Науковий вкник НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270909 Article received 20.11.2017 р. Article accepted 28.11.2017 р.
УДК 630*232:504.73:582.632.2
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
Eg] Correspondence author Ya. D. Fuchylo [email protected]
Я. Д. Фучило1, М. В. Сбитна2, Ю. I. Гайда3, Н. Я. Козацька4
1 1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряюв, м. Кшв, Украша 2ВПНУБiП Украши "Боярськалкова до^дна станщя", м. Боярка, Украша 3 Тернотльський нащональний emHOMi4Hm утверситет, м. Тернотль, Украша 4 Тернотльське обласне управлшня лкового та мисливського господарства, м. Тернотль, Украша
Р1СТ I ПРОДУКТИВН1СТЬ ПЛАНТАЦ1Й Г1БРИДНИХ ТОПОЛЬ В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено особливост росту пбридних тополь в умовах свiжого груду Захдаого Лгсостеиу Украши до 9-pi4Horo вжу з огляду на доцшьшсть !х використання у короткоротацшних илантащях. Насадження створено однорiчними живцями клошв: 'Дружба' 'Канадська х Бальзамiчна' 'Стрiлоподiбна' i 'Тронко'. Грунт - арий лгсовий свiжий. Розмiщення садивних мiсць - 2,0x0,8 м. Шд час проведення дослiджень застосовано традицшш лiсiвницькi та таксацiйнi методи. Найвищу збереженiсть рослин у 7-рiчному вщ виявлено у клонiв 'Тронко' (88 %) i 'Дружба' (86 %), найменшу - у клону 'Канадська х Бальзамiчна' -78 %. Найбiльшу середню висоту мав культивар 'Дружба' (10,3±0'33 м). Решта клошв за висотою практично не вiдрiзнялися. Найбiльший середнiй дiаметр дерев (7,4±0'33 см) встановлено у клону 'Канадська х Бальзамiчна', який мав найменшу збере-женiсть. Найвищий запас визначено у деревосташв клонiв 'Канадська х Бальзамiчна' (113 м3та-1) i 'Дружба' (122 м3та-1). От-же, 7^чш насадження продукували вiд 13,3 до 17,4 м3та-1 деревини на рж. За наступнi 2 роки ввдбувся значний вiдпад дерев клошв 'Тронко' i 'Канадська х Бальзамiчна', що негативно позначилось на показниках 1х запасу. Найвищим запас був у клону 'Дружба' - 139 м3та-1. Середня змша запасу та загально! продуктивностi (запас + вдаад) усiх клонiв виявилися мен-шими у вiцi 9 рокiв, тж у 7, що свiдчить про те, що в дослщжуваних умовах оптимальний вiк рубання деревостанiв тотт густотою близько 6 тис. шт. на 1 га становить 6-7 роюв. При цьому, насадження клону 'Дружба' мають запас 122, 'Канадська х Бальзамiчна' - 113, 'Тронко' - 105, 'Стршопздбна' - 93 м3та-1.
Ключов^ слова: Populus L., культивари; здерев'янiлi живщ; вдаад; запас стовбурово! деревини; вж кшьюсно! стиглост деревостанiв.
Вступ. З огляду на збшьшення споживання енергп i виснаження запасiв викопного палива, дедалi актуаль-нiшим стае питання виробництва поновлюваних джерел енергп, зокрема - рослинно! бiомаси. Для отримання високих врожа!в сiльськогосподарських рослин потрiб-нi досить родючi грунти, площа яких обмежена, тому доцшьним е пошук бюенергетичних видiв, здатних ус-пiшно рости на малопродуктивних землях i давати при цьому стабiльнi врожа!. Тополi (Populus L.) можна вщ-нести до таких рослин. Здатшсть тополь до швидкого росту, особливо - у першi роки, сприяе !х широкому ви-користанню в культурi - вiд отримання рiзних сорти-ментiв дшовоТ деревини до захисних насаджень та енер-гетичних плантацш (Redko, 1975; Fuchylo et al., 2006; 2012; Tsarev, 1985; Bratovich et al., 1996; listed, 1994; Verlinden et al., 2013).
