CC BY
8
УДК 519.233.5:677.11.044.4
А.Ю. ГОРБОВИЙ
Волинський шститут економжи та менеджменту
Т.О. КУЗЬМША, СВ. БОБИРЬ
Херсонський нащональний технiчний унiверситет
РЕГРЕС1ЙНИЙ АНАЛ1З ВПЛИВУ УМОВ ЗБЕР1ГАННЯ НА ЯК1СН1 ПАРАМЕТРИ СОЛОМИ ЛЬОНУ ОЛ1ЙНОГО
У cmammi розглянуто актуальну проблему зберiгання та промислового використання соломи льону олшного, а також розглянуто рiзнi способи консервування лляноИ соломи. Запропоновано обробляти солому перед пресуванням И в рулони екологiчно безпечним бюлогтно-активним препаратом. Визначено консервуючу дт нового бiологiчно-активного препарату у процеd тривалого збер^ання стебел соломи. Встановлено оптимальнi концентрацИ застосування, умови та строки дИ препарату. Результати регресшного анал1зу впливу умов зберiгання стебел соломи льону олшного на якiснi параметри отриманого волокна тдтвердили адекваттсть комп'ютерного моделювання експериментальним даним та ефективтсть запропонованого способу збер^ання льоносировини за рулонною технологieю. У процесi до^джень отримано мщне лляне волокно, яке можна рекомендувати як додаткове джерело рослинно'1 техтчно'1 сировини для виготовлення натурального геотекстилю ргзного функцiонального призначення.
Ключовi слова: стебла соломи, збер^ання, лляне волокно, регресшний анал1з, натуральний геотекстиль.
A.Y. HQRBOVOY
Volyn Institute of Economics and Management
T.O. KUZMINA, S.V. BOBYR
Kherson National Technical University
REGRESSION ANALYSIS OF THE STORAGE CONDITIONS OF QUALITATIVE PARAMETERS
OF OIL FLAX STRAW
Abstract
In article the urgent problem of a storage and industrial use of straw of oil flax is considered. The different ways of preserving flax straw are considered. To handle the straw before pressing it into rolls of environmentally friendly biologically active preparations is proposed. The preservative action of new biologically active preparation in the long storage process of straw stalks is identified. The optimal concentrations of application, conditions and terms of its action are installed. Regression results of influence of storage conditions of stems oil flax straw on qualitative parameters of the resulting fiber confirmed the adequacy of computer simulation and the efficiency of introduced method of storage of raw flax on the roll technology.
During the study received a strong flax fiber, which can be recommended as an additional source of technical raw materials of vegetable for the production of natural geotextiles of different functional purpose.
Keywords: stems straw, storage, flax fiber, regression analysis, natural geotextiles.
Постановка проблеми
Укра!на e дуже емним ринком споживання нетканих геотекстильних матер1ал1в. Потенцшно у найближч1 5 рошв обсяг використання геотекстилю може зрости у дешлька раз1в. Особливо швидко зростають темпи споживання геотекстилю у ландшафтному буд1вництв1, реконструкций вичизняних дорщ сшьському господарствг
Для отримання геотекстильних матер1ал1в широкого вжитку впчизняш виробники використовують переважно 1мпортоваш синтетичш волокна та шод1 вщходи текстильно! промисловосп. Проведений анал1з наукових дослвджень i практики використання геотекстилю сввдчить, що волокно льону олшного e пдною, а головне, еколопчно чистою альтернативою синтетичним матерiалам [1]. Ввдсуттсть сучасно! технологи комплексно! переробки льону олшного в Укра!ш зумовлюе економiчно невипдш цши на сировину, створюе iмпортозалежнiсть держави та фактично стримуе використання ще! перспективно! культури для виробництва геотекстилю.
Останшм часом проблемою використання соломи льону олшного достатньо широко займаються у багатьох кра!нах свпу [2-4]. Дана сировина не мае негативного впливу на навколишне середовище. Крм того, виавання льону здатне покращити еколопчну безпеку довшлля за рахунок акумулювання льоном важких металiв (кадмiю, свинцю, мiдi та ш.) iз грунту. Цей прийом використовуеться на даний час у деяких кра!нах Зах1дно! £вропи для очищення забруднених важкими металами грунпв. В Укра!нi е досвщ
виавання льону в зонах вщчуження з метою очищення земель вщ радюактивних забруднень. При цьому льон олiйний, на вiдмiну вiд нафти та газу, е сировинним ресурсом, який щорiчно вiдновлюeться [5].
