Научная статья на тему 'Реализация налоговых принципов в Украине'

Реализация налоговых принципов в Украине Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
44
7
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НАЛОГИ / НАЛОГОВАЯ СИСТЕМА / НАЛОГОВАЯ ПОЛИТИКА / НАЛОГОВЫЕ ПРИНЦИПЫ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Свердан Михаил Михайлович

Исследована система налоговых принципов. Разграничены принципы налоговой политики и налоговой системы. Проведен анализ принципов налоговой политики и налоговой системы. Проведено сравнение налоговых принципов в законодательстве. Сделаны предложения по более рациональной структуризации налоговых принципов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Реализация налоговых принципов в Украине»

УДК 336.201

Свердан М.М.,

к.е.н., доцент, УЕП «КРОК»

РЕАЛ1ЗАЦ1Я ПОДАТКОВИХ ПРИНЦИП1В В УКРА1Н1

Дослщжено систему податкових принципiв. Розмежовано принципи податково! полiтики та податково! системи. Проведено аналiз принципiв податково! полтки i податково! системи. Здiйснено порiвняння податкових принципiв у законодавствi. Зроблено пропозицй щодо бiльш рацюнально! структуризацп' податкових принципiв.

Ключовi слова: податки, податкова система, податкова полтка, податковi принципи.

ВСТУП

Сощально-економ!чна ситуащя та фшансовий стан в кра!т у значнш м1р1 обумовлюються по-датковою системою держави. У спрощенш штерпретацп податкова система виглядае як сукуптсть податюв, збор1в та шших податкових платеж1в, що сплачуються ф1зичними \ юридичними особами. Водночас, податкова система характеризуемся не тшьки кшьюсним набором податюв, але й волод1е також певними яюсними властивостями. Це безпосередньо залежить вщ прюритет!в державно! политики у сфер! оподаткування. Податкова система створюеться зпдно ор1ентир1в податково! политики \ включае значний наб1р податюв р!зного функцюнального спрямування.

Отже, залежно вщ домшант, податкова пол1тика визначае склад та структуру податково! системи, р1вень податкового навантаження, зосереджешсть на оподаткувант юридичних чи ф1зичних ос1б, сшввщношення м1ж прямим \ непрямим оподаткуванням. Податкова пол1тика передбачае засади створення адекватно! податково! системи — ефективно!, рацюнально! та оптимально!, спроможно! максимально реал1зувати свш функцюнальний потенщал. Тобто, податкова система може бути квал1ф1кована як ефективна в тому випадку, якщо вона здатна забезпечити: (1) дос-татнш та своечасний обсяг мобшзацп податкових надходжень в бюджет, необхщних для фшан-сування державою суспшьних сощально-економ!чних видатюв; (2) умови для розширеного вщтво-рення виробництва, стимулювання розвитку шдприемництва та штенсифшацп фшансово-швес-тицшних процеав; (3) зростання добробуту народу.

Недооцшка та неповне використання функцюнальних можливостей податково! системи зни-жують !! ефективнють. Водночас, неможливо й надм1рно щеал!зувати функцюнальний потенщал оподаткування, оскшьки вш не е безмежним та, вщповщно, неспроможним у вшьному режим! сприяти виршенню всього комплексу сощально-економ!чних питань. Тому бездумно покладати-ся на всесильнють оподаткування при подолант перешкод сустльного розвитку та виршенш нагальних фшансових проблем економ1чного зростання. Пол1тика у сфер! оподаткування повинна опиратися на наявний сощально-економ!чний базис ! виходити з нам!р!в його збереження та примноження.

З щею метою держава повинна використовувати фундаментальш стратег!чн! ор!ентири та принципи податково! пол!тики, оск!льки досягнення к!нцевих ч!тко визначених результапв в п!дсумку визначае змют та призначення оподаткування. Виходячи з наведено! аргументацп, держава нама-гаеться створювати вщповщну податкову систему, здатну сприяти розв'язанню задач та досягнен-ню цшей поступального сусп!льного розвитку. Податкова система, при цьому, формуеться не хаотично, а також на основ! певних принцитв, що надають !й лопчно структуровано! форми. До того ж, принципи податково! пол!тики та принципи побудови податково! системи не е щентични-ми: принципи податково! пол!тики вщображають змют оподаткування й мету запровадження по-датк!в, а принципи побудови податково! системи вщображають характер функц!онування певно! сукупност! податк!в.

Таким чином, податкова пол!тика мае бути ретельно виваженою, а податкова система — об-грунтованою. Податкова система е породженням держави ! пов'язана з !! д!яльн!стю. Певна конст-рукц!я податково! системи передбачае визначення принцип!в, на шдстав! яких вона мае будувати-ся, й основних критер!!в !! оц!нки. Важливим при встановленн! принцитв побудови податково! системи е пошук оптимального компромюу м!ж потенц!алом функцш податк!в та поеднання ште-решв держави ! сусп!льства. Створення податково! системи можна визначити як фундаментальне випробування для держави.

ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Головною метою ще! роботи е дослщження сукупност! принцитв у сфер! оподаткування. З авторсько! позицп зазначено саме «податковЬ» принципи, оскшьки насправд! мае м!сце декшька

44

ïx гpyп, але в сyчaсниx yмoвax вoни e дoвoлi дезopгaнiзoвaними, пеpемiшaними та неoднoзнaчнo iнтеpпpетoвaними. Внaслiдoк цьoгo, oдним з питань дагого дoслiдження e теpмiнoлoгiчнa узгод-женiсть та кopектнiсть фopмyлювaння визначень i гонять в системi пoдaткoвиx пpинципiв. Пpи цьoмy, пpaвильнiсть, говгота, кopектнiсть та кoнкpетнiсть викладення й фopмyлювaння пoдaткo-виx пpинципiв здiйснюeться, виxoдячи з пoзицiй pеaлiзaцiï фiскaльнoï, pегyлюючoï, сoцiaльнoï фyнкцiй пoдaткiв.

