• полiпшення структури експорту люопродукци, в якому зберк^аеться велика частка сировини i дешево! продукци. Для Украши, яка характеризуемся об-меженими лiсосировинними ресурсами, гострим дефiцитом деревини, ек-спорт круглого л1су й пиломатерiалiв е вкрай неприпустимим. Така полiтика призводить до розбазарювання лiсоресурсного, виробничого й людського потенциалу лiсового комплексу;
• обмеження iмпорту продукци меблево!' промисловост (встановлення ввдпо-вiдних квот i пiдвищення ввiзного мита) з метою збереження ринку вичизня-них ме6лiв, з6iльшення ix виготовлення та, ввдповвдно, робочих мiсць.
Проблема тдвищення ефективност використання люоресурсного по-тенщалу важлива складова рацюнал1заци використання природоресурсного по-тенщалу. Задача не в зменшенш експлуатаци лю1в, що практично не реально, а у використанш !х з максимальним ефектом з метою зростання економши, забез-печення добробуту населення, без завдання шкоди навколишньому середовищу.
Лiтература
1. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Укра1ни/ Б.М. Данилишин, С. I. Дорогунцов, В.С. Мщенко та ш. - К.: РВПС Укра1ни НАН Укра!ни, 1999. - 716 с.
2. Руденко Л.Г., Лковський С.А. Природно-ресурсний потенщал як чинник економ1ч-ного зростання в Укрш'ш. - Укра1нський географ1чний журнал. - 2001, №3. - С. 17-28.
3. Минц А.А. Экономическая оценка естественных ресурсов. - М.: Мысль, 1972. - 303 с.
УДК 630*6 Юрист Г. С. Гулик - Господарський суд RbeiecbKoi oÓMacmi
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРАВ ВЛАСНОСТ1 НА Л1СОВИЙ ФОНД ЯК ПЕРЕДУМОВА ЕКОЛОГ1ЗАЦП Л1СОКОРИСТУВАННЯ
Розглянуто питання щодо необхщносп реформування системи прав власносп на лiсовий фонд в Укрш'ш. Метою реформування зазначено'1 системи е екологiзацiя лiсокористування в умовах ринкових вщносин для забезпечення сталого розвитку ль сового господарства.
Ключов1 слова: люовий фонд, система прав власносп, лiсокористувачi, сталий розвиток, екологiзацiя люокористування.
Jesting G.S. Gulyk - Economic court of the Lvov region
Property right system reforming of forest resources: background for forest management ecologization
The necessity of property right system reforming for forest resources in Ukraine to be questioned in the paper. The main goal of property right system reforming is ecologization of forest management in transition period to ensure sustainable development of forestry.
Keywords: forest resources, property right system, forest enterprises, sustainable development, ecologization of forest management.
Державне управлшня та контроль за використанням i збереженням пе-реданого суб'ектам господарювання в оперативне управлшня майна у сферi люокористування визначаеться недостатньо ефективною системою прав власносп на лiсовi ресурси. Набуття Украшою 24 серпня 1991 р. незалежност ютотно не змшило отриманий у спадок вщ командно-адмшютративно! системи порядок використання природних ресурЫв, в тому чист i люових, що сто-1ть на перешкодi ефективному природокористуванню як з економiчноl, так i з
еколопчно! точок зору. З 90-х роюв в укра!нське законодавство так i не було внесено якiсних змш стосовно реоргашзаци системи власностi, придатно! для ефективного розвитку ринкових вщносин та сталого природокористування. У статт 6 Лiсового кодексу Укра!ни зазначено, що всi лiси в Укра!ш е власшс-тю держави. Вщ iменi держави лiсами розпоряджаеться Верховна Рада Украши, яка делегуе сво! повноваження вiдповiдним мiсцевим радам. Мiсцевi ради в межах свое! компетенци надають земельнi дшянки лiсового фонду у пос-тшне i тимчасове користування [1]. Проте статтею 56 Земельного кодексу Укра!ни передбачено такi форми власностi на люи як державна, комунальна i приватна [2]. Крiм того, замкнет земельш дiлянки лiсового фонду загальною площею до 5 га у складi угiдь селянських фермерських та шших господарств можуть безоплатно або за плату передаватись громадянам та юридичним особам за ршенням оргашв мiсцевого самоврядування та оргашв виконавчо! влади. Тобто положення чинних Люового та Земельного кодексiв Украши в частит системи прав власност на люи суперечать одне одному. Це усклад-нюе вирiшенню проблеми еколопзаци уЫе! люово! економiки.
