CC BY
81
МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 330.341.1:339.9 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.058
Сергш ¡ванович Кравченко,
канд. екон. наук, доцент, вще-президент "1нститут розвитку мiжнародноï сшвпращ" (МГО) 61863, Польща, м. Познань, вул. Казимира Великого, 24-26/1 E-mail : sergey. iv.kravchenko @gmail.com https://orcid.org/0000-0001-8391-0445
РЕГУЛЮВАННЯ НАЩОНАЛЬНО1' ШНОВАЦШНО!' СИСТЕМИ У ГЛОКАЛ1ЗАЦ1ЙНОМУ АСПЕКТ1
Розвиток нацюнальних шновацшних систем (Н1С) характеризуемся безл1ччю неод-норщних чинниюв 1з неочевидними каузальними зв'язками та невизначеною силою впливу на юнцевий результат. Ситуащя ускладнюеться турбулентшстю зовшшнього середовища, яка викликана процесами глобалiзацiï та становлення новоï iндустрiï. У зв'язку з тим, що шновацшна система краши трансформуеться в рамках певних наднацiональних умов та разом iз ними, запропоновано науково-практичний iнструментарiй регулювання Н1С у час-тинi обгрунтування сукупностi прiоритетних цiльових регуляторiв, на яю можливо ефек-тивно впливати в розрiзi всiх ïï складових з урахуванням глокалiзацiйного аспекту - мож-ливостi узгодження локальних характерних особливостей та глобальних тенденцiй.
Науково-методичний тдхщ базуеться на аналiзi 136 економж краш свiту в контекст моделi "quadruple helix", яка враховуе коеволюцшну взаемодiю всiх комплексiв Н1С. При цьому застосовано дедуктивний метод узагальнення, коли спочатку по розширенш сукуп-ностi показникiв виконуеться кластерний аналiз, а потiм на основi методiв генетичних ал-горитмiв, ранжування та Парето-селекцп обираються найбiльш вагомi для регулювання по-казники без втрати репрезентативной вибiрки.
Iдентифiковано чотири базових типи транснацiональних iнновацiйних систем (ТН1С), до яких з тим чи шшим наближенням можна вщнести всi нацiональнi макроекономiки у свт. Доведено, що вектори руху кожно!' окремо1' Н1С, з одного боку, е рiзноманiтними, з iншого - можуть значно обмежуватися специфiкою ïï типу ТН1С.
На прикладi Польщi обгрунтовано два пули показникiв-регуляторiв, яю рекомендовано для формування цшьових орiентирiв розвитку Н1С з урахуванням типових ïï особливостей та орiентацiï або на кластерного лщера, або на свiтового. Саме вони мають визначати iмперативи, на яю може ефективно впливати уряд у межах своïх функцiй та повноважень. У результат моделювання змiни вектора розвитку Н1С Польщi продемонстровано багато-аспектнiсть глокалiзацiï в iнновацiйнiй сфер^ узагальнено основнi локальнi реакцiï краш на глобальнi виклики.
Практична перспектившсть розробок полягае в можливостi здшснення варiативних аналiтико-прогнозних дослiджень напрямiв шновацшного розвитку окремоï краïни в розр> зi загальносвiтових i кластерних тенденцш.
Ключовг слова: iнновацiйна система, страль iнновацiй, глокалiзацiя, кластерний ана-лiз, цiльовi регулятори, вектор розвитку.
JEL: O11, 030, 0570
Сучасний перюд розвитку свiтовоï трансформацiями, якi значною мiрою по-економки характеризуеться глобальними в'язанi з дуальними проявами новоï про-
© C.I. Кравченко, 2019
-Економгка промисловостг ^^ Economy of Industry-
58 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 4 (88)
мислово'' революцп. Саме вона, маючи на мет прискорення eK0H0Mi4H0r0 розвитку та тдвищення якостi життя, е причиною турбулентности яка може радикально пере-творити свiт. Ti кра'ни, яю не зможуть вщ-повiсти на сучасш виклики, ризикують за-лишитися на узбiччi свiтового прогресу та, не набувши конкурентних переваг, отрима-ти тiльки новi проблеми [1]. Принципового значення в цiй боротьбi за виживання на-бувають нащональш iнновацiйнi системи (Н1С), ефективне функщонування яких по-кликане забезпечити умови для стрiмкого зростання всiх сфер громадського життя.
Проте для бшьшост кра'н можливос-тi адекватно впливати на складну шнова-цiйну систему е обмеженими як у ресурсному, так i в поличному аспектах, що обумовлюе пiдвищeння ступеня обгрунто-ваностi управлiнських рiшeнь щодо регу-лювання ïï розвитку. Значною мiрою це стосуеться формування прюритетних щ-льових орiентирiв, на яких необхщно кон-центрувати наявний потенщал у першу чергу. Ситуацiя ускладнюеться тим, що всi держави, незважаючи на унiкальнiсть i прагнення до суверештету, все бiльшою мiрою свщомо або вимушено приеднують-ся до глобальних процeсiв та потрапляють пщ вплив дiй транснацiональних акторiв. Таким чином, виходячи зi стану сучасного св^опорядку, успiшний розвиток шнова-цшно'' системи кра'ни може вiдбуватися лише за умов оптимального поеднання, з одного боку, локальное' нащонально'' спе-цифжи, партикуляризму та гeтeрогeнностi, а з шшого - глобалiзацiï, унiвeрсалiзму та гомогенности тобто врахування спeцифiки процесу глокалiзацiï.
Складнiсть проблеми iнновацiйного зростання, рiзноманiття та варiативнiсть драйвeрiв його забезпечення залежно вiд нащонально'' специфжи, а також турбу-лeнтнiсть змш на макрорiвнi створюють безмежне поле для дослщжень. Наявнi тео-ретико-методолопчш положення та прак-тичнi рекомендаци щодо розвитку Н1С ха-
рактеризуються широтою поглядiв, диску-сiйними моментами, а в деяких випадках -протирiччями, що в сукупностi з актуаль-нiстю питання пiдвищуe науковий штерес до нього.
Так, на думку засновниюв концепцiï Н1С К. Фрiмена та С. Meткалфа [2; 3], кож-на Н1С е унiкальною та неповторною, а Б. Лундвалл [4] уточнюе, що розробка за-гальноï теорiï iнновацiйних систем перед-бачае абстрагування вiд часу та простору, а отже, тдривае корисшсть концепцiï Н1С i як анал^ичного iнструменту, i як шстру-менту полiтики.
Iншi дослiдники, визнаючи базову концепцiю Н1С загалом, акцентують увагу на тому, що важливим аспектом шновацш-ноï системи е те, що вона трансформуеться не вщокремлено, а в час та просторi спе-цифiчним чином, зумовленим багатьма чинниками. Саме тому окремi дослщження присвячено виявленню загальних законо-мiрностей i спiльних зв'язюв у функщону-ваннi iнновацiйних систем, а також певно-му ïx групуванню. Наприклад, у роботах [5; 6] проаналiзовано структуру, дiяльнiсть та наявшсть спiльниx рис iнновацiйниx систем декшькох краш.
На увагу заслуговують роботи, в яких дослiджуеться поеднання глобальних i ло-кальних тенденцш, тобто глокалiзацiя [7; 8], у тому чи^ щодо iнновацiйниx проце-сiв. Так, у джерелi [9] розглянуто еволю-цiйний пiдxiд до розвитку транскордонних зв'язюв регюнальних шновацшних систем. Деякi автори поеднують локальний i гло-бальний пiдxоди до розвитку шновацш у межах концепци зворотних/реверсивних iнновацiй (reverse innovations) [10]. Iншi наполягають на тому, що недоцшьно роз-глядати iнновацiйнi процеси без урахуван-ня взаемодiï мшцевих учасникiв iз глоба-льними [11].
