CC BY
83
РЕ1НЖИН1РИНГ МЕНТАЛ1ТЕТУ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРС1В - ОБОВ'ЯЗКОВА СКЛАДОВА ПРОЦЕСУ УСП1ШНОГО УПРАВЛ1ННЯ ЗМ1НАМИ В СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМАХ
1Панасюк Р. астрант,
1 Петренко В. професор кафедри, доктор екон. наук,
1 Попова Х. астрант,
2Ястська Й. доктор економгчних наук
1Украгна, 1вано-Франювський нацюнальний техмчний университет нафти I газу; 2Польща, Мазовецька Школа Медична (Варшава), декан в\дд\лу медичних наук
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/01062018/5662
ARTICLE INFO ABSTRACT_
The article substantiates the need to improve the known technologies of managing changes in society in general and within its separate socioeconomic subsystems by introducing the technology of reengineering the mentality of human resources as a compulsory component of these processes. The main reason of occurrence of unpreparedness and even resistance to implementation changes of human resources of socio-economic systems in the processes of management of changes, determined by the "path dependency problem" that arise in the processes of transformation of society and its components due to the differentiation of ideological, political and the economic views of the participants, as demonstrated by the example of alternative and dominant-complementary institutional matrices of the western and eastern type. It is demonstrated that for conditions and requirements of the society of a new economy it is more appropriate to interpret the institutional matrix as a result of the union of two dominant-complementary matrices in the form of a rhombus, or diamond, the ideological and economic setups of the sides of which will form such changes in the mentality of human resources of modern socio-economic systems that will not be conflicting, which requires a reengineering of the mentality of human resources, ahead of the development and implementation of key organizational, social, technical and technological changes. The working definition of the concept of "reengineering the mentality" of human resources is proposed and it is established that for its large-scale introduction into the management of changes it is necessary to master the leading personnel of systems by ideological and economic installations of a new diamond-like institutional matrix
Вступ. Сощальш, eKOHOMi4Hi, технолопчш i полггичш трансформацп сучасного свггу е наслщком неустанно1 роботи штелекту людини i людства, а точшше ïx кращих представниюв -агента змш вчених, винахщниюв, iнноваторiв, рацiоналiзаторiв, штелектуальних лiдерiв i т. д. Однак, незаперечним е i той факт, що поряд з юнуванням i дiяльнiстю агента змш обов'язково юнують i ддать iншi учасники процешв змш - т. зв. агенти опору змшам, негативна роль яких щодо результата i динамши розвитку суспшьства загалом i його окремих складових (державних i мiждержавниx, галузевих, регюнальних i функщональних соцiально-економiчниx систем i ïx тдсистем) теорiею управлшня змшами ощнюеться як критично значуща.
В зв'язку з цим, останшм часом все бшьше дослщниюв теоретичних основ, моделей, процешв, iнструментiв i критерив управлiння змiнами звертаються до проблеми мюця i рол1 людських ресуршв в змiнаx [для прикладу, 1, 2, 31, рiзноманiтним аспектам яких основоположники економiчноï теорiï, методiв пояснення принцитв i теxнологiй управлiння економiчниx та iнституцiйниx змiн Дуглас Норт (Douglass Cecil North) i Роберт Фогель (Robert William Fogel) на початках ïx створення не придшили достатньоï уваги в зв'язку iз акцентуащею на процесах, причинах i наслщках змш, а не взаемовщносин суб'екта та об'ектiв.
Received 22 April 2018 Accepted 23 May 2018 Published 01 June 2018
KEYWORDS
enterprise,
personnel,
mentality,
reengineering,
matrix,
ideology,
politics,
economy,
change
© 2018 The Authors.
Однак, виявилось, що причинами невдач i провалiв бiльшостi необхiдних, добре обгрунтованих i запланованих змш стае поведiнка як lx iнiцiаторiв, так i lx противникiв, якi Bei разом прийнято називати людськими ресурсами органiзацiй i пiдприемств. Проте, як це було продемонстровано в [1], керiвництво соцiально-економiчниx систем (СЕС) найрiзноманiтнiшого призначення i масштабу традицiйно продовжуе бiльше уваги придшяти розробцi стратегiчниx i тактичних плашв змiн тодi, коли «... для досягнення устху вони повинш глибоко розумiти людську сторону управлшня змшами», якi реалiзуеться «... лише завдяки колективним дiям тисяч, або десятюв тисяч працiвникiв, вiдповiдальниx за проектування, виконання та жипещяльшсть змшеного середовища».
Об'ект дослiдження. Об'ектом дослщження е процеси управлiння змiнами в рамках соцiально-економiчниx систем та причини гальмування чи, навгть, протидп змшам lx людськими ресурсами.
Мета i завдання дослщження. Анатз глибинних причин протидп людських ресурсiв СЕС необxiдним i позитивним для цих систем змшам, щентифшащя можливих шляxiв мiнiмiзацil lx негативного впливу на результати змш, формування рекомендацш щодо удосконалення вiдомиx технологш та iнструментiв успiшного управлiння змшами.
