CC BY
402004. - 29- 160 с.
4. Мортенс Р. Социальная психология и спорт. - М.: ФиС, 1979. - С. 107-123.
5. Соловьева С. Л. Агрессивность как свойство личности в норме и патологии: Дис. ... д-ра психол. наук. - СПб., 1996. - 600 с.
6. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. -Самара: «БАХРАМ», 2002. - 672с.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
РАННЯ КОРЕКЦІЯ ПСИХОМОТОРИКИ ЕКСКУРСІЙНО-ТУРИСТИЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ І ДЕЛЬФІНОТЕРАПІЄЮ У ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Крет Я.В.
Запорізький національний університет
Анотація. У статті показана особливість корекції психомоторики туристичною діяльністю у дітей з особливими потребами. Унікально апробована методика корекції психомоторики дельфінотерапією. Психокорекційні заняття сприяли розвитку в дітей психомоторних функцій. Вони більш вільно почали виконувати рухи, пов’язані з ізольованими рухами пальців рук. Процес маніпулювання проходив у них у більш розкутій формі, знялася напруга м’язів рук і поліпшилася координація рухів.
Ключові слова: діти з особливими потребами, психомоторика, корекція, рання діагностика.
Аннотация. Крет Я.В. Ранняя коррекция психомоторики экскурсионно-туристической деятельностью и дельфинотерапией у детей с особенными потребностями. В статье показан особенность коррекции психомоторики туристической деятельностью у детей с особенными потребностями. Уникально апробирована методика коррекции психомоторики дельфино-терапией.
Психокоррекционные занятия оказывали содействие развитию у детей психомоторных функций. Они более свободно начали выполнять движения, связанные с изолированными движениями пальцев рук. Процесс манипулирования проходил в более раскованной форме, снялось напряжение мышц рук и улучшилось координация движений.
Ключевые слова: дети с особенными потребностями, психомоторика, коррекция, ранняя диагностика. Annotation. Kret Ya.V. Early correction by psychomotor system of excursion-tourist activity and dolphin therapy at children with the special necessities. In the article is shown feature of correction by psychomotor system tourist activity at children with the special necessities. The method of correction of psychomotor system dolphin therapy is uniquely approved.
Psychological correctional employment assisted development in children of psychomotor functions. They have more freely started to carry out the movements connected to isolated movements of fingers of hands. Process of a manipulation passed in more unchained form, the pressure of muscles of hands was removed and has improved coordination of movements. Keywords: children with the special necessities, psychomotor system, correction, early diagnostics.
Вступ.
У зв’язку з демографічними перетвореннями, які відбуваються в нашій країні, в тому числі й в освіті, розбудовою громадянського суспільства, освіта дітей з особливими освітніми потребами зазнає
помітних змін. За роки незалежності в Україні визначено пріоритети розвитку національної школи, створюється відповідна правова база, здійснюється активне реформування галузі на основі прийнятої Урядом Програми “Освіта. Україна ХХІ століття”.
Державна політика в галузі освіти ґрунтується на таких найважливіших принципах:
1) Національний характер освіти, що означає втілення української національної ідеї. Вона підпорядкована консолідації українського народу в українську політичну націю, яка прагне жити в співдружності з усіма народами і державами світу.
2) Рівність прав громадян на якісну освіту шляхом розробки законодавчої бази ринково орієнтованих реформ. Рівний доступ до якісної освіти реалізується через:
- доступність, безоплатність освіти у державних і комунальних навчальних закладах для дітей з особливими освітніми потребами відповідно до їхнього здоров’я;
- раннє виявлення і діагностику дітей, врахування цих даних у структурі мережі закладів реабілітаційної допомоги, в тому числі й в умовах сім’ї;
- варіативність здобуття базової або повної загальної середньої освіти відповідно до здібностей та індивідуальних можливостей дитини;
- розробку варіативного змісту, форм і методів навчання дітей, включаючи й навчання за індивідуальними програмами. Тобто через забезпечення реальної можливості освітнього вибору кожною дитиною;
- поетапний перехід від усталеної традиційної моделі інтернатного навчання до інклюзивної освіти в загальноосвітньому просторі.
