CC BY
34
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 613.2:796.071:616-053.5/.7 DOI: 10.22141/2224-0551.13.6.2018.143156
Пластунова О.Б., Няньковський С.Л.
Льв'вський нацюнальний медичний унверситет¡м. Данила Галицького, м. Льв'в, Укра/на
P03paxyHK0Bi оцЫки добових енерговитрат як основа для обГрунтування норм харчування
юних спортсмеыв
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(6):545-552. doi: 10.22141/2224-0551.13.5.2018.143156
Резюме. Актуальтсть. Особливост1 добових енерговитрат як показника pienn навантажень i основи для наукового обГрунтування норм харчування юних спортсмешв — вихованщв училищ фiзmnоi культури залишаються недостатньо вивченими. Мета до^дження: визначити добовi енерговитрати залежно вгд статi, вку, обраного виду спорту, тpивалостi тренувань i обГрунтувати норми фiзiологiчних потреб в енергп юних спортсмешв. Матерiали та методи. На основi визначення маси тша i зросту розрахован зарекомендащями Пpодовольчо'ii альськогосподарсьmiоргатзацп ООН/Всесвтньог'оргатзацп охорони здоров'я i груп закордонних експеpтiв добовi енерговитрати 1247вихованщвучилища-нтернату фiзич-но'г'культури (812хлопщв i 435дiвчат) — представнишв 14 видiв спорту вжом 12—17ротв. Результати. Добовi енерговитрати юних спортсмешв-хлопщв зазвичай вищi, шж у дiвчат, i збльшуються у 13—16 ротв, у дiвчат — у 13—14ротв i залежать вiд iнтенсивностi та тpивалостi тренувань. Висновки. Добо-вi енерговитрати вищiу юних гребщв, легкоатлетiв, футболiстiв i нижчiу стрыьщв iлучнишв. ОбГрун-тован норми фiзiологiчних потреб в енергп юних спортсмешв залежно вгд статi, вку, piвня фiзичних навантажень у piзних видах спорту i тpивалостi тренувань.
Ключовi слова: дти-спортсмени; добовi енерговитрати; фiзiологiчнi потреби в енергп
Вступ
Властива сучасному дитячо-юнацькому спорту iнтенсифiкацiя навчально-тренувального процесу, спрямована на досягнення високих спортивних ре-зультапв, призводить до збшьшення навантажень на дитячий оргашзм i може спричинити виникнення у юних спортсмешв метаболiчних, морфофункщо-нальних порушень, донозолопчних сташв i захво-рювань [1, 2]. Власш дослщження опосередковано вказують на зв'язок стану здоров'я юних спортсмешв з штенсившстю та тривалютю навантажень в рiзних видах спорту [3]. Однак вивченню добових енер-гетичних витрат як показника рiвня навантажень i основи для наукового обГрунтування норм харчування юних спортсмешв в лiтературi не придшяеться надежно! уваги. За вщсутносп сучасних даних про енерговитрати юних спортсмешв чинними залишаються норми харчування в училищах фiзичноl куль-
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» (<idorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
тури [4], попри затвердження нових норм фгзюлоггч-них потреб населення Укра1ни, у тому числг дiтей i пiдлiткiв, в основних харчових речовинах i енергп [5].
За ощнками експертГв Продовольчо! i сшьсько-господарсько! оргашзацп ООН (ФАО)/ВсесвГгньо1 оргашзацп охорони здоров'я (ВООЗ), достатньо репрезентативними i доступними е розрахунковГ методи оцгнки енерговитрат на основг метаболiч-них еквiвалентiв дгяльностг (metabolic equivalents of task — MET), що характеризують рiвень енерговитрат при фгзичних навантаженнях i доргвнюють без-розмгрному спiввiдношенню швидкостг метаболiз-му пгд час виконання певно! дгяльностг до величини основного обмшу [6—8].
Мета дослдження: визначити до6овг енерговитрати залежно вгд стай, вгку, обраного виду спорту, тривалост тренувань i обГрунтувати норми фгзюло-ггчних потреб в енергп юних спортсмешв.
Для кореспонденци: Няньковський Серий Леонщович, доктор медичних наук, професор, зав1дувач кафедри пед1атр|[ № 1, Львшський нац1ональний медичний ун1верситет ¡меш Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Льв1в, 79010, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (032) 291-78-51.
For correspondence: Serhiy Nyankovskyy, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics 1, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (032) 291-78-51.
Матерiали та методи
Добовi енерговитрати 1247 вихованщв учи-лища-iHTepHaTy ф1зично! культури (812 хлопцiв i 435 дiвчат) — представникiв 14 видiв спорту вжом 12—17 poKiB визначали розрахунковим методом за рекомендацiями ФАО/ВООЗ [6]. За показниками маси тша W (кг) i зросту Н (м) учня, вимiряними за-гальноприйнятими антропометричними методами, i рiвняннями 17,5W + 651, або 16,6W + 77H + 572 для хлопщв i 12,2W + 746 або 7,4W + 482H + 217 для дiвчат за допомогою програми Microsoft Excel визначали добовий основний обмш i його величину за годину (basal metabolic rate — BMR). Сума добутюв BMR на MET i тривалють рiзних ввддв дiяльностi впродовж доби з доданими енерговитратами на рiст (1,9 ккал/кг маси тiла у 12—15 роюв, 0,95 ккал/кг у 15 роюв i 0,47 ккал/кг у 16—17 роюв) дорiвнювала добовим енерговитратам учня. Значення енергови-трат на рют, МЕТ сну, дiяльностi низько! та пом1р-но! активностi обрано за рекомендациями [6], МЕТ у рiзних видах спорту — за компевддумами ф1зично! активностi молодi, розробленими Американською асоцiацieю з дослiдження ожирiння дггей [9], Ав-стралiйським статистичним бюро [10] i K. Ridley et al. [11]. За розб^жних значень МЕТ певного виду спорту в зазначених джерелах як базове приймалося його хронолопчно найновше значення, що вщпо-вщало помiрнiй iнтенсивностi тренувань. Тривалють рiзних видiв дiяльностi вихованцiв визначали за офщшно затвердженим в yчилищi режимом дня.
