CC BY
617
Ф1ЛОСОФ1Я КУЛЬТУРИ I ОСВ1ТИ
УДК 007:215
_ 1 *
М. С. ПЕТРУШКЕВИЧ 1
1 Нацюнальний ушверситет «Острозька академiя» (Острог)
Антрополопчш вимiри фiлософських дослiджень, 2014, вип. 5.
РЕЛ1Г1ЙНА КОМУН1КАЦ1Я У КОНТЕКСТ МЕД1А-КУЛЬТУРИ
Мета. Цiллю роботи е визначення рис медiа-культури, як1 пов'язують Н iз масовою культурою та масовою комунiкацieю, найбiльше впливають на загальш принципи функцiонування релшйно! масово! комушкаци. Крiм того, метою е визначення системи навичок, рис масово! людини необхвдних для користування медiа-культурою. Методологiя. Методологiчна база пов'язана iз структуруванням, аналiтичним аналiзом та синтезом характеристик мас-медiа; видiленням феномешв, що шюструють сучасну комунiкативну ситуацш; характеристикою впливу медiа-тенденцiй на специфшу функцiонування релшйно! комушкаци. Наукова новизна. Основна частина роботи присвячена поступовому анал1зу медiа-культури, ЗМК та !х основних рис, конструюванню у цш культурi релтйно! комушкаци. Мас-медiа непомггно поступово формують зовнiшнiй вигляд релшйно! комушкаци, особливо масово!; вони адаптують релiгiйний дискурс до сучасних темшв передачi та сприйняття iнформацi!. Сучасний вiруючий отримуе надзвичайно багато релшйно! iнформацi! найрiзноманiтнiшого гатунку, на будь-яку тематику, пояснения будь-якого релшйного питания, що стосуеться будь-яко! релiгi!. Такий об'ем релiгiйно! iнформацi! та швидшсть з якою людина !! отримуе зазвичай не роблять !! б№ш релiгiйною чи духовно вдосконаленою, а лише шформованою. Духовне вдосконаления та релшйний розвиток, релiгiйна комунiкацiя можливi лише тодi, коли споживач медiа-культури усввдомлюе шляхи та бачить шнцеву мету тако! комунiкацi! за допомогою ЗМК. Поки що цi мехашзми досконало розробленi якраз у традицшнш релiгiйнiй комунiкацi!. Феноменами, що вщображають кардинальнi змiни у комунiкативному середовищi е: медiатизацiя тiла та свщомосп, новi практики опрацювания/читания iнформацi!, феномен одночасного сприйняття велико! кшькосп каналiв iнформацi! - однотипних чи рiзних. Рисами медiа-культури, як1 пов'язують !! iз масовою культурою i найiмовiрнiше можуть впливати на сучасну релшйну комунiкацiю е: вiзуалiзацiя, техиiчнiсть, оперування великими об'емами iнформацi!, створения специфiчно! картини свiту. Висновки. Проаиалiзоваиi особливосп медiа-культури дають можливiсть зробити висновки про необхiднi риси, якими мае володти вiруючий для успiшно! релтйно! комунiкацi! за допомогою сучасних мас-медiа. Це: iнтерактивнiсть, постiйний доступ до шформаци, вiдповiдний освiтнiй рiвень (техшчний), конформнiсть.
Ключовi слова: релiгiйна комушка^, медiа-культура, ЗМК, масова культура, релшйш мас-медiа, iнформацiя.
Актуальнiсть теми
Фактично масова культура та масова комушкащя стали причиною виникнення сучасно! мед1а-культури. Бшьшють феномешв масово! культури та способ1в функщонування мас-мед1а знайшли свое виявлення у мед1а-культурь Озираючись назад, можна припустити, що нов1 мед1а виникали кожного разу як спошб реатзацп двох найважливших потреб людини: вони общяли велику свободу вибору i свободу взаемодп в навколишньому людиш свiтi.
Ми живемо у свт медiа - систем масових комунiкацiй, «шформацшного вибуху» (за визначенням канадського соцiолога Маршалла Маклюена), характеристиками якого е хаотичнiсть, безмежшсть i надмiрнiсть. Таким чином ускладнюються нашi соцiальнi зв'язки i моделi постсучасно! iдентичностi, змушуючи
ще раз звернутися до «розумшня медiа» (розумшня ЗМК), !х ролi у суспшьсга [10, с. 7]. Мас-медiа - це iндустрiя реальностi сучасних суспшьств, i не рiдко зображення у мас-медiа i е тiею подiею, про яку повiдомляють мас-медiа.
Основною характеристикою ситуаци в свiтовому медiапросторi кiнця 20 ст. е, на думку багатьох дослщниюв, - його
непередбачувашсть, висока швидкiсть впровадження технолопчних iнновацiй, що не залишають сумшву в культурнiй значущостi прилучення до нових шформацшних технологiй, хоча i не дозволяють вибудовувати точнi прогнози щодо того, яким буде процес споживання продукцп медiа в 21 ст. з точки зору числа видань i телеканатв, способу дистанцшного керування, поширеностi нових технологiй, мульти-медiа, iнтерактивностi та iн., оскiльки щ процеси перебувають зараз у стади становлення. Але безсумнiвно, що в 21
ст. прюритет серед засобiв масово! комушкацп змщуеться в бiк нових форм електронних медiа [13, с. 232].
1нформацшна революцiя, а також революцiя, що вiдбулася у засобах зв'язку, та сучасш комунiкативнi технологи, мультимедiйнi засоби чинять значний вплив на масову культуру будь-якого суспiльства, а в умовах глобалiзащ! - i на свiтову культуру в цшому. Iнформацiя пронизуе простiр культури, прискорюе час життя культур, !х формування, трансформацiю та еволюцiю, надае !м типовi характеристики часу, органiзовуe культуру як багатопараметрну, багатофакторну систему.
Сощально-культурну комушкащю
традицiйно розглядають як набiр рiзних варiантiв та режимiв дiалогу виробникiв культури та iнформацiйних продукпв (масова культура та ЗМК як важлива та самодостатня частина) та споживачiв ще1 продукцп. Основнi роздуми та дискуси розвиваються у рамках наступно! парадигми: масова культура та ЗМК нав'язують спрощенi (плоскiснi, прим^ивш) iнтелектуально-моральнi уявлення [18, с. 36].
Загалом, питання медiа-культури досить часто стае об'ектом дослщження i фшософсько!, i гуманiтарноl думки. Рiзнi аспекти медiа-культури дослiджували такi велетнi штелектуально1 думки 20 ст., як Р. Барт, Д. Белл, В. Беньямш, Ж. Бодрiяр, Н. Больц, Г. Маркузе, Ч. Ирс, Е. Тофлер, М. Кастельс, М. Хоркхаймер, Т. Адорно, Г. М. Маклюен та ш.
Рiзновекторнi питання проблем
функщонування мас-медiа, !х впливу на сощум та конструювання вподобань iндивiда у масовому, шформацшному суспiльствi аналiзують Н. Кириллова, Г. Почепцов, О. Головлева, С. Квгг та ш.
Одночасно, не потрiбно забувати, що рiвень розвитку сучасних засобiв масово1 комушкацп та специфiка !х всебiчного впливу на особистють доводять, що медiа - один iз факторiв практичное' реалiзащ! теори «щалогу культур», розробка яко! була почата М. Бахтшим i продовжена Ю. Лотманом, В. Бiблером та iншими дослiдниками.
