CC BY
30Вінниця, 1998. - С. 21-25.
2. Висковатов Ю.И., Шелковникова В.В., Чабан И.Н. Физическая культура и спорт во вспомогательной школе. - Одесса, 1998.
3. Висковатова Т.П. Задержка психического развития у детей, обусловленная неблагоприятным влиянием природ -ных и антропогенных факторов. - Одесса: ЮГПУ, 1996. -264 с.
4. Желенкова В.П., Ульрих Е.С. Врачебно-педагогические аспекты адаптивной физической культуры инвалидов с поражением опорно-двигательного аппарата: Учеб. пособие. - СПб.: СПБГАФК им. П.Ф. Лесгафта, 2001. - 40с.
5. Курдыбайло С.Ф., Евсеев С.П., Герасимович Г.В. Врачебный контроль в адаптивной физической культуре: Учебное пособие / Под ред. д.м.н. С.Ф. Курдыбайло. - М.: Советский спорт, 2004. - 184 с.
6. Чудная Р.В. Адаптивное физическое воспитание. - К.: Наукова думка, 2000. - 258 с.
Поступила в редакцию 02.03.2007г.
ШЛЯХИ САМОВИРАЖЕННЯ ІНТЕРЕСІВ МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ
Шамич Олександр Інститут проблем виховання АПН України
Анотація. У статті розглядаються шляхи самовираження інтересів молодших підлітків за місцем проживання. Становище кожного школяра в групі знаходиться на рівні його внеску в діяльність групи в цілому. Така проба сил через ініціативу та творчість веде школяра до розкриття здібностей та обдарованості, що сприяє пізнанню оточуючої дійсності, формуванню активності особистості. В підсумку це є шляхи самовираження інтересів молодших підлітків за місцем проживання. Ключові слова: підліток, інтерес, місце проживання. Аннотация. Шамич А. Пути самовыражения интересов младших подростков по месту проживания. В статье рассматриваются пути самовыражения интересов подростков по месту жительства. Положение каждого школьника в группе находится на равные его взноса в деятельность группы в целом. Такая проба сил через инициативу и творчество ведет школьника к раскрытию способностей и одаренности, которая оказывает содействие познанию окружающей действительности, формированию активности личности. В итоге это есть пути самовыражения интересов младших подростков по месту проживания.
Ключевые слова: подросток, интерес, место жительства. Annotation. Shamych A. Ways of self-expression of interests of younger teenagers in a place of residing. The ways of self-express of the younger teenager interests in the local residence are considered in this articleх. Position of each schoolboy in group is on equal his payment in activity of group as a whole. Such showdown through the initiative and creativity conducts the schoolboy to disclosing abilities and endowments which assists knowledge of the surrounding validity, to formation of activity of the person. In a result it is ways of self-expression of interests of younger teenagers in a place of residing.
Key words: teen-ager, interest, local residence.
Вступ.
Формування громадської активності школярів основане на суперечностях виховання. Позашкільна робота створює педагогічно організоване середовище, де в повній мірі проявляються різні індивідуальні особливості та багатомірна колективна відповідальність в груповій діяльності шляхом
самовираження та самореалізації позитивних інтересів дітей та підлітків у мікрорайоні. На підготовку учнів до життя, на виховання їх мислення та діяльності, в процесі яких відбувається самовираження та самореалізація спрямована вся система позаклас-ної та позашкільної роботи.
Після уроків діти зустрічаються біля домівки, де виробляються способи групової єдності відповідно факторів, що їх оточують. З року в рік відносини між дітьми зміцнюються в процесі виробленої системи ролей, де кожен учень займає свій статус відповідно його вкладу в діяльність групи. Нами виявлена ціла система ролі кожного школяра в діяльності відповідно рейтингу його таланту та здібностей, які розвиваються відповідно своїх інтересів. Життєдіяльність дітей через задоволення своїх інтересів веде де самоорганізації, де індивідуальні дії переходять в колективні ігрові, трудові екологічні, музичні, естетичні, фізкультурні, правові потреби. В процесі такого спілкування відбувається самовираження своїх інтересів, які тут же у дворі, на стадіоні, в парку, біля річки, на майданчиках мікрорайону реалізуються в процесі активного дозвілля. На це не раз звертали свою увагу вчені Ю.К. Бабинський [1], В.Г Бочарова [2], М.Г Бушканец [3], Б.Ф. Ведмедько [4], В.О. Кут’єв [5], Т.Н. Маль-ковская [6], Ф.С. Махов [7], В.А. Сітаров [11], М.Г Тайчинов [12].
