовжшж завдяки координацп д1яльност1 м1ж учасниками кластеру, бь льшоТ могутност1 1 впливовост1 кластеру. Об'еднання зусиль учасниюв з рзних кран i виникнення загального синергетичного ефекту в1д мiжнародноТ сп1впрац1 може вщкрити наступнi можливостi: iнтернацiоналiзацiя кластеру сприяе залученню до нього бiльшоТ ктькост учасникiв, розши-ренню доступу до знань, технолопй, партнерiв по кооперацп, можливост здiйснення диверсифiкацiТ партнерiв; розширення доступу до капiталу, об'еднання зусиль щодо просування продукций отримання переваг вiд мiжнародноТ фшансовоТ дiяльностi.
2. Об'еднання загроз i можливостей середовища дiяльностi учасниюв кластеру
Кластер як один цтюний суб'ект передбачае об'еднання як можливостей, так 1 загроз, що виникають для окремих учасни-к1в 1 можуть розповсюджуватись на весь кластер. Учасники кластеру знаходяться пщ впливом декiлькох бiз-нес-середовищ. Це означае, що загрози i можливост ринкового середовища для учасникiв з оджеТ краТни, можуть впливати на дiяльнiсть учасникiв в iншiй краТн кластеру, оскiльки такi учасники пов'язан мiж собою тiсними економiчними зв'язками.
3. Самодостатнють кластерноГ орган'защ, ор'ентаця на внутршн зв'язки
1снуе можливiсть уникнення впливу негативних проявiв зовншнього середовища за рахунок ор1ентацп на внутр1шн1 ресурси кластеру, осктьки в рамках кластеру вщбуваеться майже повний спектр науково-дослщноТ та виробничо-комерцмноТ д1яльност1, учасники кластеру в основному пов'я-заж один з одним, а зовжшж зв'язки обмежен1. Однак надм1рна ор1ентац1я на внутр1шн1 контакти 1 знання може спричинити ефект замкнутости що може навпаки пщви-щити вразливють учасник1в кластеру. Маючи бiльш широкий доступ до партнерiв по науково-дослщнм та виробничо-комерцiйнiй дiяльностi i вщповщно шир-шу базу споживачiв, кластер мае бтьшу вiрогiднiсть сформувати самодостатню структуру. Однак, функцюнування кластеру, як було визначено вище, на територп декiлькох краТн передбачае чутливiсть до впливу змЫ бiзнес - середовища декiлькох краТн, де функцюнують учасники, а також власне мiжнародного середовища Тх взаемодiТ (регулювання мiжнародноТ торгiвлi, змши валютного курсу тощо), що означае, що самодостатнють кластеру передбачае не лише можливють уникнення зовжшжх шоюв, а й вiрогiднiсть виникнення додаткових шоюв, пов'язаних з мiжнародною складовою.
4. Адаптаця учасникв кластеру, внутршня реорганзаця кластеру у в'дпов'дь на зовншн зм'ши
Можлива бтьш ефективна адаптаця пдприемств у кла-стерi до зовншнх чинниюв, порвняно з окремими пдприем-ствами, оскльки: • !нновацшна д1яльнють кластеру дозволяе пщприемствам знайти нов1 напрямки зростання, нов1 форм взаемодп, конку-ренцп 1 кооперацп, що часто дозволяють знизити наслщки кризових явищ. • Можливють реоргажзацп структури кластеру, використо-вуваних ним ресурав 1 фактор1в виробництва, та ймов1рнють переор1ентацГ| на 1нш1 сегменти постачальниив, посередник1в, споживач1в дозволяе п1двищити ефективнють кластеру. При цьому, кластер в цтому, репони 1 краТни його функць онування можуть виграти бтьше, н1ж окрем1 п1дприемства -учасники. Спеuифiка адаптацТ пдприемств у мiжнародному кластерi до зовншнх чинникв полягае у можливостях, пов'язаних iз мiжнародною мобiльнiстю факторiв виробництва (осктьки ресурси у рамках кластеру будуть переткати в краТни, де вища ефективнють Тх використання); можливостях переорiентаuii' на Ыоземних постачальниюв, посередниив, споживачiв тощо. Такий перерозподт ресурав в рамках мiжнародного кластеру, на рiвнi кластеру дасть позитивний ефект, однак завдяки функцюнуванню внутршнього ринкового мехажзму кластеру в його структурi залишаються лише ефективнi i конкурентоздатн пiдприемства i краТни. Це може означати вихщ iз системи кластеру окремих пщприемств i краТн, що здмснюють менш ефектив-ну дiяльнiсть.