Не менш важливим i дискусшним питанням розвитку Н1С е ïï змют, структура та особливост функцiонування [12-14; 16]. При цьому останшм часом модель ус-
-Економжа npoMumoeocmi ^чт Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88)
тшних шновацш усе бiльшою мiрою асо-цiюeться з моделлю спiралi [17]. Так, пев-ного поширення набула концепщя трилан-ковох спiралi шновацш, у якш логiчно по-еднуються такi складовi, як "ушверси-тет", "бiзнес" та "держава" [18; 19]. 1х уточ-ненням/розвитком е чотириланкова страль iнновацiй, яка до вказаних складових додае ще одну не менш важливу - "громадянське суспшьство" [20; 21]. Зазначенi моделi, хо-ча i рiзняться за змштом, все ж мають на мет оптимiзацiю наповнення нащонально1 шновацшно1 системи.
У цшому погоджуючись iз безумов-нiстю багатогранного впливу суспiльства на шновацшний розвиток, слiд вiдзначити, що ефективнiсть функцiонування Н1С зна-чною мiрою обумовлена станом чотирьох основних взаемопов'язаних комплексiв (пiдсистем), якi формують у рамках кон-цепци quadruple helix едину екосистему: "науково-освiтнiй" (НО), "державно-поль тичний" (ДП), "виробничо-економiчний" (ВЕ) та "сощокультурний" (СК). При цьо-му змiна параметрiв функцiонування будь-якого iз зазначених комплексiв Н1С при реалiзацil нащонально1 полiтики позна-читься i на станi шших, i на загальному результатi. Тобто мае мшце мутуалiзм -ситуащя, при якiй ефективнiсть взаемоди важлива як для загального, так i для спшь-ного функцiонування вЫх комплексiв. Ви-ходячи з цього регулювання розвитку Н1С необхiдно розглядати не в розрiзi окремих ll комплексiв, а в рамках коеволюцшного характеру хх взаемоди.
Метою статт е розробка наукового пiдходу до обгрунтування сукупностi прю-ритетних цшьових регуляторiв Н1С, на якi можливо ефективно впливати за допомо-гою заходiв полiтики, в розрiзi концепци "quadruple helix" з урахуванням глокалiза-цiйного аспекту - можливостi узгодження локальних характерних особливостей i глобальних тенденцiй.
Дослiдження спираеться на гшотезу про iснування декiлькох характерних типiв транснацiональних iнновацiйних систем
(ТН1С), до яких з тим чи шшим наближен-ням можна вщнести всi нацiональнi макро-економiки св^. При цьому слiд зазначити, що внаслщок складностi проблеми та рiз-номанiтностi цiлепокладання авторiв iсну-ючi науковi доробки не е ушверсальними, мають певнi обмеження та напрями вдос-коналення. Саме тому в контекст даного дослщження передбачаеться використання авторського пiдходу до iдентифiкацil базо-вих типiв транснацiональних iнновацiйних систем [22].
Запропонований науково-методичний пщхщ базуеться на аналiзi економiк кра1н свiту в контекст моделi "quadruple helix", яка враховуе коеволюцшну взаемодiю всiх елементiв спiралi (комплексiв Н1С). При цьому використовуеться дедуктивний метод узагальнення, коли спочатку по розши-ренiй сукупност показникiв виконуеться кластерний аналiз, а потм обираються найбiльш вагомi для регулювання показни-ки. Доцiльнiсть такого пщходу обгрунто-вана метою не просто аналiзувати класте-ри, а навчити нейромережу розпiзнавати iнновацiйнi системи. Тобто йдеться про те, щоб за вагомими показниками визначати, до якого кластера належить Н1С тех чи ш-шо! кра1ни, а потм, моделюючи регуляцiй-ний вплив саме на цi цiльовi орiентири, об-грунтовувати полiтику розвитку певно1 кра1ни.
Для формування репрезентативно1 вибiрки кра1н i показникiв, що характеризуют усi комплекси Н1С, як основу вико-ристано бази даних трьох глобальних iнте-гральних iндексiв: "Глобальний iндекс iн-новацiй" (The Global Innovation Index) мiж-народно1 бiзнес-школи INSEAD [23]; "1н-декс глобально1 конкурентоспроможностi" (The Global Competitiveness Index) Всесв№ нього економiчного форуму [24]; "1ндекс людського розвитку" (Human Development Index), розроблений у рамках ПРООН [25]. Крiм того, застосовано шформацшш бази 1нституту статистики ЮНЕСКО, Мiжна-родного енергетичного агентства, Програ-ми сприяння управлiнню енергетичним
- Економжа npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
сектором Св^ового банку, 1нтернет-ресур-су Travel Weather Averages та iH.
Перевагами використання наведених джерел е: достатнш рiвень довiри у прак-тиюв i науковцiв; охоплення дослщження-ми довгострокового перюду та широка гео-графiя кра!н; щорiчне оновлення шформа-цп. Основний недолiк, властивий багатьом пщходам, - широке використання експерт-них оцiнок i результатiв сощолопчних опитувань.
Сформована вихiдна вибiрка мiстить 136 кра!н, стан шновацшно! системи кож-но! з яких визначае 148 кшькюних i якiсних показникiв.
Досягнення зазначено! мети роботи передбачае виршення таких завдань:
1. 1дентифжащя сттких кластер1в, що вгдповгдають певним типам трансна-цюнальних тновацшних систем. Кластери-защя початково! вибiрки кра!н здшснюеть-ся за методом Ворда, який мiнiмiзуе внут-рiшньогрупову дисперсiю. Для точного визначення кiлькостi кластерiв використо-вуеться функцiонал якостi - сума квадратв вiдстаней до центру кластерiв. Для уточ-нення змiсту початково! вибiрки кра!н ви-користовуеться метод генетичних алгорит-мiв, який дозволяе на основi всiх показни-кiв (попередньо нормалiзованих) вiдсiяти кра!ни, якi е найменш значущими для фор-мування кластерiв. Iдентифiкацiя базових типiв ТН1С здiйснюеться на базi оптишзо-вано! вибiрки кра!н. При цьому для аналiзу досягнень рiзних кра!н (з метою об'ективь заци) використовуються результати трьох загальновизнаних у свт рейтингiв, данi яких адаптоваш до вiдповiдних вибiрок кра!н: стандартизоваш та узагальненi в ш-тегральний показник (бiльш детально в робот [26]):
N = //GnfxGClfxHDlf , (1) де GII* - стандартизоване значення GII-рейтингу (2019 р.) для i-! кра!ни;
GCI* - стандартизоване значення GCI-рейтингу (2019 р.) для i-! кра!ни;
HDI* - стандартизоване значення HDI-рейтингу (2018 р.) для i-ï краши.
2. Формування оптимального пулу регулятор1в розвиту Н1С зггдно з концепщ-ею "quadruple helix". Вiдбiр основних па-раметрiв, як можуть бути покладеш в основу формування цшьових орiентирiв роз-витку шновацшноИ системи, виконано в декiлька етатв. Перший крок - за методом генетичних алгоритмiв початкова вибiрка iз 148 показникiв скорочуеться шляхом ввд-сiювання тих чинникiв, якi мали незначний вплив при розпiзнаваннi базових титв ТН1С (iдентифiкацiï кластерiв).
Подальшим критерiем оптимiзацiï пулу показникiв е матрична вщстань мiж аналiзованим об'ектом (далi слiд розумiти Н1С окремоИ краши) i об'ектом порiвнян-ня - орiентиром (далi слiд розум^и центр пiдкластера, який задля обгрунтованост включае Н1С трьох краïн-лiдерiв). Перед-бачаеться, що сукупнiсть генетично ввдб-раних показникiв рiзнобiчно характеризуе результатившсть функцiонування кожно1' Н1С окремо та досить об'ективно визначае ïï розташування вiдносно iншиx. Тобто матрична вщстань мiж об'ектами може ви-ступати iнтегральною мiрою Их порiвняння: чим менше величина зазначеноИ вiдстанi, тим бшьше сxожi об'екти, що зютавляють-ся.
