Ріст саджанців дуба звичайного у лісових культурах, створених сіянцями із закритою кореневою системою Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Вид-во НУБШ Украши. - 2011. - Вип. 164(1). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau_lds / 2011_164_1/11tay.pdf.

8. Усольцев В. А. Биологическая продуктивность лесов Северной Евразии: методы, база данных и ее приложение / В.А. Усольцев, С.В. Залесов. - Екатеринбург : Изд-во УрО РАН, 2007. -636 с.

9. Sennerby-Forse L. Wood structure and quality in natural stands of Salix caprea L. and Salix pen-tandra L. / L. Sennerby-Forse // Studia Forestalia Suecia: Department of Ecology and Environmental Research. Swedish University of Agricultural Sciences. - 1989. - № 189. - 17 p. [Electronic resource]. -Mode of access http://pub.epsilon.slu.se/4515/1ZSFS182.pdf.

Голяка Д.Н. Моделирование фитомассы кустов Salix cinerea L. в естественных фитоценозах Черниговского Полесья

Приведены результаты исследований общей фитомассы кустов ивы пепельной (Salix cinerea L.) в естественных фитоценозах Черниговского Полесья. Освещены методические аспекты оценки надземной и подземной фитомассы кустов. Осуществлен статистический анализ собранных полевых материалов. Установлены качественные показатели листьев, однолетних и многолетних побегов, а также корней Salix cinerea. Выявлена зависимость надземной и корневой фитомассы кустов ивы пепельной от высоты и среднего диаметра кроны. На основе данной зависимости разработаны математические модели и созданы нормативно-справочные материалы для оценки общей фитомассы кустов.

Ключевые слова: фитомасса, ива пепельная (Salix cinerea L.), куст, качественные показатели, математическая модель, нормативы.

Golyaka D.M. Modeling Phytomass of Bushes Salix Cinerea L. in Natural Phytocoenoses of Ukrainian Polissya

The results of field researches of total phytomass of the grey willow shrubs (Salix cinerea L.) in natural phytocenoses of Ukrainian Polissya are presented. Some methodological aspects of evaluation of above-ground and under-ground phytomass of shrubs are highlighted. The results of the statistical analysis of experimental data are given. The qualitative indicators of phytomass roots, leaves, annual and perennial shoots of Salix cinerea are determined. The mathematical models for estimation of above-ground and root phytomass in absolutely dry condition of the grey willow shrubs are developed. The shrub height and the average diameter of the shrub crown were accepted as arguments. The normative of the stocks of total phytomass in the shrubs on the basis of the developed models are formed.

Key words: phytomass, grey willow (Salix cinerea L.), bush, qualitative indicators, mathematical model, normative.

УДК 630*232.429 Доц. O.I. Лялт, канд. с.-г. наук -

Харшвський НАУ т. В.В. Докучаева

Р1СТ САДЖАНЦ1В ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ, СТВОРЕНИХ С1ЯНЦЯМИ 13 ЗАКРИТОЮ КОРЕНЕВОЮ СИСТЕМОЮ

Дослщжено та описано значення показнигав д1аметра стовбурця саджанщв дуба звичайного в люових культурах на ргвш коренево! шийки, а також !'х загально! висоти та рiчного приросту за висотою. Дослщжуваш лiсовi культури створено сшнцями iз забритою кореневою системою (дослщ) i ш^вняно з культурами, що створеш сшнцями iз вщ-критою (контроль) кореневою системою. Дослщження виконано у ДП "Чугуево-Баб-чанське ЛГ" i ДП "Вовчанське ЛГ" Харювського ОУЛМГ. Висота та рiчний прирют за висотою саджанщв дуба в дослщних вар1антах дои^рно перевершували контроль про-тягом уих чотирьох роюв дослiджень, а дiаметр - лише в одно- та дворiчних культурах.

Ключовi слова: дуб звичайний, сiянцi iз закритою кореневою системою, саджанщ, лiсовi культури, дiаметр коренево! шийки, висота, рiчний прирiст за висотою.