Сьогодт в Украiнi близько 20-50 % урожаю лляно! сировини не доходить до первинно! переробки. Це пов'язано з недотриманням агротехнiчних строк1в збирання, несприятливими погодними умовами та ввдсутшстю сучасних технiчних засобiв збирання, внаслщок чого стебла льону олiйного тривалий перiод знаходяться на полi у стат тдвищено! вологостi. Льоносолома та льонотреста пвдвищено! вологостi е сприятливим середовищем для розвитку багатьох патогенних мiкроорганiзмiв. У результатi спостерiгаеться попршення якостi льоносировини та и втрата [6].
Льоносировина у рулонах на льнопереробт пвдприемтва надходить восени. Через неспроможшсть переробляти весь об'ем сировини за короткий перюд часу, виникае необхвдшсть у !! зберiганнi ввд к1лькох мiсяцiв до 1-го року або бшьше на сировинному двор^ Iснуючi способи зберiгання льносировини за рулонною технолопею розробленi для льону-довгунця ще в 60-80-тi рр. минулого столiття i майже не тдходять для зберiгання льону олiйного через шшу анатомiчну будову стебел [7]. Для розробки процесу зберiгання соломи льону олшного з оптимальними технолопчними параметрами необх1дно дослiдити iснуючi способи зберiгання та виявити !х вплив на якiснi властивостi отриманого волокна.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй
1з соломи льону олiйного отримують коротке лубоподiбне волокно низько! якостi, тому доцшьшше видiляти волокно не з соломи, а з трести, у якш зруйнованi пектиновi речовини. Аналiз останнiх дослiджень свiдчить, що лляна солома упродовж зберiгання повiльно перетворюеться в тресту, являючи собою дезорiентовану масу цiлих та пошкоджених стебел рiзно! довжини [8].
Сировинний двiр для зберiгання рулонiв льоносировини розташовують так, щоб переважаючi вири з боку виробничого корпусу були направлен у бiк, протилежний ввд мiсця зберiгання. Тривале зберiгання сировини без псування можливе, коли волопсть матерiалу не перевищуе нормативну (1923 %), при цьому початкова волопсть льоносоломи може сягати 65 % у фазi ранньо! жовто! стиглостi, а у жовто! - 55 %. Шслязбиральне сушiння стебел соломи льону зазвичай здiйснюють природним шляхом на полi. Якщо шд час зберiгання не дотримуватися правил та не контролювати цей процес, сировина втрачае якiснi властивостi, що призводить до великих збитк1в [9].
Солому льону-довгунця на тдприемствах збер^ають у шохах i скиртах. Будiвництво залiзобетонних шох потребуе додаткових катталовкладень, хоча витрати виправдовуються збереженням якосп соломи та трести. Донедавна шохи використовувалися лише для збер^ання високояшсно! сировини, а низькояк1сна зберiгалася у скиртах [10].
Для збертання соломи льону олшного шохи не будують тому, що це не основний продукт переробки ще! культури. Рулони соломи льону олшного збернають тд ввдкритим небом, або закриваючи зовшшню поверхню захисним покриттям. Виходячи з вищевикладеного, проблема зберiгання соломи льону олшного е актуальною задачею, яка потребуе виршення.
1снуе дек1лька способiв збереження якостi лляно! сировини пвдвищено! вологостi. Збереження матерiалу можна забезпечити шляхом доведення його до кондицшно! вологостi тд час сушiння або обробкою хiмiчними та бiологiчними препаратами. Процеси природного сушшня в рулонах, виключаючи зовнiшню зону, через високу щшьшсть е ускладненими. Штучне сушшня е найнадшшшою технологiею консервування продукци, але на жаль, вона не знайшла застосування на практицi через значну енергоемнiсть i високу варпсть. 1стотно меншу залежнiсть технологи збер^ання вiд змiни погодних умов може забезпечити хiмiчне або бiологiчне консервування. Консерванти призупиняють розвиток патогенно! мшрофлори, що розкладае клiтковину. Ведомо, що ц процеа руйнування лляно! сировини тдвищено! вологостi беруть участь бшьше шж 140 видiв мiкроорганiзмiв, яш належать до рiзних типiв i класiв. Бiльшiсть в1домих консервантiв не е ушверсальними, тому що впливають тiльки на окремi мiкроорганiзми. Шдвищення температури всерединi рулонiв лляно! соломи шд час зберiгання також знижуе ефективнiсть консервантiв [10]. Багато хiмiчних консервантiв, як1 застосовувалися ранiше, мають токсичну дiю, спричиняючи негативний вплив на льонопродукцш та навколишне середовище.
