CC BY
37
© Танцура Л. М., Сало С. В., Третьяков Д. В., Пилипець О. Ю., Лук'янцева О. Ю. УДК 616. 833:576. 8. 094. 7:616. 15:001. 8
Танцура Л. М., Сало С. В., Третьяков Д. В., Пилипець О. Ю., Лук'янцева О. Ю.
РОЛЬ ХРОН1ЧНИХ ГЕРПЕСВ1РУСНИХ 1НФЕКЦ1Й В ¥ЕНЕ31 затримки
ПСИХОМОВНОГО РО3ВИТКУ У Д1ТЕЙ
ДУ «1нститут неврологи, психттрп та наркологи НАМН УкраТни»
(м. Харк1в)
формування розумовоУ вщсталост у д1тей. У багатьох
Дана робота е фрагментом НДР «Вивчити роль хроычних герпесв1русних ¡нфекцм у виникненн розумовоУ вщсталост у д1тей», № держ. реестрацп 0112и001249
Вступ. В1руси Ымейства герпесу належать до найбУпьш розповсюджених в популяцп. 1нфкованють в1русами ц1еУ групи становить, за даними р1зних авто-р1в, до 90 % серед дорослого населення. Герпесв1ру-сами заражена бУпьшють населення нашоУ планети. Як вщомо, спУпьними особливостями для герпесв1ру-Ыв е ¡муносупресивн властивост^ тривала пожиттева персистен^я в орган1зм1 людини, здатнють до ура-ження практично вс1х оргаыв та систем, викликаючи гостру, хроычну, рецидивуючу та латентну форми ¡н-фекцп [3]. Тому рецидивуючими формами захворю-вання страждають вiд 12 до 25 % ¡нфкованих людей, а у 30 %, за даними рiзних авторiв, iнфекцiя виявля-еться в субкгмычнм i латентнiй формi [2, 6, 8].
В останн роки активно вивчались особливост спiвiснування органiзму людини та герпесвiрусiв, ме-ханiзми ¡мунних вiдповiдей на дану iнфекцiю. Вста-новлено, що головною особливiстю ¡мунного статусу при герпетичнiй iнфекцii е формування вторинного iмунодефiциту. Герпесвiруси не ттьки персистують, а й репродукуються в клiтинах ¡мунноУ системи, обу-мовлюючи загибель або зниження функцюнальноУ активностi цих клiтин, що призводить до розвитку вторинних iмунодефiцитних стаыв, якi пiдтримують тривалу персистенцiю, таким чином виникае свое-рiдне «порочне коло». Показано, що у хворих з герпесом знижена продук^я ендогенного iнтерферону, активнiсть натуральних кiлерiв, антитiлозалежна кш-тинна цитотоксичнiсь, зменшена загальна кiлькiсть та знижена активнють нейтрофiлiв, пiдвищена кiлькiсть ¡мунних комплекЫв [5]. Але, незважаючи на давнють та масштабнiсть дослiджень, на сучасному етап немае единого погляду на мехаызми переходу вiрусiв в латентну форму та Ух активацт.
Вщомо, що внутршньоутробне ураження ЦНС вi-русами сiмейства герпесу, призводить, як правило, до виникнення нервово-психiчних порушень, частим проявом яких е затримка психомовного розвитку (ЗПМР) у дiтей. Але, не дивлячись на вщому роль внутрiшньоутробних герпесвiрусних iнфекцiй у пато-логii ЦНС у дтей, дослiджень, саме постнатальних вiрусних iнфекцiй у контекстi причин ЗПМР, нще не проводилося.
Не зважаючи на устхи сучасних нейронаук, за-лишаеться майже невивченою роль хроычних вi-русних iнфекцiй сiмейства герпесу в ^енез1 ЗПР та
наукових центрах св^, а також i в Украiнi протягом останнiх 10-15 роюв активно дослiджувалась роль хроычних герпесвiрусних iнфекцiй у виникненнi рiз-ного патологii ЦНС, зокрема в генезi епiлепсiй i гiпер-кiнезiв [1,9,11] Доведений iнфекцiйний генез багатьох хроычних захворювань головного мозку у дiтей, насамперед, значноУ частини резистентних форм симптоматичних ептепсм, багатьох пароксизмаль-них станiв неепiлептичного кола [7]. Але до цього часу не ¡снуе науково доведено'! теорп впливу хроычних вi-русних ¡нфекцп на розумовий розвиток дiтей.
