CC BY
36
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.321:616.42]-007.61:577.112:579.22]-53.2 DOI: 10.22141/2224-0551.6.74.2016.82136
ЛЕЖЕНКО Г.О.1, АБАТУРОВ O.G.2, ПАШКОВА O.G.1
1ЗапорЬький державний медичний унверситет, м. Запоржжя, Укра/на
2ДЗ «Анпропетровська медична академя МОЗ Укра'/ни», м. Ан!про, Укра'/на
РОЛЬ ЕНДОГЕННИХ АНТИМЖРОБНИХ ПЕПТИД|В У БAKTЕPiAЛЬHiЙ КОЛОЫЗАЦП НОСОГЛОТКИ В ДПЕЙ i3 ГiПЕPПЛAЗieЮ РЕТРОНАЗАЛЬНОТ МИГДАЛИНИ
Резюме. До^дженорiвень антимкробних nеnтидiв у сироватц кровi 35 дтей з аденоЧдитом, асоцшо-ваним з гiперплазieю ретроназальноЧ мигдалини. Установлено, що в дтей ш гiперплазieю ретроназаль-ноЧ мигдалини вiдбуваeться зниження вмсту в сироватц кровi кателщидину ЬЬ-37, сурфактантного быка 8Р-Б, бактерицидного быка, що посилюе проникшсть клтин, та тдвищення рiвня лактоферину. Доведено, що порушення продукщ антимжробних пептидiв е одним з патогенетичних факторiв роз-витку хрошчного запалення в носоглотц при гшерплазп ретроназальноЧ мигдалини в дтей. При цьому виражешсть даних змт залежить вгд ступеня гтерплазп ретроназальноЧ мигдалини та максимально проявляеться при аденоЧдних вегетащях 3-го ступеня. Фактором компенсащ, спрямованим на вiднов-лення адекватноЧ iмунноiреактивностi в дтей ш гiперплазieю ретроназальноЧ мигдалини, е розвиток гтерплазп тднебтних мигдалин, що необхiдно враховувати при плануванш обсягу лкувальних заходiв. Ключовi слова: гтерплазЬяретроназальноЧмигдалини, кателщидин ЬЬ-37, сурфактантний блок 8Р-Б, бактерицидний блок, що посилюе проникшсть клтин, лактоферин, дти.
Одшею з найпоширешших патологш у струи^ захворювань лор-оргашв у дгтей е лiмфоi¡дна ппер-плаз1я лiмфоглоткового кшьця, частота виникнен-ня яко! варгое вщ 5—6,6 до 74,3—87,3 % залежно вщ вжу дитини [5, 13, 16]. У груш дггей, яю тривало та часто хворшть, випадки захворювання л1мФоглот-кового кшьця дiагностуються в 50 % пащентш [12]. Збшьшення глотково! мигдалини в дггей призво-дить не тшьки лише до утруднення носового дихан-ня, але й до частих простудних захворювань i часто супроводжуеться розвитком хрошчного запалення [2]. Це вщбуваеться внаслщок того, що гiперплазiя лiмфоглоткового кшьця, в основi яко! е реактивна гiперплазiя мюцево! л1мФо1дно1 тканини у вщповщь на антигеннi впливи, формуеться на фот значних iмунних порушень у тканинi самих мигдалин [1, 3, 6, 14]. Результати проведених дослщжень вказують, що для дггей iз гiпертрофiею пiднебiнних i глотково! мигдалин притамант запальнi змiни i гiперплазiя л1мФо!дних фолiкулiв, мiжфолiкулярних тканин, дисбаланс про- та протизапальних цитокшв. Усе це пiдтверджуе наявнiсть неадекватносп Гмунно! вiдповiдi та хрошзацп запалення [9, 10], що в поед-нанш з хрон1чною носоглотковою шфекщею в по-
дальшому призводить до розвитку мiсцевого Гмуно-дефiциту слизових [3].
Дослщження останнк рок1в свщчать про патоге-нетичне значення ендогенних антимжробних пеп-тид1в (АМП) у формувант запального процесу при р!зних формах патологи [4, 7, 20]. Вщомо, що анти-м1кро6н1 пептиди виступають першою лiнiею захис-ту при ресшраторнш патологи за рахунок зниження життедаяльносп основних збудниюв [25]. Однак продукцш антимiкробних пептвддв i 1х дiагностичне значення при хротчнш патологи л1мФоглоткового к1льця в дггей вивченi недостатньо. Уточнення характеру реагування антимiкробних пептидiв у дией 1з гiперплазiею ретроназально! та шднебшних мигдалин дозволить виявити механiзми, як1 лежать в
Адреса для листування з авторами: Леженко Геннадш Олександрович E-mail: [email protected]
© Леженко Г.О., Абатуров О.6. , Пашкова О.6., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
0CH0Bi формування рiзних клiнiчних npoMBiB захво-рювання, що i визначило мету дано! роботи.
