1рина СТЕЦЬКО
РЕАЛЫ АЛЬТРУЮТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В СУЧАСНОМУ УКРАШСЬКОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
У статтi проаналiзовано й обгрунтовано реалп альтруистичного виховання у сучасному укратському суспiльствi. До^джено особливостi виховного процесу у тдростаючого поколiння.
Сучасна система виховання в Укра!ш перебувае на складнш i ввдповвдальнш стади свого розвитку. Перебудова вие! освиньо! системи, зокрема виховно!, з якою Укра!на вийшла на шлях незалежност та самостiйностi, — це об'ективна необхiднiсть. У Державнш нацiональнiй програмi «Освиа» (Укра!на XXI ст.) визначено шляхи тдвищення ефективносп функцiонування та розвитку системи освии, передусiм удосконалення виховного процесу.
Метою статп е аналiз й до^дження реалiй альтру!стичного виховання у сучасному сустльствг О. Сухомлинська визначае комплекс суттевих проблем у загальновиховному контекст^ як1 визначаються трансформацiйними змiнами: 1) взаемовщносини процес1в виховання i навчання (розглядаються з позицiй единого педагопчного процесу); 2) мета навчально-виховного процесу (наголошуеться на вде! виховання толерантносп, поваги, полiкультурностi i врахування прав та свобод шшого); 3) взаемоввдносини i взаемовпливи особистостi й колективу (акцент робиться на проведеннi дослщження i побудовi виховних систем, що спираються на спiвробiтництво, участь, дiалог i повагу, колективiзм); 4) виховання i духовнiсть, виховання i мораль, оскшьки потяг до духовних пошушв, загальнолюдських, нацiональних, гуманiстичних iдей, кращих вiтчизняних духовних традицiй закладений у нашому генотипi (за оцiнками соцюлога С. Головахи, нинi в Укра!ш спостерiгаеться формування феномена «аморально! бшьшосп», яка не визнае чеснiсть i поряднiсть нормами сощально! поведiнки, вщмовляеться вiд принципiв загальнолюдсько! моралi, якщо вони не пов'язуються з особистим добробутом; 5) виховання й мас-медiа, переважно телебачення та шформацшно-компютерш системи (акцентуеться увага на розробцi необхвдних методик, як1 привчають дiтей до самоконтролю при входженш в культурш комушкацп); 6) виховання i ринковi вiдносини, тобто життя в нових умовах, часто непередбачуваних, кризових, загрозливих (наголошуеться на тому, що найближчим часом щ змiни будуть проввдними чинниками формування суспшьно! моралi); 7) виховання датей в им'! [8, 2-7].
З аналiзу науково-методично! та психолого-педагопчно! лiтератури випливае, що в сучасному суспiльствi простежуеться тенденцiя девальвацп моральних цiнностей та дегумашзацп мiжособистiсних взаемин. На цiй проблемi наголошують, зокрема, у сво!х дослiдженнях Т. Алексеенко, Л. Бабенко, Г. Бондаренко, П. Гомон, Л. Добровольська, О. Докушна, Р. Зозуляк, Л. Зязюн, К. Балтремус, Т. Бшоус, М. Кравченко, С. Мукомел, О. Норов, О. Пархоменко, I. Шдласий, Л. Шчуркша-Шумейко, В. Постовий, I. Романишин, Н. ^нькевич, М. Слюсаревський, М. Стельмахович, О. Столяренко, Н. Стрельникова О. Сухомлинська, П. Щербань та ш. Бiльшiсть з них констатують, що сучасна загальноосв^ня школа в нашш державi поки що залишаеться дегуманiзованою, освiльки процес реалiзацi! цього важливого педагогiчного принципу переважно здшснюеться формально.
На думку О. Рудшо!, нинiшнiй стан виховно! роботи характеризуеться глибокою, затяжною кризою, а за своервдшстю свиоглядно-цшшсних орiентацiй, змiстом, оргашзацшним та методичним забезпеченням, на думку бшьшосл науковщв та педагогiв-практикiв, виховання сьогодш не вiдповiдае нi потребам розвитку людини, ш завданням здшснення нацюнально! освiти, нi процесу творення суверенно! держави [4, 71]. Ввдзначимо також точку зору А. Сущенка, що укра!нське суспiльство все глибше занурюеться в стихiю ринкового способу господарювання (поки що далекого ввд досконалосл) i за цих умов зазнають деформацп: iстина, моральнiсть, доброчесшсть, гуманнiсть, сенс людського життя [9, 52].
