CC BY
79
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet8921 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.2.034.082
Reproductive ability of cows and their descendants of different generations
S.I. Fyl1, E.I. Fedorovych2, P.V. Bodnar3
'Institute of Animal Breeding and Genetics nd. a. M.V. Zubets of National Academy of Agrarian Science of Ukraine 2Institute of animal biology NAAS, Lviv, Ukraine
3Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Fyl, S.I., Fedorovych, E.I., & Bodnar, P. V. (2018). Reproductive ability of cows and their descendants of different generations. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 114-121. doi: 10.32718/nvlvet8921
The research was carried out on cows of Ukrainian Black-and-White Dairy breed and their descendants of the first and second generations on the conditions of LLC "Veletenj" in the Glukhiv district of the Sumy region. In cows, based on a retrospective analysis of data and the results of their own searches, was studied the age dynamics of reproductive capacity of cows for the first-seventh and higher lactation, and their daughters and granddaughters for the first and higher lactation. It has been established that reproductive ability of cows to some extent is due to their age. Depending on the lactation, the duration of the parturition of the cows of LLC "Veletenj" varied from 278.2 to 280.0, the duration of the indifference period -from 64.4 to 69.0 days, service period-from 123.5 to 136.4, inter-calving period-from 402.2 to 414.8 and in the dry stable period - from 61.3 to 75.8 days, the reproduction rate was 0.91-0.93, the calves output for 100 cows was 90.9-93.0 the index of insemination is 2.41-2.56 and the fertility index is 42.2-44.8. The results of our research indicate that each subsequent generation of cows was characterized by a better reproductive ability, which, in our opinion, is due to the timely abandonment of fetuses and stimulation of infertile cows, as well as an improved level of feeding. The difference in the duration of the service period for the first lactation between the mothers and their daughters was 24.5, for the best lactation - 24.8, for the duration of the interotional period - 24.8 and 23.7 days, respectively, at P < 0.001 in all cases. A more significant difference in reproductive performance was observed between cows and their granddaughters. In terms of the duration of the service period for the first and best lactation, it was 15.5 (P < 0.05) and 33.3 (P < 0,001) and interotional period - 17.3 (P < 0.05) and 33,2 days (P < 0.001) respectively. Between the majority of the studied reproductive abilities of mothers and daughters for the first and higher lactation, the relative variability was positive and reliable, and mothers and granddaughters - low uncertainty and mostly negative (exception - the duration of calving). The highest positive correlation coefficients were observed between the duration of cervix and their daughters (r = 0.113 ± 0.039 at P < 0.001) and granddaughters (r = 0.211 ± 0.088 at P < 0.05) for the first lactation, as well as mothers and daughters for higher lactation (r = 0.114 ± 0.039 at P < 0.01). Between indicators of the indifference period (r = -0.036-0.051) and the index of fertility of cows (r = -0.080-0.014) and their descendants for the lactation under investigation have low, multidirectional, unreliable connections. The influence of mothers on indicators of reproductive function of descendants is established. They made the most significant impact on the duration of service and inter calving periods, reproduction rate, calving out of 100 cows and the index of daughter insemination (nx2 = 27.57-52.22%). For higher lactation, this effect was significantly lower (exception - the index of insemination) - nx2 = 15,39-28,10%.
Key words: cows, daughters, granddaughters, indicators of reproduction ability, correlation coefficients, impact strength.
Ввдтворювальна здатшсть корш та ix нащадкш р1зних поколшь
С.1. Филь1, G.I. Федорович2, П.В. Боднар3
Институт розведення i генетики тварин iMeHi М. В. Зубця НААН, с. Чубинське, Бориспшьський р-н Кшвська обл., Украша
21нститут бюлоги тварин НААН, м. Львiв, Украша
3Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарноймедицини та бютехнологт iмeнi С.З. Гжицького,
Article info
Received 22.09.2018 Received in revised form
24.10.2018 Accepted 25.10.2018
Institute of Animal Breeding and Genetics nd. a. M.V. Zubets of National Academy of Agrarian Science of Ukraine, Pohrebnyaka Str., 1, Chubynske, Boryspil region, Kyiv district, 08321, Ukraine
Institute of animal biology NAAS, Vasyl Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine. Tel.: +38-032-270-23-89 E-mail: [email protected]
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
м. Львiв, Украта