На даний час хоча й юнуе багато рiзних хiмiчних речовин та препарапв для вирiшення проблеми збертання стебел соломи та трести льону, але не ва вiдомi консерванти характеризуються комплексом необхiдних властивостей: ефектившстю, екологiчнiстю i дешевизною. Для збереження якосп стебел соломи льону олшного у сучасних умовах необхвдш принципово новi та ефективнi способи консервування, а консерванти повинш мати шпбуюч^ бактерициднi, фунгiциднi властивостi, взаемодiяти з вих1дною сировиною, бути еколопчно безпечними та маловитратними.
Формулювання мети дослщження
Завданням дано! роботи е проведення регресiйного аналiзу впливу умов збертання стебел соломи на яюсш параметри отриманого волокна та встановлення оптимальних параметрiв технологiчного процесу збертання соломи льону олiйного з метою одержання лляного волокна з яшсними показниками, необх1дними для виробництва натурального геотекстилю.
Викладення основного матерiалу дослщження
Дослщження здшснювали на дослiдних дiлянках та у лабораторп кафедри товарознавства, стандартизаци та сертифГкаци Херсонського нацiонального техшчного унiверситету. Для створення промислових умов на дослвднш асфальтованiй дiлянцi формували штучний вгдкритий склад з навГсом, де вiдбувався процес зберiгання пресовано! льоносировини протягом визначеного часу.
Для дослщв у якостi консервантiв були обрам наступнi препарати: карбамiд, композицшний препарат на основi фосфату карбамщу та оксiетильованого нонiлфенолу АФ 9-10, бюлопчно-активш препарати «Триходермш» i «Фггоспорш-М». Консерванти наносили у виглядi водних розчишв шляхом рiвномiрного обприскування стебел соломи з рiзними концентрацiями. Оптимальш концентрацп дослгджуваних консервантiв були рiзнi i залежали вгд виду препарату. Шсля обробки солому пресували у паковки з середньою щшьшстю 120 кг/м3, яка найкращим чином сприяе збереженню лляно! сировини в рулонах i вiдповiдае вимогам нормативно -техшчно! документацп (НТД). Для порiвняння проведено контрольний варiант, у якому стебла соломи залишили без обробки. Дослвдш зразки зберiгалися у природних умовах протягом 6, 12, 18 та 24 мюящв. Шсля закшчення зазначеного термшу зберiгання, зразки лляно! соломи ощнювали за органолептичними та фiзико-механiчними показниками, згiдно НТД [11, 12].
Результата дослщжень сввдчать, що льоносировина, одержана зi стебел льону у процеа зберiгання iз застосуванням консерванлв, мае бiльш висок1 фiзико-механiчнi показники порiвняно з льоносировиною без обробки. Визначено, що вс якiснi характеристики у процеа збертання змiнюються залежно вiд виду консерванту. За результатами органолептично! та iнструментально! оцiнки лубоволокнистого матерiалу, одержаного пiсля 24-х мюящв зберГгання, встановлено, що на 1-у та 2-у мющ за сво!ми консервуючими властивостями е бiологiчно-активнi препарати «Фггоспорш-М» i «Триходермiн», на 3-у мющ - композицшний препарат на основГ фосфату карбамиду Г ноншфенолу АФ 9-10, а на 4-у - карбамщ.
У процеа проведення експерименту було встановлено, що пгд час тривалого зберГгання стебел льону Гз застосуванням консервуючих розчишв, бюлопчш процеси, як1 проходять шд впливом зовшшшх та мжробюлопчних факторГв на льоносоломГ, а, вГдповгдно, Г змши як1сних показник1в були значно уповГльнеш у порГвнянт з контрольним варГантом [13].