Мета дослщження: дослщити роль ендогенних антимiкробних пептидiв у баи^альнш колошзацц носоглотки в дггей i3 гiперплазieю ретроназально! мигдалини.
MaTepiaAM та методи дocлiджeння
Нами було вщбрано 35 хворих вiком вiд 3 до 10 роив (середнiй вж пацieнтiв становив 6,6 ± 0,9 року) i3 хронiчним аденощитом, що був асоцшо-ваний i3 гiперплазieю ретроназально! мигдалини. Схема обстеження дггей включала загальний огляд, проведення отоларинголопчного огляду з визна-ченням ступеня збiльшення аденощних вегетацiй, пiднебiнних мигдалин та 1х запалення, ендоскотч-не дослщження порожнини носа, клтчний ана-лГз кров^ рентгенографiю придаткових пазух носа, мжробюлопчне дослiдження мазкiв ¡з ротоглотки. За формою лор-патологи дгга були розподiленi на 3 групи: аденощш вегетащ! II ступеня — 11 дггей (1-ша група), аденощш вегетацп III ступеня — 13 дь тей (2-га група) та аденощш вегетащ! 3-го ступеня в поеднаш з гiпертрофieю пiднебiнних мигдалин II—III ступеня — 11 дггей (3-тя група). Контрольну групу становили 15 здорових дiтей, репрезентатив-них за вжом та статтю.
Проведено визначення вмюту антимiкробного пептиду — кателщидину (LL-37) у сироватцi кров1 дiтей методом iмуноферментного аналiзу (1ФА) з використанням комерцiйного набору LL-37 (Hycul-biotech, Нiдерланди). Дослiдження р1вня лактофе-рину проводилося з використанням комерцшного набору Human Lactoferrin виробництва Hyculbiotech (Нiдерланди). Визначення сурфактантного быка SP-D у сироватцi кровГ проводили за допомогою методу 1ФА з використанням комерцшного набору Human SP-D виробництва Hyculbiotech (Нщерлан-ди). Рiвень бактерицидного б!лка, що пщвищуе про-никшсть клгган (bactericidal/permeability-increasing protein — hBPI), вивчався методом 1ФА з використанням тест-наборiв Human BPI (Hyculbiotech, Hi-дерланди).
Отриманi результати опрацьовано методом варь ацшно! статистики з використанням пакета аналiзу програми Statists for Windows 6.0 з обчисленням середнього арифметичного (М), середнього квадратичного вщхилення (ст) i середнк помилок (m), коефiцiента парно! лшшно! кореляцп Пiрсона (r). Для ощнки вiдмiнностей показникiв у порiвнювa-них групах використовувався t-критерiй Стьюдента. Вщмшносп вважали вГрогщними при р < 0,05.
Результати дослщження та ix обговорення
Haйбiльш характерними скаргами в груш дггей ¡з гiперплaзiею ретроназально! мигдалини були утруд-нення носового дихання (100 %), сон ¡з вщкритим ротом (85,7 %), хротння пщ час сну (94,3 %), кашель, переважно вночГ та в рaнковi години (71,4 %), зниження слуху рГзного ступеня вираженосп (31,4 %), нaявнiсть видiлень ¡з порожнини носа (51,4 %). У бшьшосп дiтей вщзначалися чaстi гострГ респiрaторнi вГрусш шфекщ! (74,3 %) та наявшсть рецидивуючих синусипв (68,6 %).
При дослщженш в носоглотщ в дiтей визначали-ся аденощш вегетащ! 2-3-го ступеня, набряк слизо-во! оболонки порожнини носа. У 20 (57,1 %) дггей у носових ходах були наявш слизовГ або слизово-гнш-ш видiлення. Слизовий в'язкий або гншний ексудат на заднш стшщ глотки був наявний у 23 випадках (65,6 %). В 11 дггей (31,4 %) визначалася гшертроф1я пщнебшних мигдалин 2-3-го ступеня.
У процеа кл1шчного обстеження додатково було проведено бактерюлопчне обстеження мазкш ротоглотки дггей ¡з гГперплазГею ретроназально! мигдалини. Результати проведеного обстеження надано в табл. 1.
Як видно з табл. 1, мжрофлорою, що домшу-вала в ротоглотщ дггей уах груп спостереження, виступали бактерГ! роду Haemophilus (23 дитини — 65,7 %), в 3 рази рщше зустрГчалася кокова флора (7 дггей — 20,0 %), у поодиноких випадках висГвалися др1жджоподГбнГ гриби (2 дитини — 5,7 %) та паличка синьо-зеленого гною (1 дитини — 2,8 %). У 2 (5,7 %) дггей патогенно! мжрофлори при бактерюлопчному дослiдженнi мазюв ¡з ротоглотки видшено не було.
