CC BY
26
Орипнальы дослiдження
Original Researches
УДК 616.728.2/.3-089.843-022.1-008.8-074/-076 DOI: 10.22141/1608-1706.1.20.2019.158669
ФЫпенко В.А.1, Марущак О.П.1, Леонтьева Ф.С.1, Морозенко Д.В.2, Кузнецова Н.В.1 1ДУ «1нститутпатологихребта та суглоб/в 1м. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра/'ни», м. Харк/в, Укра/'на 2Нащональний фармацевтичний ун/верситет, м. Харк/в, Укра'на
Результати лабораторних дос^джень р^ини з колшних та кульшових cyrAo6iB шсля ендопротезування для ранньоТ дiагноcтики перипротезно! iнфекцil
Резюме. Актуальнсть. Перипротезна ¡нфекц1я е одним /з найб/льш тяжких ускладнень п/сля тотального ендопротезування кульшових та кол1нних суглоб/в, тому визначення к/лькостi лейкоцит/в у синов/альн/й рдин при д/агностиц/ перипротезноi iнфекцíí може зменшити юлькють сумн/вних результат, що потребують додатко-вихдосл/джень. Метадо^дження — проведення кл/н/ко-м/кроскоп/чного i бiохiмiчного досл/дкення рдини, одержаноi з кол/'нних та кульшових суглоб/в пюля ендопротезування з подальшим визначенням д/агностично1' чутливост/ лабораторних показник/в для ранньоi д1агностики перипротезно1 /нфекцИ. Матерiали та методи. Досл/дкення виконувалось на 53 патентах, яким було проведено 61 оперативне втручання на кол/нному i кульшовому суглобах. Виконанi ендопротезування кол/нного (n = 41) i кульшового (n = 14) суглоб/в, дебридмент (n = 6), /з них первинних ендопротезувань — 42, ревiзiйних — 13. Чолов/к/в було 16, ж/нок — 37, вк хворих — в/д 35 до 79 рок/в. Ус/х хворих було розпод/лено на три групи: I група — пац/енти, яким було дiагностовано перипротезну нфекц/ю в термiн до 4 тижнв п/сля операцИ (n = 7); II група — пац/енти, в яких /нфекц/ю було д/агностовано при звернен/ в кл/н/ку, але п/сляоперац/йний перюд переб/гав без ускладнень (n = 8); III група — пац/енти, у яких був нормальний перебг п/сляоперац/йного пероду (n = 46). Одержану з кол/'нних та кульшових суглоб/в р/дину досл/джували за такими показниками: цитоз, процент нейтрофл/в, л/мфоцит/в, синов/оцит/в та макрофаг/в, вм/ст загального б/лка, гл/копротен/в, хондропинсульфат/в, глюкози, г/алуроново1' кислоти, С-реактивного б/лка та /нтерлейюнв (Л-1р та -6). Д/агностичну чутлив'/сть (ДЧ) лабораторних показник/в розраховували за формулою ДЧ = (ТП/Д) х 100 %, де ТП — '/стинно позитивнi результати досл/дкення, Д — к/льксть хворих у груп/. Результати. У хворих було встановлено зм'/ни в рдин з кол/нного та кульшового суглоб'/в за цитолог/чними та бох/м/чними показниками на вс/х термнах спостереження в п/сляоперац/йний пер/од. Висновки. У хворих I групи було встановлено поступове зб'/льшення р/вня цитозу та нейтрофл/в, загального б'/лка, гл/копротен/в, хондропинсульфат/в, зниження — л/мфоцит'/в, глюкози i г'/алуроновоi кислоти в п/сляоперац/йний пер/од; у II групi хворих р/вень цитозу до операц/i був найвищим, проте п/сля операц/i з 2-i до 14-i доби вн суттево зменшився, юльюсть нейтрофл/в була зб'/льшена до операцИ та в п/сляоперац/йний пер/од; у III групi хворих р/вень цитозу зб/льшився на 2-гу добу п/сля операцИ та знизився на 7-му та 14-ту добу, кльк/сть нейтрофл/в зб/льшилась на 2-гу добу п/сля операцИ, кльк/сть синов/оцит/в зменшилась пор/вняно з показником до операцИ; ДЧ була найвищою на 2-гу, 7-му та 14-ту добу п/сля операцИ в показник/в цитозу, загального б/лка, С-реактивного б/лка, г/алуроново1' кислоти, хондропинсульфат/в та /нтерлейкн/в. Ключовi слова: кульшов/ та кол/нн суглоби; перипротезна /нфекц/я; цитоз; ендопротезування; б/ох/м/чн та /мунолог/чн/ маркери
Травма
Актуальнгсть
Перипротезна шфекщя е одним i3 найбтьш тяжких ускладнень шсля тотального ендопротезування кульшових та колшних суглобiв. Незважаючи на ак-туальнють ще! проблеми, на сьогодш вщсутш чггю дiагностичнi алгоритми та стандартизован методи виявлення шфшування на раншх термшах шсля ен-
допротезування суглобiв. На проведеному у 2017 рощ симпозiумi Американська академiя хiрурril кульшового i колшного суглобiв розробила стандартизований тд-хщ до профилактики, дiагностики i лшування пащентав iз шдозрою на перипротезну шфекцш. Було встановлено, що перипротезну шфекцш суглобiв можна пщо-зрювати в разi пдвищення швидкост осщання ери-
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2019
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Фштенко В.А., ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб1в iM. проф. М.1. Ситенка НАМН УкраТни», вул. Пушкшська, 80, м. Харш, 61024, УкраТна; e-mail: [email protected] For correspondence: V. Filipenko, Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Pushkinskaya st., 80, Kharkiv, 61024, Ukraine; e-mail: [email protected]
троципв (ШОЕ) та С-реактивного бiлка (СРБ) у KpoBi, при цьому одержану за допомогою пункци суглоба си-новiальну рiдину обов'язково необхiдно досл!джувати цитологiчними i бактерiологiчними методами [1].
