CC BY
65
пломбувальних матерiалiв дозволяють значно скоротити термши лшування хворих, зменшити кiлькiсть ускладнень та отримати стшкий терапевтичний ефект.
Ш
1. Пат. № 73856 Украша МПК А61С 7/00. Cnoci6 лжування Kapiecy 3y6iB з використанням атравматично! вщновно! методики / Нiколiшин А.К., Зайцев А.В., Котелевська Н.В., Гриценко Ю.Ю.; заявник та патентовласник Вищий державний навчальний заклад Укра!ни "Украшська медична стоматологiчна академiя" - № u 2012 03554; заявл. 26.03.2012; опубл. 10.10.2012, Бюл.№ 19.
2. Пат. №19296 Укра!на МПК А61С 5/02. Споаб лiкування пульпiтiв / Геранш С.1., Нiколiшин А.К., Котелевська Н.В.; заявник та патентовласник Вищий державний навчальний заклад Укра!ни "Украшська медична стоматолопчна академiя" -№ u 2006 06070; заявл. 01.06.2006; опубл. 15.12.2006, Бюл. №12.
3. Нжолшин А.К. Iндивiдуальний пiдбiр матерiалiв для обтурацп кореневих каналiв у хворих на хрошчний верхiвковий перюдонтит за методом Р. Фолля / А.К. Нжолшин, Т.Д. Бублш // Галицький лiкарський вiсник. - 2003. - Т. 10, №1. С. 123-126.
4. Пат. № 5569 Украша МПК А61С 5/02. Споаб лжування перюдонтиив / Котелевська Н.В., Нжолшин А.К.; заявник та патентовласник Вищий державний навчальний заклад Укра!ни "Украшська медична стоматолопчна академiя" - № 20040705587; заявл. 9.07.2004; опубл. 15.03.2005, Бюл. № 3.
5. Котелевська Н.В., Нжолшин А.К. Споаб лжування гострого гншного та загостреного хрошчного верхiвкового перюдонтиив // Реестр галузевих нововведень. - К., 2008. - Вип. 28-29, Реестр № 281/29/08 - С. 188-189.
6. Пат. № 56028 Укра!на МПК А61К 6/00 A61N 1/00. Споаб лкування хрошчного верхiвкового перюдонтиту зубiв / Ю.В. Сщаш, А.К. Нiколiшин; заявник та патентовласник Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академiя" - № u 2010 05727; заявл. 12.05.2010; опубл. 27.12.2010, Бюл. №24.
7. Пат. № 24354 Украша МПК А 61С 5/04. Споаб реставрацп девтльного фронтального зуба за допомогою склопластикових штиф™ фiрми ЕСТА / Попович 1.Ю., Петрушанко Т.О.; заявник та патентовласник Вищий державний навчальний заклад Укра!ни "Украшська медична стоматолопчна академiя" - № u 2007 02039; заявл. 26.02.2007; опубл. 25.06. 2007, Бюл. № 9.
8. Петрушанко Т.О., Попович 1.Ю. Споаб рестраврацп девпального фронтального зуба // Реестр галузевих нововведень. -К., 2009. - Вип. 30-31, Реестр № 296/31/09. - С.179.
ВЛИЯНИЕ НАУЧНЫХ РАЗРАБОТОК СОТРУДНИКОВ КАФЕДРЫ ТЕРАПЕВТИЧЕСКОЙ СТОМАТОЛОГИИ НА ПОКАЗАТЕЛИ ЛЕЧЕБНОЙ РАБОТЫ Петрушанко Т.А., Литовченко И.Ю., Николишин А.К., Котелевская Н.В., Сидаш Ю.В.
В статье представлен анализ количественных и качественных показателей лечебной работы сотрудников кафедры терапевтической стоматологии, который свидетельствует о повышении эффективности лечебного процесса как следствие активного внедрения в практическую деятельность научных разработок новых технологий, предложенных учеными кафедры.