При цьому не вс попередньо ввдб-ранi показники однаково впливають на вщ-стань мiж аналiзованим об'ектом та цшьо-вим орiентиром. Як параметр для подаль-шого вiдсiювання використано розрахун-ковий ваговий коефщент ( ki )
, V —leader,
(ZX - Z1 )2
k:
ZL(ZX- Z1eader)
(2)
де
ZX -
стандартизоване значення аналь
зованого i-го показника по краlнi;
—leader
Zi - середне арифметичне стандар-тизованих значень i-го показника за пщ-кластером краïн-лiдерiв;
2
-Економта промисловост1 ^^ Экономика промышленности-
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 61
n - загальна кшьюсть пoкaзникiв вибip-
ки.
Iдeя пoлягae y визнaчeннi гоказниюв, якi нaйбiльш cильнo piзнятьcя вщ cepeднiх знaчeнь цiльoвoгo opieнтиpa, a^e caмe всни здaтнi зaбeзпeчити значж нaближeн-ня aнaлiзoвaнoгo oб'eктa (HIC) дс ньсгс. Вихсдячи з ^oro на дpyгoмy кpoцi вci то-казники, якi вiдiбpaнo згiднo з ^^тачним aлгopитмoм, paнжyютьcя за вeличинoю ва-гових кoeфiцieнтiв вiд мaкcимaльнoï вeли-чини дo мiнiмaльнoï.
Остаточ^ змeншeння вибipки дo o^ тимaльнoгo poзмipy здiйcнюeтьcя згiднo з ^инцишм Пapeтo (y нaйбiльш зaгaльнoмy виглядi цe eмпipичнe пpaвилo фopмyлю-eтьcя так: "20 % зycиль дають 80 % peзyль-тату, а iншi 80 % зycиль - лишe 20% pe-зультату"), який y датому випадку пepeд-бaчae вiдciювaння пoкaзникiв iз низькими знaчeннями вaгoвих кoeфiцieнтiв. У зв'язку з цим на тpeтьoмy кpoцi фopмyвaння йпти-мaльнoгo пулу peгyлятopiв вiдбиpaeтьcя така кiлькicть пoкaзникiв iз бшьшим зна-чeнням ( kt ), щйб дocягти вeличини, piвнoï 0,8^ к,.
Ha пiдcтaвi oдepжaнoï cyкyпнocтi го-кaзникiв-чинникiв yзaгaльнюютьcя цiльoвi opieнтиpи poзвиткy HIC (iмпepaтиви) y клacтepнoмy i зaгaльнocвiтoвoмy вeктopaх poзвиткy кpaïни, тoбтo з ypaхyвaнням то-eвoлюцiï eлeмeнтiв cпipaлi та глoкaлiзaцiй-нoгo acпeктy poзвиткy cвiтoвoï eкoнoмiки.
У peзyльтaтi клacтepнoгo aнaлiзy iз 13б кpaïн cвiтy вiдпoвiднo дo 148 гоказни-кiв, щo хapaктepизyють HIC кoжнoï, згiднo з гpaфiкoм зв'язкiв (пoкpoкoвих вiдcтaнeй) виoкpeмлeнo вщ 4 дo б клacтepiв - тишвих гpyп HIC. Пpи цьoмy для poзбиття на 4 клacтepи фyнкцioнaл якocтi дopiвнюe 255, 5 клacтepiв - 235, 6 клacтepiв - 254, тoбтo cлiд виoкpeмити п'ять клacтepiв. Гeнeтич-ний вiдбip дoзвoлив виявити 95 хapaктep-них для фopмyвaння клacтepiв кpaïн cвiтy, piзних за piвнeм eкoнoмiчнoгo poзвиткy та peгioнaми poзтaшyвaння.
CAP Гoнкoнг, Kитaй, Kaтap, Ciнгaпyp та Об'сднаш Apaбcькi Eмipaти e ^титови-ми пpиклaдaми нaцioнaльних iннoвaцiйних cиcтeм. За даними Miжнapoднoгo валютто-гo фйнду (МВФ) [27] цi кpaïни вхoдять дo пepeлiкy найбагатших eкoнoмiк cвiтy, ви-coкi пoкaзники eфeктивнocтi яких дocягa-ютьcя шляхoм oтpимaння дoхoдiв peнтнoгo типу. Тoмy цeй raaCTep (як клacтep багатих нeiннoвaцiйних ^arn) виключeнo з так-coнoмiï бaзoвих типiв нaднaцioнaльних íh-нoвaцiйних cиcтeм. Oтжe, iдeнтифiкoвaнo 4 хapaктepних бaзoвих типи THIC (табл. 1).
^и oптимiзaцiï пepeлiкy peгyлятopiв y peзyльтaтi гeнeтичнoгo yciчeння з 148 шказниюв пoчaткoвoï вибipки зaлишeнo 86. ïх aнaлiз cвiдчить пpo тaкe:
ш^и тe, щo бyдь-якi yмoви для oкpeмoгo вiдбopy пoкaзникiв y тожну з чй-тиpьoх взaeмoпoв'язaних пiдcиcтeм HIC нaвмиcнo нe cтaвилиcя, в гeнeтичнo yciчe-нiй вибipцi мають мicцe пoкaзники, якi ха-paктepизyють yci вищeвкaзaнi кoмплeкcи. Так, нayкoвo-ocвiтнiй кoмплeкc хapaктepи-зують 13 гоказниюв, виpoбничo-eкoнoмiч-ний - 23, дepжaвнo-пoлiтичний - 34, a co-цioкyльтypний - 1б, щo вiдпoвiдae ^введ-нoшeнню пoкaзникiв y пepвиннiй вибipцi (Pиc. 1);
oдepжaнy в peзyльтaтi yciчeння ви-бipкy пoкaзникiв мoжнa вважати peпpeзeн-тaтивнoю, пpoтe надто гpoмiздкoю, тoбтo тaкoю, щo пoтpeбye пoдaльшoгo cкopoчeн-ня.
Як ^иклад для дeмoнcтpaцiï зaпpo-пoнoвaнoгo нayкoвo-пpaктичнoгo пiдхoдy oбpaнo Пoльщy - oднy з eвpoпeйcьких ^а-ïh, яка вхoдить дo пepeлiкy 50 ^ащих íh-нoвaцiйних кpaïн, щo збepiгaють вiднocнo cтaбiльнi peйтинги [23]. Eкoнoмiкa Пoльщi e coцiaльнo opieнтoвaнoю pинкoвoю era-нoмiкoю, шocтoю за вeличинoю в GC та нaйбiльшoю cepeд кoлишнiх члeнiв cхiднo-гo блoкy i нoвих члeнiв GC [29]. OECP та МВФ, oцiнюючи тeмпи зpocтaння пoльcь-кoï eкoнoмiки пopiвнянo з iншими eвpo-пeйcькими кpaïнaми, дають Пoльщi 1 та 2 мшця вiдпoвiднo [30].
