крони дерев становить у середньому 76 i 68 % вщ середньо! висоти деревоста-ну. Дiаметр проекци крони - 3,8 i 4,7 м за мшливост дерев у насадженнях -У=53,3 i 50,2 %. Високу мшливють дерев сосни виявлено за висотою пiдняття грубо! кори (К=25,05 i 28,5 %) та дуже висока за довжиною очищеного вiд сучкiв стовбура (К=71,4 i 58,5 %). Очищення стовбура вщ сучкiв на пробних площах невисоке (табл. 3). Цей показник на першш дшянщ у середньому становить 4,2 м i змшюеться вiд 0,5 м до 16,0 м, а на другш у середньому - 5,3 м i змшюеться вiд 0,1 м до 17,0 м. Висота до живо! крони на першш дшянщ у середньому становить 14,0 м, з варшванням вщ 8 м до 17 м, а на другш -15,7 м - вщ 3,1 м до 22 м.
Висновки. На основi здшснених дослщжень можна зробити вщповщ-ш висновки:
1. Вивчення сосни звичайно! на пробних площах у Рiвненському природному заповщнику, показали, що це високопродуктивш насадження, якi ростуть за I i 1а бонiтетом i за селекцiйною оцiнкою М.М. Вересша зарахованi до категорi! нормальних.
2. Дерева сосни звичайно! характеризуются високою мiнливiстю за формою крони, дiаметром проекцi! крони, довжиною очищення стовбурiв вiд сучкiв i висотою шдняття грубо! кори.
3. Значна мшливють дерев у межах одного насадження показуе, що насадження сосни звичайно! в Рiвненському природному заповiднику мають значний генетичний потенцiал для подальших наукових дослiджень з метою охорони i поширення цiнних корiнних насаджень у заповiднику.
Л1тература
1. Бачук В.А., Волошинова Н.О., Ковш С.С., Ковш Т.С. Флора 1 фауна Р1вненського природного заповщника. - Сарни, 2004. - 22 с.
2. Вересин М.М., Ефимов Ю.П., Арефьев Ю.Ф. Справочник по лесному селекционному семеноводству. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1985. - 246 с.
3. Волошинова Н.О., Юркевич О.О., Лазар О.Д. Селекцшт методи пщвищення продуктивности лю1в Р1вненщини. - Р1вне, 2004. - 100 с.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - 5-е изд. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1985. - 351 с.
5. Лггопис природи. - Т. 5. - Сарни, 2005. - 400 С.
6. Лггопис природи. - Т. 6. - Сарни, 2006. - 291 С.
7. Любавская А.Я. Лесная селекция и генетика. - М., 1982. - 286 с.
УДК 630*97 Ст. викл. Т.М. Сагайдачна - Хармвський шщональшй
техмчний ушверситет стьського господарства м. П. Василенка
РЕСУРСИ ДЕРЕВИНИ У Л1СОВИХ ГОСПОДАРСТВАХ СХОДУ УКРА1НИ (НА ПРИКЛАД1 ХАРК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1)
Проанал1зовано показники стану люового фонду Харювсько! область Визначе-но позитивш й негативш тенденцп. Запропоновано основш заходи щодо розширення люоресурсного потенщалу в регюш.
Ключов1 слова: люовий фонд, продуктивнють, люопродукщя, структура деревини.
Senior teacher T.N Sagaydachna - Kharkiv national technical university of
agriculture name of P. Vasilenko
Resources of wood in wood facilities of east of Ukraine (on an example of the Kharkov area)
The parameters of a condition of wood fund of the Kharkov area are analyzed. The positive and negative tendencies, basic measures on expansion of potential of wood resources in region are determined.
Keywords: wood fund, productivity, wood production, structure of wood.
Люове господарство - галузь виробництва, яка займаеться вщтворен-ням, збереженням i шдвищенням продуктивност лiсiв. Для розроблення ефективних заходiв i3 ращонального використання й вщтворення лiсiв вагоме значення мае анашз сучасного стану люового фонду та його динамжа.
