CC BY
37
Лучно-, мулувато-, торфувато-болотш грунти дуже низью за родючiстю. Агрохiмiчний бал складае 13,0-20,0 одиниць (дуже низька яюсть), ресурсна родючiсть - 5,3-8,2 ц/га з. о. .
Висновки. Встановлено, що грунти вищо! якосп, поширенi на територи Пустомш!вського, Перемишлянського та Мостиського районiв. Це три райони люостепово! зони, переважаючими грунтами в яких е: темно -^i та чорноземи опiдзоленi, ясно-сiрi та сiрi опiдзоленi.
Темно-сiрi та чорноземи ошдзолеш найбiльшу площу займають у Пустомитiвському районi - 17,5 тис. га (58,8% вщ обстежено! площi рiллi). Оцiнка грунтiв за 100-бальною шкалою , складае 50,0 балiв (середня якiсть).
Ясно-сiрi та сiрi опiдзоленi грунти найбiльшу площу 7,1 тис. га (25,8%) займають у Перемишлянському райош. Агрохiмiчний бал складае 32 одинищ. (сьомий клас якосп).
Дерново-пiдзолистi грунти найбiльш поширеш на територи Стрийського району (41,3% вщ обстежено! площi рiллi). Агрохiмiчний бал цих грунтiв складае 33,0 одинищ (сьомий клас якосп).
Агрохiмiчний бал дернових грунтiв Мостиського району складае 49,0 одиниць (середня яюсть),
До грунпв високо! якостi вщносяться чорноземи типовi та чорноземи ошдзолеш сильнореградоваш. Агрохiмiчний бал складае 63,0 одинищ (висока яюсть). Поширеш тшьки в Пустомш!вському районi на площi 189,2 га (0,6% вiд площi обстежено! рiллi).
Лiтература
1. Кузьмичов В. П. Бонiтети грунтiв Укра!ни / В. П. Кузьмичов // Агрохiмiя i грунтознавство. - 1970. - Вип. 13. - С. 125-148.
2. Методика бонитировки почв Украины. - К., 1992. - 100 с.
3. Медведев В. В. До ново! концепщ! боштування грунпв / В. В. Медведев, I. В. Плюко, К. Б. Сршова, Д. М. Бенцаровський // Вюник аграрно! науки. - 2002. - № 9. - С. 13-18.
4. Методика суцшьного грунтово-агрохiмiчного мониторингу сшьськогосподарських упдь Укра!ни. КНД // За ред. О. О. Созшова, Б. С. Прютера. -К., 1994. - 162 с.
5. «Методические рекомендации по проведению бонитировки почв» (Ки!в,
1993).
6. Науковий звгт ДУ Львiвського центру «Облдержродючють» за 2011 р.
Стаття надшшла до редакцИ 24.09.2015
УДК 639.311; 550.42
Градович Н. I., астрант (E-mail: kartinka-n@mail.ru) Параняк Р. П., професор, Осередчук Р. С., доцент ©
Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицины та б1отехнологт гмет С. З. Т.жицького, м. Львгв, Украгна РОЗПОД1Л СВИНЦЮ ТА КАДМ1Ю У Г1ДРОЕКОСИСТЕМ1 РИБОВОДНИЦЬКОГО СТАВУ
У данш статт1 наводиться аналгз та узагальнюеться статистична тформац1я даних стосовно особливостей динамжи вмгсту свинцю i кадмю протягом перюду травень-вересень у водi, донних вiдкладах, фтопланктош й зоопланктон та бентос рибоводницького ставу в умовах Львiвськог областi, оскшьки таю до^дження протягом найбтьш ттенсивного перюду вирощування вивчеш недостатньо. У
© Градович Н. I., Параняк Р. П., Осередчук Р. С., 2015
380
отриманих результатах варто вгдзначити складный характер динамжи вмгсту важких метал1в у вказаних компонентах екосистеми рибоводницького ставу. Проведет дослгдження свгдчать про тдвищет, пор1вняно з фоновими, значення вмгсту свинцю та кадмЮ у компонентах ггдроекосистеми рибоводницького ставу в умовах Львгвськог области, у окремих випадках гхнт вмгст наближаеться до рибогосподарських ГДК, не перевищуючи остантх. Вм1сту важких метал1в у вод1 та донних вхдкладах властивг помтш коливання без вираженог динамжи у чаи. Вм1ст кадмЮ у фтопланктон та бентос дещо тдвищуеться протягом сезону, вмгст свинцю у зоопланктонi знижуеться. Результати таких дослгджень у подальшому можуть бути корисними при до^дженш навантаження важкими металами на майбутню продукцЮ рибоводницьких ставив на рiзних етапах онтогенезу, та знайти застосування при розробц заходiв iз зменшення шкодливого впливу на аквакультурне виробництво та його продукцю.