- Екoнoмiкa npoмuслoвoстi ^^ Economy of Industry
Таблиця 1 - Характе
ристика базових тишв ТН1С 1
Тип i назва ТН1С
Перелiк кра1н та рейтинг за (N1)
Загальна характеристика
"А"
Розвинуп краши з шститутами переваж-но iнклюзивного типу
Швейцарш 0,97
США 0,94
Швецiя 0,94
Шдерланди 0,92
Великобританiя 0,91
Шмеччина 0,90
Фiнляндiя 0,89
Данiя 0,88
Япошя 0,85
Республiка Корея 0,84
Канада 0,84
Iрландiя 1зра1ль Норвегiя Францiя Австралiя Люксембург Iсландiя Австрiя Нова Зеландiя Естонiя Мальта
0,84 0,84 0,82 0,82 0,81 0,80 0,79 0,78 0,78 0,72 0,70
Високоефективний тип Н1С -за показниками науково-освiтнього комплексу, еко-номiчноl ситуацп та шститу-цiйного середовища поадае першi мiсця, за розвитком со-цiокультурного середовища -друге. Краши цього типу займають першi позици в рейтингу найбiльш шнова-цшних економiк свiту [27]
"В"
Краши, що розвива-ються, зi змшаними екстрактивно-iнклюзивними шсти-тутами iз сильно ви-раженою соцюкульту-рною складовою (пе-реважно мусульмансь-кого та буддшсько-iндуlстського типiв)
Китай 0,70 Та1ланд 0,53 Саудiвська Ара^ 0,50 Кувейт 0,47 Бруней Даруссалам 0,45 Бахрейн 0,44 Оман 0,44 Панама 0,42 Маврикш 0,42 Iндiя 0,42 Азербайджан 0,38 Iндонезiя 0,37 _Йорданiя 0,36
Помiрно ефективний тип Н1С - за рiвнем розвитку науко-во-освггнього комплексу по-сiдае трете мкце, зпдно з виробничо-економiчною та державно-полп'ичною класи-фiкацiйними ознаками - дру-гi мiсця, за рiвнем соцюкуль-турного розвитку - перше
"С"
Розвинутi краши та краши, що розвива-ють-ся, зi змшаними екстрактивно-iнклюзивними шсти-тутами iз сильно ви-раженою неформальною складовою (у т.ч. пострадянського типу)
1спатя 0,73
Чехiя 0,72
Iталiя 0,69
Португалiя 0,65
Польща 0,61
Латвiя 0,61
Словаччина 0,61
Угорщина 0,61
Грецiя 0,55
Ро^ Румунiя Хорватiя Чорногорiя Грузiя Сербiя Украша Вiрменiя Монголiя
0,54 0,51 0,51 0,50 0,48 0,47 0,45 0,43 0,40
Менш ефективний тип шно-вацшно! системи - переваж-но поадае передостанне трете мкце за вама класифша-цiйними ознаками, за винят-ком науково-освiтнього комплексу (друге мкце)
"Б"
Краши, що розвива-ються, з шститутами переважно екстракти-вного типу
Мексика 0,49
Туреччина 0,49
Коста-Ржа 0,49
Фiлiппiни 0,44
В'етнам 0,44
Бразилiя 0,43
1ран 0,42
Аргентина 0,42 Швденна Африка 0,41
Марокко 0,36
Тринвдад i Тобаго 0,34
Лiван 0,34 Домшканська
Республiка 0,33
Кенiя 0,29 Сгипет, Араб-
ська Реcпублiка 0,28
Парагвай 0,27
Намiбiя 0,23
Сальвадор 0,21
Гондурас 0,21
Камбоджа 0,21
Алжир 0,20
Гана 0,19
Пакистан 0,18
Бангладеш 0,14
Нiгерiя 0,12
Шкарагуа 0,08
Малавi 0,06
Малi 0,06
Низькоефективний тип шно-вацшно! системи - поадае останне четверте мюце за вама класифiкацiйними ознаками
1 Складено автором.
-Економжа промисловостi Экономика промышленности
КБЫ 1562-109Х Есоп. ргот81. 2019, № 4 (88)
□ сощокультурний комплекс
□ науково-осв^нш комплекс
□ виробничо-економiчний комплекс
□ державно-полiтичний комплекс
86 показниюв
148 показниюв Складено автором.
Рисунок 1 - Структура сукупност1 показниюв (до та п1сля генетичного ус1чення внб1ркн)
Згщно з одержаною таксоном1ею транснащональних/наднащональних шно-вацшних систем [22] Польща належить до кластера "Розвинеш кра!ни 1з сильними неформальними шститутами, у т.ч. постра-дянського типу", у який входять ще 17 кра-!н. Це кластер кра!н Швденно! та Швденно-Схщно! Свропи, який включае колишш пострадянсью кра!ни з господарською ети-кою непротестантського типу та стшкими неформальними шститутами (корупщя, маф1я та ш). У традицшнш штерпретаци вщ Св1тового банку вони сшвставш як з економ1чно розвинутими крашами (Ггал1я, 1спашя, Чех1я та ш), так I з крашами 1з се-редшм р1внем розвитку, а також крашами з р1внем розвитку нижче середнього I слаб-кими шновацшними системами (Груз1я, В1рмешя та ш).
За рейтингом (№) Польща посщае 31 м1сце з анал1зованих 95, пропустивши вперед ус кра!ни ТН1С типу А, частину кра!н ТН1С свого типу та одну кра!ну ТН1С типу В - Китай. На тл1 кра!н свого кластера Польща е п'ятою з 18.
З урахуванням того, що регулювання шновацшного розвитку нащонально! еко-номши 1зольовано е концептуально обме-женим, осюльки залишае без уваги такий важливий аспект, як особливост прояву
специфши певного типу ТН1С, як вщправ-на точка для другого етапу вщсшвання показниюв окремо анал1зуеться два цшьо-вих ор1ентири - можлив1 вектори розвитку Н1С Польщ1 (рис. 2).
Анал1з одержаних за вар1антом "Польща у своему кластер^' даних демон-струе, що не вс з 86 показниюв мають од-накову "вагу" (величину к,), тобто не вс однаково впливають на розташування Н1С Польщ1 вщносно усередненого лщера. Це, разом 1з нер1вним розподшом юлькост показниюв м1ж класифжацшними групами (НО, ДП, ВЕ та СК), зумовлюе р1зний вплив кожно! групи на юнцевий результат. Так, якщо "вагу" вс1х показниюв прийняти за 100%, то внесок показниюв за р1зними комплексами тсля уЫчення становить: 52% - для державно-пол1тичного, 23% -виробничо-економ1чного, 20% - сощокуль-турного та 5% - для науково-осв1тнього.
Отже, основний вплив (понад 70%) на просування Н1С Польщ1 до усередненого лщера власного кластера мае шститу-цшне здоров'я держави та стан виробничо-економ1чного комплексу, а суспшьство з наукою та осв1тою вщ1грають принципову роль обов'язкових компонент устху функ-щонування Н1С.
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/
Тип ШГС
70
Ocнoвний вeктop - для б№ш чiткoгo poзyмiння типoвoï cпeцифiки - мaтpичнa вiдcтaнь мшж HIC Пoльщi та цeнтpoм пiдклacтepa, який cклaдaeтьcя з тpьoх кpaïн-лiдepiв (4eáa, Icпaнiя, Iтaлiя - див. табл. 1), mo нaлeжaть дo oднaкoвoгo з нeю типу ТЛЮ;
дoпoмiжний вeктop - зyмoвлeний дeмoнcтpaцieю пpaгнeння нaблизитиcя дo cвiтoвих лiдepiв - ма-тpичнa вiдcтaнь мшж HIC Пoльщi та цeнтpoм пiдклacтepya, який cклaдaeтьcя з тpьoх RpaiH - cвiтoвих ль дepiв (Швeцiя, Швeйцapiя, CШA - див. табл. 1), rno вхoдять дo iншoгo типу THIC.
Cклaдeнo aвтopoм.
Ржушк 2 - Вiзyaлiзaцiя рпних векто|мв розвитку HIC Польщi
Ocтaтoчнe змeншeння вибipки дo o^ тимaльнoгo poзмipy пicля Пapeтo-ceлeкцiï здiйcнeнo в мeжaх ycieï вибipки токазни-кiв, a He oкpeмих пiдcиcтeм HIC. Так, y ви-падку "Пoльщa y cвoeмy клacтepi" кшь-
кicть токазниив
цiльoвих opieнтиpiв cклaдae 18 ^ва чacтинa табл. 2).
