CC BY
20
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна акадежШ»
УДК: 616.314-002-071-08:616.314.18-002.4:616.31
РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ ВМ1СТУ ЕЛЕКТР0Л1Т1В, АКТИВН0СТ1 ЛУЖН01 ТА КИСЛОТ ФОСФАТАЗ Р0Т0В01 Р1ДИНИ П1ДЛ1ТК1В 3 МН0ЖИННИМ КАР1ЕС0М
Кулигта В.М., Курдиш Л.Ф.
ВЫницький нацюнальний медичний университет ¡м. М.1. Пирогова
Вивчено 'результаты комплексного досл{дження вмлсту електрол1т1в, ферментативног активно-ст{ лужног та кислог фосфатаз ротовог ргдини студент{в середнъого навчалъного закладу з множинним кар{есом. Отримат результаты св{дчатъ про достов{рт в1дмтност1 концентрации мтералъних компонент1в та ферментативног активност{ фосфатаз у тдл{тк{в з множинним кар{есом в пор{внянт з контрольною групою, що вказуе на гх патогенетичну роль у розвитку даного зхворювання.
Ключов1 слова: множинний карюс, гпдгптки, змшана слина, електрол1ти, кисла та лужна фосфатаза.
Вступ
Висока захворюванють на кар1ес серед населения УкраТни висувае проблему профтактики як основну в стоматологи. Особливу значимють профтактичж заходи набувають в оаб з множинним кар1есом, який за даними л1тератури зу-стр1чаеться у 7-29%. Встановлено що розвитку множинного кар1есу, поряд з ¡ншими факторами, сприяють змши в якюному та ктькюному склад1 слини.
Як вщомо слина е комплексною бюлопчною рщиною, яка пщтримуе гомеостаз порожнини рота. Нормальне функцюнування слинних залоз сприяе ¡нтенсивному очищению ротовоТ порожнини, вимиванню з неТ залицшв Тж1, продукте розпаду. Оджею з основних функцш слини е за-безпечення пщтримки динам1чноТ р1вноваги про-цеав дем1нерал1заци та рем1нерал1заци емал1 зуб1в. Тому при оцшц1 цих процеав важливе значения мае вивчення концентраци основних не-оргажчних компоненте ротовоТ рщини (калш, натрш, магнш, загальний кальцш, фосфати) та регулятор1в и мшерального гомеостазу (активное^ лужноТ та кислоТ фосфатаз). Дослщженням мшерального складу слини, активност1 фосфатаз присвячено значну ктькють наукових доелн джень. Проте опублковаж результати е досить заперечливк
Виходячи з вищесказаного, метою нашого дослщження е дослщження мшерального складу, загального бтку \ активносп фермент1в ротовоТ рщини пщл1тк1в з множинним кар1есом.
Матср1али та методи дослпджсння
Об'ектом нашого дослщження стали студенти 1-3 курав Вшницького буд1вельного техжкуму вн ком вщ 15 до 18 рош. Основну групу обстежен-ня становили 78 оаб з множинним кар1есом (КПВ>10), як1 були роздтеж, в залежносп вщ курсу навчання, на пщгрупи: до першо'Г увшшли 31 особа першого курсу, до другоТ - 26 оаб другого, у третю - 21 особа третього курсу. В1к до-слщжуваних становив 15-16 рош у першш пщ-груш, 16-17 у друпй пщгруп1 та 17-18 рош у тре-тш. Групи контролю становили 93 соматично здоров! особи аналопчного в1ку по 31 дослщжу-ваному в кожнш. Показник ¡нтенсивносп кар1есу в контрольних трупах вщповщав середжм зна-
чениям по Вшницькш обласн (КПВ<4,9).
