CC BY
82
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMem C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet8101
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
EKOHOMIHHA EŒEKTHBHICTB BHPOEHH^TBA TA nEPEPOBKH nPO^YKTIB CMbCbKOTO TOCTO^APCTBA
ECONOMIC EFFICIENCY OF PRODUCTION AND AGRICULTURAL PRODUCTS ALTERATION
УДК 338.48:332.364, 332.365
Репональш особливосл формування маркетингових заходiв розвитку
сiльського зеленого туризму
1.В. Власенко vlasenkoivol@gmail.com
Вгнницький торговельно-економгчний Iнститут Кигвського нацюнального торговельно-економгчного унгеерситету, вул. Соборна, 70, м. Втниця, 21050 Украгна
У стат1 розглянуто регюнальш особливостг формування комплексу маркетингу сгльського зеленого туризму в умовах економгчног нестабыьностг. Метою дослгдження ерозвиток теоретичних г методичних пгдходгв до формування комплексу маркетингу туристичних тдприемств сгльського зеленого туризму у Втницькому регюш. ОбГрунтоват теоретико — методологгчш положення, науково-практичш рекомендацгг щодо просування послуг сгльського зеленого туризму. Про-аналгзовано стан розвитку маркетингу сгльського зеленого туризму в умовах розвитку ринковог економгки. Вказано на те, що сыьський зелений туризм слгд розглядати як невгд 'емну складову програми комплексного соцгально-економгчного розвитку села та його вгдродження, а також, що за рахунок розвитку сгльського зеленого туризму можна забезпечити сталий економгчний, демографгчний розвиток на селг. Показано просування туристичного продукту з використанням маркетингових заходгв, якг отримали назву «Сж Р». Вказанг основнг перешкоди власниюв агрооселг самотужки здшснювати маркети-нговг заходи гз просування свого продукту на ринок. Показано, що маркетингова цгнова полтика продукту агрооселг на ринку Грунтуються на основг трьох факторгв: витрати, попит, конкуренця. В сучасних ринкових умовах лгдером е цгнова стратеггя, яка базуеться на попит1: близько 54,2% менеджергв з маркетингу вважають гг прюритетною. Лише близько 15% туристичних тдприемств областг основним критергем маркетинговой цтовог стратеги визначають конкуренцгю. Цти надавачг послуг сгльського зеленого туризму публгчно не розголошують, а посилаються на договгрну цту. Для подальшого розвитку сгльського зеленого туризму в областг розглянуто стратеггею збалансованого регюнального розвитку Вгнницьког областг на пергод до 2020 року. З'ясовано перелгк проблемних питань, якг перешкоджають розвитку сгльського туризму, розв'язання яких вимагае спецгального нормативно-правового регулювання. Запропоновано сформулювати чтку маркетин-гову Стратеггю управлтня розвитком туристичног галузг Украгни на нацгональному ргвнг, яка маеузгоджуватися зг стра-теггями та програмами розвитку туризму нарегюнальному ргвнг, що дасть можливгсть створити новг робочг мгсця, довести якгсть надання послуг г поступово полтшити якгсть тфраструктурних складових (автомобыьш дороги, агрооселг, музег тощо), що забезпечуть комфорттсть споживання туристичних послуг тоземними та внутргштми туристами.
Ключевi слова: сыьський зелений туризм, тдприемництво, сыьсью територгг, державна полтика, маркетинг.
Citation:
Vlasenko, I.V. (2017). Regional features of forming marketing measures for agricultural green development tourism. Scientific Messenger LNUVMB, 19(81), 3-9.
Региональные особенности формирования маркетинговых мероприятий
развития сельского зеленого туризма
И.В. Власенко vlasenkoivol@gmail.com
Винницкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета, ул. Соборная, 70, Винница, 21050, Украина
В статье рассмотрены региональные особенности формирования комплекса маркетинга сельского зеленого туризма в условиях экономической нестабильности. Целью исследования является развитие теоретических и методических подходов к формированию комплекса маркетинга туристических предприятий сельского зеленого туризма в Винницком регионе. Обоснованные теоретико-методологические положения, научно-практические рекомендации по продвижению услуг сельского зеленого туризма. Проанализировано состояние развития маркетинга сельского зеленого туризма в условиях развития рыночной экономики. Указано на то, что сельский зеленый туризм следует рассматривать как неотъемлемую составляющую программы комплексного социально-экономического развития села и его возрождения, а также за счет развития сельского зеленого туризма можно обеспечить устойчивое экономическое, демографическое развитие на селе. Показано продвижение туристического продукта с использованием маркетинговых мероприятий, которые получили название «Семь Р».