До ще! ж проблеми апелюють О. Столяренко, Т. Бшоус, Н. Сшькевич, зазначаючи, що сучасна укра!нська молодь опинилася в умовах соцiально-економiчно! та духовно! кризи, адже знецiнено одвiчнi загальнолюдсько чесноти — почуття любовi й вiдданостi Вичизш, своему народу, обов'язок, гiднiсть, доброта, милосердя. Багато юнак1в i давчат значною мiрою втратили здатнiсть пройматися хвилюваннями й турботами iншо! людини. Дефщит цих якостей
деформуе мотивацшну сферу молодi та призводить до утвердження байдужостi, жорстокостi, ворожнечi, насильства [1, 4]. В учшвському середовищi зростае схильнiсть до конфлiктiв, агресп, нiгiлiстичного ставлення до норм моралi, спостерiгаються бездуховнiсть, крайнiй егоцентризм, втрата життевого оптимiзму [6, 1].
Ввдсуттсть почуття вiдповiдальностi, спiвпереживання i гармони у людських взаеминах, наголошуе Н. Онькевич, розширюе культурний i духовний вакуум у крахт та породжуе духовно-моральну й естетичну збщненють молода. Соцiальнi та духовнi орiентацix недостатньо актуалiзованi i не займають належного мiсця в структурi цшностей. Все це значно ускладнюе педагопчний процес i вимагае кардинальних змш у системi виховання тдростаючого поколшня [5, 1].
На перебудовi структури та iерархix цiннiсних орiентацiй зосереджуе увагу М. Кравченко. Вона ввдзначае, що в сучасних умовах виникають протирiччя в усталенiй цiлiсно-мотивацiйнiй сферi особистостi: частково або повнiстю зникають близью до альтрухстичних цiнностi, а натомють з'являються яскраво вираженi матерiальнi [3, 73].
Цю думку розвивае Л. Добровольська, вiдзначаючи, зокрема, що в нишшньох молодi спостерiгаеться тенденщя до переорiентацix на iндивiдуальнi та особиспсш цiнностi. Переважна бiльшiсть молодих людей, ввдзначае вона, на перше мюце висувае матерiальнi цiнностi, цшносп, як1 мають значения лише сьогодш i лише для них — «цшносп найближчох перспективи», нехтуючи тим самим щнностями духовними [2, 23-24]. Викладеш вище мiркувания свiдчать про те, що в сучаснох молодi простежуються егохстичш мотиви й штереси, як1 далеко не сmввiдносяться з альтрухзмом.
Оск1льки сучаснi школярi народилися, ростуть i формуються в умовах економiчних реформ, сощальнох та моральное' свободи, iнформацiйного буму, засилля на насадження негативно1 шформаци, матерiального збагачення одних i зубожiния iнших, домiнування матерiальних цiнностей над духовними, то перед сустльством нинi сто1ть нагальна потреба формувати людину ново1 генераци на альтру1стичних та гуманiстичних засадах, особислсть, як1й властивi висок1 моральш цiнностi.
Про актуальнiсть виховання гумашстично-спрямованох особистосл на засадах альтру1зму, формування гуманних взаемин у рiзних аспектах дiяльностi наголошують у сво1х працях й дослiджениях сучаснi укра1нськ1 науковщ. За останнi роки проблема виховання альтруютичних якостей тдростаючого поколiния дедалi частiше привертае увагу фiлософiв, педагопв, психологiв, соцiологiв. Причиною цьому слугуе перебудова сучасно1 системи вихования в умовах незалежио1 Украхнськох держави, глибока стурбовашсть педагопчнох громадськостi, науковцiв i практиков негативними явищами в суспшьстш, пов'язаними зi складними демократичними процесами в ньому та багатьма моральними проблемами.