Серед сучасних бiохiмiчних маркерiв для д!агности-ки перипротезно! шфекци е тест на лейкоцитарну есте-разу в синов!альнш рiдинi, що сильно корелюе з кшь-кiстю синовюцитав (р = 0,695) та процентним вмютом паличкоядерних нейтрофiлiв (р = 0,638), помiрно — iз СРБ i ШОЕ. Чутливiсть i специфiчнiсть тестово! смуж-ки на лейкоцитарну естеразу досить висок!, що вказуе на надшнють використання ll в кшшчнш практицi для дiагностики перипротезно! шфекци, проте оцiнка результат даного дослiдження е досить суб'ективною [2—4]. Використання естерази на раншх термiнах не-можливе, тому що синов!альна рiдина завжди перемь шана з кров'ю, що призводить до хибних результапв. Ще одним дiагностичним маркером на перипротезну iнфекцiю з бтьш високою дiагностичною цшнютю по-р!вняно з тестом на лейкоцитарну естеразу виявився а-дефенсин, що визначали методом iмуноферментного анал!зу. Показник а-дефенсину показав 69% д!агнос-тичну чутливють та дiагностичну 100% специфiчнiсть [5]. Однак в останшх дослiдженнях ставиться шд сум-шв iнформативнiсть а-дефенсину для виключення перипротезно! шфекци, на що вказуе низка чутливють тесту [6].
За даними S.G. Kim et al. (2017), кшькють лейкоципв та СРБ у синов!альнш рщиш можуть бути корисними для дiагностики перипротезно! iнфекцi! м!ж 1-м та 3-м тижнями тсля первинного ендопротезування колш-ного суглоба [7]. Дослщженнями R. Sorsa et al. (2017) було встановлено, що загальна кшькють лейкоцитiв у синов!альнш рщиш дае бтьшу негативну прогностич-ну цшнють у дiагностицi перипротезно! шфекци, а до-давання в схему дослщження бтьш специфiчних д!а-гностичних маркерiв, наприклад С-реактивного бiлка, тдвищуе позитивну прогностичну цшнють. Очевидно, що визначення кщькосл лейкоцитiв у синов!альнш р!диш при дiагностицi перипротезно! шфекци може зменшити кшькють сумшвних результатiв, що потре-бують додаткових дослщжень [8].
Мета дослвдження — проведення клштэ-мшроско-шчного i бюх!м!чного дослiдження р!дини, одержано! з колшних та кульшових суглоб!в тсля ендопротезування з подальшим визначенням дiагностичноl чутливост лабораторних показниюв для ранньо! д!агностики перипротезно! шфекци.
