CC BY
17
Abstract. Popular anesthetic known nowadays as aspirin has been discovered in the XX-th century as a mean for headache and arthritis. Acetylsalicylic acid inhibits prostaglandins synthesis and possesses a plenty of pharmacological features among which are analgesic, anti-inflammatory and antiaggregative actions as well as possibility to prevent oncological diseases.
Without taking into account all the advantages of a given preparation conclusions about 2-acetyloxybenzoic acid negative influence on human organism are published nowadays more and more often. That is why a question of this medical mean replacement with other pharmacological objects with side effects less amount became very actual. Plants-salicylates are applied rather widely in a practical phytotherapy for this aim namely.
Nowadays one can see many recommendations from non-checked sources proposing replacement 2-hydroxybenzoic acid artificially acetylated form with plant-origined salicylates for thromboses prevention. Despite this exact data about these compounds quantitative content in a plant raw are still absent.
Thus taking as a background theoretical data concerning salicylic acid derivative compounds chemical-pharmacological properties we decided to use titration method of sodium 2-oxybenzocarboxylate quantitative determining in plants salicylates extracts and to compare the data received with the dosage of acetylsalicylic acid necessary for thrombi formation prevention.
The investigation aim was determining the sodium salicylate quantitative content in plant extracts and further comparison with acetylsalicylic acid preventive dosage.
Watery extracts of white Willow cork (Salix alba), garden Rasp berries (Rubus idaeus), small-leaved Lime (Basswood) flowers as well as black Currant (Ribes nigrum) as sodium salicylate natural source.
We applied qualitative reactions methods; quantitative analysis titration method during sodium 2-oxybenzencarboxylate content determining in a plant raw; gravimetric quantitative method during salicylic acid content assessment in aspirin tablets.
It was established that black currant was a leader on salicylic acid sodium salt content among the investigation objects. Also garden Raspberries were distinguished by given compound relatively high content in a raw.
Acetylsalicylic acid hydrolysis investigation demonstrated that its complete hydrolysis had been only at temperature rising up to 100 degrees by Centigrade. Average content of salicylic acid formed in a human organism as a result of aspirin 0,075 g hydrolysis comprises 0,0136 g.
It was established as estimation result of plants-salicylates watery extracts amounts necessary for acetylsalicylic acid preventive dosage replacement that decoction maximal quantity that a human being must use per 24 hours had been 121,95 ml (Willow corc extract from old tree).
It was established that sodium 2-oxybenzencarboxylate quantitative content in plants-salicylates had allowed using these objects as acetylsalicylic acid preventive dose replacers. However, since natural salicylates can influence on platelets aggregation in significantly less extent than aspirin and even provoke thrombosis in big dosages people with thrombi occurrence high risk are worth changing the checked preparation with plants-salicylates decoctions.
Keywords: plants-salicylates extracts, salicylic acid sodium salt, acetylsalicylic acid.
Рецензент — проф. Дев'яткна Т. О.
Стаття надшшла 19.03.2017 року
УДК: 616.37-002.4-089.1-073.43:616.381-089.85]-035 Фелештинський Я. П., Бондаренко О. М., Бондаренко М. Д.
РЕЗУЛЬТАТИ МАЛО1НВАЗИВНИХ ТА В1ДКРИТИХ Х1РУРГ1ЧНИХ ВТРУЧАНЬ ПРИ УСКЛАДНЕННЯХ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ
Нацюнальна медична академ1я пюлядипломно'Госв1ти iMeHi П.Л. Шупика (м. Кшв)
Робота е фрагментом НДР «Розробка нових мето-дiв дiагностики та хiрургiчного л^вання захворювань передньо! черевно! спнки та оргаыв черевно! порож-нини», № державно! реестрацп 011511002170.
Вступ. Остаными роками вiдмiчаеться значний рют захворюваност та смертност вщ гострого панкреатиту (ГП), який протягом тривалого часу утримуе трете мюце серед гостро! хiрургiчно! патологи [11]. Частота захворюваност на ГП в свт складае вщ 20 до 120 на 100000 населення [8]. В Укра!ы цей показник дорiвнюе 102 на 100000 населення [1]. Некротичний панкреатит (НП) в цьому списку займае 15% вЫх ви-падюв ГП [7]. Незважаючи на певн устхи у л^ваны дано! категорп хворих загальна летальнють при ГП
залишаеться 4,5-15%, при деструктивному панкреатит вона коливаеться у межах вщ 24 до 60%, а пюляо-перацмна смертнють сягае 70%, залежно вщ форми захворювання, i характеру оперативного втручання [9,10].
