CC BY
32
Орипнальна стаття
УДК 616.711:616.559-089.818.6/.82:615.849.19-053.85
Зорн М.О.1'2, Зорн М.М.2
1 Кафедра нервових хвороб та нейрохiрурпT, Днтропетровська державна медична академiя, Днiпропетровськ, УкраТна
2 Медичний центр «Ендоскотчна нейрохiрурпя», Днiпропетровськ, УкраТна
Пункцшна лазерна мiкродискектомiя при дискогенному нейрокомпресшному синдромi поперекового вiддiлу хребта у пацieнтiв вiком старше 50 роюв
Вступ. Дискогенний нейрокомпресiйний синдром (ДНКС) поперекового вiддiлу хребта поадае перше мiсце в структурi невролопчних захворювань i друге мiсце — захворювань опорно-рухового апарату дорослого населення економiчно розвинутих краТн.
Матер1али i методи. Проведений аналiз найближчих та вщдалених результатiв лiкування 38 пащен^в вiком вiд 51 до 79 роюв з приводу ДНКС поперекового вщдшу хребта з використанням методу пункцшноТ лазерноТ мiкродискектомiT (ПЛМ).
Результати. У найближчому перiодi пiсля операци ефективнiсть ПЛМ становила 87%, у вщдаленому перiодi — 80%. Незадовтьш результати пов'язанi з прогресуванням дегенеративно-дистрофiчних процесiв (ДДП) у хребтi. За даними проведеного аналiзу встановлено, що, чим старше пацiент, тим бтьш вираженi ДДП у хребтi, отже, ефектившсть цього методу лiкування нижча; чим бтьший ступiнь дегiдратацiT мiжхребцевого диска (МХД), тим меншим мае бути лазерне навантаження. Висновки. Проведет дослщження дозволяють розширити вiдноснi показання до проведення ПЛМ, що робить метод бтьш доступним, особливо у хворих за високого ризику стандартного втручання, це дозволяе полтшити яюсть життя хворих при ДНКС поперекового вщдту хребта. Ключовi слова: дискогенний нейрокомпресйний синдром, пункц/йна лазерна м'кродискектом'я, дегенеративно-дистроф':чнi процеси.
Укр. нейрохiрург. журн. — 2013. — №2. — С.45-49.
Надiйшла до редакцп 26.04.13. Прийнята до публiкацi'¡ 10.05.13.
Адреса для листування: Зорiн Микола Миколайович, Медичний центр «Ендоскоп'чна нейрохiрургiя», вул. Косм'чна, 21, Дн'/пропетровськ, УкраУна, 49100, e-mail: [email protected]
Дискогенний нейрокомпресшний синдром (ДНКС) поперекового вщдту хребта поадае перше мюце в структурi невролопчних захворювань i друге м^це серед захворювань опорно-рухового апарату дорослого населення економiчно розвинутих краш. Медичну й сошальну значущ^ть захворювання виз-начають великi економiчнi витрати, швалщиза^я та погiршення якостi життя працездатного населення. Частота ттьки поперекового болю становить 40% [1-5]. Дегенеративш змiни у хребтi виявляють у 57% пашен^в вiком вiд 20 до 25 роюв, та у 100% — в^ом 60 роюв [3-5].
Частим i найбiльш загрозливим проявом цих син-дромiв е грижа мiжхребцевого диска (МХД). Бтьшмсть авторiв переважним у патогенезi дегенерацп МХД вважають вплив бiомеханiчних чинниюв, хронiчне пе-ревантаження МХД, мкро- i макротравму хребта [6-9]. Дистрофнчним змiнам сприяють i природнi процеси, пов'язаш з облiтерацiею судин МХД, як 1х живлять.
Також в основi процесу дистрофií МХД лежать склады бiохiмiчнi зрушення спiввiдношення палурош-дази i гiалуроновоí кислоти, що спричиняе депдрата-цiю, фрагментацiю драглистого ядра [4-6, 10, 11].
Сучасш методи л^ування ДНКС поперекового вщдту хребта спрямованi на усунення больового синдрому, вщновлення або збереження опорно-ру-ховоí функцií хребта, що безпосередньо пов'язане з полтшенням якостi життя патента.