Матерiали та методи
Досл!дження проводилось на баз! вщдту патологи суглоб!в i вщдту лабораторно! д!агностики та !муноло-гН ДУ «1нститут патолог!! хребта та суглоб!в !м. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра!ни» упродовж 2016—2018 рр. Усього були обстежеш 53 пащенти, яким було проведено 61 оперативне втручання на колшному i кульшо-вому суглобах. Виконано ендопротезування колшного (n = 41) i кульшового (n = 14) суглоб!в, дебридмент (n = 6), !з них первинних ендопротезувань — 42, ре-
вiзiйних — 13. Чоловтв було 16, жшок — 37, вш хво-рих — вщ 35 до 79 роив. Серед дiагнозiв були: гонар-троз, коксартроз, ревмато!дний артрит, асептичний некроз головки стегново! кютки, нестабiльнiсть ен-допротеза, перелом шийки стегна. Вшх хворих було розподiлено на три групи: I група — пащенти, яким було дiагностовано перипротезну шфекцш в термiн до 4 тижшв пiсля операци (п = 7); II група — пащенти, в яких шфекцш було дiагностовано при звернен-ш в кшшку, але пiсляоперацiйний перiод пiсля вико-нання ревiзiйного втручання перебiгав без ускладнень (п = 8); III група — пацiенти, у яких був нормальний перебiг пiсляоперацiйного перюду (п = 46). Одержану з колшних та кульшових суглобiв рщину дослiджували за допомогою клiнiко-мiкроскопiчних методiв за такими показниками: цитоз, процент нейтрофшв, лiм-фоцитiв, синовюципв та макрофагiв [9]. Пiд час бюхь мiчного дослiдження було визначено вмют загального бiлка, глiкопроте!нiв, хондро!тинсульфатав, глюкози, гiалуроново! кислоти та С-реактивного бтка [10, 11]. Концентрацiю штерлейышв (Ш-ф та -6) у сироватщ кровi пацiентiв визначали за методом твердофазового сендвiч-варiанта iмуноферментного аналiзу з викорис-танням дiагностичних наборiв «Вектор-Бест» (Ново-сибiрськ, Росiя), вимiрювання проводили при довжиш хвилi X = 450 нм. Контрольну групу становили 30 кль нiчно здорових ошб (15 чоловiкiв та 15 жшок вiком вiд 25 до 65 роыв). Перипротезну iнфекцiю було дiагнос-товано за допомогою бактерiологiчного дослщження рiдини, одержано! пiд час пункци колiнних та кульшових суглобiв. Вiдбiр матерiалу для бактерiологiчного дослщження проводили з дотриманням правил асептики й антисептики. Дослщження суглобово! рiдини хворим виконували до оперативного втручання, через 2, 7 та 14 дiб пiсля операци. Лiкування здшснювали за протоколами (знеболювальнi засоби, антикоагулянти, внутршньовенне введення розчинiв електролiтiв, фь зична реабiлiтацiя в раннiй шсляоперацшний перiод) з обов'язковим застосуванням антибактерiальних пре-паратiв: у I груш спочатку використовувались антибь отики широкого спектра ди, а пiсля бактерюлопчно-го дослiдження суглобово! рiдини та шдтвердження iнфекцi! — згiдно з результатами антибютикограми, у II груш — згщно з результатами антибютикограми, одержано! в результата бактерюлопчного дослщження рiдини, одержано! з порожнини протезованих суглобiв, III групi — антибютиками широкого спектра да (цефа-лоспорини II поколшня та фторхшолони). Статистич-на обробка цифрових даних проводилась за допомогою комп'ютерно! програми Statistica V. 10.0 iз визначенням непараметричного критерiю Вткоксона та розрахунка-ми медаани (Ме) та процентилiв — 25 % та 75 % [12].
Результати
У хворих I групи було встановлене поступове збть-шення рiвня цитозу, вiдносна кiлькiсть нейтрофiлiв була збтьшеною, лiмфоцитiв — зниженою порiвняно з показником до операци вщ 2-! до 14-! доби спосте-реження в пiсляоперацiйний перiод. Вмют бтка був
збтьшений лише на 7-му та 14-ту добу пiсля операци, глюкози — навпаки, був знижений порiвняно з показником до операци. Рiвень СРБ був однаково збiльшений як до операци, так i шсля не!, концен-трацiя палуроновоТ кислоти не вiдрiзнялась до та в шсляоперацшний перiод, проте була зниженою по-рiвняно з нормативними показниками. Вмют хон-дро'1'тинсульфапв був знижений у шсляоперацшний перюд з 2-1 до 14-1 доби порiвняно з показником до операци, проте вш був вищим вiд нормативного по-казника. Вмiст глшопротеТшв поступово зростав з 2-1 до 14-1 доби порiвняно з показником до операци, на 14-ту добу показник рiвня гшкопротеТшв був найви-щим порiвняно з iншими термiнами та нормативним показником (табл. 1).
У II груш хворих рiвень цитозу до операци був най-вищим, проте шсля операци з 2-1 до 14-1 доби вiн сут-тево зменшився i майже досяг рiвня нормативного показника. Кiлькiсть нейтрофiлiв була збтьшена до операци, на 2-гу та 7-му добу порiвняно з нормативним показником. Проте на 14-ту добу вщносна кшькють нейтрофiлiв зменшилась, лiмфоцитiв — пiдвищилась порiвняно з показником до операци. Концентращя палуроновоТ кислоти була зниженою порiвняно з показником до операци, але була вищою вiд норми, вмют СРБ i хондроТтинсульфатав — збiльшеним вiдносно нормативних показникiв на вшх термiнах спостере-
ження до операци та в пiсляоперацiйний перiод. Вмют глшопротеТшв пiсля операци зменшився лише на 2-гу добу порiвняно з показником до операци (табл. 2).
У III групi хворих рiвень цитозу збiльшився на 2-гу добу шсля операци та знизився на 7-му та 14-ту добу, майже досягнувши рiвня нормативних показниюв. Клькють нейтрофiлiв спочатку збiльшилась на 2-гу добу шсля операци, потiм мала тенденцш до зниження з 7-1 до 14-1 доби. Кiлькiсть синовюцитав пiсля операци зменшилась порiвняно з показником до операци. Вмют бтка мав тенденцiю до зростання, СРБ визна-чався на вшх термшах у пiсляоперацiйний перiод, на 14-ту добу рiвень СРБ був шдвищений не у всiх хворих. Вмют палуроновоТ кислоти був знижений, хондроггин-сульфатiв — пiдвищений порiвняно з нормативними показниками на вшх термшах спостереження. Рiвень глшопротеТшв у динамщ не вiдрiзнявся вiд нормативних показниюв i на рiзних термiнах спостереження до операци та в шсляоперацшний перюд (табл. 3).