Нові концептуальні підходи в диференційній діагностиці та відповідні методичні процедури запропонували: Н.ГБайкіна [1], Р. Д.Бабенкова [2], Я.В.-Крет [3], І..М.Ляхова [4], РС.Немов [5], О.В.Протопо-пова [6], ГВ.Розанова [7], Л.В.Шапкова [8].
Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.
Формулювання цілей статті.
Мета даної статті - показати особливості ранньої корекції туристичною діяльністю і дельфіно-терапією у дітей із відхиленнями у психофізичному розвитку.
Об'єкт дослідження - діти з особливими потребами у віці 4-7 років.
Предмет дослідження - психомоторика дітей з особливими потребами.
Результати дослідження.
Завдання, що стоять перед спеціальною школою, змушують особливо уважно підходити до питань психомоторного розвитку дитини з відхиленнями в психофізичному розвитку у зв’язку з тим, що психомоторика є однією із форм соціального спілкування і дає можливість розшифрувати моторну поведінку дитини.
Дослідження проводилися в початковій школі м. Дунганнон у Північній Ірландії в період з
2003 по 2005 рік.
Школи і навчальні заклади, що існують у Великобританії, спеціалізуються на навчанні дітей із такими порушеннями: глухота, сліпота, діти з вадами фізичного виховання, із вираженими труднощами навчання і спілкування, аутизм, розумова відсталість, дезадаптація до умов навколишнього середовища (діти з проблемами в поведінці, включаючи агресивних дітей, поведінка яких може бути загрозливою для оточуючих), ослаблені діти (наприклад із серцевими й іншими захворюваннями, що не дозволяють їм засвоїти програму масової школи). За даними 2004 року, у Великобританії 92 % від усієї кількості дітей учаться в масових школах, 8% у спеціальних класах.
У спеціальних школах в основному навчається невелика кількість дітей від 26 до 125. В усіх школах відповідно до закону працює координатор зі спеціальної допомоги, і він має право на обстеження дитини, і на підготовку висновку про необхідність спеціальної допомоги, що надається їй у межах школи.
Однією із форм проведення корекційно-ре-абілітаційних заходів для дітей з особливими потребами є ексурсійно-туристична діяльність.
Вашій увазі пропонується матеріал, отриманий у ході проведення досліджень. У даному випадку в реабілітаційних заходах брали участь 47 дітей у віці 811 років, із них 30 тих, що нормально розвиваються, 8 дітей з емоційними порушеннями (аутичні розлади) і 9 дітей із розумовою відсталістю в легкому ступені.
Програма перебування в навчально-туристичному центрі включала:
- спільну фізичну активність і навчальну діяльність дітей та підлітків із нормальним психофізичним розвитком і дітей із відхиленнями в розвитку;
- у програму спортивних заходів були включені: каное, подолання смуги перешкод як на суші, так і в лісосмузі, скелелазіння (на макеті висотою 10 м), рухливі ігри, спортивне орієнтування, вивчення спортивного інвентаря й устаткування;
- навчальні заняття включали розділи загальноосвітніх предметів, таких як географія, природознавство, ботаніка, історія, релігія.
Загальний час перебування дітей у навчаль-но-корекційному центрі склав 8 днів із 5 по 12 квітня 2005 р.
Усі діти були розділені на 4 групи, у кожну з яких входили по 4 дитини з особливими потребами. Заняття проводилися спеціально кваліфікованими тренерами-інструкторами, а також представниками від школи (вчителями і вихователями).
Щоденне перебування чергувалося різними видами діяльності, дітям поперемінно пропонувалися заняття, спрямовані на корекцію фізичного розвитку і пізнавальної діяльності. Якщо в першій половині дня дітям пропонувалася фізична активність (спортивне орієнтування, скелелазіння, каное, 5-кіло-метровий похід у береговій і лісовій зонах, подолання смуги перешкод), то в другій половині дня діти
вивчали обладнання і використання спортивного інвентаря, різноманітні вимірювальні прилади, збирали природний матеріал, вивчали роботу вітряних млинів і сонячних батарей, флору і фауну навколишньої місцевості, історичні факти, пов’язані з визначними подіями становлення держави.