Головна причина недосконалост системи прав власност на лiсовi ре-сурси в Укра!т, яка перешкоджае !х ефективному використанню, полягае не тiльки у ниш юнуючих формах власностi, а й в обмеженнях господарсько! дь яльностi, передбачених законодавчими актами, що впливають на спромож-нiсть реалiзувати суб'ектами господарювання сво!х прав у процес люокорис-тування [3].
Здшснювати ж ринковi реформи в люовому господарствi на принципах сталого розвитку при збереженш пiдвалин командно-адмшютративно! системи неможливо. Досвiд розвинутих кра!н свiту показуе, що ринковi вщ-носини в лiсовому господарствi ефективно можуть розвиватися як в умовах державно!', так i приватно! власност на люи [4, 5]. Проте втшити сьогоднi повнiстю одну з цих двох економiчних систем в Укра!ш е неможливо, оскшь-ки в нас вторично склалися економiчнi, екологiчнi i соцiальнi умови ведення люового господарства, вiдмiннi вiд кра!н Свропи та Пiвнiчно! Америки.
В умовах державно! власност на люи в розвинутих кра!нах органи влади в галузi лiсового господарства здшснюють винятково функци володш-ня люами, формують i реалiзують лiсову полггику, здiйснюють контроль за дотриманням норм люового законодавства суб'ектами господарсько! дiяль-ностi рiзних форм власностi, як беруть участь у процесi люокористування. Фiнансування лiсовiдновлення та iнших робгг, пов'язаних з веденням люово-го господарства, здшснюеться власником - державними органами влади в га-лузi лiсового господарства, на пiдставi щн, якi визначаються договором з тд-приемствами переважно приватно! i колективно! форм власностi. Кошти для фшансування лiсового господарства в необхiдному обсязi власник отримуе саме у процес вiдчуження сво!х прав на лiсовi ресурси, оскiльки попнева та орендна плата в цьому випадку е ринковими щнами, а не фюкальними платежами. Зокрема, така економiчна система склалася у Пiвнiчнiй Америщ [3].
В Укра!нi також домшуе державна форма власностi на люи, проте ль сокористування здiйснюють постшт лiсокористувачi - спецiалiзованi люо-
господарськi шдприемства державно! форми власностi, якi належать до сфе-ри управлiння оргашв виконавчо! влади та мюцевого самоврядування, а не пiдприемства з рiзними формами власностi на основний та об^овий капiтал. На наш погляд, в Укра!т не потрiбно рiзко змiнювати форму власностi таких шдприемств, оскiльки вони здiйснюють охорону, вщтворення i використання лiсових ресурсiв, як мають загальносуспiльне значення.
Досвiд приватизаци пiдроздiлiв лiсокомбiнатiв на початку 90-х рр. в Укра!ш засвiдчив, що сама тшьки змiна форм власност пiдприемств не завжди призводить до значного шдвищення ефективностi виробництва. Сучасш спещ-алiзованi лiсогосподарськi пiдприемства володшть квалiфiкованими пращвни-ками i здшснюють дiяльнiсть щодо охорони, використання i вiдтворення люо-вих ресурсiв на значних площах (середня площа люового фонду, яка перебувае у постшному користуваннi типового держлiсгоспу, становить майже 30 тис. га). Але необхщно зауважити, що юридичних i фiзичних осiб, якi здiйснюють лiсокористування на засадах самоокупност i самофiнансування, у першу чергу щкавить ресурсна функщя лiсу, а не його збереження та вщтво-рення. Зосередження люогосподарського виробництва на великих площах i ко-операцiя iз промислово-переробними галузями створюють для суб'ектiв госпо-дарювання сприятливi умови для отримання чистого прибутку. Суспшьству ж потрiбне таке люове господарство, яке забезпечуе штегральний екологiчний i соцiальний ефект вщ виконуваних лiсом функцiй (незважаючи на те, що еко-логiчнi i соцiальнi функци лiсу важко оцiнити у грошовому еквiвалентi).