Динамша вмюту Ш-ф та -6 у дослщнш рiдинi хворих шсля ендопротезування вказуе на те, що в I груш вщбуваеться збтьшення експреси запальних цитокiнiв (Ш-1р та -6) у пiсляоперацiйний перюд у мющ лока-лiзацii патолопчного процесу, що, мабуть, пов'язано iз перипротезною iнфекцiею. Проте в II та III групах рiвень штерлейюшв був нижчим у пiсляоперацiйний перюд порiвняно з показниками I групи (табл. 4).
Таблиця 1. Динамика лабораторних показниюв рдини з порожнини оперованих кульшового i кол!нного суглоб'т у пац1ент1в I групи шсля ендопротезування, п = 7 (Ме 25-75 %)
Лабораторш показники Нормативы показники [9, 13] Динамша лабораторних показниюв
До операци 2-га доба 7-ма доба 14-та доба
Цитоз, Г/л 0,10-0,50 0,20 0,15-2,60 7,90* 6,85-9,85 12,20* 7,90-13,65 18,00* 11,45-24,20
Нейтрофти, % 0-25,0 55,0 44,5-57,5 93,0* 92,0-93,5 90,0* 88,0-93,0 89,0* 82,5-92,0
Лiмфоцити, % 0-78,0 34,0 25,0-38,5 2,0* 1,0-2,0 4,0* 2,5-4,5 3,0* 3,0-5,0
Синовюцити, % 0-12,0 4,0 4,0-21,5 4,0 4,0-5,0 5,0 4,0-6,0 4,0 2,5-13,5
Макрофаги, % 0-21,0 1,0 0-1,0 1,0 0,5-1,5 1,0 1,0-1,0 2,0 0-3,5
Загальний бток, г/л 4,50-31,50 35,0 33,75-43,00 49,90 38,95-51,80 60,40* 48,00-67,70 58,10* 49,50-64,00
Глюкоза, ммоль/л 3,50-5,50 5,65 5,55-5,90 3,00* 2,90-3,20 3,60* 3,60-3,80 3,60* 3,50-4,80
СРБ, мг/л Вщсутнш 48,00 48,00-48,00 48,00 48,00-48,00 48,00 48,00-48,00 48,00 48,00-48,00
Папуронова кислота, г/л 2,62-4,40 0,26 0,18-0,27 0,15 0,14-0,27 0,20 0,12-0,23 0,21 0,17-0,25
Хондро1тинсульфа-ти, г/л 0,013-0,167 0,345 0,315-0,395 0,185* 0,178-0,207 0,270* 0,218-0,281 0,260* 0,234-0,313
Ожопроте'ши, г/л 0,42-0,79 0,83 0,80-0,86 0,75* 0,66-0,78 0,83* 0,80-0,85 1,10* 0,91-1,14
Примтка: * — в!рог!дно за Влкоксоном пор'тняно з показником до операцИ', р < 0,05.
Таблиця 2. Динамика лабораторних показниюв рдини з порожнини оперованих кульшового iколнного суглоб'в у пац1ент1в IIгрупи пСля ендопротезування, n = 8 (Me 25-75 %)
Лабораторш показники Нормативы показники [9, 13] Динамша лабораторних показнимв
До операцп 2-га доба 7-ма доба 14-та доба
Цитоз, Г/л 0,10-0,50 18,30 14,50-25,68 5,70* 3,30-8,05 2,60* 1,98-2,95 0,95* 0,63-1,20
Нейтрофти, % 0-25,0 89,50 88,25-90,25 87,50 86,00-89,25 91,00 80,25-92,00 66,00* 61,25-75,50
Лiмфоцити, % 0-78,0 3,50 3,00-4,25 5,00 4,00-5,25 6,00 3,00-8,25 18,50* 12,00-22,00
Синовюцити, % 0-12,0 5,50 4,25-7,25 6,50 4,75-8,00 4,50 3,75-9,25 13,00* 8,75-16,00
Макрофаги, % 0-21,0 1,00 0-1,25 1,00 1,00-1,00 1,00 0,75-1,25 1,50 1,00-3,00
Загальний бток, г/л 4,50-31,50 58,45 53,95-62,35 53,10 50,00-58,50 51,00 50,33-55,95 51,50 48,60-65,88
Глюкоза, ммоль/л 3,50-5,50 3,90 3,20-4,60 4,20 3,73-4,40 4,40 3,55-4,98 3,80 3,65-4,20
СРБ, мг/л Вщсутнш 48,00 48,00-48,00 48,00 42,00-48,00 48,00 42,00-48,00 36,00 24,00-48,00
Палуронова кислота, г/л 2,62-4,40 0,37 0,35-0,37 0,23* 0,18-0,25 0,26* 0,19-0,30 0,14* 0,13-0,31
Хондро'тинсульфа-ти, г/л 0,013-0,167 0,235 0,200-0,307 0,295 0,233-0,322 0,277 0,231-0,328 0,263 0,210-0,278
Гткопроте'ши, г/л 0,42-0,79 0,86 0,77-1,01 0,74* 0,67-0,77 0,78 0,72-0,83 0,77 0,72-0,83
Примтка: * — вiрогiдно за Влкоксоном пор'тняно з показником до операцй', р < 0,05.
