CC BY
30
УДК 32: 291.13
С. О. Топалова, кандидат полгшчних наук
ПСИХОЛОГ1ЧН1, 1ДЕОЛОГ1ЧН1 ТА 1СТОРИЧН1 ЧИННИКИ М1ФОЛОГ1ЗАЦП СУСП1ЛЬНО1 СВ1ДОМОСТ1
До^джено передумови, що визначають здаттсть людськоЧ свiдомостi до ми фологiзацii, якаунеможливлюе адекватне, ращональне сприйняття дiйсностi. Акту-альтсть проблеми зумовлена наявною тенденщею до тотальноI мiфологiзацii поли тичноИ свiдомостi сучасного сустльства. Головна iдея статтi полягае у видыенш основних чинниюв мiфологiзацii та з 'ясуванш специфжи iх впливу, до^дженш за-лежностi поведтки людей вiд мiфологiчних образiв i специфiки процесу мiфологiзацii свiдомостi сучасноiлюдини.
Ключовi слова: сусптьна свiдомiсть, мiфологiзацiя, психолог1чт, iдеологiчнi та iсторичнi чинники, стереотипи, архетипи.
Актуальтсть проблеми. Харакгерними рисами политичного життя люд-ства протягом ХХ - початку ХХ1 ст. стали ренесанс м!фу, становления шду-стри щеолопчно! мiфотворчостi та використання политичного мiфу як основного засобу маншуляцп, консолщацп сусшльно! свщомосп та легiтимiзацil владних структур. Наявшсть низки об'ективних чинниюв зумовлюе подальшу мiфологiзацiю сусшльно! свщомосп, усiх сфер сусшльного життя, а политично! - найбiльше. Осюльки об'ектом i суб'ектом полiтики е людина з и пере-живаннями, почуттями, вiруваниями, поглядами, переконаннями, як! виника-ють i формуються тд впливом рацюнального та iррацiонального, то й у полчищ завжди знаходитиметься мюце м!Фу, який даватиме уявлення про политику, визначатиме поттичт образи i рол!, полптичну поведiнку.
Полiтика в сучасному свт перетворилася, за висловом Ж. Бодршара, на виставу, яка розируеться перед звичайними людьми, i вщповщно сприймаеть-ся ними як матч, концерт, телесерiал чи театральне шоу. Ускладнення полиич-ного процесу супроводжуеться впровадженням у масову полптичну свщом!сть спрощених соцiальних концепцiй, що згодом стають елементами соцiальних i полтичних м!Ф!в, визначають поттико-культурт орiенгацil суспiльства. Отже, складне i багатогранне полiтичне життя вщображаеться в людськш свщомосп сукуптстю полпичних м!Ф!в, вщфваних вщ реального i рацiонального, м!Ф!в, iснувания яких на вщмшу вщ арха!чних пов'язане не з прагненням пояснити свгт, а навпаки, з його цiлеспрямованим спотворенням.
Така специфжа сусшльного сприйняття та потреби полгтичних суб'ектiв впливати на масову свщомють i поведiнку засобами символ!чно! политики постшно стимулюють попит на м!Фи та манiпулятивнi политехнологп.
У ХХ ст. започатковано розумшня м!Фу як об'ективного культурного та психолопчного феномену, як основи символ!чних форм тзнання дшсносп,
© Топалова С. О., 2011 157
що вГдкривае новi можливосп у поттиид. У зв'язку з таким тлумаченням мiфу науковцi все активнше звертаються до проблематики сумiсностi полГтики i мГфологп. Вже накопичено великий обсяг фактичного матерiалу в галузi дослiдження мГфГв, символiв i ритуалГв, зроблено спроби дослГдити архшчт прошарки людсько! свГдомосп, методами аналiтичноI психологи виведено залежшсть поведiнки людей вщ мiфологiчних образiв пщсвадомосп, що в су-купностi дае змогу звернутися до вивчення сучасних мiфiв i специфiки про-цесу мГфолопзацп свщомосп сучасно! людини. Актуальнiсть проблеми ви-значаеться тим, що реальне панування полiтичних мiфiв у життi сусшльства викликае потребу в розширеннi знань про мiф, що вiдображаеться у дослГ-дженнi цiеl проблематики як окремо! науково! теми.
