The value of business games as a modern active learning specialists in management. The classification of business games. Formed requirements for design and business games. Components of the structure of the business game. It is stated that the previous need of the entrants game theoretical material on the problems of the business game. Keywords: business games, teaching, active learning.
УДК 325+659+4 Доц. 1.М. Флис, канд. полт. наук - Закарпатський ДУ РЕАДМ1С1Я - ФАКТОР СТАБ1Л1ЗАЦН М1ГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Розглянуто сучасний стан i перспективи розвитку европейських мшрацшних процешв. Виокремлено проблеми м^рацшних процешв в Укра!ш, !х вплив на пол> тичну i економiчну ситуаци в державу збалансоване виршення правових питань формування сприятливо! м^рацшно! полггики. Реадмюто визначено як один iз ефек-тивних механiзмiв реальних можливостей протидii нелегальнiй мшраци.
Ключовг слова: реадмiсiя, депортацiя, екстрадищя, мiграцiйнi процеси, тшьо-вий ринок пращ, соцiально-демографiчна ситуацiя.
Постановка проблеми. В умовах розвитку глобально! економжи, по-лггичних змш, поглиблення нер1вносп кра!н за р1внем добробуту, воен, еко-лопчних катастроф та шших явищ м1жнародна м1гращя постала як комплексна глобальна проблема, що торкаеться штерешв ус1х кра!н св1ту. На глобальному р1вш м1жнародна м1гращя все бшьше сприймаеться як невщ'емна части-на процесу глобального розвитку. Економ1чно розвинеш кра!ни сьогодш буквально "переповнеш" м1грантами. Спостер1гаеться ще одна особливють м1ж-народно! м1грацп - !! неконтрольований приплив. Щор1чно в1д 2,5 до 4 млн ошб, (10-15 % вщ чисельносп "класично! м1жнародно! мкрацп") нелегально перетинають кордони других кра!н в пошуках роботи та належно! !! оплати. Нелегальна м1гращя вщчутно впливае на економ1чну, сощальну, демограф1ч-ну та шш1 сфери суспшьного життя, дестабЫзуе нацюнальний ринок пращ, створюе вогнища напруженосп в мюцях !! концентрацп, живить тшьовий ринок пращ, забезпечуе його дешевою, безправною робочою силою, готовою на будь-яку роботу заради заробггку.
М1грацшш тенденцп, що сформувалися протягом останшх роюв, свщ-чать про активну участь Укра!ни у свггових м1грацшних процесах. Сьогодш використовують досить наближеш дат про загальну кшьюсть трудящих-м1г-ранпв з Укра!ни (офщшно - 3 млн ос1б), але, за заявою колишньо! Уповнова-жено! ВР з прав людини Н.1. Карпачово!, реально 5 млн громадян щороку пе-ребувають за кордоном. Якщо враховувати, що в Украш нал1чуеться 28 млн громадян працездатного вжу, то, щонайменше, кожен п'ятий економ1чно ак-тивний укра!нець працюе в шшш держав1 [2, с. 60-68]. До того ж, щ процеси вщбуваються у краш з важкою демограф1чною кризою. За шформащею Державного ком1тету статистики, в Украш за неповш два десятилггтя населення скоротилося на 6 мшьйошв, темпи скорочення становлять 0,05 % (25,6 тис. чол.) щомюяця, 1 цей процес продовжуеться. Сощологи стверджують - ви!ж-джати за кордон спонукае дискомфорт вщ загально! нестабшьносп в держав1 та економ1чна скрута.
Але це - лише один 6iK проблеми, поряд дie низка й шших суспiльних чинникiв. Через територiю Укра!ни пролягають шляхи нелегально! мираци до Захщно! Свропи. За даними ООН, Укра!на нинi перебувае на четвертому мющ у свт пiсля США, Росп i Нiмеччини за кшьюстю iммiгрантiв: !х чи-сельнiсть становить 6,7 млн, або ж 3,6 % вщ загального потоку мират1в у свт. [3, с. 13]. В Укра!ш осiдають iммiгранти з кра!н Швденно-Схщно! Азп, Близького й Середнього Сходу, Африки, а також СНД, як використовують територiю кра!ни для транзиту в кра!ни €С - !хне загальне число становить 100-150 тис. iз 500 тис. транзитерiв [3, с. 16].
