CC BY
14
3. Кищенко И. Т. Рост и развитие аборигенных и интродуциованых видов семейства Pi-naceae Lindl. в условиях Карелии / И.Т. Кищенко. - Петрозаводск : Изд-во ПТУ, 2000. - 210 с.
4. Кученова Г.Г. Размножение садовых форм деревьев и кустарников семенами / Г.Г. Кученова // Бюллетень Главного ботанического сада, 1961. - Вып. 41. - С. 101-106.
5. Миронова Г.О. Методичш рекомендаци з розмноження деревних та кущових рослин / Г.О. Миронова, А.М. Лаврентьева, О.П. Чекашн. - К., 1998. - Ч. 1: Голонасшш. - 48 с.
6. Николаева М.Г. Справочник по проращиванию покоящихся семян / М.Г. Николаева, М.В. Разумова, В.Н. Гладкова. - Л. : Изд-во "Наука", 1985. - 348 с.
7. Тимофеев В.П. Лесные культуры лиственницы / В.П. Тимофеев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 216 с.
8. Сукачев В.Н. К истории развития лиственниц / В.Н. Сукачев // Лесное дело. - М.-Л., 1924. - С. 12-44.
Мордатэнко И.Л. Семенное размножение лиственниц и особенности выращивания сеянцев в условиях дендропарка "Александрия"
Изложены основные этапы в выращивании лиственниц: сбор семян, его предпосевная обработка, высев семян, уход за лестницей и пересадка в открытую почву сеянцев.
Ключевые слова: лиственница, семена, стратификация, сеянцы.
Mordatenko I.L. Seminal reproduction of larchs and feature of growing of seedlings in the conditions of dendrological park "Olexandria"
In the articles expounded the basic stages are in growing of larchs: collection of seed, him preseed treatment, hung seed, care of stair and transplantation, in the opened soil of seedlings.
Keywords: larch-tree, seed, stratification, seedlings.
УДК 630.04*651.74 Наук. ствроб. Н.О. Самойлова -ДП "Втницька лкова
науково-доШдна станцш "
Р1СТ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ЗА Р1ЗНО1 ШТЕНСИВНОСТ1 ПРОР1ДЖУВАННЯ
Викладено результати спостережень за зростанням i станом дубового наса-дження тсля проведення прорщжування. Якщо врахувати, що тшьки доглядовими рубаннями у грабових дiбровах можна сформувати високопродуктивш, бюлопчно стшю, економiчно доцшьш лiсовi насадження, як складаються i3 господарсько-цш-них деревних порщ, то стане зрозумшим, яке значення выводиться цього виду ру-бань у системi люогосподарських заходiв, зокрема i тд час прорщжування. Встанов-лено, що в умовах Подшля доцшьний бшьший стутнь прорщжування.
Ключов1 слова: пробна площа, секщя, насадження, штенсившсть прорщжування, запас.
Висока лшвнича i господарська ефектившсть доглядових рубань може бути досягнута в тому випадку, коли вони проводяться з штенсившстю, за яко! своечасно створюють i постшно шдтримують оптимальш умови Грунтового i пов1тряного шдживлення цшьових дерев. Пщ час прорщжування в рядах дуба вирубують дерева нижчих клашв Крафта, а кулюи прорщжують так, щоб збе-регти "шубу" для дуба, котра сприяе формуванню повнодеревних стовбур1в. В умовах Подшля найбшьш поширеш грабов1 д1брови, сформоваш на шрих люо-вих Грунтах. Догляд за люом тут спрямований на вирощування високопродук-тивних змшаних за складом та складних за формою насаджень з перевагою дуба i збереженням його цшних супутниюв - ясена, клена, липи, граба.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.14
Питання штенсивност прорщжування чи питання густоти насаджень, за яко! створюються оптимальнi умови для продукування деревно! маси, зали-шаеться дискусiйним. Розрiзняють прорiдження за штенсившстю зрiджування. А.В. Тюрiн (1945) рекомендуе iнтенсивнiсть зрiджування обчислювати у вщ-сотках вiд загального приросту. Вш пропонуе вважати прорiдження слабким, коли iз насадження вибираеться до 30 % загального приросту, помiрно-силь-ним - 50 %.
Ткаченко М.Е. (1955) за вихщну точку вщлжу бере запас насадження. За вибiрки 15 % запасу доглядового рубання будуть слабко! iнтенсивностi, 1525 % - помiрноl, 26-35 % - високо! i бшьше нiж 35 % - дуже високо!.