Ключевые слова: показатели работы стоматолога-терапевта, осложненный кариес, лечение.
Стаття надшшла 1.06.2014 р.
INFLUENCE OF EMPLOYEES' SCIENTIFIC ELABORATIONS OF DEPARTMENT OF THERAPEUTIC DENTISTRY FOR INDICATORS OF MEDICAL WORK Petrushanko T.A., Litovchenko I.Yu., Nikolishin A.K., Kotelevskaya N.V., Sidash Yu.V.
The article presents an analysis of quantitative and qualitative indicators of medical staff of the department of therapeutic dentistry, which indicates an increase in the efficiency of the therapeutic processis as a result of active introduction into practice of scientific development of new technologies proposed by scientists of the department.
Keywords: performance dentist therapist, complication of tooth decay, treatment.
УДК 616-021.2-06
Р1ВЕНЬ СТРЕСОРНОГО НАПРУЖЕННЯ ТА ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ У ПАЦ1еНТ1В З
АРТЕР1АЛЬНОЮ ГШЕРТЕНЗ1еЮ
Проаналiзовано рiвень нервово-пс^чного напруження у пащентсв з артерiальною ппертетаею. У 64,46% пащен™ з артерiальною гшертетаею вщзначено тдвищений рiвень нервово-пстачного напруження. Максимальну виражешсть нейровегетативних та нейроендокринних реакцш виявлено у хворих з синдромом психоемоцшного напруження та артерiальною гiпертензiею I стадп. У пащенив з синдромом психоемоцшного напруження та артерiальною гiпертензiею II стадп вщзначено зниження рiвня кортизолу та нормалiзацiю вмiсту адренокортикотропного гормону завдяки розвитку захисно-пристосувальних реакцш. У пащенив з синдромом психоемоцшного напруження та артерiальною гiпертензiею III стадii виявлено стадто виснаження адаптацiйних резервiв, що притаманно тривалому хронiчному стресу.
Kjii040Bi слова: артер1альна гшертенз1я, стрес, синдром психоемоцшного напруження.
Артер1альна гшертеш1я (АГ) - одне з найпоширешших хрошчних захворювань людини. За даними офiцiйноi статистики кшьюсть хворих на артер1альиу гшертензда складае 32,2% дорослого населения Украши. Сиостер1гаеться стшке зростання поширеносп АГ - бшьше, шж удв1ч1 в иор1внянн1 з 1998 р. та на 170% у пор1внянш з 2000 роком [1].
© Подольський О.В., Стеблюк В.В. та iнш., 2014 q(\
Доведено, що виникнення i nepe6ir АГ нсно пов'язаш з наявнiстю численних факторiв ризику: BiK, стать, маса тша, алiментарнi фактори, палiння, фiзична актившсть, психосоцiальнi фактори, соцiально-економiчний статус. Одшм з важливих факторiв е високий рiвень психоемоцiйного напруження, що виникае в умовах стресово! ситуацн. Виявлено взаемодiю нервових (симпатична нервова система) i гуморальних (ренiн-ангiотензин-альдостеронова система) механiзмiв регуляцн артерiальног тиску при стрес! Саме тому синдром психоемоцiйного напруження (СПЕН) е фоновим станом, на тл1 якого розвиваеться АГ, а також елементом ланки патогенезу захворювання, утворюючи хибне коло взаемообтяжливих сташв [2, 3, 6, 8]. Досить давно доведено, що гострий стрес викликае короткочасне шдвищення артерiального тиску, проте взаемозв'язок хронiчного стресу, ризик розвитку артер1ально! ппертензн та хвороб серцево-судинно! системи продовжують вивчатись в1тчизняними та закордонними дослiдниками. Так, в публшацп F. Sparrenberger з ствавторами на основi метааналiзу результатiв обстежень 52049 ос1б було показано, що хрошчний стрес i особливо неадаптивна реакщя на стрес е ймовiрними причинами стiйкого пiдвищення артерiального тиску [7]. Ряд докуменнв присвячено розробщ системи впровадження результатiв психосоцiальних дослщжень в кардiологiчну практику [4, 5].
