CC BY
442
УДК 65.7
В. М. ЗАГОРУЛЬКО, О. В. КОВАЛЕНКО (Национальный авiацiйний ушверситет, Кив) РОЗРОБКА СТРАТЕГИ Д1ЯЛЬНОСТ1 ТУРИСТИЧНО1 Ф1РМИ
В данш статп запропоновано модель оцшки становища пвдприемства на локальному ринку туристичних послуг.
В данной статье предложена модель оценки положения предприятия на локальном рынке туристических услуг.
In the article the model of estimation of position of enterprise at the local market of tourist services is offered.
Слщ зазначити, що формування стратеги для туристичного шдприемства мае особливе значення у зв'язку з тим, що дана галузь шдда-еться впливу зовшшнього середовища на мега-, макро- i мiкрорiвнях. Крiм того, установлено, що стратегiя характеризуеться рiзною ефектив-нiстю i мае рiзнi ступенi чутливостi залежно вщ мега-, макро- i мiкрорiвнiв. При цьому встанов-лено, що ефектившсть стратегii не е поняттям статичним, а шддана впливу рiзних факторiв, що i сприяють формуванню ефективност стра-тегii, вiдбиваючи ступiнь и адаптацii до умов маркетингового макросередовища.
З огляду на методичний пiдхiд до облшу впливу факторiв мега-, макро- i мiкрорiвнiв ва-рто розглянути мехашзм розробки i вибору ра-цiональноi стратегii пiдприемства. Для цього необхщно проводити в рамках одного сценарда розвитку зовнiшнього середовища порiвняль-ний аналiз рiзних стратегiй пiдприемства, вияв-ляючи момент можливого настання песимюти-чного або оптимiстичного стану зовшшнього середовища для подальшоi розробки вщповщ-них заходiв для пiдприемства, що працюе на ринку туристичних послуг.
Для розробки стратеги дiяльностi шдприем-ства на туристичному ринку варто враховувати як реально iснуючi економiчнi показники дiя-льностi, так i вплив зовшшшх факторiв.
Туризм як галузь економши характеризуеться визначеними економiчними показниками, що показують ефективнiсть дiяльностi шдпри-емства на ринку, а також вщбивають кiлькiсну i яюсну характеристику реалiзацii туристичних послуг.
Економiчну ефектившсть дiяльностi турис-тично1' фiрми можна визначити за такими на-прямками:
- органiзацiя туризму в масштабах дер-жави;
- туристичне обслуговування населення краши;
- процес обслуговування туристично1' фi-рми.
Як i при визначенш загально1' ефективностi працi, складовою частиною яко1' е економiчна ефектившсть туризму, и необхiдно виразити певними критерiями i показниками.
Загальний критерш ефективностi суспшьно-го виробництва полягае в досягненш в штере-сах суспшьства найбiльших результатiв при найменших витратах коштiв i робочо1' сили.
Ефектившсть туризму будемо розглядати з погляду системного шдходу, що припускае встановлення рiзних критерiiв i показниюв для рiзних рiвнiв управлiння. Вщповщно до даних рiвнiв можна визначити iерархiю цiлей з шдле-глими 1'м критерiями ефективностi.
Як показуе досвiд багатьох краш, туризм безпосередньо бере участь у створенш нащона-льного доходу краши. Частка туризму в нащо-нальному доходi в Н1меччиш складае 4,6 %, а у Швейцари - близько 10 %. Можна розрiзняти як прямий, так i непрямий внесок туризму в економшу краши. Прямий внесок - це безпосе-реднiй дохвд вiд продажу послуг i товарiв туристам. Непрямий вплив - це процес включення грошей, витрачених туристами в мiсцi перебу-вання, на розвиток економiки, генерацiю вто-ринного попиту на товари i послуги.
Ефект повторення витрат туриспв на покупку послуг i товарiв у певний час i у певному мiсцi називаеться «ефект мультиплшаци», або «мультиплшатор».