Мета дослщження
Неоднозначшсть медiа-культури очевидна, особливо, якщо зважати на цiкаву для нашого дослiдження релiгiйну складову ще1 культури, тому метою характеристики медiа-культури ми
вбачаемо визначення тих рис ще! культури, що пов'язують И i3 масовою культурою та масовою комушкащею, яю найбiльше впливають на загальнi принципи функщонування релшйно! масово! комушкацп. ^iM того, спробуемо визначити систему навичок, умшь, рис масово! людини необхщних для користування медiа-культурою.
Поняття про медiа-культуру
Медiа - це термш 20 столiття, спочатку введений для позначення феномена масово! культури. Незважаючи на походження самого слова, «медiа» - досить широке, неоднозначне поняття, яке не може зводитися до простого «посередництва». Перед нами транслюючий канал, побудований на щеолопчних, емоцiйних i навiть пiдсвiдомих очiкуваннях аудитори. Медiа - це не просто система ЗМК та масових комунiкацiй. Це занадто розпливчасте формулювання, що приховуе за собою цiлком конкретну i владну «матрицю» - систему культурно -шформацшних монополiй, яка нинi стае головною опорою будь-яко! держави [10, с. 30].
Тому культура, що формуеться на основi ЗМК досить специфiчна, передусiм своею залежнiстю вiд техшчних засобiв та, одночасно, силою власного впливу та можливост манiпуляцi! великою кшьюстю людей.
Розумiння про медiа-культуру пов'язане iз розумiнням можливостей ЗМК. Що стосуеться поняття «медiа-культури», то це д^ище сучасно! культурологiчно! теорп, введене для позначення особливого типу культури iнформацiйного суспiльства, що е посередником мiж суспiльством i державою, соцiумом i владою.
Медiа-культура - це сукупнiсть духовних i соцiальних цiнностей у сферi медiа, а також iсторично видiлена система !х вiдтворення i функцiонування у сощумь Вона може бути представлена як система шформацшно-комунiкативних засобiв, вироблених людством у процесi культурно-юторичного розвитку, що сприяють формуванню сустльно! свiдомостi та соцiалiзацi! особистостi. Медiа-культура включае у себе культуру передачi та сприйняття iнформацi!. Вона вщображае рiвень iнформацiйних потреб та штерешв людини, !! здатнiсть оперувати отриманою шформащею [2, с. 164].
Також медiа-культуру можна визначити як сукупнiсть шформацшно-комушкативних
засобiв, матерiальних та iнтелектуальних щнностей, вироблених людством у процесi культурно-юторичного розвитку, що сприяють формуванню суспшьно! свiдомостi та сощалiзащ! особистостi.
Ф. Джеймюон, Ж. Бодрiйяр, П. Вирильо вважають медiа-культуру - областю культури, пов'язаною iз трансляцieю динамiчних образiв, що набули широкого поширення сучасними технiчними способами запису i передачi зображення i звуку.
Медiа-культура - сукупшсть усiх видiв аудiовiзуального мистецтва (у сучасному контекст - мистецтва масового). Вона дуже важлива складова сучасно! масово! культури (у яку входять рiзнi структури повсякденностi), на грунт яко! виростае нова релтйна свiдомiсть. Сучаснi аудiовiзуальнi засоби (кшо, телебачення, вiдео, системи мультимедiа), використовуючи рiзнi релiгiйнi символи та смисли, впливають на свiтосприйняття сучасно! людини [16, с. 119].
Мас-мед1а непомтно поступово формують зовнгшнгй вигляд релгггйног комунгкацгг, особливо масовог; вони адаптують рел1гтний дискурс до сучасних темтв передачг та сприйняття тформацп. Сучасний в1руючий при бажанн (а часто г взагал1 не усв1домлюючи) отримуе надзвичайно багато рел1гтног тформацп найр1зноматттшого гатунку, на будь-яку тематику, пояснення будь-якого рел1гтного питання, що стосуеться будь-яког рел1гИ'. Але вся справа у тому, що такий об 'ем рел1гтног тформацп та швидюсть з якою людина гг отримуе зазвичай не роблять гг быьш рел1гтною чи духовно вдосконаленою, а лише тформованою. Духовне вдосконалення та релгггйний розвиток, релгггйна комунгкацгя можливг лише тодг, коли споживач медга-культури усв1домлюе шляхи та бачить юнцеву мету таког комумкацИ за допомогою ЗМК. На наш погляд, поки що цг механгзми досконало розроблен якраз у традицттй рел1гттй комушкацИ
Але, у будь якому випадку, комушкащя за допомогою мас-медiа вщбуваеться у медiа-середовищ^ що е сощальною реальнютю у якш здшснюють свое призначення, ддать мас-медiа. Сощальна реальшсть - зовшшне середовище юнування системи ЗМК, яка впливае на !х змют, стан, задае тенденцп !х розвитку. Медiа-
середовище - вщображення сощально! реальносп на ycix 11 р1внях (м1жнародному, региональному, нацiональномy). Воно формуеться з урахуванням особливостей фyнкцiонyвання нацюнально! системи ЗМК, та факторiв, що впливають на нього.
ЗМК - центр медiа-культури
Засоби комушкацп виступають речовим, матерiальним компонентом комyнiкативного процесу та виражають спосiб передачi, збереження, виробництва i поширення культурних цiнностей у сусшльсга. Система ЗМК е iсторично обумовленим продуктом суспшьного розвитку та складовою частиною цiлiсного соцiального органiзмy.
Безсумшвно, практично дуже складно роздiлити два найважливших аспекти засобiв масово! комушкаци - теxнологiчний i соцiокyльтyрний. Особливо гостро це питання стало останшми роками у зв'язку i3 небувалим розвитком телекомушкацшних теxнологiй, 1нтернету та сощальних мереж, що вкрай ускладнюе прогнозування i в цiй конкретнш сферi, i в соцiокyльтyрнiй динамщ в цiломy.
Безпосереднiй вплив на зростання ролi ЗМК чинять, з одного боку, штенсивш перетворення, що охоплюють yсi сфери життя та дiяльностi сyспiльства, а вiдповiдно - збшьшена увага людей до подш. З iншого боку, науково-техшчний прогрес останнього часу, у результат якого створенi необxiднi умови для широкого розвитку ЗМК на новш технолопчнш основi, обумовив посилення !х мюця та ролi у сощально-пол^ичному та духовному життi сyспiльства.
ЗМК стають центром Media-культури i цим одночасно обмежують гг, та надають нових, не бачених до сьогодт, можливостей. Найперше, ц можливостi торкаються фактично моментального поширення тформацп у будь-яку точку земног кулi. Також мас-медiа не мають заборонених тем та не визнають кордотв i умовностей (сощальних, iсторичних, релiгiйних та т.).
Будучи одним iз важливих шститутв сучасного суспшьства, ЗМК як система характеризуются такими особливостями: вони можуть (або мають можливють) безпосередньо звертатися до громадськост; виконуючи численш функци, вони вщграють важливу роль у формуванш, фyнкцiонyваннi та еволюци сyспiльно! свiдомостi; сприйняття та
iнтерпретацiя основних явищ та подiй у конкретнш кра!ш та свт [2, с. 96].
Для медiа-культури важливе значення мае процес еволюци ЗМК, який можна подшити на декiлька еташв: I етап - перiод мехашзацп (1850 - 1950 р.) - поява засобiв зв'язку: телеграф, телефон, радю; II етап - перюд шформатизаци (1950 - 2000 р.); III етап -перюд впровадження найновших
iнформацiйних технологiй [2, с. 113]. Саме останнш етап вимагае вщ масово! людини, яка користуеться медiа-культурою, надбання специфiчних навичок отримання та розшифрування масово! шформаци, специфiчного способу комушкаци.