Впорядкування мiграцiйних процесiв, усунення негативних наслщюв неоргашзовано! й неконтрольовано! м^ацп, забезпечення умов для сощаль-но-правово! штеграцп тих, хто прибувае в шше неспорiднене нацiональне, соцiокультурне й економiчне середовище потребують ефективного регулю-вання з боку держави. Ниш джш депортащя i екстрадицiя, якi застосовують як засiб "силового" впливу, е надзвичайно фшансово затратними i малоефек-тивними як правовi механiзми протидп масовiй (нелегальнiй) м^ацп.
Укра!на врегулювання мiграцiйних процесiв сьогоднi вбачае через ре-адм1с1ю (to readmit - приймати назад) - як один з дiевих шструменпв змен-шення потоков транзитно! нелегальнiй мкрацп. Реадмiсiя - це взаемнi зо-бов'язання держав, як закрiплюються в мiжнародних угодах прийняти назад власних громадян, а також громадян третiх кра!н та осiб без громадянства, що незаконно прибули на територiю одше! iз договiрних сторiн, або, прибув-ши законно, втратили пiдстави для легального перебування. Угоди мiж Укра-!ною та iншими державами про реадмiсiю осiб нинi дiють в межах правових домовленостей, i визначають запровадження швидких та ефективних процедур боротьби з нелегальною мчащею на основi взаемносп. Украшсью ЗМ1 ще донедавна активно обговорювали можливi перспективи i наслщки втшен-ня Угоди про реадмiсiю мiж Укра!ною та €С.
Здебшьшого цi обговорення вели не на фаховому рiвнi. Були навiть прогнози щодо вислання до Укра!ни сотень тисяч iноземцiв iз неврегульова-ним статусом, що вщтепер кра!на буде змушена приймати всiх мiгрантiв, яких €С захоче повернути на !! територт. Лунали заклики на призупинення Угоди, допоки кра!на iстотно не змшить свое законодавство та практику ут-римання шукачiв притулку та ш. [4]. Постае питання: чому ефективнiсть вжитих адмiнiстративних заходiв проти нелегально! м^ацп е настiльки низькою? Чи були i чи е реальш пiдстави для вiдмови впровадження угод щодо реадмiсil? Вщповщь на цi питання проста i водночас неоднозначна.
Анал1з останн1х дослщжень. Дослiдження нелегально! м^ацп здiйснюються як на свгговому, так i на нацюнальному рiвнях. Це явище вив-чаеться як з погляду економiчних процесiв у суспiльствi, так i з позицiй права. Окремi проблеми зазначено! тематики вже були предметом наукового аналiзу вiтчизняних учених X. Ярмаю, О. Пiскуна, С. Мосьондза, Н. Тиндик, В. Олефiра, Ю. Римаренка, С. Чеховича та ш. Варто зазначити, що проблеми м^ацшно! полiтики вивчали i практики - шщатори проведення найрiзнома-штшших нарад на кшталт круглого столу " Свропейський Союз та Укра!на -
реформа мирацшно! полиики" та iн. [5]. Проте результати проведених досль джень, зважаючи на змiни в полггичнш, економiчнiй та сощально-демогра-фiчнiй ситуацп в державi та свт, потребують певного переосмислення та до-повнення. М1грацшш проблеми дедалi ускладнюються, а рiзнi державнi ш-ституцп без досконало! координацп свое1 дiяльностi втрачають можливост 1х прогнозування та регулювання. Розвиток державних оргашв управлiння м^-рацшними процесами, узаконення !х правового статусу та прийняття ршень щодо низки шших органiзацiйних проблем !х дiяльностi, вирiшення питання про !х вщповщнють Конституцп Укра!ни також потребують детального ана-лiзу i дослiджень.
Мета дослвдження. Пiд час аналiзу чинного законодавства, науково! бази та практики автори ставили за мету вивчення сучасно! европейсько! мирацшно! политики та ефекту реадмiсп, дослiдження особливостей цього меха-шзму, переваг i недолiкiв його застосування.