Выявлено, что большинство индустрии сельского зеленого туризма представлено малыми, в основном семейными предприятиями, которые не используют (или крайне мало используют) маркетинговые подходы из-за непонимания принципов и роли маркетинга в получении прибыли для малых хозяйств, и в связи с расходами на маркетинг. Указаны основные препятствия владельцев агроусадьбы самостоятельно осуществлять маркетинговые мероприятия по продвижению своего продукта на рынок.
Показано, что маркетинговая ценовая политика продукта агроусадьбы на рынке основывается на основе трех факторов: расходы, спрос, конкуренция. В современных рыночных условиях лидером является ценовая стратегия, основанная на спросе: около 54,2% менеджеров по маркетингу считают ее приоритетной. Лишь около 15% туристических предприятий области основным критерием маркетинговой ценовой стратегии определяют конкуренцию. Цены поставщики услуг сельского зеленого туризма публично не разглашаются, а ссылаются на договорную цену. Для дальнейшего развития сельского зеленого туризма в области рассмотрены стратегии сбалансированного регионального развития Винницкой области на период до 2020 года. Выяснено перечень проблемных вопросов, препятствующих развитию сельского туризма, решение которых требует специального нормативно-правового регулирования. Предложено сформулировать четкую маркетинговую стратегию управления развитием туристической отрасли Украины на национальном уровне, которая должна согласовываться со стратегиями и программами развития туризма на региональном уровне, что позволит создать новые рабочие места, довести качество предоставления услуг и постепенно улучшить качество инфраструктурных составляющих (автомобильные дороги, агроусадьбы, музеи и т.д.), обеспечат комфортность потребления туристических услуг иностранными и внутренними туристами.
Ключевые слова: сельский зеленый туризм, предпринимательство, сельские территории, государственная политика, маркетинг.
Regional features of forming marketing measures for agricultural green
development tourism
I.V. Vlasenko vlasenkoivol@gmail.com
Vinnitsa Trade and Economic Institute of Kyiv National University of Trade and Economics, Soborna Str., 70, Vinnitsa, 21050, Ukraine
The article considers regional features of forming a complex of marketing of rural green tourism in conditions of economic instability. The purpose of the research is to develop theoretical and methodological approaches to the formation of a marketing complex of tourist enterprises of rural green tourism in Vinnytsia region. Theoretical and methodological provisions, scientific and practical recommendations for the promotion of rural green tourism services are substantiated. The state of development of marketing of rural green tourism in conditions of development of a market economy is analyzed. It is pointed out that rural green tourism should be considered as an integral part of the program of integrated socio-economic development of the village and its revival, as well as that due to the development of rural green tourism sustainable economic and demographic development in the countryside can be ensured. The promotion of a tourism product using marketing efforts called «Seven R» is shown. It is revealed that the majority of the rural green tourism industry is represented by small, mostly family, enterprises that do not use (or use very little) marketing approaches due to: lack of understanding of the principles and role of marketing in obtaining profit for small farms, and in connection with marketing expenditures. The main obstacles of the owners of the agro-villages themselves are indicated to carry out marketing measures for the promotion of their product to the market. It is shown that the marketing price policy of a product of agro-cells in the market is based on three factors: costs, demand, competition. In today's market conditions, the leader is a demand-driven price strategy: about 54.2% of marketing managers consider it a priority. Only about 15% of tourist enterprises in the region determine the main criterion of marketing pricing strategy competition. Prices of rural green tourism providers do not
publicly disclose, but refer to the contractual price. For further development of rural green tourism in the region, the strategy of balanced regional development of the Vinnytsia region for the period until 2020 is considered. The list of problematic issues that hinder the development of rural tourism, the solution of which requires special regulatory regulation. It is proposed to formulate a clear marketing strategy for the development of the tourism industry of Ukraine at the national level, which should be consistent with the strategies and programs for tourism development at the regional level, which will enable to create new jobs, improve the quality of service provision and gradually improve the quality of infrastructure components (roads, agro churches , museums, etc.), which provides comfort of consumption of tourist services by foreign and domestic tourists.
Key words: rural green tourism, entrepreneurship, rural areas, state policy, marketing.