Таблиця 1. Результати мiкробiологiчного досл1дження мазюв ¡з ротоглотки в дтей ¡з пперплаз1ею
ретроназальноi мигдалини
MiKpo$nopa 1-ша група, n = 11 2-га група, n = 13 3-тя група, n = 11
n % n % n %
Haemophilus haemolyticus 3 27,3 4 30,8 4 36,4
Haemophilus influenzae 4 36,4 5 38,5 3 27,3
Pseudomonas aeruginosa - - 1 7,7 - -
Staphylococcus aureus 1 9,1 1 7,7 - -
Streptococcus pneumoniae 1 9,1 - - 1 9,1
Streptococcus pyogenes - - 2 15,4 1 9,1
Candida albicans - - - - 1 9,1
Candida, non albicans - - - - 1 9,1
PicT MiKpoopraHi3MiB BiAcyrHrn 2 18,2 - - - -
З урахуванням того, що стiйкiсть до шфжуван-ня слизово! оболонки ротоглотки i навколоносо-вих пазух забезпечуеться не тГльки мукоцилiарною транспортною системою та мехашзмами специфГч-ного iмунiтету, а й антимiкробними факторами [11], наступним етапом роботи було визначення в сироватцГ кровi 35 дггей i3 гiперплазieю лiмфоглоткового кГльця антимiкробних пептидiв (табл. 2).
За результатами проведеного дослщження було встановлено, що вмют кателщидину LL-37 у груш дггей Гз аденощними вегетацiями II ст. був у 5,5 раза вищим вщ показникiв контрольно! групи (p < 0,05). Тобто колошзац1я верхнГх дихальних шляхГв патогенною мжрофлорою в дiтей з аденощними вегетацГями II ст. призводить до продукцГ! LL-37, що мае широкий спектр антимжробно! активносп щодо бактерiй, грибГв, паразитiв, у тому числГ бактерiй роду Haemophilus [31, 32]. У той же час у груш дь тей з аденощними вегетацiями III ст. та при !х по-еднанш з гiпертрофiею пiднебiнних мигдалин вмют LL-37 статистично не вщрГзнявся вщ показникiв контрольно! групи. Установлений факт потребуе всебiчного вивчення, однак можливо припустити, що зниження вмюту LL-37 у сироватщ кровГ дiтей 2-! та 3-! груп зумовлене не недостатшм синтезом, а пщвищеною утилГзащею означеного антимжроб-ного пептиду в умовах значно! колошзацГ! грамнега-тивною флорою. Додатковим фактором, що сприяе зниженню вмГсту в сироватцГ кровГ LL-37, на наш погляд, виступае те, що означений антимжробний пептид виконуе протизапальну функцго, внаслiдок чого вщбуваеться прискорення його метаболiзму. Не виключена також можливГсть негативного впли-ву муцину слини на актившсть LL-37, що знижуе антимiкробнi властивосп даного антимiкробного пептиду [17] i, як наслiдок, сприяе його пщвищенш утилГзацГ!.
Аналiз вмГсту лактоферину в дггей Гз гiперплазiею ретроназально! мигдалини виявив його суттеве пГд-вищення в сироватцi кровГ порГвняно з показника-ми контрольно! групи (табл. 2). До того ж найбГльш значуще збГльшення продукцГ! лактоферину було вГдмГчено в групах дГтей з аденощними вегетацГями II ст. та при поеднанш аденощних вегетацГй Гз гшер-трофГею пГднебшних мигдалин, в яких рГвень даного антимжробного пептиду був пГдвищений у 37 та 30 разГв вщповГдно. У груш пащенпв з аденощними вегетацГями III ст. хоча i спостерГгалося пщвищен-ня концентрацГ! лактоферину в сироватцГ кровГ вГд-повГдно до показниюв контрольно! групи, але його вмют був майже в 3 рази нижчим, анГж у груш дГтей з аденощними вегетацГями II ст. (р < 0,05).
Вщомо, що лактоферин може активно синтезу-ватися клГтинами слизових оболонок, мае вираже-ну протизапальну актившсть i здатнють блокувати формування бактерГальних бюплГвок i виступае першим бар'ером на шляху шфекцГ! [15, 28, 30]. У зв'язку з цим збГльшення концентрацГ! лактоферину в дГтей Гз гшерплазГею ретроназально! мигдалини, ймовГрно, пов'язане з розвитком протизапально!