Дослгдження проведет на коровах украЧнсъкоЧ чорно-рябоЧ молочноЧ породи та Чх нащадках першого i другого поколтъ в умовах ТОВ "Велетенъ" Глухiвсъкогорайону СумсъкоЧ областi. У корiв, на основiретроспективного аналiзу даних тарезулътатiв влас-них до^дженъ, вивчали вжову динам1ку вiдтворювалъноi здатностi корiв за першу-съому та вищу лактацИ, а у Чх дочок i внучок -за першу та вищу лактацй. Встановлено, що вiдтворювалъна здаттстъ корiв певною мiрою зумовлена Чх вжом. Залежно вiд лактацй, тривалктъ тiлъностi у корiв ТОВ "Велетенъ" коливалася вiд 278,2 до 280,0, тривалютъ тдиференс-перюду - вiд 64,4 до 69,0 дня, сервю-перюду - вiд 123,5 до 136,4, мiжотелъного перюду - вiд 402,2 до 414,8 та сухосттного перюду - вiд 61,3 до 75,8 дня, коефщент вiдтворювалъноЧздатностi становив 0,91-0,93, вихiд телят на 100 корiв - 90,9-93,0 гол., тдекс осметння - 2,412,56 та тдекс плодючостi - 42,2-44,8. Резулътати наших до^дженъ свiдчатъ, що кожне наступне поколння корiв вiдзначалося кращою вiдтворювалъною здаттстю, що, на нашу думку, пояснюетъся своечасним вибракуванням ялових та стимулящею неплiд-них корiв, а також покращеним рiвнем годiвлi. Рiзниця за тривалютю сервк-перюду за першу лактащю мiж матерями та Чх дочками становила 24,5, за кращу - 24,8, за тривалютю мiжотелъного перюду - 24,8 та 23,7 дня вiдповiдно при Р < 0,001 в уЫх випадках. Бшъш суттева рiзниця за показниками вiдтворювалъноЧ здатностi спостеркалася мiж коровами та Чх внучками. За тривалютю сервю-перюду за першу та кращу лактацИ' вона становила 15,5 (Р < 0,05) та 33,3 (Р < 0,001) i мiжотелъного перюду - 17,3 (Р < 0,05) та 33,2 дня (Р < 0,001) вiдповiдно. М1ж бтъшютю доатджуваних показниюв вiдтворювалъно'Чздатностiматерiв i дочок за першу та вищу лактацИ' спiввiдносна мнивютъ була додатною i достовiрною, а матерiв i внучок - низъкою невiрогiд-ною i здебтъшого вiд 'емною (виняток - тривалютъ тЧлъност1). Найвищi додатш коефщенти корелящЧ спостеркався мiж трива-лктю ттътстю корiв та Чх дочок (r = 0,131 ± 0,039 при Р< 0,001) i внучок (r = 0,211 ± 0,088 при Р < 0,05) за першу лактащю, а також матерiв i дочок за вищу лактащю (r = 0,114 ± 0,039 при Р < 0,01). Мiж показниками тдиференс-перюду (r = -0,036-0,051) i тдексу плодючостi корiв (r = -0,080-0,014) та Чх нащадтв за до^джуванлактацИ'встановлено низътрiзнонаправленi недосто-вiрнi зв 'язки. Встановлено вплив матерiв на показники репродуктивноЧ функщЧ нащадтв. Найсуттевший вплив вони справляли на тривалютъ сервю- i мiжотелъного перiодiв, коефщент вiдтворювалъноЧ здатностi, вихiд телят на 100 корiв та тдекс оЫмент-ня дочок (Цх2 = 27,57-52,22%). За вищу лактащю цей вплив був значно нижчим (виняток - тдекс остетння) - Цх2 = 15,39-28,10%.
Ключовi слова: корови, дочки, внучки, показники вiдтворювалъноЧздатностi, коефщенти корелящЧ, сила впливу.
Вступ
При веденш молочного скотарства визначальними критериями е високий р1вень молочно! продуктивносп кор1в та добра !х ввдтворювальна здатнють, як е ос-новними господарськи корисними ознаками i яш вхо-дять до складу комплексного iндексу селекцшно! цшносп тварин у кра!нах з розвиненим молочним скотарством (Caraviello et al., 2006; Van Raden et al., 2011). У селекцшно-племшнш робоп з молочною худобою найбшьш щнними е тварини, яш поеднують високу продуктивнють з добрими репродуктивними ознаками (Caraviello et al., 2006; Proshyna, 2006; Baimishev et al., 2017; Tagesu, 2018).
З метою полшшення продуктивних ознак вичиз-няно! худоби впродовж тривалого часу в Укра!ш ви-користовувався генофонд голштинсько! породи. З кожним наступним поколшням умовна кровнють корiв вггчизняно! худоби за голштинською породою постшно зростае, спричиняючи неоднозначний ефект на показники молочно! продуктивносп та вщтворю-вально! здатносп тварин (Hmel'nychyj and Vechorka, 2018). Численними дослщженнями встановлено, що на фош пвдвищення молочно! продуктивносп та зi зростанням умовно! частки спадковосп голштишв попршуються показники ввдтворювально! здатносп, особливо збшьшуеться тривалють сервю-перюду (Grachev, 2011; Yefimenko et al., 2014; Piddubna, 2014a; Kuziv and Fedorovych, 2016). Зокрема, за повь домленням Л.М. Шддубно! (Piddubna, 2014b), вж першого отелення корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи становить 29,4-34,8 мюящ тривалють сервю-перюду - 139,4-159,6 дня. За даними автора, пвдвищення надо!в за лактащю на 1000 кг молока призводить до збшьшення тривалосп сервю-перюду на 16-28 дшв i до зниження коефщента ввдтворно! здатносп на 0,03-0,05. Дослвдженнями групи вчених на чолi з М.1. Бащенком (Bashhenko et al., 2017) вияв-
лено, що в середньому по племшних господарствах Укра!ни тривалють сервю-перюду у тварин вищена-ведено! породи збшьшилася зi 100 дшв у 2011 рощ до 105 дшв у 2016 рощ а вихщ телят на 100 корiв знизи-вся з 80,3 до 76,9 гол.
Останшм часом у лггературних джерелах все час-тше з'являються поввдомлення про те, що показники вщтворювально! здатносп тварин зумовлюються генетичними чинниками, такими як належнють до породи, типу, генотипу, лшш, походженням за бать-ком, методу шдбору тощо (Bodnar et al., 2014; Steherbalyi et al., 2015; Yudin et al., 2016; Kuziv and Fedorovych, 2016; S^he^ai^i et al., 2016; Kuznecov, 2016; S^he^ai^i et al., 2017). Однак, недостатньо вивчено вплив матерiв на показники вщтворювально! здатностi корiв. Ввдомо, що вплив материнського органiзму рiзноманiтний - вiд середовища ембрюна-льного розвитку теляти до передачi певного генетич-ного матерiалу. Материнський ефект в селекцп аль-ськогосподарських тварин може бути як позитивним, так i негативним (Nezhlukchenko, 2001).