Таблиця 3. Динамика лабораторних показниюв р 'щини з порожнини оперованих кульшового i колiнного суглоб'т у пац1ент1в III групи п'кля ендопротезування, n = 46 (Me 25-75 %)
Лабораторш показники Нормативы показники [9, 13] Динамша лабораторних показниюв
До операцп 2-га доба 7-ма доба 14-та доба
Цитоз, Г/л 0,10-0,50 0,20 0,20-0,30 6,85* 3,93-8,38 1,80* 1,03-3,28 0,90* 0,53-2,05
Нейтрофти, % 0-25,0 53,0 42,0-64,0 91,0* 87,0-94,0 86,0* 81,0-91,0 78,0* 67,0-86,0
Лiмфоцити, % 0-78,0 30,0 24,0-34,0 5,0* 2,0-8,0 7,0* 3,0-10,0 13,0* 6,0-21,0
Синовюцити, % 0-12,0 13,0 8,0-22,0 2,0* 2,0-5,0 5,0* 3,0-7,0 7,0* 5,0-12,0
Макрофаги, % 0-21,0 1,0 0-1,0 1,0 0-1,0 1,0 1,0-2,0 1,0 1,0-1,0
Загальний бток, г/л 4,50-31,50 42,50 39,45-49,75 59,30* 50,00-64,95 51,15 48,90-55,58 55,20* 51,93-60,98
Глюкоза, ммоль/л 3,50-5,50 3,80 3,30-4,20 3,20 2,60-3,59 3,75 3,40-4,68 3,55 3,23-4,28
СРБ, мг/л Вщсутнш 0 48,00 24,00-48,00 48,00 48,00-48,00 48,00 0-48,00
Палуронова кислота, г/л 2,62-4,40 0,20 0,16-0,44 0,34 0,20-0,38 0,26 0,21-0,46 0,37 0,22-0,40
Хондро'тинсульфа-ти, г/л 0,013-0,167 0,217 0,173-0,269 0,287 0,201-0,333 0,301 0,205-0,333 0,282 0,214-0,298
Гтжопроте'ши, г/л 0,42-0,79 0,70 0,64-0,78 0,67 0,58-0,78 0,77 0,69-0,82 0,77 0,62-0,80
Примтка: * — вiрогiдно за Влкоксоном пор 'тняно з показником до операцй', р < 0,05.
Таблиця 4. Динамика ¡нтерлейк1н1в рдини з порожнини оперованих кульшового i кол!нного суглоб'т
у пац1ент1в шсля ендопротезування (Ме 25-75 %)
Лабораторш показники Нормативы показники[14] 1 Е^инамша лабораторних показниюв
До операци 2-га доба шсля операцГГ 7-ма доба шсля операцГГ 14-та доба шсля операцГГ
1 група, п = 7
1Л-1 р, пг/мл 6,14-6,24 7,45 6,79-7,60 77,33* 65,90-77,65 178,00* 150,50-199,00 385,00* 357,00-412,50
1Л-6, пг/мл 4,40-4,57 32,10 26,35-37,80 167,03* 137,37-168,32 207,64* 195,87-218,46 235,70* 226,70-238,25
II група, п = 8
1Л-1 в, пг/мл 6,14-6,24 10,47 7,76-11,07 47,35* 32,60-53,58 25,64* 22,13-29,95 23,80* 18,20-26,23
1Л-6, пг/мл 4,40-4,57 60,05 57,20-65,53 120,2* 104,75-132,48 73,51* 48,83-91,55 77,06* 45,00-82,76
III група, п = 12
1Л-1 в, пг/мл 6,14-6,24 7,00 6,38-7,71 42,85* 23,85-58,85 11,60* 9,02-22,48 10,53* 6,02-28,64
1Л-6, пг/мл 4,40-4,57 11,88 11,00-15,65 104,15* 40,50-211,60 57,10* 42,53-148,93 68,60* 43,18-190,29
Примтка: * — в!рог!дно за Влкоксоном пор 'тняно з показником до операцИ', р < 0,05.