Дослiдження iснуючих вир1шень проблеми. Серед багатьох причин юнування опору будь-яким змшам серед людських ресуршв СЕС, який доводиться долати в процес впровадження необхщних змiн, бiльшiсть дослщниюв називають вiдсутнiсть у людей шформацп про суть змiн та i'x цiлi, страх перед невiдомим i невпевненiсть в майбутньому, можливi фiнансовi чи соцiальнi втрати вiд i'x реалiзацil i т. п.
Однак, на нашу думку, бшьшють iз перерахованих причин е тiльки наслщками дп iншиx чинникiв, якi формують життевi цiнностi, псиxологiчнi установки i ментальнiсть людей та лежать набагато глибше в i'x свiдомостi, законсервоваш у виглядi набору iдеологем пануючо! в суспiльствi щеологн. Недаремно автор пращ [4] наголосив, що «1нститущональш матрищ формують багатство суспiльства i людини завдячуючи економiчному розуму i менталiтету поколшь», а iнший дослщник, аналiзуючи причини стагнацп трансформацiйниx процешв в Украш, звернув увагу на домшування в цих процесах правил гри т. зв. шститущонально! «Х-матрищ» [5, с. 31].
Тому, для бшьш детального дослiдження впливу щеолопчних чинникiв на формування менталитету i ментальностi людських ресурсiв суспшьства i вiдношення останнix до тих чи шших змiн, якi вщбуваються в суспiльствi, та його соцiально-економiчниx пiдсистемаx слiд, на нашу думку, звернутись до вщомо1 теорн шституцюнальних матриць С. Юрдшо1 [6], яка розвинула ll на iдеяx Карла Поланы (Karl Polanyi, 1886-1964), Дугласа Норта (Douglass North. 1920-19??), Толкотта Парсонса (Talcott Parsons, 1902-1979) та ш
В цьому контекстi слщ вказати на той факт, що тривалий вплив базових iдеологiчниx: полгтичних i економiчниx iдеологем iнституцiональниx матриць захщного або сxiдного типу, яю в [6, с. 71] штерпретоваш у виглядi теорй iнституцiональниx альтернативних Х i Y та домшантно-комплементарних X-y i Y-x матриць, формують у людських ресуршв будь-яко' краши i lx органiзованиx спiльнот (регюнальних i територiальниx громад, колективiв тдприемств, органiзацiй, установ тощо) певний набiр переконань i поведiнковиx стереотипiв: який, навгть пiсля революцiйноl або поступово1 змiни природи цих матриць, протягом певного часу продовжують дiяти i тривалий час залишаеться достатньо впливовими.
Метод дослщження. Для дослщження напрямюв поведшкових змiн пiд впливом щеолопчних, полгтичних i економiчниx iдеологем звернемось до представлених в [6] графiчниx штерпретацш iнституцiональниx матриць (Рис. 1), яю, на цiлком слушну думку lx автора, формуються базовими щеолопчними установками для матрицi Х - комунгтарною iдеологiею: унiтарним полiтичним устроем i редистрибутивною економiкою, а для матрищ Y -шдивщуалютською щеолопею, федеративним полiтичним устроем i ринковою економшою. При цьому, однак, звернемо увагу на той факт, що у сучасному свт i у будь-яких його частинах альтернативних Х i Y матриць в чистому виглядi уже практично не юнуе, а чинними е сучаснi моделi соцiальноl iнтеграцil у виглядi самих рiзноманiтниx варiантiв домiнантно-комплементарних матриць X-y та Y-x.
Тому виглядае цшком лопчним i доцiльним виконати аналiз та переглянути умови i результати д^' iдеологiчниx, полiтичниx i економiчниx установок так званих альтернативних шституцюнальних матриць у сучасному, радикально змшеному, iнтелектуалiзованому: демократизованому, лiбералiзованому i глобалiзованому суспiльствi та можливих варiантiв lx
видозмши з метою можливо! рештерпретацп 1х впливу на сустльство i людськi ресурси його складових СЕС.
Результати дослщження. Виходячи i3 вищевказаного, осучаснення шститущонально1 матрицi доцiльно, на нашу думку, виконати шляхом ii штерпретацп у виглядi ромба з двох сумщених домiнантно-комплементарниx матриць X-y та Y-x (Рис. 1), що дозволить отримати i використати iнституцiональну матрицю нового типу.
Рис. 1. Алътернатпвт Xта Yi домтантно-комплементарт X-y i Y-x гнституцгоналънг
матрицi (Дж. [4, с. 71])
Об'еднання таких елеменпв домiнантно-комплементарних шститущональних матриць як унiтарний i федеративний полггичний устрiй вважаемо за можливе в зв'язку тим, що з позицш теори управлiння такi характеристики як структура, прямi i зворотш зв'язки, принципи взаемодп i взаемовщносин мiж елементарними складовими (пiдсистемами) генерально! системи несуть функцiональне навантаження i не е визначальними в !х альтернативностi.