Для всiх статево-вжових i статево-вжово-про-фiльних груп вихованщв, сформованих з урахуван-ням принцитв вiкового групування дiтей шкшь-ного вжу (iнтервал в один рж 1з вщхиленнями в о6идв1 сторони у 6 мюящв), за допомогою програми Microsoft Excel розраховували середш добов! енерговитрати М, !х середньоквадратичнi вщхилення ст i похибки m. в1рог1дн1сть р1зниц1 показникiв ощню-вали за критерieм Стьюдента [12].
Результати
Режим перебування вихованцiв в штернап, трансформований за рiвнем активност при вико-наннi р1зних вищв д1яльност1, наведений у табл. 1. До д1яльност1 низько! активностi вщнесено перебування у школ1 (уроки, шдивщуальш i групов1 за-няття, консультацп, щотижневi виховн1 години i загальношкiльнi заходи), самопiдготовкy до занять, оргашзоване дозв1лля в iнтернатi (перегляд кшо-
ф1льм1в, телепередач тощо), триразове приймання 1ж1, вшьний час 1 вщпочинок; пом1рно! активнос-т1 — ранковий 1 веч1рнш туалет, пересування в1д гур-тожитку та щальш до навчального корпусу 1 мюць тренувань, перевдягання до 1 тсля тренувань; висо-ко! активност1 — тренування 1 змагання.
У в1второк, середу 1 п'ятницю за найбшьшо! про-тягом тижня тривалост1 тренувань вихованщв уск в1кових груп (18,75 % часу) д1яльнють низько! та по-м1рно! активност1 скорочувалася (до 38,5 1 6,25 % вщ-повщно), передуам за рахунок перебування у школ1 до 4 уроюв 1 перерв на пересування та перевдягання. З метою виконання вимог навчальних програм учнями 7—11 клас1в кшькють урок1в у понедшок 1 четвер збшь-шувалася до 7—8, чотири уроки проводилися у суботу, через що тривалють д1яльносп низько! активносп ю-тотно, а пом1рно! активносп несуттево (окр1м четверга) збшьшувалася (до 42,7—49 1 9,4—10,4 %), зменшу-вався час тренувань (до 8,3—15,6 %). Шзшший, шж в шш1 дн1, вщбш у суботу (на 1,0 год) 1 пщйом у недшю (на 1,25 год) призводив до скорочення сну у суботу 1 подовження його у недшю за протилежних зм1н часу активно! даяльносп учн1в у щ дн1. Кожно! друго! су-боти за рахунок скорочення тренувань (на 1,5 год) подовжувався вшьний час 1 вщпочинок. У недшю час тренувань скорочувався до м1н1мального протягом тижня (6,25 %), кожно! друго! недш тренування не проводилися, а вившьнений час вщводився на само-п1дготовку, що суттево не впливало на сшввщношен-ня низько! та пом1рно! активност1 у цей, вшьний вщ шкшьних занять 1 тренувань, вихщний день (табл. 1).
Добовий основний обмш, розрахований за дво-ма р1вняннями, виявився практично тотожним у ви-хованц1в ус1х статево-вжових груп, що п1дтверджуе висновок рекомендацш [6] про дом1нуючий вплив маси тша 1 неютотний вплив зросту на показники основного обмшу. Середш розрахунков1 показники основного обм1ну в1ропдно збшьшувалися з в1ком у 13-16-р1чних хлопц1в, стаб1л1зувалися у 17 рок1в 1 становили близько 1400—1500 ккал у 12—13 роюв, 1600-1700 ккал — у 14-15 роюв 1 1800-1900 ккал — у 16-17 роюв, збшьшуючись щороку приблизно на 100 ккал. Основний обмш д1вчат, в1ропдно нижчий, н1ж у хлопц1в, через меншу масу т1ла [13], в1ропдно зб1льшувався у 13-14 рок1в, надал1 стаб1л1зувався 1 становив близько 1300-1400 ккал у 12-13 роюв 1 1400 ккал у 14-17 роюв (табл. 2), що узгоджуеться з динамжою маси т1ла обстежуваного контингенту [13]. При цьому середньор1чш прирости основного
Таблиця 1. ТривалСть р/зних видв д 'яльност учн1в (год) за ступенем ф'зичноi активносп впродовж тижня i вщповщн1 /м метабол'чш екв'таленти дяльност! (МЕТ)
Актившсть Дш тижня МЕТ, хлопц/ дiвчата [дже-рело]
Понедшок BiBTopoK, середа, п'ятниця Четвер Субота Недшя
1 II I II
Сон 8,75 8,75 8,75 7,75 7,75 10 10 1 [6]
Низька 10,75 9,25 10,75 10,25 11,75 10,25 11,75 1,6/1,5 [6]
noMipHa 2,5 1,5 1,5 2,25 2,25 2,25 2,25 2,5/2,2 [6]
Висока (тренування) 2 4,5 3 3,75 2,25 1,5 - За видом спорту [9-11]
обмшу хлопцiв збiльшувалися у 13—15 роюв (вiд 75 до 120 ккал) i зменшувалися у 16—17 роюв (до 80 i 40 ккал), у дiвчат зменшувалися вiд максимального рiвня у 13 роюв (60 ккал) до незначного у 14—17 роюв (10—30 ккал), що узгоджуеться з особливос-тями пубертатного перюду у хлопцiв i дiвчат [14]. Вiрогiдно вищим за середш показники вихованцiв вiдповiдних статево-вiкових груп видався осно-вний обмiн 14-17^чних ватерполiстiв, 15-рiчних гребцiв (на 90—125 ккал), 13-17^чних гандбо-лiсток i 14—16-рiчних саночниць (на 40—80 ккал) з бшьшою масою тша, нижчим — 13-рiчних футбо-лiстiв, 14^чних борцiв, 15—16-рiчних п'ятиборцiв,
13—15-рiчних пмнасток, 13—14-рiчних борчинь i
14-рiчних п'ятиборок (на 50—100 ккал) з меншою масою тша. Основний обмiн 13-16^чних футбо-лiстiв, 14- i 16^чних ватерполiстiв, 15-рiчних ве-лосипедистiв, борщв i фехтувальникiв, 16-рiчних п'ятиборцiв, 15-16^чних гiмнасток, 14-рiчних борчинь вiрогiдно перевищував показники молод-ших спортсменiв. У дiвчат, окрiм 13-рiчних, вiн був ютотно нижчим, н1ж у хлопщв однакових спортив-них профiлiв (серед 12^чних такi вiдсутнi). Порiв-няно з вихованцями вiдповiдних статево-вiкових груп максимальш прирости основного обмiну були вищими у 14-рiчних легкоатлетiв i ватерполiстiв (на 180 i 150 ккал), 15^чних боксерiв i п'ятиборщв (на 210 i 150 ккал), 13^чних гандболiсток (на 80 ккал) або змщувалися на пiзнiший вж у борцiв, гребцiв i саночниюв (16 рокiв), борчинь (14 роюв), гребчинь i п'ятиборок (15 роюв), що зумовлено особливостя-ми динамжи маси тша цих спортсменiв.