Робота виконана за планом НДР Інституту проблем виховання АПН України.
Формулювання цілей статі.
Метою цієї роботи є дослідити шляхи самовираження інтересів підлітків в сім’ї, школі , позашкільних установах за місцем проживання (дворі, вулиці, мікрорайоні).
Відповідно до мети були визначені такі завдання.
1. Дослідити шляхи самовираження інтересів підлітків в сім’ї, школі, позашкільних закладах та за місцем проживання (дворі, вулиці, мікрорайоні).
2. Провести порівняльну характеристику шляхів самовираження інтересів молодших підлітків в контрольованих та в неконтрольованих дорослими осередках.
3. Розглянути фізіологічні основи вольових дій при самовираженні інтересів молодших підлітків.
Результати дослідження.
В активному дозвіллі місце проживання розглядається як зона близької дії і сфера пізнання. Для дітей двір - світ пізнання, де кожний день відбуваються відкриття, активізується дитяча фантазія, проходить випробування сили, удосконалюються норми поведінки, які передаються з покоління в покоління.
Група школярів, залучених до певного виду діяльності, є суб ’ єктом загального процесу розвитку і через нього включена в усі підсистеми групових відносин, де кожен учень має можливість для самореалізації. Даний алгоритм є типовим для всіх
Таблиця 1
Самовираження інтересів молодших підлітків(у відсотках)
№ п/п Сфера пізнання Кількість опитаних Початок експерименту Кінець експерименту
Саммоорганізація Самоаналіз Самоконтроль Самозвіт Саммоорганізація Самоаналіз ьл о !■ § о О Самозвіт
1. Сім ’я 33 13 11 6 3 16 14 10 8
2. Ш кола 75 37 25 8 5 40 32 12 9
3. Позашкільні установи 42 19 14 5 4 23 19 13 7
4. За місцем проживання (двір, вулиця, мікрорайон) 86 42 21 11 12 75 36 32 20
проявів дітей та підлітків у мікрорайоні. Він проходить логічні стадії громадської активності: а) самоорганізація школяра веде до б) самовираження, що в результаті завершується формуванням громадської активності в) самореалізації свого бачення світу. Становище кожного школяра в групі знаходиться на рівні його внеску в діяльність групи в цілому. Багато залежить також від його ініціативи, індивідуальних здібностей та досвіду.
Досліджуючи систему ролей кожного підлітка, виявлено, що кожен має свій рейтинг відповідний його вкладу в реалізацію інтересів активного дозвілля. Виявлена сфера діяльності підлітків, де можливе найвище забезпечення його інтересів; сім’я, школа, позашкільні установи, за місцем проживання (двір, вулиця, мікрорайон). Тут підлітки на різному рівні проявляють: самоорганізацію, самоаналіз, самоконтроль, самозвіт, див. табл.1.
На початку експерименту було опитано підлітків по даним якостям: у сім’ї - 33%, в школі -75%, в позашкільних установах - 42%, за місцем проживання - 86%. Самовираження інтересів було на такому рівні: сім’я - самоорганізація підлітків 13%, самоаналіз 11%, самоконтроль 6%, самозвіт 3%. На кінець експерименту було оголошено, що всі підлітки по завершенню навчання, з настанням канікул, поїдуть відпочивати в оздоровчий табір, що знаходиться на березі Чорного моря. Цей критерій різко підвищив самовираження підлітків. Показники виявились такі: 16%, 14%, 10%, 8%. Це значно вище від того самовираження, що було на початку експерименту. Опитані 75% школярів мали самовираження інтересів: 37%, 25%, 8%, 5%. Оголошений критерій - відпочинок на березі Чорного моря -підвищив рольову відповідальність в таких показниках: самоорганізація 40%, самоаналіз 32%, самоконтроль 12%, самозвіт 9%. Підлітків, які відвідують позашкільні установи, опитано 42%, на початку експерименту проявили самовираження інтересів 19%, 14%, 5%, 4%. Оголошений критерій ці дані підвищив на відповідний рівень: 23%, 19%, 13%, 7%.
