CC BY
13
6. Скотаренко Т.А. Реакщя юрково! речовини наднирниюв при гострому асептичному перитонт та його корекцп введенням крюконсервовано! плаценти / Т.А. Скотаренко, К.В. Шеттько // Св^ медицини та бюлогп. - 2016, № 1 (55). -С. 156-159.
7. Солодкова О. О. Морфофункциональная характеристика надпочечников крыс при холодовом стрессе на фоне приема экстракта и гидролизата из кукумарии японской / Автореферат дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: 03.00.25 / О. А. Солодкова. - Владивосток, - 2008. - 22 с.
8. Фарлинг П. А. Физиология эндокринной системы / П.А. Фарлинг, М.Е. Мак Брайн [и др.] // Журнал Всемирной Организации Обществ Анестезиологов. - 2003. - № 9. - С. 3-13.
9. Dongmei Cui. Atlas of histology: with functional and clinical correlation / Dongmei Cui, Johnv P. Naftel, William P. Daley [et al.] // - New York; London; Buenos Aires; Hong Kong; Sydney; Tokyo, - 2011. - 439 p.
УЛЬТРАСТРУКТУРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КОРЫ НАДПОЧИЧНЕКОВ ПРИ ОСТРОМ АСЕПТИЧЕСКОМ ПЕРИТОНИТЕ И ПРИ ЕГО КОРЕКЦИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТОЙ Шепитько В.И., Скотаренко Т.А., Ерошенко Г.А., Лисаченко О.Д.
В работе проведено ультраструктурное исследование пучковой зоны коры надпочечников при введении криоконсервированной плаценты на фоне асептического воспаления брюшины. Установлено, что асептический перитонит вызывает в пучковой зоне коры надпочечников деструктивные изменения, которые проявляются на 3 сутки наблюдения дистрофическими изменениями ядер и органелл. До 7 суток эксперимента определяются деструктивные изменения со стороны органелл. Введение криоконсервированной плаценты на фоне острого перитонита вызывает увеличение липидных включений и незначительные дистрофические изменения митохондрий на 3 сутки, и предупреждает возникновение деструктивных изменений в спонгиоцитах уже на 7 сутки наблюдения, что проявляется восстановлением ультраструктуры митохондрий и эндоплазматической сети.
Ключевые слова: надпочечники, спонгиоциты, асептическое воспаление, криоконсервированная плацента.
Статья надшшла 10.05.2016 р.
ULTRASTRUCTURAL CHARACTERISTIC OF
THE ADRENAL CORTEX WITH ACUTE ASEPTIC PERITONITIS AND ITS CORECTION
WITH CRYOPRESERVED PLACENTA Shepit'ko V.I., Skotarenko T.A., Yeroshenko G.A., Lisachenko O.D.
In research conducted ultrastructural study of the zona fasciculata of the adrenal cortex with the introduction of cryopreserved placenta in the background of aseptic inflammation of the peritoneum. It was found, that aseptic peritonitis causes in the zona fasciculata of the adrenal cortex destructive changes, which occur on 3 day of observations degenerative changes of nuclei and organelles. To 7 days of the experiment destructive changes in the organelle determined. Introduction of the cryopreserved placenta on the background of the acute peritonitis causes an increase in lipid inclusions and minor degenerative changes of mitochondria on day 3, and prevents the occurrence of destructive changes in spongy-looking cells already on the 7th day of observation, which is manifested by reduction of the ultrastructure of mitochondria and endoplasmic reticulum.
Key words: adrenal glands, spongy-looking cells, aseptic inflammation, cryopreserved placenta.
Рецензент Бшаш С.М.