Під час проведення занять зі спортивного орієнтування дітям пропонувалася анкета з 14 питань, і при переході від однієї станції до іншої кожна дитина робила позначки, що згодом дозволили їй відповісти на питання залікового тесту.
Велика частина питань була спрямована на розвиток пізнавальних психічних процесів: на спостережливість, на концентрацію уваги, на кмітливість, пов’язану зі швидкістю протікання розумових процесів, на пам’ять (як зорову, так і слухову).
Наприклад, були запропоновані такі види запитань:
- У якому лісі (листяному, хвойному або змішаному) відбувалися наші заняття?
- Скільки стоянок (спеціально організованих місць відпочинку) ми зустріли між станціями 7 і 9?
- Які водойми є в лісі?
- Які матеріали використані при будівництві будинку на стоянці 4? І так далі.
Також дана програма включала обов’язкові загартувальні процедури: ранкові обливання та обтирання. Протягом дня уся фізична активність дітей була поєднана з перебуванням у береговій зоні або безпосередньому контакті з водою, що прямо пов’язано з активізацією захисних сил організму дитини. При ходінні на каное на дітей попередньо одягали спеціальний захисний костюм, що не був водонепроникним, але дозволяв дитині не змерзнути при виході на сушу, тому що температура повітря складала + 10120 С. Час контакту з водою був у межах від 10 до 25 хвилин.
Одним із завдань, що стоять перед дослідженням, було обгрунтування методики застосування дельфінотерапії як ефективного засобу корекції психомоторики в дітей з емоційними розладами.
Експериментальні заняття з дітьми з емоційними розладами проходили в інтегрованих групах.
У навчальному експерименті всім дітям з особливими потребами пропонували заняття дельф-інотерапією, що були розділені за двома напрямами:
1) Вільна взаємодія з твариною з мінімальною участю фахівців. У даному напрямі дитина сама вибудовувала свої відношення з дельфіном, вибирала способи взаємодії в рамках припустимих можливостей. Роль фахівців обмежується забезпеченням безпеки дитини і дельфіна.
2) Спеціально організоване спілкування. Спілкування з дельфіном здійснювалося через тренера, вчите-ля-дефектолога і психотерапевта. У даному випадку спілкування з фахівцями для дитини несе психоко-рекційне значення, а спілкування з дельфіном як фон, середовище.
У зв’язку з цим застосування дельфінотерапії відносять до спеціальних методів психології, тому що
вплив природного об’єкта (дельфіна), виступає як самостійний метод. Це обумовлено тим, що дельфін породжує сильну позитивну установку. На стику установки і реального сприйняття появляється так званий «Ефект дельфіна», що виступає потужним лікувальним чинником. Сприйняття дельфіна вже несе в собі психотерапевтичний характер. Спілкування з ним містить у собі такі лікувальні чинники: позитивні емоції, седативний, відволікаючий, активізуючий ефекти. Дельфін яскраво демонструє інтерес до партнера по спілкуванню, активно взаємодіє, вимагає зворотної відповіді, привертає до себе увагу, демонструє дружелюбність, щирість намірів.
Усього було проведено 150 індивідуальних і 50 групових занять.
У процесі перших 10 занять діти виявляли цікавість, робили прості описові та інформаційні зауваження, виражали радість або тривогу. На наступних 10 заняттях діти прагнули гратися з дельфіном, виявлялися спонтанні реакції.
На 20-30 заняттях збільшували час гри з дельфіном, почуття радості починало домінувати над почуттям тривоги, вербальні взаємодії з однолітками зростали, з’являлася інформація про себе і про родину.
На наступних 10 заняттях пропонували рольові ігри. Підсилювалися відношення дітей із фахівцями, із здоровими однолітками і між собою. Домінуючою емоцією ставала радість.
На заключному етапі продовжували застосовувати рольові ігри, спрямовані на побудову відношень.
Спілкування дитини з дельфіном виступало як сенсорний стимулятор, активізуючи роботу мозкових структур і всього організму в цілому, що сприяло мовному і сенсомоторному розвитку, стимулювало процес розвитку особистості, поповнювало дефіцит позитивних емоцій і забезпечувало підтримку дітям, що переживають самітність або стан дезадаптації, створювало умови для емоційного відреа-гування через тактильну стимуляцію.