Використання садивного матерiалу iз закритою кореневою системою для створення лiсових культур мае багато переваг, порiвняно iз традицшним вирощу-ванням сiянцiв у розсадниках i теплицях, якi полягають насамперед у зменшеннi травмування рослин шд час пересаджування в культури, а також у можливосп подовження перюду створення лiсових культур, внесення регуляторiв, росту, добрив та iнших речовин до кожно!' рослини в необхндних нормах витрати [ 1, 3, 6].

До^дження деяких авторiв [2, 3, 5-7] свщчать про наявш переваги садивного матерiалу iз закритою кореневою системою над традицшним садивним ма-терiалом, що використовуеться ниш в лiсокультурному виробництвi.

Зазвичай дослiдження ефективностi використання садивного матерiалу iз закритою кореневою системою обмежувалися одним роком пiсля висаджування у Грунт. Трапляються публiкацií iз результатами обстежень i 10-рiчних культур, але без проведеного пор1вняння з одновшовими культурами, створеними с1янця-ми з вщкритою кореневою системою [3].

Метою роботи було вивчення позитивного ефекту вщ використання с1ян-цiв iз закритою кореневою системою у лковвдновленш i якою мiрою вiн зберь гаеться впродовж вирощування лiсових культур. Поняття позитивного ефекту Грунтуеться на абсолютних значениях та особливостях динамки бюметричних показник1в саджанцiв дуба звичайного в лiсових культурах, створених с1янцями iз закритою кореневою системою, пор1вняно з культурами, створеними с1янцями з ввдкритою кореневою системою, в першi роки вирощування лiсових культур.

Матерiали та методика дослщження. Сiянцi дуба звичайного було виро-щено за технолопею у розсадниках ДП "Чугуево-Бабчанське ЛГ" та ДП "Вов-чанське ЛГ" [6]. Напередодш садшня садивний матерiал у контейнерах поливали водою до повно!' вологоемкостi субстрату, а шд час садання с1янщ iз грудками субстрату вiддiляли вщ контейнерiв. Грунт на лiсокультурнiй плошд попередньо був пiдготовлений шляхом нарiзання прямолiнiйних смуг шириною 100 см та глибиною 10-12 см. Ввдстань мiж центрами смуг становила 3,0 м, а крок посадки 1,0 м. Посадка здшснювалася по центру утворених смуг в лунку, зроблену вруч-ну металевою лопатою глибиною до 15 см. Дослвдш лiсовi культури створенi чистими за складом, простими за формою та наступними за часом [2]. Контролем були лiсовi культури, створеш однорiчними с1янцями дуба звичайного, що виро-щенi за традицiйною технолопею з ввдкритою кореневою системою в розсадниках зазначених вище шдприемств, й висадженi на лiсокультурну площу пiд меч Колесова.

Результати дослщження. Дiаметр коренево!' шийки саджанцiв дуба звичайного в культурах, створених с1янцями iз закритою кореневою системою (дос-лiд), був вищим, нiж у саджанщв культур, створених с1янцями з вщкритою кореневою системою (контроль), що наведено у табл. 1. Впродовж чотирьох ротв да-аметр коренево!' шийки саджанцiв дуба звичайного у культурах, створених с1ян-цями iз закритою кореневою системою, збшьшився вiд 3,8 до 6,6 мм, а контроль-них - вщ 3,2 до 6,2 мм.

Рiзниця за цим показником у дослщних i контрольних культурах виявила-ся найвищою (18,8 % вщ контролю) у перший рiк вирощування й достовiрно (Р < 0,01) бшьшою, нiж у коитролi. На другий рiк вирощування культур рiзниця дiаметра коренево!' шийки рослин у дослвд й контролi була дещо меншою

(12,5 % вщ контролю) й достовiрною при Р < 0,1. На третш i четвертий роки ви-рощування культур рiзницi мiж дослiдом i контролем за дiаметром коренево'1 шийки саджанцiв становили 10,0 i 6,5 % i виявилися недостовiрними.

Табл. 1. Д1аметр коренево' шийки саджанщв дуба звичайного в лисових культурах

Вк люо-вих культур, рошв

Дiаметр коренево'1 шийки саджанщв (мм) у культурах, створених Ыянцями з кореневою системою

закритою

вщкритою

Рiзниця порiв-няно з контролем, %

1

3,8±

4 5±0:Т8

3,2±

.±0,19

18,8

2,68

2

4,0

5,0я037"

12,5

1,91

10,0

1,07

±0,35

6,6

6,5

0,72

и

3

4

Примiтка: ¿0,01 = 2,6; ¿0,05 = 2,0; ¿0д = 1,6.