Пщатшва система Укpaïни iстoтнo тpaнсфopмyвaлaсь y зв'язку з yxвaлoю Пoдaткoвoгo шдек-су [1]. Пpийняття Пoдaткoвoгo кoдексy стaвилo за метy дoсягнення декiлькox цiлей: (1) система-тизaцiя дгочж зaкoнiв та зaкoнoдaвчиx aктiв, piзнoгo poдy iнстpyкцiй в oдин eдиний нopмaтив-ний дoкyмент; (2) oптимiзaцiя пoдaткoвoï системи — чеpез мoдеpнiзaцiю iснyючиx, лiквiдaцiю неефективниx та зaпpoвaдження бiльш дoцiльниx пoдaткiв; (3) ствopення бiльш пpoстoï, пpoзopoï та ефективнoï пoдaткoвoï системи. Пoдaткoвий кoдекс сyттeвo pефopмyвaв пoдaткoвy систему й oбyмoвив пoтpебy aнaлiзy нoвиx пoдaткoвиx pеaлiй. Певнoю мipoю, це вiдбyлoсь завдяки впливу пoдaткoвиx пpинципiв, якi шюэли не змiнюють xapaктеpy свoгo ^изначення та завжди мають свoю ^агматичну цiннiсть.

Вoднoчaс, Пoдaткoвий кoдекс pефopмyвaв тaкoж пpинципи пoбyдoви пoдaткoвoï системи. Змшився ïx склад й дещo змiст iнтеpпpетaцiï, а тaкoж певгою мipoю xapaктеp пpиклaднoгo засто-сування. Виxoдячи з цьoгo, пopiвняння пoпеpеднix та сyчaсниx пoдaткoвиx пpинципiв e ще oдним важливим завданням дoслiдження.

В пiдсyмкy, кiнцевoю метoю дoслiдження e системaтизaцiя та стpyктypизaцiя пoдaткoвиx ^ин-ципiв — як щoдo виpoблення opieнтиpiв пoдaткoвoï пoлiтики, так i пoбyдoви пoдaткoвoï системи, щo пoвиннo спpияти пoсиленню цiлiснoгo piвня ефективнoстi oпoдaткyвaння.

РЕЗУЛЬТАТИ

Пoдaткoвa система — це певна сукупшсть годатюв, зaкpiпленa зaкoнoдaвствoм, щo poбить ïï не дoвiльнoю, а чiткo визначегою — як для деpжaви, так i платниюв пoдaткiв. Хaoтичний xapa^ теp e непpипyстимим для пoдaткoвoï системи, щo ствopюe безлад та спpaвляe вaгoмий деструк-тивний вплив на стан деpжaвниx фiнaнсiв i фшантове стaнoвище плaтникiв пoдaткiв. Для впopяд-кування пoдaткoвoï системи та забезпечення ефективнoстi ïï фyнкцioнyвaння викopистoвyeться сyкyпнiсть вiдпoвiдниx пpинципiв, нopм i ^авил.

Отже, пoдaткoвi пpинципи — це той базис, на яшму rpyнтyeться фopмyвaння та poзвитoк будь-якoï сyкyпнoстi пoдaткiв. Пpи цьoмy, слiд чiткo poзмежoвyвaти гpyпи ^инцишв — якi визнача-ють годатшву систему i xapaктеp ïï функцюнування, та пpинципи, на якиx бyдyeться пoдaткoве зaкoнoдaвствo. Вapтo вiдмiтити, щo чaстo викopистoвyeться пoняття пpинципи oпoдaткyвaння; oднaк, це мae загальний абстрактний xapaктеp й не кoнкpетизye змюту та кoнкpетнoï сфеpи ïx застосування.

Нaсaмпеpед, неoбxiднo чiткo poзпoдiлити пoдaткoвi пpинципи та пpинципи пoдaткoвoгo заш-нoдaвствa, а нaдaлi визначитися з групами пpинципiв, якi дiють у сфеpi oпoдaткyвaння.

Будь-яке зaкoнoдaвствo бaзyeться на нopмax пpaвa; вiдпoвiднo, годатшве зaкoнoдaвствo фун-тyeться на нopмax пoдaткoвoгo пpaвa. Пoдaткoвo-пpaвoвi нopми за^шлюють склад та стpyктypy пoдaткoвoï системи, елементи годатюв та меxaнiзми ïx с^авляння, встaнoвлюють пoвнoвaження деpжaвниx opгaнiв влади у сфеpi oпoдaткyвaння, ^ава й oбoв'язки стopiн пoдaткoвиx пpaвoвiднo-син, pегyлюють питання здiйснення пoдaткoвoгo кoнтpoлю та зaстoсyвaння зaxoдiв юpидичнoï вiдпoвiдaльнoстi за пpaвoпopyшення у сфеpi oпoдaткyвaння.

В тoмy числi, нopми пoдaткoвoгo зaкoнoдaвствa зaкpiплюють та визначають змiст пoдaткoвиx пpинципiв — сготовго пpинципiв пoбyдoви пoдaткoвoï системи та ^инцишв pеaлiзaцiï годатш-вoï гол^ики деpжaви.