З огляду на зазначене, метою нашо! роботи було вивчити показники ввдтворювально! здатностi корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи та !х наща-дшв першого й другого поколiнь в умовах ТОВ "Ве-летень".
MaTepia™ i методи дослiджень
Дослгдження проведеш на коровах укра!нсько! чо-рно-рябо! молочно! породи та !х нащадках першого й другого поколiнь в умовах ТОВ "Велетень" Глухiвсь-кого району Сумсько! обласп. У корiв, на основi ретроспективного аналiзу даних (програма управлшня молочним стадом "Юнiформ-Агрi") та результапв власних досл1джень, вивчали вiкову динамшу в1дтво-рно! здатностi за першу-сьому та вищу лактацй', а у !х дочок i внучок - за першу та вищу лактацй. При цьо-
му враховували так показники: тривалють лактацп, тшьносл, перюду в1д отелення до першого ос1меншня (вдиференс-перюд), сервю-перюду, м1жотельного перюду, коефщент ввдтворювально! здатносп, вих1д телят на 100 кор1в, 1ндекс оаменшня та 1ндекс пло-дючосп. Тривалють бюлопчних перюд1в у кор1в ви-значали за загальноввдомими методами.
Коефщент ввдтворювально! здатносл (КВЗ) ви-значали за формулою Д. Т. Вшничука (Sirac'kyj et al.,
2005): КВЗ = 365 , (1)
МОП
де 365 - шлькють дшв у рощ; МОП - м1жотельний перюд, дшв.
Можливий вих1д телят (ВТ) на 100 кор1в обчислю-вали за формулою В.Ф. Бочарова (Sirac'kyj et al.,
2005): ВТ = 365х10°, (2)
С + Т
де 365 - кшькють дшв у рощ; С - середня тривалють сервю-перюду, дшв; Т - тривалють тшьносл, дшв.
1ндекс плодючосп (1П) вираховували за формулою Й. Дохи (Sirac'kyj et al., 2005):
1П = 100 - (К +2 МОП), (3)
де К - в1к корови при першому отеленш, мю.; МОП - середнш м1жотельний перюд, мю.
Коефщенти кореляцп (r) ознак ввдтворно! здатно-CTi м1ж поколшнями тварин, !х характер, напрям i величину вираховували за загальновщомою формулою.
Силу впливу фактора на дослвджуваш показники визначали шляхом однофакторного дисперсшного анал1зу за допомогою програми "Statistica 6.1". Стати-стичну обробку даних здшснювали за допомогою програмного пакету Microsoft Exсel за Г.Ф. Лакиным (Lakyn, 1990). Результати середшх значень вважали статистично в1ропдними при Р < 0,05 (*), Р < 0,01 (**), Р < 0,001 (***).
Результати та ix обговорення
Обов'язковою передумовою рентабельного ведения галуз1 скотарства е забезпечення високих парамет-р1в вщтворення у стадах молочно! худоби. Результати наших дослвджень сввдчать, що вщтворювальна здат-
нють KopiB певною мiрою зумовлена !х вжом (табл. 1). Так, залежно ввд лактаци, тривалiсть тшьносл у KopiB ТОВ "Велетень" коливалася вщ 278,2 до 280,0, тривалють шдиференс-перюду - вщ 64,4 до 69,0 дня, сервю-перюду - вщ 123,5 до 136,4, м1жоте-льного пеpioду - вщ 402,2 до 414,8 та сухослйного пеpioду - вщ 61,3 до 75,8 дня, коефщент вщтворюва-льно! здаrнocri становив 0,91-0,93, вихщ телят на 100 кopiв - 90,9-93,0 гол., шдекс ociменiння - 2,41-2,56 та шдекс плодючосл - 42,2-44,8. Найвищим коефщен-том вщтворювально! здаrнocri i виходом телят на 100 кopiв та найкращим iндекcoм плодючосл вщзначали-ся корови-первютки, а найменшою тpивалicтю iнди-ференс-, cеpвic- та мiжoтельнoгo-пеpioдiв - корови з п'ятою лактащею. Найменший iндекc ociменiнь було вiдмiченo у тварин з четвертою лактащею. Слад вщмь тити, що з першо! до п'ято! лактацп cпocтеpiгалocя деяке покращення окремих показник1в вщтворювально! здатнocтi кopiв, зокрема, тpивалocтi сервю- та мiжoтельнoгo пеpioдiв. Так, piзниця за цими показни-ками у кopiв-пеpвicтoк та кopiв з другою-п'ятою лак-тацiями знаходилася в межах 5,3-12,9 (Р < 0,05) та 4,9-12,6 дня (Р < 0,05) вщповщно.
Нами встановлено, що нащадки piзниx поколшь також вiдpiзнялиcя за показниками вщтворювально! здатнocтi (табл. 2). Зокрема, piзниця за тpивалicтю сервю-перюду за першу лактащю м1ж матерями та !х дочками становила 24,5, за кращу лактацiю - 24,8, за тривалютю мiжoтельнoгo пеpioду - 24,8 та 23,7 дня вщповщно при Р < 0,001 в уах випадках.
Одним iз важливих пoказникiв, який дае уявлення про вщтворювальну здатнicть тварин, е коефщент вщтворювально! здатнocтi. За цим показником за першу лактащю матеpi поступалися дочкам на 0,04 (Р < 0,001), а за кращу - на 0,05 (Р < 0,001).
У впчизнянш практищ репродуктивну здатнють кopiв на груповому piвнi (у межах популяци i року) ощнюють за показником виходу телят на 100 кopiв. При визначеннi цього показника враховуеться також народжеш двшнята, отелення нетелей та корови, що отелилися двiчi на piк. За виходом телят на 100 кopiв кращими знову виявилися дочки. 1х перевага над матерями за цим показником за першу та кращу лактаци становила 4,6 гол. (Р < 0,001).