Адже будь-яке сучасне державне утворення незалежно вщ того, на яких полггичних засадах (унiтаризму, федералiзму чи якихось iнших комбiнацiй) воно вщбуваеться, реалiзуе щодо сво!х людських ресурсiв в першу чергу об'еднуючу (а значить комунiтарну) функцiю. В зв'язку з цим бшьшють сучасних полiтичних устро!в i подiлiв сустльства також можна вважати домiнантно-комплементарними утвореннями з одночасним використанням як уштарних i федеральних, так i комбшованих ознак.
Лiквiдувавши ознаку унiтарностi-федеративностi (яка стае внутршньою структурно-функцiональною характеристикою системи), отримаемо можливють об'еднання двох домшантно-комплементарних матриць Х-у та Y-x в едину матрицю-ромб (Рис. 2).
Рис. 2. Нова гнституцгоналъна матрпця-ромб сучасного сустльства як сума долпнантно-комплементарних X-y та Y-x iнституцiональних матриць (розробка aemopie)
Таким чином, отримана в результат об'еднання двох трикутних домшантно-комплементарних матриць одна ромбовидна, в якш люди та lx оргашзацшш утворення одночасно перебуватимуть тд комбшованими впливами базових варiантiв шдивщуалютсько1 i комуштарно1 щеологн та ринково1 i редистрибутивно1 економiки, може стати основою для визначення нових умов впливу на людсью ресурси СЕС з метою змш lx менталитету.
Припустивши, що в перехщних суспiльстваx, якi знаходяться в сташ трансформацiйниx реформ, iз змiни умов Х-матрищ на умови Y-матрицi протягом певного часу вщбуваеться змiна базових щеолопчних установок одше1 шституцюнально1 матрищ на шшу, прийдемо до висновку, що формування нових щнностей i ментальностi людських ресурсiв органiзованиx спшьнот iдеологiчними установками ново1 ромбовидно'' (X-y-Y-x) домшантно-комплементарно1 матрицi буде вщбуватися за одночасного впливу на lx свiдомiсть i формування цiлей та штерешв як ринково1, так i редистрибутивно1 економiк, як шдивщуалютсько1, так i комуштарно1 iдеологiй.
Тобто, життевi цiнностi, моральнiсть i менталiтет людських ресуршв СЕС в процес змш, як цiлком очевидно утворюються i функцiонують в площинi ромбовидно'' (X-y-Y-x)-матрицi, е одночасно як об'ектом традицшних знань, досвiду, звичок i впливiв, так i об'ектом нових знань i незвiданого досвiду про змши, якi повиннi вiдбутися.
Саме в цей перюд проявляеться вплив вщомого «ефекту коли» - термшу, яким проф. А. Аузан запропонував замшити вiдоме визначення заxiдниx економюив «path dependence problem» [7, 8], коли люди, як тривалий час знаходились тд впливами щеолопчних, полгтичних i економiчниx установок Х-матрицi з багатьох причин не хочуть i не можуть ефективно працювати в умовах Y-матрищ (i навпаки), не намагаються пристосуватись до нових умов i навгть чинять активний отр lx впровадженню.
Лiквiдацiя впливу цього ефекту на цшком слушне переконання проф. А. Аузана вимагае змш в як в законах, так i в менталiтетi людських ресуршв шституцюнально1 Х-матрицi через навчання «вмГти впливати на свою владу», «дивитись на 10-15 роюв вперед», поважати «стандарти, правила i закони» та ш [9].
Хоча в багатьох аспектах теорiя iнституцiональниx матриць [6] з певних причин i пщдаеться критичному аналiзу [для прикладу, 10, с. 181; 11, 12], ця теорiя, тим не менше, демонструе незаперечну присутнють «ефекту колп» в усГх транзитних суспiльстваx, в яких вщбуваються кардинальш змши умов взаемоди таких основних частин суспшьства, як влада, бГзнес i споживачГ При цьому, наслщки юнування i ди «ефекту коли» або «path dependence problem» дуже негативно впливають на динамшу i результати запланованих сощальних, оргашзацшних, технолопчних та ш трансформацш, що вГдбуваеться в зв'язку з гальмуванням процесГв формування в сощальному середовищГ нових цГнностей, цГльових установок, нових життевих практик i моделей поведшки.