Метою роботи була ощнка рiвня нервово-психiчного напруження у пацiентiв з артерiальною гiпертензiею рiзного ступеня тяжкосн.
Матерiал та методи дослiдження. У дослщження були включенi пацiенти чолов1чо! статi з групи диспансерного обстеження вiдомчих лiкувальних закладiв МВС. До групи А (n=66) включенi чолов1ки, середнiй вiк яких склав 35,67±8,95 рокiв, що мали артерiальну ппертензда 1-го ступеня (I стадн) без ускладнень. Група В (n=75) - чоловши, середнiй вiк яких склав 48,33±7,12 рокiв, мали встановлений дiагноз артерiальна гiпертензiя 2-3-го ступеня (II стадн) та стенокардiя напруження I функщонального класу (ФК). Група С (n=35) - чоловiки, середнiй в1к яких склав 47,78±8,54 рокiв, мали встановлений дiагноз артерiальна гiпертензiя 2-3-го ступеня (II-III стадн), стенокардiя напруження II ФК та серцева недостатшсть (СН) I-II ФК за класифшащею NYCA. Результати порiвнювали з даними, отриманими при скринiнговому профiлактичному психолопчному обстеженнi 143 здорових чоловiкiв вщповщного вiку (контрольна група).
Результати дослщження та ix обговорення. Стресовитривалiсть та стресостшюсть пацiентiв оцiнювали за допомогою опитувальникiв «Визначення нервово-психiчного напруження», шкали PSM-25, Бостонського тесту стресовитривалостi та ощнки стресостiйкостi Коухена. На основi таких показникiв як фiзичний дискомфорт, больовi та температурнi вiдчуття, стан м'язового тонусу, координащя рухiв, рухова активнiсть, вiдчуття з боку серцево-судинно! системи та травного тракту, стан потовидшення та слизово! оболонки рота, забарвлення шкiри, чутливiсть до зовшшшх подразникiв, вiдчуття впевненостi, настрiй, особливосн сну, особливостi емоцiйного стану в цшому, явища психологiчного дискомфорту, частота виникнення стану напруження, тривалють стану напруження та iншi показники, визначали загальний ступiнь вираженостi напруження. Результати порiвнювали з даними, отриманими при скриншговому профiлактичному психологiчному обстеженнi 143 здорових чоловшв вiдповiдного вiку (контрольна група).
Таблиця 1
Рiвень нервово-псиxiчного напруження_
Показник Група А (n=76) Група В(n=75) Група С(n=35) Контрольна група (n=143)
Р1вень НПН 46,73±4,22я 53,39±3,21я 58,63±1,32я 34,28±6,32"
-я-----я-
Прим1тки: - рпниця достовфна в1дносно показниюв у пащенпв 1нших груп (p<0,05); - р1зниця достов1рна в1дносно показниюв у пац1ент1в досл1дних груп (p<0,05).
Як видно з отриманих результанв, найвищий рiвень нервово-психiчного напруження (58,63±1,32 бала) спостерiгався у пацieнтiв групи С, де до стресорних чинниюв додаеться дискомфорт, пов'язаний з обмеженнями, що !х накладае хвороба (табл. 1).
Проведене опитування за методикою Р8М-25 виявило чiтку рiзницю, зумовлену стадшнютю розвитку синдрому психоемоцiйного напруження i пов'язано! з ним АГ та И ускладненнями. Так, виявлено значне зростання рiвня стресорного напруження (132,54±8,22 бала) у пацiентiв групи А. У пащенпв групи В вщзначено незначне зниження цього показника (до 106,6±5,21 бала) з подальшим незначним пiдвищенням у пацiентiв групи С (108,9±7,21 бала) (рiзниця недостовiрна). Втiм рiзниця мiж показниками у пащенпв обстежених груп в порiвняннi з такими у осiб контрольно! групи (91,54±4,29) е достовiрною (табл. 2).
