CC BY
17
У процес створення вуличних посадок вздовж автомобшьних шляхiв звичайно необхiдно враховувати газостшюсть деревних рослин. Згiдно з [5], високий стушнь стiйкостi мають шьм, дуб пiвнiчний, вiльхи чорна та Ыра, каркас, шелюга червона, стрея, лох вузьколистий, дещо нижчий серед хвой-них: модрини: европейська, Сукачова, сибiрська i японська, ялiвець козаць-кий, туя, тис, дуб звичайний, тополя канадська, ясен зелений, в'яз, верби Ыра i козяча, яблуня, груша, акащя жовта, бузок, самшит. Водночас, необхщно враховувати й тип умов мюцезростання мiсцевостi. А в цьому випадку, як ета-лон для створення захисних смуг за межами люових масивiв доцшьно вико-ристовувати насадження, що розташоваш на узлiссях у межах люових маси-вiв й зростають у близьких едафiчних умовах.
Як висновок, можемо шдсумувати: дослiдження стану люових наса-джень, розташованих на узлюсях вздовж автомобiльних шляхiв, може слугу-вати показником забрудненостi, завантаженостi автомобильного шляху i, водночас, результати дослщжень можна використовувати як еталонш у процесi проектування чи реконструкци iснуючих захисних насаджень.
Л1тература
1. Огиевский В.В., Рубцов Н.И. Лесные культуры и лесные мелиорации: Учебник для лесотехн. вузов. - М.: Высш. шк., 1960. - 450 с.
2. Уход за лесом и лесные полосы: Переводы из иностранной литературы/ Под ред. Г.Р. Эйтингена. - М.: Изд-во иностр. л-ры, 1957. - 303 с.
3. Еколопчний паспорт Льв1всько'Т область - Льв1в: Державне управлшня охорони навколишнього природного середовища в Льв1вськш области, 2007. - 142 с.
4. Гутаревич Ю.Ф., Зеркалов Д.В., Говорун А.Г., Корпач АО., Мержиевська Л.П. Еколопя та автомобшьний транспорт: Навч. пос. - К.: Арютей, 2006. - 292 с.
5. Мелехов И.С. Лесоведение: Учебник для вузов. - М.: Лесн. пром-сть, 1980. - 408 с.
6. Зяблов С.Ф., Серватинский В.В., Адмаев О.В., Гавриленко Т.В., Ерофеев Ф.А. Явления коергизма при оценке экологической безопасности на автомобильных дорогах// Вестник КрасГУ. - Красноярськ. - 2004. - С. 143-150.
7. Болтенков Ю.О., Булат А.Г., Усцький 1.М. Пошук та використання штам1в гриба -гливи звичайно'1 (Pleurotus ostreatus) у бюлопчному захист соснових насаджень, уражених ко-реневою губкою// Лю1вництво i агролюомелюращя. - Харюв: "С.А.М.". - 2004, вип. 107. -С. 225-229.
УДК 504.064 Асист. У.П. Новак - НЛТУ Украти, м. Львiв
РОЛЬ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ В КОНТЕКСТ 1НТЕГРАЦ11 УКРА1НИ ДО СВ1ТОВО1 ОРГАНВАЦП ТОРГ1ВЛ1
Розглянуто важливiсть екологiчного аудиту в контекст штеграцп Украши до Св^ово! оргашзацп торгiвлi. Висвiтлено проблему конкурентоспроможносп втиз-няно! економiки та позитивний вплив на не! здшснення екоаудиту. Розкрито роль екологiчного аудиту в умовах залучення швестицш та отримання пiдприeмствами кредитiв.
Ключов1 слова: еколопчний аудит, Св^ова органiзацiя торгiвлi (СОТ), навко-лишне середовище.
Assist. U.P. Novak - NUFWT of Ukraine, L'viv
The role of ecological audit in context of integration of Ukraine to world trade organization
The importance of ecological audit in the context of integration of Ukraine to World Trade Organization is considered. The problem of native economy competitiveness and positive influence of ecoaudit on it is reflected. The role of ecological audit in the conditions of bringing in of investments and receipt of credits enterprises is exposed.
Keywords: ecological audit, World Trade Organization (WTO), environment.
Бшьшють краш трансформацшного типу, серед яких i Украша, декла-рували прагнення штегруватися у мiжнародний торговельно-економiчний проспр на правах члешв Свггово! оргашзаци торгiвлi (СОТ) та лiбералiзувати зовшшньоторговельну дiяльнiсть з тим, щоб сприяти тдвищенню конкурен-тоспроможност власних товаровиробниюв i збшьшенню !хнього експортно-го потенцiалу. Вибiр цих краш на користь приеднання до СОТ е виправданим з ^е! точки зору, що у перспективi вiн мае забезпечити вiдповiднi змши внут-рiшнього iнституцiйного середовища, сприяти розширенню експортних мож-ливостей i стати ключовим етапом процесу 1хньо1 штеграцп у мiжнародне економiчне сшвтовариство [1].