реакцГ!. З шшого боку, за даними Beata Nadolska та спГвавт. [27], великГ концентрацГ! лактоферину при-зводять до пригшчення пролГферацГ! фГбробластГв, у зв'язку з чим можливо припустити, що в дГтей з аденощними вегетацГями III ст. вщбуваеться недо-статнш синтез даного пептиду або його виснаження внаслщок пщвищеного споживання. Нами отрима-но прямий кореляцГйний зв'язок мГж вмГстом LL-37 та лактоферину (r = +0,55), тобто при недостатнш експресГ! LL-37 спостерГгаеться зниження синтезу лактоферину.
Таким чином, означеш даш виступають чГтким свГдченням того, що при збГльшенш ретроназально! мигдалини до 3-го ступеня на фош повно! обтурацГ! хоан та розвитку хрошчного запалення вГдбуваеться вГрогГдне зниження вмГсту антимжробних пептидГв першо! лГнГ! захисту, тобто формуються порушення мГсцевого ГмунГгету та зниження запально! Гмуно-реактивностГ органГзму. На даному тлГ гшертрофГя пГднебГнних мигдалин слГд розглядати як компенса-торний процес, спрямований на вщновлення Гмун-но! реактивностГ.
Наступним етапом роботи було дослщження в сироватцГ кровГ дГтей Гз гшерплазГею ретроназально! мигдалини вмГсту сурфактантного бГлка SP-D (табл. 2). Вщомо, що SP-D — це компонент сур-фактанту легень, представник сГмейства колагено-подГбних лектишв (колектишв), що вщграе одну з важливих ролей у вродженш антитГлонезалежнГй ГмуннГй вщповщ [8]. На сьогоднГ добре вивчена роль SP-D в Гмунному захистГ нижнГх дихальних шлях1в, де даний антимжробний пептид зв'язуеться з фрагментами карбогщрапв, яю присутнГ на по-верхнГ бактерГй, грибГв та вГрусГв [24].
За результатами дослГдження було встановлено, що вмют сурфактантного бГлка SP-D у сироватцГ кровГ дГтей з аденощними вегетацГями II ст. мав тенденщю до зниження порГвняно з показниками контрольно! групи, але без статистично! вГрогщ-ностГ Натомють у груш дГтей з аденощними вегетацГями III ст. вмют SP-D у 2,8 раза був нижчим, анГж його рГвень у контрольнш груш (p < 0,05). НайбГльш низью концентрацГ! означеного антимжробного пептиду (у 5 разГв нижчими за показ-ники контрольно! групи) були встановлеш в груш дГтей, у яких аденощш вегетацГ! поеднувалися з гшертрофГею пГднебГнних мигдалин. При цьому найбГльш низький вмют SP-D був притаманний пащентам, у яких визначалися найменшГ значення LL-37 (r = +0,61, p < 0,05). Отримаш нами результати збпаються Гз даними Xiao-Peng Qu та спГвавт. [29], яю вважають недостатню експресш сурфактантного бГлка SP-D одшею з провщних причин формування хрошчного запалення в носоглотщ та розвитку хрошчного риносинуситу при аденощнш гшертрофГ! в дГтей.
У подальшому було дослГджено вмГст у сироватцГ кровГ дГтей, яю знаходилися пщ спостереженням, бактерицидного бГлка, що пщвищуе проникнють клГтин, який е единим антибактерГальним пепти-
дом, що як дiе проти грамнегативних бактерiй, так г нейтралiзуе ендотоксини [19]. Кр1м того, ИВР1 виступае потужним нейтрал1затором прозапальних молекул лшополюахарвддв на зовн1шн1й мембран1 грамнегативних бактерш, зб1льшуе проникн1сть мембрани м1крорган1зму 1 може забезпечити першу лшш захисту в1д можливого проникнення бактерш [18].
Проведений анал1з, дан1 якого наведено в табл. 2, показав, що в д1тей 1з пперплаз1ею ретроназально! мигдалини, незалежно в1д и ступеня, вщбувалося зниження ИВР1 бГльше н1ж в 3 рази пор1вняно з1 значеннями контрольно! групи (р < 0,05). З ураху-ванням того, що ИВР1 реал1зуе свою дго проти грамнегативних бактерш, недостатня його продукц1я в д1тей 1з г1перплаз1ею ретроназально! мигдалини може виступати ще одним патогенетичним фактором формування та п1дтримання хрон1чного запа-лення в носоглотц1 на фош дом1нування патогенно! грамнегативно! м1крофлори.