Результати Бостонський теста дозволили зробити висновок, що у пащенпв з АГ I стадн стресогенш ситуацн мають велике значення в особистому i соцiальному функцiонуваннi, тобто щ особи постiйно перебувають в сташ стресорного напруження. Особливо тривожними чинниками е
надмiрна маса тша, вщсутшсть нормального вiдпочинку та емоцшна самотнiсть (табл. 3). Тест самооцшки стресостiйкостi С. Коухена показав, що у пацiентiв дослiдних груп низький рiвень здатностi до керування стресом. Особливо це стосуеться здатносп вправлятися з пiдвищеним обсягом професшних навантажень та вiдчуттям знервованостi (табл. 4).
Таблиця 2
Показник Група А(п=76) Група В(п=75) Група С (п=35) Контрольна група (п=143)
Р1вень сгресорного напруження 132,54±8,22* 106,6±5,21 108,9±7,21 91,54±4,29*
Примггки: тут i дат * - р1зниця достстарна вщносно показнигав у пащенпв шших груп (р<0,05).
Дослiдження стресовитривалостi за Бостонським тестом
Таблиця 3
Група обстежених Група А (п=76) Група В(п=75) Група С (п=35) Контрольна група (п=143)
Показник, бал 48,52±7,21* 45,39±2,23* 46,79±4,32* 29,52±4,41
Таблиця 4
Ощнка стресовитривалостч за_ тестом Коухена _
Група обстежених Група А (п=76) Група В(п=75) Група С(п=35) Контрольна група (п=143)
Показник, бал 25,52±3,83* 23,98±4,32* 26,43±2,17* 13,63±3,28
Дослщження стану психоемоцшно! сфери проводили за шкалою депресп Бека, тестом самооцiнки шохондрн Вшьсона, тестом «Виснаженостi життевих сил» Аппелса та шкали тривожносп Спiлбергера. Результати психолопчних дослiджень опрацьовано за допомогою програми Р8У, наданою дослiдникам автором — В.П. Устиновим (1нститут педагопки та психологи Сибiрського вiддiлення РАПН). Достов1рно! рiзницi мiж показниками депресивносп, iпохондричностi та виснаженостi в групах не отримано, що вказуе на низький стутнь психопатизаци у пащенпв обрано! медико-сощально! групи, однак спостерпаеться тенденцiя до посилення психотично! симптоматики у пащенпв зi стiйкою АГ. У той же час вщзначено високий рiвень реактивно! тривожностi в групах А i В, вочевидь, пов'язане зi специфiкою роботи (табл. 5).
Таблиця 5
Показники стану психоемоцшно! сфери обстежених_
Показник Група А(п=76) Група В (п=75) Група С (п=35) Контрольна група (п=143)
Депресивнiсгь 13,78±5,21 14,79±2,43 16,43±4,22 15,34±6,23
Iпохондрiя 6,13±3,11 5,56±3,21 9,21±3,11 6,56±2,14
Виснаженiсгь 4,54±3,32 4,67±4,26 7,43±2,21 4,92±1,26
Реактивна тривожшсть 16,32±2,12* 17,21±3,22* 13,21±4,63 9,54±2,32
Особиста гривожнiсгь 9,15±3,21 11,21±3,05 10,36±3,54 10,09±3,56
Примггка: * - р1зниця в1рог1дна вщносно показнигав у о<лб контрольно1 групи (р<0,05).