Затримка психомовного розвитку у дтей - одна ¡з найпоширенiших проблем з якою зустрiчаeться у своУй практик дитячi неврологи, психiатри, психологи, логопеди. Висока розповсюдженють захворю-вання, розмаУття етiологii, клiнiчний полiморфiзм, недостатня ефективнють лiкування визначають цю проблему не ттьки, як виключно медичну, але i як пе-дагопчну та соцiальну [4,10].
Таким чином, метою даного дослщження було з'ясування ролi хронiчних iнфекцiй, викликаних рiзни-ми вiрусами сiмейства герпесу, у гёнез1 ЗПМР (вiрус простого герпесу 1 та 2 титв, 6 типу, вiрус Епштейн-Бар, цитомегаловiрус) у дiтей, та розробка методiв дiагностики, профiлактики та лiкування цього захво-рювання. Завдання дослiдження: вивчити частоту хроычних герпесвiрусних iнфекцiй, яю мають тропiзм до ЦНС у грут дiтей з ЗПМР, дослщити можливу етi-опатогенетичну роль герпесвiрусних iнфекцiй у ви-никненнi ЗПМР, розробити дiагностичнi критерii, якi обумовлюють необхщнють проведення специфiчноi противiрусноi терапп у дiтей.
Об'ект I методи дослщження. Об'ектом даного дослiдження були дiти ¡з затримкою психомовного розвитку, яю складали основну групу. У рамках дослщження було проведено комплексне обстеження в динамМ 50 дтей (основна група) з даною пато-логieю, вiком вiд 5 до 7 роюв. Проводилося клшко-неврологiчне, клiнiко-анамнестичне, клiнiколабо-раторне (комплекс стандартних загальнокглычних обстежень), iмунологiчне (1ФА, а при необхiдностi метод ПЛР), психодiагностичне, електрофiзiологiчне (ЕЕГ всiх дтей в динамiцi, при необхiдностi ЕЕГ моы-торинг), та нейровiзуалiзацiйне (КТ, МРТ) обстеження. Данi обстеження основноУ групи зiставлялися з даними дтей, що складали контрольну групу - дiти з непароксизмальною i непрогресуючою патологieю ЦНС без когытивних порушень, та будь-яких епiлеп-тичних нападiв або ¡нших пароксизмальних стаыв
□ Основна група
□ Група контролю
100908070605040302010 0
а»**
ж
л*
Рис. 1. Структура скарг батьмв дггей ¡з ЗПМР.
□ Основна група
□ Контрольн а група
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
[Тг ^ТБггЕ;
о*®"
ОР*
Рис. 2. Обтяжешсть антеперинатального анамнезу.
100-г 908070605040-1 30 20 10
Контрольна 0 група
□ Основна група
в анамнез!. Дану групу складали 20 д!тей вком вщ 5 до 7 роюв.
Результати досл¡джень та "Гх обгово-рення. В ход! дослдження встановлено, що основною скаргою батьюв д!тей основноУ групи була затримка саме мовного розви-тку. Серед великоУ юлькост! додаткових скарг (розлади поведЫки, порушення в сфер! рух!в, головы бол!, несформованють навичок охай-ност!, розлади сну, страхи), скарга на ЗПР ви-словлювалася лише у (68,00 ± 7,09) % с!мей (рис. 1).
Обтяженють антеперинатального анамнезу вщзначалася у переважноУ бтьшост! (88,00 ± 4,64) % д!тей основноУ групи та у (40,00 ± 11,24) % д!тей групи контролю. Су-путня соматична патолопя спостер!галася в обох групах з практично однаковою частотою (90,00 ± 4,29) % та (80,00 ± 9,18) % вщ-повщно (рис. 2).
При психоневролопчному обстеженн! ЗПМР була виявлена у 100 % д!тей основноУ групи. Також у них було д!агностовано: тть-ки мовн! порушення - у (92,00 ± 3,88) % пац!-ент!в, розлади поведЫки - у (86,00 ± 4,96) % д!тей, ппердинам!чний синдром та пом!рн! рухов!, тонусн! або координации порушення - по (78,00 ± 5,92) % пац!ент!в (рис. 3).