На сьогоднi вiтчизняний ринок товарiв та послуг вже сформувався i реагуе на кон'юнктуру та зовшшнш вплив, в тому чи^ з боку держави. Вступ до СОТ призведе до глобаизаци внутршнього ринку Укра1ни, що зму-шуватиме украшсью пiдприемства конкурентно змагатися з шоземними на власнiй територи. К^м цього, слiд врахувати, що полшшаться умови проник-нення для шоземних пiдприемств. В такому випадку конкурентноспромож-ними залишаться лише тi шдприемства, якi пропонуватимуть товари та пос-луги i якiсно, i за цшою вiдповiднi до iноземних [2]. Саме тому втизняним шдприемствам необхiдно придiляти особливу увагу щодо вжиття заходiв з пiдвищення конкурентоспроможност продукци. Поряд з необхiднiстю пос-тiйного полiпшення якостi товарiв i послуг, а також ефективностi дiяльностi пiдприемства перелiк показникiв ефективностi постшно розширюеться. У цьому перелiку важливе мiсце належить охоронi навколишнього середовища.
1нструментом, який дае можливiсть виявити диспропорций якi скла-лись мiж виробничо-господарською дiяльнiстю пiдприемства i охороною навколишнього середовища, а також розробити заходи досягнення оптимально! рiвноваги економiчних i еколопчних iнтересiв е екологiчний аудит, зап-ровадження якого було започатковано у 70-i роки ХХ столiття в економiчно розвинутих державах, зокрема, США, Канад^ Великобритани тощо. Особливого поширення екоаудит набув iз прийняттям Постанови Свропейського Союзу №1836/93 про добровшьну участь промислових шдприемств у загальнiй системi екологiчного менеджменту та аудиту (EMAS), а також розробленням сери мiжнародних стандартiв систем еколопчного менеджменту i аудиту ISO 14000.
У 1997 р. Украша першою серед держав СНД на нацюнальному рiвнi прийняла стандарти сери ISO 14000, серед яких ДСТУ ISO 14010-97, 14011-94 i 14012-97 регламентують проведення екоаудиту. А у 2004 р. було прийнято За-
кон Украши "Про еколопчний аудит" - основний нормативний документ, який визначае правовi i органiзацiйнi принципи здiйснення еколопчного аудиту.
Розгляду питань екологiчного аудиту в тш чи iншiй мiрi присвяченi працi ряду вiтчизняних (Т.П. Галушкша, С.1. Лебедевич, Л.1. Максимiв, О. Л. Михайлюк, В.М. Навроцький, А. А. Садеков, Ю.М. Саталкiн, В.Ф. Семе-нiв, О.1. Шапоренко, В.Я. Шевчук i iн.) та зарубiжних (А. Ендрес, Н.В. Пахо-мова, 1.М. Потравний, К. Рiхтер, Т.В. Сергеева, Г.П. Серов, В.Л. Сидорчук, С.С. Тимофеева i ш.) вчених.
Проте зазначена проблема е багатогранною i тому детального досль дження потребують всi аспекти здiйснення екологiчного аудиту, особливо з погляду штеграци Украши до СОТ, яка серед головних вимог тд час розроб-лення заходiв щодо регулювання мiжнародноl торгiвлi особливу увагу придь ляе еколопчним стандартам та технiчним вимогам, включаючи вимоги до упакування, маркування, вторинно! переробки та уташзаци вiдходiв.
Тому метою статт е визначення ролi екологiчного аудиту в контекстi штеграци Украши до Свггово1 оргашзаци торпвль
Iнтеграцiйнi процеси здiйснюють неоднозначний вплив на розвиток кра!н свiту - несуть !м новi можливостi, але водночас можуть спричинити вiдчутнi втрати. В умовах високо! насиченостi свггових товарних ринкiв i пе-ревищення на них пропозици над попитом кожне шдприемство-виробник змушене вести жорстку конкурентну боротьбу. Безумовно, перевага спожи-вача надаеться найбшьш конкурентоспроможному товару, тобто товару, який виготовлений на бшьш високому рiвнi, нiж товари конкурент.