Анал1з наукових джерел i публтацш. Проблемам мiфу i мГфолопзацп присвячено низку робгт зарубiжних i вiтчизняних фiлософiв, соцюлоов, по-лiтологiв, психологiв, культурологiв. Рiзноманiтнi причини, аспекти, вияви та наслщки iснування мiфу аналiзуються в працях К. Юнга, Ф. Нщше, М. ЕлГа-де, Е. Дюркгейма, З. Фрейда, Дж. Фрезера, А. Бергсона, К. Хюбнера, Ж. Со-реля, М. Мамардашвiлi, О. Лосева, В. 1брапмова, I. Кравченка, О. МГшучкова, С. Кара-Мурзи, А. Цуладзе, Г. Почепцова та ш.
Необхiднiсть подальшого дослiдження полiтичних мiфiв i механiзмiв ди духовно-моральних чинниюв зумовлена також кризовим характером полГтич-них процемв i суспiльного розвитку в ХХ - XXI столптях, що особливо на-очно спостерiгаеться в украшських полгтичних реалiях сьогодення. Глибокий розрив мГж сусшльством г владою заповнений рГзного роду полгшчними мГ-фами, впроваджуваними рГзними шляхами, засобами Г технологГями. Отже, актуалГзуеться не тшьки проблема виявлення специфжи новитх технологш мГфолопзацп, а й вироблення мехашзмГв захисту проти !х застосування.
Це ставить на порядок денний низку запитань, зокрема: чому не зникае людська схильшсть до мГфолопчного мислення Г мГфолопзацп дшсносп?; якг передумови забезпечують живучГсть мГфГв?; чому поттична сфера найбГльше тддаеться мГфолопзацп? ВГдповГсти на щ та шшГ подГбш запитання немож-ливо без дослГдження чинникгв Г передумов мГфолопзацп.
Метою стати е з'ясування специфжи впливу психолопчних та Гсторичних чинниюв як найбшьш глибинних, таких, що мають здатшсть впливати на свщомГсть багатьох поколшь.
Виклад основного матерiалу. МГфолоочна свщомють е неодмшним атрибутом сустльного розвитку з найдавнших чамв Г до сьогодення, суттевою складовою нашого свГтосприйняття Г свггорозумшня. Наскгльки рацюнальним не здавалося б нам наше мислення, його основою часто виступае мислення мГфолопчне. Живучи в мГфолопзованому свт Г будучи переконаним в його реальности людина слщуе заданш мГфолопчнш лопщ, сприймаючи II як дшсну Г рацюнальну, «аналГзуе» сконструйовану реальшсть запрограмовани-ми ззовш методами «лопчного аналГзу». Така ситуащя е одвГчною Г перма-
нентною, а подальший розвиток технологш контролю свГдомостГ ущшьнюе и насичешсть мГфами Г формуе людину, котру Е. Кассрер визначае як «сим-волГчну тварину» [1, с. 471.]
Тотальна мГфолоозащя сусшльно! свГдомостГ е результатом ди низки чинниюв - психолопчних, Гсторичних, ментальних, соцю- Г полгшко-куль-турних, шформацшно-технолопчних, освитх, полгтачних та ш. Кожен з них вщрГзняеться специфГчними шляхами, засобами Г наслГдками впливу на по-чуття, думки Г процес мислення людини, що зумовлюе потребу в групуванш, видшенш сутшсних особливостей цих чинниюв. Подш цих чинниюв на групи е певною мГрою умовним, оскгльки !х не можна чгтко розмежувати за джерелами Г шляхами впливу на людську свГдомГсть. Основою для групуван-ня виступають домшантш якостГ. При цьому слГд ураховувати взаемозв'язки Г оргашчне сплетшня рГзнорщних чинникгв, !х комплексну дгю на полггачну свГдомГсть Г полличну поведшку громадян. До найбГльш глибинних, на нашу думку, слГд вГднести психолопчш та Гсторичш чинники, оскгльки вони визна-чають одвГчну схильнГсть до мГфолопчного мислення Г основнГ сюжетнГ лГни мГфолопзацп масовох сусшльно! свГдомостГ у певш перГоди.
До психологГчних належить комплекс причин, пов'язаних Гз психГчними процесами, що вГдбуваються на рГвш свГдомостГ Г тдсвадомосп, зумовлюють специфжу сприйняття Г вГдображення свГту.
АналГзуючи основнГ етапи сприйняття шформацп, формування уявлень, переконань Г оцГнок, на кожному з них знаходимо передумови Г вияви мГфо-лоозаци. Будь-яка подГя чи явище сприймаеться спочатку на емоцГйному рГвнГ. Однак самГ емоцп вже е продуктом рашше сформованих уявлень про правильне Г неправильне, про те, як мае бути Г хто чи що цьому перешкоджае. Якщо ж подГя викликае емоцГйне потрясГння, незалежно вГд того, позитивни-ми чи негативними е щ емоци, засоби подолання напруження та спроби по-яснення подГй, що стали и причиною, люди далеко не завжди схильш шукати у сферГ рацюнального. Часто повсякденна свГдомГсть схиляеться до релтйних, магГчних, мГстичних пояснень Г пошуку вГдповГдних шляхГв виходу Гз ситуаци. Тому рГзного роду «маги Г чароди» мГцно тримають свою «шшу» в людськГй свГдомостГ, в тому числГ полГтичнГй.
