CC BY
72
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8603 http://nvlvet.com.ua/
UDC 332:334:338:339:658
Regional peculiarities and tendencies of entrepreneurship development in agriculture
I. Smolynets, I. Olenych, H. Dutka, I. Voronyj, R. Seniv
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Smolynets, I., Olenych, I., Dutka, H., Voronyj, I., & Seniv, R. (2018). Regional peculiarities and tendencies of entrepreneurship development in agriculture. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(86), 15-22. doi: 10.15421/nvlvet8603
The article deals with regional characteristics and trends of entrepreneurship in agriculture. When forming an agrarian policy, it is important to take into account the soil-climatic and economic conditions, the possibilities of balanced provision of material and technical resources, the volumes of production and consumption of agricultural products, since it is acceptable for one region and may be unsuitable for another. The combination of natural, socio-economic, demographic, and historical aspects of the activities of market makes adjustments to the formation of the regional food market and its functioning. Existing circumstances have caused the socioeconomic need to form regional markets and ensure the adequacy of industrial, agricultural production and service sectors for intra-regional and interregional exchanges. The rational expansion of production and consumption ofproducts and services in the region provides for their cheapening as a result of savings associated with distribution, primarily transportation costs, and increased of interregional competition. The market of agricultural products, like any other products, is determined first of all, demand and supply. Demand for products in each region is formed under the influence of a set of factors. First of all, it is the number of people who live in this region. Its value and age structure determine the required supply volumes, as well as the structure and range of agricultural products. The next factor that affects demand is the different levels of income and the source of income. An important factor in the formation of local traditions demand is people that define the type of nutrition of inhabitants, their culture and, accordingly, form the level and structure of food consumption. The proposal in the form of volumes of production depends, first of all, on the conditions of entrepreneurial activity in the agricultural sector, the structural construction of agriculture, its relations with other spheres, the availability and state of development of market infrastructure, etc. All these are the conditions that have certain features in specific region and areas, and must form the subject of research. The system of optimal functioning of the regional and local economy requires the exact consideration of the specific conditions of economic activity, resource opportunities and market relations at the microeconomic level, in order to provide for intensive economic development. This leads to a more detailed consideration of the features that affect the functioning of the agricultural market and the development of forms of entrepreneurial activity.
Key words: agriculture, entrepreneurial activity, agrarian production, market.
гепональш осооливосл та тенденцп розвитку шдприемницько1 дшльносл в сшьському господарств1
1.Б. Смолинець, 1.Р. Оленич, Г.1. Дутка, 1.В. Вороний, Р.В. Сешв
Львiвський нацюнальний ^верситет ветеринарног медицини та бютехнологт iM. С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
В cmammiрозглядаються регюнальт oco6Mmocmi та тенденцп розвитку тдприемницьког дiяльностi в сшьському господарст-ei. При формувант аграрног полтики важливе значення мае врахування Tрyнmoвo-клiмamичних та екoнoмiчних умов, можливос-тей збалансованого забезпечення мamерiaльнo-mехнiчними ресурсами, обсягами виробництва i споживання стьськогосподарськог продукцИ, оскшьки прийнятне для одтег oблacmi може виявитися непридатним для тшог. Сукуптсть природних, сощально-екoнoмiчних, демoгрaфiчних, кторичних acпекmiв дiяльнocmi cyб'екmiв ринку вносить свог корективи у формування регюнального
Article info
Received 17.01.2018 Received in revised form 20.02.2018 Accepted 23.02.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-067-977-78-01 E-mail: [email protected]
ринку продовольства та його функцюнування. Нитшт обставини спричинили соцiально-економiчну необхiднiсть формування регюнальних ринтв i забезпечення достатностi промислового, стьськогосподарського виробництва i сфери послуг для внутрШ-ньо-регюнального та мiжрегiонального обмiнiв. Ращональне розширення виробництва i споживання продукци та послуг в областi забезпечуе Чх здешевлення вна^док економи, що пов 'язано з дистрибущею, насамперед витратами на транспортування, i поси-лення мiжрегiональноi конкуренци. Ринок стьськогосподарсько'Ч продукци, як i будь-якоЧ тшоЧ продукци, визначаеться передусм попитом i пропозищею. Попит на продукцЮ в кожнш областi формуеться тд впливом сукупностi чиннитв. Насамперед - це кмьтсть населення, яке мешкае в датй областi. Його величина i втова структура визначають необхiднi обсяги пропозици, а також структуру i асортимент стьськогосподарськоЧ продукци. Наступним чинником, який впливае на попит, е рiзнi рiвнi дохо-дiв населення та джерела Чх надходження. Немаловажним чинником у формувант попиту е мiсцевi традици населення, що визначають тип харчування жителiв, Чхню культуру i вiдповiдно формують рiвень та структуру споживання продуктiв харчування. Пропозищя у виглядi обсягiв виробництва продукци залежить передусм вiд умов тдприемницькоЧ дiяльностi в аграрному секторi, структурноЧ побудови стьського господарства, його взаемовiдносин з тшими сферами, наявностi i стану розвитку тфраструк-тури ринку тощо. Все це тi умови, що мають певж особливостi в конкретних областях та мюцевостях, i повинж складати предмет до^дження. Система оптимального функцюнування регюнальноЧ та мкцевоЧ економти вимагае точного врахування специ-фжи умов господарювання, ресурсних можливостей i ринкових зв 'язюв на мiкроекономiчному рiвнi - з тим, щоб забезпечувати ттенсивний економiчний розвиток. Це спонукае до бтьш детального розгляду особливостей, як впливають на функцюнування ринку стьськогосподарськоЧ продукцп та розвитку форм тдприемницькоЧ дiяльностi.