За результатами в!русолопчного об-стеження ознаки активних герпесвирусних ¡нфекцм виявлено у (64,00 ± 6,86) % д!тей основноУ групи та у (15,00 ± 8,19) % д!тей групи контролю (рис. 4). Це свщчить на ко-ристь ппотези про певну роль герпесв!рус-них ¡нфекц!й у формуванн! ЗПМР у д!тей. За результатами в!русолопчного обстеження звертае на себе увагу висока частота актив-ност! герпесв!русних ¡нфекц!й у д!тей ¡з грубою (100,00 ± 0,00) % й важкою затримкою (81,82 ± 12,20) % ! низька при легких формах когытивного дефщиту (18,75 ± 10,08) %.
Серед ус!х активних герпетичних ¡нфек-ц!й ЦМВ зустр!чався бтьш н!ж в половин!
100 90 80 7060504030 20 10-
0
п_
Основна група
□ Дгги с ознаками герпесв1русно"1 активност!
Контрольна група
□ Д1ти без ознак герпесв1русн"1 актив ноет!
Рис. 3. Спектр клЫчних прояв¡в у д^ей ¡з ЗПМР.
Рис. 4. Частота активних в¡русних ¡нфекц¡й.
piBHOMipHO у д1тей 3i BciMa формами ЗПМР. 3 ¡ншого боку, ВГЛ6 частше дiaгноcтувaвcя у випадках з легкою й середньою формою затримки розвитку.
Hеобхiдно зазначити на ютотну перевагу активних моношфек-цiй над комбЫованими збудниками в доcлiджувaнiй груп дiтей iз ЗПР. Kомбiнaцiя з 2-х i 3-х активних герпетичних Ыфекцм не може бути ознакою важкост когнiтивних порушень у дтей, а також не можуть використовуватися в якост прогностичного кpитеpiя в оцЫц розвитку дитини (рис. 5).
В груп з 24 дтей, яким була проведена пpотивipуcнa тератя, тiльки в 3-х (12,50 ± 6,90) % не вiдмiчaлоcя яко!-небудь позитивно! динaмiки в когытивному розвитку. Дaнi дiти, як правило, належали до групи iз грубою та тяжкою формою ЗПМР. Пюля про-тивipуcно! терапп в бтьшост випaдкiв (87,50 ± 6,90) % батьками й лкарями було вщзначено того або iншого ступеня полiпшення когнiтивних функцiй, що наочно вщображалося в деякому полошены мови та фоpмувaннi вiдcутнiх побутових навичок.
Висновки. Таким чином, в результат даного доcлiдження було чтео показана важлива роль геpпеcвipуcно! Ыфекцп у пору-шеннi фоpмувaннi когытивних здiбноcтей. Oтpимaнi дaнi дають пщставу на користь гiпотези щодо несприятливого впливу гер-пеcвipуcно! Ыфекцп на психомовний розвиток дтей. В результат адекватно! пpотивipуcно! терапп у дтей з ознаками активно! герпетично! шфекцп в бiльшоcтi випадюв вдалося отримати позитивну динaмiку в !х психомовному розвитку, що мае велике практичне значення.
Перспективи подальших дослщжень. Без cумнiву, напря-мок даного дослщження е перспективним. Ведеться подальша робота з розробки терапевтичних та профтактичних зacобiв, якi попереджують поглиблення когнiтивних порушень. Вивчаються можливост cпецифiчно! i неcпецифiчно! пpотивipуcно! терапп активних геpпеcвipуcних iнфекцiй в комплексна терапп дiтей iз ЗПМР.
Л1тература
1. Волошина H. П. Оптимизация лечения хронических герпетических нейроинфекций с использованием противовирусной терапии / H. П. Волошина, И. Л. Левченко // Лки Укра'ши. - 2009. - № 3 (129). - С. 40-43.
2. Гранитов В. М. Герпесвирусные инфекции / В. М. Гранитов. - НГМА, 2001. - 80 с.
3. Деконенко Е. П. Вирус герпеса и поражение нервной системы / Е. П. Деконенко // Российский медицинский журнал. -2002. - № 2. - С. 46-49.
4. Емелина Д. А. Задержки темпа психического развития у детей (обзор литературных данных) / Д. А. Емелина, И. В. Макаров // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В. М. Бехтерева. - 2011. - № 3. - С. 11-16.
5. Ершов Ф. И. Герпетическая инфекция: вопросы патогенеза, методические подходы к терапии / [Ф. И. Ершов, А. Л. Коваленко, М. Г. Романцов и др.]. - М., 1997. - 97 с.