Ефект мультиплшаци можна виразити таким спiввiдношенням:
M =
AC AI :
(1)
де М - мультиплшатор;
АС - прирют чистого нацюнального продукту вщ туризму, грн;
© Загорулько В. М., Коваленко О. В., 2009
А/ - прирют швестицш, спрямованих на розвиток туризму, грн.
За ощнкою швейцарських учених, мульти-плiкатор доходу вщ виробництва послуг туризму ютотно диференцiюeться залежно вiд кра1ни або регiону i складае вщ 1,2 до 4,0 [3, с. 36].
Прямий ефект вщ розвитку туризму характеризуемся системою показниюв [3, с. 57]:
- обсяг туристичного потоку;
- стан i розвиток матерiально-техшчноl бази;
- показники фшансово-економiчноl дiя-льностi туристично! фiрми;
- показники розвитку мiжнародного туризму.
Туристичний потш - це постiйне прибуття туристiв у кра!ну (регiон). Для його характеристики користуються такими показниками: зага-льна юльюсть туриспв, у тому числi оргашзо-ваних i самодiяльних; кiлькiсть туроднiв (юль-кiсть ночiвель, лiжко-днiв); середня тривалють (середнiй час) перебування туристiв у кра!ш, регiонi.
Кiлькiсть туроднiв визначаеться у такий спосiб:
D =
I K + I K
i=i j=i
(2)
де D - юльюсть туроднiв, чол.-днiв;
Ki - кшьюсть оргашзованих туристiв у i-й туристичнiй rpyni, чол.;
n - кшьюсть туристичних груп за розгляну-тий перюд;
Kj - юльюсть самодiяльних тyристiв за j-й перюд, чол.;
m - кiлькiсть розбивок розглянутого перiодy на yмовнi raM4arnBi перiоди;
- середня тривалють перебування одного туриста в даному регюш, дшв.
Кiлькiсть тyроднiв для шдприемства е обся-гом продагав, тобто показник характеризуе, яку юльюсть дшв було реалiзовано за певний пер> од. Розрахуемо обсяг продагав (кiлькiсть туро-днiв) для ТОВ «САМ» на основi таких даних (табл. 1).
Використовуючи формулу (2), розрахуемо юльюсть туродшв:
D = ((8 • 6) + 17) • 14) + ((12 • 9) + 24) • 9) + + ((17 • 14) + 36) • 17) =
= 910 + 1188 + 4658 = 6756 людино-дшв.
Туристичний потш - явище нерiвномiрне. Для характеристики нерiвномiрностi туристич-
ного потоку можна використовувати коефщент нерiвномiрностi:
Dm
Кн =-
Dz
■100%,
(3)
де Кн - коефiцiент нерiвномiрностi туристичного потоку, %;
Dmax - юльюсть туродшв у мюящ максимального туристичного потоку, чол.-днiв;
Dz - кiлькiсть тyроднiв, що визначаеться в мюящ мшмального туристичного потоку
(Dz ^ Dmm) або за рiчною кiлькiстю тyроднiв
(Dz ^ Dgod), або за середньомiсячною юльюс-
тю тyроднiв (Dz ^ Davm), чол.-днiв.
Таблиця 1 Показники роботи ТОВ «САМ»
Показник 1-й перюд 2-й перюд 3-й перюд
Кшьшсть туриспв в i-й груш, чол. 8 12 17
Кшьшсть груп за роз-глянутий перюд, од. 6 9 14
Кшьшсть самостшних туриспв, чол. 17 24 36
Середня тривалють перебування одного туриста в регюш, дшв 14 9 17
Коефщент нерiвномiрностi визначае серед-ню юльюсть туродшв за певний перюд, що враховуе максимальну i мшмальну юльюсть туродшв, тобто визначаеться згладжений обсяг продаж1в за певний перюд. Використовуючи даш табл. 1, визначимо коефщент нерiвномiр-носп туроднiв у пiк сезону, виходячи з того, що 1-й перюд буде мшмальним, а 3-й - максима-льним
Кн = 4658 / 910 = 5,12.