Риси нових медiа
Iсторично мас-медiа означали
централiзоване виробництво стандартизовано! шформаци та розважально! продукци, що постачалася великiй аудитори рiзними каналами. Останнiм часом традицiйнi форми медiа комунiкацi!, що мають велику рiзнорiдну та анонiмну аудиторiю, поступово стали об'еднуватися або замщуватися шшими формами комунiкацi!. Вiдбуваеться змiна засобiв комунiкацi!. На замiну традицiйнiй масовш комунiкацi! приходить транзактна медiйна комушкащя. Вона передбачае змiну ролей, перехщ до таких мiжособистiсних стосункiв, у яких кожна сторона може по черзi виступати у ролi вщправника, отримувача та передавача iнформацi!. Розвиток цифрових комунiкацiй призвiв до появи нового медiа середовища [2, с. 115].
Загалом, з появою медiа стало можливим говорити про розширення звично! для нас схеми комунiкативного процесу. Для початку згадаемо класичну схему передачi iнформацi!. Для цього потрiбно чiтко розрiзняти повiдомлення (або послання), штерпретащю (або сприйняття) i комушкащю. Повiдомлення - це «рiч», переданий продукт штелектуально! дiяльностi людини. ^терпретащя - це думка, тобто надбане знання. Комунiкацiя - це операщя передачi, трансляци. Сьогоднi ця операщя опосередковано! трансляци стала визначальною ланкою в трiадi повщомлення-комунiкацiя-iнтерпретацiя [10, с. 23].
Саме тому такого важливого значення набувають засоби, за допомогою яких ця комушкащя здшснюеться. У зрiзi медiа-культури доречно говорити про рiзницю мiж
р1зними поколшнями мас-мед1а. Телебачення, радю та телефон не належать до цифрових мед1а. Можна вщмежувати класичш мас-мед1а вщ нових штерактивних мед1а не лише за допомогою техшчних ознак. Мас-мед1а досягають стабшьносп завдяки внутршньому схематизму, а штерактивш мед1а набувають стабшьносп завдяки зворотному зв'язку. Мас-мед1а роблять можливою св1тову комушкащю шляхом розширення спшкування, 1нтернет робить можливою св1тову комушкащю, пов'язуючи окрем1 св1ти в мережу.
Специфша масових комушкацш постшно змшюеться. Тому потр1бн1 нов1 ще!, як продукуватимуть нов1 концепти i теори. Сьогодш пiд знак запитання ставиться саме визначення: наскiльки масовими будуть глобальш комунiкацi!? Зростае кiлькiсть медiа-каналiв та ефективнiсть !хнього поширення. Вони вже переступили межi нащональних держав. Новi медiа е бшьш iнтерактивними, зорieнтованими на iндивiдуальне споживання i навiть на iндивiдуальну участь у медiа-процесi [8, с. 15].
Н. Больц вважае, що форми масово! комушкаци, до яких нас привчили преса та телебачення, виключають будь-яку взаемодда. 1нтернет, навпаки, формуеться як шфраструктура iнтерактивно! свiтово! комушкаци. Це стало можливим лише завдяки шдмш присутност комунiкативною досяжнiстю. Для культури, яка себе описуе як шформацшне суспiльство, це велика проблема, оскшьки iнтерактивнiсть медiуму маргiналiзуе шформащю. Нарештi послання зводиться до констатаци самого факту комунiкацi! [1, с. 95].
Новi медiа демонструють переваги техшчно! комунiкацi!, взагалi не враховуючи при цьому соцiально! ситуацi!. Сучасний соцiальний iдеал: потрiбно бути завжди i всюди доступним i бути у змозi приймати та вщправляти [1, с. 21].
Сьогоднi йде злиття засобiв масово! комунiкацi!, що призводить до появи вiдомо! формули про ЗМК як «четверту владу». Новi засоби масово! iнформацi! найпсшшим чином пов'язанi i злитi один з одним, поставляючи даш, образи i символи.
Осмислюючи специфiчнi риси мас-медiа Мануель Кастельс розмiрковуе: «У цшому... мас-медiа, мабуть, пiдтримують, навт на раннiй стадi! свого розвитку, сощальну / культурну структуру, що характеризуеться такими рисами: по-перше, широкою
соцiальною i культурною диференцiацieю, що веде до сегментаци користувачiв / глядачiв, читачiв / слухачiв. Повiдомлення не тшьки сегментованi за ринками, слiдуючи стратепям вiдправникiв, але також все бшьше диверсифiкуються користувачами, якi захоплюються вщповщно до сво1х iнтересiв перевагами штерактивних можливостей. Як висловлюються деякi експерти, в новш системi «кращий час - це мш час». Формування вiртуальних спiльнот е тiльки один iз проявiв тако! диференщацп; по-друге, зростанням сощально1 стратифшаци серед користувачiв. Вибiр мас-медiа буде обмежений не тшьки людьми, що мають час i грошi для доступу, i крашами з достатнiм ринковим потенщалом; вирiшальними у використаннi взаемоди для блага кожного користувача будуть культурш / освгтш вгдмгнностг. 1нформащя про те, куди дивитися, i знання про те, як використовувати повщомлення, будуть ютотш для справжнього сприйняття системи, вщмшно1 вiд стандартно налаштованих ЗМК. Таким чином, свiт мас-медiа буде населений двома рiзними популяцiями: взаемодiючою i включеною у взаемодда, тобто тими, хто здатний вибирати сво! спрямування ланцюга комушкацп, i тими, кого будуть постачати обмеженою кiлькiстю заздалегiдь «упакованих» варiантiв вибору. I вiдповiдь на питання «хто е хто» визначатиметься головним чином класом, расою, статтю i кра1ною. Унiфiкуюча культурна влада масового телебачення (вiд яко! в минулому ухилялася тшьки маленька культурна елга) замiнюеться тепер соцiально стратифшованою диференцiацiею, провiдною до спiвiснування культури налаштованих ЗМК та штерактивно1 електронно1 комушкацшно1 мережi громад, якi самi вибирають себе на цi ролц по-трете, комунiкацiя всiх видiв повщомлень в однiй i тiй же систем^ навiть якщо система штерактивна i селективна (по сутi, саме завдяки цьому), шдукуе iнтеграцiю вшх видiв повiдомлень в загальнiй когштивнш структурi. Прийом аудiовiзуальних новин, осв^шх передач i шоу одним i тим же засобом - це ще один крок до змшання змiсту, яке вже мае мюце в масовому телебаченнi» [7].
Також М. Кастельс зазначае, що «можливо, найважливша риса мас-медiа полягае у тому, що вони охоплюють у свош сферi бiльшiсть видiв культурного вираження у всьому !х розмагтп. 1х пришестя рiвносильне кiнцю
подшу, навiть кшцю вiдмiнностей мiж аудiовiзуальними засобами та друкованими засобами масово1 шформаци,
загальнодоступною i високою культурою, розвагами та шформащею, освiтою i пропагандою. Вс прояви культури, вiд гiрших до кращих, вiд самих елiтних до найпопуляршших, з'еднуються в цьому цифровому всесвт, який пов'язуе в пгантському iсторичному супертекстi минулi, справжнi i майбутнi прояви комушкативно1 думки. Роблячи це, вони будують нове символiчне середовище. Вони роблять вiртуальнiсть нашою реальшстю» [7].
