CC BY
58
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК (б1б.747.12-018.38+б1б.747.1б-018.38]-001.1-089.1б8 DOI: 10.22141/1б08-170б.б.19.2018.152228
Cтрaфyн С.С., Cтрaфyн О.С., Богдан C.B., Абба^в С.М. ДУ «1нетитут травматологи та oртoпeдíÏ НАМН Укра'1'ни», м. Кив, Украна
Pe3yAbTa^ лiкyвaння хворих Í3 чacтковими yшкоджeннями cyxожилкiв нaдоcтьового Ta n^onaTKOBoro м'язiв плeчa
Резюме. Мета дослдження: порiвняти результати оперативного лкування хворих Í3 частковими ушкод-женнями сухожилка надостьового та пдлопаткового м'яз'в. Матерiали та методи. Виконанi обстеження та лiкування 40 хворихÍ3 частковими ушкодженнями сухожилюв надостьового та пдлопаткового м'язiв, як мали повний або практично повний обсягрухiв уплечовому суглоб'!. Вахвор'1 булирозподлен надв'1 групи: група А — виконан артроскоп'чний шов часткового ушкодження сухожилка надостьового м'яза (ушкодженням сухожилка пдлопаткового м'яза знехтували), дебридмент суглоба, субакром'альна декомпрес'я, тенодез сухожилка довгоÍ головки бцепса на рвн проксимальноÍ третини м'жгорбково! борозни плечовоÍ кстки (артроскоп'чно) або тенодез на рвн дистальноÍ третини м'жгорбковоÍ борозни плечовоÍкстки (субпекто-ральний тенодез); група Б — виконан артроскопчний шов часткових ушкоджень сухожилюв надостьового та пдлопаткового м'язiв, дебридмент суглоба, субакром'юльна декомпрес'я, тенодез сухожилка довгоÍ головки бцепса на рвн проксимальноÍ третини м'жгорбковоÍ борозни плечово)' кстки (артроскопчно) або тенодез на рвн дистальноÍ третини м'жгорбково'!' борозни плечовоÍкстки (субпекторальний тенодез). Результати. Частка вiдмiнних результат через 6 мс. п'юля оперативного втручання за шкалою Constant Shoulder Score в груп, де виконувався шов частково ушкодженого сухожилка пдлопаткового м'яза разом iз швом частково ушкодженого сухожилка надостьового м'яза (група Б), та у хворих, у яких не застосо-вувався шов сухожилка Шдлопаткового м'яза, а виконувався лише шов частково ушкодженого сухожилка надостьового м'яза (група А), була однаковою — по 25 %. Однак у груп А частка задовльних результат становила 10 %, тодi як у груп Б спостергали лише вiдмiннi та добр результати. Через 12 мс. п'юля оперативного втручання в цих же групах вiдмiнних результат було найбльше в тих хворих, яким виконувався шов сухожилка пдлопаткового м'яза (група Б), — 27,5 %, у груп, де не використовувався шов сухожилка пдлопаткового м'яза, а виконувався лише шов частково ушкодженого сухожилка надостьового м'яза (група А), зросла частка задовльних результат — 12,5 %. Через 6 мс. псля оперативного втручання за в'зуально-аналоговою шкалою середнй рiвень болю у хворих групи, де виконувався шов часткового ушкодження сухожилка пдлопаткового м'яза разом iз швом часткового ушкодження сухожилка надостьового м'яза (група Б), став меншим на 0,4 бала, нж у груп'1, де виконувався лише шов часткового ушкодження сухожилка надостьового м'яза (група А), а через 12 мс. виявився меншим на 0,6 бала. Висновки. Ушкодження сухожилка пдлопаткового м'яза другого типу (за Fox and Romeo) потребуе його х1рург'чного вдновлення, що покращуе результати лнкування (р < 0,05).