Найбільш оригінальні в нашому дослідженні одержані результати в сфері пізнання, які по-
значені в табл. 1 під номером 4. Тут самовираження інтересів молодих підлітків зросло у двічі. А це означає, що двір, вулиця, мікрорайон тому і приваблює молодших підлітків, що він може вільно себе проявити. Початок експерименту показав: самоорганізація - 42%, самоаналіз - 21%, самоконтроль -11%, самозвіт - 12%. Ці показники зросли вдвічі, коли було оголошено вище зазначений критерій. Кожен вихованець побажав бути активнішим, проявити себе краще, бути гідним такої високої нагороди відпочинок в оздоровчому таборі. Результати самовираження були такі: 75%, 36%о, 32%о, 20%. Отже, оголошений дорослими критерій був стимулом до самовираження своїх інтересів.
Таким чином, одним із шляхів самовираження для вихованців став перспективний відпочинок. До цього слід додати наступний шлях. Хто пропонує дітям зміст дозвілля? Із чотирьох сфер пізнання програму ігрової взаємодії пропонують: у сім’ї - батьки, у школі - вчителі, в позашкільних установах - методисти, тренери, керівники гуртків. Це вірно, бо є програми, плани, підручники і їх потрібно виконувати. Але слід нагадати, що видатний мислитель Франції Жан-Жак Руссо [9] підкреслював необхідність вільного виховання. Воно було оцінено позитивно, але пізніше відхилено як неможливе для практичного застосування. Але ця концепція діє і по нині в багатьох сферах освіти. Особливо це проявилось в нашому дослідженні, коли підлітки реалізували самовираження інтересів в позиції 4 за табл. 1. Так чому в кінці експерименту самовираження підлітків зросло вдвічі? А тому, що в перших трьох позиціях: сім’я, школа, позашкільні установи, виконання програми вимагали дорослі. А це значить, що одним вона важка, іншим дуже легка, третім незрозуміла, четверті негативно сприйняли педагога, а п’яті, можливо, хочуть, щоб наставник послухав і підлітка. Практично це неможливо, і хочемо цього чи ні теорія і практика такого навчання іде під тиском, то і самовираження неповне.
Видатний просвітитель Франції Жан-Жак Руссо наголошував саме на вільному навчанні і вихованні. І воно проявилось в нашому дослідженні в
четвертій сфері пізнання, де показники самовираження інтересів були найвищі: самоорганізація -75%, самоаналіз - 36%, самоконтроль - 32%, самозвіт - 20%. Отже, наступним шляхом високого самовираження інтересів стала програма, яку виробили для себе молодші підлітки, що випливала із педагогічних, фізіологічних, психологічних, естетичних і т. д. потреб, яка формувалася довільно і відповідно їх віку та інтересів. Саме це вбачав у розвитку дітей Жан-Жак Руссо.
Мудрість людини в тому, на нашу думку, щоб зрозуміти цю концепцію потрібно стати мудрим і зрозуміти дитину, що потрібно не взагалі, а в даний час, коли вона цього забажала. Ось тоді наші вихованці скажуть, що батьки і педагоги нас навчають легко і доступно, вони до нас добрі і ми їх поважаємо і любимо. А філософ античної Греції Сократ навчав: “ вчення -світло, а невчення - тьма”. А це значить, що іноді буде корисно дорослим зрозуміти дітей. Уявимо, що у наших батьків і педагогів це вже є. Добре. Тоді Сократ продовжив: «дорогу осилить ідучий». Це означає, хто добре почав, той прийде до перемоги. Від себе ми зауважуємо: кожен підліток рухається вперед своєю дорогою. Дорослим не можливо постелити саме його дорогу, але сприяти, підтримувати, не заважати це є мудрість педагогів.
Підліток, це молода особа в нашому експерименті, яка діяла згідно з власними переконаннями. Вільно робила моральний вибір і приймала
відповідне рішення. При цьому вона не лише передбачала реакцію на свій вчинок, але і постійно контролювала, оцінювала особисті дії і вчинки. Глибоке усвідомлення сутності моральних норм спричиняло виникнення у кожного підлітка суб ’ єктивної готовності неухильно керуватися цими нормами у своїй поведінці. Це сприяло самовираженню інтересів в активному дозвіллі за місцем проживання.