Поширена в европейських кра!нах система регульованих ринкових вщносин у приватних лiсах характеризуеться тим, що люи перебувають го-ловним чином, у приватних власниюв, якi мають право володiти, вщчужува-ти, охороняти i вiдтворювати лiсовi ресурси за умови суворого дотримання законодавства. Фшансування лiсогосподарсько! дiяльностi здшснюеться власниками лiсiв i частково державою в межах нащональних i регюнальних програм. Основна функцiя держави полягае у розробленш, впровадженнi ль сово! полiтики (плануваннi), контролi за дотриманням суб'ектами господарсько! дiяльностi норм люового законодавства [4, 5]. Попри всю привабли-вiсть економiчно! системи ведення люового господарства розвинутих кра!н для Укра!ни, на нашу думку, не варто повшстю !! на^дувати, оскiльки в цих кра!нах власниками лiсiв е фермери, якi поеднують люовий менеджмент iз сiльським господарством. Така ситуащя пояснюеться тим, що приватш лiси здебiльшого представленi невеликими за площею землеволодшнями, якi не дають !х власникам достатнiх надходжень для покриття витрат на ведення ль сового господарства. Саме тому в Укра!ш на перших етапах реформування системи власносп на люи важливо зберегти iснуючi спецiалiзованi люогоспо-дарськi пiдприемства, якi формувалися впродовж десятирiч i володiють знач-ним потенщалом та досвiдом у галузi ведення лiсового господарства.
Для здшснення екологiзацi! лiсокористування в Укра!нi необхщно рефор-мувати нинi дiючу економiчну модель ведення лiсового господарства шляхом оргашчного поеднання всього позитивного, що було у старш командно-адмiнiс-тративнш системi та е в нишшшх системах регульованих ринкових вiдносин.
Вжодячи з цього, нacaмпеpед, pефоpмyвaнню шдлягають еиетеми уп-paвлiння та ^ава влacноcтi на земельнi дiлянки люового фонду i лicовi pе-cypra. Явно нaзpiлa необxiднicть чiтко визначити лю як об'ект пpaвa влаеное-тi згiдно з цивiльно-пpaвовими вщнооинами, якi вapто вiдобpaзити y Люово-му кодекci Укpaïни.
В yмовax pинковоï економiки немае мicця ^аву поcтiйного коpиcтy-вання земельними дшянками лicового фонду, бо таке ^аво, завдяки поеднан-ню y ^6í pиc безпеpечного пpaвa влacноcтi i ^ава коpиcтyвaтиcя чужим майном, cпотвоpюe вою оиотему пpaвa влacноcтi. Тому, залежно вiд поеднан-ня y ^6í тaкиx xapaктеpиcтик як вичеpпнicть, тpивaлicть, отpимaння вигод, вiдчyження, екcклюзивнicть та тpaдицiй лicокоpиcтyвaння, що отлал^я в Ук-parni пpотягом оcтaннix деcятиpiч, вci pечовi пpaвa на лicовi pеcypcи i земель-ш дiлянки лicового фонду доцiльно подшити на двi гpyпи.
Пеpшa, - це безпеpечне пpaво влacноcтi i дpyгa, - це пpaво коpиcтyвa-тдоя чужим майном. Для втшення на пpaктицi пpинципy плюpaлiзмy фоpм влacноcтi на лicовi pеcypcи i земельш дiлянки лicового фонду, безпеpечне пpaво влacноcтi повинно бути пpедcтaвлене деpжaвною, комунальною i ^и-ватною влacнicтю. Пpaво коpиcтyвaтиcя чужим майном може базуватдоя на договоpax ^о ведення лicового менеджменту, оpендi, лicоpyбниx та лicовиx квиткax, лiцензiяx, вiдcтpiльниx кapткax на добування миcливcькиx твapин, пpaвi вiльного пеpебyвaння гpомaдян y люак i безкоштовно!" зaготiвлi побiч-ниx лicовиx пpодyктiв для влагаю потpеб [б].
Пеpедбaченi y законодавств для влacникiв лicовиx pеcypciв та лicовиx земель межi пpaв визначають види i фоpми влacноcтi, етановлення i pозвиток якиx, вимагае багато чаау. У пpоцеci pефоpмyвaння одетеми пpaв влacноcтi на лicи важливо yтpимaтиcя вiд непpодyмaноï загально1' ^мат^аци дiючиx деpжaвниx лicогоcподapcькиx пiдпpиeмcтв, отески пpaктики пpивaтного ль cокоpиcтyвaння в Укpaïнi cьогоднi немае.