Пpинципи пoдaткoвoгo зaкoнoдaвствa pеaлiзyються у сфеpi пoдaткoвoгo пpaвa, де за^шлюють-ся пpинципи пoбyдoви пoдaткoвoï системи, пpaвa, oбoв'язки та в^^в^льн^ть yчaсникiв годатт-виx пpaвoвiднoсин, види пoдaткiв та меxaнiзми ïx сплати. ^инципи пoдaткoвoгo зaкoнoдaвствa pегyлюють сукупшсть вщгосин, якi виникають пiд час сплати годатюв, фopмyючи систему годат-кoвиx пpaвoвiднoсин. Пoдaткoвi пpaвoвiднoсини визначають шиpoке кoлo питань, нaсaмпеpед — фopми пoдaткiв та iншиx пoдaткoвиx платежв, кoнтpoль за пpaвильнiстю ïx нapaxyвaння та сплати. Пpинципи пoдaткoвoгo зaкoнoдaвствa здебiльшoгo зaкpiплюють та вiдoбpaжaють xapaктеp сyб'eктiв пoдaткoвиx вiднoсин — платниюв пoдaткiв та деpжaвниx пoдaткoвиx opгaнiв, визначаючи вид та oбсяг мoждивoï пoведiнки плaтникiв пoдaткiв та пoдaткoвиx opгaнiв, спpияти нейтpaдiзaцiï супе-pечнoстей, якi виникають мiж пoдaткoвими opгaнaми i платниками пoдaткiв.

45

Податкове законодавство грунтуетъся на ¡мперативносп. 1мперативш норми податкового права зобов'язують платниюв податюв дотримуватися виконання вимог податкового законодавства та не допускати будь-яко! форми суб'ективного впливу (кр1м окремого випадку — податкового компромюу).

Законодавчо податок повинен бути точно визначеним. У законодавсга мае мютитись вичерпна шформащя про кожний податок, яка б дала можливють конкретно встановити особу — платника i порядок розрахунюв з бюджетом. Неч^кють, двозначнють або неповнота законодавчо! штерпретацп податку може призвести, з одного боку, до можливост ухилення вщ сплати податку на законних шдставах, а з шшого — до зловживань у податкових органах. Вщтак, важливим призна-ченням принципiв податкового законодавства виступае лiквiдацiя неузгодженостi та суперечли-вост окремих законодавчих норм.

Податкове законодавство вщображаеться сукупнiстю нормативно-правових актiв, яю регулю-ють сферу оподаткування. Податкове законодавство мае власш принципи побудови.

До принцитв податкового законодавства, зокрема, належать: (1) поеднання штерешв держави та платниюв податкiв; (2) правового встановлення податкiв; (3) прiоритетнiсть податкового законодавства; (4) захист вщ незаконного оподаткування платниюв податкiв; (5) наявнють всiх еле-ментiв податкового мехашзму в податковому законодавствi.

Податковi закони — це нормативно-правовi акти законодавчого органу влади держави, в яких закршлеш норми податкового права, що регулюють особливу вщособлену сферу суспшьних вщно-син — сферу оподаткування, та яю мають вишу юридичну силу щодо iнших нормативно-право-вих актiв.

Законодавчi акти, що е основою податкового законодавства, складають певну систему: (1) за-гальш нефiнансовi закони — конституцiя чи закони, що належать до шших галузей права та мютять податковi норми; (2) загальнi фiнансовi закони — здебшьшого, бюджетнi закони; (3) загальш податковi закони — яю мiстять положення, що регулюють податкову систему в цшому; (4) спещ-альнi податковi закони — яю регулюють окремi групи чи види податкiв.

Найбiльш принциповi положення, що регулюють основи оподаткування, закршлюються на конституцшному рiвнi (повноваження органiв державно! влади та управлшня, загальнi принципи оподаткування тощо). В деяких випадках приймають спецiальнi конституцiйнi й оргашчш закони — Закон ФРН про фшансову допомогу Федерацп i земель 1969 року; Конституцшний закон про фшанси, що визначае компетенцiю Федерацп i земель Австрп у сферi податкiв; Органiчний закон 1979 року про статус автономп Кра!ни Басюв (Iспанiя), роздiл III якого цшком присвячений фшан-совим питанням. Законодавчi акти iнших галузей права в основному стосуються деяких аспектов податкових платежiв чи додаткових ознак, яю характеризують податковий механiзм. Переважно таким чином регулюються пшьги, наданi платникам (наприклад, акти, що характеризують режим шоземного iнвестування вiльних економiчних зон тощо).

Бюджет держави е найбшьш поширеним законом загального фiнансового характеру. До того ж, це й фундаментальш бюджетш закони, яю визначають основи бюджетно! системи, роль по-даткiв у доходах держави, а також поточш щорiчнi бюджетнi закони, на основi яких затверджуеться фшансовий план дiяльностi держави.

До загальних належать податковi закони, якi мютять положення, що регулюють податкову систему в цшому, !! основи, головш характеристики податкових важелiв. В цих актах деталiзуються конкретнi види податюв та механiзми !х справляння. До загальних податкових законiв в основному належать податковi кодекси.

Спещальш податковi закони включають законодавчi акти, якi регулюють (визначають, детал> зують, пояснюють тощо) окремi питання у сферi оподаткування. До !х складу входять норматив-но-правовi акти, що видаються компетентними органами державно! виконавчо! влади, якi мiстять характеристику окремих вцщв податкiв, детальний мехашзм !х обчислення та сплати тощо.

Отже, система податкового законодавства е доволi розгалуженою. Тому, змют принцитв податкового законодавства стосуеться лопчно! структуризацп само! системи податкового законодавства та узгодженосп мiж рiзними нормативно-правовими актами у сферi податюв.

Система податкового законодавства в Укра!ш побудована за вищенаведеною iерархiею: Кон-ституцiя Укра!ни, Бюджетний кодекс Укра!ни (i Закони Укра!ни про Державний бюджет Укра!ни на вiдповiдний рш), Податковий кодекс Укра!ни. Отже, призначення принципiв податкового законодавства полягае в лопчнш гармонiзацi! зазначених правових актiв та лаконiчному викладеннi в них питань у сферi оподаткування. Очевидно, що принципи податкового законодавства безпосе-

46

редньо пов'язаш i3 сферою оподаткування, однак ïx неможливо ототожнювати i3 суто податкови-ми принципами. Таким чином, щентифшащя понять «принципи податкового законодавства» та «податковi принципи» е неприпустимою.