Для отримання енергетично! сировини !х найчасп-ше вирощують за двома технолопями: плантацп з ко-
ротким i середнiм оборотом. Перший урожай таю коротко- i середньоротацiйнi низькостовбурш системи да-ють на четвертий-п'ятий роки вирощування i надалi -через кожш 2-4 роки впродовж 15-20 рок1в. При цьому врожайшсть на родючих грунтах може досягати 20 т/га (Кагаас et а1., 2006; Cizcova et а1., 2010; К1азда et а1., 2012; Ver1inden, 2015; Jamшcka et а1., 2014).
Генетичний складник мае величезне значения в ус-пiшностi вирощування тополь у конкретних умовах, тому для забезпечення високоТ продуктивностi тополевих насаджень визначальним е добiр клошв, яш у певних ль сорослинних умовах е швидкорослими i стшкими до дИ несприятливих чинник1в (Tsarev, 1985; Kutsokon et а1., 2014; С£гек et а1., 1993; КоЬш, 1993).
Мета дослiдження - дослвдити особливостi росту 9-рiчних плантацш чотирьох клонiв тополi в умовах свь жого груду Захiдного Лкостепу (Тернопiльське лкниц-тво ДП "Тернотльське ЛМГ") для встановлення до-
1нформащя про aBTopiB:
Фучило Ярослав Дмитрович, д-р с.-г. наук, завщувач лабораторп селекцп, насiнництва та розсадництва бюенергетичних
культур. Email: [email protected] Сбитна Маргарита BiKropiBHa, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствробггник. Email: [email protected]
Гайда Юрм 1ванович, д-р с.-г. наук, професор кафедри менеджменту бюресурав i природокористування. Email: [email protected] Козацька Нaдiя Яpослaвiвнa, iнженер лiсового господарства, головний спещалкт вiдцiлу лiсового та мисливського
господарства, охорони i захисту лiсiв. Email: [email protected] Цитування за ДСТУ: Фучило Я. Д., Сбитна М. В., Гайда Ю. I., Козацька Н. Я. PiCT i продуктившсть плантацiй гiбридних тополь в
умовах захщного лiсостепу УкраТни. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2017. Вип. 27(9). С. 43-47. Citation APA: Fuchylo, Ya. D., Sbytna, M. V., Hayda, Yu. I., & Kozatska, N. Ya. (2017). Growth and Productivity of Hybrid Poplar Plantanions in Conditions of Western Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(9), 43-47. https://doi.org/10.15421/40270909
цшъносп !х вирощування на отримання енергетично! сировини та iнших дрiбних сортименпв деревини.
Матерiали та методи дослщження. Дослiди закла-дено висаджуванням здерев'янших однорiчних живцiв таких клонiв: 'Дружба' - пбрид тополi волосистоплодо! (P. trichocarpa) та тополi лавролисто! (P. laurifolia Ldb.); 'Канадська х Бальзашчна' - гiбрид тополi дельтовидно! (P. deltoides Marsch.) та тополi бальзамiчно! (P. balsamifera L.); 'Стрiлоподiбна' - гiбрид тополi дельтовидно! (P. х euramericana (Dode) Guinier) та тополi ni-рамщально! (P. pyramidalis) i 'Тронко' - евроамери-канський гiбрид iталiйсько! селекцп (P. х euramericana (Dode) Guinier).
Категорiя лiсокультурно! площi - свiжий зруб. Грунт - сiрий лiсовий середньосуглинковий свiжий. Схема
рослин тсля семи вегетацшних перiодiв мають культи-вари 'Тронко' (88 %) i 'Дружба' (86 %). Найменшi показ-ники збереженостi виявлено у клону 'Канадська х Баль-замiчна' - 78 %. Максимальш показники середньо! ви-соти серед дослщжуваних клонiв виявлено у культива-ру 'Дружба' (10,3±°'33 м). Решта клонiв за висотою практично не вiдрiзняються (вщ 9,5±046 м до 9,8±°'36 м).