Ключовi слова: стьське господарство, тдприемницька дiяльнiсть, аграрне виробництво, ринок
Вступ
Умови свггового розвитку спонукали до штенсив-ного розвитку економ1чних процеав та визначили об'ективну необхвдшсть адаптацп шдприемницько! дшльносп в альському господарств! до нових умов господарювання за значно! обмеженосп ресурсного потенщалу кожного суб'екта господарювання (Olenych et al., 2012; Petryshyn, 2017). Глобальш змши у щдприемницькому середовищ1, що ввдбулися в останш роки, спонукають суб'екти господарювання вести политику виживання у таких складних умовах конкуренци за рахунок актив1заци внутршнього потенщалу, вдосконалення оргашзацшно-економ1чного мехашзму та вдосконалення взаемовщносин м1ж уча-сниками виробничого процесу. Реформування соща-льно-економ1чних ввдносин в сшьськогосподарському виробнищга та аграрному сектор! економши об'ективно пов'язане з ввдродженням i розвитком пвдприемницько! дiяльностi. У шдприемницькш д!я-льносп закладеш велик! можливосл полшшення ор-гашзацп та пвдвищення ефективносл альськогоспо-дарського виробництва, що зумовлено економiчною природою i 11 сутшстю як важливо! оргашзацшно! форми ведення господарства (Bubenko and Rastjapin, 2002; Borodina, 2008; Smolynec', 2011; Donec', 2011; Muniv, 2017). Визначено, що суть пвдприемницько! д!яльносп в сшьському господарствi полягае в оргаш-заци виробничого процесу за допомогою засобiв виробництва i працi та використання трудових ресурсiв i ресурсiв природного середовища, основним з яких е земля, з метою одержання сшьськогосподарсько1 продукци належно! якосп та забезпечення ефективно-CTi 11 виробництва (Shulskyy, 2017). Економ!чна особ-ливють ща д!яльносп полягае у володшш чи корис-туванш наявними ресурсами, зокрема земельними, вмшому !х поеднанш з та рацюнальному використан-ш, де б реал1защя вироблено! сшьськогосподарсько1 продукци забезпечувала суб'ектам господарювання ввдповвдний фшансовий дохвд. В даному випадку пвдприемницька д!яльшсть розглядаеться i трактуеть-ся як комерцшна д!яльшсть в сшьському господарств! з метою одержання прибутку (Zubec' and Bezuglyj,
2010; Smolynec' and Garasymljuk, 2014; Shulskyy, 2017).
Доведено важливу роль п1дприемницько! д!яльно-CTi в сшьському господарст, зокрема у виконанш 11 функцш: економ!чно1, стимулюючо1 та сощально1, як1 полягають в забезпеченш населення аграрною проду-кщею, тваринництва - кормами, шдвищенш зайнято-CTi населення, зокрема сшьського, розвитку аграрного ринку та шфраструктури аграрно1 сфери. Особливосп ведення аграрного виробництва, р!зш умови господарювання, мета д!яльносп та 11 функци зумовлюють юнування р!зних форм тдприемницько1 д!яльносп в сшьському господарст (Smolynets et al., 2017). Особливого значення набувають розматсть функцш аграрного виробництва щодо метод!в господарювання, забезпечення продовольством, р!зних потреб в сировиш, зв'язки з аграрним ринком, р!зна можли-вють забезпечення ресурсами та р!зш потреби в них на виробництво конкретних вид!в сшьськогосподар-сько1 продукци, адаптован!сть до р!зних природно-економ!чних умов, традиц!1' i звичш, соц!альн! аспек-ти. В аспект! розвитку п!дприемницька д!яльн!сть у сшьському господарств! за формами власност! наль чуе: одноос!бн! волод!ння, приватн! шдсобш господарства, господарства населення, селянсьш фермерсь-к1 господарства, приватн! та державш с!льськогоспо-дарськ1 п!дприемства, колективш господарства, зокрема селянськ1 спшки, агроф!рми, м1жгосподарськ1 п!дприемства i об'еднання, р!зного роду та вид!в то-вариства, як1 под!ляються за формою об'еднання та р!внем в1дпов!дальност!, формою власносп, розм!ра-ми та спещал1защею (Ostashko, 2004; Gubeni, 2001; Olenych et al., 2011; Smolynec', 2011; Olenych et al., 2012; Olenych et al., 2013; Salamin and Poperechnuy, 2017).
Результата та ix обговорення
Специфжа формування ринку продовольства та ведення аграрного виробництва на Льв!вщиш зумов-лен! рядом особливостей, до яких варто ввднести: географ!чне розташування; природно-кл1матичн! умови; демограф!чн! особливосп, пов'язан! з б!льшою часткою сшьського населення та його м!грац!ею; ная-
вшсть лгав; рекреацшний характер регюну; недостат-нш розвиток сощально! шфраструктури, особливо в сшьськш мюцевосп. Просторове розмщення регюна-льного ринку мае особливе значения в його насиченш продовольством, формуванш попиту, цшово! политики, стратеги д1яльност1 його учаснишв. Прикордонне розмщення Льв1всько! обласп, межування з кра!нами £вропейського Союзу об'ективно сприяе налаго-дженню р1зних м1ждержавних взаемозв'язк1в поль тичного, економ1чного, культурного 1 природоохо-ронного характеру, прикордонного сшвробгтництва. Географ1чне положення обласп для локального ринку продовольства е як корисним, так 1 шквдливим. До основних позитивних вплив1в можна зарахувати: значно бшьшу за обсягом 1 асортиментом пропозицш продовольчих товар1в, повшше задоволення потреб 1 вимог споживач1в за рахунок бшьшого товаропотоку на територп регюну шоземних товар1в та формування формальних 1 неформальних гуртових ринк1в; швид-шу адаптацш до умов ринкового господарювання суб'екпв ринку як на пвдстав1 вивчення досвщу 1 швидшого формування конкурентного середовища, так 1 на шдстав1 прискорено! перебудови в напрям1 формування цившзованого ринку та виробництва продукцп, близько! до европейських ставдарпв; кращ1 можливосп виходу на зовшшш ринки, зокрема за рахунок нижчих кошпв дистрибуци 1 лопстики; бь льш1 шанси щодо залучення шоземного кашталу та шновацш, що дае змогу розширювати виробництво конкурентоспроможно! продукцп; бшьшу, пор1вняно з шшими регюнами Укра!ни, можливють вивчення 1 перейняття закордонного досввду ведення приватного господарювання.
Основш негативш наслшки природного мюце роз-ташування полягають у такому: насичення внутрш-нього ринку продовольчими товарами шоземних то-варовиробник1в ускладнюе процеси ввдтворення 1 стримуе розвиток вичизняного виробництва, оск1льки зменшуеться попит на внутршню продукцш; шозем-на продукщя, частка яко! в загальному товарооборот! значно вища проти шших регюшв Укра!ни, е значно дешевшою, краще упакованою, бшьш рекламованою, хоча нершко е пршою за яшстю (спещально адапто-вана для кра!н схвдно! Свропи), тому користуеться попитом серед покупщв, що унеможливлюе конкуре-нцш вичизняних товаровиробнишв. Це приводить до швестування вгтчизняними покупцями шоземних виробнишв продовольства; ринок продовольства вна-слвдок посилення неоргашзованого 1мпорту значно складшше тддаеться оцшщ 1 регулюванню. Зазначи-мо, що етнограф1чна своершшсть краю, де ще зберег-лась висока культура господарювання, традицп 1 на-вики мешканщв, близьк1сть розвинутих цившзованих кра!н Захвдно! Свропи створюють передумови для швидко! адаптаци мюцевого сшьського населення до нових економ1чних умов. Особливим чинником, який впливае на формування 1 функцюнування ринку продовольства, е грунтово-ктматичш умови, оскшьки вони мають безпосереднш вплив на формування про-позици продовольства через продукцш сшьського господарства у св1жому чи переробленому видь Ефе-ктившсть функц1онування кожного окремого продук-
тового подкомплексу значною м1рою залежить в1д територ1ального розмщення концентраци та ефекти-вносп виробництва сшьськогосподарсько! сировини, И якосл, напрям1в використання 1 особливостей про-мислово! переробки.