Методи консервативного лiкування справляють позитивний вплив тiльки на раншх стадiях дегенера-тивно-дистрофiчних процесiв (ДДП) хребта. За нее-фективностi консервативно!' терапи методом вибору е хiрургiчне втручання, яке забезпечуе радикальне усунення причини диско-радикулярного конфлкту та його наслщюв. Проте, хiрургiчне втручання про-типоказане пацiентам похилого вiку та за наявност супутнiх соматичних захворювань [11-14].
Пункцшна лазерна мiкродискектомiя (ПЛМ), розроблена у 80-х роках минулого стол^тя, поадае значне м^це серед мшМнвазивних методiв лiкування ДНКС. Бтьш шж за 20-рiчний перiод розроблеш аб-солютнi та вiдноснi показання та протипоказання до застосування ПЛМ при ДНКС.
Абсолютними показаннями до проведення ПЛМ е: больовий синдром в стади люмбаго або люмбо^алги без значного рухового дефщиту, грижа диска менше 1/3 сантального просв^у хребтового каналу, або до 6 мм. ПЛМ особливо ефективна у пашен^в в^ом вщ 20 до 50 роюв за тривалостi захворювання не бтьше 2 рокiв та останнього загострення до 6 м^ [5, 6, 15, 16].
ПЛМ протипоказана за наявност втьних фрагмент МХД, стисканнi дурального мiшка i корiнцiв, вираженого спондилолiстезу i спондилоартрозу; вузького хребтового каналу, етдуриту, варикозу i функцiональноí нестабiльностi в поперековому вщд^
© Зорiн М.О., Зорш М.М., 2013
хребта; за наявност в aHaMHe3i даних про рашше перенесену травму поперекового вщдту хребта, а також невролопчних проявiв у виглядi супутнього парезу стопи (3-4 бали), порушень функцií органiв таза.
Вщносним протипоказанням е вiк хворого старше 50 роюв. Проте, саме у пащен^в старшого i похилого вку ДНКС найбiльш поширений, i саме iM показане ефективне i, разом з тим, мiнiiнвазивне хiрургiчне лiкування. ПЛМ — саме такий метод, що забезпечуе бажаний ефект за м^мального ризику для здоров'я i життя пацiентiв, навiть з складними супутшми сома-тичними захворюваннями. Проте, iснуюча думка, що у хворих в^ом старше 50 роюв ПЛМ мало ефективна, обмежуе и використання.
Мета роботи: визначення впливу вку пацiента на кiнцевий результат ПЛМ.
Матерiали i методи дослщження. У клiнiцi з 2006 по 2010 р. обстежеш 38 хворих з ДНКС в^ом вiд 51 до 79 роюв, у середньому (60,1±6,04) року. Чоловiкiв було 17 (44,7%), жшок — 21 (55,3%). Три-валiсть захворювання (9,63±0,69) м^, тривалiсть останнього загострення — (3,18±0,30) мiс. Тривалiсть курсу консервативноí терапи (8,3±2,3) тиж, позитив-ний ефект не бтьше 5 днiв. В уах цих хворих були абсолюты показання до проведення ПЛМ, лише в^ був вщносним протипоказанням.
Пщ час опитування та об'ективного огляду па-цiентiв визначали iнтенсивнiсть больового синдрому, локалiзацiю болю, ступiнь порушення статико-дина-мiчноí функцií хребта. Пщ час неврологiчного огляду визначали виражешсть чутливих i рухових розладiв. 1нтенсившсть болю, якiсть життя пацiентiв до i тс-ля операцií, ефектившсть втручання визначали за вiдповiдними загальновизнаними шкалами: VAS, OSWESTRY, Roland-Morris, McNab.
До ПЛМ оцшювали спондилограми, виконаш з функцiональним навантаженням. На зшмках визначали розташування хребцiв по вертикально осi в прямiй i бiчнiй проекцiях, iндекс висоти МХД, який у нормi становить 0,35-0,45 [2].