Узaгaльнeння oдepжaнoï iнфopмaцiï пpo cтaн piзних кoмплeкciв HIC Пoльщi в poзpiзi cвoгo типу THIC дoзвoляe cтвepд-жувати пpo тaкe:
Пoльщa вiдcтae вщ oбpaзy ycepeднe-нoгo лiдepa y cвoeмy клacтepi пpaктичнo за
вЫма пoкaзникaми (за виняткoм "Piвня бeзpoбiття" i "Biдвoлiкaння дepжaвних то-штв");
нaйбiльш вaгoмими пoкaзникaми, якi "вiдпoвiдaють" за cyттeвe нaближeння дo ^a^ep^ro opieнтиpa, e: "Kiлькicть мicць, oхoплeних cepтифiкaтaми ISO 9001", "Ха-pa^ep кoнкypeнтнoï пepeвaги" та "Piвeнь caмoгyбcтв cepeд чoлoвiкiв, на 100 тж. чoл.", пpи цьoмy ïx вeличинa тpaдицiйнo He на кopиcть ^льщц
значна чacтинa цiльoвиx пoкaзникiв нaлeжить дo гpyпи дepжaвнo-пoлiтичнoгo
-Екoнoмiкa npoмuслoвoсmi ^■т' Экoнoмuкa npoMbirnnemocmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88)
комплексу, що свщчить про нижчий рiвeнь eфeктивностi соцiально-eкономiчних шсти-тутiв;
у процес Парето-селекци вiдсiялися практично вс показники групи науково-освiтнього комплексу, що скорше свiдчить не про низьку роль науки та осв^и, а про меншу прiоритeтнiсть змш у цьому напря-мi для досягнення рiвня розвитку усеред-неного лщера свого типу ТН1С.
Очшувано, що рeалiзацiя iншого альтернативного варiанта, пов'язаного зi змь ною вектора розвитку Н1С Польщi з кластерного на св^овий (орiентир на усередне-ного свiтового лщера), призведе до шших рeзультатiв - кшьюсть показникiв - цшьо-вих орiентирiв складатиме 26 (права части-на табл. 2).
Узагальнюючи одержану iнформацiю про стан рiзних комплeксiв Н1С Польщi та перспективи в розрiзi iншого типу ТН1С, слiд вiдзначити, що:
знадобляться свщомо бiльшi зусилля як у забезпеченш вже досягнутих результа-тв, так i в змiнi структури прiоритeтних напрямiв розвитку (наприклад, на вiдмiну вiд Польщi, усереднений св^овий лiдeр мае кiлькiсть патeнтiв на 1 млн чол. насе-лення в 26,4 раза бiльшe, внутршнш кредит приватному сектору - у 2,66 раза, фж-сованих широкосмугових пiдписок - у 2,12 раза тощо);
значно змiняться структура та змшт найбiльш вагомих показниюв (за групами) - на перше мюце вийдуть мСтупiнь пщго-товки персоналу", "Яюсть загально' шфра-структури", "Ефeктивнiсть антимонопольно' полiтики";
з пулу найбшьш прiоритeтних орiен-тирiв повнiстю вiдсiеться соцiокультурний комплекс, що скорше свiдчить про меншу прюритетшсть цього елемента спiралi в разi орiентацiï на свiтових лiдeрiв, а не про низьку значущють добробуту суспшьства;
трансформуються акценти в най-бiльш прeдставницькiй групi показниюв дeржавно-полiтичного комплексу, напри-
клад, з'являться такк "Спiвпраця у трудо-вих вщносинах", "Суспiльна довiра до по-лiтикiв", "Здатнiсть кра'ни залучати талан-ти", "Здатнiсть кра'ни збeрiгати талант", "Наявшсть венчурного капiталу", "Вплив оподаткування на стимули до працi" тощо;
з'являються у великш кiлькостi (5) показники науково-осв^нього комплексу, що пщтверджуе безумовну важливiсть внеску науки й осв^и в забезпечення свь тового лщерства.
Одeржанi в обох випадках пули по-казникiв-рeгуляторiв рекомендуеться ви-користовувати для формування цiльових орiентирiв подальшого розвитку Н1С Польщi з урахуванням ïï налeжностi до базового типу ТН1С "С" та орiентацiï або на кластерного лщера, або на св^ового. Саме щ сукупностi рeгуляторiв мають визначати iмпeративи, на якi може ефективно вплива-ти уряд у межах сво1х функцiй та повнова-жень. У випадку iз Польщею певна частина чинниюв (9 показникiв, об'еднанi та видь лeнi жирним шрифтом у табл. 2) е спшь-ними для обох вeкторiв розвитку Н1С -внутрiшньокластeрному та свiтоорiентова-ному, що обумовлюе обгрунтовашсть формування шших комбшованих варiантiв роз-витку.
Висновки. Спeцифiчна та складна природа Н1С - неявно оформленого шсти-туту, який побудовано на взаемоди рiзних складових та постiйно трансформуеться разом iз мiнливим середовищем, зумовлюе чималу кiлькiсть нeоднорiдних впливових чинникiв iз невизначеними властивостями, неочевидними каузальними зв'язками та невизначеною силою впливу на кшцевий результат. Виходячи з того, що можливост ефективно впливати на такi складнi систе-ми обмежеш, проблема обгрунтування цiльових орiентирiв розвитку Н1С е актуальною та заслуговуе на увагу. Висуну-то гшотезу про нeобхiднiсть концентраци зусиль на основних напрямах розвитку Н1С з урахуванням коeволюцiйного взае-мозв'язку вах основних ïï комплeксiв й
- Економжа npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
Таблиця 2 - Пщсумков1 внб1ркн показникш - ц1льовнх ор1снтнр1в для Н1С Польщ1
Лвдери кластера Польща К Показники* К Польща Св1тов1 лвдери
Патенти, заяв на 1 млн чол. 4,87 10,46 276,64
4,81 4,17 1,01 Яккть науково-досл1дннх установ, бал1в 1,35 4,17 6,10
28,16 11,12 1,51 Вироблення вщновлюва-но! електроенерги, % в1д загального виробгтку Ствпраця м1ж ун1версите-том 1 промисловютю в НДДКР, бал1в 2,74 3,22 5,53
41,64 16,36 4,71 М1жнародний туризм, шльшсть прильопв, млн Витрати компанш на НДДКР, бал1в 2,17 3,40 5,63
89,84 54,24 1,16 Загальний державний борг, % ВВП Ступ1нь пвдготовки персоналу, бал1в 1,48 3,96 5,49
53,67 40,40 0,97 Загальна ставка податку, % прибутку Як1сть системи освгга, бал1в 1 ,3 9 3,61 5,47
6,55 4,51 2,17 Внтратн на охорону здоров'я, % в1д ВВП 1,57 4,51 9,07
90,51 52,34 1,26 Внутр1шн1й кредит приватному сектору, % в1д ВВП 0,95 52,34 139,17
12,43 30,50 6,54 Р1вень самогубств серед чоловшв, на 100 тис. чол. Як1сть загально! 1нфра-структури, бал1в 1,06 4,25 6,17
13,24 7,36 1,86 Р1вень безробптя, % робо-чо!сили Як1сть дор1г, бал1в 1,42 4,10 5,98
26,89 19,05 1,61 Фшсоваш шнрокосмугов1 тдпнскн, на 100 чол. 1,76 19,05 40,55
4,71 4,07 1,31 Можлнвосп для 1нновац1й, бал1в 1,55 4,07 5,88
4,29 3,75 1,19 Контроль м1жнародного пошнрення, бал1в 1,71 3,75 5,44
5,15 4,09 2,38 Над1йн1сть полщейських служб, бал1в 1,14 4,09 6,01
3,05 3,76 0,97 В1двол1кання державннх коштш, бал1в 1,27 3,76 5,89
4,66 3,03 6,60 Характер конкурентно! перевагн, бал1в 3,53 3,03 6,15
81558,44 7520,00 8,40 ISO 9001, к1льк1сть м1сць, охоплених сертифшатами Фаворитизм у р1шеннях дер-жавних чиновнишв, бал1в 2,60 2,84 5,39
18696,22 2259,67 5,43 ISO 14001, к1льк1сть мюць, охоплених сертифшатами Сп1впраця у трудових в1д-носинах, бал1в 2,18 4,27 5,93
83,34 58,87 1,27 Моб1льш широкосмугов1 тдписки, на 100 чол. Сусп1льна дов1ра до поль тик1в, бал1в 3,01 2,26 5,47
Здатн1сть кра!ни залучати таланти, бал1в 2,20 2,52 5,22
Етична поведшка ф1рм, бал1в 2,39 3,92 6,01
Здатн1сть кра!ни збертати талант, бал1в 1,98 3,17 5,39
Ефективн1сть антимонопольно! полтшки, бал1в 1,24 3,96 5,44
Наявн1сть венчурного кат-талу, бал1в 1,13 2,82 4,22
Вплив оподаткування на стимули до прац1, бал1в 1,10 2,83 4,35
Витончешсть покупця, ба-л1в 1,09 3,39 4,71
Складено автором.