Ключовi слова: плечовий суглоб; сухожилокнадостьового м'яза; частковий розрив
Вступ
Патолопчна анатом1я ушкоджень сухожилка шд-лопаткового м'яза е ушкальною, i тому даний тип ушкоджень ротаторно! манжети плеча часто лиша-еться непомiченим i нелшованим [1, 2, 7]. Дуже часто зус^чаються частковi або повношаровi ушкодження верхньо! порцй' сухожилка шдлопаткового м'яза. Частота таких ушкоджень досягае 27 % вшх травм
плечового суглоба [3, 7]. Багато часткових ушкоджень сухожилка шдлопаткового м'яза поеднуеть-ся з ушкодженнями сухожилка надостьового м'яза. Ушкодження зв'язок, що утримують сухожилок довго! головки бщепса (Pulley lesion), е причиною ушкодження як сухожилка надостьового м'яза, так i ушкодження сухожилка тдлопаткового м'яза. При цьому хворi заперечують мехашзм травми, характерний
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Богдан Серий Володимирович, кандидат медичних наук, ДУ «1нстатут травматологи та ортопеди НАМН УкраТни», вул. Бульварно-Кудрявська, 27, м. КиТв, 01601, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: S. Bohdan, PhD, State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine'; Bulvarno-Kudriavska st., 27, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: [email protected]
для ушкодження сухожилка шдлопаткового м'яза (форсована зовнiшня ротацiя або riперекстензiя), а больовий синдром та клшчна картина вказують на ушкодження сухожилка надостьового м'яза. З огляду на той факт, що площа фшсацп сухожилка шдлопаткового м'яза до плечово! кютки значна, а клшчна картина проявляеться лише при ушкодженш бiльше 50 % площi фшсацп сухожилка, бiльшiсть ортопедiв не звертають уваги на даний тип ушкоджень навiть пiд час артроскошчних втручань.
Аналiзуючи протоколи оперативних втручань, ви-конаних iз приводу ушкодження ротаторно! манжети плеча за останш 10 роив на базi ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМН Украши», лише в кшькох випадках ми виявили операци, в яких виконуеться вщ-новлення часткових ушкоджень сухожилка шдлопаткового м'яза.
Важливим е той факт, що сухожилок п^длопаткового м'яза виконуе функцш динамiчного стабiлiзатора пле-чового суглоба, i його вiдновлення необхiдне для пщ-тримки балансу сил зовшшшх та внутрiшнiх ротаторiв i забезпечення стабтьно! осi ротаци й елеваци в плечо-вому суглобi [6, 7].
Мета дослщження: порiвняти результати оперативного лiкування хворих iз частковими ушкоджен-нями сухожилка надостьового та шдлопаткового м'язiв.
Матерiали та методи
На базi вiддiлу реконструктивно-вщновно! хiрургií верхньо! кiнцiвки державно! установи «1нститут травматологи та ортопеди НАМН Украши» за перiод iз сiчня 2015 по сiчень 2018 року виконаш обстеження та лшування 40 хворих iз частковими ушкодженнями сухожилкiв надостьового та пiдлопаткового м'язiв, якi мали повний або практично повний обсяг рухiв у плечовому суглобь Вiк пацiентiв становив вщ 20 до 60 рокiв (середнш вiк — 37,6 ± 19,1 року), чоловтв було 25 (62,5 %), жшок — 15 (37,5 %). Середнш термш вiд появи суб'ективних ознак ушкодження сухожил-ыв надостьового та пiдлопаткового м'язiв до початку лкування — 81,0 ± 35,1 доби. Усi хворi були розподь ленi на двi групи: група А — виконаш артроскошчний шов часткового ушкодження сухожилка надостьового м'яза (ушкодженням сухожилка пщлопаткового м'яза знехтували), дебридмент суглоба, субакромiальна де-компресiя, тенодез сухожилка довго! головки бщепса на рiвнi проксимально! третини мiжгорбковоí бороз-ни плечово! ыстки (артроскопiчно) або тенодез на рiвнi дистально! третини мiжгорбковоí борозни плечово! истки (субпекторальний тенодез); група Б — виконаш артроскошчний шов часткових ушкоджень сухожилыв надостьового та пщлопаткового м'язiв, дебридмент суглоба, субакромiальна декомпресiя, тенодез сухожилка довго! головки бщепса на рiвнi проксимально! третини мiжгорбковоí борозни плечово! истки (артроскошчно) або тенодез на рiвнi дистально! третини мiжгорбковоí борозни плечово! кiстки (субпекторальний тенодез).