ГП визначають як гостре запалення ПЗ, в основi якого лежать процеси аутоферментативного некро-бюзу, некрозу i ендогенного Ыф^вання iз залучен-ням до процесу навколишнього заочеревинного простору, черевно! порожнини i органних системних змш позаочеревинно! локалiзацi! [3].
Пошук сучасних способiв дiагностики та л^вання ГП вимагае поглиблених знань про етюлопю i патогенез захворювання. В лiтературi описано близько 140
причин, що викликають ГП [4,5]. Cy4acHi уявлення про причини розвитку ГП, включаючи його некротичнi форми, базуються на фактах, що свщчать про полiетi-ологiчний характер захворювання [6].
Незважаючи на дискусiйну неузгодженiсть ряду питань, малоЫвазивы технологiI все частiше засто-совуються у практицi. Цi методи дозволяють на висо-кому рiвнi провести дiагностичний пошук за рахунок об'ективно! оцiнки процесу i, як наслщок, попередити вiдкрите оперативне втручання.
Впровадження дiагностичного та лiкувального алгоритму з пунк^ею рiдинних скупчень пщ УЗД-контролем та патогенетично обфунтованим кон-сервативним лiкуванням зменшуе ктькють тяжких ускладнень, а при 1х виникненнi дае змогу вчасно виконати вiдкрите оперативне втручання. Таким чином сучасна моыторингова ультразвукова та комп'ютерно-томографiчна дiагностика дае змогу вчасно виявити та лквщувати ускладнення уперед-жуючи виникнення iнфiкування.
Мета роботи - оцшити результати лiкування ма-лошвазивних та вiдкритих оперативних втручань у хворих з ускладненнями гострого панкреатиту.
Об'ект i методи дослiдження. Проведено ана-лiз лiкування 177 хворих на гострий панкреатит за перюд з 2011 по 2016 роки, що отримували комплек-сне л^вання у клЫщ кафедри хiрургiI та проктологи НМАПО iм. П.Л. Шупика. Вiк хворих вiд 17 до 79 роюв. Чоловiкiв було 128 (71,3%), жшок - 49 (28,7%).
У вЫх 177 хворих л^вання проводилось за роз-робленим алгоритмом з використанням малоЫва-зивних методик за перюд 2011-2017 рр.
Алгоритм комплексно! програми у хворих пе-редбачав постмний мониторинг загальноклiнiчних, лабораторних, бiохiмiчних та iнструментальних ме-тодiв обстеження. Кожнi 3-5 днiв, проводили УЗД, а комп'ютерну томографiю кожн 14-16 днiв. У важких дiагностичних випадках алгоритмом передбачалася лапароскопiя.
Для оцЫки стану хворого використовувалися прогностичн показники за Ranson. До дооглдження включенi хворi, якi за шкалою Ranson мали вщ 3 до 11 балiв. Середнiй показник склав 5,2±0,4 бали.
Традицiйно консервативна тератя залишалася важливою складовою лiкування ГП на вЫх етапах i була спрямована на основы патогенетичн мехаыз-ми пригнiчення аутолiзу та органних змш. Терапiя призначалася всiм хворим одразу при поступлены. Застосовували активну тактику консервативного ли кування паралельно з ктнко-лабораторним та н струментальним мониторингом стану хворого. Якщо стан хворого стабитзувався займали активно-оч^-вану тактику не зымаючи хворого з лабораторночн-струментального контролю. При виявленн ускладнень застосовували хiрургiчну тактику, яку починали з малоЫвазивних втручань.
Завдяки розробленому алгоритму [2] у 87 хворих (49%) було ефективним консервативне л^вання. Хворим, що поступали у кшыку з ускладненнями ГП на перших етапах виконувалися малоЫвазивы втручання. Як були ефективн при оментобурситах у 32 хворих, заочеревинних флегмонах - 26, панкреато-генних абсцесах - 17, гострих псевдокютах пщшлун-
ково! залози - 10. Пункцмы втручання проводилися пщ мiсцевою анестезieю. Отриманий вмiст рщинного утворення вiдправлявся на бактерiологiчне i бюхiмiч-не дослiдження. Всi хворi пiсля пункцiI залишалися пiд наглядом чергового персоналу.