ЦГлком очевидно, що сьогодш ГнституцГональне середовище Укра1ни i багатьох шших пострадянських кра1н характеризуеться «... неоднорщшстю ГнститутГв, що перебувають на рГзних етапах розвитку; асинхроннГстю lx функцГонування, обумовленою циклГчнГстю розвитку шститупв; дискретнГстю перетворень, зв'язаних зГ ступенем пгцготовленостГ суб'ектГв i агентГв до змши звичних норм i правил» [12]. Це пояснюеться тим, що людсью ресурси будь-яко1 СЕС, яю будучи частками ГнституцГонального простору краши, також е об'ектами впливу альтернативних щеологем базових ГнституцГональних матриць. За ще1 ситуац^' у частини населення кра1ни (в т. ч. СЕС) виникае певна несумюнють звичних, традицшних шдацщв та сприйняття д1йсностГ з вимогами нового шститущонального оточення, що особливо рГзко проявляеться в стосунках м1ж групами людей - прибГчниками традицГй (яким зручно в юнуючш колГ! традицГй i звичок) та проводниками ГнновацГйних змГн (якГ намагаються помГняти колГю). В транзитних економшах це приводить не просто до гальмування необхгцних суспГльству змГн в чаа, а до падГння виробництва, втрати продуктивностГ i ефективностГ, конфлдапв, банкрутств i лГквГдац^' пгцприемств, стагнацп пщприемництва i т. п., а також втрати вГри прогресивно налаштованих членГв суспГльства в необхгцнГсть, доцшьнють i результативну виправданГсть змГн.
Пщтвердженням цього можуть служити i диференцшованють результатГв опитування Всеукра1нсько1 краудсорсГнгово1 платформи Програми розвитку ООН в Украш у 2012 р., коли на запитання «Що треба змшити, щоб покращити яюсть життя в Украш?» бГльшГсть експертГв називали «необхГднГсть змш ставлення, менталитету», а значна бшьшють пересГчних громадяни на перше мюце ставили «змГни у сферГ державного управлшня» [13]. Тобто, бшьшють населення i, очевидно, людських ресурсГв СЕС продовжуе вважати за необхщне змшювати не
cboï власш погляди, позицп i менталнет, а очшуе 3mîh вiд стороншх чинниюв при намаганш зберегти власнi штереси та iндивiдуальну ментальнiсть.
Слiд зауважити, що на виршення цieï проблеми в багатьох дослщженнях процесiв змш в життeустроï людських ресурсiв сучасних СЕС були спрямоваш зусилля науковщв рiзних краïн, якими отриманi певш науковi рекомендацiï i доведена необхщнють забезпечення випереджаючих змiн у психологи, свщомосп, ментальностi i т. п. носив штелекту - людських ресурсГв будь-яко1' соцiально-економiчноï системи, як умови забезпечення устху всiх iнших необхщних цiй системi змiн.
Так, незадовго тсля появи у 1993 рощ бестселера «Решжишринг корпорацiй: Манiфест революци в бГзнесЬ» М. Хаммера i Дж. Чампi (Michael Hummer, James Champy) [14], у 1994 рощ вийшла з друку книга Дашеля Араоза (Daniel L. Araoz) i Вшьяма С. Сатона (William S. Sutton) «Перепроектуй себе» («Reengineering Yourself»), у встут до яко1' авторами було наголошено «... якщо ви не перепроектусте себе, нiчого не змшиться» [15]. Тобто, не змшивши себе не слiд очiкувати змш у своему оточеннг
Проте, проголошена авторами дослiдження [15] декларацiя необхщносп «перепроектувати себе» була продовжена сформульованими шшими науковцями вимогами «змшити особистюний iнтелект» у 2006 р. [16], активiзувати талант i здiбностi людини шляхом «...ментального «реiнжинiрингу» [....] шляхом особистого розвитку» [17, с. 7], виконати «решжишринг процесу мислення» 2017 [18], «реконструювати менталiтет» 2017 [19] i, нарешть «переосмислити управлшня оргашзацшними змiнами» 2018 [20].
Слщ вказати, що, починаючи з 2000 р., в Украш також з'явились науковi розвiдки Маринiч I. В. на тему залежносп нацюнально1' економiки вiд ментальностi нацiï [21, 22], якою в дослiдженнi 2012 р. [23] стан украшського суспшьства було визначено як «вщдзеркалення украшсько1' ментальностi». У 2001 р. Семикша М. В. в роботах [24, 25] наголошувала на необхiдностi «перебудови ментальностi», «трансформацiï трудового менталiтету» i «докорiнноï змiни спрямованостi ментальних установок на суспшьному та iндивiдуальному рiвнях». У 2003 р. в монографп [26] Богиня Д. П. довела, що менталггет може бути як активним фактором економiчного розвитку, так i суттевим гальмом на шляху ринкових перетворень, що робить необхщним врахування в процесi розвитку людських ресуршв «особливостей i джерел нащонального трудового менталiтету» [27]. У 2006 р. Лопушинський I. Д. визначив проблему формування нащонального менталитету основним завдання сучасно1' украшсько1' держави [28]. У 2013 рощ в статп Коваленко Т. В. була доведена необхщнють «iнтелектуалiзацiï бiзнес-процесiв» з врахуванням «особливостей трудового менталiтету працiвникiв» [29], а у 2016 рощ у впчизняних електронних ЗМ1 з'явилось штерв'ю П. Шеремета «Украïнi потрiбен сощальний реiнжинiринг» [30], в якому вш також стверджував, що «... нам потрiбна змiна всерединi нас самих».