Загалом е досить багато класифшацш специфiчних рис нових медiа. С. Квiт пропонуе низку характеристик мас-медiа, якi виступають як посередники у суспшьствь На його думку ЗМК можуть бути як посередники у суспшьствк вiкном для будь-якого досвщу, що накопичуеться у суспшьсга, яке розширюе наше бачення, дае нам можливють побачити самим, що вщбуваеться, без стороннього втручання; дзеркалом перебiгу подiй у суспшьсга, включаючи достовiрне
вiдображення (хоч з швершею та можливим викривленням зображення), якщо б навiть ракурс i спрямування дзеркала вирiшувалися iншими i ми були б обмеженi у свободi бачити те, що ми хочемо; фшьтром чи воротарем, що виконуе обов'язки вщбору частини досвщу для спещально1 уваги i закривае iншi погляди i голоси, роблячи це усвщомлено або нi; дороговказом, провщником чи
iнтерпретатором, який створюе загальну картину чи сенс iз того, що бентежить i е фрагментарним; форумом чи платформою для представлення аудитора шформаци та щей, часто з можливютю вiдповiдi чи реакци на них; поширювачем, хто передае далi iнформацiю та робить И доступною для вшх; сшвбесщником чи партнером у розмовi, котрий дае вщповщ на питання у квазЫнтерактивному обмiнi думками [8, с. 42].
1нший пiдхiд робить I. Елшер, який характерними особливостями сучасного феномену мас-медiа визначае: можливють використання мас-медiйних засобiв i технологiй в будь-яких сферах людсько1 дiяльностi; широта охоплення, вiдсутнiсть територiальних кордонiв, а також величезна кшькють глядачiв, користувачiв, що беруть участь у створенш, обслуговуваннi, споживаннi мас-медшних
продуктiв; симбюз вербального та вiзуального рядiв, що сприяе логiчному i чуттевому сприйняттю шформаци; можливостi одночасного впливу на основш органи чуття -зiр i слух, а також можливост використання дотику, нюху i смаку, завдяки сучасним технiчним розробкам; формування нового типу мислення i сприйняття шформаци, заснованого на iнтерактивному принцип взаемоди з продуктами мас-медiа; принципова змiна взаемовiдносин автора твору (вщиравника шформаци) i глядача, читача (одержувача шформаци); все потужнiший вплив мас-медшно! системи на формування громадсько! думки, стилю життя; переважання мас-медшно! продукци низько1 якостi над одиничними творами мас-медiйного мистецтва;
фрагментарнiсть передачi та сприйняття шформаци; домiнування техшчно1 складово1 над змiстом i сенсом мас-медшного твору; конвеерне виробництво мас-медшного продукту будь-яко1 спрямованостi -розважально1, рекламно1, осв^ньо! та iн.; вщсутшсть саморегулюючих принципiв, що з'еднують таю зовшшш системоутворюючi чинники, як пол^ика, економiка, iдеологiя, науково-технiчнi досягнення, що призводить до нерiвномiрностi розвитку мас-медшно1 системи, нестiйкостi И функцiонального стану; неоптимальнють структури, функцiй i змюту внутрiшнiх системоутворюючих чинникiв, що забезпечують И внутрiшню саморегуляцiю; вiдсутнiсть системного оргашзацшного спрямовуючого начала, здатного ошташзувати мас-медiйну систему [4].
Цi риси перегукуються з рисами масово1 культури. Така мас-медшна система з и розважальною спрямованiстю, комерцiйнiстю, розрахунком в основному на масового споживача вiдповiдае сучасному етапу розвитку суспiльства споживання.
Загалом усi новi комунiкацiйнi системи мають певний рiвень iнтерактивностi. Новi медiа можуть бути iндивiдуальними до тако1 мiри, щоб донести спещальне повiдомлення до кожно! людини всередиш велико1 аудитори. Новi комунiкацiйнi технологи асинхронш, здатнi вiдправляти чи отримувати повщомлення у зручний для людини час. Аналоговий формат передачi шформаци замшюеться цифровим [2, с. 114].
Однак, справедливо буде сказати i про шший бiк характеристики мас-медiа. Можна
погодитися з А. Цуладзе в тому, що «ЗМ1 тоталгарш за своею природою, оскшьки прагнуть взяти тд свш контроль волю людей, !х думки i почуття, тим самим обмежуючи свободу особистостi, поневолюючи ii» [20, с. 224]. ЗМК не в змозi трансформувати саму реальнють, але вони можуть змiнити уявлення про не!.
Н. Луман в raroi «Реальнють мас-медiй» говорить про гшертрофда нового i цiкавого в мас-медшнш реальностi, але залучення уваги постшно вимагае все нових «новин», тобто, розвиваючись за логiкою сенсацш, вони дають те, що вщсутне в реальностi. Б. Стросс у сво!й вiдомiй роботi «Цапина пюня» характеризуе самопрограмування мас-медiа як початок «насильницького панування режиму
телекратично! публiчностi» [17, с. 11].
Одночасно ушфшащя стилю та образу життя, стереотишзащя мислення та стандартизащя оцiнок за допомогою ЗМК робить людину не здатною до адекватно! реакци на новi вимого часу [9, с. 405].
Засоби масово! шформаци (друковаш й електроннi), яю транслюють поточну актуальну iнформацiю, «тлумачать» для перешчно! людини змiст подш, суджень i вчинкiв дiячiв iз рiзниx спецiалiзованиx сфер суспшьно! практики та штерпретують цю iнформацiю в «потрiбному» для замовника, що ангажуе даний ЗМК, ракурс^ тобто машпулюючи фактично свiдомiстю людей i формуючи громадську думку з тих або шших проблем в iнтересаx свого замовника (при цьому не виключаеться можливють iснування неангажовано! журналiстики) [21, с. 128].
Потужш глобальнi павутини у сферi мас-медшно! культури роблять засоби мультимедiа наймасовiшою iнформацiйною технолопею 21 ст. Вони поступово витюняють книжкову культур i навiть культуру мiжособистiсного спiлкування. Люди поспндус^ально! культури все бшьше стають гвинтиками системи людства, засобами масово! шформаци !м нав'язуеться певний спосiб життя. У процес виховання та освiти все бшьше мюця займае iнформацiя, що подаеться аудiовiзуальними мультимедiйними засобами. Роль цих теxнологiй зростае у вшх царинах життя сучасно! людини - полчищ, iдеологi!, економiцi, розповсюдженнi шформаци про науково-техшчш досягнення, релiгi! та духовнш сферi.
Швидкий розвиток медiа-культури та вдосконалення ЗМК спричинили до появи низки феноменiв, яю, на нашу думку, вiдображають кардинальш змiни у комунiкативному середовищi. Таких феномешв досить багато, але ми видшяемо три iз них, яю найкраще iлюструють сучасну комунiкативну ситуащю у рiзних царинах суспiльного життя.
По-перше, це мед1атизац1я тыа та свгдомостг сучасно! людини. Про цей феномен говорить Славой Жижек. У статп «Юберпрос^р, або Нестерпна замкнутють буття» вiн пише про вiртуальну реальнiсть, розглядаючи сучасну культуру в контекст загально! медiатизацil. Людина, захоплена i занурена у медiакультуру, сама стае продуктом нових медiа. Медiатизацiя - це процес перетворення реального об'екта в штучний: «тшо, яке майже повшстю «медiатизоване», функцiонуе за допомогою протезiв i говорить штучним голосом» [5, с. 125]. Вщповщно до того, як наше тшо медiатизуеться, свiдомiсть теж змiнюеться.