При ферментативному перитонт виконувались лапароскопiчнi втручання з дренуванням черевно! порожнини.
У 21,7% хворих виконан одномоментнi пункцiI, етапнi (одно-дворазовi) - у 10,6%. У 73% пунктованих хворих отримано ексудат «шоколадного» кольору. У 27,7% — пюля виконання пункцп та дренування була потреба виконати некрсеквестректомю, яка викону-валася з люмбального доступу.
При наявност сполучення кiсти з протоковою системою ПЗ у 7 хворих формували панкреатичну нори-цю. При подальшому консервативному лiкуваннi у 6 хворих нориця закрилася.
Проте, у 24 iз 177 хворих основно! групи можли-востi консервативно! терапп i малоiнвазивнi втручання по тм чи iншiй причинi були недостатыми (табл.). Цим хворим виконувалися вщкрит оперативнi втру-чання.
Таблиця.
Розподш хворих основноГ групи в залежност вiд методiв лiкування
Кiлькiсть хворих (абс. числа) Вщсоток
Консервативне лкування 87 49,15%
Малошвазивш методи 66 37,29%
Лапаротомля 24 13,56%
Всього 177 100%
Вiдкритi оперативнi втручання ми виконували при:
- наявнють панкреатогенного абсцесу, Ыфкова-но! псевдокiсти, септично! флегмони заочеревинно-го простору пюля дренування - 5 хворих,
- флегмона заочеревинного простору з розпо-всюдженням на брижу тонко! кишки - 7 хворих,
- злукова непрохщнють за рахунок Ыф^вання стеатонекрозiв, секвестрiв - 2 хворих,
- арозивна кровотеча в кюту - 3 хворих,
- перфора^я полого органу - 4 хворих,
- мiжпетельнi абсцеси - 2 хворих,
- наявнють панкреатично! норищ - 1 хворий.
Таким чином вщкрит оперативн втручання були
виконан у 24 хворих, основно! групи.
Результати дослщження та 'Гх обговорення. Консервативна терапiя була ефективна у хворих з ри динними утвореннями об'емом до 30 см3, таких хворих було 85 (48,5%), двое з них, що л^валися кон-сервативним методом померли вщ Ышо! патологi!. Малоiнвазивнi втручання були ефективними у 65 хворих (37,3%), один хворий помер вщ ТЕЛА. У хворих з абсцесами парапанкреатично! клггковини та саль-
никово! сумки, оментобурситами, заочеревинними флегмонами пункци пщ контролем УЗД заюнчували-ся встановленням дренажу з послщуючим промиван-ням антисептиком.
Не дивлячись на проведене л^вання у части-ни хворих позитивного ефекту не було досягнуто. Таким хворим застосовували шши методи лiкування. 5 хворим (20,8%) з юстозними утвореннями, яким не змогли застосувати малоЫвазивы методики, викона-нi лапаротомнi операци. Це хворi з кiстами у яких не було можливост виявити безпечне «вкно» для про-ходження дренажно! трубки. Також хворi з багатока-мерними псевдокiстами з наявнютю велико! кiлькостi щiльних тканин — секвестрiв. Основними етапами операцiй були: секвестрнекректоми з дренуванням гнiйних порожнин та формуванням бурсостоми.
У 3 хворих виконано вщкрите оперативне втру-чання iз-за норицi тонко! кишки, а у 1-го хворого -ободово!. У 1 хворого виконана опера^я з приводу норищ нижньо! горизонтально! частини 12-ти пало! кишки, яка виникла на 21 добу, а ще через 7 дiб повторно утворилася така ж нориця на 3 см прокси-мальнше попереднього дефекту. Оперативне втру-чання полягало у зашиваннi перфоративного отвору однорядним швом з дренуванням. На 10 добу пюля останнього оперативного втручання хворий виписа-ний на амбулаторне л^вання. У 2 хворих з перфора-щею тонко! кишки i 3 товсто! було успшним консер-вативне лiкування.