Враховуючи той факт, що «Ментальш трансформацiï е найбiльш складними i завжди потребують переоцiнки основних сощальних цiнностей та перегляду свпоглядних настанов як окремо1' особистосп, так i суспшьства в цшому» [31, с. 308], ряд впчизняних дослщниюв цшком слушно вважають менталiтет людських ресуршв дуже важливою категорiею i впливовим чинником шститущонально1' теорiï [для прикладу, 32, 33]. При цьому, не зважаючи на те, що т. зв. «господарський менталггет» вважаеться економiчною категорiею [34] i чинником розвитку шституцшного середовища [34], дослiдження зв'язку мГж станом менталiтету i ментальносп людських ресурсiв пiдприемств i оргашзацш та рiвнем iнтенсивностi опору або сприяння змiнам останнiм часом не виконувались. I це при наявносп повного усвiдомлення, що «Економiчна наука дослщжуе менталiтет на його поведшковому рГвш, коли стереотипи й установки суб'екпв, що формуються тд впливом щннюних та iдеологiчних орiентацiй, починають виявлятися i впливати на об'ективний свп» [32, с. 38], а також уже сформульованих рекомендацп щодо можливостей «...використати потенщал украшського господарського менталитету для реформування шституцшного середовища» на мега-, макро-, мезо- i мiкроекономiчному рГвнях нацiонального господарства Украши [35, с. 78-79].
Проте, бшьшють впчизняних експертiв, наголошуючи на необхщносп «перебудови». «трансформацiï», «змши», «переосмислення», «решжишрингу», «формування» i т. ш менталитету людських ресурсГв СЕС, шяким чином не пов'язують цей процес з необхщнютю попередньо1' пщготовки наступних змш, не вказують на необхщнють прюритетного за часом виконання радикальних змш в менталитет i ментальносп для забезпечення 1'х устшного ментального «виходу Гз коли» ще до моменту започаткування процесГв обгрунтування, розробки плашв i впровадження необхщних пщприемствам оргашзацшних, технолопчних i т. п. змш Тому, до останнього часу значна кшькють дослщниюв продовжують стояти на
традицшних позищях доцшьносп простого врахування в процесах управлшня людськими ресурсами стану 1х менталiтету та його впливу на результати, а на сьогодш практично вщсутш публ^ацп з рекомендацiями щодо необxiдностi прiоритетного управлiння змiнами менталггету людських ресурсiв пiдприeмств до моменту запровадження радикальних змш iншого характеру (оргашзацшних, теxнiчниx, теxнологiчниx тощо).
Слщ зауважити, що серед вiтчизняниx дослщжень шляxiв змiни менталiтету людських ресуршв можна знайти обгрунтування технологи формування професшного менталiтету державних службовцiв [36], визнання i визначення менталiтету персоналу шдприемств в якост об'екта менеджменту [37, 38], а також визначення ролi вшх можливих складових (трудового, господарського, економiчного, свiтоглядного, екологiчного тощо) менталггету iндивiдуумiв та 1х груп в iнновацiйному розвитку шдприемств [39]. Однак, в основГ названих дослщжень лежить виключно пщхщ рацiонального використання уже юнуючого менталiтету персоналу шдприемств в той час, коли, згщно теори iнституцiональниx матриць, менталiтет i ментальнiсть персоналу пiдприемств в процесах змш необхщно не проектувати i форматувати, а перепроектовувати i переформатовувати, не поправляти, пристосовувати i удосконалювати, а радикально змiнювати згщно вимог лiберальноi але уже глобалiзованоi та iнтелектуалiзованоi економiки.
В умовах ново' економши це доцшьно робити уже не за звичними базовими щеолопчними i економiчними установками вщомих альтернативних Х аба Y матриць, i навпъ не за критерiями домшантно-комплементарних X-y та Y-x матриць, а за штерпретащею матрицi з комбшованим впливом на людсью ресурси цих же установок зпдно запропоновано' нами едино' ромбовидно' X-y-Y-x шституцюнально' матрищ (Рис. 3).
Рис. 3. Змти менталгтету людських ресурав сучасних Шдприемств повинт формуватись в рамках ромбовидной ¡нститущональног матрицi i nid одночасним впливом ii ¡деолог1чних та
економ1чних установок (розробка авторiв)
При цьому, менталггет людських ресуршв запропоновано1 нами шновацшно! шститущонально1 матрицi повинен видозмшюватись на засадах знання i використання керiвництвом СЕС всix базових щеолопчних i економiчниx установок матрищ з одночасним налаштуванням на усвщомлене оцiнювання, сприйняття i використання вшх позитивних здобуткiв попереднix iнституцiональниx матриць, заперечення i лшвщаци всix негативних наслщюв вiд ix примусового використання, а також штеграци людських ресуршв i ix мотивацieю до змш позитивними прикладами уже отриманими i очшуваними наслiдками змiн.