На поглиблеиш щншснох кризи значио1 частини молода наголошуе О. Цкоцька, зазначаючи, що сучасиа школа змушена вiдповiсти на виклик часу, тдготувати молодь до життя у XXI ст. Вчитеда покликаиi допомогти сво1м вихованцям вирости добрими, гуманиими, порядиими людьми, здатними до спшпереживання i сп1вчуття. Провiдним фiлософським кредо сучасно1 украхнськох школи мае стати прагнення зберегти й примножити в людит людське, добре, гумаине, оптимютичне [10, 12].
На думку В. Хайрулшо1, мiсiя сучасно1 школи полягае у формуванш духовностi. Чим вищий рiвень духовностi окремо1 людини, групи людей, народу, наци, зазначае вона, тим бшьше в хх дiях добротворения i менше зла [7, 21].
З метою вивчення тенденцш щодо виховного аспекту в сучасному украхнському суспiльствi ми провели дослщження серед студент1в iноземноx фiлологix ВНЗ Украх'ни та вчител1в iноземних мов. Дослщжеиня мало на мет1 з'ясувати думку дослiджуваних нами категорiй людей стосовно означено! проблеми й поршняти результати опитування з поглядами проввдних учеиих. Досл1дженням було охоплено 860 оаб, з иих 719 студеитв (ВНЗ Тернополя, Дрогобича, Черн1вц1в, Луцька, Харкова, Сiмферополя i Ялти) та 141 учитель iноземноx мови (ВНЗ Тернополя i Сiмферополя).
Один iз напрямiв нашого дослiджения полягав у ввдстеженш альтрухстично-егохстичних проявiв у сучасному суспшьствг З цiею метою ми включили в наше анкетувания низку запитань, альтернативних тверджень, якi би дали змогу виявити цi тенденцп i проаналiзувати хх у контексп дослiджуваноx нами проблеми.
У результата порiвняльного аналiзу одержаних даних (табл. 1) ми дшшли висновку, що домiнуючiй частцi студентiв властивiальтруxстичнi якосп i в свохй дiяльностi вони керуються
альтру!стичними мотивами, хоча частково ввдстежуеться тенденцiя до превалювання негативних якостей та его!стично1 спрямованост!
Таблиця 1
Якосmi, властивi альтруХстично-спрямованш особистостi (студенти тоземног фыологи)
Данi по регюнах(%)
Найменування показника Тернопiль Дрогобич Чершвщ Луцьк Харюв Омферополь Ялта
1 2 3 4 5 6 7 8
Часто переживають через зроблене чи сказане 45,5 60,2 59,5 55 40 50 51,7
Завжди виконують /намагаються виконувати обiцянки 51,5/24,8 38,2/ 35 39,4/ 35,9 34/ 37 35,5/ 23,3 24,3/50 55,2 / 27,6
Часто мучить совкть за скоенi вчинки 53,3 65 67,9 51 43,3 28,4 48,3
Готовi пожертвувати сво!ми iнтересами заради шших 83,8 87,8 68 61 71 94 87,9
Готовi пожертвувати своею
кар'ерою (соц. статусом) заради шших 15,7 33,3 25,7 15 15,5 14,8 34,5
Не можуть залишатися
байдужими до несправедливых вчинюв 80 91 77 67 67,8 75,7 70,7
Переживають, якщо кому-небудь погано 69 73,9 80,7 69 71,1 70,2 74,1
Часто обговорюють проблему милосердя в см'! 24,2 25,2 30,3 24 24,4 27 24,1
Погоджуються з твердженням «Найправильшший шлях знайти товариша — бути ним» 89,7 86 89 87 85,6 89,2 89,7
Погоджуються з твердженням «Самолюбство — отрута для дружби» 80 85,4 86,3 85 52,2 80,6 81,5
Часто допомагають друзям 57 30,9 38,5 37 42,2 55,4 43,1
Радтоть успiхам сво!х товариш1в 90,2 91,9 95,4 86 85,5 94,6 84,5
Не можуть використати дружбу з корисливою метою 61,2 62,6 64,4 57 52,2 71,6 58,6
Допомагають товаришам
безкорисливо, не очiкуючи 45,5 43 41,2 36 44,4 35,1 52,2
взаемнм допомоги
Вважають користолюбство людською вадою 72,1 78 69,7 66 53,3 60,8 70,7
*В1дсоток респонденпв, як1 не визначилися з ввдповщдю, в таблиц не наводиться
Доцшьно в ракурсi нашого до^дження вiдстежити цi тенденцi! в шшо! категорi! опитаних — учителiв. Як засвiдчили данi опитування, ми одержали фактично аналогiчнi данi, з частковою регюнальною i вiдсотковою диференщащею (табл. 2).