Аналiз уае'1 сукупностi даних щодо дiаметра коренево'1 шийки 1-рiчних, 2-рiчних, 3^чних i 4-рiчних саджанцiв дуба звичайного в люових культур свщ-чить, що найбiльшою е рiзниця за цим показником мiж дослiдними та контроль-ними саджанцями у перший рш (18,8 %). На другий i третiй роки така рiзниця становить 12,5 i 10,0 % вщповщно, а на четвертий - лише 6,5 % (рис. 1).

1-р1чш 2-р1чш 3-р1чш 4-р1чш Вк культур, рсшв

Рис. 1. Дiаметр коренево'1' шийки та перевищення значень контролю саджанщв дуба звичайного в до^дних л^ових культурах

Висота саджанщв дуба звичайного в культурах iз використанням тд час 1х створення сiянцiв iз закритою кореневою системою представлена у табл. 2 i достовiрно (Р < 0,05) перевищувала контроль.

Табл. 2. Висота саджанщв дуба звичайного в мсових культурах

Вк люових культур, роюв

Висота саджанцiв (см) у культурах, створених Ыянцями з кореневою системою

закритою

вiдкритою

;гпг

Рiзниця порiвняно з контролем, %

1

18,8

13,3

,±3,03

41,6

2,27

2

38,1

27,8

37,3

2,30

60,6±4,93 78,4±6,12

43,7

38,7

2,50

60^

29,8

2,12

4

Прими-ка: ¿0,01 = 2,6; ¿0,05 = 2,0; ^^ = 1,6.

Висота дослщних культур за чотири роки дослщжень зросла вiд 18,8 до 78,4 см. Значення висоти саджанщв на контролi вiдповiдно збтьшилося вiд 13,3 до 60,4 см. В уах дослiдах абсолютна рiзниця за висотою дослiдних i кон-трольних культур iз вiком зростала. У перший рiк вирощування вона становила

5,5 см, у другий рш - 10,4 см, у третш рш - 16,9 см, i у четвертий рж - 18,0 см. (табл. 2). Анамз усieí сукупностi даних щодо висоти 1-рiчних, 2-рiчних, 3^чних i 4-рiчних лiсових культур дуба звичайного свiдчить, що вiдносне перевищення висоти дослiдних культур, порiвняно з контрольними, було найбiльшим (41,6 %) в однорiчних культурах, знижувалося у 2-3^чних культурах (37,3-38,7 %) i було найменшим (29,8 %) у 4^чних культурах (рис. 2).

1-р1чш 2-р1чш 3-р1чш 4-р1чш В1к культур, роив

Рис. 2. Висота та перевищення значень контролю саджанщв дуба звичайного в дослiдних л^ових культурах

Приркт за висотою дуба звичайного в культурах, створених садивним ма-терiалом iз закритою кореневою системою, достовiрно (Р < 0,05 у перший i Р < 0,01 у наступш три роки) перевищував контроль. Його значення наведено у табл. 3 i становило у перший рiк 11,6 см (при 8,7 см на контрол^, у другий рш -21,0 см (при 14,1 см на контрол^, у третш рк - 34,1 см (при 23,3 см на контрол^ i у четвертий рiк - 42,4 см (при 29,6 см на контрол^.

Табл. 3. Прир^т за висотою саджанщв дуба звичайного в л^ових культурах

Вш люових культур, роюв

Прирiст за висотою (см) культур, створе-них сiянцями iз кореневою системою

закритою 11,6±113

_в1дкритою_

8,7±0,81

14,1±147

Рiзниця порiвняно з контролем, %

tфакт.

1

,±1,96

33,2

2,08

2

21,0

49,5

2,87

34,1±3,09 42,4±3,91

,±2,19

23,3

^±253"

46,7

2,89

29,6

43,2

2,78

3

4

Примiтка: /0,001 = 3,3; /0,01 = 2,6; /0,05 = 2,0; /0,1 = 1,6.