Проблема конкурентоспроможностi в^чизняно1 економжи в контекстi штеграци Украши до СОТ мае одне iз центральних мiсць. У недалекому ми-нулому конкурентоспроможшсть краши переважно визначалась порiвняль-ними нацiональними перевагами (дешева робоча сила, багат природнi ресур-си, сприятливi географiчнi i клiматичнi умови, налагоджена iнфраструктура), але з розвитком суспшьства iстотну вагу мають конкуренты переваги, якi ба-зуються на науково-техшчних досягненнях, iнновацiях та дотриманш мiжна-родних стандартiв у сферi охорони навколишнього середовища тощо.
У мiжнародних рейтингах конкурентоспроможностi Украшу вщно-сять до краш, що розвиваються, i якi характеризуються пiдвищеною пол^ич-ною й економiчною нестабiльнiстю, несприятливим швестицшним клiматом i високими ризиками виробничо-господарсько1 дiяльностi. Так, у рейтингу конкурентоспроможносп Свiтового економiчного форуму (World Economic Forum) за шдсумками 2007 р. Укра1ш було вiдведено 73-е мюце iз 131 краш, охоплених дослщженням. Крiм цього, за ощнками експертiв, рейтинг конку-рентоспроможностi Украши впродовж 2006 р. знизився на 10 позицш порiв-няно з 2005 р. (у 2006 р. - 78 мюце, а у 2005 р. - 68 мюце з 125 дослщжува-них краш) [3].
Причинами неконкуренто- та неекспортоспроможност вггчизняно1 продукци як на внутршньому, так i на зовнiшньому ринку, е ll висока цiна, низька яюсть, висока енергомiсткiсть та матерiаломiсткiсть, а це, по своему, пов'язано, зокрема, з низьким рiвнем впровадження систем управлшня яюстю (ISO 9000) та еколопчного менеджменту (ISO 14000) в Укра1ш.
Приеднавшись до СОТ, Укра!ш необхiдно позицiонувати себе як тор-говельного партнера в мiжнародному торгово-економiчному просторi. З цiею метою доцшьно внести змiни до чинного законодавства, враховуючи нащ-ональнi штереси та глобальнi цiлi у сферi охорони навколишнього середовища. Видшяють такi шляхи адаптаци вiтчизняного законодавства до норм i правил СОТ, а також першочерговi кроки з формування еколопчно! спрямо-ваностi торговельно! полiтики [8]:
• тдтвердження участ1 Укра!ни в м1жнародних природоохоронних процесах, що св1дчить про активну позищю кра!ни у виршент еколопчних завдань;
• забезпечення штеграци нормативно-правових положень нацюнально! зов-тшньоторговельно! 1 еколопчно! пол1тик;
• розроблення шструмеиив реал1зацн еколопчно! пол1тики в м1жнароднш торпвт;
• еколопзащя виробництва як основа для еколопчно безпечно! торпвл1 1 ре-ал1зацн еколопчних 1мператив1в сталого розвитку.
1гнорування сьогоднi еколопчних проблем, подальше вщкладання !х радикального виршення на майбутне призведе до виснаження економiчних ресурсiв i врешт до втрати Укра!ною перспектив сталого розвитку. Необхщ-но розумiти, що потенщал кра!ни визначаеться не 11 сьогоденними можливос-тями, а здатшстю до вiдтворення i примноження цих можливостей. Тому ка-пiталовкладення в яюсне навколишне середовище i вщновлення природних ресурсiв е не збитковими, а прибутковими з погляду майбутшх перспектив.
Як член СОТ Украша повинна довести право на це адекватними зо-бов'язаннями i дiями, в т.ч. це стосуеться запровадження заходiв з охорони навколишнього середовища. Дiевим шструментом регулювання якостi навколишнього середовища е еколопчний аудит, запроваджуючи який, Укра!на не тшьки декларуе свое право на входження до европейсько! спiльноти, а й тд-тверджуе сво! намiри практичними дiями.
Проведення екологiчного аудиту потребуе певних витрат, але водно-час приносить значш вигоди для майбутньо! виробничо-господарсько! дiяль-ностi пiдприемств (рис. 1).
Доказом того, що проведення еколопчного аудиту позитивно впливае на конкурентоспроможшсть шдприемств, е те, що кра!ни з найбiльш жорстки-ми еколопчними вимогами мають найвищi економiчнi показники. Наприклад, США, Японiя та Шмеччина мають найвищi показники росту виробництва в еколопчно небезпечних галузях. Встановлюючи високi екологiчнi стандарти, щ кра!ни також дбають про свое майбутне, оскшьки бiльш жорсткi природо-охороннi вимоги спонукають пiдприемства до удосконалення технологiчних процесiв, спрямованих на розвиток еколопчного виробництва.