Вступ
1де! охорони навколишнього середовища, що стали надзвичайно популярними серед захадно! цившза-ци, охопили й щдустргю сшьського зеленого туризму. Тому для Украни е важливим розвиток сшьського туризму, оскшьки вш розширюе сферу зайнятосп сшьського населения не т1льки у виробничш сфер1, а й у сфер1 обслуговування та дае селянам додатковий заробггок; розширюе можливосп зайнятосп с1льсько-го господаря. Протягом останшх рошв велику увагу почали придшяти укранському селу як об'екту туризму. Сшьський зелений туризм також стимулюе розвиток сфери послуг: торпвл1, транспортну, зв'язку, служби побуту, вадпочинково-розважальних послуг та шших.
Згвдно з офщшними статистичними даними ВТО, «зелеш» подорож1 ниш займають в1д 7 до 20% у зага-льному обсяз1 турпо!здок. Темпи росту сшьського зеленого туризму оцшюються в1д 10-20% до 30% на р1к (для пригодницького туризму, до складу якого вш входить за статистикою ВТО), а його частка в доходах ввд м1жнародного туризму сягае 10-15%. Т1льки один европейський ринок сшьського зеленого туризму, за оцшками £вропейсько! Федерацп Фермерського та Ольського Туризму (Euro Gites), на сьогодш складае близько 2 млн л1жко-м1сць. Украшський ринок потен-цшно здатний прийняти й розм1стити на сел1 близько 150 тис. «зелених» туриспв. Одшею з проблем, яка стойъ на завад1 повноцшного розвитку сшьського зеленого туризму (СЗТ) регюшв Украши, е недостат-нш р1вень маркетингово! тдготовки с1льського насе-лення, низький р1вень його об1знаносл з перспективами сшьського зеленого туризму та маркетингово! концепцп.
Анал1з ocmaHHix до^джень. Дослвдженням стану та розвитку сшьського (зеленого туризму в Украин займалися ряд вичизняних науковщв, зокрема Б. Бир-ковий (Byrkovyi, 2008), З.В Юринець (Iurynets and Melnyk, 2014), Н.В Мельник (Melnyk, 2013), Н.В. Кравчук (Kravchuk, 2013), В.Л. Товажнянський (Tovazhnianskyi and Pererva, 2011), та шш1. При цьому
мало дослiдженими залишаються специфiчнi питання, пов'язанi з регюнальними особливостями реалiзацi! сiльського зеленого туризм.
Теоретичш та прикладнi основи управлшня маркетингом на туристичних пвдприемствах дослвджували такi вiтчизнянi вченi, як З.В. Юринець (Iurynets, 2014), В.Г. Герасименко (Herasymenko, 2014), Н.В Кравчук (Кгау^ик 2013). Проте в цих працях висвiтлено переважно загальнi аспекти управлiння туристичними пiдприeмствами на засадах маркетингу, недостатньо вивченими залишаються питання реаль заци маркетингово! (концепцii) при наданш послуг iз сiльського зеленого туризму. Це актуалiзуe потребу дослщження реалiзацii комплексу маркетингу в сшь-ському зеленому туризмi Вiнниччини.
Метою роботи був розвиток теоретичних i мето-дичних пiдходiв до формування комплексу маркетингу туристичних шдприемств сiльського зеленого туризму у Вшницькому регiонi.
Результата та 1х обговорення
Укра!на мае передумови для розвитку сшьського зеленого туризму: в уах 1! регiонах е пам'ятки iсторii та культури свiтового рiвня, унiкальнi природнi ландшафти. Попит на сшьський вадпочинок, або як його ще називають у деяких кра!нах Центрально-Схвдно! Свропи - «вадпочинком щд грушею» - зумо-влений також збшьшенням вартостi платних ввдпус-ток, зростанням освiченостi громадян i розвитком транспортно! iнфраструктури, передусiм мережi шви-дк1сних автобанiв, залiзниць, сучасного повггряного транспорту. Розвиток агроосель у сферi сiльського зеленого туризму в Укра!ш, на наш погляд, е актуальною потребою, яка ще не належним чином усвадомле-на як селянами, так i органами влади.
Сiльський зелений туризм орiентований на вико-ристання сiльськогосподарських, природних, культу-рно-iсторичних та iнших ресурав сiльськоi мiсцевостi для створення комплексного туристичного продукту (рис. 1).
Рис. 1. Концептуальна модель сшьського зеленого туризму
Отже, розвиток сшьського зеленого туризму - це також можливють актив1заци господарсько! д1яльнос-п багатьох сшьських територш i сш, яш характеризуются низькими доходами вад сшьськогосподарсько! дiяльностi, проблемами збуту свое! продукци, висо-ким рiвнем безробiття i повсюдно! емiграцiею молодi. Для багатьох селян надання туристичних послуг може бути додатковим джерелом отримання доходiв. Пад-раховано, що дохiд, отриманий вiд одного лiжко-мюця в агроосел^ еквiвалентний рiчному доходу фермера вад однiеi' корови.