Для дослщження мшерального складу та акти-bhoctî ферметчв ротово'Г рщини проводили за-6ip 5 мл. 3MiLuaHOï нестимульовано'Г слини вран-L|i, натще, пюля полоскания ротово'| порожнини дистильованою водою протягом трьох хвилин. Пюля центрифугування 3i швидкютю 3000 об/хв. протягом п'яти хвилин вщбирали 1,5 мл. надо-садково'| рщини, в якш визначали наступы пока-зники.
Вмют калш та натрш у ротовш рщиж визначали у ммоль/л. фотометричним методом на фотокалориметр! КФК-3.
Визначення вмюту фосфору, кальцш, актив-HicTb лужно'Г та кисло!' фосфатаз у слиж проводили на автоматичному бюх1м1чному анал1затор1 «Specific Basic» з використанням стандартних HaèopiB peaKTHBiB i контрольних сироваток Abtrol , Nortrol ф1рми «KONE» Фшлянд1я.
Ферментативну активнють лужно'Г фосфатази визначали за допомогою д1етоламшового буфера (SCE), кисло! фосфатази - альфа-нафттфосфату. Активнють ферметчв визначали в од/л.
Для визначення вмюту неоргажчного фосфору використовували реактив Molybdate, загального кальцш - Arsenazo III, магнш - Xylidyl Blue I. Концентрацш мшеральних компонент1в у ротовш рщин1 визначали у ммоль/л.
Статистичну обробку проводили за допомогою стандартного пакету Microsoft Office Excel 2003р. шляхом пщрахування середньоарифметичного значения показниш (М), середньоарифметичного вщхилення (а), похибки середнього (m). До-CTOBipHiCTb вщмшностей (Р) визначали за крите-pieM Стюдента (t).
Результати та обговорення
Вщомо, що ротова рщина е важливим компонентом функцюнуючо!' б1осистеми порожнини рота. Пщтримка стану дано'| системи здшеню-еться завдяки динам1чн1й piBHOBa3i яюсного та юльюсного складу зм1шано'| слини, ïï б1оф1зичних властивостей, характеру секреци, вм1сту MiHe-ральних компонент1в, ферметчв, тощо [1,2]. 3 метою виявлення можливого впливу р1вня кон-центраци м1неральних компонент1в ротово'1 рщини та ix регулятор1в на розвиток множинного ка-piecy у пщлп"юв проведено визначення ряду ¡н-
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
формативних бюх1м1чних показниш, як1 харак-теризують стан обмшних процеав в данш бюло-пчнш рщиш.
Результати дослщження вмюту основних мше-ральних компоненте \ активности ферметчв ро-товоТ рщини основноТ та контрольно'!' груп об-стежених представлен! в таблиц 1. Наведен! дат свщчать, що впродовж усього перюду на-вчання в учшв з множинним кар1есом виявлеш достов1рш вщмшносп дослщжуваних показниш вщносно контрольно'!' групи.
Згщно даних лп"ератури [1,2,5,6,8] забезпечен-ня життед1яльносп зубно'Г системи визначаеться участю кальцш та фосфат1в в обмшних проце-сах системи «емаль - ротова рщина». Проведе-ш дослщження вмюту кальцш та фосфору в ро-товш рщиш пщлп"ш з множинним кар1есом, що навчаються на першому кура, виявили достовн рне зниження Тх вмюту в пор1внянш з групою «чистого контролю». Так концентрац1я кальцш в зм1шанш слиш дано'Г групи дослщжуваних скпа-ла 1,45±0,1 ммоль/л (проти 1,79±0,06 ммоль/л в контрольнш груп1, при Р<0,01), фосфат1в -3,82±0,12 ммоль/л (проти 4,17±0,096 ммоль/л, при Р<0,05).