Харювська область розташована у двох природно-кшматичних зонах - Люостепу та Степу, li площа становить 3141,8 тис. га. У структурi Грунтового покриву област домшують чорноземи (1775,2 тис. га) та отдзолеш Грунти (253,7 тис. га), як е потенцiйно родючими.
Основним користувачем люового фонду в Харювськш областi е об-ласне управлшня лiсового господарства (ОУЛГ) - 319,5 тис. га, або 76,9 %. Сшьськогосподарським пiдприемствам належить 79 тис. га або 19 %. 1ншим користувачам шдпорядковано 17 тис. га або 4,1 % люового фонду.
У складi лiсового фонду, шдпорядкованого Харкiвському ОУЛГ (319,5 тис. га), станом на 01.01.2002 р. лiсовi землi становлять 304,1 тис. га (95 %), укритi лiсовою рослиншстю землi - 284,3 тис. га або 89 % вщ загаль-но! i 93,5 % - вщ люово! площi. Причому площа штучно створених наса-джень становить 46,6 %, а разом iз незiмкненими лiсовими культурами -48,9 %. Отже, майже половину лiсiв Харювщини створила людина.
Серед невкритих люом лiсових площ переважають зруби (1 %), галя-вини й пустирi (14 %). Невелика !х питома вага свiдчить про високiй рiвень використання лiсових земель.
Основними лiсотвiрними породами е дуб звичайний i сосна звичайна. G невелик площi ялини. Супутнi породи - липа, клен, ясень. Зростають береза, осика, вшьха, тополя, шьм, берест. У пiдлiску - лщина, бересклет, калина, бузина та iншi чагарники.
Загалом у Харювськш област переважають твердолистянi насадження (61,3 % плошд), з них 89,5 % становить дуб. Хвойш люи займають 33,1 % площi, майже ус вони iз сосни. Частка м'яколистяних порiд становить 5,6 %, iз них береза - 16,7 %, вiльха - 24,5 %.
Динамiку достигання деревостанiв та нагромадження лiсосировинних ресурсiв вiдображае вiковий розподш лiсiв. Вiн е основою для визначення роз-мiрiв шорiчного вирубування стиглого лiсу та його вiдновлення. Вiд вiку наса-джень залежать характер росту й розвитку люових насаджень, перелiк заходiв iз !х вiдновлення, вирошування, охорони, захисту, використання та вiдтворення.
У районах iз iнтенсивним веденням лiсового господарства, що е ха-рактерним для Харювсько! областi, абсолютно переважають молодняки та се-
редньовiковi насадження й невеликими е площi стиглих i перестiйних дере-восташв. За таких умов неможливо розраховувати на одержання велико! кшь-кост деревини за рахунок головного користування.
Розподш лiсiв Хaркiвськоï облaстi за вжовими групами станом на 1 Ычня 2002 р. характеризуеться такими показниками: молодняк - 14,3 %; се-редньовiковi насадження - 61,9 %; пристигaючi - 12,8 %, стиглi - 11 %. Ди-намжа вiкових груп насаджень свiдчить про виразну тенденщю зменшення частки молодих насаджень i збшьшення середньовiкових.
Середнш вiк усiх насаджень Хaркiвськоï област становить 65 рокiв. За групами порщ вiн мае певнi вщмшносл: хвойнi - 58 рокiв, твердолистяш - 73 роки, м,яколистянi - 44 роки. Серед молодняюв хвойш насадження ста-новлять 50,6 %; твердолистяш - 44,2 %; м'яколистяш - 5,2 %. Середньовiковi насадження представлен хвойними (34,5 %), твердолистяними (62,7 %) та м'яколистяними (2,8 %) деревними породами. У пристигаючих насадженнях бшьшу частку становлять твердолистяш - 65,6 %, хвойш - 27,5 %, м'яколистяш - 6,9 %. У стиглих люах переважають твердолистяш породи.