Таблиця 1
Вжова динамжа вщтворювально! здатносл кор1в ТОВ "Велетень"
Лактащя n Показник M±m а Cv, %
Тривалють, дшв: тiльностi 278,5 ± 0,20 8,21 2,95
шдиференс-перюду 69,4 ±0,51 21,14 30,48
сервю-перюду 136,4 ±2,03 84,76 62,16
т мiжотельного 414,8 ±2,03 84,57 20,39
i W39 Коефщент ввдтворно1 здатносл 0,91 ±0,004 0,15 16,32
Вихiд телят на 100 корш, голш 90,9 ± 0,36 14,84 16,32
1ндекс осiменiння 2,56 ± 0,043 1,78 69,69
1ндекс плодючосл 44,8 ±0,18 7,60 16,97
Тривалють, днiв: тiльностi 278,9 ± 0,23 7,66 2,75
сухостшного перюду 61,3 ±0,44 18,35 29,91
II 1087 iндиференс-перiоду 66,3 ±0,42*** 13,77 20,77
сервiс-перiоду 131,1 ±2,35 77,60 59,20
мiжотельного перiоду 409,9 ± 2,36 77,94 19,01
Коефщент вщгворно! здатносп 0,92 ± 0,004 0,15 15,82
Вихщ телят на 100 корш, голiв 91,7 ±0,44 14,51 15,82
1ндекс оаменшня 2,52 ± 0,052 1,71 67,88
_1ндекс плодючосд_44,2 ± 0,21_6,94_15,72
Тривалють, дт: тiльносгi 278,2 ±0,33 8,11 2,91
сухостшного перюду 69,0 ±0,81 26,80 38,84
шдиференс-перюду 67,1 ±0,55** 13,49 20,11
сервю-перюду 129,0 ±3,03* 73,77 57,20
III 593 м1жотельного перюду 407,2 ±3,02* 73,49 18,05
Коефщент ввдтворно! здатносп 0,92 ± 0,006 0,14 14,88
Вихщ телят на 100 кор1в, голiв 92,0 ± 0,56 13,70 14,88
1ндекс оаменшня 2,50 ± 0,067 1,64 65,57
_1ндекс плодючост_43,4 ±0,25*** 6,10_14,05
Тривалють, дт: тiльностi 279,0 ±0,43* 7,70 2,76
сухостшного перюду 72,9 ± 1,21 29,50 40,49
шдиференс-перюду 65,9 ±0,61*** 11,04 16,75
сервю-перюду 123,9 ±3,67** 66,13 53,37
IV 324 мiжотельного перюду 402,9 ±3,64** 65,57 16,28
Коефщент ввдтворно! здатносп 0,93 ± 0,007* 0,13 13,92
Вихщ телят на 100 корiв, голш 92,6 ± 0,72* 12,90 13,92
йдекс оаменшня 2,41 ±0,082 1,48 61,68
Iндекс плодючост 43,5 ±0,30*** 5,43 12,49
Тривалiсть, дт: тiльностi 278,7 ±0,61 8,55 3,07
сухостшного перiоду 74,5 ± 1,78 32,10 43,06
шдиференс-перюду 64,4 ± 1,25** 17,58 27,28
сервю-перюду 123,5 ±5,01* 70,28 56,90
V 197 мiжотельного перюду 402,2 ±5,00* 70,14 17,44
Коефщент ввдтворно! здатносп 0,93 ±0,010* 0,13 14,41
Вихщ телят на 100 корiв, голш 93,0 ±0,95* 13,40 14,41
йдекс осiменiння 2,43 ±0,111 1,55 64,01
_!ндекс плодючостi_43,7 ±0,40**_5,66_12,95
Тривалiсть, дт: тiльностi 280,0 ± 0,67 6,43 2,30
сухостшного перюду 75,8 ± 2,45 34,43 45,40
шдиференс-перюду 67,6 ±1,36 13,10 19,38
сервю-перюду 127,1 ±7,66 73,92 58,15
VI 93 мiжотельного перюду 407,1 ±7,72 74,47 18,30
Коефщент вдаворно! здатносп 0,92 ±0,014 0,14 15,01
Вихщ телят на 100 корш, голш 92,2 ± 1,43 13,83 15,01
!ндекс оаменшня 2,44 ±0,170 1,64 67,12
_!ндекс плодючосп_43,2 ± 0,59**_5,68_13,15
Тривалють, дт: тшьносп 278,4 ± 0,64 4,64 1,67
сухостшного перюду 74,8 ± 2,74 26,46 35,39
шдиференс-перюду 66,7 ±1,76 12,71 19,06
сервю-перюду 131,2 ± 10,03 72,34 55,16
VII 52 мiжотельного перюду 409,6 ± 10,07 72,61 17,73
Коефщент ввдтворно! здатносп 0,92 ± 0,020 0,14 15,53
Вихщ телят на 100 корш, голш 91,5 ±1,97 14,21 15,53
!ндекс оаменшня 2,48 ±0,235 1,70 68,43
_!ндекс плодючосд_43,0 ±0,89*_6,40_14,89
Тривалють, дт: тiльносгi 278,2 ± 0,20 8,45 3,04
сухостшного перюду (п=983) 64,8 ± 0,63 19,76 30,50
шдиференс-перюду 68,8 ± 0,42 17,59 25,58
сервю-перюду 137,8 ± 1,99 82,95 60,21
Вища 1739 мiжотельного перiоду 415,9 ± 1,99 83,07 19,97
Коефщент ввдтворно! здатностi 0,91 ±0,003 0,15 16,08
Вихщ телят на 100 кор1в, гол1в 90,6 ±0,35 14,56 16,08
!ндекс осiменiння 2,64 ± 0,045 1,76 66,84
_Iндекс плодючостi_44,8 ±0,18_7,43_16,60
Примтка: достжртсть рiзницi мiж показниками вказана при порiвняннi з першою лактащею
Важливе значения у комплекснiй оцшщ репродук- дочки - доброю. Плодючють корiв вважаеться до-
тивно! функци тварин мае !х плодючiсгь. Отримаш брою, якщо однойменний iидекс становить 48 i бiль-
нами результата дослвджень свiдчагь, що корови- ше, середньою - якщо цей iндекс знаходиться в межах
магерi характеризувалися середньою плодючiсгю, а !х 41-47 i низькою - якщо його значення не перевищуе
40. Матер1 за вищенаведеним показником за першу та кращу лактаци високов1рог1дно поступалися сво1м дочкам на 7,0 та 6,8. За тривалютю ттльносп та 1нди-ференс-перюду р1зниця мгж наведеними групами
тварин була несуттевою, а за 1ндексом оаменшня матер1 переважали ровесниць за першу лактацш на 0,42, за кращу - на 0,56 при Р < 0,001 в обох випадках.