Тюрiн А.В. (1945) пропонуе для обчислення кiлькостi дерев, що зали-шаються пiсля рубання користуватися таблицями ходу росту. Вш стверджуе, що кiлькiсть дерев на одиницю плошд (площа живлення, простiр росту), серед-нiй дiаметр, освiтленiсть дерева, поточний прирют дiаметра та об'ему - пере-бувае у взаемному зв'язку i зумовлюють одне одного. Зменшення кiлькостi дерев (збшьшення плошi живлення) обов'язкове веде до збшьшення освiтленостi дерева i, як наслщок, взаемоди цих факторiв - до збшьшення приросту дерева.
Оскшьки без змши плошi живлення не може змшитися жоден iз перель чених факторiв, то 11 потрiбно вважати основним, що регулюе розвиток i цим необхiдно керуватися тд час проведення лiсогосподарських заходiв, i насам-перед, доглядових рубань. Прорщження у грабових дiбровах - один iз найбiльш вiдповiдальних лiсогосподарських заходiв пiд час формування складних за формою i змiшаних за складом люових насаджень.
Теоретичною передумовою необхщност вивчення питання штенсив-ностi прорщжування е таю три обставини:
1. Подшьсью грабовi дiброви зростають у найбшьш сприятливих умовах, що зумовлюе високий !х бонiтет.
2. Досягнення початково! повноти пiсля зрiдження деревостану тут повинно бути швидше нiж, наприклад, в дiбровах лiвобережного лiсостепу, тобто за однакового степеня зрiдження деревостану в цих дiбровах перь од повторюваностi повинен бути зменшений.
3. Використовуючи зрiдження рядiв дуба, ми даемо можливiсть бшьш ш-тенсивно розвиватися другому ярусу деревних порiд, який складаеться iз граба, клена, липи i ш.
Усi цi теоретичнi положення необхщно було перевiрити на дослiдному матерiалi, встановити залежнiсть мiж рiзними кшьюсними показниками дере-востанiв, пiсля проведення доглядових рубань рiзноl iнтенсивностi, i тiльки то-дi пiдiйти до виршення питання про оптимальнi величини прорщжування грабових дiбров. Зробити це можна було тшьки шляхом спостереження на пос-тiйних пробних площах.
У кварталi 44 Турбiвського лiсництва насадження на постiйнiй пробнш плошi за доглядовими рубаннями за люом досягло вiку 21 рш i вступило у ста-ддо прорiдження. З 21 року до 40 роюв тут проводились необхщш рубання i облiки. За ступенем штенсивност прорiдження насадження дуже вiдрiзнялись одне вiд одного, а саме:
1. Контроль - рубання тшьки сухостшних дерев.
2. Слабка штенсивтсть прорiджування, на 25-30 % менше, нiж за настано-вами.
3. Середньо! iнтенсивностi прорiдження, тобто зпдно з настановами з дог-лядових рубань за лiсом.
4. Високо! iнтенсивностi прорiдження, на 25-30 % бшьше, нiж за настановами.
5. Дуже високо! штенсивносп зрiдження, на 40-50 % бшьше, тж за наста-новами.
Результати 20-р1чних спостережень (з 21 до 40 роюв) з росту дуба в на-
садженнях р1зного ступеня зрщження представлено в табл.
Табл. Р^т дуба в насадженнях рiзного ступеню зрiдження _при проведент прорiджування_
Основт показники Од. вим. Стутнь зрщження 1 частка виб1рки запасу
контроль слабка до 15 середня 16-25 висока 26-35 дуже ви-сока бшьше 35
Кшькють дерев в 21 р1к шт. 2180 1930 1610 1300 1160
Кшькють дерев в 40 рошв шт. 400 780 650 510 450
Вирубано за 20 рошв шт. 1780 1150 960 790 710
Середнш р1чний перюдичний прирют за д1аметром за 20 роюв см 3,8 5,10 5,15 5,50 5,80
Середнш р1чний перюдичний прирют за висотою за 20 рошв м 0,46 0,60 0,59 0,56 0,50
Середнш р1чний перюдичний прирют за запасом за 20 рошв м3 0,5 7,85 6,57 5,81 5,80
Середнш р1чний перюдичний прирют за об'емом на одне дерево за 20 роив м3 0,0013 0,0101 0,0101 0,0114 0,0129
Частка, % 12,8 100 100 112,8 127,7
Анашз таблиц показуе, що з1 збшьшенням ступеня зрщження наса-джень збшьшуеться середнш р1чний перюдичний прирют за д1аметром 1 об'емом одного дерева. Середнш р1чний перюдичний прирют за запасом з1 збшьшенням ступеня зрщження законом1рно понижуеться через велику р1зни-цю в юлькост дерев. На контрольнш секци, де догляд не проводився, за 20 роюв вщбулася змша порщ. Дуб штенсивно випадае з1 складу насаджень через пригшчення його березою 1 осикою.