УДК 611-018.088.1:547.963:599.323.4:577.175.4
РЕЦЕПТОРИ ЛЕКТИН1В У СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТАХ ОЧНОГО ЯБЛУКА
ЩУР1В ЗА УМОВ Д11 L-ТИРОКСИНУ
З використанням набору лектишв pi3H0i вуглеводно'1 специфiчностi мiчених пероксидазою: LABA (aL-Fuc), PNA (PDGal), WGA (NAcDGlc NA NA), HPA (aNAcDGal), SNA (NeuNAc(a2-6)DGal) та CNFA (GalNAcpi) вивчали вуглеводш детермшанти функщональних апараив очного яблука контрольних та дослщних щурiв, яю отримували L-тироксин упродовж 20 дiб. Лектиногiстохiмiчнi дослщження показали полiморфнiсть нейрошв ганглюнарного шару та депонування в мюцях локалiзащI тигро'да вуглеводних детермшант aL-Fuc та NeuNAc. За умов дп L-тироксину вщмтли незначне зниження реактивност мультиполярних нейрошв з лектинами SNA та PNA. У стромi ропвки високу специфiчнiсть зв'язування лектини SNA, PNA, HPA, CNFA, LABA проявили з кератоцитами як контрольних, так i дослщних тварин. Лектини SNA i LABA можуть бути рекомендован в якост селективних гiстохiмiчних маркерiв мультиполярних нейрошв ганглюнарного шару Ытювки, лектин WGA можна пропонувати для диференщального виявлення горизонтальних та амакринних кйтин.
Ключовi слова: лектинова гiстохiмiя, глiкополiмери, очне яблуко, L- тироксин.
Робота е фрагментом НДР «Лектино- та iмуногiстохiмiчний аналiз вуглеводних детермшант нормальных та патологiчно змшених клтин i тканин», № державноI реестрацн 0113и000207.
Ендокринна офтальмопапя трапляеться як у хворих на аутгамунний тиро1дит, так { у людей без ктшчно выражено! патологи щитопод1бно1 залози [1, 11]. Не дивлячись на це багато питань патогенезу тиропатш залишаються недостатньо вивченими [5, 7].
Останшм часом часто використовуеться лектинова г1стох1м1я, як метод для вивчення аспекпв кттинно! диференщацн та м1жкл1тинно1 взаемодп [2, 12, 13]. Вуглеводш компоненти
кттинно1 поверхш беруть участь у здшсненш рiзноманiтних функцш клiтини, у тому чи^ впливають на регулящю росту та рух клггини [2, 4, 6, 12, 13].
Багатьма дослщниками система шзнавання вуглеводiв бiлками розглядаеться, як додаткова до генетичного коду. Вуглеводи в живих оргашзмах представленi у виглядi глшопроте1шв, глiколiпiдiв i полюахарищв, вони мають величезний потенцiал кодування бюлопчно1 шформаци [6]. У науковш лiтературi продемонстрована роль лектинiв у процес розвитку очного яблука у ембрюнальному перiодi та на 1-й - 20-й день постнатального розвитку [14]. Охарактеризована експрешя та розподш рецепторiв лектинiв у сiткiвцi щура в норм^ показана !х специфiчнiсть зв'язування з пiгментним епiтелiем та !х роль у процесах адгезп елементiв пiгментного i фотосенсорного шару штювки, нейронами та елементами нейроглп [9]. Дослiджена роль галактозоспецифiчних лектишв у сiткiвцi людини [10]. Проте у доступнш нам науковiй лiтературi вiдсутнi результати дослiджень тканин очного яблука при дисфункцп щитоподiбноl залози.
Метою роботи було дослщити морфолопчш особливостi та цитотопографiю рецепторiв лектишв функщональних апаратiв очного яблука щурiв за умов ди Ь-тироксину.
Матерiал та методи дослiдження. Дослiди проводили на 30 щурах самцях лши Вiстар масою 180-240 г (10 контрольних i 20 дослiдних). Експериментальний гшертироз викликали щоденним згодовуванням з 1жею Ь- тироксину (Берлiн-Хемi) у дозi 150 мг/кг маси тша упродовж 20 дiб. Дослiджуваний матерiал (щитоподiбнi залози i очнi яблука) забирали шсля евтанази тварин шляхом передозування ефiрного наркозу. Фiксували у розчиш Буена, зневоднювали, ущiльнювали i заливали у парафiн. Зрiзи товщиною 5-7 мкм забарвлювали гематоксилiном та еозином. Для вивчення вуглеводних детермшант функцiональних апаратiв очного яблука використовували набiр лектинiв рiзноl вуглеводно1 специфiчностi мiчених пероксидазою (табл. 1).