За даними СКТ та МРТ визначали ступшь протрузп диска, форму i ступiнь його депдратаци (за класифЬ кацiею L. Benneker та спiвавт., 2005). Вiдповiдно до класифкаци, ступiнь дегiдратацií диска визначають за зменшенням iнтенсивностi сигналу вщ драглис-того ядра в Т2 режимi: 0 — нормальна, 1 — помине зменшення сигналу, 2 — значне зменшення сигналу, 3 — сигнал в Т2 режимi вiдсутнiй.
Для ПЛМ використовували Nd:YAG лазер ("Fibertom Medilas 4060" фiрми Dorinyer MedTech, США) з довжиною хвилi 1,06 мкм. Потужшсть лазерного випромiнювання 15 Вт в iмпульсному режимi 1 с. Зважаючи на вiк пащен^в i ступiнь дегiдратацií МХД, висоту мiжхребцевоí щiлини, визначали оптимальну дозу лазерного навантаження, при цьому посилались на кондуктометричш дат М.В. Хижняка, Ю.£. Педаченка [6].
Операцт виконували у положены хворого лежачи на животк При гiперлордозi пiд клубовi кiстки, ближче до таза тдкладали валик для кращого розкриття мiжхребцевоí щiлини на рiвнi LV-SI. Для мюцевого знеболювання використовували 2% розчин лщокашу з додатковим внутрiшньовенним введенням
аналгетиюв. Для пункцií МХД застосовували голку з дистально зрiзаним юнцем пiд кутом 45°. При використанш задньобiчного доступу прокол шкiри робили, выступивши 10-12 см вiд задньо'|' серединное' лiнii, в^стань вiд якоТ розраховували залежно вщ комплекцií хворого. За надмiрноí маси тiла вiдстань i кут пункци вiдповiдно 8-9 см i 50-55°, за нормостенiчноí статури — 10-12 см i 45°, за астешчно''' статури змiнювали тiльки кут нахилу голки до 40°. Якщо у хворого анатомiчнi особливостi сегмента LV-SI не дозволяли зробити пунк^ю з використанням задньобiчного доступу, застосовували серединний трансдуральний доступ — у 12 (31,5%) пащен^в. Рiвень пункци визначали шд контролем С-арочного флуороскопа.
Найближчi результати оцiнювали у строки до 1 тиж i через 6 м^, вiддаленi — у перюд вiд 3 до 5 роюв пiсля операцií.
Результати та ix обговорення. У хворих до операцií вiдзначали ниючий бiль в поперековш дiлянцi, який за наймено^! фiзичноí або руховоí активностi ставав гострим. Тягнучий бть у нижнш кiнцiвцi, який посилювався пiд час ходьби, виявлений у 24 (62,2%) хворих. 1нтенсившсть болю (6,18±0,10) балiв. Обмеження згинання першого ступеня виявлене у 26 (68,4%), другого ступеня — у 12 (31,6%) хворих. Зниження сухожильного рефлексу й ппестез^ за вщповщним дерматомом спостер^али у 27 (71,2%) хворих, колшний рефлекс знижений у 3 (7,8%), ахтовий — у 24 (63,1%). Позитивы симптоми натяжшня з кута 35° вщзначали у 10 (26,3%), з кута 45° — у 28 (73,7%) хворих. Яюсть життя пашен^в за шкалою OSWESTRY — (71,1±5,6)%, за Roland-Morris
— (64,7±2,0)%.
1ндекс висоти МХД на рентгенограмi становив у середньому (0,33±0,01). За даними СКТ розмiр протрузií у середньому (5,61±0,05) мм. Протрузiя на рiвнi LIII-LIV виявлена у 5 (13,2%), L^-Ц, — у 16 (42,1%), LV-SI — у 17 (44,7%) хворих. Серединна локалiзацiя виявлена у 17 (44,7%) хворих, парамедiанна — у 21 (55,2%). Помине зменшення сигналу в Т2 режимi спостерiгали у 7 (18,4%) хворих, значне — у 31 (81,6%).