Що стосуеться Вшниччини, то туристична галузь областi лише починае розвиватися. В области е всi умови та екскурсшш можливостi для розвитку сшьського зеленого туризму, а саме: природна та культурна спадщина, юторико-культурний комплекс, городище трипiльськоi' культури, пам'ятки архггектури i археологи, парки, дендропарки, мiсця поширення народних ремесел, заказники, пам'ятки природи, бази «зеленого» туризму. На 1.01.2016 р. репон мае 338 природоо-хоронних об'екпв, серед яких: 90 заказников, 182 пам'яток природи, 36 парив пам'яток садово-паркового мистецтва та 30 заповадних урочищ. Вш-ницька область розташована в межах Подшьсько! та Приднiпровськоi' височин, тому потенщал !'!' рекреа-цiйних територiй (здатшсть приймати рекреацiйне навантаження) можна оцшити як високий. Вiнницьке Приднiстров'я - це своерадна «прська кра!'на», для яко!' характернi цiкавi форми вивпрювання. Побужжя значно менше розчленоване долинами рiчок. Криста-лiчнi породи тут виходять на поверхню в долинах рiчок, утворюючи пороги. Пiвнiчна частина обласп зайнята Приднiпровською височиною. Н схили порь занi численними долинами рiчок i ярами, особливо в швденно-схаднш частинi. За термiчним режимом та режимом зволоження ктмат Вшницько! областi е помiрно-континентальним. Для залучення якомога бшьшо!' кiлькостi споживачiв послуг альського зеленого туризму недостатньо мати, наприклад, мальов-ничi краевиди, унiкальнi ландшафти та чисте повиря. Обов'язковою умовою ефективного використання цих природних ресурсiв повинен бути достатнш рiвень iнфраструктури, яка робить щ ресурси доступними та формуе !'х споживчу вартiсть. Адже люди !'дуть вадпо-чивати туди, де налагоджене, наприклад, хороше транспортне сполучення або створено умови для за-доволення культурних потреб. Найб№шу забезпече-нiсть природними рекреацiйними ресурсами Вшниччини мають Вiнницький, Лгганський, Муровано-Куриловецький, Могилiв-Подiльський, Хмшьниць-кий, Жмеринський та Немирiвський райони.
Отже, при плануванш обсягiв реалiзацi! туристич-ного продукту в галузi сшьського зеленого туризму необхадно враховувати, що формування та просування туристичних послуг на ринок перебувае тд впли-вом таких факторiв:
- економiчна ситуацiя в регiонi;
- рiвень конкуренцп на внутрiшньому ринку;
- еколопчш умови розвитку сшьського зеленого туризму;
- шфраструктура обслуговування агротуриспв.
Для як1сного просування туристичного продукту, необхадно витримувати таку стандартну посладовнють маркетингових заходiв, як1 отримали назву «Ом Р» туристичного продукту:
- продукт (produck);
- планування (planning);
- мюце (place);
- люди (people);
- цши (preces);
- просування (promoteon);
- процес (process).
Для усшшного ведення справ сiльського зеленого туризму та вмшня надавати як1сну послугу вкрай необхiднi маркетинговi дослiдження в цш галузi.
Сл1д зазначити, що в Украш панiвна бiльшiсть ш-дустрii' сiльського зеленого туризму репрезентована малими, здебiльшого сiмейними, п1дприемствами, котрi не використовують (чи вкрай мало використо-вують) маркетинговi пiдходи через нерозумшня принципiв та ролi маркетингу в отриманш прибутку для малих господарств та у зв'язку iз видатками на маркетинг. Сл1д зазначити, що продукування i поширення маркетингово! iнформацii', отримання консуль-тацш чи членство у маркетингового бюро часто е досить дорогим задоволенням, особливо тод^ коли оборот капталу не такий вже й великий, а агротури-стична дiяльнiсть е побiчною (пiдсобною), на вiдмiну, наприклад, вад фермерства.
Переважно дiяльнiсть громадського сектора щодо маркетингу сiльського зеленого туризму складаеться iз двох частин:
- створення iмiджу сiльськоl мюцевосп чи прове-дення великих рекламних кампанiй;
- стимулювання iндивiдуальних маркетингових зу-силь шляхом надання защкавленим особам грантiв, проведення тренiнгiв та консультацш.