Таблиця 1
Лектини та 'fx вуглеводна специфiчнiсть_
Назва лектину Джерело його отримання Вуглеводна специф1чшсть лектишв
PNA Лектин apaxica (Arachis hypogaea) ßDGal- H3 DGalNAcD-Gal
HPA Лектин виноградного слимака (Helix pomatia) aNAcDGal
SNA Лектин кори бузини чорно! (Sambucus nigra) NeuNAc(a2-6)DGal
LABA Лектин кори золотого дощу ( Laburnum anagyroides) aL-Fuc
WGA Лектин зaв'язкiв пшеницi (Triticum vulgare) NAcDGlc NA NA
CNFA Лектин грузлика димчастого (Clitocibe nebularis fungus agglutinin) GalNAcß 1 ->4GlcNAc (LacdiNAc)
Вiзуалiзацiю рецепторiв лектишв здшснювали у системi 3,3 дiамiнобензидину тетрагiдрохлориду в присутностi H2O2. Для контролю специфiчностi гiстохiмiчних реакцiй було використано: 1) виключення лектин - пероксидазних кон'югатiв з протоколу зафарбування; 2) перед нанесенням розчину лектину, з метою окислення вуглеводних детермшант глiкополiмерiв, проводили преiнкубацiю гiстологiчних зрiзiв 60 хв в 1 % Н1О4 (Reanal, Budapest, Hungary). У першому випадку результати гiстохiмiчноl реакци були цшковито негативними, у другому -ютотно редукованi. Контроль функци щитоподiбноl залози здiйснювали шляхом вивчення морфологи тироцитiв та коло!да. Мiкроскопiю i фотографування препаратiв проводили з використанням мiкроскопа Olympus BX-41, а також Carl ZEISS Jena Ng, доукомплектованого цифровою фотокамерою Canon IXUS 700.
При проведенш дослщжень дотримувались мiжнародних правил та принципiв "Свропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментiв та з шшою науковою метою" (Страсбург, 1986) i "Загальних етичних принципiв експерименпв на тваринах" та Закону Украши № 1759- VI «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» - вщ 15.12.2009.
Результати дослiдження та 'fx обговорення. На rai введення L-тироксину у щитоподiбнiй залозi спостер^алася змiна структури коло!да та морфологи тироципв з ретенцieю часточково! архтоктури. Морфологiя очного яблука контрольних тварин мае типову будову, утворена трьома оболонками, серед яких зовшшня (склера та ропвка), середня або судинна оболонка (власне судинна, вшкове тшо з вiдростками та райдужка), внутршньою оболонкою (сiткiвка) та передньою, задньою i склистою камерою, а також кришталиком. Передня поверхня склери вкрита кон'юнктивою з прилеглими тканинами очно! ямки. Мiж оком i юстковою тканиною орбiти знаходиться сльозова залоза, жирова, сполучна тканини та м'язи.
Згодовування L-тироксину у дозi 150 мг/кг маси тша упродовж 20 дшв приводило до порушення трофши структурних компонентiв очного яблука, що проявлялося iнтенсивнiстю
апоптичних процешв у передньому ештели ропвки, локальною десквамащею поверхневих шарiв, вiдшаруванням його вщ базально! мембрани та деструкщею передньо! межово! пластинки. Розширенням порожнин венозно! пазухи, утворенням додаткових порожнин у склерi та змiною морфологи судин диска зорового нерва. У ситавщ - апоптичними процесами окремих ганглiонарних нейронiв. Лектиногiстохiмiчнi дослiдження функцюнальних апаратiв очного яблука показали специфiчнiсть зв'язування !х структурних компонентiв з рецепторами лектишв (табл. 2, 3).
Таблиця 2
Специфiчнiсть зв'язування лектишв з структурними компонентами ропвки в норми та за ___умов введення Ь - тироксину_
Група Ропвка
Лектин тварин Переднш Передня Власна Задня межова Ендотелш
еттелш межова пластинка речовина ропвки пластинка
К + + + ПШ + + БШ + + + КЦ - + +
Д + + + ПШ + + БШ + + + КЦ - -
WGЛ К + + ПШ - + +КЦ - -
Д + + + ПШ + + БШ - + + КЦ - -
ЬАБА К + + + ПШ + + БШ - + + КЦ - +
Д + + + ПШ + + БШ - + + + КЦ - +
СМРЛ К + + + ПШ + + + БШ - + + КЦ - -
Д + + +ПШ + + + БШ - + КЦ - -
НРА К + + +ПШ + БШ - + КЦ - -
Д + + ПШ - БШ - ++ + КЦ - -
Р^ К + + + ПШ + БШ - + + КЦ - -
Д + - ПШ - БШ + + + КЦ - -
+ + + штенсивне зв'язування + + пом1рне зв'язування + слабке зв'язування - моза!чне зв'язування- вщсутшсть зв'язування К -контрольна группа, Д - дослщна группа, ПШ - поверхневий шар, БШ - базальний шар, КЦ - кератоцити.
