CC BY
193
10. Оголошення, програми, заяви i листування з повiтовим староством про надання дозволу на проведения концерпв та вистав у селах Кременецького повпу // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 457. — 119 арк.
11. О. Ю. Г. Концерт музично! школи в Кременщ // Волинь. — 1942. — Ч. 54. — 16 липня.
12. Протоколи заадань, звiти та iншi документи про роботу театрально-музично! секцп товариства «Просвгга» // ДАТО. — Ф. 348.— Оп. 1. — Спр. 458. — 194 арк.
13. Протоколи засвдань члешв громадсько! комюп з оргашзацп святкувань роковин Т. Шевченка, програми, оголошення та iншi документи товариства «Просвгга» // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 16. — 226 арк.
14. Савчук Б. Волинська «Просвгга». — Рiвне: Люта, 1995. — 149 с.
15. Самчук Улас. Волинь: Батько i син. Ч. III. — Торонто, 1969. — 396 с.
16. Скакальська I. Роль «Просвгга» у поширент культури та освгга на Кременеччинi у м1жвоенний перiод (1919-1939) // Мiсто Кременець в кторп освiти, науки i культури. — Кременець, 2002. — 268 с.
17. Список вчш^в музично! школи м. Кременця Кременецького округу // Ф. р-204 (Кременецький окружний шк1льний iнспекторат м. Кременця). — Оп. 1. — Спр. 46. — Арк. 1.
18. Хрошка // Волинь. — 1942. — Ч. 18. — 5 березня.
19. Хрошка // Волинь. — 1942. — Ч. 47. — 21 червня.
20. Циркуляри, шструкцп, витяг з статуту, протоколи заадань члешв читальш, рiчнi звгга та iншi матерiали про роботу читальш товариства «Просвгга» в с. Шпиколоси // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 94. — 217 арк.
21. Циркуляри повиового товариства «Просвгга» та листувапня з Кременецьким повгтовим староством про надання дозволу на проведення вечорiв, присвячених пам'ятi Т. Шевченка, про л^вдацш товариства «Просвгга» в м. Кременцi // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 324 -23 арк.
22. Циркуляри, протокол конференцл, листування з Рiвненським i Волинським кураторiумом шкшьно! округи, Кременецьким повгтовим староством про оргаиiзацiю сiльськогосподарських курав, про вiдзначения дня пам'ятi Т. Шевченка та iншi питання // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 134. — 183 арк.
23. Чернихiвський Г. Кременеччина ввд давнини до сучасносп. — Кременець, 1999. — 320 с.
24. Ще про ки!вських гостей на Волиш // Волинь. — 1942. — Ч. 48. — 25 червня.
Олена ПРЯДКО
РОБОТА НАД РОЗВИТКОМ СП1ВАЦЬКОГО ГОЛОСУ ВОКАЛ1СТ1В-ПОЧАТК1ВЦ1В (ЗА МАТЕР1АЛАМИ МЕТОДИКИ С. КРУШЕЛЬНИЦЬКО!)
У статтi розкриваються основт методи вокально-педагогiчноi роботи видатно'1 спiвачки та педагога С. Крушельницько1 Подана характеристика окремих методiв роботи педагога з вокалктами-початювцями.
Вокальна педагопка Укра!ни пройшла складний та багатогранний шлях становлення та розвитку. Видатними представниками ще! галуз1 музично! освгш були знаш у свт сп1ваки та педагоги О. Мишуга, Л. Л1пковська, М. Менцинський, О. Муравйова та ш. У суз1р'!' визначних особистостей вокального мистецтва нашо! кра!ни яскраво сяе талант велико! Соломи Крушельницько!.
Творчють укра!нсько! сп1вачки справила величезний вплив на розвиток вокального мистецтва у всьому свт. Неперешчний талант нашо! землячки, велике працелюбство та самовщдане служшня вокальному мистецтву зробили !! ¡м'я легендою св1тового оперного мистецтва. Прославлен! стваки, композитори, диригенти були шанувальниками таланту С. Крушельницько!. I! генш п1дкорив найкращ1 оперн1 сцени свпу. Останнi роки свого життя, п1сля завершення блискучо! оперно! кар'ери, ствачка присвятила педагог1чн1й д!яльност! в Укра!ш. I хоча С. Крушельницька займалась вихованням молодих сп1вак1в не надто довго, доказом результативност1 !! метод1в виховання сп1вацьких голос1в молодих виконавщв стали !х усп1хи в подальшш профес1йн1й виконавськ1й та педагопчнш д!яльност1.