Джерело: розроблено автором
З табл.1 видно, що вплив мiжнародних шновацшних кластерiв на пщвищення стiйкостi учасникiв кластеру залежить вщ таких параметрiв дiяльностi кластеру як: можливють об'еднання зусиль учаснигав кластеру; об'-еднання загроз i можливостей середовища дiяльностi учасникiв кластеру; самодостатнють кластерноí органь зацií, орiентацiя на внутрiшнi зв'язки; можливiсть адап-тацií учасникiв кластеру до змш зовнiшнього середовища i здмснення внутрiшньоí реорганiзацií кластеру у вщповщь на зовнiшнi змiни. Розглядаючи вплив штег-рацп до мiжнародних кластерних структур бiльш детально, необхщно виокремити наступнi напрямки впливу.
1. Можливють впливати на чинники, що для кожного окремого пдприемства характеризуються як зовн/'шн/', з метою мiнiмiзаuj'í негативного впливу загроз i формування сприятливих можливостей.
Завдяки координацп дiяльностi учаснигав в рамках кластеру стае можливий Тх вплив на частину загроз першого рiвня, яга окрема компаыя не може контролю-вати поодиноко. Так кластерна оргашза^я може сприя-ти змшам ринкового середовища, здiйснювати такi на-прями дiяльностi: лобiювання державноí полiтики (ре-
гулювання дiяльностi суб'ектiв пщприемництва, полiти-ки стосовно iнвестування в шфраструктуру, видiлення грантiв на фшансування iнвестицiйних проектiв), спри-яння створенню i привабленню нових учасникiв на ри-нок (створенню нових пщприемств, органiзацií бiзнес-iнкубаторiв, приваблення венчурних компанш).
Такий вплив i можливють його реального здмснення залежатиме вщ розмiру i потужностi кластеру, однак кластер в цтому мае бiльшi можливостi для координацií своеТ дiяльностi з державними органами влади i вироб-лення бiльш ефективних i адекватних рiшень щодо сприяння сшкосл пiдприемств в умовах зовшшых шокiв.
Частина загроз другого рiвня, якi зазвичай окрема компанiя не може контролювати в рамках своеТ звичай-ноí дiяльностi, "iнтерналiзуеться" в рамках кластеру, тому Тх у загальному можна розцiнювати як внутршн по вiдношенню до кластеру чинники i припустити про можливiсть íхньоí пiдконтрольностi усерединi кластеру.
Iнтерналiзацiя бiзнес-середовища суттево залежатиме вiд розмiру i потужностi кластеру. Зокрема, Харт Д. А., зазначае, що велик корпораци, в тому числi ТНК, по-ширюють свою присутнiсть на свтових ринках на основi
глобал1зац1Т своеТ д1яльност1 I глобальному просуванн власних 1нновац1й. Глобал1зац1я дозволяе таким структурам Ытернал1зувати ринки у широкому просторовому масштаб! I тим самим знизити невизначенють I витрати. У деяких випадках ТНК прагнуть до вертикально! штег-рацп в рамках Тх економ1чного сектору для посилення контролю над сировиною, постачальниками, дистриб'ю-торами, I таким чином здмснювати управл1ння вироб-ничим процесом в1д початку до ганця [10].