Так, лектини 8КЛ, РКА, НРА, СОТЛ, ЬАБА виявили найбiльш високу афiннiсть до поверхневих шарiв переднього епiтелiю ропвки, тодi як у базальному шарi !х афiннiсть була дещо нижча як в контрол^ так i в дослiдi (табл. 2; рис. 1, 2). Така специфiчнiсть зв'язування щентифшуеться з процесами диференщаци ештелюципв. Високий ступiнь експреси глiкополiмерiв, правдоподiбно, пов'язаний з формуванням мiжклiтинних контакпв мiж епiтелiоцитами поверхневих шарiв. Однак експрешя рецепторiв лектину WGЛ була дещо нижча в контрольних тварин i бiльш висока у ештелюцитах дослiдних тварин (рис. 2 А,Б). Такий феномен високого сiалювання поверхневих ештелюципв можна розглядати як один iз механiзмiв !х захисту вщ передчасного апоптозу. У стромi ропвки високу специфiчнiсть зв'язування лектини РКА, НРА, СКБА, ЬАБА проявили з кератоцитами як контрольних, так i дослщних тварин, що обумовлено високим ступенем глшозилювання на мембранах комплексу Гольджi за участi вуглеводних компоненпв pDGal, aNАcDGal, аЬ-Рие, NАcDGlc та синтезом за !х участi кератансульфату, що тдтримуе гiдратацiю рогiвки.
Задня та передня межовi пластинки були штактними. Ендотелiй передньо! камери ока виявив високу афiннiсть до лектину 8КА (рис.1 А,Б). Висока експрешя рецепторiв лектинiв 8КА, WGЛ, ЬАБА, СКРА була дiагностована нами також у шгментному ештели сiткiвки контрольних тварин. Подiбну специфiчнiсть зв'язування з шгментним епiтелiем з використанням лектишв рiзно! вуглеводно! специфiчностi, в тому чи^ i WGЛ, спостерiгали [9]. Глiкополiмери у виглядi КеиКАс, аЬ-Рие, NАcDGlc ймовiрно забезпечують адгезивнi зв'язки шгментного епiтелiю з фотосенсорним шаром штювки. На тлi редукцi! рецепторiв лектину НРА (аNАcDGal) була низькою афiннiсть PNЛ (PDGal) до шгментного ештелда. Натомiсть, у тварин яю отримували Ь-тироксин, в цьому шарi з'являються вуглеводнi детермiнанти аNАcDGal i маскуються залишки
PDGal (табл. 3). Вщомо, що термшальним залишкам D-галактози належить вагома роль у формуванш та регуляци iMyHHoro гомеостазу в oprarn3Mi [3]. Тому вщсутшсть рецепторiв PDGal можна розцiнювати як зниження iмyнного статусу органiзмy за умов введения L-тироксину.
