Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.4
3. ТЕХНОЛОГИ! ТА УСТАТКУВАННЯ Л1СОВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ
УДК 674.093.24.06 Проф. М.М. Стадник, д-р техн. наук;
доц. О.Б. Ференц, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
РЕСУРСООЩАДН1 ТЕХНОЛОГИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВИНИ У ДЕРЕВООБРОБНОМУ ВИРОБНИЦТВ1
Уточнено юнукга та розроблено науково обгрунтоваш нормативи витрат дере-вини хвойних i листяних порщ у виробнищта пиломатерiалiв з використанням стрiч-копилкового обладнання. Розглянуто питання нормування витрати деревини у виробнищта тришарового клееного бруса та столярних виробiв.
Ключовг слова: пиловш колоди, обладнання, пиломатерiали, клеений брус, нормативи.
Люопильно-деревообробне виробництво продовжуе залишатись не лише одним 1з базових у промисловому комплекс Укра1ни, а й з урахуван-ням 11 сировинних ресуршв та умов регюнального розташування, займае про-вщне мюце. Не дивлячись на випереджаючий рют виробництва плитних ма-тер1ал1в, паперу, попит на традицшну продукщю люопиляння 1 деревооброб-лення - пиломатер1али (дошки, брус, заготовки), столярш вироби, паркет -залишаеться стабшьним у всьому свт. Продовжуеться штегращя люопилян-ня, деревооброблення та шших галузей люового комплексу кра1ни, змшилась вартють енергоресуршв, стали жорстюшими еколопчш вимоги та обмежен-ня. За таких обставин ще бшьш значущими стають вимоги ефективного вико-ристання деревини не тшьки у сфер1 виробництва, але 1 в сфер1 споживання.
Одночасно з розвитком техшки 1 технологи люопиляння 1 деревооброблення вдосконалюеться 1 продукщя галузи З тдвищенням вартосп сировинних ресуршв та еколопчних обмежень значимшими стають вимоги ефек-тивного використання деревини. Переробляеться практично вся нормативно-техшчна документащя на продукщю люопиляння 1 деревооброблення.
Основне завдання нормування витрати пиловно1 сировини - застосу-вання у виробнищта 1 плануванш техшчно обгрунтованих 1 економ1чно до-цшьних норм витрати сировини 1 матер1ал1в з метою 1х рацюнального розпо-д1лу 1 найбшьш ефективного використання [1]. Експериментальш роботи проводили для встановлення норматив1в посортних виход1в пилопродукци з пиловних колод р1зних сорпв 1 груп д1аметр1в з урахуванням технологи виго-товлення пиломатер1ал1в. Для дослщних розпилювань прийнято пиломатерь али вщповщних розм1р1в, порщ 1 якост зпдно з ГОСТ 9463, ГОСТ 9462 та ДСТУ БК 975-1-2001. Розроблеш пропозици та рекомендаци з покращення використання пиловно1 сировини хвойних 1 листяних порщ, методики нормування 1х витрати, р1вня комплексного використання сировини у виготовленш пиломатер1ал1в [2]:
3. Технология та устаткування лковиробничого комплексу
111
• аналiз теоретичних i виробничих дослiджень дозволив розробити науково обrрунтованi нормативи витрат деревно! сировини хвойних та листяних по-рiд при розпилюваннi пиловника на стрiчкопилкових верстатах;
• уточнено гснукга нормативи витрат деревно! сировини хвойних i листяних порiд при розпилюванш пиловника на лiсопильних рамах;
• значне збшьшення парку колодопиляльного обладнання на базi стрiчкопил-кових верстатв з шдивщувальним розпилюванням колод привело до розши-рення ринку збуту спецiалiзованих пиломатерiалiв, iз яких найбiльшим попитом користуються радiальнi дошки, оскiльки вони не схильш до жолоблення пiд час сушшня i бшьш стабiльнi у виробах, що працюють в умовах перепаду температури та вологостi;
• збшьшення об'емного виходу радiальних дощок, починаючи з дiаметра колод 36 см, показуе, що використання розвально-сегментно! схеми розпилювання рацiональне тшьки для великих дiаметрiв;
• встановлено, що об'емний вихвд пилопродукцi! твердолистяних порiд (дуб, бук), випиляно! на стрiчкопилковому обладнанш розвальним способом, у се-редньому бшьший на 2,9...9,4 % (для дiаметрiв 14...24 см), 3,6^ 10,2 % (для дiаметрiв 26... 40 см), i на 5,3 ^ 10,4 (для дiаметрiв 40 см i бшьше), нiж об'емний вихiд пилопродукцi!, випиляно! на люопильних рамах за шших од-накових умов;
• встановлено, що об'емний вихщ пилопродукцi! хвойних порiд (сосна, смере-ка), випиляно! на стрiчкопилковому обладнаннi розвальним способом, у се-редньому бшьший на 2,8...9,4 % (для дiаметрiв 14...24 см), 3,0...11,9 % (для дiаметрiв 26.40 см), шж об'емний вихiд пилопродукцi!, випиляно! на люо-пильних рамах за шших однакових умов.