У 3 хворих (12%) виконано вщкрите оперативне втручання iз-за арозивного крововиливу у кюту. Хворi поступили у хiрургiчне вiдцiлення з дiагнозом ГП. При УЗД дослщжены у них виявлено рщинне утворення сальниково! сумки. При пункци рiдинного утворення отримано кров. В таких випадках ми вщдаемо перевагу вщкритм операци. lнтраоперацiйно виявлено кiсту сальниково! сумки розмiрами 19 х 16 (см) запо-внену згортком i свiжою кров'ю. При розкриттi обо-лонки кюти пiд тиском з шумом видтилась до 100 мл кровг Ревiзiею виявлено отвiр до 1 мм дiаметром на селезiнковiй артери. Отвiр зашито атравматичною голкою. На 12 добу пюля операци хворий виписаний на амбулаторне л^вання.
Особливi складно!^ для хiрургiчного лiкування набували випадки, коли вщуичалися дiлянки стеато-некрозiв в брижi товсто! кишки та мiж петлями тонких кишок. 2 хворих, пюля консервативного л^вання ГП у районнм лiкарнi, були переведен в клiнiку з такими ускладненнями. Якщо не дiагностувати це усклад-нення на ранньому етап та не прооперувати хворого, то в пюляоперацмному перiодi стеатонекрози викли-кають настiльки щiльнi злуковi зрощення, що навiть при вiдкритiй операци виникають техычы труднощi, якi призводять до масивних десерозацм i пошко-джень стiнки кишок. У таких хворих ми мали величез-н технiчнi труднощi, коли !х були вимушенi взяти на вiдкриту операцю з приводу кишково! непрохiдностi. В зв'язку з цим, широко використовуемо лапароско-пiчний метод для виявлення подiбних ускладнень.
Операцiя дае можливють виконати повну сана-цiю гнмно-некротичних дiлянок i встановити дренажi таким чином, щоб упередити поширення Ыф^ван-ня. Принцип етапного виконання хiрургiчних втручань
визнаеться провiдними хiрургами, так як не юнуе критерий оцiнки межi розповсюдження незворотних де-структивних змiн ПЗ. Навiть видалення секвестру не гарантуе припинення некротичного процесу.
У 7 хворих (29,2% з вщкритих оперативних втручань) виконано втручання при розповсюдженм флегмон заочеревинного простору. У 2-х випадках флегмона опускалася у калитку. Таким хворим виконано розкриття та дренуванням флегмони з люмбального доступу.
З 8 летальних випадюв пюля вщкритих оперативних втручань померло 5 хворих. Це склало пюляопе-рацмну летальнють 20,8%. Така летальнють ненаба-гато вiдрiзняеться вщ показникiв iнших авторiв. Але треба вщуитити, що у нашому варiантi сконцентрова-нi i вiдiбранi хворi з тяжкими iнфiкованими ускладнен-ня, у яких було неефективним консервативне л^ван-ня, а малоiнвазивнi технологи не дали позитивного ефекту. Основною причиною смерт хворих при пан-креонекрозi були явища полiорганно! недостатностк Полiорганна недостатнiсть склала 62,5% летальност у наших хворих. До не! призводили прогресуючий панкреонекроз, перитонгг. Проте необхщно вiдзна-чити, що серед померлих у 3-х випадках причиною смерт були супуты захворювання. У одного хворого Ыфаркт мiокарду i у двох тромбоемболiя легенево! артери.
Проводячи ретроспективний аналiз з хворими, яю були прооперованi в попереды 2007-2011 роки (175 хворих) i яким проводилось традицiйне лiкування го-строго панкреатиту та його ускладнень - 99 (56,6%) встановлено суттеве збтьшення термЫу перебуван-ня хворого в стацюнар^ значна кiлькiсть ускладнень призвела до Ывалщизаци хворих та зростанню мате-рiальних витрат.
Ктькють вiдкритих оперативних втручань склала 13,6%. У грут порiвняння кiлькiсть вщкритих оперативних втручань була 56,6%. Нам вдалося зменшити ктькють вщкритих операцм завдяки широкому впро-вадженню малошвазивних втручань.
Таким чином, внаслщок iндивiдуального пiдходу до лiкування хворих з ГП згщно розробленого алгоритму, вдалося знизити ктькють гнмно-септичних ускладнень на 9%, у порiвняннi з другою групою.