Таблиця 2
Якостi, властивi альтруХстично-спрямованш особистостi (вчителi тоземних мов)
Найменування показника Даш по регюнах(°%)
Тернопшь ймферополь
1 2 3
Часто переживають через зроблене чи сказане 67,3 60,5
Завжди виконують/намагаються виконувати обiцянки 37,8/37,8 44,2/32,5
Часто мучить совкть за скоенi вчинки 69,4 44,2
Готовi пожертвувати сво!ми iнтересами заради шших 89,9 95,1
Готовi пожертвувати своею кар'ерою (соц. статусом) заради шших 15,3 23,2
Не можуть залишатися байдужими до несправедливих вчинкiв 81,6 70
Переживають, якщо кому-небудь погано 81,6 79
Часто обговорюють проблему милосердя у см'! 40,8 39,5
Погоджуються з твердженням «Найправильшший шлях знайти товариша - бути ним» 80,7 86,1
Погоджуються з твердженням: «Самолюбство -отрута для дружби» 80,7 62,8
Часто допомагають друзям 21,4 20,9
Радiють успiхам сво!х товаришiв 90,8 95,3
Не можуть використати дружбу у корисливих штересах 68,4 55,8
Допомагають товаришам безкорисливо, не очжуючи взаемно! допомоги 49 51,2
Вважають користолюбство людською вадою 77,5 58,1
*Ввдсоток респонденпв, як1 не визначилися з ввдповвддю, в таблицi не наводиться
Звернемося до бшьш детального аналiзу результапв. З метою виявлення позитивних характеристик, властивих сучаснiй молодi, ми запропонували респондентам назвати декiлька позитивних рис, характерних для тдростаючого поколiння. Аналiз висловлювань студентiв надае пiдстави стверджувати про суттеву регiональну диференцiацiю стосовно дослвджувано! проблеми. Порiвняльнi варiанти ввдповвд подано у табл. 3.
Респондентами вказано майже 80 варiантiв ввдповвд. Лише у дек1лькох позицiях по репонах ми маемо наближенi найвищi мюця у ранговому розподiлi: комушкабельшсть, цiлеспрямованiсть, чеснiсть, доброта. Заслуговуе на увагу той факт, який вважаемо принципово важливим для нашого дослвдження, що якостi бiльш альтру1стичного змюту займають далеко на першочерговi мюця, i, як виявилося в ходi аналiзу, е нечисленними (33,8% загально! кiлькостi), решта — перелiченi якосп — належать радше до особислсних й iндивiдуальних.