Ст1йк1, налагоджен1 комушкаци I виробнич1, техноло-г1чн1 та ф1нансов1 зв'язки м1ж учасниками, з одного боку, пщвищують економ1чну стмкють п1дприемств, вщкри-ваючи можлив1сть кращоТ координац1Т д1яльност1 I пщ-вищення ТТ ефективност1, з 1ншого боку, можуть створи-ти проблему взаемозалежностк Так Дж. Ка1нелл1, роз-глядаючи теоретичну модель "трансферу шок1в" стосо-вно мереж1 п1дприемств, зазначае, що мережа працюе як механ1зм "об'еднання ризик1в" коли компан1Т сильно пов'язаш одна з одною у своТй д1яльност1. При цьому, "под1л ризику" не обов'язково передбачуе зниження ризику, тобто частину ризику бере на себе одна компа-н1я, а частину Ыш1, а навпаки, це означатиме, що кть-к1сть I наслщки ризик1в можуть зб1льшуватись, осюльки компанп також несуть ризики Ыших компан1й з якими взаемод1ють [11]. У даному випадку кластери можуть мати пор1вняльний недол1к в умовах важких криз, що особливо важливо для функцюнування м1жнародних кластер1в, де д1яльнють кластеру в1дбуваеться у сере-довищ1 дек1лькох краТн, I шоки б1знес-середовища одн1еТ з краТн д1яльност1 кластеру можуть вплинути на д1яль-н1сть усього кластеру I вщповщно його учасник1в.
2. Б/'льш усп/'шна / ефективна д1яльн1сть учасниюв кластеру за рахунок загального синергетичного ефе-кту пор1вняно з окремими пдприемствами дозволяе бути менш вразливими до негативних впливв глоба-льних шок в.
Компанп в кластер! отримують переваги у зв'язку 1з можливютю отримання зовншнього ефекту економ1Т в1д масштабу, добре налагодженими внутр1шн1ми комушка-ц1ями I каналами обм1ну 1нформац1ею, у зв'язку 1з близь-к1стю до спец1ал1зованих постачальнигав I кл1ент1в, в тому числ1 можлив1стю скорочення транспортних витрат, I в ц1лому ведуть до зниженням операцмних витрат I пщви-щення продуктивност1. При цьому, на кожн1й ланц1 виро-бничо-комерц1йноТ д1яльност1 м1ж учасниками в середин! кластеру юнуе конкуренц1я, що стимулюе п1дприемства до пошуку напрям1в б1льш ефективноТ д1яльност1.
Так, досл1дження, що проводились вченими стосов-но впливу аз1атськоТ кризи 1997-1999 рогав на краТни Аз1атсько-Тихоокеанського рег1ону, показали кращу здатн1сть кластеризованих рег1он1в протистояти криз1, пор1вняно з некластеризованими рег1онами, як1 зазнали сильного спаду, у зв'язку 1з "м1кроеконом1чною слабкю-тю, в1дсутн1стю внутр1шньоТ конкуренци, неефективню-тю корпоративного управл1ння та виключно слабкоТ банк1вськоТ системи" [2], що на думку вчених не було притаманне кластеризованим територ1ям.
!нтеграц1я учасник1в у м1жнародн1 кластерн1 утворен-ня у даному випадку вщкривае наступн1 переваги: доступ до нових знань, ноу-хау I технолопй, яких не мае нацю-нальна мережа, покращений обм1н досв1дом та Ыфор-мац1ею на м1жнародному р1вн1, доступ до нових ринюв I нових партнер1в по сп1вроб1тництву; дозволяе оптимально використовувати внутр1шн1 ресурси учасниюв кластеру, залучати б1льшу ктькють учасник1в до 1нновац1йного процесу I сприяти пщвищенню його ефективност1, що сприятиме кращ1й адаптац1Т до змЫного середовища.