Висновки. Результати використання малоЫва-зивних хiрургiчних втручань у хворих з ускладненнями гострого панкреатиту е домЫуючими i складають 84,6% вiд усiх пролкованих. Цi методи сприяють зменшенню травми хворому, скороченню термЫу пе-ребування в стацюнар^ та зниженню летальност до 4,52% проти 17,7% у хворих з групи порiвняння.
Вщкрит оперативнi втручання при ускладненнях гострого панкреатиту виконують у 13,6% хворих i по-казанi при прогресуваны iнфiкованого панкреоне-крозу пiсля дообстеження КТ, переважно пюля 14-16 доби з моменту захворювання i формуванням секве-стрiв, флегмонi заочеревинного, тотальному панкре-онекрозi та перитонiтi.
Лiтература
1. Велигоцкий Н.Н. Острый панкреатит / Н.Н. Велигоцкий, А.В. Горбулич, А.Ю. Бодрова // Междунар. мед. журнал. - 2009. - № 1. - С. 63-69.
2. Декларацмний патент на корисну модель UA 110517 U вщ 10.10.2016 МПК А61В: СпоЫб дiагностики та л^вання ускладнень гострого деструктивного панкреатиту / Бондаренко О.М., Фелештинський Я.П., Бондаренко М.Д.; публкащя ведомостей 10.10.2016, Бюл. № 19.
3. Острый деструктивный панкреатит / Э.Х. Байчоров, В.И. Греясов, А.К. Гагуа [и др.]. - М.: Литтерра, 2015. - 200 с.
4. Острый панкреатит / под ред. Э.В. Недашковского. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - 266 с.
5. Acute pancreatitis: a prospective study on incidence, etiology, and outcome / H. Vidarsdottir, P.H. Мц11ег, H. Vidarsdottir [et al.] // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. - 2013. - Vol. 25, № 9. - P. 1068-1075.
6. Cochior D. Factors involved in the pathogenesis of acute pancreatitis / D. Cochior, S. Constantinoiu // Chirurgia. - 2010. - Vol. 105, № 4. - P. 445-453.
7. Maheshwari R. Severe acute pancreatitis and necrotizing pancreatitis / R. Maheshwari, R.M. Subramanian // Crit. Care Clin. - 2016. - Vol. 32, № 2. - P. 279-290.
8. Morbimortality indicators in severe acute pancreatitis / T. De Campos, C. Cerqueira, L. Kuryura [et al.] // JOP. - 2008. - Vol. 9, № 6. - P. 690-697.
9. Mortality of acute pancreatitis in a 20 years period / M. Gompertz, I. Lara, I. Fernбndez [et al.] // Rev. Med. Chil. - 2013. - Vol. 141, № 5. - P. 562-567.
10. Rohan Jeyarajah D. Severe acute pancreatitis attacks are associated with significant morbidity and mortality / D. Rohan Jeyarajah, H.G. Osman, S. Patel // Curr. Probl. Surg. - 2014. - Vol. 51, № 9. - P. 370-372.
11. Sato A. Acute pancreatitis. 1. Epidemiology and symptoms / A. Sato // Nihon Naika Gakkai Zasshi. - 2010. - Vol. 99, № 1. - P. 4-8.
УДК: 616.37-002.4-089.1-073.43:616.381-089.85]-035
РЕЗУЛЬТАТИ МАЛО1НВАЗИВНИХ ТА В1ДКРИТИХ Х1РУРГ1ЧНИХ ВТРУЧАНЬ ПРИ УСКЛАДНЕННЯХ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ
Фелештинський Я. П., Бондаренко О. М., Бондаренко М. Д.