Таблиця 5. Д1агностична чутливсть лабораторних показниюв у пац1ент1в 1-111 груп
шсля ендопротезування (%)
Показники Динамка пюляоперацмного перюду
До операцГГ 2-га доба 7-ма доба 14-та доба
Iгрупа
Цитоз 28,6 100 100 100
Загальний бток 100 100 100 100
Глюкоза 85,7 100 0 0
СРБ 100 100 100 100
Палуронова кислота 100 100 100 100
Хондро'тинсульфати 100 85,7 100 100
Ожопроте'ши 71,4 14,3 71,4 85,7
1Л-1 в 85,7 100 100 100
1Л-6 100 100 100 100
II група
Цитоз 100 100 100 25
Загальний бток 100 100 100 100
Глюкоза 37,5 12,5 25 25
СРБ 100 100 100 87,5
Палуронова кислота 100 100 100 100
Хондро'тинсульфати 100 100 100 87,5
Гткопроте'ши 62,5 12,5 37,5 37,5
1Л-1 в 62,5 100 100 100
1Л-6 100 100 100 100
III група
Цитоз 93,5 97,8 93,5 76,1
Загальний бток 100 100 100 100
Глюкоза 71,7 73,9 34,8 41,3
СРБ 6,5 93,5 95,6 45,7
Палуронова кислота 100 100 100 100
Хондро'тинсульфати 80,4 80,4 84,7 87,0
Гткопроте'ши 15,2 23,9 36,9 34,8
1Л-1 в 0 100 91,7 66,7
1Л-6 91,7 100 100 91,7
Найвища ДЧ лабораторних показниюв спостерйа-лась у пюляоперацшному пер1од1 в показниюв цито-зу, загального б1лка, палуроново! кислоти, хондро!-тинсульфат1в та штерлейюшв. Це св1дчить про високу д1агностичну 1нформативн1сть даних показниюв для оцшки п1сляоперац1йного пер1оду у хворих тсля ендо-протезування кульшового i колшного суглоб1в (табл. 5).
Висновки
1. У хворих I групи, яким було д1агностовано пери-протезну шфекцш в терм1н до 4 тижшв п1сля операцй, встановлено поступове збтьшення р1вня цитозу та ней-трофшв, загального б1лка, гл1копроте!шв, хондро!тин-сульфапв, зниження — л1мфоцит1в, глюкози i палуроново! кислоти пор1вняно з показниками до операцй' з 2-1 до 14-1 доби спостереження в шсляоперацшний пер1од.
2. У II груш хворих, в яких шфекцш було д1агнос-товано при зверненш в клшку, але п1сляоперац1йний перюд переб1гав без ускладнень, р1вень цитозу до операцй' був найвищим, проте тсля операцй з 2-1 до 14-1 доби вш суттево зменшився, к1льк1сть нейтроф1л1в була збтьшена до операцй та в шсляоперацшний перюд; концентращя палуроново! кислоти була зниже-ною пор1вняно з показником до операцй, вмют СРБ i хондро!тинсульфат1в був зб1льшений вщносно норма-тивних показник1в на вс1х терм1нах спостереження до операцй та в шсляоперацшний перюд.
3. У III груш хворих, у яких був нормальний перебй п1сляоперац1йного перюду, р1вень цитозу збтьшив-ся на 2-гу добу п1сля операцй та знизився на 7-му та 14-ту добу, ктьюсть нейтроф1л1в зб1льшилась на 2-гу добу тсля операцй, юльюсть синовюципв зменшилась пор1вняно з показником до операцй; вмют палуроново! кислоти був знижений, хондроггинсульфатав — шд-вищений пор1вняно з нормативними показниками на вшх терм1нах спостереження.
4. Найвищий пор1вняно з II та III групами пац1ент1в вмют штерлейюшв на 2-гу, 7-му та 14-ту добу в рщиш з порожнини капсули суглоба у хворих I групи вказуе на бтьш активний запальний процес у мюш локал1зацй патолог1чного процесу, що, мабуть, пов'язано з пери-протезною шфекшею.
5. Д1агностична чутлив1сть була найвищою на 2-гу, 7-му та 14-ту добу тсля операцй в показниюв цитозу, загального бтка, С-реактивного бтка, палуроново! кислоти, хондро!тинсульфат1в та штерлейюшв, що п1дтверджуе наявн1сть в уражених суглобах пац1ент1в запально-деструктивних порушень i дозволяе реко-мендувати дан1 показники для обстеження хворих тс-ля ендопротезування.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-н1сть конфл1кту 1нтерес1в при тдготовш дано! статт1.
Список лiтерaтури
1. Diagnosis of Periprosthetic Joint Infection-An Algorithm-Based Approach / Ting N.T., Delia Valle C.J. // J. Arthroplasty. - 2017 Jul. - 32(7). - Р. 2047-2050. Doi: 10.1016/j. arth.2017.02.070.
2. The Leukocyte Esterase Strip Test has Practical Value for Diagnosing Periprosthetic Joint Infection After Total Knee Arthroplasty: A Multicenter Study /Koh I.J., Han S.B., In Y, Oh K.J, Lee D.H., Kim Т.К. //J. Arthroplasty. - 2017 Nov. -32(11). - P. 3519-3523. Doi: 10.1016/j.arth.2017.06.008.