Таким чином, виходячи з даних проведеного до-слщження, можна стверджувати, що в д1тей 1з почат-ковим ступенем гшерплазп ретроназально! мигдалини на фош бактер1ально! колошзацп носоглотки спостер1гаеться шдукц1я вироб1тки антим1кробних пептид1в, високий р1вень яких у циркулюючий кро-в1 зменшуе число загострень бактер1ально! шфекци та забезпечуе бГльш легкий переб1г захворювання [33]. У той же час сам1 антимжробш пептиди можуть призводити до зростання бактер1ально! в1рулент-ност1 через кооптащю пептид1в або зм1ну бактер1-ально! експресГ! ген1в в1рулентност1 [21].
НайбГльш добре вивченим механ1змом формування резистентност1 грамнегативних бактер1й до антим1кробних пептид1в е модиф1кац1я лшополь сахарид1в бактер1ально! кл1тини, що призводить до зменшення електронегативно! поверхн1. Ц1 змши спричиняють зниження електростатичного при-тягання позитивно заряджених антим1кробних пептид1в до бактерш 1 таким чином зменшують АМП-опосередковану загибель мжрооргашзму [26]. Якщо ст1нки грампозитивних бактер1альних кл1тин м1стять невелику к1льк1сть лшополюахари-д1в, то грамнегативш бактерГ! виробляють велику кГльюсть л1попол1сахарид1в, 1, таким чином, за ра-хунок пригн1чення взаемодГ! з АМП ц1 поверхнев1
структури приводять до зменшення !х бактерицидно! дп [22].
Ще одним мехашзмом стiйкостi багатьох бакте-рiй до антимжробних пептидiв, що сприяе колошзацп органiзму, е активне вигнання АМП з бакте-рiальноi клггини за допомогою ефлюксних насосiв [21]. Формування резистентност бактерiй до ан-тимiкробниx пептидiв пов'язане також з активним синтезом протеаз, що призводять до зниження ак-тивностi АМП iз подальшою ЗСх деградацiею [23]. Крiм того, проведенi дослщження вказують на те, що бактерп роду Haemophilus мають також меxанiзм активного iмпорту антимiкробниx пептидiв у цитоплазму з подальшою ЗСх внутршньоклггинною де-градацiею. При цьому нейтралiзованi таким чином АМП служать живильним середовищем для росту бактерiй [21].
Таким чином, наявнють певних меxанiзмiв стш-костi бактерiй до антимiкробниx пептцщв призводять до порушення регуляцГ! синтезу останнк i зниження ix активносп (рис. 1).
При цьому недостатнш синтез хоча б одного з антимжробного пептиду може ютотно вплинути на патогенез захворювання, що пщкреслюе важливiсть ix концентраций в пiдтримцi гомеостазу [21]. Щ данi свщчать про те, що зниження синтезу антимжробних пептидiв сприяе розвитку надмiрного бактерiального росту, насамперед за рахунок грамнегативно! мжро-флори, та хрошзацГ! запального процесу в носоглотщ.
Висновки
1. Результати проведеного дослщження свiдчать, що в дггей iз гiперплазiею ретроназально! мигдалини формуеться дисбаланс продукцГ! антимiкробниx пептищв iз формуванням локально! недостатностi захисних меxанiзмiв i розвитком xронiчного запального процесу.
2. Вираженiсть даних змiн зал ежить ввд ступеня лiмфоiдноi гшерплазп, та вони максимально проявляються при адено!дних вегетац^х 3-го ступеня.
3. Розвиток гшерплазп пщнебшних мигдалин е фактором компенсац!!, спрямованим на вщновлення адекватно! iмунноi реактивностi, що потрiбно врахо-вувати при плануваннi обсягу лiкувальниx заxодiв да-тям iз гiперплазiею ретроназально! мигдалини.
Таблиця 2. Вмст антим'/кробних пептид'в у сироватц кров1 дтей ¡з пперплаз1ею ретроназально/ мигдалини (M ± m)
Антимшробш пептиди 1-ша група, n = 11 2-га група, n = 13 3-тя група, n = 11 Контрольна група, n = 15
LL-37, нг/мл 1,37 ± 0Д91 0,38 ± 0,082 0,33 ± 0,092 0,25 ± 0,04
Лактоферин, нг/мл 7,82 ± 0,81! 2,73 ± 0,691' 2 6,30 ± 0,54^ 3 0,21 ± 0,03
SP-D, нг/мл 44,15 ± 8,92 22,10 ± 5J31 2 12,39 ± 2,87^ 2 63,17 ± 11,37
hBPI, нг/мл 3,27 ± 0,55* 2,95 ± 0,48! 3,15 ± 0,51! 11,23 ± 1,15
Примтки:1 — p < 0,05 — пор1вняно з показниками контрольно/ групи;2 — p < 0,05 — пор1вняно з показни-ками групи дтей з адено/дними вегетацями II ст.; 3 — p < 0,05 — пор1вняно з показниками групи дтей з адено/дними вегетацями III ст.