Динамжа породного складу лiсiв рiзних вiкових груп у час свiдчить про зменшення частки хвойних i твердолистяних порщ у молодняках та ïx збiльшення у середньовiковиx насадженнях. У пристигаючих насадженнях мае мюце збiльшення твердолистяних, а останшми роками - хвойних порщ. Частка хвойних i твердолистяних порщ стиглих насаджень у час змшювала-ся незначно.
Запаси деревини на одинищ площi та ïx збiльшення за одиницю часу залежить вiд вiку насаджень та темшв росту деревостaнiв. Темпи нагрома-дження запасу деревини у насадженш характеризуеться середшм ïx приростом, тобто збшьшенням запасу насаджень за рш на площi 1 га. У процес росту дерев вщбуваеться ïx вiдмирaння та вiдпaд. Пщ час визначення середнього приросту у зв^них та статистичних зведеннях кшьюсть вiдпaду не врахову-ють. Середнш запас показуе змшу запасу дерев, що залишаеться на коренi. Середнш прирют на 1 га вкршо лiсом площi в Хaркiвськоï област становить
3 • 3
3,4 м . Середнш прирют хвойних порщ становить 4,6 м , м'яколистяних -
33
4,4 м , твердолистяних - 2,9 м . Загальний прирют лшв Хaркiвськоï област становить 1,02 млн м .
Одним iз основних покaзникiв, який характеризуе швидюсть росту ль сових насаджень, е клас бонiтету. Вш характеризуеться за висотою деревос-тану у певному вщь Розподiл плошд насаджень за класами бонiтету визнача-ють за окремими деревними породами або ïxнiми групами (xвойнi, твердолистяш, м'яколистяш). Видшяють п'ять основних клашв бонiтету. Бонiтети 1 i 2 свщчать про добрi умови росту, 3 - про середт, 4 i 5 - про попршеш умови. У Харювсь^' област середнiй клас бонiтету всix насаджень становить другий (другий - 74 %, третш - 22 %).
Важливим показником продуктивност лiсiв поряд iз класом бонiтету та середшм рiчним приростом е запас деревини на одинищ плошд. Середнш загальний запас на 1 га вкршш люом плошi облaстi станом на 1.01.2002 р. становить 224 м3. Найвищими середнiми запасами характеризуются сосновi
3
насадження (270 м /га). Середнш запас твердолистяних насаджень становить 203 м3/га, м'яколистяних - 192 м3/га. Ефективне ведення люового господарства передбачае переважання в лiсах запасiв найбшьш цiнних деревних по-рiд, насамперед дуба. Ус лiси Харкiвщини зпдно з чинними законодавчим подiлом люового фонду вiднесено до першо! групи, що свiдчить про !х висо-ке еколого-захисне, соцiальне та рекреацшно-оздоровче значення.
Бiльшу частку лiсiв Харювсько! областi (55,8 %) вiднесено до катего-рн лiсiв, що виконують переважно санiтарно-гiгiенiчнi та оздоровчi функцп. Друге мiсце посiдають захиснi люи (35,6 %). Частка водоохоронних лiсiв е незначною (8,3 %). Люи спецiального цiльового призначення становлять лише 638 га, або 0,2 %. До ще1 категорн належать люи природно-заповiдного фонду, площа яких впродовж останшх рокiв збiльшилася за рахунок приеднання об'екив згiдно з прийнятою Програмою формування нащональ-но! еколопчно1 мережi в областi на 2003-2015 рр.
За сучасними оцшками, для досягнення оптимальних показникiв ль систостi необхiдно збiльшити площу лiсiв щонайменше на 91 тис. га. Люис-тiсть Харювсько1 областi становить 12,1 %. За рiвнем люистост Харкiвщина посiдае лише 15 мюце. Збiльшення лiсистостi на один вщсоток означае ство-рити в област новi лiсовi насадження на плошд 31,4 тис. га. Такий захщ за-безпечить пiдтримання еколопчно1 рiвноваги в областi, пiдвищить ресурсний потенщал лiсiв.