У поясненш термiна «медiатизащя» Жижек користуеться теорiею Поля Вирильо, викладеною ним у робот «Мистецтво двигуна»: «Перш за все, стд вiдзначити необхщну подвiйнiсть поняття «медiатизащя». Спочатку це поняття позначало жест, за допомогою якого суб'ект позбавлявся свого прямого i безпосереднього права приймати ршення. Великим майстром пол^ично! медiатизацil був Наполеон, який залишав завойованим монархам видимють влади, в той час як у них не залишалося ш найменшо! можливостi ефективно користуватися нею. Така «медiатизацiя» може бути названа конституцшною монархiею, де монарх зведений до рiвня чисто формального, символiчного жесту: вiн може «ставити крапки над I» - шдписувати (тдтверджуючи, таким чином, дiевiсть) едикти, змют яких визначаеться обраним урядом. Чи не вщповщае ця ситуацiя - з певними змшами - сьогодшшнш ситуацп прогресуючо! медiатизацil, що впливае на нашi повсякденнi життя таким чином, що суб'ект виявляеться все бшьшою i бiльшою мiрою «опосередкованим», «медiатизованим», непомiтно позбавляеться свое! влади тд фальшивим прикриттям нiбито И посилення?» [5, с. 119].
У випадках радикально! медiатизацi! можна говорити про настання ново! iдеологi!
«технофундамешатзму» (П. Вирильо); видшяти нову форму насильства - «жртуальне насильство».
По-друге, це noei практики опрацювання/читання inфoрмацii. Шмецький фiлософ та дослщник комунiкацi! Норберт Больц видiляе навтащю, серфiнг та плигання по каналах як новi практики читання, як радикально вiдрiзняються вiд традицiйного, уважного, лшшного читання. Вiн зазначае, що способи сприйняття у молодi розшяш, багатомiрнi, моза!чнi, орiентованi на принцип задоволення та обумовленi дефiцитом часу. Увага в них - надзвичайно дефщитний ресурс. Хоча сьогоднi i можна пiдлаштувати газети та журнали тд iндивiдiв у смислi виробництва видань, орiентованих на особливий штерес, але це передбачае, що для читача важливий лише цей iнтерес i що вш сам у змозi його визначити. А так бувае лише у виключних випадках. Як правило, я не знаю, що я хочу знати [1, с. 26].
По-трете, це феномен одночасного сприйняття великог ^b^cmi каналiв iнфoрмацii - однотипних чи рiзних. Щодо телебачення, то цей феномен вщносно давно вивчаеться i мае назву зепшнг. Основними рисами ново! телеепохи е поширення супутникового i кабельного телебачення i вщповщно зростання числа каналiв, що дае необмежений вибiр телеглядачевь У результат виникае ситуащя, коли на мюце бiльш-менш цiлiсного, единого перегляду пе! або iншо! передачi приходить зеппiнг - постiйне перемикання каналiв, що створюе ситуацiю одночасного перегляду велико! кшькосп передач. Кшьюсне зростання каналiв повнiстю змiнюе вигляд не тшьки телебачення, а й сучасно! культури в цiлому, який одночасно захоплюе i тривожить i дослiдникiв, i глядачiв, яким доводиться пристосовуватися до нових технологш (тут можна говорити про так звану клшову культуру).
На нашу думку, саме щ феномени i творять обличчя медiа-культури.
Медiа-культура та релтйна комунiкацiя
Сконцентруемося на характеристиках медiа-культури, якi найчастiше зустрiчаються при !! описi та аналiзi:
1) розмивання кордонiв мiж масовим та елгарним (позицiя, про яку згадуе ще Л. Фщлер, осмислюючи основш стратегiчнi цiлi постмодерну). Це розмивання оцшюеться як
явище неоднозначне, яке в умовах масового впровадження шформацшних та комп'ютерних технологiй розширило не тшьки позитивнi, а й негативш методи впливу ЗМК як на окрему людину, так i на суспшьство в цiлому. Розмивання кордошв мiж «масовим» i «елiтарним» стало вщмшною рисою культурно! парадигми шформацшного суспiльства, орiентованого на все!днiсть щей i компромiс естетичних позицiй. Комп'ютерш та телекомунiкацiйнi технологi! стають своерщним iнструментом iнформацiйно!, полiтично! та духовно! експансп, засобом для створення нових сощальних мiфiв.
2) iндивiдуальна/масова культура. Медiа-культура може бути шдивщуальною (окремо! особистостi) та масовою (сощально! спiльноти). Вона - iсторично обумовлений продукт життедiяльностi суспiльства на рiзних етапах його розвитку та виконуе властивi !й функцi!.
3) шформащя - одна iз основних щнностей медiа-культури. Пiд впливом нових комушкацшних технологiй люди схильнi тлумачити вс проблеми як проблеми незнання (особливо стосуеться це рел^гтних мас-мед1а, осктьки вони все частше продукують думку про основну причину низьког духовност1 i небажання набувати релiгiйного досвiду, як результату незнання, наприклад, догм та канотв конкретног релтг. А вiдповiдно i цыь свою релiгiйнi ЗМК вбачають, передуам, у потребi як найшвидшого поширення саме релiгiйноl тформацп, а не поглиблення духовного стлкування). Насправдi питання смислу та проблеми орiентацi! не можна виршити шляхом шформування. По-шшому кажучи, заплутане не розплутати, вливаючи нову шформащю (можливо тому традицшш релш! не посшшають користуватися нов^шми мас-медiа).
З розвитком засобiв iнформацi! та комушкаци, що транслюють, оперують та трансформують шформащю, настае етап певного шформатизацшного управлшня суспiльством, коли влада заснована i здiйснюеться шляхом управлшня
шформацшними потоками.
4) швидке перетворення вiзуальних образiв на символи, шони. Говорячи про взаемини ЗМК i соцiуму, не можна не торкнутися тих прикладiв, якi свiдчать про те, що деяю з вiзуальних образiв 20 столiття, поширенi серед мас, перетворилися на символи i навт iкони.
В шформацшну (постiндустрiальну, постмодернiстську) епоху все змшюеться, процес формування образiв прискорюеться i набувае тимчасового характеру. «Одноразове» мистецтво, швидко знятi комедп ситуацiй, знiмки, зробленi «Поларо!д», ксерокси, зразки образотворчого мистецтва, яю пришпилюють, а по^м викидають. 1де!, вiрування i стосунки, як ракети, вриваються в нашу свщомють i раптово зникають в шкуди [10, с. 297].
5) комплексний аудiовiзуальний спошб передачi iнформацi!. Сьогоднiшня медiа-культура - це штенсившсть iнформацiйного потоку (насамперед аудiовiзуального: ТБ, кiно, вщео, комп'ютерна графiка, 1нтернет), це засоби комплексного освоення людиною навколишнього св^у в його соцiальних, моральних, психолопчних, художнiх, iнтелектуальних аспектах.
6) можливють миттевого контакту iз будь-яким джерелом iнформацi!. Найпотужнiшим фактором прогресу в розвитку ЗМК сьогодш е комп'ютер та 1нтернет, що охоплюе весь св^ та робить доступним такий контакт.
Як традицшш так i новi релiгi! все актившше користуються 1нтернетом, як джерелом поширення шформаци не тiльки про основоположш засади релiгi!, але i про дiяльнiсть мiсцевих релiгiйних громад та осередюв.
7) швидкий розвиток техшзаци комунiкативного процесу. Шляхом використання технiчних засобiв людина завжди могла демонструвати свш соцiальний статус. Сьогодш ми можемо говорити про радикальний часовий характер вираження статусно! позици. Для того щоб вибити юкру суспiльного визнання, людина сьогоднi повинна стати одшею iз перших користувачiв технiчною iнновацiею. Тих, хто приходить надто шзно, нова технiка жде уже з обов'язковою соцiальною вимогою приеднання. Спочатку адреса в 1нтернеп була езотеричним розпiзнавальним знаком секти «хайтек»; сьогоднi той, у кого вона вщсутня на вiзитнiй карточщ, сприймаеться як людина не вщ свiту цього [1, с. 14]. Релшйш лiдери е активними учасниками сощальних мереж.