Виклад основного матер1алу. Сучаснi мiграцiйнi тенденцп багатьох кра!н е одним iз важливих чинниюв формування !х внутршньо! нащонально! полиики, спонукають держави до активно! учасп у свiтовому мiграцiйному просторг Це можна пояснити тим, що мiграцiя вносить не завжди бажаш ко-реляцп в соцiально-економiчну структуру суспшьства, впливаючи на такi ас-пекти життя суспшьства, як економжа, демографiя, сощолопя, полiтика i право. Крiм цього, умовна точнiсть шформацп щодо нацiональних i мiжна-родних м^ацшних показникiв ускладнюе аналiз розмiрiв i тенденцп мiжна-родно! м^ацп, що також негативно позначаеться на формуванш економiч-них i демографiчних цiлей, сощально-побутово! iнфраструктури.
Вплив м^ацп (ем^ацп^мм^ацп) на економiку кра!н експертами ощнюють неоднозначно. З одного боку, приплив робочо! сили дае змогу в умовах скорочення чисельносп працездатного населення тдвищити рiвень концентрацп трудових ресуршв, водночас, трудова iммiграцiя може ютотно загострити наявнi проблеми не тшьки в економiчнiй, але i в соцiокультурнiй сферах. Зокрема, политикою СС у цiй сферi передбачено прийняти до 2050 р. 40 млн м^анпв, якi мають замютити природнi втрати на ринку пращ. За ни-нiшнiх рiвнiв народжуваносп i смертностi Свропейському Союзу в перюд з 1995 по 2050 рр. потрiбно в середньому 1,4 млн iммiгрантiв на рiк, щоб сшв-вiдношення працюючого i непрацюючого населення збереглося на рiвнi 1995 р. Мiжнародна органiзацiя працi (МОП) попереджуе, що свiт зiткнувся з термшовою необхiднiстю створити у найближче десятилтя 600 млн. нових робочих мюць, що б забезпечити стшкий рiст i зберегти соцiальну еднють. Загалом рiвень свiтового безробiття по прогнозах оргашзацп у цьому рощ може зрости з 197 млн до 225 млн (з 6 % до 6,9 %). Стае зрозумшим, що м^-рацшш процеси вщчутно впливають на розвиток економжи, i не тiльки, приймаючих кра!н.
Сьогоднi, як i в минулi роки, Свропа защкавлена в трудовiй iммiграцil, яка е випдною як для роботодавщв, так i для держави загалом. Наприклад, в пiк трудово! м^ацп у 1972 роцi, шоземш працiвники у ФРН виробили понад 30 % ВВП. У Бельгп 50 % прниюв - iммiгранти, у Швейцарп 40 % будiвель-
никiв-iммiгрантiв. У Францп, 50 % Bcix iMMiipamiB були зайнятi в обробнiй промисловост та торпат, а в тш же Нiмеччинi 3/5 iноземних робиниюв пра-цювали в обробнiй промисловосп. Зараз у свт нараховуеться вщ 150 до 175 млн. мкранпв, i 56 млн - це частка Свропи. Поряд з цим, уряди захщ-ноевропейських кра!н, досить лояльно протидiяли процесам нагромадження нелегально! робочо! сили на сво!х територiях.
Нiмеччина фактично заохочувала напiвлегальну iммiграцiю курдських та турецьких робиниюв, Франщя - алжирських, Великобританiя - робггаиюв з 1ндп та Пакистану. Ниш в кра!нах Свропейського Союзу щорiчно незаконно перебувае до 7 млн нелегальних iмiгрантiв. За даними правоохоронних вь домств, злочиннi угруповання перевозять незаконно близько 1 млн ошб, а свiтовi доходи вщ ще! дiяльностi становлять 4-7 млрд. дол. на рж, i переви-щують прибутки вiд торгiвлi наркоречовинами та зброею.
Контроль та протистояння нелегальнш мiграцiйнiй щдустрп потребу-ють величезних фшансових витрат на прикордонний контроль, створення та-борiв для бiженцiв, на соцiальнi та медичш послуги, утримання пiд вартою, депортащю та iн. За пiдрахунками Свиового банку, деякi европейськi держа-ви втрачають вщ 1 до 3 % ВВП на забезпечення м^ацшного контролю. [6]. Ще одним ютотним недолiком нелегально! мираци е вщлк капiталу iз одних кра!н у шшь Так, за пiдрахунками фахiвцiв iнституту демографп та сощаль-них дослщжень НАН Укра!ни, iммiгранти заробляють до 7,5 млрд дол. на рж i близько половини цих кошпв, тобто до 3,5 млрд дол. надходить в Укра!ну, i, до того ж, абсолютна бшьшють коштiв пересилаеться через неофiцiйнi ка-нали. Вражаючi данi, адже вони становлять вагому частину ВВП кра!ни. [7]. Окрiм цьому, згiдно з дослщженням "Стан i перспективи мирацшно! полии-ки в Украш", бюджет Укра!ни щорiчно недоотримуе близько 2 млрд дол. вщ невраховано! пращ нелегальних м^анив. А всього з економжи Укра!ни м^-ранти щорiчно пересилають i вивозять 40-45 млрд грн.