Для реалiзацil завдань iз масштабного лiсорозведення та лiсовiдновлення створено вщповщну виробничу базу. Нинi на тдприемствах лiсового господарства функцiонують 39 люових розсадниюв, тепличнi господарства, де вирощують що-рiчно понад 15 млн шт. стандартного садивного матерiалу лiсових порiд та декоративного матерiалу для озеленения особистих садиб та пiдприемств.
З метою зменшення впливу ерозiйних процесiв на сшьськогосподарсь-кi угiддя та пiдвищення родючост грунив на основi Державно1 програми "Ль си Украши" розроблено програму "Люи Харювськох областi". Згiдно з нею, на непридатних для сшьськогосподарського використання землях плануеться створити захисш насадження на площд 15690 га, що збшьшить лiсистiсть аг-роландшаф™, пiдвищить 1хт грунтозахисш i водорегулювальш функцп.
Крiм лiсогосподарських робiт, лiсокористувачi здiйснюють також i ль соексплуатащю - заготiвлю деревини пiд час рубок головного користування.
З ушх лiсiв областi (319,5 тис. га) для активно: господарсько1 експлуатаци на деревину можна використовувати близько 99 тис. га або 31 %. Саме на ц люи поширюються рубки головного користування, що здшснюються в межах розра-хунково1 люошки, тобто обгрунтовано1 щорiчноl норми заготiвлi деревини.
За останнi 10 роюв у лiсах держлiсгоспiв Харювсько1 областi зменшу-ються фактичнi обсяги заготiвлi деревини вiд рубань головного користування та рубань, пов'язаних iз веденням лiсового господарства, внаслiдок збшьшен-ня площi захисних лiсiв i заповiдних територiй у лiсовому фондь Основними групами товарно1 деревини е лiсоматерiали круглi для виробництва пилома-терiалiв та заготовок, фанери клеено1 i шпону, дрова для технолопчних потреб та дрова для опалення.
За даними Харювського ОУЛГ, лiсопродукцiя у люах областi за 2006 р. становила 649 тис. м . Об'еми лжвщно1 деревини становлять
3 3
470 тис. м , 179 тис. м - залишки у лiсi (гшки, хворост). Основною породою деревини, яку заготовляють, е сосна. Об'еми заготiвлi сосни у 2006 р. у Хар-ювському регiонi сягала 237 тис. м3, дуба - 137 тис. м3, клена - 16 тис. м3, ясена - 13 тис. м3, липи - 8 тис. м3, решта припадае на iншi породи. 3i всiеï лiквiдноï деревини област (470 тис. м ) об'еми круглого люу (дiлова деревина) становлять 235 тис. м3 (вс породи), стiльки припадае i на техшчну сиро-вину. У рiзних лiсгоспах, залежно вiд географiчного розташування, рiзна породна i сортиментна структура. Загальний висновок такий: дшова деревина становить 34 %, а дров'яна - 66 %.
Якщо проаналiзувати розподiл деревини за дiаметром, то серед хвойних порiд 20 % припадае на деревину дрiбного дiаметра, 37 % - се-реднього та 43 % - великого. Щодо дуба: дрiбного - 11 %, середнього - 39 %, великого - 50 %. Станом на 01.09.2005 р. люгоспи мають 13 цехiв переробки деревини у сшьськш мiсцевостi, де працюе 400 робiтникiв. Усi цехи було збудовано за радянськ часи, останнш - у 1989 р. Вони були пристосоваш для випуску пиломатерiалiв та товарiв народного споживання. Починаючи з 1995 р. i включно до 2003 р. потреба внутршнього ринку у деревинi була низькою. Навiть у такiй лiсодефiцитнiй област^ якою е Харкiвська, значнi об-сяги заготовлюваноï деревини не використовували мiсцевi деревообробнi пiдприемства. З цiеï причини лiсгоспи вимушенi були шукати закордонних споживачiв деревини. Питома вага експорту у круглому видi не впливае на роботу виробничих потужностей область 1з загальноï кiлькостi вiдвантаженоï на експорт деревини 10,1 тис. м або 47 % становить дров'яна деревина дь аметром вщ 8 до 22 см, яка школи не використовувалася для переробки.