Зпдно з ф1зико-географ1чним районуванням тери-тор1я Льв1всько! обласп входить до трьох великих зон: передпрських 1 прських райошв Карпат, Люос-тепу та Полюся. Р1зна яшсна оцшка земель, специфша рельефу, грунлв та ктмату зумовлюе особливосп ведення тдприемницько! д1яльност1 в аграрнш сфер1 та стан його оргашзацшно! побудови. Характерною особливютю области е обмежешсть сшьськогосподар-ських угвдь та висока густота населення, яш спричи-нили низьку землезабезпечешсть у регюш. Якщо загалом по Укра!ш за 2013 рис на одного мешканця припадае 0,67 га рши, то у дослщжуваному регюш -0,28 ршл1. Ще нижчою вона е в передпрських та пр-ських районах Карпат. Це спричинило суттеву диле-му, яка полягае в тому, що з одного боку, зважаючи на приватновласницьш традици населення рег1ону, 1снуе прагнения його до розширення земельних надь л1в, а з другого боку - внаслщок непродумано! земельно! реформи та вщсутносп в1дпов1дних мехашзм1в реал1зацИ земельного законодавства значн1 площ1 уг1дь не обробляються. Все разом 1з складн1стю рель ефу, подр1бненням орних д1лянок створюе певн1 бар'ери для штенсивного ведення виробництва, його розширення, концентрацИ 1 спец1ал1зацИ. Грунтово-кл1матичн1 умови област1 сформували, певною м1рою, 1 особливост1 ведення альського господарства як основно! галуз1, яка впливае на стан та пропозици на ринку продовольства. 1х можна звести до такого: значно потенцшно нижчий р1вень ефективност1 ведення виробництва через невелик! за розм1рами земельш д1лянки та обмежен1сть термшв проведення агротех-н1чних роб1т; перевага др1бного виробництва, як на-слщок - низька його концентрац1я, що посилюе роль кооперац1!; обмежен1сть орних угвдь, значн1 як с1ян1, так 1 природш кормов1 площ1, традици м1сцевого населення визначають 1, очевидно, надал1 визначати-муть переваги розвитку тваринницьких галузей над рослинницькими, принаймш в господарствах насе-лення.
Пор1вняльна характеристика Льв1всько! област1 св1дчить, що питома вага сшьського населення стано-вить 40,0%, що на 8,0% бшьше, шж по Укра!н1, а щшьшсть населення на один квадратний кшометр становить 117 ос1б, тимчасом як по Украш т1льки 76 оаб. Майже вдв1ч1 б1льше нал1чуеться населених пунклв на тисячу квадратних шлометр1в порiвияно 1з середн1м показником. Рiвень безробiття на 1. 01. 2013 року був вищим, шж по Укра!ш i становив 7,6%, а рiвень оплати працi вiдповiдно нижчий. Прямi iнозе-мнi iнвестицi! на тисячу чоловж населення за мину-лий рiк зменшились в обласп та склали тiльки 304 тис. дол. США, тимчасом як по Укра!ш зб№шились i становили 775 тис. дол. США. Все це говорить про важливють виршення тих проблем, яш склались в сшьськш мiсцевостi дано! областi, та зокрема у його аграрному сектора Напружену ситуацiю з продоволь-чим забезпеченням населення областi створюють
oбмeжeнicть зeмeльниx yгiдь, низькa ïxkh рoдючicть, вiдпoвiднo нeдocтaтньo виcoкa eфeктивнicть пвдпрж-мницько" дiяльнocтi в алкькому гocпoдaрcтвi тa виcoкa гycтoтa нaceлeння. Пoрiвкяльний aнaлiз пот-рeби тa вирoбництвa нaйвaжливiшиx прoдyктiв xaр-4yBaHM пoкaзaБ, що фiзioлoгiчнi норми cпoживaння He зaдoвoлькяютьcя щодо бiльшocтi видiв продоволь-cтвa: Bcix прoдyктiв твaринництвa тa obo4Íb i фрyктiв, xo4a рiвeнь cпoживaккя мoлoкa тa молочнт продук-тiв, кaртoплi в о^овному вищий проти ceрeдньoгo пoкaзникa по y^aïm, що e нacлiдкoм ^a^ro розвитку iндивiдyaльнoгo ceктoрy ciльcькoгocпoдaрcькoгo вирoбництвa. Рaзoм з тим y пр^кт рaйoнax Кaрпaт caмoзaбeзпeчeнicть продуктши xaрчyвaккя, oкрiм м'яca, мoлoкa тa кaртoплi, He пeрeвищye трeтини ввд рeкoмeндoвaкoï норми. Тaкa cитyaцiя пeрeдбaчae розробку cпeцiaльнoï' прoгрaми розвитку Львiвщини, в як1й цeнтрaльнe мicцe зaймaлo б вирiшeнкя прoблe-ми продовольчого caмoзaбeзпeчeння нaceлeнкя.
Хaрaктeрнoю ocoбливicтю oблacтi e кoнцeнтрaцiя нaceлeнкя в зош вeликиx мicт, пeрeдyciм oблacниx i промтеловт цeнтрiв (Дрогобич, Чeрвoнoгрaд, Стрий), що фoрмye вiдпoвiднy кон'юнктуру ринку Ha ciльcькoгocпoдaрcькy прoдyкцiю. У Львiвcькiй oблac-тi чacткa ciльcькoгo нaceлeння прaцeздaтнoгo вiкy вищa проти ceрeдньoгo в Укрaïнi. Знaчнo нижчa Tyc-тoтa нaceлeння в гiрcькиx тa пeрeдгiрcькиx рaйoнax рeгioнy, xaрaктeр рoзceлeння ycклaднюють форму-BaHHH ринково" iнфрacтрyктyри в циx рaйoнax, c^^ чиняють пeрeвaжкo caмoзaбeзпeчeння нaceлeнкя про-дустши xaрчyвaккя.