Ключов1 слова: кадмш, свинець, рибоводницький став,фтопланктон, зоопланктон, бентос, гiдроекосистема, трофiчний ланцюг.
УДК 639.311; 550.42 Градович Н. И., аспирант, Параняк Р. П., профессор, Осередчук Р. С., доцент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина РАСПРЕДЕЛЕНИЕ СВИНЦА И КАДМИЯ В ГИДРОЭКОСИСТЕМЕ РЫБОВОДНОГО ПРУДА
В данной статье приводится анализ и обобщается статистическая информация данных относительно особенностей динамики содержания свинца и кадмия в течение периода май-сентябрь в воде, донных отложениях, фитопланктоне и зоопланктоне и бентосе рыбоводного пруда в условиях Львовской области, поскольку такие исследования в течение наиболее интенсивного периода выращивания изучены недостаточно. В полученных результатах стоит отметить сложный характер динамики содержания тяжелых металлов в указанных компонентах экосистемы рыбоводческих прудах. Проведенные исследования свидетельствуют о повышенных по сравнению с фоновыми, значение содержания свинца и кадмия в компонентах гидроэкосистемы рыбоводческих прудах в условиях Львовской области, в отдельных случаях их содержание приближается к рыбохозяйственным ПДК, не превышая последних. Содержания тяжелых металлов в воде и донных отложениях свойственны заметные колебания без выраженной динамики во времени. Содержание кадмия в фитопланктоне и бентосе несколько повышается в течение сезона, содержание свинца в зоопланктоне снижается. Результаты таких исследований в дальнейшем могут быть полезными при исследовании нагрузки тяжелыми металлами на будущую продукцию рыбоводческих прудов на разных этапах онтогенеза, и найти применение при разработке мероприятий по уменьшению вредного воздействия на аквакультурное производство и его продукцию.
Ключевые слова: кадмий, свинец, рыбоводный пруд, фитопланктон, зоопланктон, бентос, гидроекосистема, трофическая цепь.
UDC 639.311; 550.42
Hradovych N., postgraduate, Paranyak R., Professor, Oseredchuk R. associate professor Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj DISTRIBUTION OF LEAD AND CADMIUM IN FISH PONDS HYDROECOSYSTEMS
This article analyzes and summarizes the statistics data on the characteristics of the dynamics of lead and cadmium during the period of May-September in the water, sediment,
381
phytoplankton and zooplankton and benthic fish ponds in terms of Lviv region, because such studies are insufficiently studied for the most intense period of cultivation. In the obtained results it is worth noting the complexity of the dynamics of the heavy metal content in these components of the ecosystem fish ponds.
Past studies show elevated compared to the background, the significance of lead and cadmium in components hydroecosystems fish ponds in terms of Lviv region, in some cases, their content is approaching the fishery MACs without exceeding the latter. The content of heavy metals in water and sediments is characterized by marked fluctuations without the expressed dynamics in time. Cadmium content in phytoplankton and benthos is increased somewhat during the season, the lead content of zooplankton is reduced. The results of such research may be useful in the future in the study of heavy metal load on the future production of fish ponds in different stages of ontogenesis, and find application in the development of measures in order to reduce harmful effects on aquaculture production and its products.