Ми навмисно виключили з дослщження хворих, якi мали iншi ушкодження плечового суглоба (ушкодження суглобово! губи, деформуючий артроз плечового суглоба тощо), що дозволило створити статистично од-норiднi групи.
Усiм хворим проводили стандартне кшшчне, рент-генолопчне та МРТ-дослiдження. Кпiнiчне обстеження здшснювалося в стандартний спосiб Í3 проведенням спецiальних тестiв: O'Brian slap, Neer, Hawkins, Jobe, Наполеона [7].
Рентгенолопчне обстеження проводилось у заднш, аксилярнiй, боковiй проекцiях та з виведенням акромь ального виростка лопатки. Стандартна магнггао-резо-нансна томографiя виконувалась на апаратах iз силою магнггаого поля 1,5 Тесла в саптальнш, коронарнiй та фронтальнiй проекцiях. Дослщження анатомiчних структур плечового суглоба виконували в Т1, Т2, Pd та Pdfatsat режимах.
Iнтраоперацiйна дiагностика проводилась за допо-могою артроскопу дiаметром 4,5 мм iз нахилом оптики 30°. Огляд суглоба виконувався за допомогою стандартно! техшки 21 точки [7].
Оцшку функци плечового суглоба здшснювали за Constant Shoulder Score та ВАШ Узуальна аналогова шкала болю) через 6 та 12 мю. пiсля операцй'. Constant Shoulder Score мае 8 пунклв. Максимальна кшьысть балiв — 100, мМмальна — 8. Порiвнювали хвору та здорову верхш кiнцiвки. Рiзницю бiльше 30 балiв вва-жали незадовiльним результатом, 21—30 балiв — задо-вiльним, 11—20 балiв — добрим i менше 11 балiв — вщ-мiнним [4]. ВАШ — це найпросташий спосiб ильтсно! оцiнки сприйняття болю, що становить собою вiдрiзок прямо! лiнi! довжиною 10 см, початкова крапка яко! вiдповiдае вiдсутностi болю, а кшцева — нестерпним больовим вiдчуттям.
У вих хворих застосовували стандартну програ-му реабiлiтацi!, що розроблена на базi нашо! кш-нiки.
Матерiали оброблювались за допомогою статистично! програми Statistica 6.0 for Windows Stat Soft. Inc. та Mickrosoft Excel 2007. Статистична обробка проводилась за допомогою параметричних критерив (середне та середньоквадратичне вiдхилення, помилка серед-нього) та непараметричних критерив (х2, Спiрмена, Фрiдмана, кореляцiйного аналiзу).
Результати та обговорення
Усiх хворих розподтили на двi групи майже порiв-ну. У групi А (ушкодження сухожилка шдлопаткового м'яза не вщновлювали) були 23 хворi (53,5 %), у груш Б (ушкодження сухожилка пiдлопаткового м'яза вщнов-лювали) — 17 (42,5 %) хворих.
В табл. 1 показаний розподт хворих за типом ушкодження сухожилка пiдлопаткового м'яза (за Fox and Romeo) [4].
Як бачимо з табл. 1, хворi з другим типом ушко-дження (ушкодження до 25 % верхньо! частини зони фшсацп сухожилка шдлопаткового м'яза) у групах А та Б становили по 35 %. Хворих iз чет-
Таблиця 1. Кльксть хворих 1з р'зними типами ушкодження сухожилка пдлопаткового м'яза
(за Fox and Romeo)
Тип ушкодження Кшькють хворих, n (%)
Група А Група Б
1 9 (22,5) 0
2 14 (35) 14 (35)
3 0 2 (5)
4 0 1 (2,5)
вертим типом ушкодження (тотальний вшрив сухожилка шдлопаткового м'яза) було найменше — лише 2,5 %. Хворi з першим типом ушкодження (розволокнення сухожилка шдлопаткового м'яза) становили 22,5 %, що, можливо, стало причиною того, що даний тип ушкодження не вшновлю-вали.