Антимжробш пептиди
CTyniHb гiпертрофii ретроназально! мигдалини
Бактерiальна асоцiацiя
АденоТдж вегетацй' II ступеня
АденоТдж вегетацй' III ступеня
Аденощш вегетацй Ill ступеня + гiпертрофiя пщнебшних мигдалин
Норма
Грамнега-тивна флора — 68,5 %; грампозитивна флора — 20,0 %, гри-би — 5,7 %
Норма
Норма
Норма
Рисунок 1. Вм'1ст антимкробних пептид1в у сироватц кров1 дтей залежно вд ступеня пперплазИретроназальноi та п'щнеб'нних мигдалин
Список л1тератури
1. Амирова П.Ю. Изучение иммуноморфологических и клинических особенностей аденоидных вегетаций у часто болеющих детей: Автореф. дис... канд. мед. наук / П.Ю. Амирова. — М, 2006. — 25 с.
2. Борзов Е.В. Факторы риска развития аденоидных вегетаций у детей / Е.В. Борзов // Вестник оториноларингологии. — 2003. — № 2. — С. 22-23.
3. Быкова В.П. Аденоиды и аденоидиты в физиологии и патологии детского возраста / В.П. Быкова, О.А. Бруевич, О.В. Па-юшина//Арх. пат. — 2007. — № 4. — С. 50-56.
4. Ващенко В.И. Противомикробное и противовирусное действие дефенсинов человека: патогенетическое значение и перспективы применения в лекарственной терапии / В.И. Ващенко, В.Н. Вильянинов, П.Д. Шабанов // Обзоры по клинической фармакологии и лекарственной терапии. — 2016. — Т. 14. — doi: http://dx.doi.org/10.17816/RCF1423-37.
5. Дашевская Н.Д. Состояние здоровья детей дошкольного возраста перед поступлением в школу / Н.Д. Дашевская, А.М. Чередниченко // Мат-лы IX съезда педиатров России. — М, 2001. — С. 176-177.
6. Калинин Д.В. Патоморфология аденоидных вегетаций в возрастном аспекте (морфометрическое и иммуногистохими-ческое исследование): Автореф. дис... канд. мед. наук/Д.В. Калинин. — М., 2013//www. document
7. Леженко Г.А. Уровень противомикробных белков у детей с воспалительными заболеваниями респираторного тракта / Г.А. Леженко, Е.Е. Пашкова, А.Е. Абатуров, А.В. Абрамов // Педиатрия. Восточная Европа. — 2014. — № 1. — С. 21-30.
8. Лямина С.В. Сурфактантный белок D — эндогенный регулятор воспаления и иммунной защиты / С.В. Лямина, Ш.Л. Шимшелашвили, И.Ю. Малышев // Патол. физиол. эксп. тер. — 2012. — № 1. — С. 60-66.
9. Мещеряков К.Л. Цитокины и оксид азота при хронической патологии лимфоидного кольца глотки у детей: Автореф.
дис... канд. мед. наук / К.Л. Мещеряков. — М., 2010 // www. document
10. Смирнов И.Е. Показатели цитокинов у детей с хронической патологией глоточной миндалины / И.Е. Смирнов, А.П. Якушенкова, К.Л. Мещеряков и др. //Кремлевская медицина. Клинический вестник. — 2009. — № 4. — С. 24-25.
11. Тарасова Г.Д. Аденоиды: причина, следствие или..? / Т.Д. Тарасова // Русский медицинский журнал. — 2016. — № 6. — С. 391-394.
12. Толкачева Е.В. Иммунологические аспекты формирования патологии глоточной миндалины у детей и оптимизация ее консервативного лечения: Автореф. дис. канд. мед. наук / Е.В. Толкачева. — М., 2010. — 20 с.
13. Трищенкова С.Н. Распространенность патологии ЛОР-органов среди юных спортсменов города Новокузнецка / С.Н. Трищенкова, Н.В. Мингалев// Мат-лы XVIII съезда оториноларингологов России. — СПб., 2011. — Т. 1. — С. 154-156.
14. Arita M. Single cell analysis of adenoid CD5+ B cells and their protective contributions to nasopharyngeal immunity / M. Arita, S. Kodama, M. Suzuki, G. Mogi // Laryngoscope. — 2003. — Vol. 113, № 3. — P. 484-491. — doi: 10.1097/00005537200303000-00017.
15. Berlutti F. Antiviral properties of lactoferrin — a natural immunity molecule / F. Berlutti, F. Pantanella, T. Natalizi [et al.] // Molecules. — 2011. — Vol. 16(8). — P. 6992-7018. — doi:10.3390/ molecules16086992.