Таблиця 3
Результати рангового розподыу позитивних якостей, властивих сучаснш молодi (студенти
шоземно'1 фшологп)
Вар1анти вщповвд Даш по мктах
Тернопi ль Дрогобич Чершвщ Луцьк &мферо- Харюв поль Ялта
1 2 3 4 5 6 7 8
% ранг % ранг % ранг % ранг % ранг % ранг % ранг
Комушкабельшсть 14,5 1 6,5 7 8,2 4 13 2 13,3 3 10,8 3 15,5 2
Цшеспрямо-вашсть 12,7 2 4,9 10 2,7 18 16 1 14,4 2 18,9 1 13, 8 3
Вщкритють 12,7 3 7,3 3 - - 1 15 - - 10,8 4 12 4
Наполегливють 9,7 4 4,9 11 - - - - 1,1 25 - - - -
Вщвертють 7,9 5 3,3 23 8,2 5 - - 12,2 4 - - 1,7 20
Дружелюбшсть 7,9 6 2,4 26 0,9 27 - - 7,8 7 - - 10,3 6
Чесшсть 6,7 7 4,9 12 12,9 1 12 3 6,7 11 2,7 13 5,2 12
Впевнен1сть 6,7 8 6,5 5 2,7 19 3 8 - - 1,3 21 5,2 11
Осв1чен1сть 6,7 9 2,4 28 11 2 1 16 - - 1,3 20 - -
Допитливють 6 10 5,7 9 0,9 28 2 12 7,8 10 - - - -
Доброта 6 11 6,5 5 8,2 3 10 5 13,5 2 3,4 14
Актившсть 6 12 3,3 20 5,5 9 1 17 15,5 1 2,7 14 5,2 13
Бажання досягнути кращого (вдосконалюватися) 6 13 2,4 27 4,6 17 2 11 7,8 9 2,7 15 - -
Енергшшсть 6 14 - - 4,6 13 4 6 7,8 8 4 10 3,4 16
Креатившсть 6 15 0,8 30 0,9 29 - - - - 4 9 - -
Розкупсть 4,2 16 7,3 2 3,7 15 - - 4,5 14 2,7 16 6,9 10
Вмшня вщстояти свою думку (права) 3,6 17 - - 7,3 6 - - 2,2 20 - - - -
Об1знашсть 3,6 18 3,3 24 - - - - 2,2 21 2,7 17 3,4 18
Незалежшсть 3,6 19 1,6 29 3,7 16 3 9 4,5 15 - - - -
Самостшшсть 3,6 20 6,5 6 6,4 7 7 4 8,9 6 1,3 22 - -
Бажання вчитися 3,6 21 4 13 4,6 12 - - 4,5 16 1,3 23 3,4 15
Життерадюшсть 3,6 22 6,5 4 1,8 21 - - 4,5 17 6,7 5 15, 5 1
Оптим1зм 3,6 23 3,3 19 0,9 24 1 20 6,7 12 - - 12 5
Щирють 3,6 24 5,7 8 4,6 10 1 18 1,1 26 2,7 12 - -
Бажання допомогти 3,6 25 4 14 1,8 23 2 10 - - 1,3 24 3,4 17
Прагнення до позитивних змш 3 26 3,3 17 3,7 14 - - - - 5,4 7 - -
Патрютизм 2,4 27 3,3 22 0,9 25 - - 2,2 22 2,7 19 - -
Вщповщальшсть 1,8 28 3,3 21 0,9 26 - - 4,5 14 1,3 25 6,9 8
Справедливють 1,8 29 7,3 1 2,7 20 1 13 3,3 18 4 8 8,6 7
Взаеморозумшня 1,8 30 3,3 16 4,6 11 5 5 3,3 19 2,7 11 - -
Вв1чливють 1,2 31 3,3 15 3,7 17 1 19 2,2 23 2,7 18 5,2 9
Повага до людей - - 3,3 25 5,5 8 4 7 5,6 13 6,7 6 - -
Доброзичливють 1,2 32 3,3 18 1,8 22 1 14 2,2 24 - - 3,4 19
Тнш1 якост 34,2 36,8 40,8 23 46,4 36,2 27,2
Немае позитивних якостей - - 4,6 1 1,1 5,4 5,2
Не вщповши 4,2 7,3 8,2 - - 4 6,8
Для поршняння наведемо результати аналiзу вiдповiдей учителiв, якi також висловили свое бачення цiе! проблеми (табл. 4).