Досліджуючи шляхи самовираження інтересів молодших підлітків за місцем проживання, було проведено експеримент, у якому приймали участь дві футбольні команди юнаків, див. діаграму 1. Протягом року у своєму спортивному підлітковому клубі вони займались різною підготовкою, але основне навчитися грати у футбол. Було оголошено стимул: захищати честь мікрорайону на районних змаганнях серед команд спортивних клубів за місцем проживання. Рекомендовано розпочати цільову підготовку на футбольному полі «Чайка», що на Оболоні в Мінському районі м. Києва. Перший зріз показав, що експериментальна команда майстерність самовираження утримувала на рівні 73,8%, контрольна 48,2%. Всередині підготовчого періоду експериментальна група рольове самовираження підвищила - 79,5%, контрольна послабила - 42,3%. Третій зріз показав, що експериментальна група має рівень самовираження 94,4%, контрольна ще понизила свій рівень 33,5%. Причини до цього різні: хвороба підлітків, слаба забезпеченість спортінвента-
100
90
□ експер
контр
12 3
Діаграма 1. Самовираження підлітків в період підготовки до районних змагань
з футболу (у відсотках).
рем, різна майстерність тренерів. Але це не давало права команді грати на першість району. Щоб уникнути конфлікту було проведено між ними матчеву зустріч, у якій виграла експериментальна команда з рахунком 3:1. Таким чином, прагнення до участі в змаганнях повисило у підлітків майстерність самовираження своїх ролей у грі. Саме це відкрило шлях до перемоги цій дворовій команді. Вона стала учасником зональних змагань підліткових спортивних клубів за місцем проживання «Шкіряний м’яч». Отже для підлітків 5-7 класів така перспектива підвищує рольову залежність і колективну відповідність. Це один із шляхів формування громадської активності у дитячих спортивних об’єднаннях за місцем проживання.
Самовираження інтересів підлітків базується на фізіологічних основах вольових дій. Вітчизняний вчений І.М. Сеченов [10] вказував на рефлекторну природу всіх довільних, свідомих дій людини. Для правильного розуміння фізіологічних механізмів вольових дій кладемо в основу праці видатного вче-
ного І.П.Павлова [8]. В основі самовираження інтересів підлітків за місцем проживання лежать вольові дії, які розглянемо послідовно, див. схему 1.
Кожне вольове зусилля молодшого підлітка, яке направлене на самовираження своїх інтересів одержує від головного мозку сигнали: сенсорні та моторні.
У мозковій тканині (центри), проходить обробка сигналів, які мають забезпечити зв’язок із середовищем (колективно-групові ігри) через рецептори. Сигнали проходять синтез (поєднання) та аналіз (розкладення на чистини) із допомогою другої сигнальної системи мовні сигнали або словами самого підлітка у внутрішній мові, коли він сам приймає рішення.
Появляються вольові акти рішуче і швидко: а) підготовчий етап (що робити?); б) виконавчий етап (як діяти?); в) маневровий етап (у якій послідовності?) виконати взаємодію вольових дій з іншими підлітками. Маневровий етап формує вольові дії через модель виконання. Вона залежить від
Схема 1. Самовираження інтересів підлітків.
досвіду і майстерності вихованця. Новачок діє репродуктивно, що заздалегідь заготовлено: у дівчат зловити м’яч і передати або попасти в ціль. У хлопців зупинити м’яч ногою, головою, на груди, скинути на землю і обробити або сходу віддати передачу партнеру. Досвідчений підліток з м’ячем поступить творчо, цебто прийом задумано і виконано вперше. Це дало перевагу даному вихованцеві у самовираженні. Отже, така система, побудована нами опирається на вчення фізіологів І. М. Сеченова та І. П. Павлова дає можливість подати науковий підхід до механізму вольових дій. Таким чином, самовираження інтересів проходить складну систему формування особистості, що забезпечує практичний розвиток. В активному дозвіллі місце проживання розглядається як зона близької дії і сфера пізнання. Для дітей двір - це спілкування ровесників, де кожний день відбуваються відкриття, проходить випробування сили, закріплюються норми поведінки.
Висновки.