Методика викладання вокалу С. Крушельницько! становить великий штерес для дослщниюв !стор1! укра!нського вокального мистецтва та вокально! педагопки. Так, вивчали творчу д1яльн1сть уславлено! сп1вачки В. Врублевська, С. Павлишин, О. Зелшський. Методи роботи С. Крушельницько! з вокалютами у науковш вокально-педагогiчнiй л1тератур1
висвiтленi не достатньо. Причиною цього е вiдсутнiсть методичних праць спiвачки, в яких би достатньо висв^лювались основнi засади роботи педагога з вокалютами. Про методи вокально-педагопчно! роботи С. Крушельницько! ми дiзнаемось iз спогадiв И учшв та близьких. Дослiджували педагогiчну спадщину уславлено! спiвачки М. Головащенко та О. Михайличенко.
Протягом усього життя С. Крушельницька прагнула вдосконалювати власну виконавську майстертсть, глибоко вивчала юторда свiтового музичного мистецтва. Вона володша сiмома мовами, була високоосвiченою та висококультурною особистiстю. Вихованка професора Львiвсько! консерватора В. Висоцького, спiвачка продовжила навчання у знаменитого мiланського педагога Ф. Крест. Вмшо поеднавши укра!нську та iталiйську школи спiву, С. Крушельницька стала легендою св^ового оперного мистецтва, а 11 голос та сцешчна майстернiсть — еталоном для багатьох поколшь оперних спiвакiв. З власного досвщу педагог добре розумша значення хорошо! вокально! школи та загальнокультурного рiвня розвитку особистостi для майбутнього !! вихованцiв.
У сво!й педагогiчнiй дiяльностi С. Крушельницька досягла великих успiхiв. Спiвачка обрала особливу форму проведення урокiв вокалу — заняття-лекци, на яких багато ствала сама, виправляла помилки учнiв сво!м голосом, вважаючи що такий спошб е найбiльш ефективним у робой педагога-вокалюта. За спогадами вихованцiв С. Крушельницько!, дуже часто шсля закшчення заняття педагог пiд власний акомпонемент виконувала для них вокальнi твори укра!нських та зарубiжних композиторiв, обробки укра!нських народних пiсень. Сучасна вокальна педагопка класифiкуе цей метод як метод впливу на слуховi уявлення вокалюта через безпосереднiй показ педагога на занятп вокалу i визнае його найбшьш ефективним у робот з вокалiстами-початкiвцями на раннiх етапах занять ством. П!д час занять видатна спiвачка робила мало словесних зауважень, але вони завжди були влучними i доречними. Це дозволяло студентам сконцентрувати увагу на конкретних моментах голосоутворення, ефективно та швидко усувати наявш недолши. Особливо позитивно позначалося вмшня С. Крушельницько! давати точш послiдовнi зауваження на робот з початкiвцями, якi не можуть розподшяти свою увагу на виправлення кiлькох помилок одночасно.
Педагог уважно ставилась до голошв сво!х вихованщв i вмiла не лише зберегти кращi якостi обдарування студента, а й розвинути !х, розкрити ус можливостi молодого голосу. Вона наполегливо працювала над розвитком технiки, динамшою, розширенням дiапазону, навчала правильному вокальному диханню. Велику увагу придiляла розсшвуванню студента, використовуючи для цього вокалiзи Д. Конконе та С. Маркез^ вважаючи !х найбiльш корисними шд час навчання спiву.