8) сощальна та медшна сегрегацiя на основi використання рiзних поколiнь медiа. Медiа - це сцена демонстраци радикально! неодночасность До якого поколiння людина належить, сьогоднi залежить вiд того, до яко!
шформацшно1 культури вона належить. Зараз немае загальних медiа (хоча на перший погляд може здатися навпаки). Pi3m цшшсш системи обслуговують рiзнi медiа. Pi3m iнформацiйнi свiти розмежовують демографiчнi, пол^ичш та культурi межi. Медiа-поколiння не мають гомогенно! вшово1 чи сощально1 структури.
Сдино розумна позицiя по вщношенню до нових медiа - та ж, що i в парi Паскаля: на що ставити - на новi медiа, чи проти них? Очевидно, на медiа. Якщо ми програемо, то шчого не втратимо. Якщо виграемо, то отримаемо все. Паскаль, правда, говорив про Бога [1, с. 14].
Одночасно не дивлячись на те, що використання 1нтернету постiйно збiльшуеться, нiхто насправдi не живе у Всесвiтнiй павутиш -i не буде жити у повному сми^ слова. Суспшьство iнформацiйно неоднорiдне, багато людей не володдать потрiбною 1м iнформацiею, не вмдать 11 знаходити та використовувати.
9) мас-медiа як потужний шструмент впливу на суспiльство. Поступово стае неможливою самостiйне духовне життя людини, яка не була б поглинена «оргашзованим» життям iнформацiйного суспiльства. Пщключення сучасних iнформацiйних технологiй до процесу управлшня думками дае можливiсть здшснювати вплив на цiлi народи. Засоби комушкаци стають головним iнструментом впливу на сучасне суспшьство, основним засобом здшснення владних стратегiй правлячих груп. Засоби комушкаци не тшьки впливають на маси, а й «виробляють» 1х. Якщо в «доiнформацiйний» перюд людина маси була швидше поняттям, тенденцiею, то iнформацiйнi технологи здатш масово «виробляти» подiбну людину за загальними «лекалами», i 11 масовють стае неминучою i природною. Загальне iнформацiйне поле в сучасному суспiльствi - це цiлiсна система комушкаци -розваги - управлшня, структурована за сощально значимими векторами, що вщображае прюритетш цiнностi суспiльства, а точшше, його керуючо1 групи.
10) дефщит спiлкування - парадоксом сучасно1 ситуаци е величезна маса контакпв через медiа i паралельно з цим дефщит спшкування як соцюкультурна i психологiчна проблема. Ця ситуащя, на жаль, прослiдковуеться i у релтйному середовищi, коли вiруючi надають перевагу опосередкованiй комушкаци.
11) зближення/загострення протирiч культури. Особливють феномена сучасно1 мас-медшно1 культури полягае у тому, що, з одного боку, медшна культура зближуе рiзнi культури, сприяе взаеморозумшню людей, а, з iншого боку, загострюе iснуючi у суспiльствi протирiччя, роблячи 1х видимими, демонструючи недолши в оргашзаци суспiльства, про як людина минулого не пiдозрювала. При цьому у медiа-культурi та в шформацшному середовищi найшвидше вiдбуваеться поширення викривлено1 шформаци. Типове, закономiрне, повсякденне -не показуеться, а незвичне, сенсацшне, нетипове, випадкове - показуеться випукло, зримо [3, с. 8]. Новi електроннi засоби не вщдаляють вiд традицiйних культур - вони 1х абсорбують.
12) моза1чшсть культури. Важливо показати дуже низьку самоузгодженшсть картини св^у, що пропонуеться медiа-культурою, 11 суперечливють (як i в повсякденнш свiдомостi).
Ця тенденцiя була описана ще на початку 70-х р. 20 ст. А. Молем у робот «Соцюдинамша культури» [15]. Сучасна культура е «моза1чною», вона складаеться iз багатьох дотичних фрагментiв знань, без лопчно1 конструкци. У епоху масово1 комунiкацil вона стае домiнуючою формою культури, оскiльки об'ем знань, що швидко вирiс, важко тддаеться iерархiзацil, що призводить до поступового руйнування будь-яко1 впорядкованостi знання. Неможливо знати все, але можна знати про все потроху, не задумуючись про взаемозв'язок факпв.
Отже, феномен мас-медiйноl системи такий, що впливаючи на свщомють, медiа-культура формуе нове свiтовiдчуття, свiторозумiння i свiтобачення, тим самим змушуючи дивитися на об'ективну реальнiсть, буття по-шшому, нiж це робили люди 19 i навiть 20 ст.
Росшський науковець Ю. Рижов зробив докладну характеристику картини свiту медiа-культури. У зв'язку iз розвитком медiа-культури вiн говорить про медiа-релiгiйнiсть (свiт релiгil, який набувае смислу та частково твориться, ^м шшого, за допомогою ЗМК).
Доречно показати ri основнi критер^, якi пропонуе автор для картини св^у медiа-культури: «медiа-релiгiйна» картина свiту вражае сво1м космiзмом. Представленi практично вш культурнi та релiгiйнi традиц^,
вiд давнини до наших дшв, химерно мiж собою з'еднанi.
Також до таких критерпв належать: чiткiсть, емоцiйна забарвленють, самоузгодженнiсть, активнiсть, знаковiсть (символiчнiсть), рефлектившсть, конформнiсть,
детермiнованiсть свiтоустрою.
Зазвичай переважають позитивнi оцiнки, оскiльки медiа-культурi не властиво опозицшне ставлення до дшсносп. Автор зауважуе, що релiгiйнi культи, навпаки, часто формують у сво!х членiв досить похмурi есхатологiчнi уявлення.
Незважаючи на безлiч елементiв з минулих культур i футуристичних уявлень, картина св^у орiентована на сьогодення. «Жити сьогоднiшнiм днем» - це свого роду девiз медiа-релiгiйностi.
Синтетизм медiа-релiгiйностi успiшно поеднуеться з прагматизмом: прагнення до успiху «тут i зараз» викликае до життя магiчнi уявлення i практики, зпдно з якими iснуе можливiсть впливу на зовшшнш свiт.
Ще одшею рисою е особливостi розвитку репрезентативно! системи: у картинi свiту переважають вiзуальнi образи [16, с. 124].
Параметри картини св^у, сформованi медiа-культурою, дозволяють по-новому подивитися на сучасну релiгiйнiсть. У якш починають проявлятися риси медiа-культури. Медiа-релiгiйнiсть набувае свiтського та масового, машпулятивного характеру.
Наукова новизна
ВЫ види медiа (аудiальнi, друкованi, вiзуальнi, аудiовiзуальнi) включають в себе культуру передачi iнформацi! та культуру и сприйняття; медiа-культура може виступати i системою рiвнiв розвитку особистостi, здатно! «читати», аналiзувати й оцiнювати медiа-текст, займатися медiа-творчiстю, засвоювати новi знання за допомогою медiа та ш. Риси медiа-культури, якi пов'язують и iз масовою культурою i найiмовiрнiше можуть впливати на сучасну релтйну комунiкацiю, - вгзуалгзацгя, людина повинна вмгги продукувати та розшифровувати зображення (знаки, символи).
Також до основних рис ми вiдносимо техшчшсть, яка пов'язуеться iз обов'язковiстю техшчно! освiти користувача медiа-культурою; оперування великими об'емами гнформацИ; та створення специф1чног картини св1ту (а також i осо6ливо! медiа-релiгiйностi).