На розвиток маркетингово! стратеги та вивчення ринку у Вшницькш областi спецiалiстами управлiння культури i туризму облдержадмiнiстрацii' було проведено мониторинг та створено електронну базу госпо-дарiв, що надають послуги туристам на селi в галузi сiльського зеленого туризму.
Саме маркетинговi дослгдження показали, що на шнець 2008 року в областi дiяло 18 агросадиб. На весну 2009 року кшьшсть садиб зеленого туризму збшьшилось до 36-ти, а за 2016 рш в областi забезпе-чено дiяльнiсть 75 агросадиб, де широко представлеш народнi промисли: рiзьба по дереву, гончарство, ви-шивка, писанкарство, теслярство, лозоплетiння, каме-нотесний промисел, живопис, керамiка, флористика, лялька-мотанка, гобелен, плетiння.
З урахуванням реально! ситуацп щодо регулюван-ня та сприяння розвитку сiльського зеленого туризму спшьно з нами й органами мюцевого самоврядуван-ня розроблено та запропоновано Програму сприяння розвитку сшьського зеленого туризму Вшниччини на перюд до 2025 р. Проект програми передбачае мож-ливi напрями виршення проблеми, що стосуються пiдприемницько! дiяльностi у сферi сiльського зеленого туризму Вшниччини, та завдання, яш повиннi виконувати суб'екти цiе! дiяльностi.
Виходячи з аналiзу стратегiчних тенденцш у розвитку туристично! галузi регiону та зважаючи на стрiмке зростання попиту на послуги сшьського зеленого туризму, пропонуеться визначити точки прикла-дання зусиль, як1 здатш пвдвищити ефективнiсть щд-приемництва у цш галузi. Так, обласною спшкою сприяння розвитку сiльського зеленого туризму створено 1нтернет-сайт «Сiльський зелений туризм Вш-ниччини». На штернет-сайп проводяться шформацш-нi семiнари на тему: «Основи надання послуг оргаш-зованого ввдпочинку в агросадибЬ) та здшснюеться як реклама певних осель, так i вказуються переваги та принади, пов'язанi з природно-клiматичними, культу-рно-iсторичними особливостями регiону та традищя-ми народно! гостинностi в тш чи iншiй мiсцевостi. Громадсьш оргашзацп та реклама. мають великий вплив на просування туристичного продукту. Також громадською органiзацiею «Вiнницький обласний
осередок стлки сприяння розвитку сiльського зеленого туризму в Укра!ш» та М1жнародною благодiйною органiзадiею «Фонд Схщна £вропа» пiдписано дого-вiр щодо видiлення цiльово! благодiйно! допомоги в розмiрi 114 745,00 грн. на щдтримку дiяльностi сшь-ського зеленого туризму в проекл «Вiд джерела до розвитку». При цьому спостертаеться вiдродження сiл, де активно розвиваеться зелений туризм, зокрема сш Губник, Канава, Гармаки Вiнницькоi областi та багатьох iнших.
Складним маркетинговим завданням, що постае перед учасниками ринку сшьського зеленого туризму, е встановлення цш на туристичний продукт, в якому можна видiлити три основш рiвнi: I рiвень - товар за задумом, II рiвень - товар у реальному втшенш, III рiвень - товар iз щдкршленням. Трирiвнева сутнiсть туристичного продукту «сшьський зелений туризм», авторська розробка показанв на рис. 2._
I рiвень - товар за задумом Розмщення в приватних оселях, органiзадiя вщпочинку на св1жому повiтрi, харчування
II рiвень - товар у реальному втшенш
Матерiальнi складовГ: 1. Цша
2. Яшсш характеристики: рацюнальшсть асортименту, квалiфiкадiя персоналу, органiзацiйна доступшсть послуг
Нематерiальнi складовк 1. Бренд (комушкацп)
2. Репутацiя та iмiдж надавача послуг туристичного щдприемства (надiйнiсть послуги)_
III рiвень - товар iз пщкршленням
Матерiальнi складовк 1. Додатковi послуги. 2. Умови розрахунк1в Нематерiальнi складов^ Очжування споживача стосовно туристичного продукту
Рис. 2. Триршиева сутнiсть туристичного продукту «сшьський зелений туризм» (авторська розробка)
Як видно з рис 2, на I рiвнi - товар за задумом -«ядром» е послуга розмщення в приватних оселях, а також оргашзащя вщпочинку на св1жому повир^ надання послуг з харчування. Яшсш характеристики туристичного продукту, включаючи умови поселення, квалiфiкацiю персоналу, щну туристичного продукту тощо становлять його другий рiвень. Всi додатковi послуги, включаючи шшохщш, кiннi, велосипеднi прогулянки; катання на безмоторних човнах, байдарках; знайомство з побутом i традицiями регюну екс-курсii; ярмарки, фольклорнi й тематичш вечори тощо е трепм рiвнем туристичного продукту «сiльський зелений туризм», тобто становлять його «шдкршлен-ня», формуючи додатковi конкурентнi переваги такого продукту на ринку туристичних послуг.