Засилля кра!ни нелегальними мирантами е викликом безпецi. Мова йде, з одного боку, про економiчну безпеку приймаючо! сторони, а з шшого -про iндивiдуальну фiзичну та соцiальну безпеку людей, збереження !хнього гiдного соцiального статусу та системи гарантш i благ. Тепер, коли одним з найважливших завдань нового тисячолптя стае створення в Сврош простору свободи, безпеки та правопорядку, посилення нелегально! мираци зумовлюе необхщнють розроблення спшьно! полiтики та спшьних дiй в межах СС. За-гальна мiграцiйна ситуацiя в Сврош с^мко загострилась у зв'язку iз еконо-мiчними i полиичними кризами у Сврош та розвалом Радянського Союзу.
Сьогоднi у багатьох кра!нах Свропи мiгранти утворили етшчш форму-вання, своерiднi анклави, штереси яких часто не втiлюються в законодавче поле та традицп кра!ни - перебування, створюють соцiально-полiтичний дисбаланс. Для прикладу, ниш у Лондон до16 % населення - iммiгранти та ет-нiчнi меншини, у центральному Лондонi частка iммiгрантiв становить приб-лизно 30 %, а в певних районах мюта перевищуе 70 %. Турки становлять 7 % населення берлшського Кройцберга.
У тдсумку результат неефективно дiюча мiграцiйна политика призве-ла до масових протеспв мiсцевого населення. Виступи проти iMMiipamiB були зафiксованi у Швецп, Францп, 1талп, 1спанп та в шших кра1нах Свропи. Стрiмке зростання числа тгранив у кра1нах Захщно! Свропи змусило ще на початку 90-х Великобриташю, Франщю, Шмеччину, 1талто та iншi кра1ни вжити радикальних заходiв щодо обмеження 1х прийому. Проте результатом стало протилежне очiкуваному-несподiване збiльшення потокiв незаконно1 м^ацп.
За даними ООН, на 2005 р. вщсоток мiжнародних мiгрантiв у розвине-них кра1нах вiд загально1 1х кiлькостi збiльшився на 7,3 % порiвняно з 1990 р. i становив 60 %. У 2005 р. ж^вняно з 1990 р. кшьюсть мiгрантiв у Сврот збшьшилась на 14,7 млн i становила 64,1 млн ошб. Вирiшенню мирацшних проблем не посприяв i закон "БоссьФш", за яким всiх шоземщв зобов'язува-ли до обов'язково1 реестрацп. Мiграцiйнi служби Грецп, застосовуючи силовi методи вирiшення мiграцiйних проблем, в 1991-2001 рр. тддали адмшареш-там 1,8 млн осiб, якi незаконно проникли i проживали на територп кра1ни.
Уряд Великобританп, за шформащею ВВС, уклав контракт з компа-нiею "Capital", яка за 40 млн фунлв зобов'язалася вiдловити i випровадити з кра1ни тi 174 000 шоземщв, у яких закшчився термш вiзи i якi ховаються вiд мiграцiйних служб. Свропа опинилася на роздорiжжi. Чиновники кра1н СС вважають за потрiбне посилити покарання за сприяння нелегальнш мирацп.
Президент Францп Нiколя Саркозi обстоюючи позицп посилення про-тидп нелегальнiй м^ацп, заявив: "Сврот загрожуе неминучий розвал, якщо вона не буде захищатися вiд шшо1 частини свiту та обершати свою цивЫза-цiю i гуманiстичнi iдеали". У продовження свое1 заяви про те, що Франщя вийде з Шенгенсько1 зони, якщо полиика СС вiдносно до ем^анпв не стане бiльш жорсткою, Саркозi додав: "Якщо держава не в змозi зберегти сво1 кор-дони, тодi щодо не1 треба було би застосувати санкцп або виключити з Шен-генсько1 угоди". Для регулювання потокiв несанкцiонованих мiгрантiв, у Сврот вжили чергових заходiв. Кра1ни Свропи застосували жорстку полгти-ку "запобiгання в'1зду", значно обмеживши право видачi документiв. Було розроблено методи "переадресування" вiдповiдальностi за розгляд клопотань про притулок для осiб i надання 1м захисту на iншi кра1ни.