У структурi ушкоджень сухожилка надостьово-го м'яза переважна кшькють (до 90 % ушкоджень) були типу A3 та A4 за класифшашею Snyder. Це так зваш ушкодження типу PASTA (partial articular supraspinatus tendon avulsion), тобто ушкодження су-глобово! поверхш сухожилка надостьового м'яза на протязi менше 3 см або лоскутний розрив суглобово! поверхш сухожилка надостьового м'яза з переходом на суглобову поверхню шшого сухожилка ротаторно! манжети [5].
На рис. 1 показано частковi ушкодження сухожилыв надостьового та шдлопаткового м'язiв, ят виявлено пiд час артроскопй'.
У груш А виконаш артроскопiчний шов часткового ушкодження сухожилка надостьового м'яза, дебрид-мент суглоба, субакромiальна декомпрешя (рис. 2).
У групi Б до оперативного втручання, що викону-вали в групi А, додавали виконання шва сухожилка шдлопаткового м'яза (рис. 3). Це дещо збшьшувало тривалiсть операцй', однак отриманi результати нас на-дихали.
В табл. 2 наведено результати лшування хворих груп А та Б за Constant Shoulder Score через 6 та 12 мю. шсля оперативного л^вання.
Як бачимо з табл. 2, через 6 мю. шсля оперативного втручання за Constant Shoulder Score частка вшмшних результапв в обох групах була однако-вою — по 25 %, однак у груш А частка задовшьних
результапв становила 10 %, тодi як у групi Б задовшьних результапв не було. Через 12 мю. пiсля оперативного втручання найбшьше вiдмiнних резуль-татiв було в групi Б — 27,5 %, у груш А зросла частка задовшьних результапв — 12,5 %. Aналiзуючи про-токоли операцш хворих, якi отримали задовiльнi результати, в групi А, ми виявили, що у вах пащ-ентiв було ушкодження сухожилка шдлопаткового м'яза другого типу (за Fox and Romeo). Таким чином, ушкодження сухожилка шдлопаткового м'яза другого типу (за Fox and Romeo) потребують його хiрургiчного вщновлення, що покращуе результати лшування (р < 0,05).
На рис. 4 показано середш показники хворих обох груп за ВАШ до оперативного втручання, через 6 та 12 мю. шсля оперативного втручання.
Як бачимо з рис. 4, у хворих групи Б середнш рiвень больового синдрому був дещо вищий, шж у хворих групи А, що пов'язано з кшькома хворими зi значними ушкодженнями сухожилка шдлопаткового м'яза. Через 6 мю. шсля оперативного втручання за ВАШ середнш рiвень болю у хворих групи Б став меншим на 0,4 бала, шж у груш А, а через 12 мю. — на 0,6 бала.
Висновки
1. Частка вшмшних результапв через 6 мю. шсля оперативного втручання за Constant Shoulder Score у груш, де виконувався шов частково ушкодженого сухожилка шдлопаткового м'яза разом iз швом частково ушкодженого сухожилка надостьового м'яза (група Б), та у хворих, у яких не застосовувався шов сухожилка шдлопаткового м'яза, а виконувався лише шов частково ушкодженого сухожилка надостьового м'яза (група А), була однаковою — по 25 %. Однак
Таблиця 2. Результати л '1кування хворих за Constant Shoulder Score через 6 та 12 м!с.
шсля оперативного л'1кування, n (%)
Результат лшування Через 6 míc. Через 12 míc.
Група А Група Б Група А Група Б
Вщмшний 10 (25) 10 (25) 9 (22,5) 11 (27,5)
Добрий 9 (22,5) 7 (17,5) 9 (22,5) 6 (15)
Задовтьний 4 (10) 0 5 (12,5) 0
Незадовтьний 0 0 0 0
Рисунок 1. ЧастковI ушкодження сухожилмв ротаторно)' манжети плеча (вигляд пд час артроскопн, показано стрлками): а) сухожилок надостьового м'яза; б) сухожилок пщлопаткового м'яза
Рисунок 2. Артроскошчний шов часткового ушкодження сухожилка надостьового м'яза, етапи: а) дебридмент зони ушкодження сухожилка (показано стрлкою); б) сухожилок довго)' головки бЦепса п!сля тенодезування на р/вн/ м!жгорбково) борозни (показано стрлкою); в) субакром!альна декомпрес/я (показано стрлкою); г) шов сухожилка надостьового м'яза п/сля його довершення, вигляд Iз субакром1ального простору (показано стрлкою)
Рисунок3. Артроскотчний шов часткового ушкодження сухожилка п'щлопаткового м'яза, етапи: а) дебридмент зони ушкодження сухожилка (показано стрлкою); б) прошивання сухожилка; в) вигляд пдшитого сухожилка (показано стрлкою)
Рисунок 4. Середн показники хворих обох груп за ВАШ до оперативного втручання, через 6 та 12 м!с. псля оперативного втручання
у rpyni А частка задовiльних результатiв становила 10 %, тодi як у rpyni Б спостер^али лише вiдмiннi та добpi результати.