Розвитковi ствацького дихання С. Крушельницька надавала особливого значення. Вона твердила: «Основою сшву е правильне дихання, яке об'еднуе не тшьки всi фiзичнi фактори, пов'язаш з звучанням голосу, а й ус психофiзiологiчнi процеси розвитку голосового апарата» [2, 321]. У процес дихання головним моментом вважала видих, який залежить вiд правильного вдиху. Вдихати радила через ню i рот одночасно. Видихати — поступово, плавно i спокiйно, спрямовуючи повiтря в напрямку носового продиху до резонансового пункту. Сшвачка вважала, що розвинеш дихальнi м'язи дозволяють устшно здiйснювати процес дихання, що, вщповщно, забезпечуе голосовi свободу, дзвшкють i плавнiсть звучання на всьому дiапазонi. Вокалiстам-початкiвцям вона радила тренувати м'язи голосового апарату за допомогою вправ без використання голосу. З досвщу роботи С. Крушельницько! переконуемось в усшшност застосування таких вправ, що особливо корисно на початкових етапах занять ством. Педагог радила використовувати не якийсь конкретний тип дихання, а той, який е найбшьш природним для певного вокалюта. Стверджувала, що при вмшому керувант роботою м'язiв дихального апарату i резонаторами спiвак зможе формувати звук будь-якого вщтшку i характеру, залежно вiд змiсту виконуваного твору або емоцш виконання [2, 322].
Робота С. Крушельницько! з початювцями становить великий штерес для сучасно! вокально! педагопки. За численними свiдченнями учтв, спiвачка обережно i вдумливо тдходила до роботи з вокалiстами-початкiвцями. Зважаючи на фiзiологiчнi особливостi юнакiв, у яких залишаються ознаки мутацiйних змш голосу, заняття з вокалу тривало лише 20 хвилин, тодi як досвiдченiшi вокалiсти займались у клаш С. Крушельницько! щоденно пiвтори
години. Педагог вважала, що правильна постановка глосу й дотримання вщповщного вокального режиму дають можливють зберегти свiжiсть i силу голосу до глибоко! старостi. Теоретичнi основи постановки голосу вона викладала дуже коротко, бшьше уваги придiляючи власному практичному методу сшву. С. Крушельницька наголошувала, що спiвак мае бути фiзично здоровим i витривалим. Вона забороняла початювцям, органiзм яких не сформований остаточно, займатись непосильною фiзичною працею. Але радила сво!м вихованцям виконувати спецiальнi гiмнастичнi вправи, загартовуватись, добре харчуватись, дотримуватись режиму пращ та вщпочинку i радила збертати щ кориснi звички на все життя [2, 320].
Розпочинаючи роботу з розвитку ствацького голосу вокалютв-початювщв, С. Крушельницька висувала певнi загальш вимоги до технiки звукоутворення. Для того, щоб звук був красивим, шжним i сильним, язик потрiбно плавно опускати так, що його кшець ледь торкався нижнiх зубiв, а корiнь був опущеним якомога нижче. Пiднебiнна завiска пiд час сшву мае шдтматись вгору, а язичок при цьому — майже зовсiм зникати. Першi кроки навчання сшву у професора С. Крушельницько! були пов'язаш з виконанням вправ на голосш «а», «е», «i», «о», «у», «и», з всшвуванням голосних з приголосними — «ля», «ле», <ш», «льо», «лю», «ли» тощо. Для вiдшукання правильно! позици голосного «а» педагог використовувала сшв складу «ля» на стаккато у середньому репс^ [2, 323-324].
Велику увагу сшвачка придшяла виконанню вправ на приголосш та напiвголоснi, яю, на ïï думку, сприяють опануванню технiки рацiонального використання вокально-дихально! енергп. Роботу над згладжуванням регiстрiв С. Крушельницька вважала найскладшшим моментом процесу постановки голосу. Працюючи над вирiвнюванням звукiв на перехiдних нотах, вона щоденно використовувала вокальнi вправи з виконанням !х прикритим звуком [2, 323-324]. Виконувати вправи на штервалах секунди, терцп, кварти, квiнти, октави вокалютам-початкiвцям переважно дозволялось лише в середньому репстрь I лише шзшше, коли були вiдпрацьованi перехвдш ноти, закрiпленi звуки середнього регютру голосу спiвака переходили у верхнш регiстр. Перед початком кожно! вправи давався один акорд i студент ствав без акомпонементу, що, на думку Соломи Амвросивни, сприяло розвитковi вiдчуття тональностi i формуванню музично-вокального слуху.