Група школярів, залучених до певного виду діяльності, є суб ’ єктом процесу розвитку і через нього включена в усі підсистеми групових відносин, де кожен учень має можливість для самореалізації. Даний алгоритм є типовим для всіх проявів дітей та підлітків у мікрорайоні. Він проходить логічні стадії громадської активності: а) самоорганізація школяра веде до б) самовираження, що в результаті завершується формуванням громадської активності в) самореалізація свого бачення світу. Становище кожного школяра в групі знаходиться на рівні його внеску в діяльність групи в цілому. Така проба сил через ініціативу та творчість веде школяра до розкриття здібностей та обдарованості, що сприяє пізнанню оточуючої дійсності, формуванню активності особистості. В підсумку це є шляхи самовираження інтересів молодших підлітків за місцем проживання.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем самовираження інтересів молодших підлітків за місцем проживання.
Список літератури
1. Бабинский Ю.К. Комплексный подход к воспитании учащихся: В вопросах и ответах. - К., 1985.- 256 с.
2. Бочарова В.Г., Плоткин М.М., Школьник в микрорайоне. -М.: Знание, 1986.- 79 с.
3. Бушканец М. Г. Педагогическая сущность свободного времени школьников// Гач. школа . - 1988. - №8. -С.71-74.
4. Ведмеденко Б.Ф. Розвиток інтересу і формування звички у молоді до занять спортом// Зб. наук. практ. Конференції.
- Чернівці, 1999. - 64 с.
5. Кутьев В.О. Внеурочная деятельность школьников. - М.: Просвещение, 1988. - 233 с.
6. Мальковская Т.Н. Воспитание социальной активности старших школьников: Автореф.дис... докт. пед. наук. - Л., 1974. - 42 с.
7. Махов Ф.С. Підросток и свободное время. - Лениздат, 1982.
- 152 с.
8. Павлов І.П. Умовний рефлекс. - Вибрані твори. - К., 1949.
- с 384.
9. Руссо Ж.Ж. Еміль або про виховання. В кн.. Історія педагогіки. За ред. М.С. Грищенко. - К. 1973. - С. 42-47.
10. Сеченов И.М. Избр. философские и психологические про-
изведения. - М.: Госкомиздат, 1947. - 504 с.
11. Ситаров В. А. Психолого-педагогические проблемы формирования социально активной личности. - М.: МГПИ им. В.И.Ленина, 1988. - 68 с.
12. Тайчинов М.Г. Воспитание и самовоспитание школьников: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1982. - 160 с.
Надійшла до редакції 23.02.2007р.
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ АНАЛІТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Шевченко С. М.
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій м. Києва
Анотація. В статті аналізується сутність поняття „аналітичне мислення”, розкривається його роль у професійному становленні студентів, розглядається теоретичне підґрунтя створення педагогічних умов для формування аналітичного мислення у студентів вищих технічних навчальних закладів.
Ключові слова: педагогіка, формування, мислення, студент, аналітичний.
Аннотация. Шевченко С.Н. Педагогические условия формирования аналитического мышления студентов высших технических учебных заведений. В статье анализируется сущность понятия «аналитическое мышление», раскрывается его роль в профессиональном становлении студентов, рассматриваются теоретические предпосылки создания педагогических условий для формирования аналитического мышления студентов высших технических учебных заведений.
Ключевые слова: педагогика, формирование, мышление, студент, аналитический.
Annotation. Shevchenko S.N. Pedagogical conditions of formation of analytical thinking of students of the higher technical educational institutions. The essence of concept «analytical thinking» is analyzed. Its role in professional becoming students is opened. Theoretical preconditions of creation of pedagogical conditions of formation of analytical thinking of students of the higher technical educational institutions are considered.
Key words: pedagogics, formation, thinking, the student, analytical.
Вступ.
Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні на політичному, соціально-економічному, науковому та освітньому рівнях, входження її у єдиний європейський простір безумовно визначають нові вимоги до якості спеціаліста. Найважливішим завданням є забезпечення відповідності професійно кваліфікаційної структури кадрів швидко змінюваній матеріально-технічній базі виробництва. Ця обставина передбачає виховання такої культури розумової праці студента, за якої формуються засоби творчої діяльності. Як показують спеціальні дослідження, у вищий школі основна увага приділяється предметним знанням в той час, коли причина помилок під час розв’язання навчальних та професійних задач знаходиться в площині недостатньої логічної підготовки або є наслідком невмілого планування та контролю власної діяльності. Це пов’язано з тим, що вказані аспекти професійної підготовки як навчальна задача не виділяються. Як наслідок цього