Пюля зрщження насадження найбшьший прирют за запасом спостерь гаеться на секци, де рубанням вилучаеться 25-30 % запасу { знижуеться повно-та до 0,7. У цьому випадку добре розвиваеться другий ярус граба, будучи хорошим шдгоном для дуба.
Загальна продуктившсть насаджень на секщях середнього, високого { дуже високого ступеня зрщжування становить вщповщно 99,1; 99,1 { 79,3 % вщ продуктивност насаджень з низьким ступенем зрщження.
Висновки. В умовах Под1лля шд час прорщжувань необхщно вибирати запас з1 складу на 25-30 % бшьше шж передбачено настановою з доглядових рубань за люом, тобто проводити прорщжування бшьш штенсивного ступеня зрщжування. Перюд повторюваност таких прорщжувань 7-10 роюв.
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.14
Лггература
1. Георгиевский Н.П. Рубки ухода за лесом / Н.П. Георгиевский. - М.-Л. : Гослесбу-миздат, 1957. - 234 с.
2. Мелехов И.Е. Проблемы современного лесоводства / И.Е. Мелехов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1969. - 44 с.
3. Погребняк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк. - М. : Изд-во "Наука", 1963. -
399 с.
4. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство / М.Е. Ткаченко. - М.-Л.. : Гослесбумиздат, 1955. - 600 с.
5. Энтинген Г.Р. Рубки ухода за лесом / Г.Р. Энтинген. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1934. -
209 с.
Самойлова Н. О. Рост дуба обыкновенного при разной интенсивности прореживания
Изложены результаты наблюдений за ростом и состоянием дубовых насаждений после проведения прореживаний. Если учесть, что только рубками ухода в грабовых дубравах можно сформировать высокопродуктивные, биологически устойчивые, экономически целесообразные лесные насаждения, состоящие из хозяйственно ценных древесных пород, то станет ясным, какое значение отводится рубкам ухода в системе лесохозяйственных мероприятий, в том числе и при проведении прореживаний. Установлено, что в условиях Подолья целесообразна большая степень прореживания.
Ключевые слова: пробная площадь, секция, насаждения, интенсивность прореживания, запас.
Samoylova N.A. Growth of oak of the ordinary at different intensity thinning out
The expounded results of looking are after growth and state of the oak planting after the leadthrough of thinning out. If we consider that only a thinning in the hornbeam grove can create highly productive, biologically stable, economically viable forest plantations, consisting of commercially valuable tree species, it becomes clear what importance is attached to thinning in the system of forest management activities, including during thinnings. Established that the thinning in Podolia advisable to conduct a greater degree of thinning.
Keywords: trial area, section, planting, intensity of thinning out, supply.
УДК635.055:504.753:712.253 (477.75) Ст. наук. ствроб. Л.1. Улейська,
канд. бюл. наук; ст наук. ствроб. К. С. Крайнюк, канд. бюл. наук -Шктський ботатчний сад; доц. А.1. Куштр, канд. бюл. наук -ШУБПК Украти; ст. викл. Ш.€. Горбенко, канд. с.-г. наук -
ШЛТУ Украти, м. Львiв
МОШТОРИНГ НАЙСТАР1ШИХ ДЕРЕВ У ПАРКАХ П1ВДЕННОГО БЕРЕГА КРИМУ
Надано морфолопчну, еколого-естетичну, юторичну характеристику та ощнку життевост шести багатовшових дерев арборетуму НБС-ННЦ та двох меморiальних видiв Гурзуфського парку; розроблено шляхи шдивщуального мошторингу з необ-хщними природоохоронними та лшувальними заходами щодо 1х збереження.
Ключов1 слова: найстар^ дерева, мошторинг, Швденний берег Криму, збереження.
Вступ. У тепершнш час парки Швденного берега Криму (ПБК), закла-деш у XIX ст., наближаються до свого 200-р1ччя, а деяк найстар1ш1 дерева, що виростають на 1'хнш територи, мають ще бшьш поважний вш. Таю патр1архи