, . Ward's method Euclidean distances
13
i:
C3
7 6
Канадська * Бялмам Стршопаш'бна
Тронко Дружба
Рис. 1. Дендрограма ieрархiчного кластерного аналiзу клонiв тсяпон за комплексом показникв у вщ 7 рокв
Найбiльший середнiй дiаметр (7,4±°'33 см) характер-ний для насадження клону 'Канадська х Бальзашчна', який мав найменшу збереженiсть, що свiдчить про
розмiщення садивних мюць - 2,°х°,8 м, що становить 625° штга-1.
Пiд час проведення дослiджень застосовували тра-дицiйнi лгавницьш та таксацiйнi методи. Для класифь кацi! клонiв тополi за комплексом бюметричних показ-ник1в i збереженосп застосували ieрархiчну агломера-тивну процедуру кластерного аналiзу на основi евклщо-во! вiдстанi мiж об'ектами (Khalafian, 2008). Кластерний аналiз провели з допомогою вiдповiдного модуля пакету прикладних програм STATISTICA.
Результати дослщження та Тх обговорення. П1сля 9 рошв вирощування усi дослiджуванi культивари сформували достатньо високопродуктивнi насадження (табл.).
ше бiологiчних особливостей цього культивару, а й бшьшо! площi живлення його рослин. Решта дослщжу-ваних клошв за середнiм дiаметром вiдрiзнялись нештатно (ввд 6,5±°'27 до 6,8±°'32 см).
Результати агломеративного ieрархiчного кластерного аналiзу (рис. 1) сввдчать, що за комплексом 6i-ометричних показник1в i збереженостi дерев клони то-полi у вiцi 7 рошв об'еднуються у три кластери.
Тронко Сгршоподабна
Канадська >: Бальзам Дружба
Рис. 2. Дендрограма ieрархiчного кластерного аналiзу клонiв тополi за комплексом показникв у вщ 9 рокв
Окремий кластер формуе тополя 'Канадська х Баль-замiчна', що характеризуеться найнижчою збережешс-тю i нашнтенсившшим ростом за дiаметром. До друго-
Табл. Píct i продуктивтсть 9-р1чних плантац1йних насаджень топол1 (Тернотльське л1сництво кв. 17 вид. 11, D2)
Культивар топон Кiлькiсть дерев, шт.та"1 Збереже-шсть, % H, м D, см G, м2та-1 Запас, м3та Середня змша запасу, м3та-1 у рiк
Вж 7 роюв
'Дружба' 5375 86 1°,3±°'33 6,8' 21,82 122 17,4
'Канадська х Бальзамiчна' 4875 78 9 8±°,3° 7 4±u'33 22,46 113 16,1
'Стршопздбна' 5125 82 9 6±и4ь 6,5^' 18,°1 93 13,3
'Тронко' 55°° 88 9 5±и,46 6,6^' 2°,31 1°5 15,°
Вiк 9 рокiв
'Дружба' 5°°° 8° 11,8±и'21 8,1^' 27,°8 139 15,4
'Канадська х Бальзамiчна' 325° 52 11,2±и'53 9 1±и,46 22,64 111 12,3
'Стрiлоподiбна' 4875 78 11,3^' 7 7±и,3и 23,74 117 13,°
'Тронко' 375° 6° 11,3±°,34 8,2±°,33 2°,71 1°2 11,3
Вдаад за 2 останнi роки
'Дружба' 375 6 4,5 3,8 °,58 1 °,1
'Канадська х Бальзамiчна' 1625 26 8,2 5,9 4,41 18 2,°
'Стрiлоподiбна' 25° 4 4,3 2,° °,°8 ° °
'Тронко' 175° 28 8,7 5,1 3,59 16 1,8
Загальна продуктивнiсть за 9 роюв
'Дружба' 14° 15,5
'Канадська х Бальзамiчна' 129 14,3
'Стрiлоподiбна' 117 13,°
'Тронко' 118 13,1
Як видно з наведених даних, найвищу збереженiсть можливий позитивний вплив на середнш дiаметр не ли-
го кластера ввдносять клони "Тронко" та 'Стрiлоподiб-на'. Для них характерними е краща збереженiсть, нижча штенсившсть латерального росту та незначне вщста-вання за ростом у висоту. Тополя 'Дружба' утворюе ок-ремий кластер завдяки добрiй збереженосп, найвищiй iнтенсивностi термiнального росту та середньому рiвню величини середнього дiаметра стовбура. Дещо iнше групування клошв вiзуально iлюструе дендрограма iерархiчного кластерного аналiзу клонiв тополi, як1 досягнули 9-р1чного в1ку (рис. 2).