Шд час подальших дослщжень було проведено регресшний аналГз впливу умов збертання стебел соломи на якют параметри отриманого лляного волокна. Оскшьки пгд час експериментальних дослгджень процесу зберГгання соломи льону олшного найкращГ результати було отримано при застосуванш бюлопчно-активного препарату «Фггоспорш-М», тому математична модель процесу збертання соломи розроблялася з використанням цього консерванту.
За вихгдш критерп для лляно! соломи, що зберталася у природних умовах, було обрано: Y1 - вщокремлюванють, од.; Y2 - вмют волокна, %; Y3 - лшшна щГльнють, текс; Y4 - розривне навантаження, сН; Y5 - вщносне розривне навантаження, сН/текс. За фактори варшвання було обрано: Х1 - тривалють зберГгання; Х2 - концентращя препарату. РГвш варшвання факторГв для лляно! соломи, що зберГгалася в природних умовах, зведено у табл. 1.
На пгдставГ експериментальних даних було визначено коефщенти лшшно! регресшно! модел другого порядку, шсля чого було оцшено !хню значимють (за допомогою критерш Стьюдента) Г перевГрено адекватшсть модел дослщжуваного об'екту (за критерГем Фшера). Розрахунки проводилися у середовищГ комп'ютерного моделювання MathCAD2000.
Таблиця 1
Р1вм1 вариоваиия (факнцлв_
Фактор та одинищ вимГру Тривалють зберГгання Концентращя препарату
натуральн1 значення, мю. кодоват значення натуральт значення, % кодоват значення
Позначення факторГв X; х1 Х2 *2
РГвт варшвання 1 0 0 0 0
2 6 0,25 0,5 0,4
3 12 0,5 0,75 0,6
4 18 0,75 1,0 0,8
5 24 1 1,25 1
1нтервал варшвання АХ^ 24 1 1,25 1
Рiвняння регресп для вихщних параметрiв лляно! трести, отримано! у процеа зберiгання соломи льону олiйного у природних умовах при обробцi бюпрепаратом «Фггоспорш-М» мають вигляд:
- для вщокремлюваносп, од. (1)
= 1,775 +10,361^ - 0,944х2 - 4,046^2 - 2,835x^2 + 0,462х22; (1)
- для вмтсту волокна, % (2)
Ур2 = 18,613+ 5,903^ — 1,04х2 -2,2%6Х12 -1,259x^2 +0,24х22; (2)
- для лшшно! щ№носп, текс (3)
Ур3 = 13,259 -17,258*! + 1,582х2 + 8Д9*!2 + 3,908х1х2 - 0,251х22', (3)
- для розривного навантаження, сН (4)
Ур4 =119,236-186,979^ +10,617х2 +89,595х!2 + 37,41х1х2 + 7,664х22; (4)
- для вщносного розривного навантаження, сН/текс (5)
Ур5 = 8,909 - 4,12Х] + 0,204х2 + 0,823^ + 2,059^ х2 + 0,305х22. (5)
Результати вимiрювань та розрахунк1в коефщенпв регресп для соломи, що збер^алася у природних умовах протягом 24 мюящв, наведено в табл. 2. Графiчне вiдображення одержаних поверхонь
вщгуку залежностi вих1дних параметрiв ввд вхщних факторiв представлено на рис. 1.