У дш, вiльнi вiд тренувань, середш розрахун-ковi показники добових енерговитрат вiрогiдно збiльшувалися з вiком у 13-16^чних хлопцiв, становили близько 2100—2300 ккал у 12—13 роюв, 2400-2600 ккал — у 14-15 роюв, 2600-2700 ккал — у 16-17 роюв i незалежно вiд вжу та спортивного профшю перевищували основний обмш в 1,45-1,5 раза (р < 0,001). Енерговитрати дiвчат у щ днi були вiрогiдно меншими, н1ж у хлопцiв, унаслiдок ниж-чих показникiв основного обмiну i МЕТ (1,6 i 2,5 —
у хлопщв, 1,5 i 2,2 — у дiвчат при низькш i помiрнiй активностi [6]), збшьшувалися з вiком лише у 13-14 роюв, надалi стабiлiзувалися, становили близько 1900-2000 ккал у 12-13 роюв i 2000 ккал у 14-17 роюв (табл. 3) i перевищували основний обмш в 1,38-1,43 раза (р < 0,001). При цьому середньорiч-ш прирости енерговитрат хлопщв збшьшувалися у 13-14 роюв (вщ 115 до 180 ккал) i зменшувалися у 15-17 роюв (вщ 120 до 50 ккал), у дiвчат зменшувалися вiд максимального рiвня у 13 рокiв (100 ккал), майже наполовину у 14 роюв i надалi були незнач-ними. Енерговитрати спортсменiв вищезгаданих статево-вжово-профшьних груп з бiльшим основ-ним обмшом видалися вiрогiдно вищими за середш показники вихованщв вiдповiдних статево-вжових груп (на 140-190 ккал у хлопщв i 60-130 ккал у да-вчат), спортсменiв з меншим обмiном — нижчими (на 70-160 ккал). Енерговитрати 13-16^чних фут-болюпв, 14-рiчних ватерполiстiв i борчинь вiрогiдно перевищували показники молодших спортсменiв. Енерговитрати 14-17^чних дiвчат ус1х спортивних профшв, 13-рiчних гребчинь i борчинь були ютотно нижчими, н1ж у хлопщв вщповщних профiлiв. По-рiвняно з вихованцями вщповщних статево-вжових групах максимальш прирости енерговитрат видалися вищими у 14^чних легкоатлепв i ватерполюпв (на 280 i 240 ккал), 15^чних боксерiв i п'ятиборцiв (на 270 i 180 ккал), 13^чних гандболiсток (на 120 ккал) або припадали на шзшший вiк у велосипедиста, гребщв, саночникiв (16 роюв), фехтуваль-никiв (17 роюв) i п'ятиборок (15 рокiв), що зумовлено особливостями динамжи основного обмшу цих спортсмешв.
У дш з мiнiмальною тривалiстю тренувань серед-нi розрахунковi показники добових енерговитрат вь рогiдно збiльшувалися з вжом у 13—16-рiчних хлоп-цiв, у дш з максимальною гх тривалютю — у хлопцiв усiх вжових груп, становили близько 2500-2700 i 3300-3500 ккал у 12-13 рокiв, 2800-3000 i 36003800 ккал — у 14-15 роюв, 3100 i 3900-4000 ккал — у 16-17 роюв i перевищували основний обмш в 1,68-1,76 i 2,15-2,32 раза у вщповщш днi (р < 0,001).
Таблиця 2. Середш показники основного обмшу (М ± т, ккал/добу) вихованц/в залежно вд стат'1,
в¡ку та обраного виду спорту
Вт, роки Хлопщ Дiвчата
Разом Водне поло Футбол Разом Гандбол Гiмнастика
N М ± т N М ± т N М ± т N М ± т N М ± т N М ± т
12 29 1438 ± 203 6 1523 ± 65 22 1409 ±16 12 1302 ± 23 6 1346 ± 49 3 1217±47
13 115 1513 ± 161 3 24 1596 ± 44 70 1468 ± 141' 2 58 1366 ± 121 22 1427 ±182 7 1268 ± 292
14 177 1628 ± 151 3 32 1749 ± 381' 2 75 1594 ±161 96 1396 ± 91 24 1468 ±152 9 1303 ± 212
15 197 1745 ± 131' 3 26 1839 ± 332 63 1736±171 115 1411 ± 7 17 1494 ±172 13 1356±1312
16 173 1825 ± 131' 3 18 1941 ± 351' 2 46 1828 ±171 94 1431± 71 12 1514 ± 252 8 1399 ±161
17 121 1861±163 12 1985 ± 522 29 1858 ± 20 60 1440 ± 9 4 1494 ± 262 3 1398 ± 37
Примтки: тут i в табл. 3: р1зниця в1ропдна (0,001 > р < 0,05) пор1вняно з показником: 1 — попередньо/ в1ково/ групи;2 — усх вихованщв ц1е/ статево-в1ково1 групи;3 — д1вчат цього в1ку.
Енерговитрати дiвчат, надалi вiрогiдно нижчi, н1ж у хлопцiв, збiльшувалися з вжом у 13—14 рокiв, стабь лiзувалися у старших групах, становили за вщповщ-но! тривалостi тренувань близько 2100—2200 i 2700— 2800 ккал у 12-13 рокiв, 2300 i 2900 ккал - у 14-17 роюв (табл. 4, 5) i перевищували основний обмiн в 1,59-1,65 i 2,03-2,11 раза (р < 0,001). При цьому за мтмально! тривалостi тренувань середньорiч-нi прирости енерговитрат хлопщв збшьшувалися у 13-14 роюв (вщ 135 до 165 ккал), за максимально! !х тривалост — у 13-15 рокiв (вщ 120 до 210 ккал) i зменшувалися у старших групах (вщ 140-150 до 50-60 ккал), у дiвчат не вiдрiзнялися вщ прироспв у днi, вiльнi вiд тренувань.