Формування уявлень про предмет, людину чи явище пов'язане, як правило, не тшьки Гз власними роздумами та аналГзом, а й Гз впливом шших: старших, мудрГших Г досвГдчешших, у мудростГ Г досвГдГ яких теж е мГфологГчна складова, з висновками фахГвщв у конкретнГй сферГ, що можуть бути необ-грунтованими чи цшеспрямовано використовуватися для машпулювання. Отже, такий вплив включае як мшмум три лГни мГфолопзацп: власну мГфо-логГзовану свГдомГсть суб'екта Г об'екта впливу та цшеспрямоване програму-вання думок Г дГй об'екта з боку суб'екта. Переконання у свою чергу стають результатом кристалГзацп Г втшення в свГдомГсть сформованих у такий спомб уявлень, емоцшного «вживання» в мГф.
Мiфологiзацiя свщомосп завжди виступала мехашзмом психолопчного захисту людини вщ жорстокосп оточуючого свгту. К. Ясперс, пояснюючи ю-нування «людини м!фолопчно!» i «людини юторично!» вiдмiчав, що спокш-на мiфологiчна епоха заюнчуеться, коли перед людиною вщкриваються весь жах оточуючого свгту i власна безпорадшсть. Тод! на зм!ну «людиш м!фоло-пчнш» приходить «людина юторична», однак м!фолопчне не тшьки не зникае, а часто домiнуе над юторичним [2, с. 33].
Захисна функщя м!ф!в була необхщною людям на вмх етапах розвитку людсько! цивМзацп. Але в наш час потреба у такому м!фолопчному заxистi вщчуваеться надто гостро. Змши в оточуючому свт е стр!мкими, глобальними ! головне, такими, що утверджують в людиш вщчуття власно! беззаxисностi, «тщинки в пустелЬ>, напрям руху яко! аж шяк не залежить вщ 11 власно! вол!. У такш ситуаци людина шстинктивно знаходить «психолопчт шшЬ>, де мож-на сховатися ! вщчути захищешсть вщ усього нового. 1снують р!зш види таких нш - релтйт, нацюналютичт, р!зного роду фан-клуби тощо, проте !х единою основою виступають вщрив вщ реальносп та !! м!фолопзащя.
Значний пласт психолопчних передумов пов'язаний з глибинними, про-тягом столть накопичуваними якостями людсько! психжи, арха!чними формами мислення, притаманними психщ сучасно! людини. Саме вони зумов-люють наявшсть у психолог!! абсолютно р!зних народ!в под!бних м!фолопч-них уявлень. Щ форми, що становлять первюне мислення ! визначають м!фолопчну складову на пщсвщомому р!вт людсько! психжи, К. Г. Юнг назвав «архетипами», «колективним безсвщомим» [3, с. 31]. На цьому р!вш, на його думку, зникае будь-яка !ндивщуальшсть. Вш зазначае: «Найглибший пласт, до якого ми можемо проникнути в дослщженш безсвщомого, - це те мюце, де людина вже не виступае чгтко вираженою шдивщуальшстю, де 11 розум зм!шуеться ! розширюеться до сфери загальнолюдського розуму, безсвщомо-го, в якому ми вс однаковЬ> [3, с. 35]. Саме це первюне мислення ! формуе той психологчний пласт, який, завдяки колективному безсвщомому в умх однаковий [3, с. 31]. Архетипи стають м!фостворюючими структурами не-свщомого, формою, змют яко! надаеться традищею ! сучасшстю. Завдяки архетипам юнуе загальний для вмх людей психолопчний базис, що становить насичене м!фолопчними образами ! сюжетами колективне безсвщоме.
Навгть не вдаючись до глибокого наукового анал!зу вчення К. Г. Юнга, важко не згодитися з ним у тому, що в нашш свщомосп юнуе певний психолопчний спадок, отриманий нами вщ попередшх поколшь, вщмовитися вщ якого ми не можемо. Цей спадок включае ! певш образи, ! закони, ! принципи, як наповнюються р!зним змютом в р!зш епохи. Вони мають надзвичайно динам!чний потенщал, а наслщки актив!заци образ!в та щей цшком залежать вщ пщготовленосп ! ставлення усвщомлюючого розуму людини конкретно! епохи. Включення в м!ф об'еднуе людей у колективному безсвщомому, що й зумолюе могутню силу м!фу як шструмента впливу на людей.