Таблиця 4
Результати рангового розподыу позитивных якостей, властивих сучаснш молодi
(вчителi тоземних мов)
Варiанти ввдповда Даш по мктах
Тернопшь Симферополь
1 2 3
% ранг % ранг
Вщвертасть 11,2 1 - -
Чесшсть 9,2 2 2,3 18
Ввдкритють 9,2 3 7 4
Працелюбшсть 7,1 4 2,3 17
Незакомплексовашсть 7,1 5 4,6 12
Впевнешсть 7,1 6 - -
Розкупсть 7,1 7 2,3 25
Мобшьшсть 6,1 8 - -
Виховатсть 6,1 9 2,3 22
Освiченiсть 6,1 10 - -
Енергшшсть 6,1 11 2,3 19
Цшеспрямовашсть 5,1 12 9,3 1
Комушкабельшсть 5,1 13 7 5
Ввдповщальшсть 5,1 14 4,6 8
Обiзнанiсть 5,1 15 - -
Доброта 4 16 2,3 23
Наполегливкть 4 17 2,3 27
Бажання вчитися 4 18 4,6 15
Життерадiснiсть 4 19 4,6 14
Патрютизм 3 20 - -
Поряднiсть 3 21 - -
Милосердя 3 22 - -
Ввiчливiсть 3 23 - -
Бажання самоствердитись 3 24 - -
Бажання допомогти 3 25 - -
Активнiсть 3 26 9,3 2
Iнформованiсть 2 27 2,3 24
1шщатившсть 2 28 - -
Прямолiнiйнiсть 2 29 - -
Вмiння вiдстоювати свою позищю 2 30 - -
Безпосереднiсть 2 31 - -
Ерудованiсть 2 32 - -
Оптимiзм 2 33 2,3 28
Рiшучiсть 2 34 - -
Плюралiзм 2 35 2,3 26
Доброзичливiсть 2 36 2,3 21
Новаторство 1 37 4,6 7
Взаемодопомога 1 38 2,3 16
Толерантнiсть 1 39 4,6 9
Незалежшсть - 40 9,3 3
Самостiйнiсть - 41 4,6 6
Чуйнiсть - 42 4,6 10
Iнтелектуальнiсть - 43 4,6 11
Терпiння - 44 4,6 13
Ствчуття - 45 2,3 20
Iншi якостi - 20 - 41,4
Вважають, що немае позитивних якостей - 4 - 2,3
Не вiдповiли - 4 - 7
Наведет дат дозволяють констатувати, що якостi альтруютичного характеру займають низьк1 ранговi мюця, а превалюють якостi бiльш егоютичного спрямування.
Наведенi вище данi свiдчить, що студенти вказали понад 90 варiантiв вiдповiдi, вчител1в — 70 варiантiв стосовно негативних якостей, властивих сучаснiй молодi. Найвищi ранговi мюця у цьому розподiлi займають его!зм, байдужiсть, шкiдливi звички, жорсток1сть; вибiрково по окремих регiонах: матерiалiзм, розбещешсть, ледачiсть, неповага до старших, користолюбство, алкоголiзм, наркоманiя, безвiдповiдальнiсть, нахабнiсть, невиховашсть.
Узагальнюючи результати дослiдження, ми дшшли висновку, що одержанi в процес дослiдження данi ще раз тдтверджують думку провiдних учених про девальвацш моральних цiнностей та дегуманiзацiю особистюних взаемин, про превалювання матерiального над духовним i власне у контекст нашого дослiдження — егоютичного над альтруютичним у сучасному суспiльствi.
Враховую викладене вище, вважаемо за доцшьне розробити комплекс заходiв, яю би сприяли оптимiзацii навчально-виховного процесу, зокрема формуванню й культивуванню високоморальних якостей, в нашому ж контекст! — якостей альтруютичного спрямування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бшоус Т. Виховання толерантностi в студента вищих педагогiчних закладiв у процес вивчення iноземноi мови: Дис. ... канд. пед. наук. — К., 2004. — 228 с.
2. Добровольська Л., Третякова I. Психолопчт та сощальт чинники формування щнтсжй сфери старшокласниюв у контекст! украшського державотворення // Рiдна школа. — 2006. — № 1. — С. 22-24.
3. Кравченко М. Цштст орiентацil майбутнiх фах1вщв // Рiдна школа. — 1997. — № 5. — С. 73-74.
4. Рудша О. Формування цштсних орiентацiй старшокласникiв в умовах навчально-виховного процесу пмназп: Дис. ... канд. пед. наук. — К., 2002. — 203 с.
5. Сшькевич Н. Формування морально-цшшсних орiентацiй у дiвчат-пiдлiткiв в умовах взаемодй школи та позашкiльних закладiв: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. — К., 2000. — 20 с.
6. Столяреноко О. Виховання гуманност шдлггюв в позакласнш робота з народознавства: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. — К., 1996. — 24 ьс.