Hacaмпеpед, вapто вpaxовyвaти, що влacнicть виcтyпae ^ею катего-pieю, яка визначае cyкyпнicть пpaв та обов'язкiв ïx ноЫя (cyб'eктa чи cyб'eктiв) чинити ото^вно об'екта cyкyпнicть дiй, залежно вщ того, в якiй cфеpi cycпiльниx вiдноcин вiн беpе yчacть. Система влагао^и забезпечуе y cycпiльcтвi pозподiл пpaв на об'екти з метою у^авлшня ними i виконання piзними cyб'eктaми cвоïx фyнкцiй, визнaчениx y cycпiльно-полiтичнiй cиcте-мi. Так, y ^оцеЫ лicокоpиcтyвaння вiдбyвaeтьcя виготовлення та pеaлiзaцiя пpодyкцiï, виконання pобiт, надання так званж екологiчниx поcлyг, що ма-ють цiновy визнaченicть i необxiднi вcьомy cycпiльcтвy. Тому дiяльнicть cyб'eктiв, якi здiйcнюють лicокоpиcтyвaння, належить за cвоeю cyттю до roc-подapcькоï [7]. Виконувати ж належним чином cвоï функци y cфеpi люоко-pиcтyвaння в yмовax pинкy cyб'eкти можуть y випадку, коли вони cпpоможнi отpимyвaти для цього необxiднy cyкyпнicть пpaв щодо об'егав лicового фонду. Таким чином, нагальною е потpебa не y пpивaтизaцiï деpжaвниx лiciв i гад^ием^го, a y побyдовi y законодавчому поpядкy гоcподapcько-виpобни-чиx та оpгaнiзaцiйно-гоcподapcькиx вiдноcин мiж оpгaнaми влади i cyб'eктa-ми гоcподapювaння y cфеpi лicового гоcподapcтвa, що дало б змогу зaкpiпити
2. Лicoвa мл^и^ у кoнтeкcтi eкoлoгiзaщï eкoнoмiки
177
за останшми права на об'екти лiсового фонду, як е притаманними люокорис-тувачам у ринковш економiцi.
Господарський кодекс Укра!ни, який набрав чинностi 1 шчня 2004 р., визначае мюце i роль ключових учасниюв у сферi господарювання в умовах ринку - суб'екпв господарювання, органiв державно! влади та оргашв мюцево-го самоврядування. Положення чинного нинi Господарського кодексу Укра!ни iстотно передбачають зм^ обов'язюв, функцiй, ролi учасниюв у суспшьному виробництвi та !х взаемних стосунюв у сферi господарських вщносин [7]. Це оз-начае необхщнють здшснення змiн у державному управлшш, правах власностi на засоби виробництва, зокрема i в люовому секторi нацiонально! економiки.
Сама держава, органи державно! влади та мюцевого самоврядування безпосередньо не можуть брати участь у господарсько-виробничих вщноси-нах (здшснювати господарську дiяльнiсть). Такi вщносини можуть реалiзову-вати тiльки суб'екти господарсько! дiяльностi. Тому сво! права власност держава спроможна реалiзувати тiльки за допомогою системи оргашзацшно-гос-подарських повноважень вiдповiдних органiв управлшня щодо суб'ектiв господарювання, що належать до державного сектора економши i здiйснюють свою дiяльнiсть на основi права господарського вiдання або права оперативного управлшня. Так, для забезпечення ефективного люокористування держава повинна реалiзувати свое право власника державного люового фонду шляхом його передачi вщ органiв мюцевого самоврядування суб'ектам державного управлшня в галузi лiсового господарства, яю через систему оргаш-зацiйно-господарських повноважень нададуть далi його суб'ектам господарювання державного сектора економжи (державним люогосподарським шд-приемствам). Реалiзувати свое право власност на лiсовий фонд ( водночас уникнути безпосереднього здшснення господарсько! дiяльностi) держава мо-же в особi органiв виконавчо! влади та мюцевого самоврядування, а також шляхом розвитку договiрних вiдносинах iз суб'ектами господарювання як державного, так i недержавного секторiв економiки. Право ж постшного люо-користування не вписуеться у дану систему взаемовщносин i повинно бути виключене з положень Люового кодексу Укра!ни.