Через 1 тиж тсля ПЛМ штенсившсть болю стано-вила у середньому (3,18±0,27) бала. Бть у спит зник у 23 (60,5%) хворих. Бть штенсившстю (4,1±0,3) бала вщзначали у 10 (26,3%) хворих, вш виникав ттьки за тривалоí фiзичноí i рухово: активностi. Бiль у нижнiй кшщвщ зник у 13 (34,2%) пашен^в, тупий непостш-ний бiль штенсившстю (2,4±0,6 бала) спостерiгали у 5 (13,2%), збтьшення iнтенсивностi болю з 5 до 6 балiв
— у 6 (15,8%). За OSWESTRY яюсть життя становила у середньому (40,5±1,6)%, за шкалою Roland-Morris
— (37,4±1,5)%. За шкалою McNab полтшення стану вщзначили 60% хворих, вщсутшсть помiтного полiпшення — 26%, попршення стану — 14%. Тобто, за перший тиждень тсля ПЛМ результати лкування хворих похилого в^у були значно пршими, нiж у хворих молодшого вiку [6, 14].
Особлив^тю пiд час проведення ПЛМ було зменшення дози лазерного навантаження залежно вщ вiку пацiента та ступеня депдратаци МХД (див. таблицю).
Доза лазерного навантаження залежно вщ вку патента i ступеня депдратаци МХД.
BiK хворих, рок1в Стушнь депдратаци Лазерне навантаження, Дж Тривалкть операци, хв Кiлькiсть пацieнтiв
абс. %
50-59 2 1025,2±123 14,2±1,5 18 10
60-69 2 439,5±96,6 12,6±1,3 14 7,8
70-79 3 368±84,6 10,3±1,1 6 3,3
Проведений аналiз результатiв лiкування через 6 Mic пiсля ПЛМ. KpiM оцiнки штенсивност болю та якостi життя, оцшювали стан статико-динамiчноí функцií хребта, дан неврологiчного статусу (чут-ливiсть, рухи, вегетативна шнервашя), функцiональнi спондилограми, КТ, МРТ. Деякi автори рекомендують оцшювати результати лiкування через 1 i 3 мiс. На нашу думку, динамка стану хворих через 6 м^ бтьш показова.
Динамiка iнтенсивностi болю тсля ПЛМ вщобра-жена на рис. 1.
Бть у спит зник у 30 (78,9%) хворих. Помiрний бть iнтенсивнiстю (3,2±0,45) бала вщзначений у 2 (5,3%) хворих, вщсутшсть змiн характеру й штен-сивностi болю — у 2 (5,3%), збтьшення iнтенсивностi болю — у 3 (7,9%). Бть у нижнш юнщвщ зник у 19 (50%) хворих, у 3 (7,9%) — його штенсившсть збть-шилася до 6 балiв. Вiдновлення статико-динамiчноí функцií хребта вiдзначене у 27 (71,1%), в 11 (28,9%)
— виявлене обмеження згинання та розгинання хребта 1 ступеня. Ппестез^ i зниження рефлексу спос-тертали у 12 (36,1%) хворих, при цьому вегетативних розладiв не було як до операци, так i через 6 м^ пiсля не'|'. Позитивний симптом натяжiння з кута 50° вщзначений у 29 (76,3%) хворих, з кута 35-40° — у 6 (15,7%). 1ндекс висоти МХД не змшився — 0,33±0,01. Ознаки сколютично' деформацií, остеофiтiв, ппертро-фií дуговiдросткових суглобiв, нестабiльностi ХРС, стенозування хребтового каналу не виявлеш. За даними СКТ розмiр протрузи змiнився незначно — до (5,51±0,06) мм (рiзниця у порiвняннi з таким до ПЛМ
— 0,6 мм). За даними МРТ частота виявлення до операци депдратаци МХД 1 i 2-го ступеня не змшилася.
Яюсть життя за шкалою OSWESTRY i Roland-Morris становила вщповщно (26,6±2,6)% i (18,5±3,8)%. При
Рис. 1*. Динамка штенсивност болю тсля ПЛМ.