Сeрйoзнoю прoблeмoю в oблacтi e aгрaрнe пeрeнa-ceлeнкя, зaбeзпeчeння його повно" зaйкятocтi. 4aCT-ково BoHa вирiшyeтьcя зa рaxyнoк дрiбнoгo п^обно-го вирoбництвa, a в ocraHHi роки - зaрoбiтчaкcькoï мiгрaцiï' в Рociйcькy Фeдeрaцiю, ^aïm £врoпeйcькo-го Союзу, США тa Aвcтрaлiю. Сeрeд Bcix oблacтeй Укрaïни caмe в Львiвcькiй нaйвищий рiвeнь зaрoбiт-чaнcькoï' мiгрaцiï'. Тaкa мiгрaцiя зaвдaлa вeликиx збит-кiв, пeрeдyciм coцiaльнoгo, eтичнoгo, побутового тa iншoгo xaрaктeрiв, aлe рaзoм з тим виявилacя корж;-ною в плaкi eкoнoмiчнoмy, ocкiльки вплинyлa Ha плaтocпрoмoжкicть «ль^кого нaceлeнкя. Крiм того, мiгрaнтaм пр^одет^я здeбiльшoгo прaцювaти y привaтниx гocпoдaрiв, що рoзвивae ïxHi привaтнoвлa-cницькi почуття, бaжaнкя бути гocпoдaрeм тa влacни-ком.
Для Львiвcькoï oблacтi xaрaктeрнa i вирoбничa од-нобокють, ocкiльки мaйжe три чвeртi прaцюючиx пoв'язaкi з виробничою i лиш oднa чвeрть - з швиро-бничою cфeрaми. Цe cвiдчить про ^до^о^л^ть coцiaльнo-eкoнoмiчнoï' cтрyктyри oблacтi, ïï coцiaльнy млявicть, нeдocтaтнiй розвиток ринково" iнфрacтрyк-тури тa cфeри пocлyг. Ha цьому фoнi дeщo дивною виглядae cитyaцiя щодо згoртaкня гароднт промте-лiв ceрeд горян тa нeдocтaтнiй розвиток туризму в цш нaйбiльш привaбливiй oблacтi Укрaïни.
Прoвeдeння зeмeльнoï' рeфoрми призвeлo до рiзкo-го збiльшeння зeмeльниx yгiдь в кoриcтyвaннi тa влa-cнocтi телян, причому тeмпи цього прoцecy e зтачно вищими проти ceрeднix в Укршт. Сyттeвий вплив Ha ад мaли icтoричнi трaдицiï oблacтi, дe пiзнiшe було
прoвeдeнo кoлeктивiзaцiю. Влacнe тому гocпoдaрcтвa ciльcькиx житeлiв Львiвcькoï oблacтi (в дaний чac гocпoдaрcтвa нaceлeння) зaБжди мaли приcтoйний вигляд i дaБaли ceлянaм ocHoBHy чacткy ïxHix дoxoдiв. Iндивiдyaльний ceктoр з рокши нaбирaБ пoтyжкocтeй i дaвaв знaчнy чacткy ciльcькoгocпoдaрcькoï продукци y зaгaльнoмy ïï вирoбництвi в oблacтi.
Iндивiдyaльний ceктoр y Львiвcькiй oблacтi e до-cить розвинутим i мae знaчнy питому вaгy y форму-BaHHi продовольчого ринку. Чacткa гocпoдaрcтв Hace-лeння y зaгaльнoмy вирoбництвi вaлoвoï' продукци ciльcькoгo гocпoдaрcтвa Львiвcькoï oблacтi cтaкoвить 70,0%, тимчacoм як по Укрaïнi дaкa oргaнiзaцiйнa фoрмa гocпoдaрювaння зaймae в cтрyктyрi тiльки 54%. Зoкрeмa, гocпoдaрcтвa нaceлeння зa минулий рiк виробили вaлoвoï продукци рocлинництвa - 67,5%, продукци твaринництвa 73,6%. Львiвщинa - один iз рeгioнiв y^aïm, дe гocпoдaрcтвa нaceлeнкя висту-пaють тaкoю чиcлeннoю групою. 1з рoзрaxyнкy Ha 100 га ciльcькoгocпoдaрcькиx упдь ïx тут нaрaxoвyeтьcя 31 гocпoдaрcтвo, як по Укршт тiльки 13.
Пeрeвaги дaнoгo ceктoрa cтaли oчeвидними Ha фо-hí зaнeпaдy грoмaдcькиx гocпoдaрcтв. Хaрaктeрнoю ocoбливicтю розвитку гocпoдaрcтв нaceлeнкя в oблac-тi e мaйжe вдвiчi вищa нacичeнicть ними з рoзрaxyнкy Ha одиницю плoщi, знaчнo бiльшi зeмeльнi нaдiли гocпoдaрoк, як1 в бaгaтьox випaдкax пeрeвищyють один гектар.
Говорячи про cтaн мaтeрiaльнo-тexнiчнoï бaзи ciльcькoгo гocпoдaрcтвa, вaртo вiдмiтити, що BHa^i-док нeдocкoнaлoгo його рeфoрмyвaння знaчнa чacтинa ocнoвниx зacoбiв бyлa рoзкрaдeнa aбo рoзпрoдaнa зa бeзцiнь. Heдocкoнaлa aмoртизaцiйнa пoлiтикa, розбь жноап мгж пoдaткoвим тa бyxгaлтeрcьким облжом призвeли до «про^кня» yжe нaкoпичeниx aмoртизa-цiйниx вiдрaxyвaкь. Сьoгoднi cклaлacь тaкa cитyaцiя, коли Ha бaлaнci гocпoдaрcтвa пeрeбyвaють нeпридaтнi для викoриcтaння oб'eкти, oднaк ïx cпиcaкня e шмо-жливим, ocкiльки вони cклaдaють пaйoвий фонд гoc-пoдaрcтвa. Зaгaлoм питaккя зaбeзпeчeнкя АПК дocтa-тньою кшькютю ocнoвниx зacoбiв e «^^льним клубком» нeвирiшeниx прoблeм. Hинi нaйгocтрiшoю в цьому ceHci e прoблeмa зaбeзпeчeнocтi гocпoдaрcтв нeoбxiднoю ciльcькoгocпoдaрcькoю тexнiкoю.