Антропологiчнi вимiри фшософських дослiджень, 2014, вип. 5.
При характеристик споживача медiа-культури можна видшити такi його необxiднi риси як: штерактившсть, постiйний доступ до шформацп (можливiсть приймати та вщправляти повiдомлення), вiдповiдний освiтнiй рiвень (техшчний), конформнiсть.
Висновок
1снують рiзнi думки вщносно проблеми медiа: у них бачать i джерело знань, i заваду у навчаннi та вихованш, сприймають !х як засiб всебiчного розвитку, i чинник, який гальмуе розвиток. ЗМК можуть сприяти позитивному розвитку людини, але й можуть спричинити духовне, моральне спустошення, викликати естетичну кризу особистостi.
Для людини, що користуеться медiа-культурою, домiнуючими i важливими для успiшно! комушкаци стають теxнiчнi навички та навички усшшного дешифрування iнформацi!, вчаснiсть комушкативного акту (що призводить до застаршост iнформацi! у наслiдок !! фрагментованост та прив'язаностi до конкретних ситуаци/подш), а не дiалог, спiлкування.
Сьогодш медiа - це комплексний зашб освоення людиною оточуючого свiту у його сощальних, моральних, iнтелектуальниx, психолопчних та xудожнix аспектах. У такш ситуаци рiвень культури, освiченостi особистосп, критичного творчого мислення по вщношенню до системи медiа набувае виршального значення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Больц, Н. Азбука медиа / Норберт Больц. -М.: Издат. «Европа», 2011. - 136 с.
2. Головлева, Е. А. Массовые коммуникации и медиапланирование: Учебное пособие / Е. А. Головлева. - М.: Академический проект; Деловая книга, 2009. - 352 с.
3. Елинер, И. Г. Мультимедийная система и современное общество / Илья Григорьевич Елинер. - СПб.: НППЛ «Родные просторы», 2008. - 529 с.
4. Елинер, И. Г. Характерные особенности современного феномена мультимедиа / Илья Григорьевич Елинер [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://design-union.ru/authors/theory/2481 -fenomen-multimedia-dizaj n
5. Жижек, С. Киберпространство, или Невыносимая замкнутость бытия / С. Жижек // Искусство кино, 1998, № 1.
6. Журавлева, Н. Б. Роль массовой коммуникации в формировании культурной среды информационного общества / Н. Б. Журавлева // Вести Института современных знаний. - 2011. - №4. - С. 57 - 62.
7. Кастельс, М. Культура реальной виртуальности: интеграция электронных средств коммуникации, конец массовой аудитории и возникновение интерактивных сетей / Мануэль Кастельс // Информационная эпоха: экономика, общество и культура [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.gumer.info/bibliotek Buks/Polit/kast el/05.php
8. Квгг, С. Масовi комушкаци: Шдручник / Сергш Свгг. - К.: Видавничий дiм «Киево-Могилянська академiя», 2008. - 206 с.
9. Кирвель, Ч. С. Социальная философия: учеб. пособие / Ч. С. Кирвель, О. А. Романов. -Минск: Высш. шк., 2011. - 495 с.
10. Кириллова, Н. Б. Медиакультура: от модерна к постмодерну / Н. Б. Кириллова. - М.: Академический Проект, 2006. - 448 с.
11. Лукьянова, Н. А. Homo significans в коммуникативном пространстве / Н. А. Лукьянова // Человек, №4, 2008. - С. 106 -117.
12. Маклюен, Г.М. Понимание Медиа: Внешние расширения человека / Пер. с англ. В. Николаева; Закл. ст. М. Вавилова. - М.; Жуковский: «КАНОН-пресс-Ц», «Кучково поле», 2003. - 464 с.
13. Массовая культура: Учебное пособие / К. З. Акопян, А. В. Захаров, С. Я. Кагарлицкая и др. - М.: Альфа-М; ИНФРА-М, 2004. - 304 с.
14. Матвiенко, О. В. Вплив засобiв масово! комушкаци на формування особистосп / Олена Володимирiвна Матвiенко // Самооргашзащя i динамша культури та !х особливосп в Укрш'ш. Випуск перший. Збiрник наукових праць / Наук. ред. Ю. П. Богуцький, вiдповiдальний за випуск С. М. Волков. - К.:1нститут культурологи Академп мистецтв Украни, 2010. - С. 144 - 147.
15. Моль, А. Социодинамика культуры / А. Моль.
- М., 1973.
16. Рыжов, Ю. В. Медиарелигиозность: основа будущей религии? / Юрий Владимирович Рыжов // Человек, №4, 2006. - С. 119 - 126.
17. Савчук, В. Конверсия искусства / В. Савчук -СПб, 2001.
18. Социально-культурные конструкции коммуникации // Человек. - №6, 2007. - С. 36
- 43.
19. Хавеши, М. А. Массовое общество в ХХ веке / М. А. Хавеши // Социс, 2001, №7. - С. 3 -12.
20. Цуладзе, А. Политическая мифология / А. Цуладзе. - М., 2003.
21. Шейко В. М., Богуцький Ю. П. Формування основ культурологи в добу цившзацшно! глобалiзацiï (друга половина XIX - початок XXI ст.). Монографiя. - К.: Генеза, 2005. -592 с.
22. Bell, D. The Cultural Contradictions of Capitalism. - NY, 1976.
23. Masterman, L. A Rational for Media Education// Media Literacy in the Information Age. - New Brunswick (U.S.A.) and London (UK): Transaction Publishers, 1997.
_ 1 *
М. С. ПЕТРУШКЕВИЧ 1
1 Национальный университет «Острожская академия» (г. Острог)
РЕЛИГИОЗНАЯ КОММУНИКАЦИЯ В КОНТЕКСТЕ МЕДИА-КУЛЬТУРЫ
Цель. Целью работы является определение черт медиа-культуры, которые связывают ее с массовой культурой и массовой коммуникацией, больше всего влияют на общие принципы функционирования религиозной массовой коммуникации. Кроме того, целью является определение системы навыков, черт массового человека необходимых для пользования медиа-культурой. Методология. Методологическая база связана со структурированием, аналитическим анализом и синтезом черт масс-медиа; выделением феноменов, иллюстрирующих современную коммуникативную ситуацию; характеристикой влияния медиа-тенденций на специфику функционирования религиозной коммуникации. Научная новизна. Основная часть работы посвящена постепенному анализа медиа-культуры, СМК и их основных черт, конструированию в этой культуре религиозной коммуникации. СМИ незаметно постепенно формируют внешний вид религиозной коммуникации, особенно массовой, они адаптируют религиозный дискурс к современным темпам передачи и восприятия информации. Современный верующий получает очень много религиозной информации разного сорта, на любую тематику, объяснение любого религиозного вопроса, что касается любой религии. Такой объем религиозной информации и скорость, с которой человек ее получает, обычно не
делают его более религиозным или духовно усовершенствованным, а только информированным. Духовное совершенствование и религиозное развитие, религиозная коммуникация возможны лишь тогда, когда потребитель медиа-культуры осознает пути и видит конечную цель такой коммуникации с помощью СМК. Пока эти механизмы в совершенстве разработаны именно в традиционной религиозной коммуникации. Феномены, отражающие кардинальные изменения в коммуникативной среде: медиатизация тела и сознания, новые практики обработки / чтения информации, феномен одновременного восприятия большого количества каналов информации - однотипных или разных. Чертами медиа-культуры, которые связывают ее с массовой культурой и скорее могут влиять на современную религиозную коммуникацию являются: визуализация, техничность, оперирование большими объемами информации, создание специфической картины мира. Выводы. Проанализированные особенности медиа-культуры дают возможность сделать выводы о необходимых чертах, которыми должен обладать верующий для успешной религиозной коммуникации с помощью современных масс-медиа. Это: интерактивность, постоянный доступ к информации, соответствующий образовательный уровень (технический), конформность.