Свропа все частiше вдавалася до обмежувального застосування Кон-венцп ООН 1951 року - щодо прийняття суворших законодавчих актiв i пра-вових норм вiдносно бiженцiв, були введенi рiзнi "стримувальнi" заходи, включаючи все бiльше поширення автоматичного взяття ошб пiд варту, вщ-мову у наданнi сощально1 допомоги та обмеження у працевлаштуванш. Од-нак усi цi пропозицп у черговий раз наштовхнулися на жорстку критику з боку "Мiжнародноl амшстп", Комiсil ООН з прав людини та iнших правозахис-них оргашзацш.
Загалом, кра1нам СС вдалося знайти компромiсний план проведення единого курсу, який мютить низку засобiв протидп нелегальнiй мираци в кра1ни Свропейського Союзу. У 2002 р. в 1спанп (м. Севiлья) вщбувся самiт СС, що визначив основш напрямки боротьби з нелегальною мчащею в
Gвpопi, яка защкавлена в зaконнiй мiгpaцiï. Пpезидент Gвpокомiсiï Романо Пpодi тодi заявив: "Вiдвеpнення нелегального потоку iммiгpaнтiв за допомо-гою спiльних скооpдиновaних дш e дуже важливим. Але ми також повиннi мати на уваз^ що Gвpопa потpебye легальних iммiгpaнтiв, i це e ^облема, щодо якоï ми не змогли поки що визначитися належним чином. Водночас iм-мiгpaцiя цiлком очевидно rnp^e економiчномy зpостaнню в Gвpопi". О^м цього, вiдповiдно до Gвpопейського пакту пpо iммiгpaцiю i надання ^тулку, "мiжнapоднa мiгpaцiя - це pеaльнiсть, яка бyде пpодовжyвaтися стшьки, скiльки iснyють вiдзнaчностi у достатку i pозвиткy piзних pегiонiв свпу. Во-на може бути можливютю, оскiльки це фaктоp людського й економiчного об-мшу, вона також дae змогу людям досягати устху в тому, до чого вони ^аг-нуть. Вона, безсyмнiвно, може зpобити внесок у економiчний pозвиток Gвpо-пейськоï спiльноти та тих деpжaв-членiв, якi потpебyють мiгpaнтiв чеpез стан свого pинкy пpaцi чи своeï демогpaфiï. Не менш важливо, те, що мiгpaцiя за-безпечye pесypсaми мiгpaнтiв та ïхнi p^m кpaïни, pоблячи цим внесок i у ïх-нiй pозвиток... Ппотеза нyльовоï мiгpaцiï e водночас неpеaлiстичною та не-безпечною" [S]. Тодшнш кандидат у Пpезиденти Фpaнцiï Фpaнсya Олланд бачив виpiшення пpоблеми у чеpгових мiгpaцiйних aмнiстiях, у щоpiчнiй ле-гaлiзaцiï мiгpaцiï.
Отже, Gвpопa власне за законну мiгpaцiю, що тюно пов'язана з потpе-бами ïï економiчного pозвиткy. Для yспiшноï ж пpотидiï нелегaльнiй мiгpaцiï зapaз необхiднi бiльш ефективнi мехaнiзми, яю дають змогу пеpекpити чи об-межити нaдмipний потiк нелегaлiв, а для скоpочення чисельностi iммiгpaн-пв - комплекс зaсобiв, якi скеpовaнi на спpощення пpоцедypи повеpнення iм-мiгpaнтiв на бaтькiвщинy.