1сторично податковi принципи спочатку формувалися як елемент податково].' щеологп на докт-ринальному рiвнi. Згодом, наприкiнцi XIX-початку XX в., вони були покладеш в основу перших науково побудованих податкових систем (насамперед — у европейських кра'нах) та одержали свое практичне втшення.

Вперше систематизоване викладення податкових принцитв зробив А. См^. Насамперед, була запропонована базова позицiя держави в економщк забезпечення приватно'' власностi та гаранту-вання ïï безпеки, особлива увага придшялась iндивiдуумам-пiдприемцям — прагнення до досягнен-ня сво'х приватних iнтересiв, що е головною рушшною силою економiчного розвитку, пiдвищення добробуту як ïx самих, так i суспiльства в цiлому. Проте, головною передумовою, коли це насправдi виконуеться, е вимога, щоб для вшх суб'ектiв господарсько'' дiяльностi реалiзувати та гарантувати основнi економiчнi свободи: свободу вибору сфери дiяльностi, свободу конкуренцп i свободу торгiвлi. Отже, цю позицiю можна визначити як фундаментальний принцип податково'' полiтики держави.

Податковi принципи А. Смiта е наступними: (1) загальшсть та рiвнiсть; (2) визначенють; (3) зручнiсть; (4) помiрнiсть [8]. Очевидно, що при формулюванш податкових принципiв А. Смiт виходив з таких важливих критерiïв: (1) рiвномiрнiсть; (2) зрозумiлiсть та доступшсть; (3) простота; (4) нейтральшсть. При цьому, першi та четверт принципи можна розглядати як деталiза-цiю одного принципу — справедливость В цшому, зазначенi принципи вщображають загальнi орiентири податковоï полiтики i повинш враховуватись при побудовi та розробщ меxанiзму функ-цiонування як всiеï податковоï системи, так i кожного податку зокрема.

Наукова розроблешсть податкових принцитв не обмежуеться лише внеском А. Смта. Жан Шарль Леонар ^монд де Сисмондi доповнив перелш податкових принципiв ще декшькома: (1) оподаткування доxодiв, а не кашталу; (2) при цьому, об'ектом оподаткування е не валовий, а чистий дохщ; (3) запровадження неоподатковуваного мшмуму; (4) податки повиннi забезпечити збереження об'ектiв оподаткування, перешкоджаючи ïx перемiщенню за межi краïни. Вказаш принципи також е дуже важливими. Зокрема, третiм принципом посилюеться справедливiсть оподаткування, а четвертий мае жодним чином непереоцшене макроекономiчне нацiональне значення. Знову ж таки, наведеш податковi принципи ще раз тдкреслюють ключовi домiнанти податковоï пол^ики держави [7].

1стотно модифшований та структурований вигляд податкових принцитв запропонував Адольф Вагнер, якi були викладет у дев'яти основних правилах, об'еднаних в чотири групи: (1) фшан-совi; (2) економiко-господарськi; (3) етичш; (4) адмiнiстрування. Елементами новизни було впро-вадження таких принцитв: (1) ефективносп (мобiлiзацiя необxiдного обсягу доxодiв держави при низькому рiвнi витрат на стягнення податкiв, тобто — достатшсть та дешевизна); (2) елас-тичнiсть (можливiсть введення нових чи скасування дiючиx податкiв, а також вардавання податкових елеменпв, зокрема — податкових ставок). Ц принципи також е властивими як для податковоï системи в цшому, так i для кожного окремо взятого податку, вщображаючи засади та характер функ-цюнування податкiв вщповщно до фундаментальних стратегiй держави щодо ïx запровадження.

На загальному фот сукупшсть податкових принцитв може виглядати розгалуженою та уск-ладненою. Через це вони й розподшяються на двi основнi групи: (1) принципи податковоï пол^и-ки; (2) принципи побудови податковоï системи. Домiнуючою е саме група принцитв податковоï пол^ики. Роль податкiв залежить вiд пол^ики держави у сферi оподаткування.

Принципи податковоï полiтики були чiтко сформульоваш на самому початку створення неза-лежноï Украïни. До ïx складу входять основш орiентири оподаткування: (1) ефективнють (фiскальна та економiчна); (2) сощальна справедливiсть; (3) еластичнiсть [6, с. 48-52].

Найбшьш вагомим е принцип фiскальноï ефективностi, що мотивуеться первинною та змiнною функцiею податюв — мобiлiзацiя коштiв у бюджет держави. Зазначений принцип передбачае на-явшсть таких елементiв: достатнiсть доxодiв, мiнiмiзацiя затрат на збiр податюв та запобiгання ухи-ленню вщ ïx сплати. Остання позицiя може бути реалiзована двома шляхами: створення системи податюв, яка б надто високим рiвнем оподаткування не створювала защкавленосп у несплатi по-датюв; через створення дiевоï системи контролю за правильнютю та своечаснiстю сплати податюв.

Принцип економiчноï ефективностi мае не менш важливе значення при формуванш податковоï системи, оскiльки податки значною мiрою впливають на процеси економiчного вiдтворення. Цей

47

вплив вщбуваеться незалежно вщ вол! держави та може бути активним або пасивним. В будь-якому випадку, податки повинш стягуватись найбшьш рацюнальним шляхом, мш!м!зуючи негативш на-слщки для розвитку економши. Тобто, податкова система повинна бути активним регулятором вщтво-рювальних процешв в кра!ш. З щею метою стд надати податкам стимулюючих та заохочувальних властивостей для штенсифшаци б1знесу та фшансово-швестицшних процешв, спрямованих на на-громадження основного та фштивного катталу у контекст стратеги екожмчного зростання.

Принцип сощально! справедливост передбачае всезагальшсть та р!вшсть оподаткування. Ок-ремим аспектом е питання стосовно необхщносп прогресивного оподаткування високих доход1в. Це питання е суперечливим, оскшьки особи з високим р1внем доход1в мають можливють сплачу-вати в бюджет бшьшу частину сво!х доход1в. Водночас, при надто високш прогреси в оподатку-ванш виникають негативш наслщки, таю як втрата платниками стимутв до бшьш штенсивно! пращ та защкавлешсть в ухиленш вщ сплати податюв.