Управлшня маркетинговою цiновою политикою агрооселi може грунтуватись на основi трьох факто-рiв: витрати, попит, конкуренщя. Лише близько 15% туристичних пвдприемств областi основним критерiем маркетингово! цшово! стратегii визначають конкуре-нцш. Решта 85% за основу беруть чи то витрати на виробництво та реалiзацiю туристичного продукту, чи обсяг попиту на нього. В сучасних ринкових умовах лшером е цшова стратепя, яка базуеться на попип: близько 54,2% менеджерiв з маркетингу вважають !! прiоритетною. Основний тип цш, що фiгуруе в шфор-мадiйних пов1домленнях, - договiрна цiна, яка ство-рюе передумови iнколи для невиправданого завищен-
ня цiн для певних клiентiв. Цши надавачi послуг сiль-ського зеленого туризму публiчно не розголошують.
Однак функцiонування агроосель дедалi частiше характеризуеться ознаками недосконало! (монополiс-тично!) конкуренцп, зокрема через використання нецiновоi конкуренцп. Зазвичай власники агроосель надають перевагу прямим продажам власного продукту i уникають посередництва як комерцiйних туро-ператорiв, так i громадських оргашзацш. Прямий збут полягае у продажу окремих послуг без учасп посереднишв. Власне, кожен виробник послуг сшьського зеленого туризму так чи шакше орiентуеться на невелику частку споживачiв й намагаеться повнiстю контролювати процес купiвлi туру. Прямий продаж вадбуваеться через «зустрiч клiента на порозi власно! садиби», за допомогою телефону, звичайно! елект-ронно! пошти. Це дае можливють просування продукту за вищими цiнами взимку або влику, на Новорiчнi, Рiздвянi та Великодш свята; нижчими - у мiжсезоння, тобто навеснi й восени. !ндекс цiн на товари та послуги, розрахований за счень-серпень 2016 року склав 149,6%. Так1 незначш тенденцii чинять значний вплив на зниження туристичних потокiв, що своею чергою негативно впливае на розвиток туристично! галузг
Маркетинговi дослщження показали, що власники туристичного продукту, прагнучи розширити коло сво!х комерцшних операцiй з метою збiльшення това-рообiгу, займаються й наданням додаткових або так
звaниx cyпyтнix пocлyг: iндивiдyaльнi e^^pcn, тpaн-cпopтнi пocлyги тa iншe.
Звepтaeмo yвaгy нa тe, щo влacники aгpooceль, з якими ми cпiвпpaцювaли, зayвaжyють, щo дoдaткoвi пocлyги (кpiм пpoживaння) тaкoж кopиcтyютьcя го-питoм, зoкpeмa: дoдaткoвe xapчyвaння - 78%; тpaнc-пopтyвaння - 63%; дoзвiлля - 24% тa тpaнcпopтнe oбcлyгoвyвaння - 18%. Як дoдaткoвi пocлyги y Brn-ницькoмy periorn нa вибip клieнтa пpoпoнyeтьcя дo двox дecяткiв piзнoмaнiтниx eкcкypciй.
Haйбiльшoю пoпyляpнicтю cepeд гocтeй Biннич-чини кopиcтyютьcя:
Фoнтaн «Roshen»; Haцioнaльний мyзeй - caдибa M.I. Пиpoгoвa, Дepжaвний icтopикo-кyльтypний зa-пoвiдник «Бyшa»; Icтopикo-мeмopiaльний кoмплeкc пaм'ятi жepтв фaшизмy, фшя Biнницькoгo oблacнoгo кpaeзнaвчoгo мyзeю та тepитopiï кoлишньoï cтaвки «Bepвoльф» ^мт Стpижaвкa Biнницькoгo paйoнy).
Спocтepiгaeтьcя poзшиpeння peлiгiйнoгo тypизмy з вiдвiдyвaнням тaкиx oб'eктiв, як: Лядiвcький Свято-Уciкнoвeнcький cкeльний чoлoвiчий мoнacтиp (c. Лядoвa Moгилiв-Пoдiльcькoгo paйoнy); Йocaфaтo-вa дoлинa (Шapгopoдcький paйoн); Хpecнa дopoгa в м. Шapгopoд.