* - формулювання зпдно з джерелом [23].
УмовнI позначення:
_ - група показник1в "науково-освггаього комплексу";
_ - група показнишв "виробничо-економ1чного комплексу";
_ - група показнишв "державно-полггичного комплексу";
_ - група показнишв "соцюкультурного комплексу".
-Економжа промисловостi Экономика промышленности
ЙБЫ 1562-109Х Есоп. ргот181. 2019, № 4 (88)
оптимальному поеднанш локальноï специ-фiки i транснацiональних особливостей функцiонування.
Iдeнтифiкованi чотири базових типи ТН1С мають стшю характeрнi особливостi, у деяких випадках - ушкальш внаслiдок рiзних обставин. Контури кожного типу рeальнi, але надзвичайно широкi та гнучкi, допускають перетин з iншими й обумов-люють бeзлiч варiантiв розвитку для кож-ноï нацiональноï iнновацiйноï системи. Отже, вектори руху кожноï окрeмоï Н1С, з одного боку, рiзноманiтнi, з iншого - мо-жуть значно обмежуватися спeцифiкою конкретного типу THIC, до якого вона на-лежить. Тобто регулювання iнновацiйного розвитку нацiональноï eкономiки iзольова-но е концептуально неповним й обмеже-ним, що не дае повноï картини ïï ефектив-ностi, передумов i потенщалу для розвитку.
Як свщчить аналiз досвiду Польщi, у разi пeрeорiентацiï певно1' Н1С на шший тип ТН1С нeобхiдно буде мобЫзувати значно бiльшe рeсурсiв i зусиль, нiж у ви-падку зi змiцнeнням позицiй серед краш свого типу (кластера). Ця складнiсть обу-мовлена не тiльки та не стшьки недостат-ньою eфeктивнiстю функцюнування пeвноï Н1С, скiльки приналeжнiстю до шшого типу ТН1С. При цьому не виключено, що певш характeрнi особливостi рiзних типiв часом невщтворюваш через рiзнi обстави-ни (ресурсш, просторово-iсторичнi тощо).
Моделювання змши вектора розвитку Н1С з одного типу ТН1С на шший також демонструе багатовекторшсть i складшсть глокалiзацiï як можливостi узгодження ло-кальних характерних особливостей, влас-тивих окрeмiй HIC, i глобальних, напри-клад, притаманних iншому типу THIC, який е бiльш ефективним в шновацшнш сфeрi.
Виходячи з вищезазначеного й уза-гальнюючи можливi прояви глокалiзацiï в iнновацiйнiй сфeрi, можна сформулювати
дeкiлька видiв локальних реакцш держав на глобальнi виклики:
максимальна вщкритють i сприйнят-ливiсть щодо дп глобальних тeндeнцiй та шститутв;
забезпечення спiвiснування локаль-ноï специфши з глобальними тeндeнцiями без будь-якого значного взаемовпливу та iнтeграцiï;
трансформащя глобальних тeндeнцiй шляхом сильноï локальноï рeакцiï;
захист локальноï спeцифiки вщ гло-балiзацiйних процeсiв;
рeгiоналiзацiя у виглядi створення наднацiональних об'еднань нового типу.
При цьому вибiр того чи шшого виду реакцп в сучасному свт обумовлений рiз-ними чинниками, iнодi навiть суперечли-вими, але ва вони можуть бути експлшо-ванi крiзь призму теори глокалiзацiï.
Запропонований науково-практичний пiдхiд до оптимiзацiï вибiрки рeгуляторiв спрямований на встановлення прийнятних i досяжних цiльових орiентирiв перспективного розвитку HIC у розрiзi всiх його комплeксiв. Характерними особливостями, що вiдрiзняють його вщ наявних, е вико-ристання дедуктивного методу узагальнен-ня шформацп, поеднання мeтодiв генетич-них алгоритмiв та кластерного аналiзу для одержання вибiрки HIC, варiативноï за рiв-нем eкономiчного розвитку, гeографiчним розташуванням i домiнуючими iнститута-ми (шклюзивними, змiшаними екстрактив-но-iнклюзивними й екстрактивними, а та-кож формальними i неформальними).
Обмеженнями дослiджeння е необ-хiднiсть залучення "великих даних" для аналiзу й умовнiсть розпод^ показникiв мiж рiзними комплексами HIC, розмитiсть та рухомiсть у довгостроковому пeрiодi меж мiж рiзними типами THIC, варiатив-нiсть кiнцeвого набору прюритетних регу-ляторiв залежно вщ обраноï стратeгiï розвитку (кластерного чи загальносв^ового). Проте частина вказаних обмежень компен-
- Економжа npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
суеться навчанням нейронно1' мережi роз-тзнавання титв ТН1С.
Практичш перспективи запропонова-ного шструментарш полягають у можли-вост здшснення вар1ативних анал^ико-прогнозних дослщжень щодо обгрунтуван-ня оптимальних напрям1в подальшого ш-новацшного розвитку окремох' краши в роз-р1з1 загальносв^ових i кластерних тенден-цш.
Л1тература
1. Вишневський В.П., Князев С.1. Як пiдвищити готовнiсть промисловост Укра-1'ни до смарт-трансформацiй. Наука та т-новащ. 2018. Т. 14, № 4. С. 55-69. doi: https://doi.org/10.15407/scin14.04.055
2. Freeman С. Technological Infrastructure and International Competitiveness. 1982. URL: http://redesist.ie.ufrj.br/globe lics/pdfs/GL0BELICS_0079_Freeman.pdf (дата звернення: 30.08.2019).
3. Metcalfe S. The Diffusion of Innovations: An Interpretative Survey. Technology and Economic Theory. Dosi G. et al. (Eds.) London: Pinter, 1988. P. 560-589.
4. Lundvall В.-А. National Innovation Systems - Analytical Concept and Development Tool. Industry and Innovation. 2007. Vol. 14, № 1. P. 95-119.
5. Balzat M., Pyka A. Mapping national innovation systems in the 0ECD area. International Journal of Technology and Globalisation. 2006. Vol. 2, № 1-2. P. 158-176.
6. Godinho M., Mendonça S., Pereira T. Towards a taxonomy of innovation systems. Working Papers Department of Economics. 2005/13, ISEG - Lisbon School of Economics and Management, Department of Economics, Universidade de Lisboa.
7. Enright M-J. The Globalization of Competition and the Localization of Competitive Advantage: Policies towards regional clustering. In N. Hood, S. Young (eds.). The Globalization of Multinational Enterprise Activity and Economic Development. Basingstoke: MacMillan. 2000, P. 303-331.
8. Roudometof V. The Glocal and Global Studies. Globalizations. 2015. Vol. 12. No. 5. P. 774-787. doi: https://doi.org/10. 1080/14747731.2015.1016293
9. Lundquist K., Trippl M. Distance, proximity and types of crossborder innovation systems: a conceptual analysis. Regional Studies. 2013. Vol. 47. No. 3. P. 1-11. doi: https://doi.org/10.1080/00343404.2011.560933
10. Govindarajan V., Trimble C. Reverse Innovation Create Far from Home, Win Everywhere. Boston: Harvard University Press, 2012.
11. Cooke P. Regionally Asymmetric Knowledge Capabilities and Open Innovation: Exploring Globalisation 2 - A New Model of Industry Organisation. Research Policy. 2005. No. 34 (8). P. 1128-1149. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.respol.2004.12.005.