Aнaлiз зaбeзпeчeнocтi пoтрeби Львiвcькoï oблacтi нeoбxiднoю ciльcькoгocпoдaрcькoю тexнiкoю в рoзрa-xyнкy Ha 1000 га ршл1 пoкaзaв, що зaгaлoм згaдaкa oблacть зaбeзпeчeнa тexнiкoю нeдocтaтньo. Ta^ лишe при нoрмi зaбeзпeчeнкя зeрнoзбирaльними кoмбaйнa-ми 4,5 oдиницi в рoзрaxyнкy Ha 1000 гa рiллi фaктичнe знaчeнкя цього пoкaзникa craHoBrnb 3,24 oдиницi. Що cтocyeтьcя зaбeзпeчeння aгрaрнoгo вирoбництвa трaк-тoрaми, то при нoрмi зaбeзпeчeнкя 17,8 одинищ, нaя-внicть трaктoрiв y рoзрaxyнкy Ha 1000 гa рiллi y 2012 рощ craHoBraa 11,8 одинищ, що зaбeзпeчилo лишe 66,3% пoтрeби. Heдocтaтньo зaбeзпeчeнi гocпoдaрcтвa oблacтi й плугами трaктoрними. Taк, y 2012 рощ rae-фiцieнт зaбeзпeчeнкя нoрмaтивy пoтрeби в плyгax cтaнoвив y Львiвcькiй oблacтi - 18,8%. При цьому нeзвaжaючи Ha низький рiвeнь зaбeзпeчeння тexнiкoю Львiвcькoï oблacтi зaгaлoм, пoрiвкянo iз iншими oблa-стями Укрaïни, bíh щe дocтaтньo прийнятний. Цe
зумовлено передуам малою площею ршл1 в регюш, а також непропорцшним розподшом техшки м1ж областями ввдповвдно до площ1 обробпку в часи командно-планово! системи.
Ушкальшстю Льв1всько1 обласп, на в1дм1ну в!д шших, е ïï рекреацшний характер. Чисте повпря, насичене ароматом р!знотрав'я, хвойних та листяних лгав у прських районах, джерела цшних i р!зномашт-них за своïм хiмiчним складом та лiкувальними влас-тивостями мшеральних вод, часто унiкальних, велик! масиви лгав - все це робить регюн одним з найб!льш атракцiйних з точки зору туризму й оздоровлення не тшьки в Украш, а й у £врош. Тут юнують реальнi можливосп прискореного розвитку шдустрп м1жна-родного туризму. Саме рекреацшний характер обласп значною м!рою повинен визначати перспективи розвитку та особливосп ведення сшьського господарства в обласп. Оскшьки б!льшють рекреацiйних об'ектiв перебувають в прськш зон!, то забезпечення 1хн!х ктенпв продуктами харчування повинно здшснюва-тись за рахунок вдивщуальних господарств. В облас-п мае вироблятись стшьки продовольства, щоб забез-печити ним не лише все постшне населення, а й бу-динки ввдпочинку, санаторiï, туристичш та спортивш бази, як! розташоваш на його територп. Особливо1' значущосп набувае проблема створення др!бно1' пере-робно1' промисловост! Кр!м того, треба враховувати те, що ведення господарства повинно зважати на збе-реження зовшшнього середовища та непорушнiсть екологiчноï рiвноваги. Подальший розвиток рекреа-ц!йно1 сфери дасть змогу полшшити зайнятiсть населення, що для льв!всько1' обласп дуже важливо. Геог-рафiчне розташування льв!всько1' областi, як «плацдарму» для виходу в Свропу на перехресп р!зних шлях!в, е пею об'ективною умовою, використання яки може мати особливий зиск як для обласп, так i держави в цшому. Саме цим зумовлюються особливосп попиту на сiльськогосподарську продукцш та можливосп ïï реалiзацiï.
Наведеш особливосп Львiвськоï областi вказують на те, що шдприемницька д!яльшсть в аграрнш сферi повинна бути i економiчно випдною, i соцiально при-вабливою, i екологiчно доцшьною. Вона вимагае особливого подходу при здшсненш реорганiзацiйних i трансформацiйних процеав. Кр!м шшого, це потребуе виважено!.' i дiевоï' державноï политики щодо розвитку Львiвськоï' областi. Потреби i можливосп суб'екпв ринку, передуам споживaчiв можуть бути достат-ньою м!рою реaлiзовaнi лише при нaявностi ввдповщ-ноï' iнфрaструктури ринковоï та виробничоï'. Щодо першо^ то вона перебувае, як i загалом в держав!, у зародковому стaнi, а розвиток другоï в облaстi тради-цшно був пршим пор!вняно з шшими областями Украши. Регiонaльнi особливосп формування ринку сiльськогосподaрськоï продукцiï значною м!рою фор-мують особливосп й тенденцп товарообиу. Нaйбiльш характерними його рисами е: значно вища питома вага роздр!бного товaрообiгу (включаючи ресторанне господарство) в мютах та селищах мюького типу про-ти сiльськоï мюцевостц зростання, особливо в остaннi п'ять рошв, обсяпв продажу споживчих товaрiв, зокрема вичизняного виробництва; зменшення кшькосп
пiдприемств роздрiбноï' торпвл!, особливо в сшьськш мюцевосп; значно прший розвиток товaрообiгу в сшьськш мюцевосп, про що свщчить низька частка товарооб!гу та його обсяг в розрахунку на одного сшьського жителя; зростання рол! супермаркепв; зростання кшькосп продовольчих i промислових ринк1в; тшьовий характер продовольчого ринку. Ц особливосп Львiвськоï обласп вказують на необхш-шсть врахування ïх при вивченш регюнальних риншв та розвитку форм пiдприемницькоï д!яльносп в аграрнш сфер!.
Питання особливостей розвитку форм шдприем-ницькоï' д!яльносп в сшьському господарств!, виробництва сiльськогосподaрськоï продукци, формування аграрного ринку в окремих областях мають надзви-чайно важливе значення. За об'ект дослвдження обра-но суб'екти пiдприемницькоï д!яльносп р!зних орга-шзацшно-правових форм в сшьському господарств! Львiвськоï обласп та оргашзацшно-економ!чш осно-ви к функцюнування. Адже Льв!вська область взноситься до аграрних областей, де у докризовий перюд було розвинуте виробництво як рослинницькоï, так i твaринницькоï продукцп, в 2012 рощ тут проживало 7,0% сшьського населення Украши, охоплюючи 9,3 вшсотка ïï територп.