Таблиця 2
Вщтворювальна здатнють кор1в 1 1х дочок за першу та кращу лактаци
Юлькють
Матер1
Дочки
тжазник пар М±т СУ, % М ± т СУ, %
Перша лактащя
Тривалють, дт: тiльностi шдиференс-перюду сервю-перюду м1жотельного перюду 648 278,9 ±0,31 68,7 ± 1,01 142,6 ± 3,40 421,5 ±3,39 2,79 37,31 60,67 20,49 278,7 ± 0,28 68,6 ± 0,38 118,1 ± 2,63 396,7 ± 2,62 2,54 14,06 56,67 16,81
Коефщент ввдтворно! здатност Вихщ телят на 100 корш, голгв 0,90 ± 0,006 89,5 ±0,58 16,56 16,56 0,94 ± 0,005 94,1 ± 0,50 13,65 13,65
1ндекс оименшня 2,65 ± 0,068 2,23 ± 0,062 70,28
1ндекс плодючосп 41,6 ±0,27 16,47 48,6 ± 0,21 10,92
Вища лактацш
Тривалють, дт: тiльностi 277,9 ± 0,36 3,30 278,7 ± 0,29 2,60
шдиференс-перюду 66,92 ± 0,64 24,19 68,90 ± 0,39 14,41
сервю-перюду 145,2 ± 3,29 57,77 120,4 ± 2,71 57,11
мiжотельного перiоду 648 423,0 ± 3,31 19,94 399,3 ± 2,71 17,25
Коефiцiент вщтворно! здатносп 0,89 ± 0,006 16,06 0,94 ± 0,005 13,90
Вихiд телят на 100 корш, голш 89,0 ± 0,56 16,06 93,6 ± 0,51 13,90
1ндекс осiменiння 2,84 ± 0,067 60,00 2,28 ± 0,062 69,39
1ндекс плодючосп 41,7 ±0,26 15,72 48,5 ± 0,22 11,34
Бшьш суттева р1зниця за показниками вщтворюва-льно! здатносп спостер1галася м1ж коровами та 1х внучками (табл. 3). За тривалютю тшьносп за першу та кращу лактаци вона становила вцщоввдно 1,8 (Р < 0,05) та 0,1, за тривалютю шдиференс-перюду - 3,2 та 1,8, сервю-перюду - 15,5 (Р < 0,05) та 33,3 (Р < 0,001) 1 м1жотельного перюду - 17,3 (Р < 0,05) та 33,2 дня (Р < 0,001). За коефщентом ввдтворювально! здатнос-п, виходом телят на 100 кор1в та 1ндексом плодючосп
за першу лактацш внучки переважали матер1в мате-р1в на 0,03 (Р < 0,05), 3,3 гол. (Р < 0,01) та 6,8 (Р < 0,001), а за кращу лактацш - на 0,07 (Р < 0,001), 7,0 гол. (Р < 0,001) та 7,7 (Р < 0,001) вцщовцщо. Бшьша шлькють оаменшь на одне плвдне Индекс оаменшня) за вищенаведеш лактаци ввдм1чено у матер1в матер1в. За цим показником за першу лактацш вони переважали внучок на 0,20, а за кращу - на 0,76 (Р < 0,001).