Таблиця 3
Специфiчнiсть зв'язування лектишв з структурними компонентами аткавки в норм1 та за _умов введення L - тироксину_
Лектин н s a. Й я т Й С a. U С1тювка
US и н я ■ - QJ ^ е .is .Й С (U Фотосенсорний шар Зовшшня межова перетинка Зовшшнш ядерний шар й и т с а v н 'о 'S Н я ° а со а й и н р е д я 'S а 'Si т на m а р а .=5 а нй рс та ^ ^ нт m о Ганглюнарний шар Шар нервових волокон Внутршня межова перетинка
SNA К + + + + + + + ++ + - + + СК + + + ГК + + + + + + +
Д + + + + + - - + + СК + + + АК + + + + + +
WGA К + + + + + + + + + + + ПГ + + СК + + + ГК + СК + + -
Д + + + + + + + + + + + + + СК + ПГ + + + АК + + СК + + + -
LABA К + + + + + + + СК + + АК + + + + + ПК + + +
Д + + + + + - + + + + АК + + + + + + + +
CNFA К + + + + + + ЗС + ВС + + + + + ПГ + ПК + +СК + + + + ПК + +
Д + + + + + ЗС + ВС + + + + ПГ + -ПК + + + СК + + + + + ПК + + + +
HPA К - + - - - + + + + + +
Д + + ЗС + + ВС - + окрем1 нейрони + + + + + + +
PNA К + + - + - + - + + + + +
Д - + - + - - - + - -
+ + + штенсивне зв'язування + пгашрне зв'язування + слабке зв'язування - моза!чне зв'язування - вщсутшсть зв'язування ВС -внутршнш сегмент паличок, ЗС - зовшшнш сегмент паличок, ГК - горизонтальш клгтини, ПК - перикарюн, АК -амакринш кл1тини, СК - синаптичний контакт, К - контрольна група Д - дослщна група
У фотосеисориомy шарi сiткiвки вщм^или iитеисивие експонyваиия вуглеводних детермiнант у виглядi NeuNAc(a2-6)DGal, NAcDGlc NANA, GalNAcpi->4GlcNAc з рiзиим ступеием 1х нагромадження у зовиiшиьомy та внyтрiшиьомy сегментах колбочок та паличок, тодi як лектини LABA, PNA та HPA виявили нижчий стyпiнь зв'язування з означеними структурами (табл. 3, рис 1 В,Г; 2 В,Г; 3 А,Б). Задекларовано високу експресiю рецепторiв лектину SNA у внyтрiшньомy сегмент паличок контрольних тварин, тодi як у дослщних тварин стyпiнь зв'язування цього лектину був дещо нижчим. Високий стушнь сiалювання е одним iз проявiв захисних механiзмiв [8]. У зовшшньому ядерному шарi рецептори лектишв CNFA, WGA констатували у вщростках променевих глiоцитiв. Щодо глюципв волокон нашi дослiдження спiвпадають з результатами дослщжень авторiв [8], як задекларували, що галактозоспецифiчний лектин WFA, котрий мае подiбнy вуглеводну специфiчнiсть до CNFA (GalNAcpi), е маркером променевих глюципв. У дiлянцi синаптичних контактiв мiж аксонами першого та дендритами нейрошв внyтрiшнього ядерного шару (в тому чи^ горизонтальних кттин) виявили високе експонування рецепторiв лектишв SNA, WGA, CNFA (рис. 1 В; 2 В). У дослщних тварин рецептори лектину WGA та SNA виявили у тшах окремих амакринних кштин (табл.3, рис. 1 Г, 2 Г). Внутршнш штчастий шар контрольних та дослщних тварин проявив помiрнy афiннiсть з yсiма використаними лектинами з бшьшим або меншим ступеием 1х експонування.
Нашi дослiдження дещо рiзняться вiд таких проведених [9] яю показали, що до компонеипв внyтрiшнього сiтчастого шару найбiльш високу афшшсть проявив лектин PNA. Такий феномен може бути обумовлений м^кою лектишв. Лектини використаш нами були мiченi пероксидазою, тодi як [9] використовували бiотинiльованi лектини. Великi нейрони ганглiонарного шару найвищу афiннiсть проявили до лектишв LABA та SNA, проте i iншi лектини, таю як, WGA та PNA мали спорщнешсть до вищезгаданих нейронiв з нижчим ступеием зв'язування, особливо, з малими нейронами (рис. 1 Д,Е; 2 Д,Е; 3 В,Г). Лектиногiстохiмiчнi дослiдження показали полiморфнiсть нейронiв даного шару та депонування в 1х перикарiонах вуглеводних детермiнант.
Рис. 1 Специфiчнiсть зв'язування лектину SNA з структурними компонентами очного яблука. А, Б - ропвка; В,Г,Д, Е -спевка. Зб. х600. А - контроль, шгенсивна реакцш з поверхневим шаром переднього епiтелiю, кератоцитами строми та слабке зв'язування з базальним шаром переднього епiтелiю. Б -дослд. В - контроль, штенсивне зв'язування з внутрiшнiм сегментом паличок. Г - дослiд, менш штенсивне зв'язування з внутрштм сегментом паличок; локалiзацiя рецепторiв в дiлянцi синапс1в дендрипв другого нейрона i аксотв першого нейрона та в цитоплазмi горизонтальних та амакринних клiтин. Д - контроль, штенсивне зв'язування з перикарюнами великих ганглюнарних нейронiв. Е - дослвд, незначне зниження штенсивност зв'язування в перикарюнах окремих мультиполярних нейрошв.