Приклад нормативiв виходу хвойних пиломатерiалiв наведено в
табл. 1.
Табл. 1. Нормативи виходу хвойних не обр1зних пиломатерiалiв у % згiдно з ГОСТ 8486-861з пиловног сировини задно з ГОСТ 9463-88 (при розпилюванш на стр'шкопилкових верстатах)
Пиломатерiал
Середш лiсоматерiали (14.24 см) сорту
1-го 2-го 3-го
Крупш лiсоматерiали (26 см i бшьше) сорту
1-го
2-го
3-го
Довжина 1 м i бшьше
0-го сорту
4,9
1,9
7,4
2,1
1,5
1-го сорту
17,5
10,9
6,4
17,8
12,3
10,5
2-го сорту
18,5
12,1
18,2
15,9
16,1
11,1
3-го сорту
22,4
30,4
18,0
21,3
25,9
21,7
4-го сорту
13,1
17,0
23,6
16,1
20,3
27,3
Довжиною 0,5.0,9 м
2,1
2,4
2,0
2,0
Всього пиломатерiалiв
78,2
74,4
70,4
80,5
78,5
74,1
Норма витрат сировини, м /м
1,279
1,344
1,420
1,242
1,274
1,350
Деревину як будiвельний матерiал застосовують у будiвництвi вшх ти-тв житлових, промислових, громадських будинюв i споруд. 1з деревини ви-готовляють дошки для тдлоги, паркетнi вироби, обшивку, лиштву, плштус, поручнi, вiконнi та дверш блоки та низку будiвельних конструкцiй.
Основними методами розробки норм витрати сировини i матерiалiв у виробницв столярно-будiвельних виробiв е розрахунково-аналггичний i
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.4
дослщний. Коефщенти витрати пиломатерiалiв визначенi шляхом дослщних розпилювань пиломатерiалiв на деревообробних тдприемствах i умовних розпилювань пиломатерiалiв по паспортах дощок. Коефiцieнти витрати пило-матерiалiв на конкретнi заготовки встановлеш як середнi величини за даними вшх розпилювань i диференцiйованi за сортами, характером оброблення i способами розпилювання пиломатерiалiв.
Здiйснення таких розрахунюв з використанням нормативiв витрат си-ровини та матерiалiв е вкрай необхвдними для здiйснення точних розрахунюв щни виробiв. У таких умовах просто не обштись без автоматизацп процесiв розрахункiв витрат матерiалiв, а тому необхщне вiдповiдне програмне забез-печення та алгоритми здiйснення цих розрахунюв. Значного зниження трудо-мюткосп розрахунку норм витрати сировини та матерiалiв, пiдвищення якос-тi i достовiрностi норм за рахунок оперативности точностi розрахункiв можна досягти внаслщок використання програмного забезпечення та обчислюваль-но! технiки. Рекомендацп з визначення пооперацшних коефiцiентiв витрат деревини шд час виготовлення клееного бруса наведено в табл. 2 [3].
Табл. 2. Зведет коефЩенти пооперацшних норм витрати деревини на 1 м3
заготовок и клееного вжонного бруса перерЬом 72*86 мм
№ з/п Технолопчш операци та коефщенти витрат Пиловник хвойних порщ
I с II с III с
1 Розкрш пиловника: - коефщент витрати (Кр) - розм1ри загоивок ВБ за перер1зом, мм 1,724 32x98 2,174 32x98 2,380 32x98
2 Сушшня: - коефщент витрати (Кр) - розм1ри заготовок ВБ за перер1зом, мм 1,04... 1,10 30,5x94 1,04.1,10 30,5x94 1,04.1,1 30,5x94
3 Кал1брування I: - коефщент витрати (Кр) - розм1ри заготовок ВБ за перер1зом, мм 1,09 28x91 1,09 28x91 1,09 28x91
4 Вир1зання вад: - коефщ1ент витрати (Кр) - розм1ри заготовок ВБ за перер1зом, мм 1,10.1,15 28x91 1,35 28x91 1,65 28x91
5 Зрощування: - коефщент витрати (Кр) - розм1ри заготовок ВБ за перер1зом, мм 1,04.1,10 28x91 1,04.1,10 27x91 1,04.1,1 27x91
6 Кал1брування II: - коефщ1ент витрати (Кр) - розм1ри заготовок ВБ за перер1зом, мм 1,11.1,15 25x86 22x86 1,11.1,15 25x86 22x86 1,11.1,15 25x86 22x86
7 Склеювання бруса: - коефщент витрати (Кр) - розм1ри заготовок ВБ за перер1зом, мм 72x86 72.86 72x86
Загальний коефщент витрати деревини на 1 м3 клееного бруса (Кр) 2,925 4,139 5,538
8 Кал1брування бруса: - коефщент витрати (Кр) - розм1ри клееного ВБ 1,11 69x81 1,11 69x81 1,11 69x81
9 Торцювання бруса: - коефщент витрати (Кр) - розм1ри клееного ВБ зпдно специфжаци 1,06 69x81 1,06 69x81 1,06 69x81
Загальний коефщ1ент витрати деревини на 1 м3 заготовок ¡з клееного бруса 3,440 4,869 6,516
Примаки: 1. Пюля катбрування II заготовки (ламел1) вжонного бруса перер^ зом 25^86 (зовшшнш шар) 1 перер1зом 22x86 (внутршнш шар) склеюються у триша-ровий вжонний брус перер1зом 72x86 мм. 2. У практищ роботи шдприемств використання III сорту пиловника при виробнищта клееного бруса недоцшьне у зв'язку з обмеженнями на ягасть пиломатер1ал1в та високою перевитратою сировини.