За мшмально! та максимально! тривалост тренувань енерговитрати легкоатлетiв уск вiкових груп (МЕТ при помiрнiй iнтенсивностi тренувань неза-лежно вщ статi становить 7,0 [9-11]) перевищували 1х основний обмiн в 1,79-1,84 i 2,56-2,61 раза, гребцiв (МЕТ 7,0) — в 1,79-1,84 i 2,47-2,52 раза, футболю-тiв (МЕТ 6,6) — в 1,76-1,81 i 2,39-2,44 раза, борцiв (МЕТ 4,0) — в 1,60-1,65 i 1,90-1,95 раза, стрiльцiв (МЕТ 2,5) — в 1,51-1,56 i 1,62-1,67 раза, гребчинь i легкоатлеток — в 1,72-1,77 i 2,41-2,46 раза, гандбо-лiсток (МЕТ 5,7) — в 1,64-1,69 i 2,17-2,22 раза, бор-чинь i гiмнасток (МЕТ 4,0) — в 1,53-1,59 i 1,85-1,90 раза. Залежно вiд тривалостi тренувань вiрогiдно вищими за середнi показники вихованщв вщповщ-них статево-вiкових груп видалися енерговитрати спортсменiв з бшьшим МЕТ (гребцiв усiх вiкових груп на 350-650 i 800-1050 ккал, 14—17^чних лег-коатлетiв — на 200-300 i 500-850 ккал, гребчинь i легкоатлеток — на 150-300 i 500-650 ккал), ниж-чими — спортсмешв з меншим МЕТ (15—17^чних стрiльцiв, 14—16-рiчних борцiв, пмнасток i борчинь уск вiкових груп на 100-300 ккал при мшмальнш тривалост тренувань, стрiльцiв, борцiв, борчинь i гiмнасток усiх вiкових груп — на 700-1000, 550-600 i 300-450 ккал вщповщно при максимальнш !х трива-лостi). За мшмально! тривалостi тренувань енерговитрати вiрогiдно перевищували показники молод-ших спортсмешв у 13—16^чних футболiстiв, 14- i 16-рiчних ватерполiстiв, 15-рiчних борцiв, велоси-
педиста i фехтувальникiв, 14-рiчних гандболюток i борчинь, за максимально! 1х тривалостi — у спортсмешв перелiчених профiлiв, зокрема футболiстiв уск вiкових груп, 15—16-рiчних велосипедистiв, 15—17^чних фехтувальникiв, 13—14-рiчних ганд-болiсток, а також у 14^чних легкоатлетiв, 15^ч-них боксерiв, 16-рiчних п'ятиборцiв i гiмнасток. Енерговитрати 14—17-рiчних дiвчат уск спортивних профiлiв, 13-рiчних гребчинь i борчинь були iстотно нижчими, н1ж у хлопцiв вiдповiдних профiлiв. Мак-симальнi прирости енерговитрат також залежали вiд тривалостi тренувань i виявилися вищими, н1ж у вихованщв вiдповiдних статево-вiкових груп, у 14^ч-них легкоатлетiв (340 i 480 ккал), ватерполюпв (260 i 310 ккал) i футболiстiв (230 i 310 ккал), 15-рiчних боксерiв (320 i 410 ккал) i п'ятиборщв (230 i 310 ккал), 13^чних гандболiсток (150 i 190 ккал) або припадали на шзшший вж у гребцiв i саночникiв (16 роюв), фехтувальникiв (17 рокiв) i п'ятиборок (15 рокiв).
Обговорення
За розрахунковими ощнками формування добо-вих енерговитрат юних спортсменiв — вихованщв училища-штернату фiзично! культури, зумовлене режимом навчально-тренувального процесу, вщ-буваеться за трьома принципово вщмшними варь антами. За першим варiантом режиму у вихщш днi, вiльнi вщ шкшьних занять i тренувань, юнi спортс-мени рiзного вiку витрачають енерпю переважно на дiяльнiсть низько! активносп (52,3-53,9 i 51,4— 53,4 % добових енерговитрат хлопцiв i дiвчат вщпо-вiдно) i пщ час сну (27,9—28,7 i 29,2—30,3 %), значно менше — на дiяльнiсть помiрно! активностi (15,6— 16,2 i 14,4—15,0 %), зовам мало — на процеси росту (1,2—4,3 i 1,3—5,0 %). Дiяльнiсть високо! активностi у цi дш вщсутня. За другим варiантом режиму у вихщш дш з мшмальною протягом тижня тривалiстю тренувань (1,5 год) суттево зменшуються енерговитрати спортсмешв на д1яльнють низько! активност (38,9-40,7 %), незначно — на сон (23,7-24,8 i 25,326,2 %), дiяльнiсть помiрно! активносп (13,3—14,0 i 12,5-12,9 %) i процеси росту (1,0-3,8 i 1,1-4,3 %),
Таблиця 3. Середн показники добових енерговитрат (М ± т, ккал) вихованщв у дш, в1льн1 в'щ тренувань, залежно в'щ стат'1, в¡ку та обраного виду спорту
Вiк, роки Хлопщ Дiвчата
Разом Водне поло Футбол Разом Гандбол Гiмнастика
N М ± m N М ± m N М ± m N М ± т N М ± т N М ± т
12 29 2148 ± 303 6 2278±101 22 2103 ± 25 12 1850 ± 43 6 1916 ± 75 3 1718 ± 72
13 115 2263 ± 251' 3 24 2392 ± 67 70 2194 ± 221' 2 58 1946 ± 191 22 2039 ± 272 7 1795 ± 432