Результати ощнки психоемоцiйно! сфери показали, що у пащенпв усiх дослiдних груп виявлено пiдвищений рiвень стресорного напруження, який реалiзуеться психосоматичними проявами, а саме АГ, гшотетично через каскад нейроендокринних та нейровегетативних реакцiй. Так, результати дослщження стану вегетативно! регуляци за шкалами оцiнки ступеня дистони показали виражену дистонiю з переважанням симпатикотонi! у пацiентiв групи А (35,98±6,23 бала за суб'ективною шкалою та 39,65±3,21 - за об'ективною шкалою) i помiрну дистонiю у пащенпв групи В (29,67±8,21 бала за суб'ективною шкалою та 23,78±5,15 - за об'ективною шкалою). У пащенпв групи С вщзначено стабшзащю лабiльностi (клiнiчних коливань) вегетативно! симптоматики, що, вочевидь, було пов'язано зi зниженням адаптацiйного потенцiалу, звуженням «коридору адаптацп» та формуванням морфофункцiональних змш, характерних для стiйко! АГ з явищами недостатностi кровообiгу - 25,32±6,13 та 14,25±5,87 бала вiдповiдно ^зниця достовiрна вiдносно показникiв у пащенпв з АГ I та II стадп; р<0,05).
Таблиця 6
Рiвень гормонiв стресорно'' панелi у обстежених_
Показник Група А(п=39) Група В(п=36) Група С(п=27) Контрольна група (п=25)
Кортизол, мг/дл 27,55±5,12* 18,89±0,32 9,08±1,34* 15,09±2,56
КРГ, нг/мл 0,38±0,03 0,37±0,08 0,59±0,11 0,32±0,07
АКТГ, пг/мл 29,78±3,56* 18,65±3,17 21,32±0,14 17,67±3,22
Примггка: * - р1зниця в1рог1дна вщносно тако! у ос1б контрольно! групи (р<0,05).
Активацiя симпатично! ланки вегетативно! нервово! системи та стiйка симпатикотошя е причиною (первинна реакцiя) та наслщком (замикання хибного кола) порушень нейроендокринно! регуляцi!, що пiдтвердили результати визначення рiвня гормонiв стресорно! панелi (табл. 6). З
92
наведених результат видно, що у пащенпв групи А був шдвищений piBeHb кортизолу та адренокортикотропного гормону (АКТГ), що вщповщае першiй стадiï хронiчного стресу - стади тривоги та напруженоï адаптацiï.
У пацieнтiв групи В показники наближалися до нормальних, хоча зберпалась напруженiсть адаптацiï. У пащенпв групи С вiдзначено зниження рiвня кортизолу за пiдвищеного рiвня кортикотропiн-рилiзинг гормону (КРГ) та помiрно тдвищеного вмiсту АКТГ, що вiдповiдаe стади виснаження адаптацiйних резервiв, яке притаманне тривалому хронiчному стресу.
1. У 64,46% пащенпв диспансерноï групи з АГ було визначено шдвищений рiвень нервово-психiчного напруження. У пащенпв з АГ та синдромом психоемоцшного напруження було вiдмiчено зростання показника вщ 46,73±4,22 бала у пащенпв з АГ 1-го ступеня (I стади) до 53,39±3,21 бала у пащенпв з АГ II ступеня (II стади) та до 58,63±1,32 бала у пащенпв з АГ 3-го ступеня (III стади).
2. Максимальну виражешсть нейровегетативних та нейроендокринних реакцш було виявлено у хворих з синдромом психоемоцшного напруження та АГ I стади, що проявлялось надмiрною активащею симпатоадреналово1' системи, тдвищенням рiвня кортизолу до 27,55±5,12 мг/дл та вмюту АКТГ до 29,78±3,56 пг/мл.
3. У пацiентiв з АГ 2-го ступеня (II стади) та синдромом психоемоцшного напруження вщзначено зниження рiвня кортизолу до 18,89±0,32 мг/дл та нормалiзацiю вмiсту АКТГ до 18,65±3,17 пг/мл завдяки розвитку захисно-пристосувальних реакцiй.
4. У пащенпв з АГ III стади та синдромом психоемоцшного напруження спостерпалось зниження рiвня кортизолу до 9,08±1,34 мг/дл за тдвищеного вмюту КРГ (0,59±0,11 нг/мл) та помiрно пiдвищеного - АКТГ (21,32±0,14 пг/мл), що е характерним для стадiï виснаження адаптацшних резервiв, яка притаманна тривалому хрошчному стресу.