6. Исаков В. А. Герпесвирусные инфекции человека. Руководство для врачей / В. А. Исаков, Е. И. Архипова, Д. В. Исаков. - СПб., 2006. - 302 с.
7. Петрухин А. С. Современные представления об этиологии и патогенезе тиков / А. С. Петрухин, М. Ю. Бобылова // Неврологический журнал. - 2004. - № 34. - С. 47-52.
8. Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Ю. В. Лобзина. - С. Пб.: Фолиант, 2000. - 932 с.
9. Танцура Л. Н. Место герпес-вирусных инфекций в этиологии резистентных эпилепсий у детей / Л. Н. Танцура, Е. Ю. Пи-липец // Материалы Первого Балтийского Конгресса по детской неврологии посвященного 75-летию кафедры нервных болезней СПБ ГПМА, 8-9 июня 2007. - Санкт-Петербург, 2007. - Код доступа http://zrenielib. ru/docs/index-13269. html.
10. Юрьева Л. Н. Динамика распространения психических и поведенческих расстройств в мире и в Украине / Л. Н. Юрьева // Медицинские исследования. - 2001. - Т. 1, Вып. 1. - С. 32.
11. Gordon B. Long-term cognitive sequelae of acyclovir-treated herpes simplex encephalitis / B. Gordon, O. A. Seines, J. Jr. Hart [et al.] // Arch Neurol. - 1990. - № 47 (6). - Р. 646-647.
УДК 616. 833:576. 8. 094. 7:616. 15:001. 8
РОЛЬ ХРОН1ЧНИХ ГЕРПЕСВ1РУСНИХ 1НФЕКЦ1Й В ¥ЕНЕ31 ЗАТРИМКИ ПСИХОМОВНОГО РОЗВИТКУ (ЗПМР) У Д1ТЕЙ
Танцура Л. М., Сало С. В., Третьяков Д. В., Пилипець О. Ю., Лук'янцева О. Ю.
Резюме. Метою даного дослщження було з'ясування pолi хроычних Ыфекцм, викликаних piзними вipуca-ми Ымейства герпесу, у ^енез1 ЗПМР у дтей, та розробка методiв дiaгноcтики, профтактики та л^вання цього
Важка Груба
□ ЦМВ □ ВПГ6 О Комбшаци
□ ВПГ1,2
Рис. 5. Структура виявлених активних герпетичних ¡нфекцш у груш дп~ей залежно вщ форми ЗПМР.
випадюв (17 з 32 ) або у (34,00 ± 6,77) % з уЫх 50 дтей iз ЗПМР. ЦМВ нколи не дia-гностувалися у дтей iз грубою ЗПР i спо-стертався переважно у випадках легко! та середньо! ступеы важкостк Таким чином, напрошуеться висновок про безперечний вплив хроычно! персистенцп даного вipуcу на формування затримки коп-лтивного розвитку негрубого й середнього ступеня.
ВПГ1,2 i ВГЛ6 зуcтpiчaлиcя з однаковою частотою - кожний приблизно у третини дтей з ознаками активнос^ шфекцп (11та 9 з 32) або у (22,00 ± 5,92) % i (18,00 ± 5,49) % вщ уЫе! обстежувано! групи в 50 дтей. Слщ зазначити, що ВПГ1,2 дiaгноcтувaвcя
3
2
1
0
захворювання. Було проведено комплексне обстеження (кглнко-невролопчне, ¡мунолопчне (1ФА), психод1аг-ностичне та ЕЕГ та ¡ним обстеження) в динамц 50 д1тей вком вщ 5 до 7 роюв.
Ознаки активних герпесвирусних ¡нфекцм виявлено у (64,00 ± 6,86) % д1тей основноУ групи та у (15,00 ± 8,19) % д1тей групи контролю.
Таким чином, в результат! даного дослщження було ч1тко показана важлива роль герпесв1русноУ ¡нфекцп у порушены формуванн когытивних зд1бностей. Отриман дан дають пщставу на користь ппотези щодо не-сприятливого впливу герпесв1русноУ ¡нфекцп на психомовний розвиток д1тей.
Ключов1 слова: затримка психомовного розвитку, д1ти, герпесв1русы ¡нфекцп.