Аналопчш змши кальцш-фосфатних сполук, що визначають мшеральний гомеостаз твердих тканин зуб1в, виявлеш при обстеженш студенев \ на наступних курсах навчання. При цьому показ-ники концентраци кальцш у пщлп"юв з множинним кар1есом на другому кура скпали 1,66±0,05 ммоль/л (проти 1,9±0,04 ммоль/л, при Р<0,001), на третьому - 1,07±0,15 ммоль/л (1,58±0,06 ммоль/л, при Р<0,01); неоргашчних фосфат1в вщповщно 3,83±0,1 ммоль/л \ 4,24±0,09 ммоль/л та 3,72±0,18 ммоль/л \ 4,39±0,09 ммоль/л, що з1 ступенем 99 - 99,9% в1ропдносп вщр1зняеться вщ результате групи контролю.
Звертае на себе увагу вар1абельнють одного з показниш насиченосп ротовоТ рщини гщроксиа-патитами у хворих на множинний кар1ес - вмют неоргашчного кальцш. Достов1рне зниження концентраци кальцш в зм1шанш слиш пщлп"юв основноТ групи в пор1внянш з контрольною може свщчити про недостатне надходження цього мн нерального компоненту в перюд активного росту та формування скелету \ мшерал1заци зуб1в та з активним його засвоенням оргашзмом. Кр1м того, пщвищення концентраци статевих гормошв в перюд статевого дозр1вання пщлп"юв також ак-тив1зуе процеси засвоення кальцш кютковою тканиною [9], що на фош дефщиту в харчовому рацюш сприяе зменшенню його видтення з1 слиною та множинному ураженню зуЕнв карюз-ним процесом.
Судячи лп"ературних джерел [1,6], перенаси-ченють слини гщроксиапатитами вщбуваеться за рахунок високоТ концентрацП' фосфат1в. Виявле-не нами достов1рне зниження вмюту неоргашчних фосфат1в вказуе на порушення р1вноваги мн нерального обмшу в ротовш рщиш ¡, як наслщок, розвиток множинного кар1есу зуб1в. Отримаш
даш пщкреслюють ключову роль стану фосфор-но-кальц1евого обмшу ротовоТ рщини у розвитку множинного кар1есу у пщлп"ш.
Визначення вмюту одного з активних мшера-льних компоненте ротовоТ рщини - магшю - ви-явило стшку тенденцш до зменшення його концентрацП' при збтьшенш в1ку пщлп"ш (вщ 0,2±0,01 ммоль/л до 0,12±0,02 ммоль/л ). Пор1в-няння Тх середньостатистичних значень з такими груп контролю, виявило достов1рну р1зницю по-казниш в уах трупах спостережень: 0,2±0,01 ммоль/л проти 0,29±0,041 ммоль/л (Р<0,05); 0,14±0,016 ммоль/л проти 0,23±0,025 ммоль/л (Р<0,01); 0,12±0,02 ммоль/л проти 0,23±0,03 ммоль/л (Р<0,001). Враховуючи значения даного катюну у мшеральному обмш1 орального сере-довища можна припустити, що достов1рне зменшення цього показника у шдлп"ш основноТ групи е свщченням порушення мшерального гомео-стазу та сприяе розвитку множинного кар1есу.
Важлива роль в процесах бюмшерал1заци емал1 зуб1в належить фосфатазам [3,4], проти-карюзну дш яких автори пов'язують з ¡ммобть зованою на поверхш емал1 лужною фосфата-зою, котра, завдяки зв'язуванню юшв кальцш та фосфат1в, створюе Тх високу м1сцеву концентра-цш та сприяе процесам мшерал1зацп \ ремше-рал1зацп емалк Вивчення активност1 лужноТ фо-сфатази виявило суттеве зниження показника у пщлп"к1в з множинним кар1есом та високий сту-шнь ймов1рност1 р1зниц1 вщносно групи «чистого контролю» (99 - 99,9%) що, ймов1рно, пов'язано \ з1 зниженням концентрацП' магнш, що м активуе [3]. Особливо значима р1зниця (в 1,5 рази) вста-новлена у учшв третього року навчання.
Отже, встановлене зниження активносп лужноТ фосфатази в ротовш рщиш у пщлп"к1в з множинним кар1есом пщтверджуе обмеження мож-ливост1 регуляци обм1нних процеав в емал1, що сприяе розвитку захворювання.