Рис. 2 Специфiчнiсть зв'язування лектину WGA структурними компонентами очного яблука. А, Б - ропвка; В,Г,Д, Е - спевка. Зб. х600. А- контроль, Б - дослвд, посилена iнтенсивнiсть зв'язування з клгтинами переднього епiтелiю. В - контроль, штенсивне контурування зовтшньо! межово! перетинки. Г - дослiд, висока стутнь зв'язування в дiлянцi синаптичних контакта першого i другого нейрона. Д -контроль, Е - дослвд, специфiчнiсть зв'язування з мультиполярними нейронами.
Накопичення глiкополiмерiв aL-Fuc та NeuNAc в мiсцях локатзацп тигро!да свiдчить про високу функцiональну активтсть нейронiв за участi вищезгаданих вуглеводних детермшант. За умов дп L-тироксину спостерiгалося незначне зниження реактивностi мультиполярних нейрошв з лектинами SNA та PNA. Зниження експреси рецепторiв лектину SNA у ганглюнарних нейронах можна трактувати як передумову до !х апоптозу. Шар нервових волокон та внутршня межова перетинка виявили помiрне або слабке зв'язування з використаними лектинами (табл. 3).
v-y.' ' . ■
Т А
& • 'V; Ь ^ Щ .
. Л-'-
у-Л
■в
■На-_____
Ш1й£шЯгЕ
Рис. 3 Специфiчнiсть зв'язування лектину LABA (А,Б,В,Г) та CNFA (Д,Е) з структурними компонентами очного яблука. А -контроль, судинна оболонка та сггювка. Зб. х 150. Б - дослщ, судинна оболонка та спевка. Зб. х 150. В - контроль, висока спорщненють лектину LABA до перикарюшв великих мультиполярних нейронiв. Зб. х 600. Г - дослщ, спорiдненiсть лектину LABA до перикарюшв мультиполярних та амакринних нейрошв. Зб. х 600. Д - контроль, висока концентращя рецепторiв лектину CNFA в тгментному еттелп, зовнiшнiй пограничнiй мембранi, зовшшшх сегментах палочок i колбочок та вщростках променевих глiоцитiв. Зб.х600. Е - дослщ, посилення реакцп у вщростках променевих глiоцитiв та синапсах мiж першим i другим нейроном. Зб. х600.
1. Лектиногiстохiмiчнi дослщження показали полiморфнiсть нейротв ганглiонарного шару та депонування в !х перикарюнах, в мiсцях локалiзацil тигро1да, вуглеводних детермiнант, aL-Fuc та NeuNAc, що свщчить про високу функцюнальну активтсть остантх. За умов ди L-тироксину спостерiгалося незначне зниження реактивност мультиполярних нейротв з лектинами SNA та PNA.
2. У стром! ропвки високу специфiчнiсть зв'язування лектини SNA, PNA, HPA, CNFA, LABA проявили з кератоцитами як контрольних, так i дослщних тварин, що правдоподiбно обумовлено високим ступенем глiкозилювання на мембранах комплексу Гольдж за участ вуглеводних компонентiв таких як ^DGal, aNAcDGal, aL-Fuc, NAcDGlc та синтезом ними кератансульфату, що пiдтримyе пдратащю ропвки.
3. Лектини SNA i LABA можуть бути рекомендованi в якост селективних пстох!м!чних маркерiв мультиполярних нейротв ганглюнарного шару, лектин WGA можна пропонувати для диференцiального виявлення горизонтальних та амакринних клгтин
Перспектиеи подальших досл1джень. У перспективi будуть дослгдженг функц1ональш апарати очного яблука на натвтонких 3pi3ax з використанням бтьш широког панелi лектитв.
1. Балаболкин М. И. Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний. Руководство / М. И. Балаболкин, Э. М. Клебанова, В. М. Креминская // - М.: Медицина. - 2002, - 752 с.