Тypиcтичнi мapшpyти e oдним iз фaктopiв, щo визнaчae cтyпiнь пoзитивнoгo iмiджy Biнниччини. Тypиcтичнi eкcкypciï - iннoвaцiйний нaпpям poзвиткy тypиcтичнoï гaлyзi, пoпyляpизaцiï як oкpeмиx мicт кpaïни, тaк i вcieï Укpaïни.
Тpaнcпopтнi тa кoмyнaльнa iнфpacтpyктypи бшь-шocтi тypиcтичнo-peкpeaцiйниx тepитopiй Biнниччи-ни xapaктepизyютьcя низьким piвнeм poзвиткy eдинoï тpaнcпopтнoï мepeжi пpидopoжньoгo cepвicy, нeзa-
дoвiльним cтaнoм дopoжнoгo пoлoтнa тa бeзпeки дo-poжнoгo pyxy, щo пoгipшye дocтyпнicть тypиcтичниx pecyp^, знижye мoбiльнicть нaceлeння тa якють ту-pиcтичнoгo пpoдyктy.
Екcкypciйний тyp poзшиpюe cвiтoгляд людини, дae змoгy пoбaчити тa вiдчyти щocь нoвe, зaдoвoльнити пiзнaвaльнi пoтpeби, oтpимaти нoвi вpaжeння вiд го-бaчeнoгo. Сaмe тaкi тypи poзpaxoвaнi нa шиpoкe кoлo cпoживaчiв, aлe для кoжнoгo пo piзнoмy пiдбиpaeтьcя пpoгpaмa ввдшчинку i зaвдяки пiдпpиeмливocтi влac-ники aгpooceлi мaють змoгy oтpимaти дoдaткoвi кoшти.
Ha ocoбливy yвaгy з 6o^ влacникiв aгpooceль i гpoмaдcькoгo ceктopa зacлyгoвye якicть iнфopмaцiй-нo-peклaмниx мaтepiaлiв, щo пpoпaгyють вiдпoчинoк в yкpaïнcькoмy ceлi. B пpoцeci дcлiджeнь ycтaнoвлe-нo, щo бiльшicть opгaнiзaцiй, як1 випycкaють доуто-вaнy ^o^RUTO, зaймaютьcя poзpoбкoю циx мaтepia-лiв caмocтiйнo, нe зaлyчaючи фaxiвцiв. ^и цьoмy вoни зaзвичaй викopиcтoвyють ^arep^ri cвiтлини i нe дyжe пepeймaютьcя якicтю пaпepy, нa якoмy в^ дpyкyeтьcя. B peзyльтaтi мaeмo дpyкoвaнy пpoдyкцiю, щo мoжe викopиcтoвyвaтиcь для внyтpiшнix пoтpeб, aлe в жoднoмy paзi нe мoжe 6ути caмocтiйним pe^ra-мним пpoдyктoм, щo пpeтeндye нa зaлyчeння нaвiть нe дyжe вимoгливиx клieнтiв.
Оcнoвнy чacтинy мapкeтингoвoгo кoмплeкcy cклaдaють cтимyлюючi тa cтpимyючi чинники poзви-тку ciльcькoгo зeлeнoгo тypизмy (pиc. 2), нa якш зaв'язaнa вcя peштa eлeмeнтiв: щта, пpocyвaння нa pинкy i poзпoвcюджeння.
Pиc. 2. Чиннники впливу на пiдприeмництвo у c<|)c|)i ciльcькoгo зелешго туризму*
* Poзpoбкa aвтopiв
На нашу думку, нестабшьний розвиток сшьського зеленого туризму спричинений такими чинниками: недосконалють методично! та оргашзацшно! тдтрим-ки туристично! галузi, невелик! обсяги швестицш у розвиток матерiальноi бази, технологiчна вiдсталiсть галузi, невшповвдшсть законодавчо-правово! бази сучасним вимогам, ввдсутшсть законодавчих шструк-цш та нормативних документа. Варто зазначити, що проблеми, яш дослiджено i проаналiзовано нами, потребують вирiшення як на державному, так i на регiональному р!вш.