Як бачимо, за показниками росту i збереженосп у цьому вщ клони тополi кластеризуються у двi групи. У першу групу об'еднуються тополi 'Тронко' i 'Канадська х Бальзамiчна', вiдпад дерев яких впродовж останнього дворiчного перiоду був найбшьшим. Цей кластер харак-теризуеться у вщ 9 рок1в найнижчою збережешстю i найбiльшим дiаметром стовбура. 1нший кластер форму-ють тополi 'Стрiлоподiбна' та 'Дружба', у яких тенденцп змiн зазначених вище показник1в протилежш.
4 5 6 7 с) Тронко 7 рок1В
Рис. 3. Гiстограми розподшу дерев клотв тополi у вщ 7 i 9 рокв за дааметром стовбура: а) i б) - 'Дружба'; в) i г) - Канадська : Бальзамiчна; д) i е) - 'Стрiлоподiбна'; е) i ж) - 'Тронко'
3a cyMoro n^o^ nonepeHHoro nepeTHHy HaHBu^i no-Ka3HHKH b gocmg®yBaHux yMoBax y 7-pÍHHoMy вiцi Bcra-hob^ho y gepeBocTaHÍB ktohíb 'KaHagcbKa x Ba^b3aMin-Ha' (22,46 M2-ra-1) i 'Apy®6a' (21,82 M2-ra-1). y цнх ®e ktohíb BHHB^eHo TaKo® Han6№mHH 3anac croB6ypoBoi gepeBHHH (BÍgnoBÍgHo 113 i 122 M3-ra-1). y Hacag®eHHa Tonom 'TpoHKo' ^h noKa3HHK craHoBHB 105 M3-ra-1, a y 'Crpi^onogi6Hoi' - 93 M3-ra-1.
AHam3yronu noKa3HHKH cepegHboi 3míhh 3anacy ctob-6ypoBoi gepeBHHH, BcraHoB^eHo gocTaTHbo BHcoKy npo-gyKTHBHicTb ycix gocmg®yBaHux ktohíb. ^o 7-pÍHHoro bí-Ky ixhí Hacag®eHHa b cepegHboMy npogyKyroTb Big 13,3 go 17,4 M3-ra-1 Ha piK.
ynpogoB® gBox pokíb, ^o MHHy^H nicna nepmoro gocmg®eHHa, y Hacag®eHHax Big6y^uca íctothí 3míhh. 3oKpeMa, BÍg6yBca 3HanHHH Bignag gepeB ktohíb 'TpoHKo' (28 % Big nonaTKoBoi rycTOTH) h y ri6pugy 'KaHagcbKa x Ba^b3aMinHa' (26 %), ^o HeraTHBHo no3HanH^ocb Ha no-Ka3HHKax ix 3anacy: bíh BuaBuBca y цнх ktohíb BÍgnoBÍg-ho Ha 3 i 2 M3-ra-1 MeHmHM, hí® y 7-pÍHHoMy вiцi. HaHBu-^i noKa3HHKH 3anacy 9-piHHux Hacag®eHb BcraHoB^eHo, aK i y 7-pÍHHoMy b^í, y K^oHy ',3py®6a' - 139 M3-ra-1.