оцшц за шкалою McNab полiпшення стану вiдзначили 33 (86,8%) патента, вiдсутнiсть змiн — 2 (5,3%), по-гiршення стану — 3 (7,9%). Тобто, у хворих вком старше 50 роюв полтшення стану пiсля ПЛМ вщбувалося повiльнiше, нiж у молодих. При цьому, незважаючи на те, що, за даним лiтератури, ефективнють ПЛМ у хворих вiком старше 50 роюв невисока, нам вдалося досягти позитивного результату у 87% пащен^в за-вдяки диференцiйованому тдходу до вiдбору хворих для ПЛМ. Як правило, це хвор^ у яких вк за паспортом не ствпадав з вираженiстю дегенеративних змш у хребтi. Важливою умовою було збереження висоти та пдрофтьшст МХД, вщсутшсть осифiкуючого лi-гаментозу та деформуючого спондильозу.
Аналiзуючи спостереження вщсутност позитивного результату, ми встановили, що недостат-ньо оцшили ступiнь дегiдратацií МХД. Тому, тсля тимчасового полiпшення стану у хворих вщзначне його прогресуюче погiршення. Це пояснюемо при-гнiченням процесiв репарацп та прогресуванням ДДП у хребтк
У перiод спостереження вiд 3 до 5 роюв пiсля ПЛМ iнтенсивнiсть болю за шкалою VAS становила у середньому (1,97±0,31) бала. Бть у спит зник у 28 (80%) хворих, помiрний бть штенсившстю (2,2±0,45) бала вiдзначали у 2 (5,7%), вщсутшсть змiн характеру i iнтенсивностi болю — в 1 (2,8%), посилення до рiвня (5,3±0,2) бала — у 3 (8,6%), помiрний, перiодичний бiль штенсившстю (2,4±0,3) бала — у 4 (11,4%). Обмеження рухiв при навантаженш не було у 27 (77,1%) хворих, у 3 (8,6%) — виявлене обмеження згинання та розгинання хребта 1-го ступеня, у 5 (14,3%) — 2-го ступеня. Ппестез^ i зниження колшного рефлексу спостер^али у 2 (5,7%) хворих, вщсутшсть ахтового рефлексу, ппестез^, парестез^ в дистальних вщдЬ лах нижшх кiнцiвок — у 6 (17,1%). Позитивний симптом натяжшня з кута 60° вщзначений у 29 (82,8%) хворих, з кута 35-40° — у 6 (17,1%). Яюсть життя за шкалою OSWESTRY i Roland-Morris становила вщповщно (34,3±3,3) i (22,6±4,7)% (Р<0,05). При оцiнцi якосп життя за шкалою McNab полтшення стану вщзначили 28 (80%) пашен^в, вiдсутнiсть змiн — 2 (5,7%), по-гiршення стану — 5 (14,3%). За даними л^ератури, ефективнють ПЛМ у хворих вiком старше 50 роюв не перевищуе 68% [13, 14].
Висота МХД за даними оцшки спондилограм становила (0,30±0,01) см. На функцюнальних спонди-лограмах в 1 (2,8%) хворого виявлено нестабтьшсть хребтових рухових сегмен^в (ХРС) на рiвнi LIV-LV до 3,5 мм. За даними СКТ розмiр протрузи (5,57±0,06) мм. Збтьшення розмiру грижi до (6,0±0,01) мм вщзначене у 2 (5,2%) хворих, у 2 (5,2%) — в оперованих МХД виявлений «вакуум-ефект». За даними МРТ у 23 (65,7%) хворих виявлена депдратащя МХД 2-го ступеня, в 11 (34,3%) — значне зниження сигналу вщ МХД в Т2 режимк
* Зображення в друкован'1й версп — у в'щт1нках срого, в електронн'1й — кольорове.
Рис. 2*. Ефектившсть ПЛМ за шкалою McNab в pi3Hi строки тсля операци.
Таким чином, у вщдаленому nep^i тсля ПЛМ спостер^али незначне попршення показниюв ÏÏ ефективност (рис. 2), що зумовлене прогресуванням ДДП у хребтк Поряд з цим, отримаш результати свщчать, що у деяких хворих в^ за паспортом не спiвпадав з виражешстю дистpофiчного ураження хребта, що дозволило досягти у них задовтьних результат. Важливим е також диференцшований пiдхiд до визначення сумарного лазерного навантаження. Чим старше хворий i вище ступшь депдратаци МХД, тим меншою мае бути доза лазерного випромшювання.