Key words: cadmium, lead, fish pond, phytoplankton, zooplankton, benthos, gidroekosistema, trophic chain.
Вступ. Рибництво як галузь сшьського господарства е невщ'емним та суттевим компонентом системи забезпечення продовольчо! безпеки у найближчому майбутньому. Разом i3 тим, в умовах значного антропогенного навантаження на довкшля, важливо дотримуватись низки умов, у тому чи^ факторiв, що негативно впливають на живi оргашзми. До числа таких чинниюв належить забруднення довкiлля важкими металами (ВМ), передусiм свинцем та кадмiем, якi мають здатнiсть потрапляючи у природнi екосистеми, накопичуватись та здшснювати токсичний вплив на живi органiзми. Бiологiчне значення та токсичнють ВМ для бiоти прiсноводних водойм висв^лено у багатьох роботах, зокрема у [ 1]. Значна увага сьогодш присвячена шляхам потрапляння, вмюту та особливостям впливу рiзних ВМ на прюноводш гiдроекосистеми. Загальний огляд робщ що вивчають особливостi розподшу ВМ у компонентах прiсноводних екосистем вщображено у роботi Колесник Н. Л. [2]. Питання шляхiв надходження та вмiсту ВМ в органiзмi риб обговорено у роботi Куранта В. 3.[3]. Проблеми прогнозування вмюту ВМ у складових прюноводно! екосистеми розглянуто у роботах [4, 5, 6]. Взаемний вплив ВМ при накопиченш у компонентах водно! екосистеми вивчалось у робот Бедунково! О. О. [7] для пар кадмш-(мщь, марганець, цинк). Вмют рiзних форм свинцю й кадмш у абютичних компонентах водно! екосистеми водосховища дослщжено у [8]. Вмiст ВМ у водi та донних вiдкладах рибдшьниць Львiвського рибкомбiнату у 2011 вивчено у [9]. У [10] проведено порiвняння розпод^ ВМ у пдроекосистемах рiзного типу протягом березня-травня. Видовi особливостi накопичення ВМ в органiзмi промислових риб розглянуто у [11]. Результати вивчення та порiвняння вмюту свинцю й кадмш у компонентах екосистеми р. Самари л^ом i восени наведено у робот [12]. Динамша вмiсту ВМ у екосистемах малих рiчок у весняний перюд е предметом вивчення роботи [ 13]. Разом з тим динамша вмюту свинцю та кадмш у компонентах рибоводного ставу протягом найбшьш штенсивного перюду вирощування вивчена недостатньо.
Мета роботи: вивчити динамшу вмюту свинцю i кадмiю у компонентах пдроекосистеми рибоводного ставу в умовах Львiвсько! областi.
Матерiал та методи дослщження. Дослiдження було проведено у травш-ве-реснi на базi рибоводницьких ставкiв Львiвсько! дослiдно! станцi! 1нституту рибного господарства НААН (смт. Великий Любшь, Городоцького р-ну, Львiвсько! област), якi живляться водою з рiчки Верещиця, яка проходячи через мюто Городок, поглинае вiдходи господарсько! та промислово! дiяльностi людини. Середня глибина ставу становить 1,2 м. Замiри зразюв проводили що два тижш iз
382
середини травня до друго! половини вересня. Забори води та донних вщклащв проводили по 5 проб у трьох рiзних частинах ставу. Проби води вщбирали з поверхневого горизонту, а проби донних вщклащв на глибиш 0,5 м. Для замiрiв вмюту ВМ у планктош та бентос вщбиралось по 2 проби поблизу тих же дшянок. Вмют ВМ у донних вщкладах та шших бiотичних компонентах екосистеми визначали методом атомно-абсорбцшно! спектрофотометрн пiсля сухого озолення на спектрофотометрi С-115М1 за загальноприйнятою методикою [14]. Результати опрацьовували статистично i умовно подшили на три групи. Група I: весна -тто - 3 сери замiрiв (18.05-15.06), група II: лгго - 4 серн (29.06-10.08), група III: лгго-осшь - 3 серп (23.08-21.09); кожна серiя полягала у обробщ даних щодо вмюту ВМ у рiзних компонентах пдроекосистеми, зразки яких зiбранi у один день.