3. Leukocyte Esterase as a Biomarker in the Diagnosis of Periprosthetic Joint Infection / Wang C, Li R, Wang Q, Duan J., Wang C. //Med. Sci. Monit. — 2017Jan 21. — 23. — Р. 353-358.
4. Comparison of Leukocyte Esterase Testing of Synovial Fluid with Synovial Histology for the Diagnosis of Periprosthetic Joint Infection / Li R., Li X., Yu B, Li X., Song X., Li H., Xu C, Chen J. // Med. Sci. Monit. - 2017 Sep 15. - 23. -p. 4440-4446.
5. The alpha-defensin test for periprosthetic joint infection outperforms the leukocyte esterase test strip / Deirmengian C, Kardos K., Kilmartin P., Cameron A, Schiller K., Booth R.E. Jr, Parvizi J. // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2015 Jan. — 473(1). - P. 198-203. Doi: 10.1007/s11999-014-3722-7.
6. Low sensitivity of a-defensin (Synovasure) test for in-tra-operative exclusion of prosthetic joint infection / Schol-ten R., Visser J., Van Susante J.L.C., Van Loon C.J.M. // Acta. Orthop. - 2018 Jun. - 89(3). - P. 357-359. Doi: 10.1080/17453674.2018.1444301.
7. Diagnostic Value of Synovial White Blood Cell Count and Serum C-Reactive Protein for Acute Periprosthetic Joint Infection After Knee Arthroplasty / Kim S.G., Kim J.G., Jang K.M., Han S.B., Lim H.C., Bae J.H. //J. Arthroplasty. — 2017Dec. — 32(12). - P. 3724-3728. Doi: 10.1016/j.arth.2017.07.013.
8. Improving the accuracy of synovial fluid analysis in the diagnosis of prosthetic joint infection with simple and inexpensive biomarkers: C-reactive protein and adenosine deaminase / Sousa R.., Serrano P., Gomes Dias J., Oliveira J.C., Olivei-ra A. // Bone Joint J. - 2017Mar. - 99-B(3). - Р. 351-357. Doi: 10.1302/0301-620X.99B3.BJJ-2016-0684.R1.
9. Диагностика и консервативное лечение заболеваний и повреждений опорно-двигательной системы / А.А. Корж, В.Н. Коваленко, Н.А. Корж, Л.Д. Горидова, Н.В. Дедух, И.А Зупанец, В.А Филиппенко, Т.Н. Гращенкова, Ф.С. Леонтьева, А.И. Ивашковский. — Х.: Основа, 1998. — 149 с.
10. Методы клинических лабораторных исследований: Учебное пособие/ В.С. Камышников и др. / Под ред. В.С. Камышникова — 6-е изд., перераб. — М.: МЕДпресс-Информ, 2013 — 736 с.
11. Методи до^дження маркерiв метаболизму сполуч-но1 тканини у клшчнш та експериментальшй медициш / Д.В. Морозенко, Ф.С. Леонтьева // Молодий вчений. — 2016. - № 2 (29). - С. 168-172.
12. Гланц С. Медико-биологическая статистика: Пер. с англ. /С. Гланц. — М.:Практика, 1998. — 459с.
13. Порiвняльний анал1з кровi та синовiальноi рiдини при р1знихстадiях остеоартрозу/М.О. Корж, Ф.С. Леонтьева, О.П. Втторов, 1.В. Лисенко // Украшський ревмато-логiчний журнал. — 2005. — № 3 (21). — С. 45-47.
14. Бондаренко Г.М. Цитокиновый статус синовиальной жидкости при болезни Рейтера / Г.М. Бондаренко // Украiнський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. — 2003. - № 4. - С. 77-82.