Дослщження активносп ¡ншого ферменту ротовоТ рщини - кислоТ фосфатази, що е маркером процеав демшерал1заци емал1, виявило досто-в1рне зб1льшення показника у вах в1кових трупах пщл1тк1в з множинним кар1есом пор1вняно з1 здо-ровими особами контрольно'!' групи. Так на першому роц1 навчання середньостатистичний по-казник активност1 дослщжуваного ферменту склав 18,22±1,12 Од/л проти 13,48±1,11 Од/л (Р<0,05), на другому кура - 17,42±0,97 Од/л проти 14,09±0,54 Од/л (Р<0,01), на третьому -16,95±1,21 Од/л проти 13,7±0,96 Од/л (Р<0,05). Ймов1рно, що висока активн1сть даного ферменту в зм1шанш слин1 студенев з множинним кар1е-сом, визначае змши в електрол1тному обм1н1 об-стежених з переважанням процеав демшералн заци емал1 та попршуе переб1г захворювання.
Регуляц1я електрол1тного складу слини вщбуваеться шляхом нейрогенноТ регуляцП' через концентрацш ¡он1в в кров1 та шляхом гумораль-ноТ регуляцП' через мшералокортикощи (пщвищення вм1сту в слиш ¡он1в кал1ю \ зниження юшв
Том 10, Выпуск 1
151
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна акадежШ»
натрш) [7]. Анал1зуючи отриманм результати, слщ зазначити, що вмют калш та натрш в слиш у обстежених пщлп"ш основноТ групи мае певш законом1рностк пщвищення концентрацП' натрш \ зниження калш. Найбтьш суттев1 змши вмюту даних катюыв виявлено у пщлп"юв 15-17 рош, тобто на першому та другому курсах навчання. Так, концентрац1я калш в зм1шанш слиш пщлп--мв першого року навчання складае 17,88±0,43 ммоль/л на другому - 17,3±0,63 ммоль/л, що до-стов1рно (Р<0,01) нижче, ыж в груш контролю. На вщмшу вщ концентрацП' калш, в ротовш рн диш обстежених пщлп"юв з множинним кар1есом р1вень натрш у них був достов1рно вищим: 15,14±0,84 ммоль/л проти 11,81 ±0,61 ммоль/л (Р<0,01); 12,41 ±0,51 ммоль/л проти 7,96±0,1 ммоль/л (Р<0,001). На третьому роц1 навчання спостер1гали аналопчну законом1рнють видтен-ня з1 слиною натрш та калш, проте результати вщносно групи контролю були недостов1рними (Р>0,05)
Вказаш порушення у пщлп"юв з множинним ка-р1есом, очевидно, пов'язаш з лабтьнютю вегетативно'!' нервовоТ системи та и впливом на сек-реторну функцш слинних залоз, обумовлену, з одного боку, ф1зюлопчними особливостями пщ-лпжового в1ку, з ¡ншого - соц1альною ситуац1ею, що ускпаднюе умови Тх життя.
На третьому роц1 навчання менш суттев1 змши дослщжених показниюв, ймов1рно, пов'язан1 з адаптац1ею орган1зму шдлп"к1в до ди' зовн1шн1х фактор1в впливу \ завершениям формування фн зюлопчних систем орган1зму.
Висновок
Таким чином, отримаы результати 6ioxiMi4Horo дослщження ротово'Г рщини у пщл1тк1в з множинним KapiecoM свщчать про достов1рш вщм1н-hoctî концентрацП основних неоргашчних компо-нент1в ротово'1 рщини (калш, натр1й, магн1й, зага-льний кальцш, фосфати) та регулятор1в и мше-рального гомеостазу (активност1 лужно'| та кисло'!' фосфатаз). Виявлеы законом1рносп потре-бують подальших дослщжень щодо встановлен-ня зв'язку з ¡ншими константами ротово'1 рщини та визначення ïx патогенетично'1 рол1 в розвитку множинного карюзного процесу у пщлп"к1в.