Анал!з динамши чисельносп сшьського працезда-тного населення та зайнятого в аграрному виробницт-в! сввдчить про те, що чисельшсть наявного сшьського населення зменшилась як в Украш, так i у Льв!в-ськш обласп зокрема. Це можна пояснити як вадто-ком населення у велик! мюта та обласш центри в по-шуках роботи i кращих умов життя, так i м!гращею населення за кордон у пошуках роботи. Дещо збшь-шилась чисельшсть альського працездатного населення в дослвджуванш обласп за 2012 р. пор!вняно !з 2010 роком. Спостертаеться дещо позитивна тенден-щя чисельносп зайнятих у аграрному виробництва Проте в абсолютних одиницях це - м!зерне зб!льшен-ня. Якщо визначити питому вагу чисельносп зайнятих у аграрному виробнищга у загальнш чисельносп сшьського працездатного населення, вона зменшилась у динамщ то становить у середньому в Украш вш 47 до 43,5%, у Льв!вськш обласп коливаеться в!д 42,3% до 33,7% вшповвдно. Меншу питому вагу чисельносп зайнятих у аграрному виробницта стосовно до чисельносп сшьського працездатного населення в Льв!в-ськш област! пор!вняно !з даними по Укрaïнi можна пояснити випдним м!сцем розташування по суадству !з Свропейськими державами, що сприяе мiгрaцiï' населення в Свропу.
Шдприемницька д!яльн!сть в с!льському господарств! мае надзвичайно важливе значення як для розвитку аграрного сектора економши, так i народного господарства Украши загалом. Вона виконуе важливу сощально-економ!чну функц1ю, а саме: забезпечуе сусп!льство незам!нними продуктами харчування; безперервно поповнюе оборотн! кошти товаровироб-нишв, постачае сировину для !нших галузей економ!-ки, згладжуе сезонний характер сшьськогосподарсь-кого виробництва, значно шдвищуе зайнят!сть с!льсь-кого населення. Стан аграрного виробництва, його продуктивн!сть, ефективн!сть та еколопчшсть функ-
цюнування е одним !з головних оцшочних критерпв прогресу цившзацп, зокрема в сена забезпечення продовольчо1 безпеки. Дослвдження тдприемницько1 д!яльност! доводять, що виробництво Альськогоспо-дарсько! продукци, його продуктившсть, ефектив-шсть та еколопчшсть е одним !з головних критерив 11 розвитку, зокрема в сена забезпечення продовольчо! безпеки.
Важливе значення мають оптимальт розм1ри ор-гашзацшно-правових форм шдприемницько! д!яльно-сп, як1 впливають як на обсяги виробництва сшьсько-господарсько! продукци, так 1 на 11 ефектившсть 1 фшансовий стан господарюючого суб'екта. Основне мюце серед фактор1в розвитку Альськогосподарських виробничих структур належить забезпеченню 1х земе-льними упддями. Анал1з динамши забезпечення сшь-ськогосподарськими упддями вах категорш госпо-дарств показуе, що площа 1х зменшуеться в Альсько-господарських тдприемствах 1 збшьшуеться в госпо-дарствах населення. Дана тенденц1я простежуеться зокрема щодо ршл1 (пор1внюючи користування нею Альськогосподарських тдприемств 1 перебування 11 у власносп господарств населення). На початок 2012 року в користуванш Альськогосподарських пвдпри-емств, включаючи фермерськ1 господарства, у Льв1в-ському регюн перебувало 483,0 тисяч гектар1в Альськогосподарських упдь 1 283,2 тисяч! гектар1в ршл!. За дослщжуваний перюд площа Альськогосподарських упдь спочатку зменшувалася, а попм з процесами оренди земл пвдприемствами в господарствах населення почалася зб1льшуватися. Така ж тенденщя спо-стерпаеться з1 змшою площ р1лл1. Якщо провести анал1з структури Альськогосподарських упдь щодо-землекористувач1в, то видно, що бшьша питома вага -в господарствах населення (61,8%). I тшьки 38,2% даних упдь - в Альськогосподарських тдприемствах, включаючи фермерсьш господарства. У структур! користування за категор!ями господарств ршля займае питому вагу ввдповшно: у господарствах населення -64,4% 1 35,6% - у Альськогосподарських тдприемст-вах та фермерських господарствах.
Пров1вши оцшку господарювання у Льв1вськш об-ласп р1зних форм шдприемницько! д!яльносп в аграрному сектор! можна характеризувати таку тенден-цш. У 2012 роц! !з п'яти основних вид!в рослинниць-ко! продукци Альськогосподарського виробництва т!льки валове виробництво цукрових буряшв переви-щуе в Альськогосподарських тдприемствах. Валове виробництво таких вид!в рослинницько! продукци, як зернов!, картопля, овоч!, плоди ! ягоди, бшьше зосе-реджено саме в господарствах населення. До важли-вих показнишв, як! характеризують розм!ри оргатза-ц!йно-правових форм пвдприемницько! д!яльност! ! впливають на виробництво тваринницько! продукц!1' е наявтсть погол!в'я тварин. Анал!з погол!в'я тварин за дослщжуваний пер!од показуе, що змша 1х к1лькост! за вАма видами тварин мае тенденц!ю до зменшення. Погол!в'я ВРХ за дванадцять рок1в зменшилось у господарствах населення !з 462,2 тис. гол. до 225,2 тис. гол., а в Альськогосподарських щдприемствах -!з 103,5 тис. гол до 25,3тис. гол. Зокрема, попшв'я ВРХ скоротилось в господарствах населення в 2,1
раза, тимчасом як в Альськогосподарських тдприемствах скоротилось, майже в 4,1 раза. Погол!в'я кор!в ввдповшно зменшилося в 2,1 в господарствах населення та 3,9 раза в Альськогосподарських тдприемствах, погол!в'я свиней в господарствах населення мало тенденцш до зменшення за даний перюд (в 1,4 раза), тимчасом як в Альськогосподарських пвдпри-емствах воно дуже стр!мко збшьшилося - в 6,5 раза. Погол!в'я овець ! юз в господарствах населення також зменшилося в 1,3 рази, в той час як в Альськогосподарських пвдприемствах спостерпаеться зворотна законом!ртсть: воно збшьшилося в 4,9 раза.