Ключевые слова: религиозная коммуникация, медиа-культура, СМК, массовая культура, религиозные масс-медиа, информация.
1 *
MARIA PETRUSHKEVYCH 1
1 National University of Ostroh Academy (Ostroh)
RELIGIOUS COMMUNICATION IN THE CONTEXT OF CULTURE MEDIA
Purpose. The aim of the work is to determine the features of media culture that bind it with mass culture and mass communications and have the most significant effect on the general principles of the religious mass communication. In addition, the objective is to identify the skills system and traits of mass human that are necessary for using media culture. Methodology. The methodological basis is related to structuring, analytical analysis and synthesis of media features; highlighting phenomena that illustrate modern communicative situation; characteristics of media trends influence for the specific functioning of religious communication. Scientific novelty. Main part of the work is devoted to the analysis of the progressive media culture, mass-media and their main features, design of religious communication in this culture. Media gradually form the appearance of religious communication quietly, especially the mass one, they adapt the modern religious discourse to rates of transfer and perception of information. Modern believer gets a lot of different kinds of religious information, on any subject, any explanation of the religious question, with respect to any religion. Such volume of religious information and the speed with which a person receives it, does not usually make it religious or spiritually advanced, but only informed. Spiritual perfection and religious development, religious communication is possible only when the customer is aware of media culture and way of seeing the ultimate goal of such communications using the Mass Media. So far these mechanisms are perfectly designed in traditional religious communication. Phenomena, that reflects the dramatic changes in the communicative environment are: mediatization of body and mind, the new practice of processing / reading information, the phenomenon of simultaneous perception of a large number of information channels - similar or different. Features of media culture that connect it with popular culture and are more likely to influence contemporary religious communication are such: visualization, technicality, handling large amounts of information, the creation of a specific picture of the world. Conclusions. Analyzed features of culture media give the possibility to draw conclusions about the necessary features that should have religious believer for successful communication with the help of modern media. These are: interactivity, constant access to information, the appropriate level of education (technical), conformity.
Keywords: religious communication, media culture, mass media, mass culture, religious media, information.
REFERENCES
1. Bolts N. Azbuka media [Alphabet of media]. Moscow, «Yevropa», 2011. 136 p.
2. Golovleva Ye. A. Massovye kommunikatsii i mediaplanirovanie: Uchebnoe posobie [Mass communication and media planning]. Moscow, Akademicheskiy proekt, Delovaya kniga, 2009. 352 p.
3. Yeliner I. G. Multimediynaya sistema i sovremennoe obshchestvo [Multimedia system and modern society]. Saint Petersburg, NPPL «Rodnye prostory», 2008. 529 p.
Affiponojiormm BHMipH $rnoco$chKHX goc^ig^eHb, 2014, Bun. 5.
OLTOCOOW KY.HBTYPH I OCBITH
4. Yeliner I. G. Kharakternye osobennosti sovremennogo fenomena multimedia [The characteristic features of the modern phenomenon of multimedia]. Available at: http://design-union.ru/authors/theory/2481-fenomen-multimedia-dizaj n
5. Zhizhek S. Kiberprostranstvo, ili Nevynosimaya zamknutost bytiya [Cyberspace, or the Unbearable isolation being]. Iskusstvo kino - The Art of Cinema, 1998, vol. 1.
6. Zhuravleva N. B. Rol massovoy kommunikatsii v formirovanii kulturnoy sredy informatsionnogo obshchestva [The role of mass media in shaping the cultural environment of the Information Society]. Vesti Instituta sovremennykh znaniy - News Institute of Modern Knowledge, 2011, vol. 4, pp. 57 - 62.
7. Kastels M. Kultura realnoy virtualnosti: integratsiya elektronnykh sredstv kommunikatsii, konets massovoy auditorii i vozniknovenie interaktivnykh setey [Culture of real virtuality: the integration of electronic means of communication, the end of the mass audience and the emergence of interactive networks]. Informatsionnaya epokha: ekonomika, obshchestvo i kultura. Available at: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/kastel/05.php
8. Kvit S. Masovi komunikaciyi: Pidruchnysk [Mass communication: Tutorial]. - Kyiv, Vy'davny'chy'j dim «Ky'yevo-Mogy'lyans'ka akademiya» Publ., 2008. 206 p.
9. Kirvel Ch. S. Sotsialnaya filosofiya: uchebnoie posobie [Social Philosophy: Textbook], Minsk, Vysshaya shkola Publ., 2011, 495 p.
10. Kirillova N. B. Mediakultura: ot moderna k postmodernu [Media culture: from modern to postmodern], Moscow, Akademicheskiy Proekt Publ., 2006, 448 p.
11. Lukyanova N. A. Homo significans v kommunikativnom prostranstve [Homo significans in the communicative space]. Chelovek- The human, 2008, vol. 4, pp. 106 - 117.
12. Maklyuen G.M. Ponimanie Media: Vneshnie rasshireniya cheloveka [Understanding Media: External expansion of human], Moscow, Zhukovskiy, «KANON-press-Ts», «Kuchkovo pole» Publ., 2003, 464 p.
13. Akopyan K. Z., Zakharov A. V., Kagarlitskaya S. Ya. Massovaya kultura: Uchebnoe posobie [Mass Culture: Textbook], Moscow, Alfa-M, INFRA-M Publ., 2004, 304 p.
14. Matviyenko O. V. Vply'v zasobiv masovoyi komunikaciyi na formuvannya osoby'stosti [The impact of mass media on identity formation/. Samoorganizaciya i dy^namika kuVtury" ta yix osobly\osti v Ukrayini. Vy^pusk pershy^j. Zbirny^k naukovy^x pracz" - Self-organization and dynamics of culture and especially in Ukraine. Issue One. Collected Works. Kyiv, Instytut kuFturologiyi Akademiyi my'stecztv Ukrayiny' Publ., 2010. Pp. 144 - 147.
15. Mol A. Sotsiodinamika kultury [Sociodynamics of culture], Moscow, 1973.
16. Ryzhov Yu. V. Mediareligioznost: osnova budushchey religii? [Media Religiosity: a foundation for future religion]. Chelovek - The human, 2006, vol. 4, pp. 119 - 126.
17. Savchuk V. Konversiya iskusstva [The conversion of art], Saint Petersburg, 2001.
18. Sotsialno-kulturnye konstruktsii kommunikatsii [Socio-cultural constructions of communication]. Chelovek -The human, 2007, vol. 6, pp. 36 - 43.
19. Khaveshi M. A. Massovoe obshchestvo v XX veke [Mass society in the twentieth century]. Sotsis - Sotsis, 2001, vol. 7, pp. 3 - 12.
20. Tsuladze A. Politicheskaya mifologiya [The political mythology], Moscow, 2003.
21. Shejko V. M., Bogucz'ky'j Yu. P. Formuvannya osnov kul'turologiyi v dobu cy'vilizacijnoyi globalizaciyi (druga polovy'na XIX - pochatok XXI st.). Monografiya [Formation of Cultural foundations of civilization in the age of globalization (late XIX - beginning of XXI century). Monograph]. Kyiv, Geneza Publ., 2005. 592 p.
22. Bell D. The Cultural Contradictions of Capitalism. NY, 1976.
23. Masterman L. A Rational for Media Education. Media Literacy in the Information Age. New Brunswick (U.S.A.) and London (UK), Transaction Publ., 1997.