Резюме. Проаналiзованi результати лкування 177 хворих з ускладненнями гострого панкреатиту з вико-ристанням малоЫвазивних i вщкритих оперативних втручань за перюд з 2011 по 2016 роки, що отримували комплексне л^вання у клшщ кафедри хiрургiI та проктологи НМАПО iм. П.Л. Шупика. Вк хворих вщ 17 до 79 роюв. Завдяки розробленому алгоритму 87 хворих (49,1%) пролковаы консервативно. Малошвазивы втру-чання були виконан у 66 хворих (37,3%), при таких ускладненнях як оментобурсити, заочеревинн флегмони, панкреатогенн абсцеси, гострi псевдоюсти пщшлунково! залози. Вщкрит оперативн втручання виконан у 24 (13,6%) хворих з панкреатогенними абсцесами, шфкованими псевдоюстами, септичними флегмонами заочеревинного простору пюля дренувань, флегмонами заочеревинного простору з розповсюдженням, злуковм непрохщност за рахунок шф^вання стеатонекрозiв, секвестрiв, арозивними кровотечами в юсту, перфора^ею полого органу, мiжпетельними абсцесами, панкреатичнм норицт МалоЫвазивы хiрургiчнi втручання у хворих з ускладненнями гострого панкреатиту сприяють зменшенню травми хворому, скоро-ченню термшу перебування в стацюнар^ та зниженню летальност до 4,52%, проти 17,7% у хворих з групи порiвняння.
Ключовi слова: гострий панкреатит, ускладнення панкреатиту, малошвазивы операцп, вщкрит опера-тивн втручання.
УДК: 616.37-002.4-089.1-073.43:616.381-089.85]-035
РЕЗУЛЬТАТЫ МАЛОИНВАЗИВНЫХ И ОТКРЫТЫХ ХИРУРГИЧЕСКИХ ВМЕШАТЕЛЬСТВ ПРИ ОСЛОЖНЕНИЯХ ОСТРОГО ПАНКРЕАТИТА
Фелештинский Я. П., Бондаренко А. Н., Бондаренко Н. Д.
Резюме. Проанализированы результаты лечения 177 больных с осложнениями острого панкреатита с использованием малоинвазивных и открытых оперативных вмешательств за период с 2011 по 2016 годы, получавших комплексное лечение в клинике кафедры хирургии и проктологии НМАПО им. П.Л. Шупика. Возраст больных от 17 до 79 лет. Благодаря разработанному алгоритму 87 больных (49,1%) пролечены консервативно. Малоинвазивные вмешательства были выполнены у 66 больных (37,3%), при таких осложнениях как оменто-бурсит, забрюшинные флегмоны, панкреатогенные абсцессы, острые псевдокисты поджелудочной железы. Открытые оперативные вмешательства выполнены у 24 (13,6%) больных с панкреатогенными абсцессами, инфицированными псевдокистами, септическими флегмонами забрюшинного пространства после дренирования, флегмонами забрюшинного пространства с распространением, спаечной непроходимости за счет инфицирования стеатонекроза, секвестров, арозивными кровотечениями в кисту, перфорацией полого органа, межпетельными абсцессами, панкреатическими свищами. Малоинвазивные хирургические вмешательства у больных с осложнениями острого панкреатита способствуют уменьшению травмы больному, сокращению срока пребывания в стационаре, и снижению летальности до 4,52%, против 17,7% у больных из группы сравнения.
Ключевые слова: острый панкреатит, осложнения панкреатита, малоинвазивные операции, открытые оперативные вмешательства.
UDC: 616.37-002.4-089.1-073.43:616.381-089.85]-035
THE RESULTS OF MINIMALLY INVASIVE AND OPEN SURGICAL PROCEDURES FOR COMPLICATIONS OF ACUTE PANCREATITIS
Feleshtynskyy Ya. P., Bondarenko O. M., Bondarenko M. D.
Abstract. The treatment results of 177 patients, who received comprehensive treatment in clinic on the basis of surgical and colorectal departments of PL. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, with complicated acute pancreatitis with the usage of minimally invasive and open surgeries for the period of 2011-2016, were analyzed. The age of patients is 17-79. All 177 patients were treated according to the developed scheme with the help of minimally invasive techniques. The scheme includes general monitoring of clinical, laboratorial, biochemical and instrumental survey techniques. Each 3-5 days ultrasound investigation was made, and computer tomography - each 14-16 days. According the scheme, in complicated cases laparoscopy was provided. The conservative therapy was the base for acute pancreatitis treatment on all levels and was aimed at the basic pathogenic mechanisms of autolysis arrest and organ changes.
Thanks to the developed scheme conservative therapy was effective among patients with liquid formation up to 30 sm3 extension. There were 85 such patients (48,5%), two of them, being treated by conservative method, died from another pathology.