Таблиця 3
Вщтворювальна здатнють кор1в 1 1х внучок за першу та кращу лактаци
Кшькють
Матер1 матерш
Внучки
тжазник пар М±т СУ, % М ± т СУ, %
Перша лактацш
Тривалють, дт: тшьносп iндиференс-перiоду сервiс-перiоду мiжотельного перiоду 121 278,6 ± 0,67 65,3 ± 1,53 128,4 ± 6,23 406,9 ± 6,45 2,65 25,77 54,28 17,44 276.8 ± 0,60 68,5 ± 0,88 112.9 ± 4,92 389,7 ± 4,99 2,37 14,17 47,93 14,09
Коефiцiент вщтворно! здатносп Вихщ телят на 100 кор1в, голш 0,92 ±0,011 92,0 ± 1,24 14,79 14,79 0,95 ± 0,010 95,3 ± 1,08 12,46 12,46
1ндекс осiменiння 2,36 ±0,116 53,79 2,17 ± 0,117 59,00
1ндекс плодючостi 43,6 ±0,51 12,86 50,4 ± 0,37 8,04
Вища лактацш
Тривалють, дт: тшьносп 277,0 ± 0,92 3,67 277,1 ± 0,59 2,34
шдиференс-перюду 65,6 ± 1,30 21,78 67,4 ± 0,77 12,55
сервю-перюду 140,6 ±6,10 47,71 107,3 ± 4,55 46,60
мiжотельного перiоду 121 417,6 ±6,26 16,50 384,4 ± 4,59 13,15
Коефiцiент вщтворно! здатностi 0,89 ±0,012 14,48 0,96 ± 0,010 11,54
Вихiд телят на 100 кор1в, гол1в 89,4 ± 1,18 14,48 96,4 ± 1,01 11,54
1ндекс осiменiння 2,83 ±0,128 49,75 2,07 ± 0,111 59,19
1ндекс плодючосп 43,0 ± 0,47 12,03 50,7 ± 0,35 7,65
Нами була виявлена певна р1зниця за показниками репродуктивно! функци 1 м1ж дочками та внучками, однак за першу лактацш вона була нев1ропдною (виняток - 1ндекс плодючосп), а за кращу - достов1р-на р1зниця (Р < 0,05, Р < 0,001) була встановлена лише за тривалютю сервю- та м1жотельного перюд1в, кое-фщентом вщтворювально! здатносп, виходом телят на 100 корш та шдексами оаменшия 1 плодючосп. Варто вщмпити, що за вама дослщжуваними показниками вщтворювально! здатносп кращими виявили-ся внучки.
Таким чином, результати наших дослщжень свщ-чать, що кожне наступне поколшия корш вщзначало-ся кращою вщтворювальною здатнютю. Мабуть, це можна пояснити своечасним вибракуванням ялових та стимулящею неплщних кор1в, а також покращеним р1внем год1вл1.
Важливе значения у селекцп молочно! худоби мае визначення сшввщносно! мшливосп м1ж окремими ознаками вщтворювально! здатносп кор1в та !х наща-дк1в. Анал1з сшввщносно! мшливосп показав р1зний р1вень та напрям зв'язшв показник1в вщтворювально! здатносп матер1в з цими ж показниками !х дочок 1 внучок (табл. 4).
За першу та вищу лактаци м1ж бшышстю досль джуваних показник1в вщтворювально! здатносп кор1в та !х дочок зв'язки були додатш 1 майже у вах випад-ках в1рогщш. Залежио вщ показника та лактаци вони знаходилися в межах 0,012-0,131, причому найвищи-ми вони були м1ж тривалютю тшьносл, коефщентом вщтворювально! здатносп та виходом телят на 100 кор1в, а найнижчими - за 1ндексом плодючосп та тривалютю шдиференс-перюду.
Таблиця 4
Зв'язок показнишв вщтворювально! здатносп кор1в та !х нащадшв за першу й вищу лактацп, г ± тг
Показник
Тривалють: тшьиосл
iидифереис-перiоду сервiс-перiоду мiжотельного перiоду Коефiцiеит вщтворио! здатносл Вихщ телят иа 100 ю^в 1ндекс осiмеиiиия
1идекс плодючосп_
Кореляцш показиикiв вщтворюва-
льио! здатиостi корiв за першу лактацiю з цими показниками у !х:
Кореляцiя показииюв вщтворюваль-ио! здатносл корiв за вищу лактащю _з цими показниками у !х:_
дочок (п = 648) внучок (п = 121) дочок (п = 648) внучок (п = 121)
0,131 ±0,0393 0,023 ± 0,039 0,085 ± 0,039' 0,082 ± 0,039! 0,127 ±0,0393 0,127 ±0,0393 0,105 ±0,0392 0,014 ±0,039
0,211 ± 0,088* -0,036 ± 0,092 -0,097 ±0,091 -0,069 ±0,091 -0,033 ± 0,092 -0,033 ± 0,092 -0,008 ± 0,092 -0,060 ± 0,091
0,114 ± 0. 0,022 ± 0 0,087 ± 0 0,083 ± 0 0,121 ± 0 0,121 ± 0 0,102 ± 0 0,012 ± 0
,0392
039
.0391
.0391
,0392
,0392
,0392
039
0,055 ± 0, 0,051 ±0, -0,068 ± 0, -0,033 ± 0, 0,025 ± 0, 0,025 ± 0, -0,032 ± 0, -0,080 ± 0,
091 091
091
092 092 092 092 091
Примтка: у цш та наступит таблищ: 1 - Р < 0,05, 2 - Р < 0,01, 3 - Р< 0,001
Таблиця 5
Сила впливу (%2) корiв на вщтворювальну здатнють нащадшв за першу та вищу лактаци, %
Показник
Сила впливу к^в иа показники вщтворювально! здатносп за першу лактацто:
Сила впливу корш иа показники вщтворювально! здатносп за вищу лактащю:
дочок (п = 648) внучок (п = 121) дочок (п = 648) внучок (п =
Тривалють: тшьносл 36,71 15,86 59,992 12,45
шдифереис-перюду 6,14 1,53 45,941 1,61
сервю-перюду 52,22 6,87 15,56 9,28
мiжотельного перiоду 46,72 6,21 15,39 9,39
Коефiцiеит вiдтворювальио! здатносл 37,49 5,54 28,10 6,34
Вихщ телят иа 100 к^в 37,49 5,54 28,10 6,34
1ндекс осiмеиiиия 27,57 8,13 29,53 7,64
1идекс плодючосл 3,72 6,68 43,911 9,82
Коефщенти кореляцп мш дослщжуваними показниками репродуктивно! здатносп корiв та !х внучок були низькими невiрогiдними i здебiльшого вiд'емними, що вказуе, на нашу думку, на низьку успадковуванють ознак вiдтворювально! функци.