2. Волошин Н. А. Лектины животного и растительного происхождения: роль в процесах морфогенеза / Н.А. Волошин,
E.А. Григорьева // Журнал АМН Украши. - 2005. - Т. 11,№2. - С.223-227.
3. Дудок О.В. Морфолопчна та лектинопстох1]шчна характеристика селезiнки за умов застосування блокаторiв Н1-пстамшових рецептов у експерименп / О.В. Дудок, А.М. Ященко, О.Д. Луцик // Морфолопя. - 2016. - Т10. - №1. - С.32-37.
4. Луцик А. Д. Лектины в гистохимии / А. Д. Луцик, Е.С. Детюк, М.Д. Луцик // - Льв!в: Вища школа, -1989. - 144с.
5. Паньюв В.1. Практична тиреощолопя / В.1. Паньюв // - Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., - 2011. — 224 с.
6. Пащенко С.М. Роль лектин-вуглеводно! взаемодп в канцерогенезi / С.М. Пащенко // Сучасш медичш технологи. -2012. - №3. - С. 70-74
7. Приступюк О. М. Ппотиреоз: ушкодження оргашв та систем / О.М. Приступюк // Международный эндокринологический журнал. - 2011. - № 4.- С. 104-109.
8. Шкандша Т. I. Дослщження глшоеттотв кттин трахе! ¡з використанням 8 сiалоспецифiчних лектинiв / Т.1. Шкаидiна, О.Р. Джура, М.О. Оверчук, I.Б.Магорiвська [та ¡и.] // Acta Medica Leopoliensia. - 2012. - N.XVIII, №1. -С.59-65.
9. Cho E.Y. Expression pattern of Glycoconjugates in Rat Retina as Analysed by Lectin Histochemistry / E.Y. Cho, H.L. Choi,
F.L. Chan // The Histochemical Journal. - 2003. - Vol. 34.Issue11. - Р. 589-60.
10. Kivela T. Characterization of galactose-containing glycoconjugates in the human retina: a lectin histochemical study / T. Kivela // Curr Eye Res. - 1990. - Vol.9(12). - Р. 1195-209.
11. Khoo T.K. Evidence for enhanced Thy-1 (CD90) expression in orbital fibroblasts of patients with Graves' ophthalmopathy / T.K. Khoo, M.J. Coenen, A.R. Schiefer [et al.] // Thyroid. - 2008. - Vol.18. - P. 1291-1296.
12. Roth J. Lectins for histochemical demonstration of glycans / J. Roth // Histochem Cell Biol. - 2011. -Vol. 136. - P.117 - 130.
13. Sharon N. Lectins:Carbohydrate-specific reagents and biological recognition molecules / N. Sharon // J.Biol.Chem. - 2007. -Vol.282. - P.2753-2764.
14. Vahid EbrahimiHistochemical study of retinal photoreceptors development during pre- and postnatal period and their association with retinal pigment epithelium / Vahid Ebrahimi, Elham Vojoudi, Alireza Fazel, Alireza Ebrahimzadeh-bideskan [et al.].// Iran J Basic Med Sci. - 2014. - Vol.17(7). - P. 483-489.
РЕЦЕПТОРЫ ЛЕКТИНОВ В СТРУКТУРНЫХ КОМПОНЕНТАХ ГЛАЗНОГО ЯБЛОКА КРЫС В УСЛОВИЯХ ДЕЙСТВИЯ L-ТИРОКСИНА Щур М.Б., Ященко А.М.
С использованием набора лектинов различной углеводной специфичности меченых пероксидазой хрена: LABA (aL-Fuc), PNA (PDGal), WGA (^cDGlc N4 HPA (a^cDGal), SNA (NeuNAc (a2-6) DGal) и CNFA(GalNAcpi) изучали углеводные детерминанты функциональных аппаратов глазного яблока контрольных и опытных крыс, получавших L-тироксин в течение 20 суток. Лектиногистохимические исследования показали
полиморфность нейронов ганглионарного слоя и депонирования в местах локализации тигроида углеводных детерминант aL-Fuc и NeuNAc. В условиях действия L-тироксина отметили незначительное снижение реактивности мультиполярных нейронов с лектинами SNA и PNA. В строме роговицы высокую специфичность связывания лектины SNA, PNA, HPA, CNFA, LABA проявили с кератоцитами как контрольных, так и опытных животных. Лектины SNA и LABA могут быть рекомендованы в качестве селективных гистохимических маркеров мультиполярных нейронов ганглионарного слоя сетчатки, лектин WGA можно предлагать для дифференциального выявления горизонтальных и амакринних клеток.