14 177 2440±2313 32 2629 ± 581' 2 75 2388 ± 251 96 1994 ± 131 24 2102 ± 222 9 1848 ± 322
15 197 2562 ± 201' 3 26 2703 ± 492 63 2549 ± 251 115 1966 ±10 17 2085 ± 252 13 1844 ±192
16 173 2649 ± 191' 3 18 2819 ± 522 46 2654 ± 241 94 1969 ±10 12 2084 ± 352 8 1923 ± 22
17 121 2702 ± 233 12 2883 ± 772 29 2698 ± 29 60 1981±12 4 2056 ± 37 3 1922 ± 51
Таблиця 4. Середш показники добових енерговитрат (М ± т, ккал) вихованщв за найменшо/ тривалост тренувань (1,5 год) залежно вд стат'1, в¡ку та обраного виду спорту
Вт, роки N М ± т N М ± т N М ± т N М ± т N М ± т N М ± т
Хлопц
Разом Веслування Легка атлетика Футбол Кул. стрiльба Боротьба
12 29 2523 ± 283 - - - - 22 2543 ± 23 - - - -
13 115 2658±2313 3 3294 ± 2362' 3 4 2786 ±162 70 2653 ± 201 2 2559 ± 218 7 2520 ± 1833
14 177 2822 ± 2113 4 3290 ± 1522' 3 6 3125 ± 972' 3 75 2886 ± 231 2 9 2683 ±108 29 2514 ± 572, 3
15 197 2971±1913 7 3378 ± 622' 3 10 3187 ± 572' 3 63 3091 ± 241, 2 12 2733 ± 762 30 2697 ± 661-3
16 173 3075 ± 181' 3 5 3549 ± 1222' 3 11 3258 ± 362' 3 46 3225 ± 231 г 15 2773±572 21 2836 ± 802, 3
17 121 3129 ± 223 5 3458 ± 1032' 3 6 3319 ± 562' 3 29 3278 ± 272 4 2843 ± 782 13 2906 ± 1233
Дiвчата
Разом Веслування Легка атлетика Гандбол Боротьба Гiмнастика
12 12 2146 ± 42 - - 1 2376 6 2269 ± 70 2 2015 ± 332 3 1909 ± 672
13 58 2244 ±181 3 2507 ± 512 2 2497 ± 292 22 2414 ± 262 13 2045 ± 242 7 1994 ± 412
14 96 2299 ±131 8 2470 ± 302 7 2444 ± 382 24 2487 ± 211 2 24 2153 ± 221, 2 9 2051± 302
15 115 2281±10 10 2483 ± 202 16 2437 ± 262 17 2476 ± 232 30 2151±182 13 2096 ±172
16 94 2280 ± 9 7 2457 ± 232 12 2465 ± 292 12 2482 ± 322 20 2156 ±182 8 2142 ± 212
17 60 2294 ±11 5 2460 ± 382 8 2496 ± 462 4 2447 ± 352 13 2176 ± 232 3 2140 ± 482
Примтки: тут i в табл. 5: р'зниця в1рогщна (0,001 > р < 0,05) пор1вняно з показником: 1 — попередньо/ в1ково/ групи;2 — усх вихованц1в ц1е/ статево-в1ково1 групи;3 — д1вчат цього в1ку i спортивного профлю. Таблиця 5. Середш показники добових енерговитрат (М ± т, ккал) вихованщв за найбтьшо/ тривалост тренувань (4,5 год) залежно в'щ стат'1, в¡ку та обраного виду спорту
Вт, роки N М ± т N М ± т N М ± т N М ± т N М ± т N М ± т
Хлопц
Разом Веслування Легка атлетика Футбол Кул. стршьба Боротьба
12 29 3340 ± 243 - - - - - 3428 ± 20 - - - -
13 115 3458 ± 201' 3 3 4509 ± 2032' 3 4 3959 ±140 2 3576 ± 181 2 7 2984 ± 1582, 3 2 2750 ± 1882
14 177 3595 ± 181' 3 4 4503 ± 1312' 3 6 4437 ± 841-3 9 3887 ± 201 2 29 2977 ± 502, 3 9 2882 ± 942
15 197 3803±1613 7 4646 ± 532' 3 10 4548 ± 492, 3 12 4181 ± 201, 2 30 3203 ± 571-3 12 2940 ± 652
16 173 3944±1513 5 4894 ± 1042' 3 11 4665 ± 312, 3 15 4374 ± 191, 2 21 3373 ± 682, 3 15 2986 ± 492
17 121 4001 ± 181' 3 5 4768 ± 882' 3 6 4751 ± 472, 3 4 4445 ± 231, 2 13 3456 ± 1052, 3 4 3061± 672
Дiвчата
Разом Веслування Легка атлетика Гандбол Боротьба Пмнастика
12 12 2743 ± 37 - - 1 3306 6 2982 ± 612 2 2420 ± 292 3 2294 ± 582
13 58 2845 ±161 3 3485 ± 452 2 3473 ± 252 22 3170 ± 231, 2 13 2455 ± 262 7 2394 ± 362
14 96 2916 ±111 8 3435 ± 272 7 3400 ± 332 24 3265 ± 191, 2 24 2582 ±1912 9 2464 ± 262
15 115 2917 ± 8 10 3471±182 16 3408 ± 222 17 3266 ± 202 30 2589 ±152 13 2526 ±152
16 94 2907 ± 8 7 3444 ± 202 12 3458 ± 252 12 3284 ± 282 20 2601±162 8 2584 ± 181, 2
17 60 2926 ± 9 5 3449 ± 322 8 3501± 402 4 3237 ± 302 13 2627 ± 202 3 2582 ± 412
натомють 19,5—20,6 i 18,9—19,6 % енергГ! витрача-еться на тренування. За трепм BapiaHTOM режиму у будш днi тpичi на тиждень енерговитрати на тренування збшьшуються бшьш н1ж удвiчi (45,6—48,5 i 47,1—49,1 %) за рахунок штатного зменшення енерговитрат на дiяльнiсть низько! aктивностi (26,6— 28,5 i 25,6-27,8 %), сон (15,7-16,9 i 16,2-17,5 %), помipну активнють (6,7-7,2 i 6,1-6,6 %) при майже незмшних енерговитратах на piст (0,8-2,9 i 0,93,4 %). Збiжнi сшввщношення влaстивi хлопцям i дiвчaтaм уах спортивних пpофiлiв.