Таблиця 2
_Результати вимпрюваиь та розрахуимв косфшмсипв регресi'l'_
№ з/п Значения кодованих факторш Значення параметрiв ошгашзацп, Y
Xl X2 У сер YP1 усер Ур 2 усер Ур 3 усер у 4 УР 4 у сер УР 5
1. 0 0 1,3 1,775 18,1 18,613 14,32 13,259 131,7 119,236 9,2 8,909
2. 0 0,4 1,3 1,472 18,1 18,235 14,32 13,851 131,7 124,710 9,2 9,039
3. 0 0,6 1,3 1,375 18,1 18,075 14,32 14,116 131,7 128,366 9,2 9,141
4. 0 0,8 1,3 1,316 18,1 17,935 14,32 14,360 131,7 132,635 9,2 9,267
5. 0 1,0 1,3 1,293 18,1 17,813 14,32 14,583 131,7 137,518 9,2 9,418
6. 0,25 0 4,5 4,113 20,5 19,946 8,20 9,457 62,3 78,091 7,6 7,930
7. 0,25 0,4 4,1 3,526 19,7 19.442 9,42 10,439 75,3 87,306 8,0 8,267
8. 0,25 0,6 3,7 3,287 19,5 19,219 10,26 10,899 86,2 92,832 8,4 8,471
9. 0,25 0,8 3,2 3,086 18,8 19,016 11,04 11,339 97,1 98,972 8,8 8,701
10 0,25 1,0 2,9 2,922 18,3 18,831 11,82 11,758 106,4 105,726 9,0 8.954
11. 0,5 0 6,0 5,944 21,0 20,993 6,54 6,678 45,8 48,146 7,0 7,055
12. 0,5 0,4 5,2 5,074 20,4 20,364 8,10 8,051 60,7 61,101 7,5 7,597
13. 0,5 0,6 4,8 4,694 20,1 20,078 8,86 8,707 70,0 68,498 7,9 7,905
14. 0,5 0,8 4,3 4,351 19,8 19,811 9,65 9,342 81,1 76,509 8,4 8,237
15. 0,5 1,0 3,8 4,045 19,5 19,563 10,45 9,956 92,4 85,133 8,8 8,593
16. 0,75 0 7,1 7,271 21,7 21,755 5,25 4,923 33,1 29,400 6,3 6,282
17. 0,75 0,4 5,7 6,116 20,8 20,999 7,15 6,687 50,8 46,096 7,1 7,030
Продовження таблищ 2
№ з/п Значения кодованих факторш Значення параметрiв ошгашзацп, У
Х1 у сер У1 УР1 усер УР 2 усер УР 3 усер М УР 4 у сер УР5
18. 0,75 0,6 5,2 5,595 20,6 20,650 7,98 7,538 59,1 55,364 7,4 7,441
19. 0,75 0,8 4,8 5,110 20,3 20,320 8,74 8,368 69,9 65,245 8,0 7,876
20. 0,75 1,0 4,5 4,662 20,0 20,010 9,57 9,178 80,4 75,739 8,4 8,335
21. 1,0 0 8,3 8,091 22,3 22,230 4,17 4,191 23,8 21,853 5,7 5,612
22. 1,0 0,4 6,5 6,653 21,1 21,349 6,48 6,346 43,4 42,290 6,7 6,566
23. 1,0 0,6 6,0 5,990 20,9 20,937 7,22 7,393 50,5 53,429 7,0 7,079
24. 1,0 0,8 5,6 5,363 20,7 20,544 7,95 8,419 59,6 65,180 7,5 7,618
25. 1,0 1,0 5,2 4,774 20,4 20,171 8,81 9,424 70,5 77,545 8,0 8,180
г) Д)
Рис. 1. Результати аироксимацм залежносп вихщних параметрiв в1д вхiдних (факторш -х1-тривалостi збсрманни, мiс; х2-концентрацп препарату, %; пiд час збер^ання соломи льону
олiйного в реальних умовах: а) вiдокремлюванiсть, Y1, од.; б) вмкт волокна, Y2, %; в) лшшна щiльнiсть, Yз, текс; г) розривне навантаження, Y4, сН; д) ввдносне розривне навантаження, Ys, сН/текс
Як показуе аналiз отриманих графiчних залежностей (рис. 1), зi збiльшенням концентраци бiопрепарату «Фггоспорш-М» ввд 0,5 до 1,25 % суттево шдвищуеться збереження як1сних показник1в лубоподiбного волокна, отриманого у процесi збертання стебел соломи льону олiйного у природних умовах протягом 24-х мюящв.
Так, показник вiдокремлюваностi при обробщ стебел соломи бiопрепаратом з концентращею 1,25 % наприкiнцi зберiгання становив 5,2 од., у той же час, при обробщ соломи бюпрепаратом з концентращею 0,5 % цей показник дорiвнював 6,5 од. Вмют лубоподiбного волокна та лшшна щшьшсть становили 20,4 % i 8,81 текс при обробщ соломи з концентращею 1,25 %, а при обробщ соломи з концентращею 0,5 % щ показники дорiвнювали 21,1 % i 6,48 текс. Але при цьому показники розривного
навантаження та вщносного розривного навантаження при обробщ стебел льону зазначеним препаратом з концентращею 1,25 % через 24 шсящ становили 70,5 сН i 8,0 сН/текс, а при обробщ з концентращею 0,5 % дорiвнювали лише 43,4 сН i 6,7 сН/текс вiдповiдно. Висока мщшсть, як ввдомо з нормативно-техшчно! документацп, е основним показником якосп лляного волокна для виготовлення геотекстилю [14, 15].