Отже, розкриваючи специфiку ролi синергетичного ефекту щодо здатностi зменшувати вразливiсть до негативних впливiв глобальних шокiв, необхiдно зазначи-ти, що у даному аспект мiжнародний кластер в цiлому також може вигравати бтьше, нiж його учасники та ре-пони i краТни дiяльностi. Так пiдприeмства - учасники кластеру можуть як отримати додатковi переваги щодо стшкост свое!' дiяльностi, так i навпаки погiршити свм стан у результатi не просто нездатност протистояти глобальним шокам, а й нездатност зайняти свою ншу у кластерi у зв'язку iз посиленням внутрiшньоï конкуренцiï у кластерi пiд впливом глобальних шокiв. Аналопчна ситуацiя можлива i для краж дiяльностi кластеру, а са-ме: неефективнють дiяльностi нацiональних учасникiв, втрата порiвняльних переваг у постачаннi продукцп чи продукуваннi технологiй можуть призвести до замЫи неефективних i нездатних конкурувати учасниюв з одних краж на нових учасникiв з Ыших краж в рамках сформованих ланцюпв дiяльностi кластеру.
3. Можливсть уникнення впливу негативних про-явв зовншнього середовища.
Одш з перших наукових праць стосовно кластерiв були присвячеш саме феномену кластерiв як окремих "островiв господарського добробуту", що успшно фун-кцiонують протягом економiчних криз. Серед них були дослщження, проведет в рядi регiонiв 1тали, Швейца-рiï i Францiï протягом енергетичноТ кризи 1970-х рокiв, яю зазначають, що кластери можуть бути успшними в перiод кризи завдяки орiентацiï на ендогеннi чинники розвитку [1], таю як людський каттал, внутрiшнi знання i технологи тощо.
Такий рiвень самодостатностi дозволяе кластерам уникнути негативних проявiв глобалiзацiï завдяки тому, що учасники кластеру орiентуються на внутрiшнi ресурси i в рамках кластеру вщбуваеться майже повний цикл функцюнування пщприемства, учасники кластеру в основному пов'язаы один з одним, а зовншш зв'язки об-межеш. З одного боку, таке явище дозволяе учасникам кластеру уникнути потенцмних зовшшшх шогав, порiв-няно iз окремими пщприемствами, що працюють у подь бних галузях, з iншого боку, такий стан може навпаки призвести до бтьшо'1' чутливосп до зовшшшх впливiв. Зокрема, Оболенцева Л. В., зазначае, що надмiрна орi-ента^я на внутрiшнi контакти i знання може спричинити "синдром самодостатностГ' та "ефект замкнутостi" [12]. Як зазначаеться у звт ОЕСР про "Кластери, шновацп i пiдприемництво": "дiяльнiсть кластеру може призвести до перенавантаження регюну, шфляцмного зростання ресурсiв, якими користуються учасники кластеру, ризику надмiрноï спецiалiзацiï регiону, що в цтому робить територiю бiльш уразливою до зовшшшх шогав" [13].
4. Б/'льш ефективна адаптаця п/'дприемств у кластерi до зовншнх чинникв, порiвняно з окремими п дприемствами.
МНжнародний кластер мае можливють здмснювати внутршню перебудову кластеру у вщповщносп до зов-ншшх умов, що у разi рiзких змiн кон'юнктури нацiона-льного i глобального ринку сприятиме не занепаду кластеру i банкрутству його учаснигав, а переродженню на нових умовах з метою подальшого зростання.
У даному випадку кластер розглядаеться як ефек-тивний ринковий мехашзм, що здатний адаптуватись до змш кон'юнктури ринку, при цьому можуть залучатись до ствпра^ новi учасники i виникати новi компани, а стар^ менш ефективнi, вiдповiдно будуть вибувати. З цього видно, що кластер в цтому, репони i кражи його
функцюнування можуть виграти бтьше, шж окремi пщ-приемства - учасники [14].