Висновки. 1. ПЛМ — ефективний мшМнвазивний метод л^ування ДНКС поперекового вщдшу хребта.
2. Похилий в^ хворого не е абсолютним протипоказанням до проведення ПЛМ. Задовтьш результати у найближчому пepiодi вщзначеш у 87% пацiентiв.
3. Попршення якосп життя у хворих похилого в^у через 3-5 pокiв тсля ПЛМ зумовлене прогресуванням ДДП у хребтк
4. Результати проведених дослщжень свщчать про доцiльнiсть розширення вщносних показань до проведення ПЛМ, що робить метод бтьш доступним, особливо у хворих за високого ризику виконання стандартного втручання.
Список л^ератури
1. Практическая нейрохирургия: руководство для врачей; под ред. Б.В. Гайдара. — СПб.: Гиппократ, 2002. — 648с.
2. Продан А.И. Дегенеративные заболевания позвоночника / А.И. Продан, В.А. Радченко, Н.А. Корж. — Харьков: ИПП «Конраст», 2007. — 272 с.
3. Зозуля Ю.А. Хирургическое лечение нейрокомпрессион-ных пояснично-крестцовых болевых синдромов / Ю.А. Зозуля, Е.Г. Педаченко, Е.И. Слынько. — К.: УИПК «ЕксОб», 2006. — 348 с.
4. Boos N. Spinal Disorders: Fundamentals of diagnosis and treatment / N. Boos, M. Aebi // Spin. Disord. — Amsterdam: Elsevier, 2008. — P.18-56.
5. Хижняк М.В. Малоинвазивная хирургия дискогенных нейрокомпрессионных синдромов поясничного отдела позвоночника: дис. д-ра мед. наук: спец. 14.01.05 — ней-рохiрургiя / М.В. Хижняк. — К., 2006. — 313 с.
6. Хижняк М.В. Пункционная лазерная микродискэктомия / М.В. Хижняк, Ю.Е. Педаченко. — К.: «Вид-во Раевського», 2009. — 128 с.
7. Kambin P. History of disc surgery / P. Kambin // Arthroscopic microdiscectomy. — Baltimore: Williams & Wilkins, 1991.
— P.3-8.
8. Hirsch P. Studies on mechanism of low back pain / P. Hirsch // Acta. Orthop. Scand. — 1951. — V.20, N4. — P.261-274.
9. Васильев А.Ю. Компьютерная томография в диагностике дегенеративных изменений позвоночника / А.Ю. Васильев, Н.К. Витько. — М.: Видар-М, 2000. — 116 с.
10.Никифоров А.С. Клиническая неврология: в 3 т. Т.3, ч.2: Основы нейрохирургии / А.С. Никифоров, А.Н. Коновалов, Е.И. Гусев. — М.: Медицина, 2004. — 448 с.
11.Borenstein D.G. Epidemiology, etiology, diagnostic evaluation, and treatment of low back pain / D.G. Borenstein // Curr. Opin. Rheumatol. — 1999. — V.11, N2. — P.151-157.
12. Disc degeneration in low back pain: a 17-year follow-up study using magnetic resonance imaging / E. Waris, M. Eskelin, H. Hermunen, O. Kiviluoto, H. Paajanen // Spine (Phila Pa 1976). — 2007. — V.32, N6. — P.681-684.
13.Buy X. Percutaneous treatment of intervertebral disc herniation / X. Buy, A. Gangi // Seminars Intervent. Radiol.
— 2010. — V.27, N2. — P.148-159.
14.Hirch P. Percutaneous lumbar laser disc decompression: Systematic review of current evidence / P. Hirsch // Pain Phys. — 2009. — V.12. — P.573-588.
15.Surgery versus conservative management of sciatica due to a lumbar herniated disc: a systematic review / W.C. Jacobs, M. van Tulder, M. Arts, S.M. Rubinstein, M. van Middelkoop, R. Ostelo, A. Verhagen, B. Koes, W.C. Peul // Eur. Spine J.
— 2011. — V.20. — P.513-522.
16.Benoist M. Epidural steroid injections in the management of low-back pain with radiculopathy: an update of their efficacy and safety / M. Benoist, P. Boulu, G. Hayem // Eur. Spine J.