Добовi енерговитрати юних споpтсменiв у вихщ-нi, вшьш вщ тренувань, днi тiсно пов'язаш з осно-вним обмiном, який пеpедусiм залежить вщ маси тша, i зазвичай вищi у хлопщв, н1ж у дiвчaт (окpiм 13^чних з практично тотожними сеpеднiми показ-никами маси тша [13]), спортсмешв деяких профь лiв з бшьшою масою тша та збшьшуються з вжом у 13-16^чних хлопцiв i лише у 13-14^чних дiвчaт, стабшзуючись у старших вiкових групах, що узго-джуеться з динaмiкою маси тша обстежуваного контингенту [13] i особливостями пубертатного перюду у хлопщв i дiвчaт [14]. Пщтвердженням цьому служить вщповщна динамжа сеpедньоpiчних пpиpостiв енерговитрат. Добовi енерговитрати у щ днi пере-вищують основний обмiн в 1,45-1,50 раза у хлопщв i 1,38-1,43 раза у дiвчaт, що пщтверджуе висновок рекомендацш [6] про визначальну роль основного обмшу у формуванш добових енерговитрат дгтей, якi спортом не займаються.
Добовi енерговитрати хлопцiв у дш, вiльнi вiд тренувань, зростають в середньому вiд 2100 ккал у 12 роюв до 2700 ккал у 17 роюв, дiвчaт вщповщного вiку — вiд 1900 до 2000 ккал i зазвичай нижч^ особливо у дiвчaт, за норми фiзiологiчних потреб дитя-чого населення Украши (2400 i 2700 ккал для хлопщв i 2300 i 2400 ккал для дiвчaт вжом 11-13 i 14-17 роюв вщповщно [5]). Лише енерговитрати 17^ч-них хлопцiв вщповщають нормам. Енерговитрати споpтсменiв деяких профшв з бшьшою масою тша у дш, вшьш вщ тренувань, зокрема 16-17^чних вaтеpполiстiв (2800-2900 ккал), вищi за норми, 12—14-piчних гiмнaсток з найнижчою серед вихо-вaнцiв масою тша значно вщстають вiд норм. При цьому слщ пiдкpеслити, що згадаш норми оpiен-товaнi на pобочi днi i не передбачають можливого зменшення енерговитрат дiтей у вихвдш днi.
Добовi енерговитрати юних спортсмешв у дш тренувань, нaдaлi пов'язaнi з масою тiлa i основним обмшом, iстотно зростають зi збшьшенням трива-лостi тренувань i величини МЕТ в обраному вищ спорту. За мтмально! та максимально! тривалост тренувань (1,5 i 4,5 год), визначено! офiцiйно за-твердженим режимом роботи училища, добовi енерговитрати перевищують основний обмiн вщповщно в 1,68-1,76 i 2,15-2,32 раза у хлопщв, 1,59-1,65 i 2,03-2,11 раза — у дiвчaт (вищi сшввщношення влaстивi молодшим, нижчi — старшим вжовим гру-пам спортсмешв унаслщок зменшення вiд 15 роюв енерговитрат на piст). За мтмально! та максималь-
но! тpивaлостi i помipноï iнтенсивностi тренувань добовi енерговитрати представниюв високоенерге-тичних, високоактивних ввддв спорту (зокрема, вес-лування, легко! атлетики, футболу з МЕТ у межах 6,0-8,0) перевищують основний обмш в 1,72-1,84 i 2,39-2,61 раза, помipно активних вищв (гандболу, боротьби, пмнастики з МЕТ у межах 4,0-6,0) — в 1,53-1,69 i 1,90-2,22 раза, низькоактивних ввддв (кульово! стршьби i стpiльби з лука з МЕТ < 4,0) — в 1,51-1,56 1,85-1,90 раза. Розраховаш сшввщно-шення можна вважати середньодобовими зважени-ми МЕТсд для вихованщв спортивних iнтеpнaтiв, що дозволяють оpiентовно визначати добовi енерговитрати юних спортсмешв, помноживши '!х основний обмш на величину МЕТ .
сд
Встановлеш особливосп формування добових енерговитрат юних спортсмешв дозволили сформу-лювати концепщю визначення фiзiологiчних потреб в енергИ виховaнцiв шкiл-iнтеpнaтiв спортивного пpофiлю як першооснови для розроблення норм '!х харчування. Концепц1я Грунтуеться на визначенш базових енерговитрат на сон, рют i повсякденну да-яльнiсть низько'! та помipноï aктивностi та подаль-шому додaвaннi до них енерговитрат на спортивну д1яльнють. Бaзовi енерговитрати е бшьш прогно-зованими завдяки чiтко окресленому режиму в ш-теpнaтi та вiдносно сталими: будучи залежними вщ величини основного обмшу, пов'язаного з масою тша, i часу, вшьного вщ тренувань, не зазнають зна-чних змiн за ютотних коливань маси тша, властивих обстежуваному контингенту [13], i зменшуються вщ 2200-2700 ккал у хлопщв i 1850-2000 ккал у да-вчат piзного вiку у дш без тренувань до 2000-2500 i 1700-1850 ккал вщповщно у дш з мтмальною тpивaлiстю тренувань i 1700-2150 i 1500-1600 ккал у дш з максимальною к тривалютю. Показники базових енерговитрат видаються достатньо надшними (принаймш не заниженими, як здаеться на перший погляд, особливо у дiвчaт), оскшьки сучасш МЕТ повсякденно! дiяльностi юнацтва [9-11] дещо ниж-чi за встановлеш рекомендац1ями [6]. Однак енерговитрати на спортивну дiяльнiсть бiльш лабшьш i значно зростають зi збшьшенням тpивaлостi тренувань i piвня фiзичних навантажень у piзних, особливо високоенергетичних, видах спорту.