В умовах постмних змж зовншнього середовища компанiï - учасники кластеру, або потенцмш учасники, часто стикаються з проблемою вибору i пошуку мiсць для своеï дiяльностi для вибору кращих умов бiзнес-середовища з урахуванням ïх конкретних потреб. Чим бтьш глобалiзованi ринки, тим бiльш вiрогiдно, що ре-сурси будуть надходити в бiльш привабливi регiони. Це сприятиме посиленню ролi кластерiв i стимулюванню регiональноï спецiалiзацiï у випадку наявностi в окре-мих регiонах певних переваг у бтьш ефективному ви-користаннi ресурав i можливостi отримання кращих результат дiяльностi. Так кластери стають все бтьш спецiалiзованими i пов'язаними з шшими кластерами, забезпечуючи комплементарну дiяльнiсть. Однак такий внутрiшнiй подiл прац i спецiалiзацiя можуть призвести до надмiрноï орiентацiï на внутрiшне середовище i його нестшкост у випадку, якщо пщ глобальнi шоки потрап-лять результати дiяльностi кластеру, та т продукти, що такий мiжнародний кластер пропонуе ринку.
lнновацiйна дiяльнiсть також може бути з бтьшою ефективнiстю реалiзована у разi здмснення ïï в рамках мiжнародних класт^в. В умовах свiтовоï економiчноï кризи така складова дозволяе вiдшукувати новi напрямки i форми розвитку як для окремих пщприемств, так i для регюыв, краж i свiтовоï економки в цiлому. Зокрема, Шовкалюк В. зазначае, що "для всiеï економiки держави кластери виконують роль точок зростання внутршнього ринку i бази мiжнародноï експансiï" [15] за рахунок мож-ливостi швидкого розповсюдження нововведень мiж учасниками кластеру по каналах постачань, сприятливих умов для розвитку виробництва (в том чи^ пщтримую-чоТ та обслуговуючоТ дiяльностi), виникненню нових форм взаемодп i протидiï зовнiшнiй конкуренцiï.
Для визначення можливого впливу залучення учасниюв до мiжнародних iнновацiйних класт^в на пщви-щення ïх економiчноï стiйкостi ми проаналiзували такий вплив на прикладi трьох мiжнародних Ыновацмних кла-стерiв, що формуються за участ украïнських пщпри-емств (див. табл. 2).
Таблиця 2. Вплив мiжнародних iнновацiйних KnacTepiB за участ укра'Гнських пiдприeмств на пiдвищення стiйкостi учасникiв кластеру
Назва кластеру, територiя Характеристика кластеру Вплив iнтернацiоналiзацiï кластеру на стiйкiсть його учаснимв
Кластер машинобудування для АПК (Херсонська область (УкраТна), пщприемства Н1меччини, Бторуси) Машинобуд1вн1й кластер з виробництва, реал1за-ц1Т та обслуговування зернозбиральних комбайжв, складноТ стьськогосподарськоТ та шшоТ техжки, який об'еднае пров1дн1 машинобуд1вн1 пщприемства обла-ст1, так1 як: ТОВ "НВП "Херсонський машинобуд1вний завод", ТОВ "Автомобтьний завод "Анто-Рус", ДП "Херсонський завод суднового обладнання та судновоТ арматури", ВАТ "Херсонський завод кар-данних вал1в", ПКО "Концерн "Електромаш", ЗАТ "Акумуляторний завод "Сада", а також ТОВ "НПФ "Монада", ДП "Херсонський чавуноливарний завод", ВАТ "Херсонсьи комбайни" та Ышл [16]. Формування кластеру на базi пiдприемства Херсо-нмаш ускладнено дефщитом коштiв на завершення НДДКР по впровадженню нового типу комбайыв. Вщ-сутнiсть коштiв пов'язана iз падЫням платоспроможно-стi покупцiв технiки заводу. Залучення бторуських i нiмецьких компанм до потенцiйного кластеру передба-чае створення виробничо: кооперацГ| нiмецьких компа-нiй з Херсонмаш iз завантаженням його невикористо-вуваних виробничих потужностей, що може стати поштовхом до розвитку дiяльностi Ыших украТнських пщприемств - потенцмних учасникiв кластеру, а для Херсонмашу означатиме поповнення обтовими кош-тами i можливiсть впровадити цтьовий проект. Це дозволить пщвищити життездатнiсть Херсонмашу i потенцiйного кластеру. Однак виробництво на украш-ських потужностях товарiв iноземних конкурентiв може загострити конкурен^ю на ринку комбайыв УкраТни.