Ключевые слова: лектиновая гистохимия, гликополимеры, глазное яблоко, L- тироксин.
Стаття надшшла 17.05.2016 р.
УДК 591.88+612.88+57.017.3+618.7.069.24
LECTIN RECEPTORS IN THE STRUCTURAL COMPONENTS OF THE RAT EYE BALL UNDER
CONDITIONS OF L-THYROXINE EFFECT Shchur M.B., Yashchenko A.M.
To study the carbohydrate determinants of functional apparatus of the eyeball a set of lectins of different carbohydrate specificity, labeled with horseradish peroxidase, was used: LABA (aL-Fuc), PNA (PDGal), WGA (NAcDGlc Na Na), HPA (aNAcDGal), SNA (NeuNAc (a2-6) DGal) and CNFA (GalNAcp1).
Lectins SNA, PNA, HPA, CNFA, LABA showed high binding specificity in corneal stroma with keratocytes of both - control and experimental groups. The abovementioned is probably caused by high degree of glycosylation in the Golgi membranes involving the carbohydrate components such as PDGal, aNAcDGal, aL-Fuc, NAcDGlc and by their production of keratan sulfate, which supports the hydration of the cornea.
SNA and LABA lectins may be recommended as the selective histochemical markers of multipolar neurons of ganglion cell layer, WGA lectin may be proposed for differential detection of horizontal and amacrine cells.
Perspectives for further research. In the future the functional apparatus of the eyeball will be investigated on semithin sections using a larger panel of lectins.
Key words: lectin histochemistry, glycopolymers, eyeball, L-thyroxine.
Pe^roeHT GpomeHKO r.A.
МОРФОФУНКЦЮНАЛЬШ ЗМ1НИ С1ДНИЧОГО НЕРВА ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ УШКОДЖЕНН1 ТА ОСОБЛИВОСТ1 ЙОГО РЕПАРАТИВНИХ ЗМ1Н
Дослщження присвячено вивченню процеав регенерацп та дегенерацп, стану мжроциркуляторних елеменив сщничого нерва за умов впливу лазерного випромшювання тсля його пошкодження. Експеримент виконано на 30 кролях. Шд ефiрним наркозом в середнш третиш стегна Ыдничий нерв перескали, припиняли кровотечу, а отсля виконували етневральний шов. Июля хiрургiчного втручання лазерний промшь скеровували на задню поверхню стегна в проекцп сщничого нерва. Опромшення проводили щоденно гелш-неоновим лазером ЛГ-75 з потужнiсть 20 мВ при щшьносп свiтлового потоку 2,5 мВт/см протягом 15 дiб. Кшьюсть мiелiнових, безмiелiнових волокон та штраневральних судин вивчали у 25 тварин на 7, 15, 30, 90, 180 доби. Результати дослщження свщчать про те, що низькоенергетичне лазерне опромшення посилюе репаративнi процеси в пошкодженому нервi. Иомiтно скорочуеться час висхщно! дегенерацii' в проксимальнш частинi нерва; вторинна дегенерацiя нервових волокон вщбуваеться бiльш iнтенсивно. Спостертаеться помiрне розширення всiх ланок гемомжроциркуляторного русла, здiйснюеться бiльш iнтенсивна васкуляризащя травмованого нерва.
Ключов! слова: Ыдничий нерв, травма, дегенеращя, регенеращя.
Робота е фрагментом НДР «Морфофункцюналъний стан структурных компонентiв Ыдничого нерва спинномозкових вузлiв, сегментiв спинного мозку в нормi, при де- i регенераци i вплыв рiзних способiв лазерного опромiнення та його сегментарт центри та протжання вiдновних процеЫв тсля травми нервового стовбура», № державноI реестрацн 0311и04096.
Нервова система регулюе роботу оргашзму в цшому, забезпечуе його зв'язок з навколишшм середовищем та реакщю на р!зномаштш подразнення. Питання розвитку патолопчних процешв, !х корекц1я залишаеться актуальним завданням сучасно! неврологй' в