12. Wang Y., Vanhaverbeke W., Roi-jakkers N. Exploring the impact of open innovation on national systems of innovation - A theoretical analysis. Technological Forecasting and Social Change. 2012. № 79 (3). P. 419-428. doi: https://doi.org/10.1016/ j.techfore.2011.08.009
13. Intarakumnerd P., Goto A. Role of public research institutes in national innovation systems in industrialized countries: The cases of Fraunhofer, NIST, CSIRO, AIST, and ITRI. Research Policy. 2018. № 47(7). P. 1309-1320. doi: https://doi.org/10.1016/ j.respol.2018.04.011
14. Datta S., Saad M., Sarpong D. National systems of innovation, innovation niches, and diversity in university systems. Technological Forecasting and Social Change. 2019. № 143. P. 27-36. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.techfore.2019.02.005
15. Lu W.-M., Kweh Q.L., Huang C.-L. Intellectual capital and national innovation systems performance. Knowledge-Based Systems. 2014. № 71. P. 201-210. doi: https://doi.org/10.1016Zj.knosys.2014.08.001
16. AMoma O. I., HiKO.naeHKO A. I. Ha-^OHanbHa iHHOBa^HHa cucTeMa yKpai'HH b KOHTeKCTi MmHapogHHx nopiBH^Hb. EKO-
-Економгка промисловостг Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88)
ном1чний в\сник Донбасу. 2015. № 1 (39). С. 115-121.
17. Ицковиц Г. Модель тройной спирали. Инновации. 2011. № 4 (150). С. 5-10.
18. Guerrero M., Urbano D. The impact of Triple Helix agents on entrepreneurial innovations' performance: An inside look at enterprises located in an emerging economy. Technological Forecasting and Social Change. 2017. № 119. P. 294-309. doi: https://doi.org/10.10167j.techfore.2016.06.015
19. Megnigbeto E. Modelling the Triple Helix of university-industry-government relationships with game theory: Core, Shapley value and nucleolus as indicators of synergy within an innovation system. Journal of In-formetrics. 2018. № 12 (4). Р. 1118-1132. https://doi.org/10.10167j.joi.2018.09.005
20. Carayannis E., Grigoroudis E. Quadruple Innovation Helix and Smart Specialization: Knowledge Production and National Competitiveness. Foresight and STI Governance. 2016. №10 (1). Р. 31-42. doi: 10.17323/1995-459x.2016.1.31.42.
21. Schutz F., Heidingsfelder M.L., Schraudner M. Co-shaping the Future in Quadruple Helix Innovation Systems: Uncovering Public Preferences toward Participatory. Research and Innovation. She Ji: The Journal of Design, Economics, and Innovation. 2019. № 5(2). P. 128-146. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.sheji.2019.04.002
22. Кравченко С.И., Заниздра М.Ю. Типологизация базовых наднациональных инновационных систем. Экономика промышленности. 2019. № 1(85). С. 5-29. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.01.005
23. Global Innovation Index. INSEAD, WIPO [online]. URL: https://www.global innovationindex.org (дата звернення: 20.10.2019).
24. GCI Report. World Economic Forum [online]. URL: https://www.weforum. org/reports (дата звернення: 20.10.2019).
25. Human Development Index. United Nations Development Programme [online].
URL: http://hdr.undp.org/en (дата звернення: 20.10.2019).
26. Кравченко С. Национальная инновационная система Украины в контексте модели "Quadruple helix". Modern Economics. 2018. № 12. С. 112-119. doi: https://doi.org/10.31521/modecon.V12(2018)-17
27. IMF country information. International Monetary Fund. 2019. URL: https://www.imf.org/en/countries (дата звернення: 05.01.2019).
28. These Are the World's Most Innovative Countries. Bloomberg. 2019. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/20 19-01 -22/germany-nearly-catches-korea-as-innovation-champ-u-s-rebounds (дата звернення: 20.10.2019).
29. Report for Selected Countries and Subjects. International Monetary Fund. URL: https: //www.imf.org/external/index.htm (дата звернення: 25.03.2018).
30. МВФ: Польша - в лидерах по росту экономики. Блокчейн и стартапы. URL: https://mojafirma.org/mvf-polsha-v-liderah-po-rostu-jekonomiki-blokchejn-i-startapy (дата звернення: 20.10.2019).
References
1. Vishnevsky, V.P., & Knjazev, S.I. (2018). How to Increase the Readiness of Ukraine's Industry to Smart Transformations. Science and Innovation, 14(4), pp. 55-69 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/ scin14.04.055
2. Freeman, С. (1982). Technological Infrastructure and International Competitiveness. Retrieved from: http://redesist.ie. ufrj.br/globelics/pdfs/GL0BELICS_0079_Fre eman.pdf.
3. Metcalfe, J. S. (1988). The Diffusion of Innovation: an interpretative survey (p. 560-589). In Dosi, G. et al. (Eds.) Technical Change and Economic Theory. London and New York: Pinter.
4. Lundvall, В.-А. (2007). National Innovation Systems - Analytical Concept and
- Економгка промисловостг ^^ Economy of Industry
Development Tool. Industry and Innovation, 14(1), pp. 95-119.
5. Balzat, M., & Pyka, A. (2006). Mapping national innovation systems in the OECD area. International Journal of Technology and Globalisation, 2 (1-2), pp. 158-176.
6. Godinho, M., Mendon^a, S., & Pere-ira, T. (2005). Towards a taxonomy of innovation systems. Working Papers Department of Economics 2005/13, ISEG - Lisbon School of Economics and Management, Department of Economics, Universidade de Lisboa.
7. Enright, M-J. (2000). The Globalization of Competition and the Localization of Competitive Advantage: Policies towards regional clustering. In N., Hood, & S., Young (Eds.). The Globalization of Multinational Enterprise Activity and Economic Development. Basingstoke: MacMillan.
8. Roudometof, V. (2015). The Glocal and Global Studies. Globalizations, 12(5), pp. 774-787. doi: https://doi.org/10.1080/ 14747731.2015.1016293
9. Lundquist, K., & Trippl, M. (2013). Distance, proximity and types of crossborder innovation systems: a conceptual analysis. Regional Studies, 47(3), pp. 1-11. doi: 10.1080/00343404.2011.560933
10. Govindarajan, V., & Trimble., C. (2012). Reverse Innovation Create Far from Home, Win Everywhere. Boston: Harvard University Press.
11. Cooke, P. (2005). Regionally Asymmetric Knowledge Capabilities and Open Innovation: Exploring Globalisation 2 - A New Model of Industry Organisation. Research Policy, 34(8), pp. 1128-1149. doi: 10.1016/j.respol.2004.12.005
12. Wang, Y., Vanhaverbeke, W., & Roijakkers, N. (2012). Exploring the impact of open innovation on national systems of innovation - A theoretical analysis. Technological Forecasting and Social Change, 79(3), pp. 419-428. doi: https://doi.org/10.1016/ j.techfore.2011.08.009
13. Intarakumnerd, P., & Goto, A. (2018). Role of public research institutes in
national innovation systems in industrialized countries: The cases of Fraunhofer, NIST, CSIRO, AIST, and ITRI. Research Policy, 47(7), pp. 1309-1320. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.respol.2018.04.011.
14. Datta, S., Saad, M., & Sarpong, D. (2019). National systems of innovation, innovation niches, and diversity in university systems. Technological Forecasting and Social Change, 143, pp. 27-36. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.techfore.2019.02.005
15. Lu, W.-M., Kweh, Q.L., & Huang, C.-L. (2014). Intellectual capital and national innovation systems performance. Knowledge-Based Systems, 71, pp. 201-210. doi: https://doi.org/10.1016Zj.knosys.2014.08.001
16. Amosha, A. I., & Nikolaenko, A. I.
(2015). National Innovative System of Ukraine in Context of International Comparisons. The Economic bulletin of Donbass, 1(39), pp. 115-121 [in Ukrainian].