Отримано 21.11.2018 ■
Филиппенко ВА.1, Марущак А.П.1, Леонтьева Ф.С.1, Морозенко Д.В.2, Кузнецова Н.В.1
1ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина 2Национальный фармацевтический университет, г. Харьков, Украина
Результаты лабораторных исследований жидкости из коленных и тазобедренных суставов после эндопротезирования для ранней диагностики перипротезной инфекции
Резюме. Актуальность. Перипротезная инфекция является одним из самых тяжелых осложнений после тотального эндопротезирования тазобедренных и коленных суставов, поэтому определение количества лейкоцитов в синовиальной жидкости при диагностике перипротезной инфекции может уменьшить количество сомнительных результатов, которые требуют дополнительных исследований. Цель исследования — проведение кли-нико-микроскопического и биохимического исследования жидкости, полученной из коленных и тазобедренных суставов после эндопротезирования с последующим определением диагностической чувствительности лабораторных показателей для ранней диагностики перипротезной инфекции. Материалы и методы. Исследование выполнялось на 53 пациентах, которым было проведено 61 оперативное вмешательство на коленном и тазобедренном суставах. Выполнены эндопротезирование коленного (п = 41) и тазобедренного (п = 14) суставов, дебридмент (п = 6), из них первичных эндопротезирований — 42, ревизионных — 13. Мужчин было 16, женщин — 37, возраст больных — от 35 до 79 лет. Все больные были разделены на три группы: I группа — пациенты, которым была диагностирована перипротезная инфекция в срок до 4 недель после операции (п = 7); II группа — пациенты, у которых инфекция была диагностирована при обращении в клинику, но послеоперационный период протекал без осложнений (п = 8); III группа — пациенты, у которых было нормальное течение послеоперационного периода (п = 46). Полученную из коленных и тазобедренных суставов жидкость исследовали по следующим показателям: цитоз, процент нейтрофилов, лимфоцитов, сино-
виоцитов и макрофагов, содержание общего белка, гликопроте-инов, хондроитинсульфатов, глюкозы, гиалуроновой кислоты, С-реактивного белка и интерлейкинов (ИЛ-1в и -6). Диагностическую чувствительность (ДЧ) лабораторных показателей рассчитывали по формуле ДЧ = (ТП/Д) х 100 %, где ТП — истинно положительные результаты исследования, Д — количество больных в группе. Результаты. У больных были установлены изменения в жидкости из коленного и тазобедренного суставов по цитологическим и биохимическим показателям на всех сроках наблюдения в послеоперационный период. Выводы. У больных I группы было установлено постепенное увеличение уровня цито-за и нейтрофилов, общего белка, гликопротеинов, хондроитин-сульфатов, снижение — лимфоцитов, глюкозы и гиалуроновой кислоты в послеоперационный период; во II группе больных уровень цитоза к операции был высоким, однако после операции со 2-х до 14-х суток он существенно уменьшился, количество ней-трофилов было увеличено до операции и в послеоперационный период; в III группе больных уровень цитоза увеличился на 2-е сутки после операции и снизился на 7-е и 14-е сутки, количество нейтрофилов увеличилось на 2-е сутки после операции, количество синовиоцитов уменьшилось по сравнению с показателем до операции; ДЧ была самой высокой на 2, 7 и 14-е сутки после операции у показателей цитоза, общего белка, С-реактивного белка, гиалуроновой кислоты, хондроитинсульфатов и интерлейкинов. Ключевые слова: тазобедренные и коленные суставы; пери-протезная инфекция; цитоз; эндопротезирование; биохимические и иммунологические маркеры
V.A. Filipenko1, A.P. Maruschak1, F.S. Leontyeva1, D.V. Morozenko2, N.V. Kuznetsova1 1State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine 2National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine
Results of laboratory studies of fluid from the knee and hip joints after arthroplasty for early diagnosis of periprosthetic infection
Abstract. Background. Periprostatic infection is one of the most severe complications after total hip and knee replacement, so evaluation of synovial fluid white blood cell count when diagnosing periprosthetic infection can reduce the number of questionable results that require additional testing. The purpose of the study was to conduct a clinical, microscopic and biochemical study of the fluid from the knee and hip joints after arthroplasty, followed by the determination of the diagnostic sensitivity of laboratory parameters for the early diagnosis of periprosthetic infection. Materials and methods. The study included 53 patients who underwent 61 operations on the knee and hip joints. Knee (n = 41) and hip replacement (n = 14), debridement (n = 6) were performed, of them 42 primary endoprosthetics and 13 revision arthroplasties. There were 16 men and 37 women, the age of patients was 35 to 79 years. All patients were divided into three groups. Group I — patients who were diagnosed with periprosthetic infection within 4 weeks after surgery (n = 7); group II — patients whose infection was diagnosed when they went to the clinic, but the postoperative period was without complications (n = 8); group III — patients who had a normal course of the postoperative period (n = 46). The fluid from the knee and hip joints was studied for the following parameters: cytosis, neutrophil, lymphocyte, synoviocyte and macrophage count, the level of total protein, glycoproteins, chondroi-
tin sulfates, glucose, hyaluronic acid, C-reactive protein, interleukins (IL-1P and IL-6). Diagnostic sensitivity (DS) of laboratory parameters was calculated according to the formula: DS = (TP / D) x 100 %, where TP is a truly positive study result, D is the number of patients in the group. Results. Patients had changes in the fluid from the knee and hip joint in terms of the cytological and biochemical parameters for all periods of observation in the postoperative period. Conclusions. Patients in group I had a gradual increase in the level of cytosis and neutrophils, total protein, glycoproteins, chondroitin sulfates, decrease in lymphocytes, glucose and hyaluronic acid in the postoperative period. In group II, the level of cytosis before surgery was highest, but after operation, from day 2 to day 14, it significantly decreased, the number of neutro-phils was increased before surgery and during the postoperative period. In group III of patients, the level of cytosis increased on day 2 after operation and decreased on days 7 and 14, the number of neutrophils increased on day 2 after surgery, the number of synoviocytes decreased compared with that before operation. The DS of cytosis, total protein, C-reactive protein, hyaluronic acid, chondroitin sulfate and interleukin levels was the highest on days 2, 7 and 14 after surgery. Keywords: hip and knee joints; periprosthetic infection; cytosis; arthroplasty; biochemical and immunological markers