Спшьними зусиллями органiв державно! влади та мiсцевого самоврядування, громадських та полггач-них органiзадiй необхiдно сформулювати читку Стра-тегiю управлiння розвитком туристично! галузi Укра-!ни на нацюнальному р!вш, яка мае узгоджуватися з! стратегiями та програмами розвитку туризму на реп-ональному р!вш, що дасть можливють створити нов! робоч! мюця, довести як1сть надання послуг ! посту-пово полшшити як1сть шфраструктурних складових (автомобтш дороги, агроосел!, музе! тощо), що за-безпечуть комфортшсть споживання туристичних послуг шоземними та внутршшми туристами.
Висновки
1. Впровадження стратег!! маркетингув сшьському зеленому туризм! може стати для Укра!ни рушшною силою у здшсненш прориву в формуванш як1сного нацюнального продукту, популяризаци зеленого туризму як всередиш кра!ни, так ! за !! межами. При цьому потр!бно провести роботу щодо тдвищення р!вня сервюу та якосп вах туристично-рекреадiйних послуг, що дасть можливють реал!зувати наявний ресурсний потенщал, виршити питання зайнятосп населення, розвитку шфраструктури, залучення швес-тицш та збшьшення надходжень до бюджепв уах р!вшв.
2. Слад звернути увагу на те, що зелений сшьський туризм е перспективним в Укра!ш напрямком туризму, який потребуе законодавчого й маркетингового удосконалення. Запропонований регуляторно-управлшський маркетинговий мехашзм надання послуг зеленого сшьського туризму сприятиме тдви-щенню ефективносп останнього.
3. В Укра!ш агроосел! ефективно функцюнують та розвиваються на тих територ!ях, де е сприятлив! при-родно-ктматичш умови, наявш юторико-культурш об'екти та збережено нацюнальш самобутш традицп. Процес розвитку агроосель як суб'екпв тдприемниц-тва у сфер! сшьського зеленого туризму в Укра!ш мае низку особливостей та законом!рностей. Встановлено, що вш вадбуваеться стихшно та поширюеться на сшь-ських територ!ях Укра!ни нер!вном!рно.
Перспективою подальших до^джень у цш галуз1 може стати шльшсна оцшка ефективносп функцюну-вання запропонованого маркетингового мехашзму серед основних осередшв розвитку сшьського зеленого туризму в Укра!ш.
Бiблiографiчнi посилання
Byrkovyi, V.I. (2008). Silskyi zelenyi turysh - priorytet rozvytku turystychnoi haluzi. Ukrainy. Stratehichni priorytety: Nauk.-analit. shchokvar. zbirnykh. 1, 138143 (in Ukrainian). Iurynets, Z.V., Melnyk, N.V. (2014). Osnovni aspekty formuvannia marketynhovoi polityky na pidpryiemstvakh turystychnoi haluzi Ukrainy. Visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: ekonomichni nauky. Kherson. 6, 137-141 (in Ukrainian).
Melnyk, N.V. (2013). Intehratsiia zusyl stratehichnykh derzhavno-pryvatnykh turystychnykh aliansiv u protsesi formuvannia mizhnarodnoi marketynhovoi stratehii rozvytku turyzmu Ukrainy. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia ekonomichna. 7(3), 263-269 (in Ukrainian). Kravchuk, N.V. (2013). Osnovni tendentsii vykorystannia stratehichno-marketynhovoho instrumentariiu v protsesi upravlinnia subiektamy turystychnoi haluzi Ukrainy. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia: ekonomichni nauky. 1(63), 270-273 (in Ukrainian). Iurynets, Z.V. (2014). Zarubizhnyi dosvid formuvannia ta rozvytku rynku turystychnykh posluh. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu. Seriia ekonomichna. 51, 501-507 (in Ukrainian). Tovazhnianskyi, V.L., Pererva, P.H. (2011). Innovatsiini tekhnolohii v antykryzovomu rozvytku turystychnykh pidpryiemstv. Marketynh i menedzhment innovatsii. 1, 113-119 (in Ukrainian). Herasymenko, V.H. (2014). Teoretyko-metodolohichni osnovy zastosuvannia marketynhovoho pidkhodu do stratehichnoho planuvannia u diialnosti turystychnykh pidpryiemstv Ukrainy. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia ekonomichna. 51, 494-500 (in Ukrainian).
Kravchuk, N.V. (2013). Orhanizatsiino-upravlinska model formuvannia marketynhovoi stratehii dlia subiektiv hospodariuvannia turystychnoi haluzi Ukrainy. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: ekonomichni nauky. 2(1), 174182 (in Ukrainian).
Received 17.08.2017 Received in revised form 11.09.2017 Accepted 14.09.2017