Л1тература
1. Боровский Е. В. Кариесрезистентность / Е. В. Боровский, В. К. Леонтьев // Стоматология,- 2002. - №5,- С.26-28.
2. Галиулина M. В. Гомеостаз в системе эмаль зубов -слюна / M.B. Галиулина, В.К.Леонтьев // Стоматология. - 1990. - Т.69 -№2. - С.4-5.
3. Житков М. Ю. Влияние иммобилизированной ЩФ слюны на процессы реминерализации / М.Ю.Житков // Стоматология. -1999. - №5. - С.12
4. Калинин А. Д. Активность кислой и щелочной фосфатаз и амилазы слюны при множественном кариесе и в условиях фторп-рофилактики : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : 14.00.21 «Стоматология» / А.Д. Калинин. - К., гос. мед. ин-т. им. А.А.Богомольца. - К., 1990. - 17 с.
5. Каськова Л. Ф. BioxiMi4Hi показники ротовоТ рщини дп"ей з ура-женими KapiecoM та ¡нтактними зубами / Л. Ф. Каськова // УкраТ-нський стоматолопчний альманах. - 2001. - №5. - С.65-67.
6. Качуровська В. О. Повышение кариесрезистентности постоянных зубов в период их минерализации : Автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : 14.00.21 «Стоматология» / В. О. Качуровська ; К., гос. мед. ин-т. им. А.А.Богомольца. - К., 2006. - 17 с.
7. Кузьмина Э. М. Исследование взаимосвязи кариеса зубов с некоторыми заболеваниями желудочно-кишечного тракта: Автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: 14.00.21 «Стоматология» / Э.М.Кузьмина; Моск. мед. стомат. ин-т. им. Н.А.Семашко - М., 1980. - 19 с.
8. Коршунов А. П. Физико-химические аспекты транспорта ионов через эмаль зубов / А.П.Коршунов, В.Г.Сунцов, А.Н.Питаева // Стоматология. - 2000. - №4. - С. 6.
9. Поворознюк В. В. Костная система и заболевания пародонта : навч. noci6. / В.В.Поворознюк, И. П. Мазур. - К., 2005,- 446 с.
Реферат
РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ СОДЕРЖАНИЯ ЭЛЕКТРОЛИТОВ, ФЕРМЕНТАТИВНОЙ АКТИВНОСТИ КИСЛОЙ И ЩЕЛОЧНОЙ ФОСФАТАЗ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ ПОДРОСТКОВ С МНОЖЕСТВЕННЫМ КАРИЕСОМ Кулыгина В.Н., КурдышЛ.Ф.
Ключевые слова: множественный кариес, подростки, смешаная слюна, электролиты, кислая и щелочная фосфатаза.
Изучены результаты комплексного исследования содержания электролитов, ферментативной активности щелочной и кислой фосфатаз студентов среднего учебного заведения с множественным кариесом. Полученные результаты показали достоверные отличия концентрации минеральных компонентов и ферментативной активности фосфатаз у подростков с множественным кариесом, в сравнении с контрольной групой, что указывает на их патогенетическую роль в развитии данного заболевания.
Summary
RESULTS OF ELECTROLYTES, ENZYMATIC ACTIVITY OF ACID AND ALKALINE PHOSPHATASE CONTENTS OF ORAL FLUID TEENS WITH MULTIPLE CARIES Kulygina V.N., Kurdysh L.F.
Key words: multiple caries, adolescents, mixed saliva, electrolytes, acid and alkaline phosphatase.
We study the results of comprehensive research content of electrolytes, enzymatic activity of alkaline and acid phosphatase students with multiple caries. The results showed significant differences of concentration of mineral components and the enzymatic activity of phosphatases in adolescents with multiple dental caries, compared with a control group, which indicates their pathogenic role in the development of this disease.