Результати та Тх обговорення. Протягом перюду спостереження середня температура води становила 18,4±3,1°С i коливалась вiд 15,8 до 24,6°С, максимум припадав на середину серпня. Середне значення показника рН становило 7,9±0,2, загалом можна вiдмiтити тенденцiю зниження цього показника вiд 8,1 на початку перюду спостереження до 7,7 у кшщ. Вмют кисню становив 9,8±3,0 мг/л, найвищi значення спостершались у весняний та осiннiй перюди. Показник БСК 5 дорiвнюе 2,73±0,42 мг02/л без виражено! сезонно! тенденцп, як i показник ХСК, середне та стандартне вщхилення останнього 28,7±11,0 мг02/л.
Протягом лiта найбiльшу кшькють видiв та найбiльшу масу (бшя 60%) становили зеленi водоростi. На початку та у кшщ перюду спостереження (травень, вересень) значною була частка дiатомових водоростей. Встановлено, що бюмаса фiтопланктону значимо вiдрiзняеться в ушх трьох групах, зростаючи протягом перюду спостереження (вщмшнють значима при Р<0.05 для груп I i II; при Р<0.01 для груп II i III; при Р<0.001 для груп I i III). У вибраному для вивчення рибницькому ставi був дослщжений видовий склад зоопланктону та його показники. Найбагатше представлен коловертки, далi йдуть гшлястовус та веслоногi раки. Чисельнiсть зоопланктону протягом дослщжуваного перiоду коливалася в межах 75,3-190,2 тис. екз./м3. Коливання бiомаси зоопланктону вiдбувались у межах 8,8-48,8 г/м3. Вiдмiнностi мiж групами е значимими (Р<0.01) у вшх випадках за бiомасою та в ушх випадках, крiм груп II i III за чисельнiстю. За чисельнютю та бiомасою зообентосу е виражена вiдмiннiсть (Р<0.01) мiж ушма групами, крiм II i III.
У таблищ 1 представлено результати дослщжень вмiсту свинцю та кадмда у водi та донних вщкладах. Значимо! залежностi вмiсту ВМ у водi вiд мiсця проведення замiру не виявлено. Показники вмiсту кадмда у водi демонструють значну мшливють у залежностi вiд часу забору, результати засвщчують деяке зниження вмюту цього ВМ у водi у осшнш перiод. Щодо вмiсту юшв свинцю у водi вiдмiчаеться деяке зниження показниюв у лiтньо -осшнш перюд. При цьому незначний розкид у залежност вiд мiсця забору дозволяе стверджувати, що таке зниження вмюту ВМ у водi е статистично значуще (Р<0.05).
Таблиця 1
Вмкт свинцю й кадмiю у водi та донних вiдкладах (М±т)_
Група забору вмют у вод1, мг/л вм1ст у дон. ввдкладах, мг/кг
Pb Cd Pb Cd
I (18.05-15.06), п = 15 0.080±0.019 0.0020±0.0011 14.8±5.2 0.72±0.21
II (29.06-10.08) п = 20 0.083±0.020 0.0021±0.0009 15.7±3.9 0.63±0.20
III (23.08-21.09) п = 15 0.069±0.017 0.0020±0.0008 15.6±5.1 0.65±0.18
Нормативш значення 0.100 0.0050 32 3
383
Рис.1. шюструе динамшу вмюту свинцю, а рис.2. - кадмш у водi ставу протягом окремих спостережень. Кожна точка вщповщае середньому значенню п'яти забраних зразюв.