" Стокгольмська ^о^ама", Диpективa Gвpопейськоï комiсiï "Пpо по-веpнення незаконних мiгpaнтiв з тpетiх кpaïн на бaтькiвщинy" визначили пpоцедypи, згiдно з якими повеpнення на батьювщину мiгpaнтiв, якi не ма-ють законних пiдстaв для знаходження на теpитоpiï GC, повинно вщбуватися вiдповiдно до стaндapтiв i ноpм щодо пpaв людини. [9] Отже, Gвpопa повеp-нулася до забуток але зpyчноï i необтяжливоï для œï пpоцедypи недопущен-ня на своï теpитоpiï незаконних мiгpaнтiв - pеaдмiсiï. 1нститут pеaдмiсiï не e феноменом в мiжнapодномy пpaвi. Пюля Дpyгоï свiтовоï вiйни, коли в умовах вщновлення зpyйновaноï вiйною економжи дiяло вiдносно лiбеpaльне зако-нодавство стосовно тpyдовоï мiгpaцiï, зaхiдноeвpопейськi деpжaви почали заключати мiж собою угоди ^о контpоль за коpдонaми i поводження з неза-конними мирантами. Це стало актуальним у œp^ нaфтовоï кpизи в 7C-тi, i коли полиичш змiни у Gвpопi спонукали до збiльшення вимyшеноï м^ацп iз постpaдянських теpитоpiй, що пеpетвоpили кpaïни Центpaльноï i Схiдноï Gвpопи з постaчaльникiв мiгpaнтiв у тpaнзитнi коpидоpи для них.
Hинi, коли одш кpaïни пеpетвоpилися на постачальниюв мiгpaнтiв, ш-шi - на ^аши пpизнaчення, а деяким пpиготовaнa pоль кpaïн нaйбiльших до-ноpiв, pеципieнтiв i тpaнзитеpiв мiгpaцiйних потоюв у сучасному свiтi, акту-альшсть застосування pеaдмiсiï Gвpопою пояснюeться досить високим показ-ником виpiшення ^eï пpоблеми.
Важливють для Укра!ни Угоди про реадмiсiю ошб зумовлена необхщ-нiстю протидп нелегальнш м^ацп, аби не перетворити державу у "термшал для накопичування нелегальних мiгрантiв". Розширення реадмiсiйного простору для Укра!ни розпочалося вiд 1993 р. з угод iз Угорщиною, Польщею та Словаччиною. Крiм вже названих кра!н, до 2010 р. Укра!ною було пiдписано понад 17 угод про реадмiсiю. Державою здшснюються заходи щодо вдоско-налення домовленостей з потенцшними постачальниками нелегальних мш-рантiв - Бангладеш, Iндiею, 1раном, 1раком, Шрi-Ланкою, Китаем, Афганюта-ном, вiдпрацьовуються проекти угод про реадмiсiю з Азербайджаном, Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном i Бiлорусiею, а також з Лiваном - кра-!ною ризиково! м^ацп.
Особливо! уваги проблеми реем^ацп набули пiд час переговорного процесу у Люксембурзi 2007 р. i набуттям чинностi у 2010 р Угоди про реад-мiсiю мiж Укра!ною та Свропейським Ствтовариством. Положеннями Угоди встановлюють зобов'язання Укра!ни та кра!н-члешв Свропейського Союзу щодо прийняття без зайвих формальностей власних громадян, якi порушили режим перебування на територп Укра!ни та кра!н-члешв Свропейського Союзу, а також громадян трепх держав, за умови пред'явлення доказiв, передба-чених щею Угодою.
Врегулювання мiграцiйних процешв в Укра!ш, основи формування вщповщного iнституту права були закладенi Декларащею про державний су-веренiтет Укра!ни, яка проголошуе принцип державного регулювання м^а-цiйних процесiв, i найголовшше - гарантуе права i свободи передбачеш Кон-ституцiею Укра!ни i нормами мiжнародного права, що дае змогу правовiй системi Укра!ни адаптуватися до законодавства Свропейського Союзу.