З урахуванням вищевикладеного обГpунтовaнi норми фiзiологiчних потреб в енергГ! юних спортсмешв залежно вщ стап, вiку, обраного виду спорту та тривалосп тренувань (табл. 6). Уперше потреби в енергГ! юних спортсмешв piзних пpофiлiв дифе-pенцiйовaнi за piвнем фiзичних навантажень у рГз-них видах спорту на основi наведених у спецiaльних компендiумaх величин МЕТ для юнацтва [9-11] за найбшьш поширено! помipноï iнтенсивностi тренувань. Такий пщхщ дозволяе спортивному лжарю спшьно з тренером тсля обрання вiдповiдного зна-чення МЕТ визначати енерговитрати спортсмена будь-якого профшю (Гз наявних у компендiумaх) при бшьшш або меншiй за помipну iнтенсивностi тренувань. Наприклад, енергопотреби легкоатлета,
як1 вщповщають МЕТ 7,0 при помiрному режимi тренувань (визначають методом штерполяци потреб, що вiдповiдають МЕТ 6,0 i 8,0), при посиле-ному режимi тренувань перед змаганнями вГдпо-вГдатимуть МЕТ 8,0, п1д час змагань — МЕТ 10,0 i бiльше. Потреби в енергГ! встановленi для усеред-нено! тривалост1 тренувань в iнтернатi за ш1сть днiв (у понедiлок — суботу в середньому 3,58 год без урахування нерегулярних коротких тренувань у недГлю). При змш режиму в штернап або iнших режимах тренувань у навчальних закладах спортивно! профшзаци застосовуються поправки на трива-лють тренувань, меншу чи бГльшу за усереднену гх тривалiсть (у ккал/год тренувань). За введення поправки на двогодинне скорочення тренувань практично вiдтворюються величини енерговитрат, вста-новлеш при мiнiмальнiй 1,5-годиннiй тривалостi тренувань, за поправки на 3,5-годинне скорочення тренувань — енерговитрати вихiдного дня, вГльного в1д тренувань, що свщчить про надiйнiсть визначе-них потреб в енергГ! юних спортсменiв. З огляду на особливостi вжово! динамжи енерговитрат потреби в енергГ! хлопщв диференцiйованi з iнтервалом в один рж, дiвчат — для вжових груп 12 i 13—17 ро-кiв. При значних вiдхиленнях фактично! маси тiла спортсменiв в1д Г! середнiх статево-вiкових показни-кiв обстежуваного контингенту, на якi розрахованi потреби в енергп, також застосовуються вщповщш поправки (у ккал/кг маси тГла).
Надшнють розрахованих потреб в енергп юних спортсмешв пГдтверджуе збiжнiсть енергопотреб представникiв низькоенергетичних видiв спорту з МЕТ 2,5 (вщповщае помiрнiй активносп хлопцiв, як1 спортом активно не займаються) з енергопотребами дитячого населення УкраГни [5]. Будучи безальтернативною основою для визначення потреб в основних нутрieнтах ! розроблення норм харчування юних спортсмешв, норми ф1зюлогГчних потреб в енерги дозволяють оц1нити енергетичну ц1нн1сть добових рацiонiв харчування вихованцiв iнтернату, що роз-глядаеться нами як предмет подальших дослГджень.
Висновки
1. до6ов1 енерговитрати юних спортсмешв-хлопц1в зазвичай вищ1, н1ж у дiвчат, ! збГльшуються у 13—16 рок1в, у д!вчат — у 13—14 роюв.
2. до6ов1 енерговитрати юних спортсмешв за-лежать в1д iнтенсивностi та тривалосп тренувань, вищ1 у гребшв легкоатлетiв, фут6ол1ст1в i нижч1 у стрГльшв i лучник1в.
3. ОбГрунтоваш норми ф1з1олог1чн1 потреби в енергГ! юних спортсмешв залежно в1д стай, в1ку, р1вня ф1зичних навантажень у ргзних видах спорту г тривалост! тренувань.
Конфлiкт штерес1в. Автори заявляють про вГдсут-н1сть будь-якого конфлжту 1нтерес1в при п1дготовц1 дано! статтГ
Таблиця 6. Ф1з1олопчн1 потреби в енерги (ккал/добу) юних спортсменiв залежно вд стат'1, вку i виду спорту (за величиною МЕТ) при середшй мас тла i всередненй за тиждень тривалост тренувань ('¡з поправками при в'1дхиленнях вД середнх параметр'в)
МЕТ Хлопщ, роки Дiвчата, роки Поправки (ккал/год) при тривалост тренувань, меншш/ бтьшш за середню (3,58 год)
12-13 14-15 16-17 12 13-17
Хлопщ Дiвчата
2,5 24002500 27002800 29003000 2100 2200 -75/+25-+50 -75/ 0-+25
4,0 27002800 31003200 33003400 2400 2500 -150--200/ +100-+150 -150/ +100-+150
6,0 31003300 35003700 39004000 2700 2900-3000 -275--350/ +250-+300 -250--300/ +300
8,0 35003700 40004300 44004500 3100 3300-3400 -400--500/ +350-+450 -350--400/ +300
10,0 40004200 45004800 50005100 3500 3700-3800 -550--700/ +450-+550 -500/ +400-+500
Середня маса тша, кг 45-49 56-63 67-69 43 49-52(13-14) 54-57 (15-17)
Поправки (ккал/кг) при мас тша, мен-шш/бтьшш за середню, i вщ-повщному МЕТ 2,5 ± 29 ± 20
4,0 ± 33 ± 23
6,0 ± 38 ± 26
8,0 ± 43 ± 30
10,0 ± 48 ± 33
Примтки: менш1 значення потреб в енерги та маси тла вдповдають молодшому в1ков1 у колонц'1, менш1 значення поправок на тривалсть тренувань — в1ков1 12-14 роюв для хлопцв i 12-13 роюв для д'вчат, б'тьш! значення цих параметр'т — старшому вiковi. Величини МЕТ при рiзнiй нтенсивност тренувань: веслування — 3,0-7,0-12,0; легка атлетика — 6,0-7,0-8,0; футбол — 5,7-6,6-8,4; велоспорт — 4,76,2-7,8; п'ятиборство — 6,2; фехтування — 6,0; гандбол — 5,7; санний спорт — 5,3; бокс — 5,0; бороть-ба — 4,0; пмнастика, водне поло — 3,0-4,0-5,0; стрльба з лука — 3,5; кульова стрльба — 2,5 [9-11].
1нформащя про внесок кожного автора
Пластунова О.Б. — збирання та оброблення ма-терiалiв, аналiз отриманих даних, написання тексту; Няньковський С.Л. — концепцiя i редагування статть
References
1. Kalynychenko IO, Skyba OO. Evaluation of health status of children engaged in different kinds of sports in the system of child-youth sporting schools (on example of Sumy region). Dosagnenna biologii ta medicini. 2014;(23):34-37 (in Ukrainian).