Отже, певною гарантieю реалiзацil успiшниx органiзацiйниx, технолопчних. економiчниx i соцiальниx змiн в суспшьсга i в його СЕС слщ вважати випереджаюче виконання необхщних змiн в менталiтетi ix людських ресуршв i, в першу чергу, управлшських. Iнiцiатором i мотором необхщних змш повинен виступати управлшський корпус СЕС, а будь-яка вщома i популярна сьогоднi теxнологiя управлшня змшами повинна в обов'язковому порядку включати етап реiнжинiрингу менталiтету людських ресуршв як сощально-псиxологiчну пщготовку до поступово1 i радикально1 змши його життевих i моральних щнностей, менталiтету i ментальностi.
Виходячи з того, що М. Хаммер i Дж. Чампi (Michael Hummer, James Champy) визначили теxнологiю традицiйного решжишрингу як фундаментальне переосмислення i
радикальне перепроектування бiзнес-процесiв для досягнення вагомих покращень y показниках резyльтативностi, витрат, якосп, рiвня обслyговyвання та оперативностi тдприемства [40], пiд процесом реiнжинiрингy менталитету людських ресyрсiв CEC ми пропонуемо розyмiти:
прощс соцiально-псuхологiчнuх змш свiдомостi i психологИ'людських peсуpсiв СЕС шляхом змiнu життевих i моральних цiнностeй, мeнталiтeту i мeнтальностi кожноï пpuналeжноï до СЕС особuстостi вiдповiдно кpuтepiïв iдeологiчнuх i eкономiчнuх основ обраног сустльством, кepiвнuцтвом i колeктuвом СЕС типу iнстuтуцiональног матрищ.
Цшком очевидно, що без використання технологи ментального реiнжинiрингy людських ресуршв CEC, бшьшють спроб запровадження шших видiв змш в ïx основних бiзнес-процесах тшьки шляхом нав'язyвання зверxy, диктату керiвництва та всyпереч ддачим переконанням, бyдь-якi запланованi керiвництвом радикальш змiни (навiть дуже необxiднi) зустршуть значний опiр людей, скорiше всього не вщбудуться, а iстотне полшшення резyльтатiв фyнкцiонyвання не буде досягнуто.
Однак, не дивлячись на рекомендаци багатьох названих вище дослiджень, якими доведена необхщнють i доцiльнiсть розробки та використання рiзноманiтниx варiантiв технологш реiнжинiрингy менталiтетy людських ресyрсiв шдприемств, тшьки в [41] було вперше наголошено на тому, що технолопя реiнжинiрингy менталiтетy людських ресyрсiв мае стати обов'язковою складовою управлшня процесами змш в соцiально-економiчниx системах.
Висновки. Таким чином, в результат аналiзy впливу на менталiтет людських ресуршв пiдприeмств i органiзацiй iдеологiчниx, полггичних i економiчниx установок iнститyцiональниx матриць захщного i сxiдного типу, нами встановлено, що:
- головними причинами виникнення опору змшам в сустльсга i його оргашзацшних утвореннях (шдприемствах, установах, органiзацiяx територiальниx громадах тощо) виступае вiдомий «ефект коли» або «path dependence problem», який спричинений конфлштом мiж звичними уявленнями i переконаннями людей iз новими вимогами змшеного оточення i виникае з причин неквалiфiкованого yправлiння процесами змш;
- гаранпею yспiшноï розробки i впровадження оргашзацшних, сощальних, теxнiчниx, технолопчних i т. д. змш, необхщних для подальшого юнування i ефективного функцюнування CEC, може i повинно стати використання ïx керiвним корпусом технологи випереджаючого решжишрингу менталiтетy людських ресуршв;
- основою теxнологiï решжишрингу менталггету персоналу пiдприeмств повиннi стати оргашзащя пiзнавального розвитку (навчання) людських ресуршв CEC в комплексi ¡з заходами, спрямованими на соцiально-псиxологiчнi змши свщомосп i психологи людей на основ! щеолопчних i економiчниx установок ромбовидно!' шституцюнально1' матрицi;
- реашзащя процесу реiнжинiрингy менталiтетy персоналу шдприемств згщно рекомендацш ромбовидноï iнститyцiональноï матрищ вимагатиме виконання цiлоï низки додаткових дослiджень, спрямованих на необxiднi модифшаци в поведiнцi людських ресyрсiв CEC.
Л1ТЕРАТУРА
1. Kotter John P. HBR's 10 Must Reads on Change Management (including featured article "Leading Change," by John P. Kotter)/ John P. Kotter, W. Chan Kim, Renée A. Mauborgne. - Boston, Massachusetts: Harvard Business Review Press, 2011. - 224 p.