Нагальною проблемою нинi е експортна щнова полiтика лiсгоспiв. Ншо-ли люгоспи Харк1всько1" областi не поставляли на зовшшнш ринок деревину за щнами нижними, нiж на вну^шньому ринку. Завжди експортнi цiни були знач-но вищими. На найщншшими сортименти I гатунку дiаметром понад 36 см ек-спортнi щни у середньому перевищують внутрiшнi на 20-50 %. Зазначимо, що близько 85,4 % заготовлено:' деревини поставляеться на внутрiшнiй ри-
нок вггчизняним споживачам, а 10,2 % використовуеться на власну переробку.
Кошти, отриманi вiд реалiзацiï круглого люу у 2004 р. становили 17,7 % (2853,7 тис. дол. США) вщ загального обсягу реалiзацiï всiеï продукций Враховуючи те, що iз загальних витрат на ведення люового господарства (47,5 млн грн) - 40,7 млн грн (85,7 %) власш кошти люгосшв, з них 15,2 млн грн (37,3 %) отримаш вщ реалiзацiï продукци на експорт, призупинення ос-таннього може привести до фшансових проблем у веденш лiсового господарства област^ а також зменшення валютних надходжень в область та збшь-шення залишкiв нереалiзованоï лiсопродукцiï.
У структурi деревини, яку заготовляють люгоспи, переважае дров'яна, за крупшстю - дрiбнотоварна, за якiстю - низькосортна (табл.).
Табл. Татункова структура дтово'1 деревини
а) Хвойна дтова деревина
Гатунок D 14-18 D 20-24 D>26 Загальний
I 1.94 % 2.61 % 6,85 % 11.4 %
II 5.64 % 13.65 % 16.8 % 36.09 %
III 12.13 % 20.61 % 19.77 % 52.51
б) Дубова дтова деревина
Гатунок D 14-24 D 26-34 D 36-46 D>48 Загальний
I 0,03 % 0,88 % 3,41 % 1,28 % 5,6 %
II 0,59 % 0,22 % 8,88 % 3,03 % 12,72 %
III 9,95 % 35,16 % 31,65 % 4,92 % 81,68 %
Деревина накопичувалася i втрачала своï якость Тому люгоспи виму-шенi були для забезпечення переробки низькосортноï деревини зaмiнити ль сопильне обладнання та збшьшити кiлькiсть працюючих у цехах переробки, створити для роб^ниюв усi необxiднi теxнiчнi та побутовi умови прaцi.
Якщо врахувати, що на сьогодш на бшьшосп лiсопильниx цеxiв, дере-вообробних комбша^в i меблевих фабрик 80 % устаткування застаршо i ви-магае замши, то шдприемства, що вщкрили деревообробне виробництво нап-рикiнцi 1990-х, переходять на наступний етап свого розвитку - розширення виробництва, коли для замши застаршого устаткування здобувають бшьш до-рогi aвтомaтизовaнi верстати та лши оптимiзaцiï, якi мають усi можливостi для оброблення низькосортноï сировини.
Л1тература
1. Л1с1вництво i агролюомелюращя. - Харюв, 2005. - Вип. 108. - 272 с.
2. Деревообробник. - 2006. - № 6, 7. - С. 4-7.
3. Лесное хозяйство. - 2005. - № 3. - 264 с.
4. Короткий довщник по люовому фонду Украши за матер1алами обл1ку л1с1в станом на 1 с1чня 2002 р. - !рпшь, 2003. - 150 с._