Еколопчний аудит, маючи на мет забезпечення додержання законодавства про охорону навколишнього середовища в процес господарсько! дь яльност [4], повинен служити й об'ективному визначенню швестицшно! при-вабливост пiдприемств. Екоаудит застосовуеться для обгрунтування доцшь-ностi i ефективностi швестицш, насамперед з урахуванням вимог еколопчно! безпеки, охоплюючи нове будiвництво, розширення, реконструкцiю, технiчне переозброення, ремонт та реставращю пiдприемств, будiвель, споруд тощо. Обов'язкового проведення екоаудиту, зазвичай, вимагае бшьшють iноземних
швестор1в. Насамперед ця вимога вщноситься до швестицш, як здшснюють-ся через Свропейський банк реконструкцн та розвитку 1 М1жнародний банк реконструкцн та розвитку [5].
Пщвищсння
кoнкypcнтocпpoмoжнocтi
Додатков1 можливосп для розширепия позицш шдприемства на \пжнародному ринку
Рис. 1. Вигоди г витрати на проведения еколог1чного аудиту
Особливютю проведення еколопчного аудиту тдприемств е низька достов1ршсть природоохоронно! звгтносп, яка оцшюеться нижче 20 % юну-ючого негативного випливу на навколишне середовище [6]. У зв'язку з цим великого значення набувае надання екоаудиторами консультацшних послуг, до яких вщносять [7]:
• розроблення рекомендацш з1 зменшення ризику виникнення надзвичайних еколопчних ситуацш 1 гостроти шнуючих;
• еколопчне обгрунтування впровадження винаход1в, ресурсозберпаючих техно-логш 1 систем, прилад1в контролю, шшого природоохоронного устаткування;
• еколого-економ1чний прогноз еколопчних наслвдшв виробничо-господарсь-ко! д1яльност1;
• еколого-економ1чна оцшка ризику здшснення швестицшних проекив та ад-мшстративних ршень;
• консультування з питань природоохоронного законодавства;
• розроблення рекомендацш 1 пропозицш з еколопчно! освгти пращвнишв шдприемства.
Застосування еколопчного аудиту е особливо актуальним при одержаны шдприемствами кредилв вщ банювських шститулв. Фшансовий ри-зик, пов'язаний з еколопчним ризиком, може виникнути в результат! виник-
Витрати на ознайомлення пращвниюв шдприемства з «, нсобхщшстю проведення еколопчного аудиту
нення великих аварш i забруднення навколишнього середовища, а також у зв'язку з неврахованими рашше еколопчними вимогами. До того ж, якщо банк фшансуе еколого-небезпечш проекти, його громадська репутащя i кре-дитний престиж можуть значно постраждати. Цiлеспрямований захист бан-ювськими iнститутами сво1'х фiнансово-економiчних iнтересiв дасть змогу на-дати природоохороннiй дiяльностi профiлактичноï спрямованостi, що в май-бутньому зможе принести вiдчутнi економiчнi вигоди. Так, за даними Мiжна-родного банку реконструкцiï i розвитку, можливе пiдвищення вартостi проек-тв, пов'язане з проведенням оцiнки впливу на стан навколишнього середовища, i наступне врахування еколопчних обмежень у проектах окуповуються в середньому за 5-7 роюв [9].
Ефектившсть роботи екоаудиторiв повинна визначатися не кшьюстю виявлених невщповщностей чинному природоохоронному законодавству чи потенцшним еколого-економiчним ефектом вiд ïx усунення, а яюстю i глиби-ною анашзу проблем, що дасть змогу виявити i усунути ïx причини. Крiм цьо-го, результат проведення еколопчного аудиту залежить вiд компетентностi еколопчних аудиторiв, якими, згiдно з ст. 14 Закону Украши "Про еколопчний аудит" [4], можуть бути особи, як мають вщповщну вишу освггу, досвщ роботи у сферi охорони навколишнього середовища або сумiжниx сферах не менше чотирьох роюв тдряд та яким видано в установленому порядку сертифь кат на право здшснення екологiчного аудиту. Тому екоаудиторам доцшьно тд-вищувати свою квалiфiкацiю шляхом набуття нових знань щодо законодавства, нормативiв, стандартiв i правил у сферi охорони навколишнього середовища.