Принцип еластичност вщображае змшу податкових надходжень в бюджет залежно вщ змш обсягу нащонального доходу. Тому необхщш своечасш корективи у податкову систему для забез-печення !! повнощнно! функцюнальность Податкова система повинна вщповщати як бюджетним штересам (в умовах економ1чного тднесення автоматично забезпечуеться тдвищення доход1в), так й штересам платниюв (у кризов! перюди з падшням промислового виробництва автоматично знижуються вимоги на сплату податюв, що не веде до збшьшення податкового тягаря у не найбшьш сприятливий для б1знесу перюд).

Перел!чеш принципи податково! пол1тики частково були реал!зоваш як у попередньому зако-нодавств!, так само вони втшеш { в чинному Податковому кодекса При цьому, спершу вони були впровадженш в 1991 р. як принципи побудови системи оподаткування [2], { тшьки в 1996 р. вже визначались також як засади податково! пол!тики [3]. Очевидними недолшами податкових принцитв в р!зних законодавчих актах було !х некоректне формулювання, 100%-е дублювання р!зних за характером ! призначенням принцип!в, та значна схожють м!ж самими принципами. В класич-ному вигляд!, викладеш в ч!тк!й лог!чн!й посл!довност! принципи податково! пол!тики в законо-давсга Укра!ни н!коли викладен! не були. Вщсутне !х вид!лення також ! в чинному Податковому кодекс!. До того ж, якщо в попереднш систем! податкового законодавства податков! принципи не мали коректного формулювання й штерпретаци, то у Податковому кодекс! вони принципово не вщповщають сутносп, оск!льки визначаються як засади (принципи) податкового законодавства Укра!ни.

Податковий кодекс Укра!ни довол! ютотно зм!нив податков! принципи; при цьому, якщо !х кшьюсть залишилась незм!нною, то назви ! сутн!сть суттево трансформувались (табл. 1).

Таблиця 1. Податков! принципи у законодавсга Укра!ни *

Податковi принципи за Податковим кодексом Податковi принципи згiдно Закону Укра!ни Про систему оподаткування

1 2

загальтсть (кожна особа зобов'язана сплачува-ти встановлеш цим Кодексом, законами з пи-тань митно! справи податки та збори, платни-ком яких вона е згiдно з положениями цього Кодексу) стимулювання (складаеться з двох частин: (1) стимулювання науково-техшчного прогресу, технологiчного оновлення виробництва, виходу вiтчизияного товаровиробника на свиовий ри- нок високотехнологiчно! продукци; (2) стимулювання пiдприемницько! виробничо! дiяльностi та iнвестицiйно! активностi — вве- дення пiльг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва)

рiвнiсть (рiвнiсть уих платник1в перед законом, недопущення будь-яких проявiв податково! дискримiнацi! — забезпечення однакового тд-ходу до вих платник1в податков, незалежно вiд сощально!, расово!, нацiонально!, релiгiйно! приналежностi, форми власносп юридично! особи, громадянства фiзично! особи, мiсця по-ходження катталу) обов'язковють (впровадження норм щодо сплати податюв i зборiв (обов'язкових платежiв), визначених на пiдставi достовiрних даних про об'екти оподаткування за званий перiод, та встановлення вiдповiдальностi платник1в податков за порушення податкового законодавства)

48

_1_

нeвiдвopoтнicгь (нeвiдвopoтнicть нacIaння ви-знaчeнoï зaкoнoм вiдпoвiдвльнocтi y pasi ropy-шення пoдaткoвoгo зaкoнoдaвcтвa)

пpeзyмптивнicIъ (пpeзyмпцiя пpaвoмipнocгi pi-шень плaтникa годат-ку в paai, якщo нopмa звш-ну чи iншoгo нopмaтивнo-пpaвoвoгo вки, вида-нoгo нa пiдcIaвi зaкoнy, aбo якщo нopми piзниx зaкoнiв чи piзниx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв пpипycкaю)ть нeoднoзнaчнe (мнoжиннe) Ipa^y-вaння пpaв гв oбoв'язкiв плaтникiв пoдaткiв aбo кoнтpoлюючиx opгaнiв, yнacлiдoк чoгo e мoж-ливicIъ пpийняти piшeння нв ^p^ra як плвт-никв пoдaткiв, гвк i кoнтpoлюючoгo opгaнy) дocтaтнicIъ (фюквльш дocгaтнicIъ—вcгaнoв-лення пoдaткiв гв збopiв з ypaxyвaнням ншб-xiднocгi дocягнeння збaлaнcoвaнocтi витpaт бюджету з йoгo нaдxoджeннями)

cпpaвeдливicIъ (coцiaльнa cпpaвeдливicIъ вcгa-нoвлeння пoдaткiв гв збopiв вiдпoвiднo дo пга-

тocпpoмoжнocгi плaтникiв пoдaткiв) eкoнoмiчнicIъ (вcIaнoвлeння пoдaткiв гв збopiв, oбcяг нaдxoджeнь вiд cплaти якиx дo бюджету знaчнo пepeвищye витpaти нв ïx aдмiнicIpyвaн-ня)

нeйтpaльнicть (вcгaнoвлeння пoдaткiв гв збopiв

y cпociб, який не впливве нв збтьшення b6o зменшення кoнкypeнтocпpoмoжнocтi плaтникa TOMi^)

CIвбiльнicть (змши дo бyдь-якиx eлeмeнтiв ш-датюв гв збopiв не мoжyть внocитиcя пiзнiшe, шж зв ш1сть мюящв дo пoчaткy нoвoгo бюджет-roro пepioдy, в якoмy 6удуть дяти нoвi пpaвилa гв стввки. n^ira гв збopи, ïx стввки, a твшж пoдaткoвi пiльги не мoжyть змiнювaтиcя щютя-гoм бюджeтнoгo po^)