Проведення занять із дельфіном супроводжувалося виконанням фізичних вправ, спрямованих на розвиток дрібної і загальної моторики.
Висновки.
Дослідження дозволили встановити, що пси-хокорекційні заняття сприяли розвитку в дітей психомоторних функцій. Вони більш вільно почали виконувати рухи, пов’язані з ізольованими рухами пальців рук. Процес маніпулювання проходив у них у більш розкутій формі, знялася напруга м’язів рук і поліпшилася координація рухів. Також було відзначено, що в дітей з аутичними розладами знизився рівень емоційної напруженості, зменшилися приступи агресивності, невмотивованого занепокоєння, підвищився рівень самоконтролю й усвідомленості дій, а також рівень самообслуговування, підвищився рівень психофізичного розвитку.
Дітям із розумовою відсталістю дана програма дозволила значно скоригувати рівень пізнавальної діяльності: розширився словниковий запас, підви-
щився рівень пам’яті, сприйняття, уваги, мислення. Також відзначали значне удосконалення навичок самообслуговування, укріплення вольових якостей, поліпшення психомоторного розвитку.
Найважливішим моментом цих перетворень є удосконалення аналітико-синтетичної діяльності центральної нервової системи дітей з особливими потребами, а також набуття ними практичного досвіду у виконанні дій, у яких довільна регуляція рухів пальців рук здійснюється переважно на основі кінестетичних відчуттів. Це також свідчить про сформо-ваність у них тонких рухів рук і поліпшення виконання протилежних дій кожною рукою.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем корекції психомоторики у дітей з особливими потребами.
Література
1. Байкина Н.Г Коррекционные основы физического воспитания глухих школьников: Автореф. дисс. ... доктора пед.наук. - М., 1992. - 29 с.
2. Бабенкова Р. Д. Вопросы физического воспитания глухих детей дошкольного и младшего школьного возраста. - Специальная школа. - 1965. - № 33. - С. 16-19.
3. Крет Я.В. Коррекция психофизического развития глухих детей старшего дошкольного возраста: Дисс. канд. психол.наук. - К., 2000. - 215 с.
4. Ляхова І.М. Корекційно-педагогічні основи фізичного виховання дітей зі зниженим слухом (теоретико-методичний аспект): Монографія. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”. - 506 с.
5. Немов РС. Психология: Учебн. для студентов пед.вузов. В 3 кн., кн.1. Общие основы психологии. - М., 1994. - 576 с., кн, 2. Психология образования. - 496 с.; кн. 3. Экспериментальная педагогическая психология и психрдиагностика. - 1995. - 512 с.
6. Протопопова О.В. Моторика и психоортопедия. Психология аномального развития ребенка: Хрестоматия в 2 т. / Под ред. В.В.Лебединского и М.К.Бардышевс-кой. Т.2. - М.: ЧеРО: Высш.шк.: Изд-во МГУ, 2002. -818 с. - С. 687-729.
7. Розанова Г.В. Развитие двигательной памяти у глухих и слышащих школьников и о психическом развитии глухих и нормально слышащих детей. - М.: Просвещение, 1962.
8. Шапкова Л.В. Частные методики адаптивной физической культуры: Учебное пособие / Под ред. Л.В.Шапко-вой. - М.: Советский спорт. - 2003. - 464 с., ил.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
РАННЯ Д ІАГНОСТИКА І КОРЕКЦІЯ ПСИХОМОТОРИКИ ДІТЕЙ ІЗ НАСЛІДКАМИ ДИТЯЧОГО ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ПАРАЛІЧУ (IIII І) ТА ЇХ ІНТЕГРАЦІЯ В СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО Крет Я.В., Байкіна Н.Г.
Запорізький національний університет
Анотація. У статті показані методики ранньої діагностики психомоторики у дітей із ДЦП. Розкрита методика корекції психомоторики нетрадиційними формами занять із дітьми з ДЦП. Використання нетрадиційних форм занять із дітьми із ДЦП дозволяє інтенсифікувати процес корекції психомоторики й сприяє нівелюванню розходжень у більш короткий термін, у порівнянні із традиційними.
Ключові слова: дитячий церебральний параліч, нетрадиційні форми занять, рання діагностика, корекція психомоторики.