1-р1чш 2-р1чш 3-р1чш 4-р1чш В1к культур, роюв Рис. 3. Прир^т за висотою та перевищення значень контролю саджанщв дуба звичайного в до^дних люових культурах

Аналiз yciei cyKynHOCTi даних щодо приросту за висотою саджанцiв у 1-рiчних, 2^чних, 3-рiчних i 4-рiчних лкових культур дуба звичайного шдтвер-джуе наявнiсть icTOTHoro вiдносного перевищення цього показника дослщних культур, порiвняно з контрольними, на 33,2 % у перший рш, на 49,5 % - у дру-гий, на 46,7 % - у третш i на 43,2 % - у четвертий рш (рис. 3). Висновки:

1. Використання у лiсовiдновленнi сiянцiв i3 закритою кореневою системою за-безпечуе вiдчутну перевагу за дiаметром коренево'1 шийки (вщ 18,8 до 6,5 %) саджанщв у дослiдних лiсових культурах дуба звичайного над культурами, створеними традицшним садивним матерiалом.

2. Саджанщ в лкових культурах дуба звичайного, створеш иянцями iз закритою кореневою системою за загальною висотою, перевищують (вiд 41,6 до 29,8 %) значення висоти саджанщв у контрольних культурах.

3. Анашз даних щодо приросту за висотою саджанщв дуба звичайного також шдтверджуе наявшсть ктотного (вiд 33,2 до 43,2 %) перевищення цього показника в дослщних варiантах над контрольними варiантами лiсових культур протягом чотирьох роыв дослiджень.

Лiтература

1. Гаранович И.М. Новые технологические приемы повышения качества сеянцев лесных культур / И.М. Гаранович, Е.Н. Городецкая, И.П. Афанаскина, А.В. Зеленкевич // Современное состояние лесной растительности и ее рациональное использование : междунар. науч.-практ. конф. - Хабаровск, 2006. - С. 168-171.

2. Гордiенко М.1. Лiсовi культури / М.1. Гордieнко, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк, В.М. Ма-урер. - Львш : Вид-во "Камула", 2005. - 608 с.

3. Жигунов А.В. Теория и практика выращивания посадочного материала с закрытой корневой системой / А.В. Жигунов. - СПб. : Изд-во СПбНИИЛХ, 2000. - 293 с.

4. Лялш О.1. Контейнер - важливий елемент виробництва садивного матерiалу iз закритою кореневою системою / О.1. Лялш // Люова типологiя в Украхш: сучасний стан, перспективи розвит-ку: матерiали XI Погребняквських читань (10-12 жовтня 2007 р., м. Харкв). - Харкв : Вид-во УкрНДШГА, 2007. - С. 134-135.

5. Лялш O.I. Економiчна складова вирощування глянтли дуба звичайного iз закритою кореневою системою / O.I. Лялiн // Тези доповщей шдсумково! науково! конференци професорсько-вик-ладацького складу, наукових спiвробiтникiв, аспiрантiв, здобувачш Харювського нацiонального аграрного унiверситету ш. В.В. Докучаева, (11-14 сiчня 2011 р., м. Харкв). - Харюв : Вид-во ХНАУ, 2011. - С. 156-158.

6. Лялш O.I. Удосконалення технологiй вирощування сiянцiв сосни i дуба iз закритою кореневою системою в умовах Лхвобережного Жсостепу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 - "Лiсовi культури i фiтомелiорацiя" / O.I. Лялiн. - Харкв, 2012. - 20 с.

7. Маурер В.М. Стан та шляхи покращення забезпеченост садивним матерiалом робiт з вщ-творення лiсiв / В.М. Маурер // Тези доповщ учасникiв конференцй науково-педагопчних пращв-никiв, наукових сшвробпниюв i аспiрантiв та 64-! студентсько! науково! конференцй. - К. : Вид-во НУБШ, 2010. - С. 55-56.