— 2012. — V.21, N2. — P.204-213.
* Зображення в друкован'1Й версп — у в 'щт1нках ciporo, в електронн'1Й — кольорове.
Зорин Н.А.1,2, Зорин Н.Н.2
1 Кафедра нервных болезней и нейрохирургии, Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, Украина
2 Медицинский центр «Эндоскопическая нейрохирургия», Днепропетровск, Украина
Пункционная лазерная микродискэктомия при дискогенном нейрокомпрессионном
синдроме поясничного отдела позвоночника у пациентов в возрасте старше 50 лет
Вступление. Дискогенный нейрокомпрессионный синдром (ДНКС) поясничного отдела позвоночника занимает первое место в структуре неврологических заболеваний и второе место — заболеваний опорно-двигательного аппарата взрослого населения экономически развитых стран.
Материалы и методы. Проведен анализ ближайших и отдаленных результатов лечения 38 пациентов в возрасте от 51 до 79 лет по поводу ДНКС поясничного отдела позвоночника с использованием метода пункционной лазерной микродискэктомии (ПЛМ).
Результаты. В ближайшем периоде после операции эффективность ПЛМ составила 87%, в отдаленном периоде — 80%. Неудовлетворительные результаты обусловлены прогрессированием дегенеративно-дистрофического процесса (ДДП) в позвоночнике. По данным проведенного анализа установлено, что, чем старше пациент, тем более выражены ДДП в позвоночнике, следовательно, эффективность метода лечения ниже; чем больше степень дегидратации межпозвонкового диска (МХД), тем меньшей должна быть лазерная нагрузка.
Выводы. Проведенные исследования позволяют расширить относительные показания к проведению ПЛМ, что делает метод более доступным, особенно у больных при высоком риске стандартного вмешательства, это позволяет улучшить качество жизни больных при ДНКС поясничного отдела позвоночника.
Ключевые слова: дискогенный нейрокомпрессионный синдром, пункционная лазерная микродискэктомия, дегенеративно-дистрофические процессы.
Укр. нейрохирург. журн. — 2013. — №2. — С.45-49.
Поступила в редакцию 26.04.13. Принята к публикации 10.05.13.
Адрес для переписки: Зорин Николай Николаевич, Медицинский центр «Эндоскопическая нейрохирургия», ул. Космическая, 21, Днепропетровск, Украина, 49100, e-mail: [email protected]
Zorin N.A.1'2, Zorin N.N.2
1 Department of Nervous Diseases and Neurosurgery, Dnepropetrovsk State Medical Academy, Dnepropetrovsk, Ukraine
2 Medical Center "Endoscopic Neurosurgery", Dnepropetrovsk, Ukraine
Percutaneous laser microdiscektomy at discogenic radicular syndrome in patients over 50 years
Introduction. The discogenic radicular syndrome (DRS) of lumbar spine occupies the first place in the structure of neurological diseases and second place among orthopedic diseases of the adult population in economically developed countries.
Materials and methods. The immediate and long-term outcomes were analyzed in 38 patients aged from 51 to 79 years with DRS of lumbar spine, been treated using method of percutaneous laser microdiscektomy (PLM).
Results. In the early period after operation PLM efficiency was 87%, in a remote period — 80%. Poor results were due to degenerative dystrophic process (DDP) of the spine. According to the analysis found that the older the patient, the more pronounced the PDD in the spine, therefore, the efficacy of treatment was lower, the greater the degree of intervertebral disc (MHD) dehydration, the smaller must be laser load. Conclusions. These research allow to expand the relative indications for PLM that makes the method more accessible, especially in patients at high risk for standard interventions, it can improve the quality of life of patients with DRS of lumbar spine.
Key words: discogenic radicular syndrome, percutaneous laser microdiscectomy, degenerative dystrophic processes.
Ukr Neyrokhir Zh. 2013; 2: 45-9.
Received, April 26, 2013. Accepted, May 10, 2013.
Address for correspondence: Nikolay Zorin, Medical Center "Endoscopic Neurosurgery", Kosmicheskaya St, 21, Dnepropetrovsk, Ukraine, 49100, e-mail: [email protected]