2. Через 12 мю. пiсля оперативного втручання в цих же групах найбiльше вщмшних pезyльтатiв було у тих хворих, яким виконувався шов сухожилка шд-лопаткового м'яза (група Б), — 27,5 %, у груш, де не застосовувався шов сухожилка шдлопаткового м'яза, а виконувався лише шов частково ушкодже-ного сухожилка надостьового м'яза (група А), збшь-шилась частка задовшьних результапв — 12,5 %.
3. Ушкодження сухожилка пщлопаткового м'яза другого типу (за Fox and Romeo) потребують його ирурпч-ного вщновлення, що покращуе результати лiкyвання (р < 0,05).
4. Через 6 мю. пiсля оперативного втручання за ВАШ середнш piвень болю у хворих групи, де виконувався шов часткового ушкодження сухожилка шдлопаткового м'яза разом iз швом часткового ушкодження сухожилка надостьового м'яза (група Б), став меншим на 0,4 бала, шж у груш, де виконувався лише шов часткового ушкодження сухожилка надостьового м'яза (група А), а через 12 мю. став меншим на 0,6 бала.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлшту штерешв при шдготовщ дано! статтi.
Список л^ератури
1. Adams C.R. The results of arthroscopic subscapularis tendon repairs / C.R. Adams, J.D. Schoolfield, S.S. Burkhart // Arthroscopy. - 2008. - № 24. - P. 1381-9.
2. Burkhart S.S. Arthroscopic subscapularis tendon repair: technique and preliminary results / S.S. Burkhart, A.M. Tehrany // Arthroscopy. - 2002. - № 18. - P. 454463.
3. Edwards T.W. Arthroscopic debridement in the treatment of patients with isolated tears of the subscapularis /T.W. Edwards, G. Walch, L. Nove-Josserand [et al.]//Arthroscopy. — 2006. - № 22. - P. 942-946.
4. Habermeyer P. Classifications and Scores of the Sholder / P. Habermeyer, P. Magosch, S. Lichtenberg. — Berlin: Springer, 2006. - 297р.
5. Snyder S. Shoulder Arthroscopy / S. Snyder. — 2h ed. — Philadelphia, PA: Lipincott Williams and Wilkins; 2003. — 533 p.
6. Ticker J.B. Why repair the subscapularis? A logical rationale / J.B. Ticker, S.S. Burkhart // Arthroscopy. — 2011. — № 27. - P. 1123-8.
7. Rockwood Ch.A. The Shoulder / Ch.A. Rockwood, F.A. Masten. — 4h ed. — Vol. 1, 2. — Philadelphia: Sounders Elsevier, 2009. - 1583 p.
Отримано 27.10.2018 ■
Страфун С.С, Страфун A.С., Богдан С.В, Аббасов С.М.
ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
Результаты лечения больных с частичными повреждениями сухожилия надостной
и подлопаточной мышц плеча
Резюме. Цель исследования: сравнить результаты оперативного лечения больных с частичными повреждениями сухожилия надостной и подлопаточной мышц. Материалы и методы. Выполнены обследование и лечение 40 больных с частичными повреждениями сухожилий надостной и подлопаточной мышц, которые имели полный или практически полный объем движений в плечевом суставе. Все больные были разделены на две группы: группа А — выполнены артроскопический шов частичного повреждения сухожилия надостной мышцы (повреждением сухожилия подлопаточной мышцы пренебрегли), де-бридмент сустава, субакромиальная декомпрессия, тенодез сухожилия длинной головки бицепса на уровне проксимальной трети межбугорковой борозды плечевой кости (артроскопиче-ский) или тенодез на уровне дистальной трети межбугорковой борозды плечевой кости (субпекторальный тенодез); группа Б — выполнены артроскопической шов частичных повреждений сухожилий надостной и подлопаточной мышц, дебрид-мент сустава, субакромиальная декомпрессия, тенодез сухожилия длинной головки бицепса на уровне проксимальной трети межбугорковой борозды плечевой кости (артроскопический) или тенодез на уровне дистальной трети межбугорковой борозды плечевой кости (субпекторальный тенодез). Результаты. Доля отличных результатов через 6 мес. после оперативного вмешательства по шкале Constant Shoulder Score в группе, где выполнялся шов частично поврежденного сухожилия подлопаточной мышцы вместе со швом частично поврежденного су-
хожилия надостной мышцы (группа Б), и у больных, у которых не применялся шов сухожилия подлопаточной мышцы, а выполнялся только шов частично поврежденного сухожилия надостной мышцы (группа А), была одинаковой — по 25 %. Однако в группе А доля удовлетворительных результатов составила 10 %, тогда как в группе Б наблюдали только отличные и хорошие результаты. Через 12 мес. после оперативного вмешательства в этих же группах отличных результатов было больше у тех больных, которым выполнялся шов сухожилия подлопаточной мышцы (группа Б), — 27,5 %, в группе, где не применялся шов сухожилия подлопаточной мышцы, а выполнялся только шов частично поврежденного сухожилия надостной мышцы (группа А), возросла доля удовлетворительных результатов — 12,5 %. Через 6 мес. после оперативного вмешательства по визуально-аналоговой шкале средний уровень боли у больных группы, где выполнялся шов частичного повреждения сухожилия подлопаточной мышцы вместе со швом частичного повреждения сухожилия надостной мышцы (группа Б), стал меньше на 0,4 балла, чем в группе, где выполнялся только шов частичного повреждения сухожилия надостной мышцы (группа А), а через 12 мес. оказался меньше на 0,6 балла. Выводы. Повреждение сухожилия подлопаточной мышцы второго типа (по Fox and Romeo) требует его хирургического восстановления, что улучшает результаты лечения (р < 0,05).
Ключевые слова: плечевой сустав; сухожилие надостной мышцы; частичный разрыв
S.S. Strafun, О.S. Strafun, S.М. Bohdan, S.M. Abbasov
State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine ", Kyiv, Ukraine
Results of the treatment of patients with partial tears of the supraspinatus and subscapularis muscles
of the shoulder
Abstract. Background. The purpose of the study is to compare the results of surgical treatment of patients with partial tears of the supraspinatus and subscapularis muscles of the shoulder. Materials and methods. The examination and treatment were performed for 40 patients with partial tears of the supraspinatus and subscapularis muscles of the shoulder, who had a full or almost complete volume of movements in the shoulder joint. All patients were divided into two groups: group A — arthroscopic suture for partial tears of the supraspinatus tendon (injuries of the subscapularis tendon were neglected), debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps tendon, arthroscopic or subpectoral tenodesis; group B — arthroscopic suture for partial tears of the supraspinatus and subscapularis muscles of the shoulder, debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps tendon, arthroscopic or subpectoral tenodesis. Results. Excellent results on the Constant Shoulder Score 6 months after the operative intervention were was the same (25 %)
both in patients with the arthroscopic suture for partial tears of the supraspinatus and subscapularis muscles of the shoulder (group B) and in persons, in whom we didn't use the suture of the subscapularis tendon, but only the arthroscopic suture for partial tears of the supraspinatus tendon (group A). However, in group A, the number of satisfactory results was 10 %, while in group B only excellent and good results were observed. Twelve months after surgery, the best results were in group B — 27.5 %, in the group A, the number of satisfactory results has increased to 12.5 %. Six months after the surgical intervention, the average pain level on the visual analogue scale in the group B reduced by 0.4 points as compared to the group A, and after 12 months, it was 0.6 points lower. Conclusions. The second type of subscapularis tendon injury (according to Fox and Romeo) requires surgical repair, which improves the results of treatment (p < 0.05).
Keywords: shoulder joint; supraspinatus muscle tendon; partial tear