7. Столяренко О. Гумашзащя i гумаштаризащя освгга на шляху духовного розвитку особистосп. // Рщна школа. — 2002. — № 3. — С. 19-22.
8. Сухомлинська О. Виховання як сощальний процес: особливосл сучасних трансформацшних змiн. // Шлях освп-и. — 2004. — № 2. — С. 2-7.
9. Сущенко А. Теоретико-методичш основи гумашзацп педагопчно! дiяльностi вчителя в основнш школi. Дис. . д-ра пед. наук. — Харюв, 2004. — 422 с.
10. Щхоцька О. Формування гумашстичних цiннiсних орiентацiй старшокласниюв у процесi вивчення iноземноl мови: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. — К., 2003. — 20 с.
1рина УДОВИЧЕНКО
ПРИНЦИП НАСТУПНОСП В ПРОЦЕС1 ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО ВИХОВАНО1 ОСОБИСТОСТ1
У статтi розглядаеться суттсть i структура наступностi у навчально-виховному проце^. Вказуеться на значення наступностi у процеЫ формування екологiчно вихованоХ особистостi в сучасних умовах.
Проблема наступносп в навчанш та вихованш була розглянута ще представниками Стародавнього Риму, зокрема, М. Квштшаном. У працях мислителiв Середньовiччя Т. Кампанелли, Т. Мора, М. Монтеня, як i представник1в науки та лиератури Ки!всько! Русi надавалось особливого значення наступносп у навчально-виховнiй роботi з диьми [12].
У вiтчизнянiй i зарубiжнiй психолого-педагогiчнiй лiтературi проблема наступносп дослiджувалась за рiзними напрямами: у навчанш та вихованш учшв загальноосвишх шк1л (Б. Алiева, В. Сенько та iн.), на рiзних вшових етапах (С. Архангельський, Ю. Бабанський, О. Мороз та iн.), викладанш окремих дисциплiн (Н. Лисенко, М. Машовець та ш), профiльнiй шдготовщ спецiалiстiв (Б. Ананьев, О. Бушля, Н. Калашник, В. Мадзiгон та ш), робот дитячого садка i школи (Я. Коменський, I. Песталоцщ, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський, Л. Iщенко, О. Кононко, З. Плохш, Н. Пустовiт, Д. Струншкова та iн.), формуваннi навчальних умшь (I. Гончарова, Г. Тарасенко та ш), ознайомленнi з природою (Т. Ковальчук, О. Король та ш). Розроблено також фiлософськi (Г. каенко) та психолого-педагогiчнi (Л. Виготський, В. Давидов, Д. Ельконш, О. Запорожець, Г. Люблiнська, М. Киященко, О. Нiкольська, В. Полщук, С. Савiна, М. Ярмаченко та ш.) основи наступностi, що свiдчить про актуальнiсть i багатоаспектнiсть !! вивчення.
Мета статтi — визначити основнi складовi наступностi як принципу формування еколопчно виховано! особистостi.
У сучаснш наущ сутнiсть феномена наступносп пояснюеться як з фiлософсько!, так i психологiчно! та педагогiчно! точок зору. У «Фшософському словнику», зокрема, наступшсть (спадкоемнiсть) трактуеться як зв'язок мiж рiзними етапами чи ступенями розвитку, сутшсть якого полягае у збереженш тих чи iнших елеменпв цiлого, або окремих сторiн його оргашзацп пiд час переходу ввд одного етапу до iншого i взагалi за будь-яких як1сних змш [14, 323].
Наступшсть у навчанш як послвдовшсть i систематичнiсть у розмщенш навчального матерiалу, зв'язок та узгоджешсть ланок, етапiв навчання розглядаеться в «Педагопчному словнику» [5].
«Наступнiсть у навчанш полягае у встановленш необхiдного зв'язку i правильного спiввiдношення мiж частинами навчального предмета на рiзних ступенях його вивчення. Наступшсть характеризуеться також вимогами, яю висуваються до знань, умшь учшв на кожному еташ навчання, до форм, методiв, принцишв пояснення нового матерiалу i в усш подальшiй роботi в його засвоенш», - вiдзначаеться в «Педагопчнш енциклопедi!» [8, 402].