Пpoдoвження табл. 1

2

piвнoзнaчнicть i пpoпopцiйнicIъ (cпpaвляння пoдaткiв з юpидичниx ocí6 здiйcнюeтьcя у пев-нiй чвстщ вiд oтpимaнoгo побужу i звбезпе-

чення cплaти piвниx пoдaткiв i збopiв (oбoв'язкoвиx плaтeжiв) нв piвнi пpибyтки i

^o^p^mo бiльшиx пoдaткiв i збopiв (oбoв'язкoвиx плaтeжiв) —нв бiльшi дoxoди) piвнicть (нeдoпyщeння бyдь-якиx пpoявiв шдв-ткoвoï диcкpимiнaцiï —звбезпечення oднaкoвo-ro пiдxoдy дo cyб'eктiв гocпoдapювaння (rc>p№ дичниx i фiзичниx ocí6, включвючи нepeзидeн-тiв) пpи визшченш oбoв'язкiв щoдo cплaти псъ датюв i збopiв (oбoв'язкoвиx плaтeжiв))

cпpaвeдливicIъ (coцiaльнa c^rne^^icra — звбезпечення coцiaльнoï пiдтpимки мвлсввбез-

пeчeниx вepcтв шгелення шляxoм звлюш-дження eкoнoмiчнo oбrpyнтoвaнoгo нeoпoдaт-кoвyвaнoгo мiнiмyмy дoxoдiв гpoмвдян гв зв-cгocyвaння дифepeнцiйoвaнoгo i ^o^ec^TOTO oпoдaткyвaння гpoмвдян, якi oтpимyютъ виcoкi

гв нaдвиcoкi дoxoди) CIвбiльнicIъ (звбезпечення нeзмiннocтi годат-юв i збopiв (oбoв'язкoвиx плвтeжiв) i ïx crabo^ a гaкoж пoдaткoвиx пшьг пpoтяroм бюджeтнoгo poкy) oбrpyнтoвaнicIъ (eкoнoмiчнa oбrpyнтoвaнicть —вcIBнoвлeння пoдaткiв i збopiв (oбoв'язкoвиx плaтeжiв) нв пiдcгввi гоквзниюв poзвиткy щць oнaльнoï eкoнoмiки гв фiнaнcoвиx мoжливocгeй з ypaxyвaнням нeoбxiднocтi дocягнeння збвлвн-

coвaнocгi витpaт бюджету з röro дoxoдaми) piвнoмipнicIъ (вcIBнoвлeння CIpoкiв craiara ш-датюв i збopiв (oбoв'язкoвиx плaтeжiв) виxoдя-чи з нeoбxiднocтi звбезпечення cвoeчвcнoгo нв-дxoджeння кoштiв дo бюджету для фiнaнcyвaн-ня витpaт)

кoмпeтeнтнicIъ (вcIBнoвлeння i cкacyвaння псъ датюв i збopiв (oбoв'язкoвиx плaтeжiв), a твшж шльг ïx плaтникaм здiйcнюютьcя вод^водго дo

зaкoнoдaвcгвa пpo oпoдaткyвaння виключго Вepxoвнoю Рвдoю Укpaïни, Вepxoвнoю Рвдою Aвтoнoмнoï Рecпyблiки Кpим i ¿ль^кими, ce-лищними, мicькими paдaми)

49

Продовження табл. 1

1 2

р!вном!ртсть та зручн!сть (встановлення строив сплати податюв та збор!в, виходячи ¿з необх!дност! забезпечення своечасного надходження кошт!в до бюджет!в для здшснення витрат бюджету та зручност !х сплати платниками) еднють (единий п!дх1д — забезпечення единого тдходу до розробки податкових закотв з обов'язковим визначенням платника податку ! збору (обов'язкового платежу), об'екта оподаткування, джерела сплати податку ! збору (обов'язкового платежу), податкового перюду, ставок податку ! збору (обов'язкового платежу), строюв та порядку сплати податку, тдстав для надання податкових шльг)

едн!сть (единий п!дх1д до встановлення податюв та збор!в — визначення на законодавчому р!вн! уах обов'язкових елеменпв податку) доступн!сть (забезпечення дох1дливост! норм податкового законодавства для платник1в податюв ! збор!в (обов'язкових платеж1в))

* Складено автором

Насамперед, скасовано частину попередшх податкових принцитв, а саме: стимулювання, обо-в'язковють, р!внозначшсть та пропорцшшсть, обгрунтовашсть, компетентшсть, доступшсть. Деяю ¿з зазначених принцитв були довол1 позитивними. Це мае вщношення, насамперед, до принципу стимулювання (який е базовим за А. Смгтом). Недоцшьною була також вщмша принцитв обгрун-тованост та доступность

В ряд! податкових принцитв змшилось лише найменування. Це стосуеться наступних принцитв: р!вносп платниюв, недопущення прояв1в податково! дискримшаци, сощально! справедливости стабшьност!, р1вном1рност1 й зручност сплати, единого шдходу стосовно встановлення податюв та збор1в. Тобто, окрем1 податков! принципи залишились майже незмшними, осюльки дещо модифшована лише !х назва 1 певною м1рою трансформовано !х змютовне наповнення, не змшюючи принципово сутшсть штерпретаци.

Мають мюце також { нововведен! податков! принципи. За Податковим кодексом, до них належать таю податков! принципи: загальшсть оподаткування, невщворотшсть настання вщповщаль-ност1, презумпщя правом!рносп ршень платника податку, фюкальна достаттсть, економ!чшсть оподаткування, нейтральшсть оподаткування. Варто надати деяю пояснення щодо змюту й характеру наведених податкових принцитв, окрем1 з яких, зокрема, вже не вперше з'явилися в нацю-нальнш законодавчш баз! у сфер! оподаткування, але перший раз офщшно визначет як принципи податково! системи.