Потреба нових пiдходiв до регулювання мирацшними процесами спо-нукала державу до здшснення певних iнституцiйних зрушень - створення Державно! мирацшно! служби Укра!ни, прийняття Концепцп державно! мирацшно! полiтики та iн. нормативних акпв [1]. Практика реадмюп за перший рж виконання дае змогу зробити важливi i iстотнi висновки:
• у нас бшьше немае прозорих кордонш. Допомога кра!н СС нашим прикор-донним службам досить яюсна. Украгна зупиняе основну масу нелегальних мгранпв на сво!х сыдних кордонах, що дае змогу ефективно виконувати угоду про реадмгаю з СС;
• угода та и виконання е д1евим шструментом зменшення потокш транзитно! незаконно! мпраци. Кра!на, котра виконуе таку угоду, втрачае свою приваб-ливють як кра!на-транзитер [ в самих мцранттв, [ в оргашзатор1в цього зло-чинного б1знесу, позбавляючи !х можливоста дгстатися кра!ни призначення. Висновок. Провiднi укра!нсью громадсью дiячi та полiтики вважають,
що м^ацшна полiтика Укра!ни потребуе пильно! уваги, i що на сьогодн у правових питаннях м^ацшно! полггики, у сферi регулювання громадянства, свободи пересування та вшьного вибору мюця проживання, захисту прав нелегальних м^анпв тощо, ще багато суперечностей i непорозумiнь. I на тдтвердження називають так! аргументи:
• кра!ш необыдне стратепчне бачення розвитку мцрацшних процесш та !х регулювання не тшьки наявними правовими та техшчними засобами;
• краша не мае необхщного перспективного законодавчого забезпечення про-ведення мцрацшно! полижи. Програмнi документы у ц1й сферi мають декларативный характер, задовольняють формальш вимоги i не створюють чгт-ких механiзмiв та шструментарта для реалiзаци мцрацшно! полiтики в галузi трудових вiдносин. Вiдсутнiй единий закон про трудову мiграцiю в держав^ який об'еднав би правовi норми, розпорошенi у багатьох сферах чинного за-конодавства, визначив правовий статус укра1нських мiгрантiв i встановив правовi й соцiальнi гаранти 1хнього перебування за кордоном;
• необхщно надати Державнiй мiграцiйнiй службi Украши право здшснення усього комплексу управлшських функцiй у сферi мираци. Службi мае нале-жати управлiнська дiяльнiсть на всiх етапах мiграцiйного процесу, вона повинна опжуватися вама основними зовнiшнiми мiграцiйними потоками. Фахiвцi сходяться на тому, що м^ацшш процеси повиннi стати чин-
ником соцiально-економiчного розвитку Укра!ни.
Л1тература
1. Указ Президента Укра!ии "Питания Державно!' мпрацшно! служби Укра!ии", м. Ки'в. Прийняття вщ 6 квгтия 2011 р., № 405/2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://za-kon4.rada.gov.ua/laws/show/405/2011
2. Карпачова Н.1. Правовий статус укра'нських трудових мшранпв та стан дотримання !хшх прав i свобод / Н.1. Карпачова // Юридична Укра'иа : щомюячиий правовий часопис. -К., 2003. - № 5. - С. 60-68.
3. Руденко О.В. Нелегальна мшращя з метою працевлаштування та !! нормативно-право-ве регулюваиия / О.В. Руденко, I.I. Лшьова // Науковий вюник Черщвецького ущверситету : зб. наук. праць. - Черщвщ : Вид-во Черщвецький НУ 1м. Юр1я Федьковича. - 2010. - Вип. 538. - С. 13,16.
4. Марков I. Сектор етиосощальиих дослщжеиь 1н-ту народознавства НАН Укра!ни / I. Марков // Коицепщя мiграцiйиоi' полгтики Укра!ии: гол у власш ворота. 16 листопада 2012, Ки!в.
5. Окорський О.П. Проблеми становлення державно! мшрацшио! служби Укра!ии в аспект Свропейсько! штеграцп. €С шдтримуе шщативу Укра!ии з1 створення едино! Державно! мшрацшио! служби / О.П. Окорський / Харювського иащоиальиого ущверситету виутрш-шх справ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.helsinki.org.ua/index.php? id=1181052019. - Назва з екрану.
6. Аиалiтичиа записка Вщщлу екоиомiчиоi' та соцiальиоi' стратеги Нащонального ш-ту стратегiчиих дослiджеиь. Тшьов1 мiграцiйиi потоки та !х вплив иа екож^чну безпеку кра'ии (аспект трудово! iммiграцn). [Електроииий ресурс]. - Доступиий з http://www.old.niss.gov.ua/ Monitor/Marrch/13. htm.