2. Hayashi M, Hamu Y Hashimoto Y. A guidebook for volleyball-related health problems using Manga and educational activities for injury prevention. British Journal of Sports Medicine. 2011 ;(45):548. doi: 10.1136/bjsm.2011.084558.42.
3. Nyankovskyy SL, Plastunova OB. Health status of young athletes - pupils of the school of physical culture. Zdorov'e rebenka. 2017; 12(7): 780- 787. doi: 10.22141/2224-0551.12.7.2017.116183. (in Ukrainian).
4. Cabinet of Ministers of Ukraine. Resolution № 1591 dated November 22, 2004. On the approval of Dietary norms in educational and children's recreation institutions. Available from: http://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1591-2004-%D0%BF. Accessed: November 22, 2004. (in Ukrainian).
5. Ministry of Health of Ukraine. Order № 1073 dated September 03, 2017. On the approval of Norms of the physiological requirements of the population of Ukraine in essential food substances and energy. Available from: http://zakon.rada.gov. ua/laws/show/z1206-17. Accessed: September 03, 2017. (in Ukrainian).
6. Energy and protein requirements. Report of a joint FAO/ WHO/UNU Expert Consultation. World Health Organ Tech Rep Ser. 1985;724:1-206.
7. Ainsworth BE, Haskell WL, Herrmann SD, et al. 2011 Compendium of Physical Activities: a second update of codes and MET values. Med Sci Sports Exerc. 2011 Aug;43(8):1575-81. doi: 10.1249/ MSS.0b013e31821ece12.
8. Polka NS, Kalynychenko IO, Gozak SV, Stankevych TV. Vykorystannja metabolichnogo ekvivalentu v ocinci rivnja ruhovoi' aktyvnosti ditej shkil'nogo viku: Metodychni rekomendacii' 09.11/62.11 [Use of metabolic equivalent in assessing the level of motor activity of school-age children. Guidelines 09.11/62.11]. Kyiv; 2011. 15 p. (in Ukrainian).
9. Butte NF, Watson KB, Ridley K, et al. A youth compendium of physical activities: activity codes and metabolic intensities. doi: 10.1249/ MSS.0000000000001430. Available from: https://www.nccor.org/tools-youthcompendium/. Accessed: September 21, 2017.
10. Australian Bureau of Statistics. 4363.0.55.001 - Australian Health Survey: Users' Guide, 2011-13. Appendix 7: Classification of child physical activity. Available from: http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@. nsf/Lookup/4363.0.55.001Appendix702011-13. Accessed: June 19, 2013.
11. Ridley K, Ainsworth BE, Olds TS. Development of a compendium of energy expenditures for youth. Int J Behav Nutr Phys Act. 2008 Sep 10;5:45. doi: 10.1186/1479-5868-5-45.
12. Antomonov Mlu. Matematicheskaia obrabotka i analiz mediko-biologicheskikh dannykh [Mathematical processing and analysis of biomedical data]. Kyiv: UVMA; 2006. 558 p. (in Russian).
13. Nyankovskyy SL, Plastunova OB. Physical development of young athletes - students of physical training schools. Zdorov'e rebenka. 2018;13(3):248-255. doi: 10.22141/2224-0551.13.3.2018.132904. (in Ukrainian).
14. Maidannyk VG, Burlaj VG, Gnatejko OZ, Duka RD, Nechyta-jlo YuM, Hajtovych MV, authors. Maidannyk VG, editor. Propedevtychna pediatrija [Propaedeutic pediatrics]. Vinnitsa: Nova Knyha; 2018. 880 p. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 10.09.2018 ■
Пластунова О.Б., Няньковский С.Л.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Расчетные оценки суточных энерготрат как основа для обоснования норм питания юных
спортсменов
Резюме. Актуальность. Особенности суточных энерготрат как показателя уровня нагрузок и основы для научного обоснования норм питания юных спортсменов — воспитанников училищ физической культуры остаются недостаточно изученными. Цель исследования: определить суточные энерготраты в зависимости от пола, возраста, выбранного вида спорта, продолжительности тренировок и обосновать нормы физиологических потребностей в энергии юных спортсменов. Материалы и методы. На основе определения массы тела и роста рассчитаны в соответствии с рекомендациями Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН/Всемирной организации здоровья и групп зарубежных экспертов суточные энерготраты 1247 воспитанников училища-интерната фи-
зической культуры (812 мальчиков и 435 девочек) — представителей 14 видов спорта в возрасте 12—17 лет. Результаты. Суточные энерготраты юных спортсменов-мальчиков как правило выше, чем у девочек, и увеличиваются в 13—16 лет, у девочек — в 13—14 лет и зависят от интенсивности и продолжительности тренировок. Выводы. Суточные энерготраты выше у юных гребцов, легкоатлетов, футболистов и ниже у стрелков и лучников. Обоснованы нормы физиологических потребностей в энергии юных спортсменов в зависимости от пола, возраста, уровня физических нагрузок в разных видах спорта и продолжительности тренировок.
Ключевые слова: дети-спортсмены; суточные энерготраты; физиологические потребности в энергии
O.B. Plastunova, S.L. Nyankovskyy
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Calculated estimates of daily energy expenditure as a basis for the substantiation of nutrition standards for young athletes
Abstract. Background. Features of daily energy expenditure as an indicator of the level of loads and the basis for scientific substantiation of nutrition standards for young athletes — students of physical training schools — remains insufficiently studied. The purpose of the study was to determine the daily energy expenditure, depending on gender, age, sport, duration of training and substantiate the norms of physiological energy requirement of young athletes. Materials and methods. Daily energy expenditure of 1247 students of physical training schools (812 boys and 435 girls aged 12—17 years, representatives of 14 sports) was calculated in accordance with the recommendations of the Food and Agriculture Organization/World Health
Organization and groups of foreign experts on the basis of body weight and height. Results. Daily energy expenditure of young boy athletes is generally higher than that of girls, and increases in 13—16 years, in girls — in 13—14 years and depends on the intensity and duration of training. Conclusions. Daily energy expenditure is higher for representatives of rowing, athletics, football and lower in shooters and archers. The norms of physiological energy requirement are substantiated for young athletes depending on gender, age, level of physical activity in different sports and duration of training.
Keywords: child athletes; daily energy expenditure; physiological energy requirement