Рис.1. Динамжа BMiCTy свинцю у водi протягом перiоду спостереження, мг/кг
0,0030 0,0025
Рис.2. Динамжа вмiсту кадмто у водi протягом перiоду спостереження, мг/кг
Вмют свинцю та кадмш у фгго-, зоопланктош та бентос наведено у таблицi 2 та прошюстровано на наступних рисунках. Середнш за сезон вмiст свинцю у ф^опланктош становив 24,6 мг/кг, причому найвищий вмiст спостерiгався навеснi та початку лга (32,2 мг/кг), дещо нижчий - у осiннiй перюд i найнижчий протягом лiта (19.8 мг/кг в середньому по груш II iз мшмумом у 17,0 зафшсованим у серединi липня). Вмют свинцю у ф^опланктош статистично вiдрiзняeться (P<0.001) у перший перiод спостереження (група I) вщ вмiсту у iншi перiоди. Сезоннi коливання вмюту свинцю у ф^опланктош в умовах, наближених до тих, що е предметом даного дослщження, були розглянут у роботах [2, 12]; можна вщм^ити часткове спiвпадiння виявлених закономiрностей.
Таблиця 2
Вмiст свинцю й кадм1ю у у планктонi та бентосi (M±m), мг/кг_
Група Фггопланктон Зоопланктон Бентос
Pb Cd Pb Cd Pb Cd
I (18.05-15.06), n = 18 32.2±7.8 0.195±0.044 2.6±1.4 0.014±0.005 4.9±1.4 0.188±0.038
II (29.06-10.08) n = 24 19.8±6.9 0.303±0.104 2.0±1.2 0.017±0.004 5.3±1.2 0.248±0.051
III (23.08-21.09) n = 18 23.5±5.7 0.599±0.247 1.7±0.8 0.011±0.003 4.9±1.3 0.267±0.046
Вмiст свинцю у бентосi був пом^но нижчим, його середне становить 5,0 мг/кг, а у зоопланктош - ще нижчим: лише 2,1 мг/кг. Зазначимо, що протягом
384
перюду середнш вмют свинцю у водi складав 0,078 мг/л (див. табл. 1); таким чином, коефщент накопичення свинцю у ф^опланктош становив бiля 30, що е досить небагато, оскiльки у робой [8] для прюноводно! водойми вказано коефщенти накопичення свинцю у ф^опланктош на рiвнi 2000, iншi вiдомi у лiтературi данi змiнюються в межах вщ 250 до 1800. Разом i3 тим, отриманi рiвнi свинцю у фiтопланктонi майже утричi вищi, анiж у вiдповiднiй компонент вирощувального ставу, розглянутого у робот [12]. Зазначимо, що коефiцiенти накопичення мають тенденцiю бути бiльшими при нижчому загальному рiвнi металу у екосистемц у дуже забруднених екосистемах вони зазвичай не е надто високими.
Протягом сезону помине шдвищення вмюту кадмiю у фiтопланктонi (див. рис.1б). На цьому та наступних рисунках вщзначено А, Б, В - пункти забору проб. Вiдмiннiсть е значимою як мiж першою групою i другою, так i мiж другою групою i третьою (Р<0.001). Середне значення вмiсту кадмiю у фггопланктош 0.359 мг/кг, причому у груш I воно на 45,7% менше, а у груш III - на 66,7% бшьше.