УДК 616. 833:576. 8. 094. 7:616. 15:001. 8
РОЛЬ ХРОНИЧЕСКИХ ГЕРПЕСВИРУСНЫХ ИНФЕКЦИЙ В ГЕНЕЗЕ ЗАДЕРЖКИ ПСИХОРЕЧЕВОГО РАЗВИТИЯ (ЗПРР) У ДЕТЕЙ
Танцура Л. Н., Сало С. В., Третьяков Д. В., Пилипец О. Ю., Лукьянцева О. Ю.
Резюме. Целью данного исследования было определение роли хронических инфекций, вызванных различными вирусами семейства герпеса, в генезе ЗПРР у детей, и разработка методов диагностики, профилактики и лечения этого заболевания. Было проведено комплексное обследование (клинико-неврологи-ческое, иммунологическое (ИФА), психодиагностическое и ЭЭГ и другие обследования) в динамике 50 детей в возрасте от 5 до 7 лет.
Признаки активных герпесвирусных инфекций обнаружено в (64,00 ± 6,86) % детей основной группы и в (15,00 ± 8,19) % детей группы контроля.
Таким образом, в результате данного исследования было четко показана важная роль герпесвирусной инфекции в нарушении формировании когнитивных способностей. Полученные данные дают основание в пользу гипотезы о неблагоприятном воздействии герпесвирусной инфекции на психоречевое развитие детей.
Ключевые слова: задержка психоречевого развития, дети, герпесвирусные инфекции.
UDC 616. 833:576. 8. 094. 7:616. 15:001. 8
The Role of Chronic Herpesvirus Infections in the Genesis of Mental Retardation in Children
Tantsura L. M., Salo S. V., Tretyakov D. V., Pylypets O. Yu., Luk'yantseva O. Yu.
Abstract. Viruses herpes family are the most common in the population. Infection with this group is, according to different authors, up to 90 % of the adult population. Despite this, it is the role of postnatal herpesvirus infections in the context of the causes of mental retardation (MR) in children never carried out.
Driven infectious genesis of many chronic diseases of the brain in children, especially, much of resistant forms of symptomatic epilepsy, many paroxysmal states nonepileptic circle. But so far there is no scientifically proven theory of chronic viral infection on the mental development of children.
MR in children - one of the most common problems that occur in their practice pediatric neurologists, psychiatrists, psychologists, speech therapists. The high prevalence of the disease, a variety of etiologies, clinical polymorphism, lack of treatment efficacy determine this issue not only as exclusively medical, but also as an educational and social.
The purpose of this study was to determine the role of chronic infections caused by different viruses herpes family, the genesis MR (herpes simplex virus types 1 and 2, type 6, Epstein-Bar, cytomegalovirus) in children and the development of methods of diagnosis, prevention and treatment the disease.
The object of this study were children with MR, which constituted the main group. In the study conducted a comprehensive survey of the dynamics of 50 children (main group) with this pathology, aged 5 to 7 years. Conducted clinical neurology, clinical and anamnestic, clinical and (complex standard general clinical examinations), immunological (ELISA and PCR if necessary), psychodiagnostic, electrophysiological (EEG of children in dynamics, where appropriate EEG monitoring) and neuroimaging (CT, MRI ) survey.
According to the results of virological examination signs of active herpesvirus infection detected in (64,00 ± 6,86) % of children in the main group and (15,00 ± 8,19) % of children in the control group. This suggests the hypothesis of a role in the formation of herpesvirus infections in children MR. According to the results of virological examination noteworthy high frequency activity herpesvirus infections in children with coarse (100,00 ± 0,00) % and severe delay (81,82 ± 12,20) % and low in mild cognitive decline (18,75 ± 10,08) %.
In the group of 24 children, which was held antiviral therapy, only 3 (12,50 ± 6,90) % not observed any positive dynamics in cognitive development. These children tend to belong to a group of rough and severe MR. After antiviral therapy in most cases (87,50 ± 6,90) % parents and doctors noted certain degree of improvement in cognitive function, which is clearly displayed in some languages and improving household formation missing skills.
Thus, as a result of this study clearly shows the important role of herpesvirus infection in violation of formation of cognitive abilities. These data provide a basis for hypotheses about the adverse effects of herpes infection on psychoverbal development of children.
The direction of this research is promising. Further work is underway to develop therapeutic and prophylactic drugs that prevent the deepening of cognitive impairment. Possibilities of specific and non-specific antiviral therapy of active herpes infection in the treatment of children with MR.
Keywords: mental retardation, children, herpesvirus infection.
Рецензент - проф. Дубинська Г. М.
Стаття надшшла 9. 09. 2014 р.