noKa3HHKH cepegHboi 3míhh 3anacy, BpaxoByronu 3MÍ-Hy 3ara^bHoi npogyKTHBHocTi (3anac + Bignag) ycix K^o-híb y вiцi 9 pokíb, BHHBH^Hca MeHmHMH, hí® y b^í 7 po-kíb, ^o CBig^HTb npo Ha Te, ^o y цнx Hacag®eHb MHHyB bík KÍ^bKÍCHoi CTHraocTi. OT®e, y 3axigHoMy .HicocTeny b yMoBax cBÍ®oro rpygy onTHMaflbHHH bík py6aHHa rycTHx gepeBocTaHÍB Tonom (6^u3bKo 6 thc. poc^HH Ha 1 ra) cra-HoBHTb 6-7 poKÍB. npu цboмy, Hacag®eHHa KTOHy ',3py®-6a' gocarae 3anacy 122 M3-ra-1, 'KaHagcbKa x Barn3aMÍHHa' - 113 M3-ra-1, a 'TpoHKo' i 'Crpi^onogi6Ha' - BÍgnoBÍgHo 105 i 93 M3-ra-1.
Pe3yrnTam KoMnapaTHBHoro aHam3y ricTorpaM po3no-gi^y gepeB ktohíb Tonom 3a ogHocaHTHMeTpoBHMH cryne-hhmh tob^hhh y вiцi 7 Ta 9 poKÍB neBHoro MÍporo gonoB-HroroTb bhchobok npo bík KÍ^bKÍcHoi cruraocTÍ gocmg®e-hhx rycTHx n^aHTa^H Tonom (puc. 3).
BugHo 3 HaBegeHux ricTorpaM, po3nogrny gepeB 3a giaMerpoM y k^ohíb ',3py®6a' Ta 'Crpi^onogi6Ha' (guB. puc. 3; a, 6, g, e), aK xapaKTeproyroTbca HañBu^oro 36e-pe®eHÍcTro, npuraMaHHa mBo6ÍHHa acuMeTpia.
He3Ba®aronu Ha Te, ^o 3a gBa poKH BÍg'eMHÍ Koe$i-цieнтн acuMeTpii 3a a6co^roTHoro Be^HHHHoro ge^o 3MeH-mu^uca - y Tonom ',3py®6a' BÍg -1,161 go -0,790, a y Tonom 'Crpi^onogi6Ha' BÍg -1,208 go -0,783, нaн6flн®ннмн poKu Bapro oHÍKyBam rnTeHcu^ÍKa^ro npoцecy 3pig®y-BaHHa gepeBocTaHÍB HaBegeHux Bu^e ktohíb, aKe 3ge6irn-moro BÍg6yBaeTbca 3a paxyHoK gepeB hu®hux cTyneHÍB tob^uhu. Цe, cBoero neproro, npu3Bege go nogarnmoro 3Hu®eHHa cepegHboi 3míhu 3anacy gepeBuHu. y Tonom 'TpoHKo' Ta ri6pugy KaHagcbKa x Bam3aMÍHHa 6ygoBa gepeBocTaHÍB e ge^o ÍHmoro - gna Tonom TpoHKo (guB. puc. 3; e i ®) po3nogin gepeB 3a giaMeTpoM e 6flu3bKuM go HopMa^bHoro (Koe^i^eHT acuMeTpii y b^í 9 poKÍB cTaHo-BuTb 0,054), a y ri6pugHux Tono^b (guB. puc. 3; b, r) 36e-piraeTbca npaBocTopoHHa acuMeTpia (1,050-1,100). npo-цec 3pig®yBaHHa Hacag®eHb цнx Ky^bTuBapÍB 6yge TpuBa-tu, ogHaK, hmobípho, MeHm ÍHTeHcuBHo. Mo®Ha cnporHo-3yBaru, ^o Bignag, HaBÍTb He3HaHHuñ, gepeB 3 6iflbmuMu giaMerpaMu TaKo® cnpaaruMe npogoB®eHHro nagÍHHa no-Ka3HuKa cepegHboi' 3MÍHy 3anacy y Tono^i TpoHKo Ta ri6-pugy KaHagcbKa x Ba^b3aMÍHHa.