2. Воронков, Д. К. Методолопчш засади управлшня стратепчними змшами в дГяльносп тдприемства : дис... д-ра екон. наук : 08.00.04 / Воронков Денис Костянтинович; Cx^^y^. нац. ун-т ¡м. Володимира Даля. - Луганськ, 2011. - 539 с.
3. Jasinska J. Zmiany w organizacjach. Sprawne zarz^dzanie, sytuacje kryzysowe i warunki osi^gania sukcesu / Joanna Jasinska. - Warszawa: Wydawnictwo FREL, 2015. - 546 s.
4. Лавров И. В. Институциональные матрицы формирования богатства: теория и методология / И. В. Лавров // Вестник ОГУ, № 6, 2005, с. 91-96.
5. Jonavicius L. Why Ukraine and Georgia Have Not Used the "Window of Opportunity"? Neo-institutional Analysis Transformational Stagnation in Georgia and Ukraine / Laurynas Jonavicius // UNISCI Discussion Papers. - 2009. - # 19. - P. 12-37.
6. Кирдина С. Г. Институциональные матрицы и развитие России: введение в X-Y-теорию / С. Г. Кирдина. - Издание 3-е, переработанное, расширенное и иллюстрированное. -СПб. : Нестор-История, 2014. — 468 с.
7. Аузан А. Развитие и «колея» зависимости / А. Аузан // Мировая экономика и международные отношения. - 2017. - Т. 61, №10. - С. 95-105.
8. Аузан А. А. «Колея» российской модернизации // Общественные науки и современность. - 2007. - № 6. - С. 54-60.
9. Экономист Александр Аузан: «Россия превращается в страну менеджеров, охранников, мигрантов и пенсионеров» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.crimea.kp.ru/daily/25782.5/2766102/
10. Barnett V. Economics in Russia: Studies in Intellectual History / Vincent Barnett, Joachim Zweynert. - Ashgate Publishing Limited Gover Hous, 2008. - 209 p.
11. Руднев А. Особенности социокультурных традиций российского общества /
A. Руднев // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://socupr.blogspot.com/2009/11/blog-post_9106.html
12. Довгань Л. С. 1нституцюнальне середовище в процес змш / Л. С. Довгань, I. П. Малик / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com/TIP/All/Economica/31.html
13. Чуранова О. Украшщв спитали, що треба змшити, щоб покращити рiвень життя в край / О. Чуранова // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://ukrainian.voanews.com/a/ua-wealth/1569867.html
14. Michael Hammer & James Champy. Reengineering the Corporation: A Manifesto for Business Revolution. - Harper Business, New York, 1993. - 223 p.
15. Daniel L. Araoz & William S. Sutton. Reengineering Yourself. Blueprint for Personal Success in the New Corporate Culture. - Wellness Institute, Inc., 2003. - 235 р.
16. Gardner, G. Changing minds: The art and science of changing our own and other people's minds / G. Gardner. - Boston, MA: Harvard Business School Press, 2006. - 272 p.
17. Соммер Д. С. Космическая валюта - наивысшее багатство / Дарио Салас Соммер. -М. : Издательство «Кодекс», 2016. - 160 с.
18. Santa Misra. Re-engineering of Thought Process : An exploratory model / Santa Misra // J Psychol Cognition. - 2017. - Volume 2, Issue 1. - P. 75-77.
19. Petrenko V. A psychosemantic approach to reconstruction of political mentality: Research methods and examples / Victor Petrenko, Olga Mitina // Herald of the Russian Academy of Sciences. - 2017. - Volume 87, Issue 1. - pp. 49-62.
20. Tams C. Why We Need To Rethink Organizational Change Management / Carsten Tams // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.forbes.com/sites/carstentams/2018/01/26/why-we-need-to-rethink-organizational-change-management/2/#6c86bccb6bb4
21. Маритч I. В. Моделювання нащонального менталнету / Маритч I. В. // Украша: штелект нацп на меж столнь / [Ворона В. М., Врублевський В. К., Канигш Ю. М. та ш.] / За ред.
B. К. Врублевського. — К.: 1нформацшно-видавничий центр «1нтелект», 2000. — С. 280-320.
22. Маришч I. В. Нащональна економiчна система та ментальшсть Украши / В. К. Врублевський, I. В. Маришч // Украша в XXI столгт: концепцп та моделi економiчного розвитку / Матерiали доповщей V Мiжнародного конгресу украшських економютв : В 2-х ч. Редкол.: вщп. ред. академш НАН Украши М. I. Долшнш. — Ч. 1. — Львiв: Ыститут регюнальних дослщжень НАН Украши, 2000. — С. 15-20.
23. Маришч I. Украшське суспшьство як вщдзеркалення украшсько! ментальносп / I. Маришч // Украшське суспшьство 1992-2012. Стан та динамша змш. Соцюлопчний монноринг / За ред. д. е. н. Ворони В. М., д. соц. н. Шульги О. М. — К.: Ыститут сощологп НАН Украши, 2012. — С. 335-343.