Сучасна вокальна педагопка визнае спiв без акомпанементу найбшьш ефективним для розвитку гармошчного та вокального слуху. Кожну нову вправу педагог спершу проспiвувала сама, часто шд акомпонемент учня, i лише тодi пропонувала виконати ïï учневь Отже, вона одразу намагалася попередити неправильне виконання вправи, одночасно привчала вихованця до майбутньоï педагогiчноï роботи [2, 80-81]. Для виправлення помилок студента Соломiя Амвросивна один раз проспiвувала складне мюце правильно, а другий — наслщувала помилку учня. Цей метод видавався надзвичайно ефективним, оскiльки вокалiсти-початкiвцi ще не володiють добре сформованим вокальним слухом, не можуть критично оцшювати звучання власного голосу.
Мудрий та чуйний педагог С. Крушельницька добре розумша, що емоцшна атмосфера та психолопчний стан учня мае великий вплив на продуктивнють заняття. Тому вже на початку уроку з початювцями вона намагалась створити довiрливу оптимiстичну атмосферу, наголошувала на тому, що починати ствати необхщно в пiднесеному настро].'. I коли учень приходив пригшченим, втомленим, педагог на початку заняття пропонувала йому для розсшвування не загальноприйнят «ля, льо, ле, л^ лю», а поспiвки «Я до шко-ли йду, сш-ва-ти хо-чу», або: «Я до-до-му йду, ï-стонь-ки хо чу» або: «Я до-до-му йду, спа-тонь-ки хо-чу» — залежно вщ того, коли вiдбувався урок — вранщ, в обiд чи ввечерi [2, 267].
С. Крушельницька була терпеливою та вимогливою до своïх вихованцiв. На лекцiях вона школи не виявляла незадоволення, за що учш любили й поважали ïï, цшували кожну хвилину спiлкування з уславленою спiвачкою. Обдарована великим драматичним талантом, дуже вправна у сцешчнш пластищ, Соломiя Амвросивна прагнула передати навички сценiчноï майстерностi учням. Завжди засуджувала зайвi недоцiльнi рухи шд час спiву, вимагала вiд учшв правдивоï та природноï поведiнки на сцеш. Часто заняття проводились без концертмейстра, що давало можливють краще передати характер твору. Виконуючи окремi мюця у творах, якi вивчалися, розповiдаючи про побажання композиторiв, з якими вона безпосередньо спшкувалась, педагог умша захопити учня, ввести його у св^ високого
вокального мистецтва. Та ствачка нiколи не нав'язувала власно! думки, манери виконання молодим виконавцям, прагнучи виховати в них власне бачення музичного твору, шдивщуальний стиль виконання. Учнi С. Крушельницько! свщчать, що спiвачка була противником байдужосп i формалiзму у сшв^ вимагала вкладати душу у кожен звук вокального твору.
Устхи вихованщв С. Крушельницько!-педагога на оперних сценах принесли видатнш спiвачцi визнання серед вщчизняних педагогiв-вокалiстiв.
Пiдсумовуючи вищесказане, робимо висновки, що:
• С. Крушельницька зробила вагомий внесок у розвиток в^чизняно! вокально! педагопки, вихованцi ствачки з успiхом пропагували укра!нське вокальне мистецтво у свiтi та займались активною педагогiчною дiяльнiстю;
• застосування методiв виховання спiвацького голосу вокалю^в з досвiду роботи С. Крушельницько! в сучаснш вокально-педагогiчнiй практицi приносить позитивш результати, сучаснi викладачi вокалу з устхом використовують методи видатно! спiвачки у власнiй педагогiчнiй дiяльностi;
• методи роботи С. Крушельницько! з вокалютами-початювцями мають великий штерес для сучасно! вокально! педагогiки, !х застосування на початкових етапах занять ством позитивно впливае на подальший розвиток вокальних умiнь студентiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гнидь Б. П. 1стор1я вокального мистецтва. — К.: НМАУ, 1997. — 315 с.
2. Крушельницька С. Спогади. Матер1али. Переписка. У 2-х ч. Ч.1.: Спогади / Вступна стаття,
упоряд. та примггки М. Головащенка. — К: Музична Укра!на, 1978. - 398 с.
3. Михайличенко О. В. Музично-естетичне виховання дггей та молод1 в Украш (друга половина XIX
- початоток XX ст.). — К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. — 340 с.