17. Itskowitz, G. (2011). Triple helix model. Innovation, 4 (150), pp. 5-10 [in Russian].
18. Guerrero, M., & Urbano, D. (2017). The impact of Triple Helix agents on entrepreneurial innovations' performance: An inside look at enterprises located in an emerging economy. Technological Forecasting and Social Change, 119, pp. 294-309. doi: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2016.06.015
19. Mêgnigbêto, E. (2018). Modelling the Triple Helix of university-industry-government relationships with game theory: Core, Shapley value and nucleolus as indicators of synergy within an innovation system. Journal of Informetrics, 12(4), pp. 1118-1132. https://doi.org/10.1016/jjoi.2018.09.005
20. Carayannis, E., & Grigoroudis, E.
(2016). Quadruple Innovation Helix and Smart Specialization: Knowledge Production and National Competitiveness. Foresight and STI Governance, 10(1), pp. 31-42. doi: 10.17323/1995-459x.2016.1.31.42
21. Schutz, F., Heidingsfelder, M.L., & Schraudner, M. (2019). Co-shaping the Future in Quadruple Helix Innovation Systems: Un-
-EKonoMiKa npoMUcnoeoomi %V SKonoMUKa npoMumnennocmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88)
covering Public Preferences toward Participatory. Research and Innovation. She Ji: The Journal of Design, Economics, and Innovation, 5(2), pp. 128-146. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.sheji.2019.04.002
22. Kravchenko, S.I., & Zanizdra, M.Yu. (2019). Typology of basic supranational innovation systems. Econ. promisl., 1(85), pp. 5-29 [in Russian]. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2019.01.005
23. Global Innovation Index (2019). INSEAD, WIPO [online]. Retrieved from https: // www.globalinnovationindex.org
24. GCI Report (2019). World Economic Forum. [online]. Retrieved from https: // www.weforum.org/reports
25. Human Development Index (2018). United Nations Development Programme [online]. Retrieved from http://hdr.undp. org/en
26. Kravchenko, S. (2018). Ukraine's National Innovative System in the Context of
the "Quadruple Helix" Mode. Modern Economics, 12, pp. 112-119. doi: https: //doi.org/10.31521/modecon.V12(2018)-17
27. IMF country information (2019). International Monetary Fund. Retrieved from https://www.imf.org/en/countries
28. These Are the World's Most Innovative Countries (2019). Bloomberg. Retrieved from https://www.bloomberg.com/ news/articles/2019-01-22/germany-nearly-cat ches-korea-as-innovation-champ-u-s-rebounds
29. Report for Selected Countries and Subjects (2018). International Monetary Fund. Retrieved from https://www.imf.org/ external/index.htm
30. IMF: Poland is in the lead in economic growth. Blockchain and startups. (2019). Retrieved from https://mojafirma. org/mvf-polsha-v-liderah-po-rostu-jekonomi ki-blokchejn-i-startapy
Сергей Иванович Кравченко,
канд. экон. наук, доцент, вице-президент "Институт развития международного сотрудничества" (МОО) 61863, Польша, г. Познань, ул. Казимира Великого, 24-26/1 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0001-8391-0445
РЕГУЛИРОВАНИЕ НАЦИОНАЛЬНОЙ ИННОВАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ В ГЛОКАЛИЗАЦИОННОМ АСПЕКТЕ
Развитие национальных инновационных систем (НИС) характеризуется множеством неоднородных факторов с неочевидными каузальными связями и неопределенной силой влияния на конечный результат. Ситуация осложняется турбулентностью внешней среды, вызванной процессами глобализации и становления новой индустрии. В связи с тем, что инновационная система страны трансформируется в рамках определенных наднациональных условий и вместе с ними, предложен научно-практический инструментарий регулирования НИС в части обоснования совокупности приоритетных целевых регуляторов, на которые можно эффективно воздействовать в разрезе всех ее составляющих с учетом глока-лизационного аспекта - возможности согласования локальных характерных особенностей и глобальных тенденций.
Научно-методический подход базируется на анализе 136 экономик стран мира в контексте модели "quadruple helix", которая учитывает коэволюционное взаимодействие всех комплексов НИС. При этом использован дедуктивный метод обобщения, когда сначала по расширенной совокупности показателей проводится кластерный анализ, а затем на основе
- Економгка промисловостг ^^ Economy of Industry
методов генетических алгоритмов, ранжирования и Парето-селекции выбираются наиболее значимые для регулирования показатели без потери репрезентативности выборки.
Идентифицированы четыре базовых типа транснациональных инновационных систем (ТНИС), к которым с тем или иным приближением можно отнести все национальные макроэкономики в мире. Доказано, что векторы движения каждой отдельной НИС, с одной стороны, могут быть различными, с другой - могут значительно ограничиваться спецификой ее типа ТНИС.
На примере Польши обоснованно два пула показателей-регуляторов, которые рекомендованы для формирования целевых ориентиров развития НИС с учетом типовых ее особенностей и ориентации или на кластерного лидера, или на мирового. Именно они должны определять императивы, на которые может эффективно влиять правительство в рамках своих функций и полномочий. В результате моделирования изменения вектора развития НИС Польши продемонстрирована многоаспектность глокализации в инновационной сфере, обобщены основные локальные реакции стран на глобальные вызовы.
Практическая перспективность разработок заключается в возможности проведения вариативных аналитико-прогнозных исследований направлений инновационного развития отдельной страны в разрезе общемировых и кластерных тенденций.
Ключевые слова: инновационная система, спираль инноваций, глокализация, кластерный анализ, целевые регуляторы, вектор развития.
JEL: O11, 030, 0570
Sergey I. Kravchenko,
PhD in Economics, vice president "Institute for the Development of International Cooperation" (IPO) 61863, Poland, Poznan, 24-26/1 Great Casimir Str.
E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0001-8391-0445
REGULATION OF THE NATIONAL INNOVATION SYSTEM IN THE GLOCALIZATION ASPECT
The national innovation systems (NIS) development is characterized by many heterogeneous factors with non-obvious causal connections and an uncertain power of influence on the result. The situation is complicated by the turbulence of the environment caused by the processes of globalization and the formation of a new industry. Considering that country's innovation system is being transformed within the framework of certain supranational conditions and together with them, the paper proposes a scientific and practical toolkit for NIS regulation in terms of justifying a set of priority target regulators that can be effectively influenced in the context of all its components, taking into account the glocalization aspect - opportunities for optimizing local features and global trends.
The scientific and methodological approach is based on the analysis of 136 world's economies in the context of the Quadruple helix model, which takes into account the co-evolutionary interaction of all NIS complexes. At the same time, the deductive method of generalization was used, when first, a cluster analysis is carried out on an expanded set of indicators, and then, based on the methods of genetic algorithms, ranking and Pareto-selection, the most significant indicators for regulation are selected without loss of representativeness of the sample.
Based on the study results, four basic types of transnational innovation systems (TNIS) have been identified, to which, with one approximation or another, all national macroeconomics
-Економгка промисловостг Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88)
in the world can be attributed. It is proved that the motion vectors of each individual NIS, on the one hand, are different, on the other - can be significantly limited by the specificity of its TNIS
type.
On the Poland's case two pools of regulatory indicators are identified, which are recommended for the formation of targets for the NIS development, taking into account its specificity and orientation to either a cluster leader or a world one. Precisely these pools must determine the imperatives that can be effectively influenced by the government within their functions and powers. By changes' modeling in the development vector of Poland's NIS is demonstrated the glocali-zation complexity in the innovation sphere. The main local reactions of countries to global challenges is summarized.
The practical prospect of the study lies in the possibility of conducting variable analytical and predictive studies of the directions of innovative development of a particular country in the context of global and cluster trends.
Keywords: innovation system, spiral of innovations, glocalization, cluster analysis, target regulators, development vector.
JEL: O11, 030, 0570
OopMam циmуeaннн:
KpaBneHKO C. I. PerynroBaHHa Ha^OHanbHOi iHHOBa^HHOi CHCTeMH y ra0Kam3a^HH0My acneKTi. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. 2019. № 4 (88). C. 58-74. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.058
Kravchenko, S. I. (2019). Regulation of the national innovation system in the glocaliza-tion aspect. Econ. promisl., 4(88), pp. 58-74. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.04.058
Hadiumna do pedaKn^ii 30.10.2019p.
- EKonoMiKa npoMUcnoeocmi ^^ Economy of Industry