Лялин А.И. Рост саженцев дуба обыкновенного в лесных культурах, созданных сеянцами с закрытой корневой системой

Исследованы и описаны значения показателей диаметра стволика саженцев дуба обыкновенного в лесных культурах на уровне корневой шейки, а также их общей высоты и годового прироста по высоте. Исследуемые лесные культуры созданы сеянцами с закрытой корневой системой (опыт) и сравнены с культурами, созданными сеянцами с открытой (контроль) корневой системой. Исследование выполнено в ГП "Чугуево-Бабчан-ское ЛХ " и ГП " Волчанское ЛХ " Харьковского ОУЛОХ. Высота и годовой прирост по высоте саженцев дуба в опытных вариантах достоверно превосходили контроль в течение всех четырех лет исследований, а диаметр - только в одно- и двухлетних культурах.

Ключевые слова: дуб обыкновенный, сеянцы с закрытой корневой системой, саженцы, лесные культуры, диаметр корневой шейки, высота, годовой прирост по высоте.

Lyalin O.I. Growth of Oak Saplings in Forest Plantations Established by Ball-Rooted Seedlings

Some values of stalk diameter oak saplings in an ordinary forest crops at the root collar, as well as their overall height and annual growth in height are investigated and described. Studied forest crops were established by ball-rooted seedlings (experience) and compared with cultures established seedlings with open (control) root system. The study was performed in the State Enterprise Chuguev-Babchansk Forestry Area and the State Enterprise Vovchansk Forestry Area of Kharkiv Regional Forestry and Hunting Department. Height and annual height increment of oak saplings experienced significantly superior control options for all four years of research and diameter - only one-and two-year crops.

Key words: oak, ball-rooted seedlings, saplings, forest crops, root collar diameter, height, annual height increment.

УДК 630 *431:614.841 Доц. АД. Кузик, д-р с.-г. наук -

Львiвський ДУ безпеки життeдiяльностi

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬШ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОЦЕС1В ВИСУШУВАННЯ Л1СОВОГО ГОРЮЧОГО МАТЕР1АЛУ

Наведено результати експериментальних дослщжень висушування свiжозiрваних фрагментов рослин наземного ярусу люу, листя та хво!. Отримано залежност вологост та швидкост висушування вщ часу. Встановлено початкову та рiвноважну волопсть. Вияв-лено, що свiжозiрване листя та фрагменти рослин найшвидше втрачають волопсть про-тягом першо! та друго! дiб, а далi процес висушування сповшьнюеться. Хвоя сосни зви-чайно! висушуеться повшьшше, але майже Í3 сталою швидюстю. Низькi значення рiвно-важно! вологост властивi здебшьшого тим рослинам, яю мали низьку початкову волопсть. Для листя дерев така залежшсть не спостерiгаеться.

Ключовi слова: висушування, люовий горючий матерiал, початкова волопсть, рш-новажна вологiсть.

Постановка проблеми. Живий лiсовий горючий матерiал рослинного по-ходження у pa3i порушення умов iснування (зволоження, освiтленостi, темпера-тури), змiн сезонiв або внаслщок мехaнiчного ушкодження висихае. Сухий стан сприяе легкому займанню, внaслiдок чого зростае небезпека виникнення пожеж. На залежшсть пожежонебезпечних властивостей горючого мaтерiaлу рослинного походження вiд вологостi вказував 1С. Мелехов [1]. Вологiсть шдстилки, опаду, трав'яних рослин та ш. впливае на виникнення та поширення пожежi на початко-вiй стадц. Пожежна небезпека рослин залежить ввд сухого стану [2]. МП. Кур-батський [3, 4], П.А. Цветков [5], А.М. Гришин та ш. [6], ЕВ. Конев [7], АС. Ат-кш та iн. [8] вивчали горючiсть i зaймистiсть лкових рослин, опаду листя, хво!, кори та шших компонентiв, яш утворюють лiсову пiдстилку, i клaсифiкувaли компоненти лку за здaтнiстю до займання. МП. Курбатський [3] визначав швид-кiсть висихання моху, лишaйникiв та опаду. В. П. Кучерявий [9] наводить даш про те, що в живому лисп дерев мктиться 79-82 % води, а у лисп трав'яних рослин - 83-86 %. E.C. Salinero [10] зазначае, що волопсть листя дуба та сосново! хво! е близькою до 60 %. Розроблено низку математичних моделей процесу висушування лкового горючого мaтерiaлу (наприклад ЕВ. Конев [11], А.М. Гришин