16. Brandtzaeg P. Immunology of tonsils and adenoids: everything the ENT surgeon needs to know / P. Brandtzaeg // Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. — 2003. — Vol. 67, Suppl. 1. — P. 69-76. — doi: http://dx.doi.org/10.1016/S0531-5131(03)00964-6.
17. Bucki R. Salivary mucins inhibit antibacterial activity of the cathelicidin-derived LL-37 peptide but not the cationic steroid CSA-13/R. Bucki, D.B. Namiot, Z. Namiot [et al.]// Journal of antimicrobial chemotherapy. — 2008. — Vol. 62(2). — P. 329-335. — doi: 10.1093/jac/dkn176.
18. Chockalingam A. Antimicrobial activity of bovine bactericidal permeability-increasing protein-derived peptides against gramnegative bacteria isolated from the milk of cows with clinical mastitis /A. Chockalingam, D.S. Zarlenga, D.D. Bannerman //American journal of veterinary research. — 2007. — Vol. 68(11). — P. 11511159. — doi: 10.2460/ajvr.68.11.1151.
19. Gui T. Validation of a recombinant human bactericidal/permeability-increasing protein (hBPI) expression vector using murine mammary gland tumor cells and the early development of hBPI transgenic goat embryos / T. Gui, X. Liu, J. Tao //Animal Reproduction Science. — 2013. — Vol. 143(1). — P. 48-56. — doi: http://dx.doi. org/10.1016/j.anireprosci.2013.10.017.
20. Hancock R.E. Antimicrobial and host-defense peptides as new anti-infective therapeutic strategies/R.E. Hancock, H.G. Sahl//Nat. Biotechnol. — 2006. — Vol. 24(12). — P. 1551-1567. — doi:10.1038/ nbt1267.
21. Heimlich D.R. Host antimicrobial peptides in bacterial homeostasis and pathogenesis of disease / D.R. Heimlich, A. Harrison, K.M. Mason // Antibiotics. — 2014. — Vol. 3. — № . 4. — P. 645676. — doi:10.3390/antibiotics3040645.
22. Herasimenka Y. Interaction of antimicrobial peptides with bacterial polysaccharides from lung pathogens / Y. Herasimenka, M. Benincasa, M. Mattiuzzo [et al.] // Peptides. — 2005. — Vol. 26. — P. 1127-1132. — doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.pep-tides.2005.01.020.
23. Hollands A. A bacterial pathogen co-opts host plasmin to resist killing by cathelicidin antimicrobial peptides / A. Hollands, D. Gonzalez, E. Leire [et al.] // J. Biol. Chem. — 2012. — Vol. 287. — P. 40891-40897. — doi: 10.1074/jbc.M112.404582.
24. Holmskov U.L. Collectins and collectin receptors in innate immunity / U.L. Holmskov//Apmis. — 2000. — Vol. 100. — P. 1-59. — doi: 10.1111/j.1600-0463.2000.tb05694.x.
25. Lee H. Antimicrobial activity of innate immune molecules against Streptococcus pneumoniae, Moraxella catarrhalis and non-typeable Haemophilus influenzae / H. Lee, A. Andalibi, P. Webster [et al.] // BMC Infect. Dis. — 2004. — Vol. 4. — P. 12. — doi: 10.1186/1471-2334-4-12.
26. Lysenko E.S. Bacterial phosphorylcholine decreases susceptibility to the antimicrobial peptide LL-37/hCAP18 expressed in the upper respiratory tract / E.S. Lysenko, J. Gould, R. Bals [et al.] // Infect. Immun. — 2000. — Vol. 68. — P. 1664-1671. — doi: 10.1128/ IAI.68.3.1664-1671.2000.
27. Nadolska B. Lactoferrin inhibits the growth of nasal polyp fibroblasts / B. Nadolska, M. Fraczek, T. Krecicki [et al.]// Pharmacological Reports. — 2010. — Vol. 62. — P. 1139-1147. — doi: http:// dx.doi.org/10.1016/S1734-1140(10)70376-5.
28. Pierce A. Lactoferrin: a multifunctional protein / A. Pierce, D. Legrand, J. Mazurier//Med. Sci. (Paris) — 2009. — Vol. 25(4) — P. 361-369. — doi: 10.1051/medsci/2009254361.
29. Qu X.P. Expression of Innate Immunity Genes in Epithelial Cells of Hypertrophic Adenoids with and without Pediatric Chronic Rhinosinusitis: A Preliminary Report/X.P. Qu, Z.X Huang, Y. Sun [et al.] // Chinese medical journal. — 2015. — Vol. 128(21). — P. 2913. — doi: 10.4103/0366-6999.168056.