1.Артер1альна г1пертенз1я. Оновлена та адаптована кгашчна настанова, заснована на доказах. - 2012. Наказ МОЗ Украши № 384 в1д 24.05.2012. - Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120524_384.html.
2. Крадинова Е. А. Психоэмоциональный фактор в формировании гипертонической болезни и методы коррекции на курорте / Е.А. Крадинова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2009. - № 2. - С. 68-71.
3. Кравченко А. М. Робота, стрес i артер1альна ппертенз1я / А. М. Кравченко // Рациональная фармакотерапия. - 2012. - № 3. - С. 15-18.
4Albus C. Psychocardiology: clinically relevant recommendations regarding selected cardiovascular diseases / С. Albus, K. H. Ladwig, С. Herrmann-Lingen // Dtsch. Med. Wochenschr. - 2014. - Vol. 139, № 12. - P. 596-601.
5.Ladwig K. H. Position paper on the importance of psychosocial factors in cardiology: Update 2013 / K.H. Ladwig, F. Lederbogen, C. Albus ^t al.] //GMS German Medical Science. - 2014. - Vol. 12. - P. 1-24.
6.Rosenthal T. Occupational stress and hypertension / Т. Rosenthal, A. J. Alter // Am. Soc. Hypertens.- 2012. - Vol. 6, № 1. - P. 2-22. 7.Sparrenberger F. Does psychosocial stress cause hypertension? A systematic review of observational studies / F. Sparrenberger, F. T. Cichelero, A. M. Ascoli ^t al.] // J. Hum. Hypertens. - 2009.- Vol. 23, № 1. - P. 12-19.
8.Spruill T. M. Chronic Psychosocial Stress and Hypertension / T. M. Spruill // Curr. Hypertens. Rep. - 2010. - Vol. 12, № 1. - P. 10-16.
УРОВЕНЬ СТРЕССОРНОГО НАПРЯЖЕНИЯ И ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ЖИЗНИ У ПАЦИЕНТОВ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ Подольский А. В., Стеблюк В. В.
Проанализирован уровень нервно-психического напряжения у пациентов с артериальной гипертензией. У 64,46% пациентов с артериальной гипертензией отмечен повышенный уровень нервно-психического напряжения. Максимальная выраженность нейровегетативных и нейроэндокринных реакций выявлена у больных с синдромом психоэмоционального напряжения и артериальной гипертензией I стадии. У пациентов с синдромом психоэмоционального напряжения и артериальной гипертензией II стадии отмечены снижение уровня кортизола и нормализация содержания адренокортикотропного гормона благодаря развитию защитно-приспособительных реакций. У пациентов с синдромом психоэмоционального напряжения и артериальной гипертензией III стадии выявлена стадия истощения адаптационных резервов, что характерно для длительного хронического стресса.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, стресс, синдром психоэмоционального напряжения.
Стаття надшшла 10.06.2014 р.
LEVEL OF STRESSOR TENSION AND EVALUATION OF QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH HYPERTENSION Podolsky A.V., Steblyuk V.V.
Was analysed the level of psychoemotional tension in patients with hypertension . At 64.46 % of patients with hypertension was observed elevated levels of psychoemotional tension. The maximal expression of neuroendocrine and neurovegetative reactions were found among patients with the syndrome of psychoemotional tension and hypertension I stage. Among patients with a syndrome of psychoemotional tension and hypertension stage II was found reduction in cortisol and adrenocorticotropic hormone normalization due to the development of protective and adaptive reactions. In patients with a syndrome of emotional stress and hypertension stage III was found depletion stage of adaptation reserves inherently to the long-term chronic stress.
Key words: hypertension, stress, psychoemotional tension syndrome.
Pe^roeHT CKpnnrnKOB A.M.