Дисперсiйний аналiз свщчить, що корови суттевь ший вплив справляли на показники вщтворювально! здатносп дочок, шж внучок (табл. 5). Так, сила впливу матерiв на показники репродуктивно! функци дочок за першу лактащю знаходилася в межах 3,7252,22, за кращу - 15,39-59,99, а внучок - вщповщно в межах 1,53-15,86 та 1,61-12,45%.
Висновки
1. Встановлено, що вщтворювальна здатнють корiв певною мiрою зумовлена !х вжом. Залежио вiд лактацп, тривалють тшьносл у них становила 278,2-280,0, шдиференс-перюду - 64,4-69,0, сервю-перюду -123,5-136,4, мiжотельного перюду - 402,2-414,8 i сухостiйного перюду - 61,3-75,8 дня, коефщент вщтворювально! здатносп - 0,91-0,93, вихщ телят на 100 корiв - 90,9-93,0 гол., шдекс оаменшня - 2,41-2,56 та шдекс плодючосп - 42,2-44,8. Слщ вщмггити, що з першо! до п'ято! лактаци спостерпалося деяке пок-ращення окремих показнишв вщтворювально! здатно-
CTi KopiB, 30KpeMa, TpHBanocri cepBic- Ta Mi®oTejbHoro nepiogiB.
2. BcraHOB^eHO, mo Ko®He HacTynHe noKomHHH ko-piB Big3Hanajoca Kpamoo BigTBopoBajbHoo 3gaTHicTo, mo, Ha Hamy gyMKy, noacmoerbca CBoenacHHM BH6pa-KyBaHHHM ajobhx Ta cmMyjameo HenjigHHx KopiB, a TaKo® noKpa^eHHM piBHeM rogiBji. Pi3HHua 3a TpHBaji-ctm cepBic-nepiogy 3a nepmy h BHmy naKTami Mi® ko-poBaMH Ta ix goHKaMH cTaHoBHja 24,5 h 24,8, 3a TpHBa-nicTM Mi®oTe^bHoro nepiogy - 24,8 h 23,7 gHa npu P < 0,001 b ycix BHnagKax, a Mi® KopoBaMH Ta ix BHyH-KaMH - 15,5 (P < 0,05) h 33,3 (P < 0,001) Ta 17,3 (P < 0,05) h 33,2 gHA (P < 0,001) BignoBigHo.
3. Mi® 6ijibmicTM gocjiig®yBaHHx noKa3HHKiB BigT-BopoBa^bHol 3gaTHocTi MaTepiB i gonoK 3a nepmy Ta BH^y jaKTani! cniBBigHocHa MiHjHBicTb 6yja gogaraoo i gocToBipHoo, a MaTepiB i BHynoK - HH3bKoo HeBipori-gHoo i 3ge6ijbmoro Big'eMHoo (bhhatok - TpHBajicTb TijbHocTi). HauBHmi gogaTHi Koe^imeura Kopejanii cnocTepiraBca Mi® TpHBajicTM TijbHicTM KopiB Ta ix gonoK (r = 0,131 ± 0,039 npu P < 0,001) i BHynoK (r = 0,211 ± 0,088 npu P < 0,05) 3a nepmy naKTaniro, a TaKo® MaTepiB i gonoK 3a BHmy jaKTanio (r = 0,114 ± 0,039 npu P < 0,01). Mi® noKa3HHKaMH iHgu^epeHC-nepiogy (r = -0,036-0,051) i iHgeKcy njogonocTi KopiB (r = -0,080-0,014) Ta ix HamagKiB 3a gocjig®yBaHi jaK-Tanii BCTaHoBjeHo HH3bKi pi3HoHanpaBjeHi HegocToBipHi 3B'a3KH.
4. BcTaHoBjeHo BnjHB MaTepiB Ha noKa3HHKH penpo-gyKTHBHoi $yHKqii HamagKiB. HaucyTTeBimHu BnjHB bohh cnpaBjajH Ha TpHBajicTb cepBic- i Mi®oTejbHoro nepiogiB, Koe^imeHT BigTBopoBajbHoi 3gaTHocTi, BHxig TejaT Ha 100 KopiB Ta iHgeKc ociMernHHa gonoK (%2 = 27,57-52,22 %). 3a BHmy jaKTanio neu BnjHB 6yB 3HanHo hh®hhm (bhhatok - iHgeKc ociMeHiHHa) -%2 = 15,39-28,10%.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. y HacTynHHx gocjig®eHHax 6yge BHBHaTHca oco6flHBocri pocTy ®h-boi MacH y MojogoMy Bini KopiB yKpaiHcbKoi hopho-pa6oi mojohhoi nopogH Ta ix HamagKiB nepmoro h gpy-roro noKojiHb b yMoBax TOB "BejeTeHb".
References
Baimishev, M.H., Eremin, S.P., Plemiashov, K.V., Zaitsev, V.V., Baimishev, H.B., & Safiullin, H.A. (2017). Connection of Reproductive Indices of High-Productive Cows with Duration of Their Dead-Wood Period. Biomedical & Pharmacology Journal, 10(4), 2145-2151. doi: 10.13005/bpj/1339. Bashhenko, M.I. Gladij, M.V., Mel'nyk, Yu.F., Yefimenko, M.Ya., Krugljak, A.P., Polupan, Yu.P., Vyshnevs'kyj, L.V., Birjukova, O.D., Krugljak, O.V., Kuzebnyj, S.V., & Pryjma, S.V. (2017). Stan i perspektyvy rozvytku molochnogo skotarstva Ukrai'-ny. Rozvedennja i genetyka tvaryn, 54, 6-14. http://digest.iabg.org.ua/images/digest/54/Animal_bre eding_and_genetics_54.pdf (in Ukrainian). Bodnar, P.V., Shcherbatyj, Z.Y., & Fedorovych, E.I. (2014). Vplyv genotypu na vidtvornu zdatnist' tvaryn. Biologija tvaryn, 16 (3), 17-22.
http://aminbiol.com.ua/index.php/101-bt-16-3-2014/701 (in Ukrainian).