Кластер ¡нформацмних технолог1й (Льв1вська область (УкраТна), йоИпа Шп^а, йоНпа Еко!одю2пе] Zywnosci (Польща)) В украТнсько-польському транскордонному регю-н1 на польсьш територп вже функц1онують два по-тужн1 кластери: "Ав1ац1йна Долина" 1 "Долина оргаж-чноТ Тж1", що надае можливост1 долучення учасниив з украТнськоТ сторони. Так, створений у Львов1 в 2010 р. ^-кластер одним 1з напрям1в своеТ д1яльност1 перед-бачае сп1впрацю ¡з Ав1ац1йною Долиною [17], що стане передумовою для формування транскордонного ^-кластеру. Кризовi явища украТнського 1Т-сектору оминули львiвських 1Т учасникiв, бо вони орiентованi на польсь-ких замовниив; при цьому, украТнський 1Т-сектор у даному випадку буде бтьш пщвладний змiнам середовища Польщк Також втрата порiвняльних переваг львiвського 1Т сектору в рамках кластеру може призвести до реструктуризацп кластеру i вщповщно залучення Ыших 1Т- компанiй до його структури, що може позитивно вплинути на кластер в цтому, однак несе загрозу для украшс^их компанш.
"Слобожанщина" (Харк1вська область (УкраТна), Белгородська область (Рос1йська Федерац1я) Створення кластеру передбачалось на основ! функц1онування украТнсько-росмського технопарку "Слобожанщина", стлвзасновниками якого е Харк1в-ський нацюнальний ун1верситет 1мен1 В.Н. Каразша, Харк1вський нац1ональний ун1верситет радюелектро-жки, Науковий парк "ФЕД" та "Белгородський держа-вний нац1ональний досл1дницький уыверситет" з метою комерц1ал1зац1Т наукових розробок. В рамках такоТ структури було створено Ыновацмну платформу "СЕОТЕСНМОРОив" [18]; розпочато в Белгород-ськ1й област1 буд1вництв заводу з виробництва пщ-шипник1в корпорац1Т "УПЕК". Зовнiшньополiтичнi зв'язки мiж УкраТною i Роаею на даному етапi не сприяють розвитку тюноТ спiвпрацi мiж учасниками в прикордонних територiях, а тому негативного впливу зазнають не лише окремi учасники науковоТ i виробничоТ кооперацiТ, а можливiсть створення самого трансграничного кластеру, i реалiзацiТ уах проектiв, що були нацтеж на пiдтримку функцiо-нування i розвитку кластеру.
Джерело: розроблено автором
З таблиц 2 видно, що формування мiжнародних н теграцiйних класт^в для пiдприемств може вiдкривати додатю^ можливостi щодо функцiонування i розвитку ïх дiяльностi в умовах посилення зовншых шокiв. Од-
нак часто iнтернацiоналiзацiя дiяльностi в рамках кластеру може призвести до посилення нестабтьносл, що буде мати вплив не лише на окремi пщприемства i ор-ганiзацiï в одшй краïнi, а й розповсюдитись на учасниюв
кластеру з шших кра'н, якi пов'язанi мiж собою стшкими господарськими зв'язками.