Рис.1. Вмкт свинцю (а) та кадмто (б) у ф^опланктош, мг/кг
Вмют свинцю у зоопланктош змiнюеться менше, значима (при Р<0.05) вiдмiннiсть вщзначена лише мiж групами I та III (рис.2а). Тим не менш загалом можна спостерiгати зменшення вмюту свинцю у зоопланктош вщ травня до вересня: якщо прийняти середнш вмют по груш I за 100%, то у груш II матимемо вмют на рiвнi 74,1%, а у груш III - на рiвнi 63,2%. кнуе значима (P<0.001) вщмшнють щодо вмiсту юшв кадмiю у зоопланктонi мiж групами II i III та дещо менш значима (P<0.05) вiдмiннiсть мiж групами I i II. Загалом до середини лiта вмiст кадмда дещо зростае, потiм помiтно падае (до 78,5% у групi III порiвняно iз групою I).
Значима динамiка вмюту свинцю у бентос не спостершаеться (див. рис.3). Слiд вiдзначити, що загалом коливання протягом перюду спостереження вмюту свинцю у водi е дещо меншими, порiвняно iз коливаннями його вмюту у ф™ - та зоопланктош. Разом iз тим вмют кадмда у групах I та II вiдрiзняеться значимо (P<0.001) а в подальшому його прирют не е статистично значимим. Вщм^имо, що в цiлому протягом перюду спостереження вмют свинцю у ф^опланктош, як i у зоопланктонi у кшцевому результатi зменшуеться, вмiст цього металу у бентос змiнюеться слабо протягом практично усього перюду спостереження.
Можна вщзначити, що вмют кадмда у бентос повiльно зростае протягом усього сезону, вмют цього ВМ у фггопланктош рiзко зростае, а у зоопланктош рiзко падае у юнщ лiта. Щцсумовуючи отриманi результати щодо вмюту свинцю та кадмда у фгш-, зоопланктош та бентос варто вiдзначити складний характер динамши вмюту ВМ у вказаних компонентах екосистеми рибоводницького ставу. ВщомГ лггературш джерела
385
пов'язують коливання вмюту ВМ у цих компонентах iз розвитком водоростей, коливанням рН, змiною температури та iншими чинниками [9, 15].
Рис.2. Вмкт свинцю (а) та кадмто (б) у зоопланктонi, мг/кг
Рис.3. Вмкт свинцю (а) та кадмто (б) у бентосi, мг/кг
Чимало робiт проводить порiвняльний аналiз вмiсту рiзних ВМ у окремих компонентах рибницьких ставiв, причому у багатьох iз них однieю iз найбiльших е частка свинцю, а серед найменших - кадмiю. Також серед металiв, iони яких забруднюють водойми, часто розглядають кобальт, мщь, цинк, нiкель. Огляд таких робгт можна знайти у [2, 3]. Нечасто можна знайти порiвняння вмюту ВМ у рiзних компонентах екосистеми, переважно у виглядi вiдомостей про коефщенти накопичення. Згiдно отриманих результатв коефiцiенти накопичення iз розрахунку на суху масу як вщносно вмюту свинцю, так i щодо кадмда спадають у такiй послiдовностi: ф^опланктон > бентос > зоопланктон, причому у першому випадку маемо зменшення у 4,9 та 2,4 рази, а у випадку кадмда - у 1,5 та 16,7 рази. Результати таких дослщжень у подальшому можуть бути корисними при дослщженш навантаження важкими металами на майбутню продукцда рибоводницьких ставкiв на рiзних етапах онтогенезу, та знайти застосування при розробцi заходiв iз зменшення шюдливого впливу на аквакультурне виробництво та його продукщю.
Висновки. Проведет дослщження свщчать про пiдвищенi, порiвняно з фоновими, значения вмiсту свинцю та кадмда у компонентах пдроекосистеми рибоводницького ставу в умовах Львiвськоl областi, у окремих випадках вмют цих ВМ наближаеться до рибогосподарських ГДК, не перевищуючи останнiх. Вмюту ВМ у водi та донних вщкладах властивi помiтнi коливання без виражено! динамiки у часi. Вмют кадмда у ф^опланктош та бентос дещо пiдвищуеться протягом сезону, вмют свинцю у зоопланктош знижуеться.