Bmcmobkm. Цeн goc^igHuñ o6'eKT 3ac^yroBye Ha no-ga^bmi rpyHTOBHÍ goc^ig®eHHa oco6nuBocTeH pocTy, po3-BuTKy, npogyKTuBHocTÍ Ta ctíhkoctí Bupo^yBaHux Ky^b-TuBapÍB, ogHaK y®e Ha ^h nac Mo®Ha 3po6uTu buchobok npo go^flbHÍcrb BuKopucTaHHa b yMoBax cbí®ux rpygÍB 3axigHoro HicocTeny ycix norapbox gocflig®yвaннx K^o-híb gna cTBopeHHa кopoткopoтaцiнннx nflaнтaцiн Ha ot-puMaHHa gepeBHoi Macu gna xÍMÍHHoro nepepo6^eHHa hu eHepreTuKu 3 bíkom poTaqii 6-7 poKÍB.
HañBu^i noкaзннкн npogyKTuBHocTÍ BuaB^eHo gna gepeBocTaHy Ky^bTuBapy '^py®6a' - ri6pugy Tono^i bo^o-cнcтопflogol (P. trichocarpa) Ta Tono^i ^Bpo^^™! (P. laurifolia), aKuH y 7-pÍHHoMy вiцi MaB cepegHro 3MÍHy 3a-nacy 17,4 M3-ra-1 Ha piK.
nepe^ÍK BHKopHCTaHHx g»epe^
Bratovich, R., Marlats, R. M., & Mikelaites, H. (1996). Relación juve-nil-adulto de crecimientes en alturass, diametros y volúmenes de clones provenientes de cruzamientos contrdados intr e interaspecifi-cos de Populus sp. Rev. Fac. agron. Univ. nac. La Plata, 101(1), 7-13. Cfzek, V., Marák, I., & Mottl, J. (1993). Vysledky ovérovani sorti-
mentu topolu ve Slezske míini. Zpr. Les. Vyzknyk, 38(4), 6-9. Cizkova, L., Cizek, V., & Bajajova, H. (2010). Growth of hybrid poplars in silviculture at the age of 6 years. Journal of Forest Science, 56, 451-460.
Fuchilo, Ia. D., Litvin, V. M., & Sbitna, M. V. (2012). Plantatciine vi-roshhuvannia topoli v umovakh Kiivskogo Polissia. Kyiv: Logos. 214 p. [in Ukrainian]. Fuchilo, Ia. D., Oniskiv, M. I., & Sbitna, M. V. (2006). Biologichni ta tekhnologichni osnovi plantatciinogo lisoviroshhuvannia. Kyiv: NNTc IAE. 394 p. [in Ukrainian]. Usted, B. (1994). Breeding strategy for poplar in Sweden. Norw. J.
Agr. Sci, Suppl. n. 18, 39-45. Jamnická, G., Petrásová, V., Petrás, R., Mecko, J., & Oszlányi, J. (2014). Energy production of poplar clones and their energy use efficiency. Biogeosciences and forestry, 7, 150-155. https://doi.org/10.3832/ifor0978-007 Karacic, A., & Weih, M. (2006). Variation in growth and resource utilisation among eight poplar clones grown under different irrigation and fertilisation regimes in Sweden. Biomass and Bioenergy, 30(2), 115-124. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2005.11.007 Khalafian, A. A. (2008). STATISTICA 6. Statisticheskii analiz danni-
akh. (3rd ed.). Moscow: OOO "Binom-Press". 512 p. [in Russian]. Klasnja, B., Orlovic, S., & Galic, Z. (2012). Energy potential of poplar plantation in two spacing and two rotation. Sumarski list, CXXXVI, 161-167.