Висновки i напрями подальших дослiджень. Таким чином, в умовах посилення глобально! нестабть-ностi мiжнароднi iнновацiйнi кластери можуть сприяти пщвищенню стiйкостi функцiонування i розвитку пщприемств - його учаснигав, територш i краТн його дiяльностi. Це стае можливим за рахунок того, що тага об'еднання бтьш самодостатш, можуть краще адаптуватись до нових умов, а також завдячуючи можливост1 здшснення внутрiшнiх структурних перетворень в серединi кластеру i ефективно!' координацiï дiяльностi його учаснигав i комушкацш, здатностi до продукування Ыновацш i по-шуку нових напрямiв i форм ствпрацк Мiжнародний кластер, порiвняно з нацюнальним, використовуючи ресурси декiлькох кра'н, мае можливють здобути дода-тковi переваги вщ мiжнародного розподiлу працi, ефекту спецiалiзацiï та обмiну. Однак сам мiжнародний кластер в цтому може вигравати бiльше, шж його учасники, регiони i кражи дiяльностi, оскiльки завдяки функць онуванню внутрiшнього ринкового механiзму кластеру, в структурi кластеру залишаються лише ефективн i конкурентоздатнi пiдприемства i кражи, що пропонують кращi умови дiяльностi. Мiжнародний iнновацiйний кластер в цтому та економiчнi суб'екти, що отримують по-зитивнi ефекти вщ його дiяльностi, можуть зазнати сер-йозних негативних наслiдкiв у випадку, якщо пщ ризик пщпадуть результати дiяльностi самого кластеру.
Список використаних джерел
1. Гусенко О.С. Розвиток промисловочнновацшних кпастер1в у кражах Европи: стан та перспективи [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/.
2. Ермакова О. А. Роль кластерiв у пщвищенш мiжнародноï конку-рентоспроможност регiону [Електронний ресурс] / О. А. Ермакова// Економка промисловостк - 2009. - №48. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/eprom/2009_48/st_48_12.pdf.
3. OECD (2009), Policy Responses to the Economic Crisis: Investing in Innovation for Long-Term Growth, OECD Publishing.
4. Попельнюхов Р. В. Теоретико-методичш засади макроекономiч-но' стабтьностк "Економка та держава" № 12, 2009, с. 58-61.
5. Фещур Р.В. Економiчна стшюсть пщприемства - становлення по-нятiйного базису/ Р.В. Фещур, Х.С. Барашвська// Проблеми економки та управлiння. Вiсник Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехш-ка". - 2010. - №684.
6. Мохонько Г. А. Стратепчна сшюсть пщприемства та ïï забезпе-чення в умовах нестабiльного ринкового середовища : дис.... канд.
М. Устименко, асп.
КНУ имениТараса Шевченко, Киев
економ. наук. : 08.00.04 - економка та управлшня пщприсмствами (за видами економiчноï дiяльностi) /Г. А. Мохонько. - К., 2010. - 21л.
7. Bazhenova O. External shocks on economic growth of Ukraine: theoretical backgrounds and empirical testing/O. Bazhenova // Вюник Кив-ського нацюнального ушверситету iм. Т. Шевченка. Економка. -К.:ВПЦ "Кшвський ун-т", 2012,N Вип. 140. - С.6-9.
8. Козловський С. В. Стмюсть економiки як фактор безпеки та розвитку держави / Калетшк Г. М., Козловський С. В., Козловський В. О. // Економка Украши. - 2012. - №7. - С. 16-25.
9. Старостша А. О., Кравченко В. А. Ризик-менеджмент: теорiя та практика: Навч. поаб. - К.: 1ВЦ "Видавництво "Полiтехнiка"", 2004.
10. Hart, D.A. (2000), Innovation Clusters: Key Concepts, Working paper, Department of Land Management and Development, and School of Planning Studies, The University of Reading, United Kingdom. http://centaur.reading.ac.Uk/27212/1/0600.pdf.