386
Лггература
1. Грициняк I. I. Бюлопчне значения та токсичнють важких металiв для бюти прюноводних водойм (огляд) / I. I. Грициняк, Н. Л. Колесник // Рибогосподарська наука Укра!ни. - 2014. - № 2. - С. 31-45.
2. Колесник Н. Л. Розподш важких металiв серед компоненпв прюноводних еко-систем (огляд) / Н. Л. Колесник // Рибогосподарська наука Украши. - 2014. - № 3. -С.35-54.
3. Курант В. З. Шляхи проникнення та вмют важких металiв в органiзмi риб (огляд) / В. З. Курант, В. О. Хоменчук, В. Я. Бияк // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Бюл. - 2011. - № 2 (47). - С. 263-269.
4. Бедункова О. О. Прогнозування розподшу вмюту важких металiв у ланках водно! екосистеми / О. О. Бедункова // Вюник Нацюнального уиiверситету водного господарства та природокористування: З6. наук. праць. - ргвш, 2007. - Вип.3 (39). Ч.1.
- С. 14-20.
5. Грициняк I.I. Споаб прогнозування концентрацш деяких важких металiв в органах i тканинах коропових риб / I. I. Грициняк, Т. Г. Литвинова, Н. Л. Колесник // Рибогосподарська наука Укра!ни. - 2009. - № 2. - С. 21-24.
6. Пат. 45877 Укра!на, A 01 K 61/00. Споаб прогнозування вмюту свинцю (Pb) в екосистемi рибницьких ставiв (пеп-cd) [Текст] / Грициняк !гор Iванович, Колесник Наталiя Леонiдiвна, Литвинова Тамара Георгпвна (Укра!на); - № u200907118 ; заявл. 08.07.09 ; опубл. 25.11.09, Бюл. № 22. - 4 с.
7. Бедункова О. О. Ощнка виб1рковосп накопичення важких металiв у компонентах водно! екосистеми за ^ефодентом дискримшацл / О. О. Бедункова // Вюник Нацюнального ушверситету водного господарства та природокористування : з6грник наукових праць. - 2013. - Вип. 1(61). - С. 100-106.
8. Новиков В.В. О содержании разных форм свинца и кадмия в абиотических компонентах экосистемы Волгоградского водохранилища / В. В. Новиков,
B. П. Зволинский, М. Ю. Пучков, Е. Г. Локтионова // Фундаментальные исследования.
- 2013. - № 6 - С.361-365.
9. Добрянська Г. М. поргвняльш характеристика еколопчного стану вирощу-вальних ставiв льв1вського рибкомбшату / Г. М. Добрянська, А. П. Мельник, Б. Г. Сярий, М. З. Кориляк // Рибогосподарська наука Укра!ни. - 2014. - № 2. - С.14-21.
10. Гуменюк Г.Б. Порiвняльна характеристика розподшу важких металiв у пдро-екосистемах ргзного типу / Г.Б. Гуменюк // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Бюл. - 2010. - № 2 (43). - С.139-148.
11. Добрянська Г. М. Особливосп накопичення важких металiв в органiзмi р1зних видгв промислових риб / Г. М. Добрянська, А. П. Мельник, Н. С. Янович, Д. О. Янович // Науковий вюник ЛНУВМБТ Тмеш С.З. Гжицького. - 2013. - Том 15 № 1 (55) Ч. 4. -
C.52-55.
12. Федоненко О. В. Распределение свинца и кадмия в экосистеме самарского рыбоводного пруда / О. В. Федоненко, Т. С. Шарамок, Н. Б. Ссшова // Вюник Харшвського нац.ун-ту ¡м. В. Н. Каразша. Серiя: бюлопя. - 2007. - т. № 788, вип. 6. -С. 104-109.