Еколопчний аудит в контекст штеграци Украши до СОТ е одним з ефективних шструменпв шдвищення якостi життя як окремоï людини, так i суспiльства загалом, а також переходу вщ екологiчно небезпечноï до еколо-гiчно безпечноï економжи. Для подальшого розвитку вiтчизняного екоаудиту необхщно [10]:
• забезпечити мехатзм державно! тдтримки та стимулювання процедур екоаудиту на р1зних локальному, регюнальному, нацюнальному р1внях;
• визначити учасник1в процесу реал1заци сощальних замовлень у сфер1 еколопчного аудиту;
• посилити мехатзм контролю та ввдповвдальносп еколопчних аудитор1в за яшсть результат1в еколопчного аудиту, особливо це стосуеться процедур обов'язкового екоаудиту;
• створити нацюнальну асощацш екоаудитор1в з метою поширення та обмь ну передового досввду, шформацшно1 та консалтингово1 тдтримки;
• вести перелш потенцшних об'екив еколопчного аудиту (найбшьш еколого-небезпечних на нацюнальному р1вт), а також запровадити реестр викона-них робгг в цьому напрямку.
Розвитку еколого-аудиторськоï дiяльностi в Укршш також сприяло б створення спещально уповноваженоï органiзацiï (наприклад, еколого-ауди-торськоï палати), яка б узагальнювала результати вже проведених екоаудитiв, сертифжувала i вела реестр екологiчниx аудиторiв, розробляла методичну базу для проведення екоаудиту тощо.
Пiдсумовуючи викладене вище, зазначимо, що в умовах штеграци Украши до СОТ розвиток еколопчного аудиту слщ вважати не тшьки доцшьним, але й необхщним. Екологiчний аудит як один з важливих еколого-економiчниx
та адмшютративно-правових iнструментiв у вiтчизнянiй системi еколопчного управлшня повинен зайняти вiдповiдну шшу, забезпечуючи перехiд Украши до еколого безпечно! економiки вiдповiдно до концепци сталого розвитку.
Л1тература
1. Бурлай Т.В. 1нтегращя Украши до Свгтово! оргашзаци торпв.т: оцшка перспектив через призму досв1ду краiн з перехщною економжою// Украiна у Ситовш оргашзаци торпв.т: оч1куван-ня та реальш перспективи: Зб. наук. статей. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.niss.gov.ua/Table/Jalilo18/006.htm.
2. Брежнева Т. Проблеми та перспективи вступу Украши до СОТ. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.db.niss.gov.ua/monitor/comments.php? catid=3&id=76.
3. The Global Competitiveness Report. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.weforum.org.
4. Закон Укра'ни "Про еколопчний аудит" № 1862-IV вщ 24 червня 2004 р.// Урядовий кур'ер. - 2004, № 150.
5. Сергеева Т.В. Экологический аудит. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 207 с.
6. Степень Р.А. Экологическое аудирование. - Красноярск: СибГТУ, 2000. - 72 с.
7. Еколопчний аудит: Поабник з еколопчного менеджменту i еколопчного аудиту/ Шевчук В.Я., Саталкш Ю.М., Навроцький В.М. та ш. - К.: Символ-Т, 1997. - 221 с.
8. Харичков С.К., Андреева Н.Н., Купинец Л.Е. Экономика и экология: совместимость развития (мировой опыт и украинская перспектива): Монография// ИПРЭЭИ НАН Украины. - Одесса, 2007. - 180 с.
9. Паламарчук В.О., Коренюк П.1. Економша природокористування. - Запор1жжя: Дике поле, 2003. - 408 с.
10. Еколопчний менеджмент та аудит рекреацшних територш (концептуальш засади та оргашзацшний мехашзм): Монограф1я/ Пщ ред. д-р екон. наук Т.П. Галушкшо:!. - Одеса: Вид-во ТОВ "1НВАЦ", 2006. - 184 с._
УДК 630*582.894 Acnip. Н.А. Пщь1 -НЛТУ Украши, м. ЛьвЬв
МОН1ТОРИНГ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ДИГРЕС1Й Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ ШАЦЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Наведено результата дослщжень структури рекреацшних люв Шацького наць онального природного парку. Описано рекреацшш дигресп та розподш площ земель за рекреацшними показниками.
Ключов1 слова: рекреацшне навантаження, функщональна зона, структура рекреацшних лю1в.
Post-graduate N.A. Pits - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Monitoring recreational degradetion of forest ecosystems of Shatck national natural park
The paper presents the results of investigations of SNNP forests recreation structure. Recreation degression and distribution of territories according to the recreation indexes are described.
Keywords: recreation load, functional zone, structure of recreation forests.
Вступ. Оптимальне сшввщношення тишв люопаркових ландшафтв залежно вщ ^матичних та люорослинних умов, особливостей рельефу i виду рекреацiйноi дiяльностi залишаеться прiоритетним при впорядкуванш те-
1 Наук. кер1вник: проф. В.О. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