24. Семикша, М. В. Трансформащя трудового менталггету персоналу у ракурс! економiчноl штеграцп Украши до Свропейського Союзу / М. В. Семикша // Вюник Тернопшьсько! академп народного господарства. - 2001. - Ч. 2. - С. 191-197.
25. Семикша, М. В. Аспекти перебудови ментальносп пращвниюв в систем! мотивацшного менеджменту / М. В. Семикша // Украша: аспекти пращ. - 2001. - № 4. - С. 40-46.
26. Богиня Д. П. Ментальний чинник у сферi пращ : проблеми теорп та практики : монографiя / Д. П. Богиня, М. В. Семикша ; !н-т економши, НАНУ. - К. : Шторм, 2003. - 382 с.
27. Богиня Д. П. Гумашстичш орieнтири управлшня конкурентоспроможшстю людського розвитку / Д.П. Богиня // Регюнальш проблеми людського та сощального розвитку:
тези доп. i повщом. наук.-практ. конф.: В 2 т. - Т. 2 / НАН Украши, 1н-т економши пром-стi. -Донецьк, 2008. - С. 41-51.
28. Лопушинський I. Формування нащонального менталiтету — нагальне завдання сучасно! украшсько1 держави / I. Лопушинський // Вюник Нацюнально! академп держаного управлiння при Президентовi Украши. — 2006. — № 3. — С. 207—213.
29. Коваленко Т. В. Особливосп впровадження сучасних управлшських технологш / Т. В. Коваленко // HR-менеджмент: проблеми, стратеги та перспективи: колективна монографiя / за заг. ред. I. Б. Швець. - Донецьк: ДВНЗ «ДонНТУ», 2013. - С. 66-74.
30. Хворостина О. Павло Шеремета: «Украш потрiбен сощальний реiнжинiринг» / О. Хворостина // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://lb.ua/economics/2016/10/03/ 346538_pavlo_sheremeta_ukraini_potriben.html
31. Глушко Т. П. Екожмчна теорiя наци у контекстi глобатзацшних процесiв (сощально-фiлософський аналiз) : дис. на здоб. наук. ступ. д-ра фшос. наук за спец. 09.00.03 - сощальна фiлософiя та фiлософiя юторп / Т. П. Глушко. - Ки!в. НПУ iм. М. П. Драгоманова, 2017. - 409 с.
32. Гриценко О. А. Менталггет як категорiя шститущонально1 теорн // Экономическая теория. - 2005. -№1. - С. 35-50.
33. Бшенко О. В. Менталггет як iнституцiональний чинник розвитку людського капiталу / О. В. Бшенко // 1нститущональний вектор економiчного розвитку : зб. наук. праць М1ДМУ «КПУ».- 2012.- Вип. 5(2).- С. 26-34.
34. Лусте О. О. Господарський менталггет як економiчна категорiя / О. О. Лусте // Економiчний форум. - 2013. - № 4. - С. 114-120.
35. Осецький В. Господарський менталггет як чинник розвитку шституцшного середовища / В. Осецький // Вюник Кшвського нащонального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Економiка. - 2013. - №12(153). - С. 75-79.
36. Фшшова Т. В. Професшний менталггет державних службовщв в Украш: технолопя формування : дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.03 / Т. В. Фшшова. - Одеський регюнальний ш-т держ. управлшня Нащонально1 академи держ. управлiння при Президентов! Украши. — О., 2006. — 198 с.
37. Доронiна М. С. Трудовий менталггет як предмет менеджменту / М. С. Доронша, Т. В. Голубева // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 161. - С. 90-95.
38. Лиманский А. А. Трудовой менталитет как предмет менеджмента / А. А. Лиманский // Бизнесинформ. - 2009. - №3. - С. 135-138.
39. Турило А. А. Економiчний менталггет i його роль в шновацшному розвитку тдприемства / А. А. Турило // Глобальш та нащональш проблеми економши. Микола!вський НУ м. В. О. Сухомлинського. - 2015. - Вип. 7. - С. 508-511.
40. Хаммер М. Реинжиниринг корпорации. Манифест революции в бизнесе / М. Хаммер, Дж. Чампи. - Издательство : «Манн, Иванов и Фербер», 2006. - 287 с.
41. Андибур А. П. Ментальний решжишринг як обов'язкова складова процесу управлшня змшами в соцiально-економiчних i галузевих системах / А. П. Андибур, М. М. Мельницький, Й. Ясшьска, В. П. Петренко // «Теорiя i практика стратегiчного управлiння розвитком галузевих \ репональних суспiльних систем». Матерiали У1-1 Мiжнародноl наук.-практ. конференцп (м. 1вано-Франк1вськ, 11-13 жовтня, 2017 року). - 1вано-Франк1вськ:, 2017. - С. 28-30.