Бшьшють погол!в'я основних вид!в тварин скон-центровано в господарствах населення. Так, напри-клад, дан! засв!дчують, що на кшець 2012 року в господарствах населення утримувалось 225,2 тисяч гол!в ВРХ, що у 8,9 раза бшьше, нш у Альськогосподарських пвдприемствах (25,3 тисяч гол!в). Ще б!льша дис-пропорц!я виникла м!ж наведеними категор1ями господарств щодо наявносп погол!в'я кор!в. Чисельшсть кор!в у господарствах населення на початок 2013 року у 15,6 раза перевищувала чисельшсть в Альськогосподарських тдприемствах. Така ж приблизно встано-вилась законом!ршсть розпод!лу ! збер!гаеться м!ж господарюючими суб'ектами ! за погол!в'ям свиней, овець ! к1з. У господарствах населення в 2012 роц! утримувалось 25,3 тисяч! гсшв овець ! из, це у 7,7 раза бшьше, шж в Альськогосподарських тдприемствах, ! 178,4 тисяч! гол!в свиней, що на 50,5 тисяч! гол!в бшьше ввдповвдно до дор!внюючо! форми господарювання. Наслвдком такого сп!вв!дношення наявносп погол!в'я р!зних тварин в розр!з! основних двох категор!й господарств е такий стан виробництва сшьськогосподарсько! продукци. Так, вироблено вА-ма категор1ями господарств м'яса вс!х вид!в у жив!й ваз! 174,1 тис. тонн, у тому числ! 81,0 тис. тонн сшь-ськогосподарськими тдприемствами, 93,1 тис. тонн господарствами населення, що на 12,1 тис. тонн бшьше. Така ж законом!ршсть склалась !з виробництвом !нших вид!в тваринницько! продукци. В господарствах населення молока вироблено в 23,2 раза бшьше, зокрема яець у 7,2 раза б!льше, шж в Альськогосподарських тдприемствах за минулий рш.
Проведене дослвдження та анал!з наведених даних св!дчить про ввдповвдне зосередження основно1 маси земл! в обробггку ! чисельност! тварин саме в господарствах населення. Показники тдтверджують ситу-ац!ю, за яко1 б!льш!сть вид!в як рослинницько1, так ! тваринницько1 продукц!1' виробляеться саме в господарствах населення. Проте ор!ентащя тшьки на дану форму господарювання серед оргашзацшно-правових форм тдприемницько1 д!яльносп у майбутньому розвитку була б помилковою. Адже господарства населення тимчасово тд час проведення реформ в сшьському господарств! та перехвдного перюду мо-жуть т!льки збалансувати виробництво аграрное' продукци, зам!стити 11 недовиробництво аграрними п!дп-риемствами.
Анал!з динам!ки варт!сних показник1в виробництва валово1 продукци с!льського господарства в уАх категор!ях господарств Льв!всько1 област! за 2000 -2012 роки сввдчить про ввдповвдне зб!льшення об'ему
виробництва валово! аграрно! продукцп у постшних щнах 2010 року за вказаний дослвджуваний перюд як в цшому, так i продукцп галуз1 рослинництва. В 2012 рощ варпсть вироблено! валово! продукци сiльського господарства збшьшилась на 1781,8 млн. грн., або на 25,5%, рослинництва - на 1695,9 млн грн або на 48,4%. Зовам шша ситуащя в обласп до виробництва валово! продукци галузi тваринництва. Вартiсть вироблено! валово! продукци тваринництва з кожним роком зменшуеться. I! вартiсть в 2012 роцi становила 3553,1 млн грн, або 97,6% до рiвня 2005 року. Дина-мiка виробництва валово! продукцi!' сшьського господарства з розрахунку на 100 га сшьськогосподарських угiдь, у постшних щнах 2010 року засввдчуе збшь-шення даного показника за дванадцять рок1в на 243,2 тис. грн, або на 41,3% у вах категорiях госпо-дарств. Сшьськогосподарсьш пiдприемства, включа-ючи фермерськi господарства, збшьшили даний пока-зник в 10,7 раза, а господарства населення зменшили на 40,2%. Даний факт можна пояснити тим, що влас-ники господарств населення старшть, молодi члени сiмей ви!хали з метою пошуку вищих заробитав, пи-тома вага зайнятих тут пвдприемницькою дiяльнiстю з роками зменшуеться (за дослвджуваний перiод чисе-льшсть господарств населення зменшилась майже на 100 тис. одиниць).
Аналiз структури виробництва валово! продукцi! Львiвсько! обласп за основними групами виробник1в у 2012 рощ (у постшних щнах 2010 р.) засвщчуе, що серед уах категорiй господарств найбiльшу питому вагу сшьськогосподарсько! продукцi!' виробляють таки господарства населення. Господарствами населення в 2012 рощ було вироблено 70,0% сшьськогосподарсько! продукцп ввд загально! !! вартостi, зокрема 67,5% продукцп галузi рослинництва та 73,6% продукци галузi тваринництва. Аграрними пвдприемствами вироблено сiльськогосподарсько!' продукцi! в два рази менше (тiльки 30,0%). Зввдси випливае висновок про ввдповвдно малу роль дано! органiзацiйно-правово! форми пвдприемницько! дiяльностi у формуваннi валового виробництва альськогосподарсько! продук-цi!, забезпечення населення продуктами харчування. Проведений аналiз динамiки виробництва зокрема аграрними пвдприемствами Львiвсько! областi валово! продукцi!' сшьського господарства у постшних щнах 2010 р. доводить, що незважаючи на ввдповвдне !! збiльшення за дослвджуваний перiод, питома вага сiльськогосподарських пвдприемств у обсязi виробництва валово! продукци рослинництва становила 32,5% в 2012 рощ та 26,4% у обсязi виробництва валово! продукцп тваринництва. Сума вироблено! аграрними пвдприемствами валово! продукци у постшних щнах 2010 р. на 100 га сшьськогосподарських угвдь за дослвджуваний перюд ^з 2000 року) збшьшилась в 10,7 раза i становила в 2012 рощ 1046,7 тис грн, що привело до посилення штенсифжацп сшьськогосподарсько-го виробництва.
На пвдвищення даного показника мали вплив реа-лiзацiйнi щни на альськогосподарську продукцш, що постшно зростали, попит на окремi види продукцi!' на ринку, зокрема зовшшньому, збiльшення швестицш-них вкладень у виробництво.