Caraviello, D.Z., Weigel, K.A., Fricke, P.M., Wiltbank, M.C., Florent, M.J., Cook, N.B., Nordlund, K.V., Zwald, N.R., & Rawson C. L. (2006). Survey of Management Practices on Reproductive Performance of Dairy Cattle on Large US Commercial Farms. J. Dairy Sci., 89, 4723-4735. doi: 10.3168/jds.S0022-0302(06)72522-X.
Grachev, V.S. (2011). Vozrastnaja dinamika produktivnyh i vosproizvoditel'nyh kachestv vysokoproduktivnogo molochnogo skota. Molochnohozjajstvennyj vestnik, 1, 28-30 (in Russian).
Hmel'nychyj, L.M., & Vechorka, V.V. (2018). Vplyv chastky spadkovosti golshtyns'koi' porody ta metodiv pidboru na gospodars'ky korysni oznaky koriv molochnoi' hudoby. Rozvedennja i genetyka tvaryn, 55, 135-142. http://digest.iabg.org.ua/selection/item/2039-55-019 (in Ukrainian).
Yefimenko, M., Podoba, B., & Bratushka, R. (2014). Perspektyvy rozvytku ukrai'ns'koi' chorno-rjaboi' molochnoi' porody. Tvarynnyctvo Ukrai'ny, 10, 1014. http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2014_10_5 (in Ukrainian).
Yudin, V.M., Ljubimov, A.I., Nikitin, K.P. (2016). Selekcija cherno-pestroj porody krupnogo rogatogo skota s ispol'zovaniem razlichnyh metodov plemennogo podbora. Izvestija Samarskoj gosudarstvennoj sel'skohozjajstvennoj akademii, 1, 37-40. doi: 10.12737/18326 (in Russian).
Kuziv, M.I., & Fedorovych, E.I. (2016). Reppoductive ability of ukrainian black and white dairy cows. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 120-123. doi: 10.15421/nvlvet6727.
Kuznecov, V.M. (2016). Vosproizvoditel'naja sposobnost' korov i selekcija po molochnoj produktivnosti. Mezhdunarodnyj nauchno-issledovatel'skij zhurnal, 4 (46), 6, 50-52. doi: 10.18454/IRJ.2016.46.280 (in Russian).
Lakyn, H.F. (1990). Byometryia: uchebnoe posobye [dlia byol. spets. vuzov]. M.: Vysshaia shkola (in Russian).
Mucha, S., & Strandberg, E. (2011). Genetic analysis of milk urea nitrogen and relationships with yield and fertility across lactation. J. Dairy Sci., 94 (11), 56655672. doi: 10.3168/jds.2010-3916.
Nezhlukchenko, T.I. (2001). Vykorystannja materyns'-kogo efektu v selekcii' sil's'kogospodars'kyh tvaryn. Genetyka i selekcija v Ukrai'ni na mezhi tysjacholit'. K.: Logos, 4, 281-285 (in Ukrainian).
Piddubna, L.M. (2014a). Holsteinization of open regional population of black-and-white cattle and prospects of its further improvement. The Animal Biology, 16(4), 121-132. doi: 10.15407/animbiol16.04.
Piddubna, L.M. (2014b). Molochna produktyvnist' ta vidtvorna zdatnist' koriv ukrai'ns'koi' chorno-rjaboi' molochnoi' porody providnyh plemzavodiv pivnichno-polis'kogo regionu. Visnyk Sums'kogo nacional'nogo agrarnogo universytetu, 7(26), 55-58. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2014_7_13 (in Ukrainian).
Proshyna, A. (2011). Vosproyzvodstvo stada: poterjannaja stranyca. Zhyvotnovodstvo Rossyy. 9, 40-41 (in Russian).
Shcherbatyj, Z.Y., Bodnar, P.V., & Kropyvka, Y.G. (2017). Milk productivity and reproductive ability of Ukrainian black-spotted dairy breed cows of different type of constitution. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 182-187. doi: 10.15421/nvlvet7440.
Shcherbatyj, Z.Y., Bodnar, P.V., & Bodnaruk, V.Y. (2015). Reproductive ability of heifers and cows firstborn of ukrainian black spotted dairy breed with different lines. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 286-293. https://nvlvet. com.ua/index.php/journal/article/view/44 7.
Shcherbatyj, Z.Y., Kozenko, O.V., Bodnar, P.V., & Bodnaruk, V.Y. (2016). Reproductive ability of heifers and cows firstborn of ukrainian black spotted
dairy breed with different origin. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18(1), 177-184. https://nvlvet.com.ua/index.php/ j ournal/article/view/154.
Sirac'kyj, J. Z., Fedorovych, E. I., Kadysh, V. O. (2005). Metody ocinky vidtvornoi' zdatnosti hudoby. Metodyky naukovyh doslidzhen' iz selekcii', genetyky ta biotehnologii' u tvarynnyctvi. K.: Agrarna nauka, 175-178 (in Ukrainian).
Tagesu, A. (2018). Review on the Reproductive Health Problem of Dairy Cattle. Journal of Dairy and Veterinary Sciences, 5(1), 1-12. doi: 10.19080/ JDVS.2018.05.555655.
Van Raden, P.M., Olson, K.M., Null, D.J., Hutchison, J.L. (2011). Harmful recessive effects on fertility detected by absence of homozygous haplo-types. J. Dairy Sci., 94(12), 6153-6161. doi: 10.3168/jds.2011-4624.