Принцип загальност оподаткування у своему тлумаченш введено вперше; однак, вш вщобра-жае, по сут1, Конституцшний обов'язок громадян сплачувати податки. Цей принцип е первинним, осюльки передбачае обов'язковють, примусовють та невщворотшсть сплати податюв. Тобто, податки не е предметом компромюно! домовленосп м1ж платниками та державою; змют !х штерпретаци мае однозначний безальтернативний характер, а несплата лопчно передбачае пряме зас-тосування жорстко! системи заход1в покарання. Принцип невщворотносп настання вщповщаль-ност е об'ективною обов'язковою податковою нормою, осюльки передбачае автоматичне засто-сування правових санкцш за порушення умов { правил нарахування й сплати податюв. Принцип презумпцп правом!рносп ршень платника податку, виходячи з його пояснення, належить до ч1ткого визначення прав, обов'язюв { повноважень платниюв та податкових оргашв (зпдно минулого за-конодавства, реал1защя ще! позици мала забезпечуватись на основ! принципу доступност!); очевидно, що вс! сп!рн! питання у сфер! оподаткування передбачають !х судове виршення, а тому в!н не може бути суто податковим принципом. Принципи фюкально! достатност! та економ!чносп оподаткування е абсолютно адекватними вищенаведеним принципам податково! пол!тики фюкаль-но! та економ!чно! ефективност!; однак у Податковому кодекс! вони вже мають пряме вщношення до податково! системи, внаслщок чого зникае ч!тке розмежування м!ж двома взаемопов'язаними, але р!зноцшьовими групами податкових принцип!в. Це ж саме мае вщношення й до критерда нейтральност! оподаткування як одного з вагомих принцип!в податково! пол!тики.

Важливо, що критер!й нейтральност! та економ!чносп оподаткування з'явилися в Укра!ш ще в 2009 р. — у Стратег!! реформування податково! системи, розроблено! в контекст! реал!заци визна-чених Програмою д!яльност! уряду «Подолання впливу св!тово! ф!нансово!-економ!чно! кризи та

50

пoстyпaльний poзвитoк» завдань, чим бyлo пеpедбaченo пpoведення в пеpioд дo 201S p. сyттeвoï пoдaткoвoï pефopми, спpямoвaнoï на пoбyдoвy сучась!' кoнкypентoспpoмoжнoï, сoцiaльнo opie^ тoвaнoï pинкoвoï екoнoмiки, iнтегpoвaнoï в GC, забезпечення стaлoгo екoнoмiчнoгo зpoстaння на iннoвaцiйнo-iнвестицiйнiй oснoвi, pеaлiзaцiï збaлaнсoвaнoï бюджетнoï та сoцiaльнoï пoлiтики на сеpедньoстpoкoвy пеpспективy. Зoкpемa, висувались чiткi нaмipи забезпечення екoнoмiчнoï ефек-тивнoстi, фiскaльнoï дoстaтнoстi, сoцiaльнoï спpaведливoстi та piвнoстi ytix пеpед зaкoнoм, заго-бiгaння будь-яким пpoявaм пoдaткoвoï дискpимiнaцiï, i — шдвищення ступеня нейтpaльнoстi го-дaткoвoï системи [5].

Тaкoж, пpинцип фiскaльнoï дoстaтнoстi — фiскaльнoï ефективнoстi — впеpше з'явився ще в 2007 p. у Кoнцепцiï pефopмyвaння пoдaткoвoï системи, згiднo якoï бyлo пеpедбaченo, щo pефop-мування пoдaткoвoï системи пpoвoдитиметься дo 2015 poкy виxoдячи iз стpaтегiчниx цiлей — гобудови сoцiaльнo-opieнтoвaнoï кoнкypентoспpoмoжнoï pинкoвoï екoнoмiки та ите^аци у eвpo-пейське спiвтoвapиствo вiдпoвiднo дo пoлoжень Кoнститyцiï У^аши, Унiвеpсaлy нaцioнaльнoï eднoстi, завдань, пеpедбaчениx пpoектoм Деpжaвнoï пpoгpaми екoнoмiчнoгo i отщальгого poз-витку на 2007 pi^ а тaкoж Пpoгнoзy гоказниюв зведенoгo бюджету Укpaïни. Отже, пoпеpеднiй акт лише пpoдyблювaв зазначений ^инцип фiскaльнoï дoстaтнoстi oпoдaткyвaння [4].

Кpiм цьoгo, слiд вiдмiтити, щo в o6ox нopмaтивнo-пpaвoвиx aктax пеpеплетенi та не poзмежoвaнi пpинципи, навями i цiлi pефopмyвaння пoдaткoвoï системи, чптаэ не визнaченo гpyпи ^инцишв, якиx пoвиннa дoтpимyвaтись пoдaткoвa гол^ика та на якиx пoвиннa будуватись годатшва система деpжaви. Тaкoж, oчевиднo, щo в Пoдaткoвoмy кoдексi тюго пoв'язaнi й пеpемiшaнi piзнi ^упи го-дaткoвиx пpинципiв — пoдaткoвoï пoлiтики, пoдaткoвoï системи та пoдaткoвoгo зaкoнoдaвствa.

Безyмoвнo, пpинципи oпoдaткyвaння залишаються лише пpинципaми; бiльш вaдливo виpoби-ти згiднo ïx вимoгaм ^авильш opieнтиpи pеaлiзaцiï пoдaткoвoï пoлiтики й ствopення ефективнo дiючoï пoдaткoвoï системи. Пщатшва система деpжaви e pезyльтaтoм не тiльки фiнaнсoвo-екoнo-мiчнoгo, але й сoцiaльнo-пoлiтичнoгo poзвиткy сyспiльствa. Кшцева мета pефopмyвaння годатш-вoï системи пoлягae в дoсягненнi тaкoгo ïï стану, який би у найбшьш пoвнiй мipi вiдпoвiдaв би забезпеченню пoстyпaльнoгo poзвиткy екoнoмiки та в^шенню сoцiaльниx пpoблем. Пoдaткoвa система говинна нapештi пoстaти спpaвжнiм гapaнтoм голшшення дoбpoбyтy нapoдy iз вpaxyвaн-ням oбpaниx пpiopитетниx нaпpямiв poзвиткy ешгомши кpaïни, змiцнюючи фiнaнсoвy стaбiльнiсть у деpжaвi.