Оск1льки основними параметрами визначення якостi одержаних трести та волокна зпдно вимогам НТД [12] у процес зберiгання соломи льону олшного е вiдокремлюванiсть та розривне навантаження, то у програмному середовищi MathCAD2000 було отримано графiчне вiдображення оптимально! областi значень саме для цих вихщних параметрiв (рис. 2). Лляна треста вважаеться вилежаною, якщо ввдокремювашсть становить ввд 4,1 до 7 од., при цьому розривне навантаження для лубоподiбного одиничного волокна льону олiйного повинно бути не нижче, шж 40 сН. Можна вважати, що при отриманш водночас таких значень у процеа зберiгання льоносировини е досягненням необхщного результату експерименту.
С, %
0 0.25 0.5 0.75 1 1.25
-1-1-1-1-I-
Т, 2 м1с.
а)
С, %
0 0.25 0.5 0.75 1 1.25
1.^1 I I I I-
Т, м1с.
12- -: 16-20-2-
б)
С, %
О 0.25 0.5 0.75 1 1 25
-45481 ?-
г
* * *
* * Г г
1 Л- г * Г
* * *
* * * Г
Т * Т г"
7А- 9 г г
_* * 9 г
в)
м1с.
Рис. 2. Вплив вхiдних фактор1в - Т-тривалост! збсрмамия, м1с та С-концентраци препарату, % - на визначення оптимальних вих1дних параметр1в: а) ввдокремлювашсть, Yl, од.; б) розривне навантаження; У4, сН; в) перетин областей Y1 1 Y4
Аналiз моделей рiвнянь регресi! (1-5) та графiчних образiв (рис. 1, 2) свщчить, що при всiх концентрацiях бюлопчно -активного препарату «Фггоспорш-М» через 18 мюящв зберiгання соломи льону олшного, одержано лляну тресту нормального ступеня вилежування. Через 24 мiсяцi збертання отримано тресту з бiльш високими фiзико-механiчними показниками. При подальшiй мехашчнш переробцi тако! трести одержано доволi мiцне волокно, яке цiлком придатне для застосування у виробництвi техшчного текстилю, у тому числi натурального геотекстилю рiзного функцiонального призначення (рис. 3). Таким чином, при обробщ стебел льону олшного зазначеним консервантом льоносировина з нормативною волопстю 19-23 % може збериатися протягом тривалого часу без зниження технологiчно! якосп сировини.
Рис. 3. Основн1 сфери застосування геотекстилю з волокна льону олшного
Висновки
1. На шдстав1 проведених експериментальних дослщжень рекомендовано перед пакуванням на збертання обробляти стебла соломи економ1чно обгрунтованим еколопчним бюлопчно -активним препаратом «Фггоспорш-М», що волод1е здатшстю припиняти розвиток целюлозоруйшвно! та патогенно! мшрофлори, яка розвиваеться на поверхш стебел льону, особливо тдвищено! вологосп, у процеа збертання. Встановлено оптимальш концентрацп застосування, умови та строки ди запропонованого препарату.
2. Побудовано математичш модел1 залежносп ввдокремдюваносп, вмюту волокна, лшшно! щльносп, розривного навантаження, вщносного розривного навантаження ввд строку збертання лляно! соломи та концентрацп застосовуваного консерванту. Встановлено адекваттсть одержаних залежностей експериментальним даним.
3. За умови впровадження розроблено! технолог!! збер^ання соломи льону ол1йного, одержане волокно може стати додатковою сировинною базою для виготовлення натурального геотекстилю р1зного функционального призначення в Укрш'ш.
Список використаноТ лiтератури
1. Бобирь С.В. Перспективи розширення асортименту геотекстилю укра!нського виробництва / С.В. Бобирь // Матер1али всеукра!нсько! наук.-практ. конференци «Як1сть та безпечшсть товар1в», 26 кштня 2014 року, Луцьк / Луцький нащональний техшчний ушверситет. - Луцьк: редакцшно-видавничий вщдш Луцького НТУ, 2014. - С. 90-91.