13. Грюк I. Б. Динамша вмюту важких металiв у малих ргчмх ргвшнщини в умовах антропогенного навантаження у весняний перюд / I. Б. Грюк, I. Л. Суходольська // Науковий часопис НПУ Тмеш М.П. Драгоманова. Серiя 20. бгологгя. - 2013. - вип. 5. -С. 142 - 149
14. Рожкова И. М. Методика определения минеральных веществ в воде, корме, органах, тканях и экскрементах рыб // Вопросы физиологии и биохимии питания рыб. -М., 1987. - С. 176-182.
15. Гуменюк Г. Б. Розподш важких металiв у гiдроекосистемi прюно! водойми (на приктодг Тернопшьського ставу) [Текст]: автореф. дис. канд. бюл. наук: 03.00.16. /
387
Галина Б. Г.; Чершвецький нацюнальний ушверситет 1меш Юр1я Федьковича. -Тернопшь, 1998. - 21 с.
Стаття надшшла до редакцИ 11.09.2015
УДК 006.83:664.336
Дашковський О. О., к. вет. н., доцент © Львгвський нацгональний ушверситет ветеринарног медицини та б1отехнологт 1мен1. С. З. Гжицького ВИМОГИ ДО ЯКОСТ1 ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТ1 ГОРОШКУ ЗЕЛЕНОГО КОНСЕРВОВАНОГО В1ДПОВ1ДНО ДО ДСТУ 7165:2010
БобовI культури до яких належить I горох е джерелом цтних поживнихречовин, необхгдних для людського организму, володгють високими смаковими якостями. В1дм1нною особливгстю бобових культур е вмгст у них рослинного быка в значних кыькостях, який засвоюеться оргатзмом людини на 75-80%. Збалансоватсть быкгв, вуглеводгв, мтеральних солей I втамтв забезпечуе бобовим культурам висом харчовг, д1етичт I лжувальт властивостг.
Стутнь зртостг зерна горошку е найбыьш важливим показником, який характеризуе його харчову цттсть I смаковг властивостг. Технологи, за якими зелений горошок переробляють у консервований продукт, повинт в найбтьшт м1р1 збер1гати речовини, якг визначають його харчову цттсть. Консервований горошок повинен вироблятись зггдно дгючих технологгчних тструкцт, затверджених вгдповгдними тстанщями. Сировина яку використовуються для виробництва консервованого горошку, за якгстю повинна вгдповгдати дтчим стандартам. У зв'язку з цим, важливим е здтснення контролю за якгстю консервованого зеленого горошку та його в1дпов1дност11снуючим нормативним документам.
Ключов'1 слова: консервований зелений горошок, фгзико-хгмгчнг показники, показники безпечност1, токсичн1 елементи, вимоги безпеки, стандарт, контроль якостг, методи контролю, асортимент.
УДК: 006.83:664.336
Дашковский О. О.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени. С. З. Гжицкого ТРЕБОВАНИЯ К КАЧЕСТВУ И КОНТРОЛЬ КАЧЕСТВА ГОРОШКА ЗЕЛЕНОГО КОНСЕРВИРОВАННОГО СОГЛАСНО ГОСТ УКРАИНЫ
7165:2010
Бобовые, к которым относится и горох является источником ценных питательных веществ, необходимых для человеческого организма, обладают высокими вкусовыми качествами. Отличительной особенностью бобовых культур является содержание в них растительного белка в значительных количествах, который усваивается организмом человека на 75-80 %. Сбалансированность белков, углеводов, минеральных солей и витаминов обеспечивает бобовым культурам высокие пищевые, диетические и лечебные свойства.
Степень зрелости зерна горошка является наиболее важным показателем, который характеризует его пищевую ценность и вкусовые свойства. Технологии, по которым зеленый горошек перерабатывают в консервированный продукт, должны в наибольшей степени сохранять вещества, которые определяют его пищевую ценность. Консервированный горошек должен производиться в соответствии с действующими технологическими инструкциями, утвержденными
соответствующими инстанциями. Сырье которое используются для производства
© Дашковський О. О., 2015
388