7. 1нформащйний бюлетеиь Мiжнародного центру перспективиих дослщжень та 1н-ту справ публiчних "Полiтика Укра'ии у сферi контролю над нелегальною мшращею". [Електроииий ресурс]. - Доступиий з http://www.icps.com.ua/files/articles/43/53/Migration_ Po-licy_UKR.pdf.
8. Формуваиия спiльиоi' мiграцiйиоi' полiтики Свропейського Союзу. Polymer Price Reports Daily PP, PE, PVC, PS, ABS, PET prices and analysis, plastics news. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.chemorbis.com.
9. УН1АН.Новини СС.11.12.2009. €С затвердив 5-и рiчну програму у сферi юстицп, сво-боди та безпеки. [Електроииий ресурс]. - Доступиий з http://www.eunews.unian.net/ukr/ detail/192466.
Флыс И.М. Реадмиссия - фактор стабилизации миграционных процессов
Рассмотрены современное состояние и перспективы развития европейских миграционных процессов. Выделены проблемы миграционных процессов в Украине, их влияиие иа политическую и экономическую ситуацию в государстве, взвешенное ре-
шение правовых вопросов формирования миграционной политики. Реадмиссию определено эффективнейшим механизмом реальных возможностей противостояния нелегальной миграции.
Ключевые слова: реадмиссия, депортация, экстрадиция, миграционные процессы, теневой рынок труда, социально демографическая ситуация.
Flys I.M. Readmission as stabilizing factors of migration
The current status quo and prospects of European migration. Pointed out the problem of migration processes in Ukraine and the directions to overcome obstacles to a balanced solution of legal problems forming favourable migration policy. Readmission is identified as a mechanism that has a real possibility of regulation of illegal migration.
Keywords: readmission, deportation, extradition, migration processes, shadow labour market, social and demographic situation.
УДК 330.8(477.83) Здобувач Р.Р. Августин1 - Львгвська КА
ЕКОНОМ1ЧНИЙ ПЕРСОНАЛ1ЗМ - 1НСТИТУЦ1ЙНА ОСНОВА Д1ЯЛЬНОСТ1 СОЮЗУ УКРАШСЬКИХ КУПЦ1В I ПРОМИСЛОВЦ1В У 1934-1939 РОКАХ
Здшснено комплексний аналiз тдприемницько! самооргашзаци украшщв в Га-личиш у першш половит ХХ ст. Опираючись на широке коло джерел, автор роботи встановив найбшьш важливi шституцшш риси досвщу творення сощального кашта-лу у середовищi захщноукрашського приватного шдприемництва мiжвоeнного часу.
Ключовг слова: сощальний каштал, СУК1П, приватне тдприемництво.
Вступ. Поразка в укра!нських визвольних змаганнях на початку 20-х роюв ХХ ст. висвгглила одну i3 засадничих причин втрати державносп - вщ-сутшсть укра!нського урбанiзованого населення. Усвiдомлення цього захвд-ною гiлкою укра1нсько1 елгга стало iмпульсом до нащонально! господарсько! самоорганiзованостi, яка знайшла свою реалiзацiю в органiзованому приват -ницькому руш, що будувався на унiкальних засадах сощального катталу. На-цiональне приватне тдприемництво, що за словами сучасниюв було найбшь-шим здобутком захщного укра!нства мiжвоeнного часу, спромоглося висту-пити органiзованою силою, сконсолiдованою Союзом Укра!нських Купцiв i Промисловцiв (СУКИ), котра розпочала процес формування на етшчних ук-ра!нських землях середнього класу власникiв, що формувався на високих на-цiональних, соцiальних i моральних принципах та цiнностях.
Устшний розвиток цього процесу пояснювався насамперед тим, що його очолили неперешчш особистосл, якi добре розумiли, що формування економiчного фундаменту нацп дiалектично взаемопов'язане iз колосальною роботою у цариш вiдродження таких ментально характерних для укра!нщв рис, як взаeмодовiра, пiдприeмливiсть, ощадливiсть, прагнення до особисто! свободи й добробуту. Ця робота велась енергшно й планомiрно завдяки роз-гортанню дiяльностi галузевих Секцш i територiальних фiлiй станово! при-ватницько! оргашзацп, що не тшьки зумiла об'еднати розрiзненi осередки захщноукрашського приватного шдприемництва, але й сприяла опануванню
1 Наук. KepÏBHm:: проф. Г.1. Башнянин - Львiвська КА