Minimally invasive operative interventions were made among 66 patients (37,3%) with such complications as omentobursitis, retroperitoneal phlegmons, pancreatogenic abscess, acute pancreatic pseudocysts.
The positive effect was not achieved among 24 patients despite the provided treatment. Laparotomic surgeries were made among 5 patients (20,8%) with cystic formations, where minimally invasive techniques couldn't be made. Those are cases, where was no possibility to detect safe «window» for drain tube passing.
Open operative interventions were made among 3 patients with small intestine fistula, 1 patient with middle intestine fistula.
Open operative interventions were made among 3 patients (3%) with arosive cyst hemorrhage.
Special difficulties for surgical treatment were the cases, where steatonecrosis occurred in mesocolon and between jejunal loops, which led to the formation of interloop abscess and adhesive obstruction. 4 patients, after conservative treatment of acute pancreatitis in district hospital, were transferred to the clinic with such complications. If not to detect this complication on early stage and operate the patient, during postoperative treatment steatonecrosis causes such consistent adhesive obstructions, that even during open surgeries occur technical difficulties, which leads to massive deserozation and bowel wall destruction. That's why laparoscopic technique is used for detecting of such complications.
Pancreatic hole was diagnosed among 7 patients. Holes were covered among 6 patients during conservative treatment. 1 patient was treated by open operative intervention after long-term conservative treatment.
7 patients (29,2% of open operative interventions) were operated with the extension of retroperitoneal phlegmon. In 2 cases phlegmon moved to scrotum. The amount of open operative interventions in general group was 13,6%. In comparison group the amount was 56.6%. We managed to reduce the amount of open operative interventions due to the vast implementation of minimally invasive interventions.
Consequently we succeeded in reducing the amount of purulent-septic complications to 9%, comparing with another group, as a result of individual approach to the treatment of acute pancreatitis.
Minimally invasive interventions with acute pancreatitis complications influences the decrease of patient injuries, reduction in duration of hospital stay, reduction of mortality case down to 4,52% opposite 17,7% among patients in comparison group.
Keywords: acute pancreatitis, complications of pancreatitis, minimally invasive surgery, open surgery.
Рецензент — проф. Лгоненко О. В.
Стаття надшшла 17.03.2017 року
УДК: 577.352.333:612.111.94:616-056.3-053.2. Шмул1ч О. В., Загоруйко Ю. В.
ФОСФОЛ1П1ДНИЙ СКЛАД 1МУНОКОМПЕТЕНТНИХ КЛ1ТИН У Д1ТЕЙ,
ХВОРИХ НА ОСНОВН1 НОЗОЛОГ1ЧН1 ФОРМИ АТОПННОТ ПАТОЛОГИ
Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв)
Дослщження виконано у Харювському нацюналь-ному медичному уыверситет в рамках науково! про-блеми «Визначення етюлопчного спектру алерпйних захворювань у дтей залежно вщ стат та в^ номо-графiчним методом» вщповщно до загально! програ-ми «Медико-бюлопчна адапта^я дггей iз соматичною патолопею в сучасних умовах» (№ державно! рее-страци 011111001400).
Вступ. У структурi дитячо! патологи постмно зростае вщсоток алерпйних захворювань (АЗ). Перши мюця серед неЫфекцмних захворювань дитячого в^ посщають атотчна форма бронхiально! астми (БА), атотчний дерматит (АД), кропив'янка, набряк КвЫке. Вищенаведен алерпйы захворювання об'еднан пщ
назвою «атотчна патолопя» за умов единого меха-ызму розвитку [1,6].
На тепершнм час немае системного пщходу щодо урахування основних бiохiмiчних показниюв обмЫу лтщв у пащетчв, хворих на АЗ, що суттево знижуе ефективнють дiагностики, терапевтичних заходiв та пщвищуе частоту побiчних ефекпв при використанн лкарських засобiв [2,6]. Лтщи вщграють важливу роль в оргаызмк жиры кислоти е джерелом енерги для метаболiчних процеЫв, холестерол (Хс), ефiри Хс i фосфолтщи - важливими компонентами клитинних мембран. Деякими авторами показано змЫи обмЫу лтщв у дтей, хворих на атотчы захворювання (АЗ), але проведено дослщження окремих показниюв, зо-