3. Технолопя та устаткування лiсовиробничого комплексу
113
Проведенi дослщження дають змогу за коефiцieнтами витрати дереви-ни i прийнятими технолопчними операцiями розробити 0CH0BHi нормативнi показники у виробнищв клееного бруса та сучасних столярних конструкцш, розрахувати потребу у вихвднш сировинi та виробничу потужнють цеху (дiльницi). Розробленi нормативи витрат деревини у виробнищв сучасних та традицшних СВ дадуть змогу контролювати питання щодо рацiонального та ефективного використання деревинно! сировини, впровадити у виробництво науково обгрунтоваш прогресивш норми.
Л1тература
1. Руководящие технико-экономические материалы по нормированию расхода сырья и материалов в производстве пиломатериалов / Г.И. Захарьин. - Архангельск : Изд-во ЦНИ-ИМОД, 1991. - 219 с.
2. Розробити науково-обгрунтоваш нормативи витрат деревини у виробнищта пилома-тер1ашв : звгг з НДР / НЛТУ Укра!ни; кер. О.Б. Ференц. - Тема № 316 д-05,. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни, 2005. - 73 с.
3. Розробити науково-обгрунтоваш нормативи витрат деревини у виробнищта столярно-буд1вельних вироб1в : звгг з НДР / НЛТУ Укра!ни; кер. О.Б. Ференц. - Тема № 08.24-10-06,. -Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни, 2006. - 144 с.
Стаднык М.М., Ференц О.Б. Ресурсосохраняющие технологии эффективного использования древесины в деревообрабатывающем производстве
Уточнены существующие и разработаны научно-обоснованные нормативы расхода древесины хвойных и лиственных пород в производстве пиломатериалов с использованием ленточнопильного оборудования. Рассмотрены вопросы нормирования расхода сырья в производстве трехслойного клееного бруса и столярных изделий.
Ключевые слова: пиловочные бревна, оборудование, пиломатериалы, клееный брус, нормативы.
Stadnyk M.M., Ferents O.B. The resource-sаving technology for effective timber аt woodworking industry
The scientificаlly-substаntiаted norms of сИа^ез the timber of coniferous аnd foli-аge species for producing lumbers with using dаnd-pollen equipments аге determined. Some problems of chаrges the timber for producing three-kyered glued sqmred beаm аnd finish аге discussed.
Keywords: pollen logs, equipments, lumbers, glued squаred beаm, norms.
УДК 674.05 Проф. В.Р. Паста, д-р техн. наук -
Украгнська академш друкарства
УДОСКОНАЛЕННЯ ГОЛОВНОГО МЕХАН1ЗМУ Л1СОПИЛЬНИХ РАМ
Розглянуто удосконалений головний мехашзм люопильних рам. Показано, що змшюючи програмовано довжину кривошипа можна забезпечити повне зрiвнова-ження шерцшних навантажень на пильну рамку i отримати у середиш кiнематичного циклу д^нку iз квазiсталою швидкiстю. Удосконалений мехашзм додатково мю-тить не менше двох пружин, якi розмiщенi по обидва боки вщ пильно! рамки перпендикулярно до !! руху. Це дасть змогу тдвищити продуктившсть i покращити якiсть пропилу.
Лiсопильнi рами - традицшний i найбiльш розповсюджений тип об-ладнання на теренах СНД. Тут е квалiфiкованi кадри з експлуатацн i вироб-