Kohán, S. (1993). Hodnotenie rozlicnych klonov topolov v oblasti La-torice na Vychodo-sloveskej nisine. Zpr. Les. Vyzknyk, 38(4), 9-12. Kutsokon, N. K., Jose, Ah., & Holzmueller, E. (2014). A global analysis of temperature effect on Populus plantation production potential. American Journal of Plant Science, 6(1), 23-33. https://doi.org/10.4236/ajps.2015.61004 Redko, G. I. (1975). Biologiia i kultura topolei. Leningrad: Izd-vo Le-
ningr. un-ta. 175 p. [in Russian]. Tcarev, A. P. (1985). Sortovedenie topolia. Voronezh: Voron. un-t.
152 p. [in Russian]. Verlinden, M. S., Broeckx, L. S., & Ceulemans, R. (2015). First vs. second rotation of a poplar short rotation coppice: Above-ground biomass productivity and shoot dynamics. Biomass and bioenergy, 73,174-185. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2014.12.012 Verlinden, M. S., Broeckx, L. S., Van den Bulcke, J., Van Acker, J., & Ceulemans, R. (2013). Comparative study of biomass determinants of 12 poplar (Populus) genotypes in a high-density short-rotation culture. Forest Ecology and Management, 307, 101-111. https://doi.org/10.1016/jforeco.2013.06.062
Я. Д. Фучило1, М. В. Сбитная2, Ю. И. Гайда3, Н. Я. Козацкая4
1 Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы, г. Киев, Украина 2 ОПНУБиП Украины "Боярская лесная опытная станция", г. Боярка, Украина 3 Тернопольский национальный экономический университет, г. Тернополь, Украина 4 Тернопольское областное управление лесного и охотничьего хозяйства, г. Тернополь, Украина
РОСТ И ПРОДУКТИВНОСТЬ ПЛАНТАЦИЙ ГИБРИДНЫХ ТОПОЛЕЙ В УСЛОВИЯХ ЗАПАДНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
Исследованы особенности роста гибридных тополей в условиях свежего груда Западной Лесостепи Украины до 9-летнего возраста, с точки зрения целесообразности их использования в мини-ротационных плантациях. Насаждения созданы однолетними черенками клонов: 'Дружба', 'Канадский х Бальзамический' 'Стреловидный' и 'Тронко'. Почва - серая лесная свежая. Размещение посадочных мест - 2,0x0,8 м. При проведении исследований применены традиционные лесоводческие и таксационные методы. Самой высокой сохранностью растений в 7-летнем возрасте отличались клоны 'Тронко' (88 %) и 'Дружба' (86 %), наименьшей - клон 'Канадский х бальзамический' - 78 %. Наибольшую среднюю высоту имел культивар 'Дружба' (10,3±0'33 м). Остальные клоны по высоте практически не отличались. Наибольший средний диаметр деревьев (7,4±о,зз см) оказался у клона 'Канадский х бальзамический', который имел наименьшую сохранность. Высоким запасом отмечались древостои клонов 'Канадский х бальзамический' (113 м3та-1) и 'Дружба' (122 м3та-1). Таким образом, 7-летние насаждения производили от 13,3 до 17,4 м3та-1 древесины в год. За последующие 2 года произошел значительный отпад деревьев клонов 'Тронко' и 'Канадский х бальзамический', что негативно отразилось на показателях их запаса. Максимальный запас оказался у клона 'Дружба' - 139 м3та-1. Среднее изменение запаса и общей производительности (запас + отпад) всех клонов оказались меньше в возрасте 9 лет, чем в 7, что указывает на то, что в исследуемых условиях оптимальный возраст рубки древостоев тополя густотой около 6 тыс. шт. на 1 га составляет 6-7 лет. При этом, насаждения клона 'Дружба' имеют запас 122, 'Канадский х бальзамический' - 113, 'Тронко' - 105, 'Стреловидный' - 93 м3та-1.
Ключевые слова: Populus L.; культивары; одревесневшие черенки; отпад; запас стволовой древесины; возраст количественной спелости древостоев.