Пpийняття Пoдaткoвoгo кoдексy ct^o дoвoлi вaгoмoю пoдieю в y^arni, незважаючи на те, щo дoвгoтpивaлий час вiн пеpебyвaв в сташ poзpoбки. В бiльшoстi кpaïн пoстpaдянськoгo пpoстopy пoдaткoвi кoдекси пpийнятi ще в 1990-x pp. Тoмy, вaжливo, щoби в Укpaïнi Пoдaткoвий шдекс пoстaв вaгoмим фунтовним дoкyментoм деpжaви, на oснoвi якoгo мoжнa бyлo б ствopити pинкoвo адекватну й суспшьго пpийнятнy пoдaткoвy систему, яка б с^ияла сyттeвiй лiбеpaлiзaцiï фшан-сoвиx вiднoсин в сyспiльствi й гов^^нго вiдoбpaжaлa сучасний вигляд цивiлiзoвaнoï демoкpa-тичнo-пpaвoвoï деpжaви з готужгою pинкoвo poзвинyтoю сoцiaльнo opieнтoвaнoю еш^м^ю.

ВИСНОВКИ

В якoстi зaключниx гозицш мoжнa сфopмyлювaти pяд iстoтниx пpoпoзицiй щoдo бiльш pa^o-нaльнoгo yпopядкyвaння пoдaткoвиx пpинципiв.

Пo-пеpше, змiнa назви ^инцишв: зaмiсть «Осговш засади пoдaткoвoгo зaкoнoдaвствa y^aï-ни» ввести «Засади гобудови пoдaткoвoï системи У^аши».

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

no^pyre, yтoчнити пpинцип стaбiльнoстi, який мae вiднoшення лише дo кoжнoгo oкpемo взя-тoгo пoдaткy. Нaтoмiсть, röro слiд сфopмyлювaти бiльш кopектнo — го вiднoшенню дo всieï го-дaткoвoï системи в цiлoмy, як сталий xapaктеp фyнкцioнyвaння пpoтягoм певгого чiткo визначе-нoгo пеpioдy часу; забезпечення незмшгост пеpелiкy пoдaткiв не тшьки пpoтягoм бюджетнoгo poкy, але й на бшьш тpивaлий rap^, а тaкoж — збеpеження цшсгост пoдaткoвoï системи. I цим би пеpедбaчaлaсь не лише змiнa oкpемиx елементiв у вiдпoвiдниx пoдaткax, але й мoжливiсть введення, пpизyпинення чи скасування кoнкpетнoгo пoдaткy.

Пo-тpетe, вщговлення oкpемиx paнiше дiючиx пpинципiв, а саме: стимулювання poзвиткy пiдпpиeмництвa та дoстyпнoстi.

Пo-четвеpте, скасування деякиx чиннж нoвoвведениx пpинципiв, зoкpемa: пpезyмпцiя пpaвo-мipнoстi piшень платника пoдaткy та невiдвopoтнiсть настання вiдпoвiдaльнoстi (невiдвopoтнiсть e лoгiчним нaслiдкoм пopyшення пpинципy загальгост — oбoв'язкoвoстi oпoдaткyвaння, а ^е-зyмптивнiсть пoвиннa виpiшyвaтись у сyдoвoмy пopядкy).

51

По-п'яте, введення нових принцитв побудови податково! системи, а саме — цшсшсть, сис-темшсть: вс податки взаемопов'язаш м1ж собою й утворюють едине цше, тому вони не повинш вступати в суперечтсть ¿з системою в цшому чи !! окремими елементами, а, натомють, оргашчно доповнювати один одного.

По-шосте, створення у Податковому кодекс Укра!ни окремо! статп (в Роздш I) — Про подат-кову пол1тику, куди слщ включити, зокрема, таю принципи !! реатзаци: фюкально! та економ1ч-но! ефективност!, нейтральносп, справедливост (розподшу податкового тягаря), цшеспрямова-ност (визначення акценту податкового тягаря та розвитку податково! системи).

СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ

1. Податковий кодекс Укра!ни в!д 2 грудня 2010 р. №2755-У1, ¿з зм!нами.

2. Про систему оподаткування: Закон Укра!ни вщ 25 червня 1991 р. №1251-Х11, ¿з зм!нами.

3. Про Основш положення податково! пол!тики в Укра!ш: Постанова Верховно! Ради Укра!ни вщ 4 грудня 1996 р. №561/96-ВР.

4. Про схвалення Концепц!! реформування податково! системи: Розпорядження Кабшету Мшютр!в Укра!ни в!д 19 лютого 2007 р. №56-р.

5. Про схвалення Стратег!! реформування податково! системи: Розпорядження Кабшету Мшютр!в Укра!ни в!д 23 грудня 2009 р. №1612-р.

6. Податкова система Укра!ни / В.М. Федосов, В.М. Опарш, Г.О. П'ятаченко та ш. / За ред. В.М. Федосова. — К.: Либщь, 1994. — 464 с.

7. Симонд де Сисмонди Ж. Новые начала политической экономии, или О богатстве в его отношении к народонаселению. В 2-х т. / Ж. Симонд де Сисмонди. — М.: Соцэкгиз, 1936.

8. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. — Москва: Соцэкгиз, 1962. — 684 с.

Стаття надшшла до редакцп 22 ачня 2014 року

52

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.