11. Cainelli, G. (2012), "Production and financial linkages in inter-firm networks: structural variety, risk-sharing and resilience", Journal of Evolutionary Economics. Sep2012, Vol. 22 Issue 4, p711-734.
12. Оболенцева Л. В. Кластериза^я як напрям розвитку нацюналь-ноТ економки : проблеми та перспективи / Л. В. Оболенцева // Економн чш проблеми та перспективи розвитку житлово-комунального госпо-дарства на сучасному етап : матерiали II мiжнар. наук.-практ. конф., Харюв, 20 - 22 жовтня 2010 р. / Мш-во з питань ЖКГ УкраТни, ХНАМГ. -Х. : ХНАМГ, 2010. - С. 173 - 176. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://eprints.kname.edu.ua/17645/.
13. OECD (2009), Clusters, Innovation and Entrepreneurship, Local Economic and Employment Development (LEED), OECD Publishing.
14. Walerud C. and A. Viachka (2012) "Transnational networks of cluster organisations. Cluster Observatory Report" Stockholm: Center for Strategy and Competitiveness, Stockholm School of Economics
15. Шовкалюк В.С. Кластери та шновацшний розвиток УкраТ-ни/Створення та функцюнування шновацшних кластерiв. 1нформацш-но-аналп"ичш матерiали Державного агентства з питань науки, шно-вацш та шформатизацп УкраТни [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://dknii.gov.ua/?q=system/files/sites/default/files/images/Stvor_ta_funk _klasteriv.pdf.
16. Про створення у Херсонськш област машинобудiвноrо кластеру з виробництва, збирання i реалiзацiï зернозбиральних комбайшв: Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв УкраТни на виконанання доручення Президента УкраТни вщ 25 березня 2011 року №1-1/566.
17. Прюритети полiтики iмпортозамiщення у стратеги модершзацп промисловост УкраТни". Аналiтична доповiдь. 1нститут стратепчних дослiджень УкраТни [Електронний ресурс] /Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/
18. Концептуальный подход к созданию системной инновационной платформы GEOTECHNOPOLIS в рамках еврорегиона "Слобожанщи-на" [Текст] / Алексей Кирюхин и др. // Часопис соцiально-економiчноï географп. - 2011. - Вип. 10. - С. 167-172.
Надшшла до редколегм 26.05.14
РОЛЬ МЕЖДУНАРОДНЫХ ИННОВАЦИОННЫХ КЛАСТЕРОВ В ПОВЫШЕНИИ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ УСТОЙЧИВОСТИ СУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
В статье раскрывается, как интеграция в международные инновационные кластеры влияет на повышение экономической устойчивости предприятий-участников кластера, стран и регионов их деятельности в условиях глобальной нестабильности, определяются возможные угрозы и источники нестабильности от интеграции предприятий в такие международные структуры. Ключевые слова: кластер, международный инновационный кластер, экономическая стойкость, глобализация.
M. Ustymenko, PhD student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
THE ROLE OF INTERNATIONAL INNOVATION CLUSTERS ON INCREASING ECONOMIC AGENTS SUSTAINABILITY
The influence of enterprises integration into international innovation clusters on the increasing of enterprises, countries and regions economic sustainability under the global instability are explored. Potential sources of instability and threats of the integration into international cluster structures are defined. Author outlines the main benefits of international innovation cluster for enhancement of economic agents sustainability, such as: possibility for joint exploitation of market opportunities and efforts consolidation for overcoming market threats, cluster self-sufficiency, effective cluster internal reorganization and adaptation in response to external changes. Three clusters (engineering for agriculture production cluster (Hersonska oblast and German enterprises), IT cluster (Lvivska oblast and Poland enterprises), cluster for R&D commercialization (Slobodzanschina euroregion)) are examined to uncover the role of international innovation cluster formation on enhancement of economic agents' economic sustainability.
Keywords: cluster, international innovation cluster, economic sustainability, globalization.