Ya. D. Fuchylo1, M. V. Sbytna2, Yu. I. Hayda3, N. Ya. Kozatska4
1 Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet, Kyiv, Ukraine 2 Separate Subdivision of NUL&ES of Ukraine "Boyarka Forestry Experimental Station", Boyarka, Ukraine
3 Ternopil National Economic University, Ternopil, Ukraine 4 Ternopil Oblast Department of Forestry and Hunting, Ternopil, Ukraine
GROWTH AND PRODUCTIVITY OF HYBRID POPLAR PLANTANIONS IN CONDITIONS OF WESTERN FOREST-STEPPE OF UKRAINE
The selection of fast-growing and resistant to adverse factors clones is crucial for ensuring high productivity of poplar plantations. Therefore, the purpose of the research was to study the peculiarities of the growth of 9-year-old plantations of four poplar clones in conditions of fresh gray forest soil of the western forest-steppe of Ukraine in order to establish the expediency of their cultivation for obtaining energy raw materials and other small wood sortiments. The plantations were created by planting winter annual cuttings of the following clones: 'Druzhba' (P. trichocarpa х P. laurifolia), 'P. canadensis х P. balsamifera'; 'Strilopodibna' (P. х euramerica-na х P. pyramidalis) and 'Tronko' (P. х euramericana (Dode) Guinier, cv. 'Tronko'). The scheme of location of saddle places was 2.0 m x 0.8 m. Traditional forestry and forest biometry methods were used when carrying out researches. The results of the research are as follows. 'Tronko' (88 %) and 'Druzhba' (86 %) showed the highest preservation of 7-year-old plants; 'P. canadensis х P. balsa-mifera' - 78 % gave the smallest preservation. 'Druzhba' cultivar had the highest average height (10.3 ± 0.33 m). The rest of the clones practically did not differ in height (from 9. 5 ± 0.46 m to 9.8 ± 0.36 m). The largest medium diameter of trees (7.4 ± 0.35 cm) was found in the 'P. canadensis х P. balsamifera' clone, which was the least conserved. The rest of the studied clones with middle diameter differed insignificantly (from 6.5 ± 0.27 cm to 6.8 ± 0.32 cm). At the age of 7 years the highest stock was marked at the stands of the clones 'P. canadensis х P. balsamifera' (113 m3-ha-1) and 'Druzhba' (122 m3-ha-1). In the 'Tronko' cultivar plantations this index amounted to 105 m3-ha-1 and in the 'Strilopodibna' - 93 m3-ha-1. Thus, their 7-year-old plantations produced from 13.3 to 17.4 m3-ha-1 per year of stem wood. Over the next two years, there was a significant mortality of 'Tronko' tree clones (28 % of the plant density) and the 'P. canadensis х P. balsamifera' (26 %), which adversely affected their stem wood. It appeared, respectively, at 3 and 2 m3-ha-1 less than at 7 years of age of these clones. The highest stock index for 9 years had those of the clone 'Druzhba' -139 m • ha-1. The average change in stock and overall productivity (stock + falloff) all clones at the age of 9 were less than 7-year-old. This indicates that these plantations have passed the age of quantitative maturation. Thus, in the western forest-steppe in the fresh grey forest soil conditions, the optimum age of felling of thick poplar trees (about 6 thousand plants per hectare) is 6-7 years. At the same time, the plantations of 'Druzhba' clone reaches a stock of 122 m3-ha-1, 'P. canadensis х P. balsamifera' - 113 m3-ha-1, 'Tronko' -105 m3-ha-1, 'Strilopodibna' - 93 m3-ha-1. The investigated object deserves further thorough monitoring of peculiarities of growth, development, productivity, and stability of cultivated cto^s. However, now we can conclude that it is advisable to use all four clones for short-rotation plantations with the rotation age of 6-7 years on the gray forest soils of the western forest-steppe of Ukraine.
Keywords: Populus L.; cultivars; winter annual cuttings; retreat; stem wood stock; the age of quantitative maturity of tree stands.