Формуючи програми екологiзацi! лiсокористування (як усвщомлену необхiднiсть), необхiдно враховувати також юторичш традици люокористу-вання в Укршш, уклад життя у сiльськiй мюцевост^ звичне право населення використовувати лiсовi ресурси для пiдтримання збалансованого рацюну харчування, вiдпочинку тощо.
Становлення приватно! власност на лiси повинно формуватися, голов-ним чином, за рахунок платного або безоплатного надання у власнють (за умов обов'язкового залюення i вiдтворення фауни та флори) малопридатних i непри-датних для сшьськогосподарського використання земель лiсового фонду.
На нашу думку, реформування системи прав власност на люовий фонд матиме особливо важливе значення для прських та передгiрних районiв Укра!ни - Карпат i Криму, де люовий фонд зазнав значного скорочення та попршення через масовi вирубування, ерозда землi, що призвело до помггно-го порушення екосистем.
На шдстав1 наведеного можна зробити висновок, що необхщною пере-думовою еколопзаци люокористування, а отже, i переходу люового госпо-дарства в Укра!ш на шлях сталого розвитку, е реформування системи права власносп на люовий фонд та земельш дшянки люового фонду.
Виршення ц1е! проблеми потребуе подальших комплексних наукових економжо-правових дослщжень.
Л1тература
1. Л1совий кодекс Укра!ни вщ 21 ачня 1994 р. № 3852-ХПУ/ http://www.rada.kiev.ua.
2. Земельний кодекс Укра!ни вщ 25 жовтня 2001 р. № 2768-ШУ/ http://www.rada.kiev.ua.
3. Мельник С.О. Анал1з системи прав власност на люов1 ресурси i земельш д1лянки ль сового фонду в Укра!ш// Люове госп-во, люова, паперова i д/о пром-сть. - Льв1в: УкрДЛТУ. -2002. - С. 123-129.
4. Петров А.П. Экономические и правовые основы национальной лесной политики// Лесное хоз-во. - 1997, № 2. - С. 6-8.
5. Петров А.П., Талиярв А. Управление лесами и ведение лесного хозяйства в Эстонии (опыт экономических реформ)// Лесное хоз-во. - 2001 р, № 2. - С. 13-15.
6. Синякевич I., Мельник С., Соловш I., Холявка В., Ковалишин В. Люовий кодекс Укра!ни (Альтернативний проект)// Деревообробник. - 2002, № 15(57) - Ст. 4-7.
7. Господарський кодекс Укра!ни вщ 16 ачня 2003 р. № 436-IV// http://www.rada.kiev.ua.
УДК 630*9 Асист. В.Р. Ковалишин - НЛТУ Украти
АНАЛ1З ЧИННИК1В, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК ЕКОЛОГ1ЧНО1 СЕРТИФ1КАЦ11 Л1С1В
Встановлено потенцшш чинники, яю можуть впливати на розвиток еколопчно! сертифшаци люв у свт. Здшснено !х анал1з, визначено найбшьш вагом1 чинники.
Ключов1 слова: еколопчна сертифшащя л1с1в, експорт продукци люового сектора, регресшний анал1з, парна регресшна модель.
Asisst. V.R. Kovalyshyn - NUFWT of Ukraine
Analysis of factors, which have influence on forest certification
development
Factors, which can influence on forest certification development in the world, are determined. Their analysis is done, the most significant factors are defined.
Keywords: forest certification, export of forest products, regression analysis, two-variable regression model.
За останш п'ять роюв площа сертифжованих лшв у свт зросла бшьш як у шють раз1в - з 26 млн. га у 2000 р. до понад 60 млн. га за кожною з м1ж-народних схем у 2005 р. [7, 8]. Динамжу розвитку еколопчно! сертифжаци лшв у свт за схемами Ллсово! наглядово! ради (FSC) i Пан-европейського комитету люового господарства (PEFC) наведено на рис. 1.
Вплив рiзноманiтних чинниюв на розвиток еколопчно! сертифжацп лiсiв е ще мало дослщженим. Вважаеться, що основним чинником, який сприяе розвитку еколопчно! сертифжаци лiсiв, е попит на еколопчно чисту продукщю, який сформувався на ринках розвинених кра!ни Свропи, Швшч-но! Америки та Пiвденно-Схiдно! Ази [3, 5, 6].