2. Kathleen VDV. Research on the use of flax as reinforcement for thermoplastic puiltruded composites / VDV. Kathleen: The 1-st Nordic Conference on flax and hemp processing. - Belgium, 1998.
3. Langer Е. Flax in Germany - new technical and textile applications / E. Langer // The 1-st Nordic Conference on flax and hemp processing. - Germany, 1998.
4. Laine А. Flax Fibre Reinforced thermoplastics in injection moulding / A. Laine // The 1-st Nordic Conference on flax and hemp processing, 1998.
5. Зерно Херсонщини 2009. Льон олшний. Техюлопя вирощування: наук.-метод. рекоменд. /
B.Л. Ншшенко, М.П. Малярчук, С.О. Заець, В.1. Заверюхш. - Херсон: ВАТ «Херсонська мюька друкарня», 2009. - 12 с.
6. Бобырь С.В. Сохранность качественных показателей соломы льна масличного в условиях юга Украины / С.В. Бобырь, Т.О. Кузьмина, М.И. Расторгуева // Вестник Витебского государственного технологического университета . - 2014. - № 26. - С.29-37.
7. Чурсша Л.А. Науковi основи комплексно! переробки стебел та насшня льону олшного: монографгя / Л.А. Чурсша, ^хосова Г.А., О.О. Горач, Т. I. Янюк. - Херсон: Олдьплюс, 2011. - 356 с.
8. Кузьмша Т.О. Прогнозування сфери застосування волокна льону олшного / Т.О. Кузьмша, А.В. Островська, С.В. Бобирь // Розвиток кра!н в умовах глобалiзацi!': технолопчш, економiчнi, сощальш та еколопчш проблеми: матерiали мiжнар. наук.-практ. 1нтернет-конф. 15-16 березня 2012 р. Ч.1. - Тернотль: Крок, 2012. - С. 163-165.
9. Макаев В.1. Проблеми механiзацi! збирання льону-довгунця в Укршш / В.1. Макаев // 1нновацшш напрямки в селекцi!, генетищ, технологi!' вирощування, збирання, переробки i стандартизацi!' технiчних культур: матерiали м1жнар. наук.-техн. конф. молодих вчених (Глухiв, 2-4 грудня 2008 р.). - Суми: СОД, 2009. - С. 58-61.
10. Дддух В.Ф. Збирання та первинна переробка льону-довгунця: монографiя / В.Ф. Дддух, I.M. Дударев, Р.В. Лiрчук. - Луцьк: Ред.-вид. вiддiл ЛНТУ, 2008. - 215 с.
11. Солома льняная. Требования при заготовках: ГОСТ-28285-89. - [Введен 1990-01-07]. - М.: Изд-во стандартов, 1990. - 16 с. (Межгосударственный стандарт).
12.Треста лляна. Техшчш умови: ДСТУ 4149:2003. - [Чинний вщ 2004-01-01]. - К.: Держстандарт Укра!ни, 2004. - 17 с. (Нацюнальний стандарт Укра!ни).
13. Кузьмiна Т.О. Розробка рекомендацш для збереження яшсних властивостей льоносировини пiд час тривалого зберiгання / Т.О. Кузьмiна, М.Й. Расторгуева, С.В. Бобирь // Пращ Тавршського державного агротехнолопчнлго унiверситету. - Вип.14. Т.1. - Мелiтополь: ТДАТУ, 2014. -
C. 117-124.
14. Геотекстиль та вщнесеш до геотекстилю вироби. Необхiднi характеристики для використання в роботах з контролювання ерози (захист узбережжя, береговi покриви): ДСТУ EN 13253:2006 (EN 13253:2000, IDT). - [Чинний вад 2008-01-01]. - К.: Держстандарт, 2008. - 24 с. (Репональний стандарт Укра!ни).
15. Геотекстиль та ввднесеш до геотекстилю вироби. Необхвдш характеристики для застосування в дорожньому будiвництвi (за винятком залiзничних колiй та асфальтових покритпв): ДСТУ EN 13249:2005 (EN 13249:2000, IDT). - [Чинний вщ 2006-01-07]. - К: Держстандарт, 2006. - 24 с. (Репональний стандарт Укра!ни).