Коефщент нерiвномiрностi туроднiв необ-хiдний для висновку про доцшьнють застосу-вання синхромаркетингу для пiдвищення ефек-тивностi дiяльностi туристично! фiрми. Це ло-пчне продовження розрахунку сезонно! хвилi виторгу вщ реалiзацil туристичного продукту.
При цьому можна визначити середню юльюсть туродшв на мюяць (використовуючи рiч-ний показник обсягу продагав туроднiв):
Davm
D,
god
(4)
Показники, що характеризують стан i роз-виток матерiально-техшчноl бази туризму, ви-значають 11 потужнiсть у данш кра!ш (регiонi). До них вщносяться: лiжковий фонд будинкiв вiдпочинку, пансюнапв, турбаз, готелiв, сана-торпв тощо, а також число лiжок, наданих мю-цевим населенням; число мюць на пщприемст-вах харчування для туриспв; число мiсць у театрах, вщведених для туристiв; число ванн у во-долiкарнях, вщведених для туристiв, тощо.
Потужнiсть показника визначаеться за формулою:
M = Kg • 365 + Ks • ts
(5)
де М - загальна кiлькiсть мiсць рiзного корис-тування (по видах);
К - число мюць цiлорiчного використання,
од.;
К - число мюць сезонного використання,
од.;
4 - число дшв сезонного використання, див.
Для ощнки фiнансово-економiчноl дiяльно-стi туристичних пщприемств використовуються такi типовi показники:
1. Обсяг реатзацп послуг туризму визначаеться кшькютю туроднiв (визначений за формулою (2)).
2. Фондовiдцача, або коефщент вiдношення продаж1в до загальних активiв визначаеться за формулою:
ф _ Обсяг реатзацл товарiв Середня вартють основних засобiв у званому перiодi
Фондовiддача пiдприемства вiдбивае ефек-тивнiсть використання будинкiв, устаткування, сшввщносячи 1хню вартiсть з обсягом продажiв за перiод. Показник свiдчить про рiвень вiддачi основних засобiв i характеризуе ефективнiсть використання всiх активiв пiдприемства. Чим вище значення даного показника, тим бшьш ефективно використовуються активи.
3. Об^овють обiгових кош^в, або коефщь ент обiговостi визначаеться за формулою:
Коок =
Обсяг продагав (виторг вiд реатзацл) 06iroBi кошти
(7)
Кoефiцieнт 06ir0B0CTi е загальним вимiрни-ком ефективнoстi використання об^ових кош-TiB, тому що вш показуе, скiльки грошових
одиниць продукци реалiзoванo на одну грошо-ву одиницю oбiгoвих кoштiв.
4. Сoбiвартiсть послуг туризму:
Спт = Т + П + Пт + Такса + Тр + Мо +
+ Мс + Е + О, (8)
де Т - транспорты витрати при туристичних по!здках;
П - витрати на проживання;
Пт - витрати на харчування;
Такса - комунальна такса;
Тр - транспортш витрати до станци призна-чення i назад;
Мо - витрати на медогляд;
Мс - витрати по медичному страхуванню;
Е - оплата екскурсш;
О - оплата роботи турагенпв, турoператoрiв та шшого персоналу тдприемства.
Розрахуемо вартють туру в Санкт-Петербург на 1 людину, виходячи з того, що:
- вартють транспорту (залiзниця) в обид-ва кшщ - 204 грн;
- витрати на проживання (7 дшв) готель «Карелия» - 150 грн • 6 дшв (шчл^) = 900 грн;
- витрати на харчування (триразове): 7 дшв • 3 рази • 50 грн = 1050 грн;
- екскурсшна i культурна програма (екс-курси в Петергоф, Пушкш, Ерм^аж, Росшсь-кий музей, Церква Спаса-на-кров^ «Мости i канали Петербурга», Кунсткамера, вщвщування Олександрiнськoгo театру) = 235 грн;
Послуги туристичного тдприемства (бро-нювання мiсць, страховка й ш.) у середньому дoрiвнюють 6% вщ величини витрат, що складе:
(204 + 900 + 1050 + 235) • 6 % = 143 грн.