Оцiнку ефективностi пвдприемницько! дiяльностi в сiльському господарствi на прикладi найбiльш чис-ленних форм господарювання проведено на основi порiвняння такого показника, як виробництво валово! продукцп альського господарства в розрахунку на 100 га сшьськогосподарських угвдь. Якщо за досль джуваний перюд зростае ефектившсть виробництва сiльськогосподарсько!' продукцп у розрахунку на 100 га наявних сшьськогосподарських угвдь в сшьськогосподарських пвдприемствах, то спостериаеться зворо-тна тенденщя !! в господарствах населення. Досль дження доводять, що рентабельшсть виробництва сiльськогосподарсько!' продукцi! у пвдприемствах Львiвсько! областi за 2000-2012 роки е низькою, а в 2012 рощ становила 2,2%, що засввдчуе його низьку ефектившсть майже на рiвнi збитковосп. Рентабель-шсть виробництва продукцi! рослинництва в динамщ коливаеться на рiвнi 17,2-39,6%, а в 2012 рощ рiзко знизилась до 4,6%. Рентабельшсть виробництва продукцп тваринництва найвищою була в 2010 рощ -0,7%, а в бшьшосп серед вибраних рошв виробництво було збитковим, що засввдчуе незадов№ний його економiчний стан.
Висновки
Причинами дуже низького рiвня рентабельносп як продукцi! рослинництва, так i продукцi! тваринництва е високi щни на паливо-мастильш матерiали, добрива, засоби захисту рослин та тварин, iншi товарно-матерiальнi цiнностi, що призвели до високо! собiвар-тостi сшьськогосподарсько! продукци, та наслвдкн економiчно! кризи, яка розпочалась ще в 2008 рощ. В структурi витрат на виробництво продукцп сшьсько-господарськими пвдприемствами питома вага матерiа-льних витрат з кожним роком зростае, що спричиняе збiльшення матерiаломiсткостi виробництва та негативно впливае на економiчнi показники пiдприемни-цько! дiяльностi. Все це сввдчить про незадовшьний економiчний стан виробництва аграрно! продукцп в сшьськогосподарських пвдприемствах, що вимагае ввдповвдних заходiв та шляхiв його полiпшення, зокрема вдосконалення пiдприемницько!' дiяльностi за окремими оргашзацшно-правовими формами господарювання та дослвдження регiональних особливос-тей i проведення органiзацiйно-економiчно! оцiнки розвитку форм пвдприемницько! дiяльностi в сiльсь-кому господарст з метою виокремлення найбiльш ефективних.
References
Borodina, O. (2008). Agrarna polityka Ukrai'ny: vytoky, suchasnyj stan i novi mozhlyvosti v konteksti instytucionalizmu ta vyklykiv globalizacii'.Ekonomika Ukrai'ny. 10, 94-111 (in Ukrainian). Bubenko, I., & Rastjapin, A. (2002). Pro metody ocinky efektyvnosti investycijnyh proektiv. Ekonomika Ukrai'ny. 8, 80-83 (in Ukrainian). Donec', O.V. (2011). Organizacijni formy gospodars'koi' dijal'nosti u sil's'komu gospodarstvi. Naukovyj visnyk
Uzhgorods'kogo universytetu. 33(1), 97-101 (in Ukrainian).
Gubeni, Ju.E. (2001). Transformacija sil's'kogospodars'kyh kooperatyviv v Ches'kij respublici i Pol'shhi: konceptual'nyj pidhid i pryncypy i'i' zdijsnennja / Visnyk Poltavs'kogo derzhavnogo sil's'kogospodars'kogo instytutu. 5(6), 97-100 (in Ukrainian).
Muniv, R.M. (2017). Role of local authorities in regional AIC development. Scientific Messenger LNUVMB. 19(81), 49-55. doi:10.15421/nvlvet8108.
Olenych, I.R. Dushka, V.I., Myhajlovs'kyj, V.I., Hariv, I.I., Seniv, R.V., & Gutyj, B.V. (2011). Suchasna polityka zbutu v zovnishn'oekonomichnij dijal'nosti farmacevtychnyh pidpryjemstv. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij im. G'zhyc'kogo. 13, 1(1), 444-447 (in Ukrainian).
Olenych, I.R. Grymak, O.Ja., Gutyj, B.V., Hariv, I.I., & Smolynec', I.B. (2013). Sutnist' i cili mizhnarodnogo farmacevtychnogo marketyngu. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij im. G'zhyc'kogo. 15, 1(5), 127-132 (in Ukrainian).
Olenych, I.R. Hariv, I.I., & Gutyj, B.V. (2012). Osoblyvosti segmentuvannja rynku veterynarnyh preparativ. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij im. G'zhyc'kogo. 14, 1(2), 113-116 (in Ukrainian).
Olenych, I.R., Gutyj, B.V., Hariv, I.I., & Shybun'ko, V.V. (2012). Formuvannja kompleksu marketyngu vitchyznjanogo vyrobnyka veterynarnyh preparativ. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij im. G'zhyc'kogo. 14, 1(2), 53-61 (in Ukrainian).
Ostashko, T.O. (2004). Rynkova transformacija agrarnogo sektora. K.: Feniks (in Ukrainian).
Petryshyn, L.P. (2017). Improvement of informational environment of agricultural enterprises development. Scientific Messenger LNUVMB. 19(81), 37-44. doi:10.15421/nvlvet8106.
Salamin, O., & Poperechnuy, S. (2017). State regulation of agriculture in the conditions of activation of international integration processes. Scientific Messenger LNUVMB, 19(81), 64-69. doi:10.15421/nvlvet8110.
Shulskyy, A.N. (2017). Efficiency of production of agrarian products by agricultural enterprises of Lviv region. Scientific Messenger LNUVMB, 19(81), 74-78. doi:10.15421/nvlvet8112.
Shulskyy, M.G. (2017). Trends in the production of agrarian products by business entities of Lviv region. Scientific Messenger LNUVMB, 19(81), 79-83. doi:10.15421/nvlvet8113.
Smolynec', I.B. (2011). Organizacijno-ekonomichni zasady funkcionuvannja agrarnogo sektora umovah transformacijnoi' ekonomiky. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij imeni S. Z. G'zhyc'kogo. L'viv. 13, 1(47), 250-254 (in Ukrainian).
Smolynec', I.B., & Garasymljuk, M.V. (2014). Organizacijno-pravovi formy pidpryjemnyctva. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij imeni S. Z. G'zhyc'kogo. L'viv, 16, 1(58), 94-100 (in Ukrainian).
Smolynets, I.B., Olenych, I.R., Hariv, I.I., & Gutyj, B.V. (2017). Entrepreneurship in agriculture. Scientific Messenger LNUVMB, 19(81), 56-63. doi:10.15421/ nvlvet8109.
Zubec', M.V., & Bezuglyj, M.D. (2010). Ekonomichni aspekty reformuvannja agrarno-promyslovogo kompleksu Ukrai'ny. Nacional'na akademija agrarnyh nauk Ukrai'ny. K.: Agrarna nauka (in Ukrainian).