30. Singh P.K. Iron sequestration by human lactoferrin stimulates P.aeruginosa surface motility and blocks biofilm formation / P.K. Singh // Biometals. — 2004. — Vol. 17(3). — P. 267-270. — doi:10.1023/B: BI0M.0000027703.77456.27.
31. Wang G. Structural studies of antimicrobial peptides provide insight into their mechanisms of action Chapter 9 // Antimicrobial peptides: discovery, design and novel therapeutic strategies (Series: Advances in molecular and cellular microbiology) / Ed. by G. Wang. Chippenham UK, CPIAntony Rowe. — CAB International, 2010. — 230p. — ISBN1845936949, 9781845936945.
32. Yang D. Multiple roles of antimicrobial defensins, cathelici-dins, and eosinophil-derived neurotoxin in host defense / D. Yang, A. Biragyn, D.M. Hoover [et al.] // Annu. Rev. Immunol. — 2004. — Vol. 22. — P. 181-215. — doi: 10.1146/annurev.immu-nol.22.012703.104603.
33. Yount N.Y. Immunocontinuum: Perspectives in Antimicrobial. Peptide Mechanisms of Action and Resistance. Protein and Peptide / N.Y. Yount, M.R. Yeaman // Protein and Peptide Letters. — 2005. — Vol. 12, № 1. — P. 49-67. — doi: http://dx.doi. org/10.2174/0929866053405959.
Отрuмано 08.10.16 ■
Аеженко Г.А.1, Абатуров A.E.2, Пашкова E.E.1
^Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
2ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
РОЛЬ ЭНДОГЕННЫХ АНТИМИКРОБНЫХ ПЕПТИДОВ В БАКТЕРИАЛЬНОЙ КОЛОНИЗАЦИИ НОСОГЛОТКИ У ДЕТЕЙ
С ГИПЕРПЛАЗИЕЙ РЕТРОНАЗАЛЬНОЙ МИНДАЛИНЫ
Резюме. Исследован уровень антимикробных пептидов в сыворотке крови 35 детей с аденоидитом, ассоциированным с гиперплазией ретроназальной миндалины. Установлено, что у детей с гиперплазией ретроназальной миндалины происходит снижение содержания в сыворотке крови кателицидина ЬЬ-37, сурфактантного белка SP-D, бактерицидного белка, усиливающего проницаемость
клеток, и повышение уровня лактоферрина. Доказано, что нарушение продукции антимикробных пептидов является одним из патогенетических факторов развития хронического воспаления в носоглотке при гиперплазии ретроназальной миндалины у детей. При этом выраженность данных изменений зависит от степени гиперплазии ретроназальной миндалины и максимально проявляет-
ся при аденоидных вегетациях 3-й степени. Фактором компенсации, направленным на восстановление адекватной иммунной реактивности у детей с гиперплазией ретроназальной миндалины, является развитие гиперплазии небных миндалин, что необходимо учитывать
при планировании объема лечебных мероприятий детям.
Ключевые слова: гиперплазия ретроназальной миндалины, кателицидин ЬЬ-37, сурфактантный белок SP-D, бактерицидный белок, усиливающий проницаемость клеток, лактоферрин, дети.
Lezhenko G.0.1, Abaturov O.E.2, Pashkova O.E.1
1Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
2State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Dnipro, Ukraine
THE ROLE OF ENDOGENOUS ANTIMICROBIAL PEPTIDES IN THE BACTERIAL COLONIZATION OF THE NASOPHARYNX IN CHILDREN WITH HYPERPLASIA OF THE PHARYNGEAL TONSIL
Summary. We have investigated the level of antimicrobial peptides in the blood serum of 35 children with adenoiditis associated with hyperplasia of the pharyngeal tonsil. It was found that children with hyperplasia of the pharyngeal tonsil showed a reduction in the content of serum catelicidin LL-37, surfactant protein SP-D, bactericidal permeability-increasing protein, and an increase in the level of lactoferrine. It is proved that impaired production of antimicrobial peptides is one of the patho-genetic factors for chronic inflammation in the hyperplasia of the pharyngeal tonsil in children. The severity of these changes
depends on the degree of hyperplasia of the pharyngeal tonsil and is manifested maximally in the adenoid vegetations degree 3. Factor of compensation aimed to restore an adequate immune reactivity in children with hyperplasia of the pharyngeal tonsil is the development of hyperplasia of the palatine tonsils that should be considered when planning the extent of therapeutic interventions.
Key words: hyperplasia of the pharyngeal tonsil, catelicidin LL-37, surfactant protein SP-D, bactericidal permeability-increasing protein, lactoferrin, children.