Таким чином, сoбiвартiсть туристично! по-слуги складе:
2389+143 = 2532 грн.
Середня величина прибутку тдприемства (по кра!нах СНД) - 11,3 % вщ сoбiвартoстi, що складе: 2532 • 11,3 % = 286,1 грн.
Отже, продажна вартють туру складе:
2532 + 286,1 = 2818,1 грн.
Розробка закордонного туру мае свою спе-цифшу i залежить вщ шдивщуальних запипв ктента.
5. Прибуток вщ реатзацп послуг туризму:
Пр = ВД - Спт, (9)
де ВД - валовий дохщ.
6. Рентабельнють:
Р =
Пр
Обсяг продашв
-•100.
7. Платоспроможнiсть, або коефщент пла-тоспроможностi визначаеться за такою формулою:
Пс =
Власний каштал Позиковий каштал
Платоспроможшсть вiдбивае здатшсть шд-приемства виконати зовнiшнi зобов'язання. Цей показник характеризуе фшансовий ризик, тобто iмовiрнiсть банкрутства. Високе значення коефiцiента свiдчить про мiнiмальний ризик i про високий рiвень можливосп залучення до-даткових грошових ресуршв з боку. При рiвнi показника бшьше 1 можна говорити про низьку дшову активнiсть пiдприемства.
8. Шквщшсть, або коефiцiент загально! лш-вiдностi визначаеться за формулою:
Л=
Обiговi кошти Позиковий капiтал
Показник лшвщност характеризуе здатнiсть пiдприемства виконувати сво! зобов'язання, використовуючи сво! активи. Показник вщби-вае можливiсть пiдприемства закрити поточш зобов'язання за рахунок поточних активiв, ви-значаючи тим самим, скшьки грошових оди-ниць поточних активiв приходиться на грошову одиницю поточних зобов'язань.
Запропонована нами структура цшей турис-тичного пiдприемства припускае ощнку ефек-тивностi розрахунку вищенаведених показникiв фiнансово-економiчно! дiяльностi, що дозво-ляють оцiнити становище i стшюсть пiдприем-ства на ринку з метою подальшо! розробки ма-ркетингово! стратеги.
Таким чином, зважаючи на те, що дiяльнiсть пiдприемств на туристичному ринку е прибут-ковою за рахунок зовшшнього (ви!зного) туризму i за рахунок рiзкого збiльшення продажiв внутршшх турiв у пiк сезону, а так само те, що Укра!на в цшому не мае достатньо! привабли-востi як об'ект в'!зного туризму, варто викори-стовувати стратепю розвитку ринку в галузi внутршнього «зеленого» туризму.
Важливiсть розвитку екскурсшно! дiяльнос-тi у межах нащональних територiй Всесвiтньою туристичною органiзацiею визначаеться таким чином: «Внутренний туризм дает человеку возможность узнать свою собственную страну, подготавливая его таким образом до открытия
Вселенной. Государства должны лучше разъяснять функцию внутреннего туризма, больше заботиться о его социальной, воспитательной и познавательной рентабельности»
[7, с. 21].
Основною стороною туристично! дiяльностi в умовах Укра!ни в цшому е сощальна спрямо-вашсть профспшкового туризму, що сприяе наданню якiсних i недорогих послуг дггям, мо-лодi, пенсiонерам та шшим малозабезпеченим верствам населення.
«Зелений» туризм повинен охоплювати т-шохiднi екскурсп до юторичних пам'ятникiв, автобуснi екскурси сiльських школярiв у музе!, парки, заповiдники, галере! та театри i як про-довження виявлятися в культурно-шзна-вальних, рекреацiйних, лiкувально-оздоровчих та iнших спецiалiзованих турах.
Це досить складнi для оргашзаци тури, але апробувавши !х для внутрiшнiх клiентiв i, вщ-повiдно, налагодивши iнфраструктуру, можна буде залучати туристiв iз-за кордону.
Уже сьогодш для в'!зного туризму можна запропонувати «сшьський» туризм, тобто про-живання i вiдпочинок у сшьськш мiсцевостi в районах Приазов'я, Слов'янська i Слов'яно-гiрська.
1снуючий у м. Киевi кiнний клуб «Татер-саль» органiзуе кiннi екскурсi!' вихщного дня.
Привабливою для в'!зного туризму е рекре-ацiйна зона Приазов'я (курорти Седово, Ялта, Урзуф, Юр'!вка, Белосарайська коса), а ^м того, нащональш парки - «Меотида», «Хомутовская степь», «Аскания-Нова», «Каменные могилы» й ш.
Цi напрямки е актуальними зважаючи на те, що «во всем мире проявляется тенденция сокращения организованного туризма» [6, с. 21].
Крiм «зеленого» туризму актуальним е роз-важальний туризм, отже, можна залучати зов-нiшнiх туриспв рiзними подiйними заходами: День мюта, Свято пива «Сармат», «Звезды шеста», <^рки свiтового балету», фестиваль «Золо-тий скiф», «Молода хвиля» та iн.
Таким чином, зважаючи на те, що для роз-робки зовнiшнiх турiв ряд пiдприемств не ма-ють ш належних зв'язкiв, нi фшансових ресур-сiв, варто використовувати стратепю «новий товар - старий ринок», розробляючи власнi внутрiшнi туристичнi маршрути.
У цьому випадку власнi розробки можуть при належному просуваннi стати конкурентни-ми перевагами, i до того ж, розширення асор-тименту за рахунок нових внутршшх турiв буде сприяти змiцненню iмiджу пiдприемства.
Крiм того, використання дано! стратеги буде сприяти формуванню нацюнально! свiдомостi на тлi патрiотизму, демократичного мислення i гармошзацп мiжнацiональних вiдносин. Екску-рсшна сфера внутрiшнього туризму здатна швидко адаптуватися до нового свггосприй-мання i вiдновлення духовного змiсту громад-ського життя з облiком новггшх соцiальних трансформацiй i пiдходiв до системи вихован-ня, iндивiдуальноl воль
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Академия рынка: маркетинг [Текст] / А. Дайан и др. - [пер. с фр.]. - М.: Экономика, 2003. -572 с.
2. Ассэль, Г. Маркетинг: принципы и стратегия [Текст] : учебник для вузов / Г. Ассэль. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 804 с.
3. Бабрицька, В. К. Оргашзацш туризму [Текст] / В. К. Бабрицька, О. О. Любщева. - К.: КНУ, 2008. - 82 с.
4. Багиев, Г. Л. Маркетинг [Текст] : учебник / Г. Л. Багиев, В. М. Тарасевич, Х. Анн; под общ. ред. Г. Л. Багиева. - М.: ОАО «Изд-во «Экономика», 2007. - 703 с.
5. Баклан, В. В. К вопросу ценообразования в туристическом бизнесе [Текст] / В. В. Баклан // Маркетинг: теорiя i практика: Матерiали III Мiжн. наук.-практ. конф. (19-22 травня 1999 р.). - К.-Ялта: КНЕУ, 1999. - С. 13.
6. Балабанов, И. Т. Экономика туризма [Текст] : учеб. пособие / И. Т. Балабанов, А. И. Балабанов. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 176 с.
7. Барчукова, Н. С. Международное сотрудничество государств в области туризма [Текст] / Н. С. Барчукова. - М.: Международные отношения, 2006. - 173 с.
Надшшла до редколегп 24.04.2009.
Прийнята до друку 29.04.2009.