Оточуючий людину свгт е складним, багатогранним i незрозумiлим. При цьому юнуе одвiчна потреба у поясненш, конкретизацiï i тлумаченнi подiй, явищ, предметiв i якостей. Проте шукати пояснения складних явищ шляхом ретельного аналiзу, абстрагування тощо здатна незначна частина людей, пере-важно фахiвцiв у вiдповiднiй галузi. Бiльшiсть «пересчних громадян», праг-нучи демонструвати компетентшсть власних суджень з будь-яких питань, виявляють схильнiсть до спрощеного мислення. Наслщком цього стае фор-мування примiтивних, неадекватних суджень i ощнок, як спотворюють дш-снiсть. А коли щ судження «накладаються» на стшю, шаблоннi уявлення, притаманнi певним сощальним групам, формуються стереотипи, як випсня-ють здатнiсть до рацюнального мислення, а часто i здоровий глузд взагаль Люди мають заздалепдь заготовленi штампи, ярлики, що е для них iстинними i апрiорi визначають «власне» бачення i ставлення до будь-яких щей, проблем та особистостей.
Таким чином, стереотишзац1я мислення сприяе конструюванню у свщо-мостi спотворено! картини свггу i вiдповiдно визначае нездатшсть людини орiентуватись, адекватно реагувати i пристосовуватися до оточуючого. Не-змшшсть звички до стереотипного мислення е одним iз найсуттевiших чин-ниюв мiфологiзацiï свiдомостi. Стереотипи привчають реагувати на будь-як подразники за одшею заданою схемою, що i е найбшьш цiнним для маншу-люючого суб'екта. Шляхом активiзацiï i коригування iснуючих чи «вживлен-ня» нових стереотишв полгтгехнологи спрямовують думки i поведшку великих мас людей.
Наступну групу передумов можна назвати ментально-психологiчними. Психологiя кожного народу, крiм психологiчних якостей, особливостей на-цiонального характеру i темпераменту, включае ще й певнi домiнуючi уявлення (як теж, до реч^ часто мають мiфологiчне, стереотипне, щеолоочне шд-грунтя) про iсторичне минуле, мiсце i роль у свт свое! наци, краши. Сусшль-на свiдомiсть, в якiй мщно «засiли» вiдчуття виключностi свое! всесвггаьоюторично1 мiсiï як «носiя демократ», «охоронця порядку», «мо-гутньо! супердержави» чи <дачно пригноблено1» i вщ умх страждаючо!, вже е налаштованою на певний емоцшний лад i потребуе вiдповiдних емоцiйних допiнгiв для зняття чи нагнiтання напруженостi, культивування певних вщ-чуттiв. Цi допiнги вприскуються саме шляхом розкручування мiфiв, як й т-дiгрiвають потрiбнi почуття.
Низка ментальних передумов пов'язана з притаманними народу специ-фiчними рисами свщомость Для слов'янських народiв характерною е роз-колотiсть свiдомостi, причини яко1 науковцi вбачають у ди рiзних чинникiв. Однiею iз давньоiсторичних передумов однi дослiдники вважають христия-нiзацiю Русi, внаслiдок чого запозичеш iз Вiзантiï вiра, система духовних цiнностей i уявлень шляхом психолопчного примусу нав'язали рабську пси-холопю i витiснили дохристиянський дух свободи [4, с. 15-18; 5, с. 751]. На
думку шших, вплив християнства, навпаки, був позитивним, оскшьки забез-печувалася свобода вибору [6, с. 74]. Однак приб!чники обох концепцш един! в тому, що у слов'янських традищях ! звичаях християнству не вдалося викоршити язичництво, залишки якого ! е причиною схильносп до м!фолоп-зацп.
Вважаемо, що цей висновок потребуе деяко! конкретизацп. Причиною схильносп до м!фолопзацп е не замша, повне чи часткове витюнення одшею релтею шшо!, а наявшсть само! релтйно! свщомосп, певних м!фолопчних стрижшв, що культивуються будь-якою релтею, незалежно вщ конкретного в!ровчення. Наявшсть ! сшвюнування декшькох релтй з !х вщмшними уяв-леннями, традищями ! обрядами лише розширюють проспр м!фолоозацп ! збшьшують можливий «асортимент» застосовуваних м!ф!в.
Гщною альтернативою реллтйшй м!фолопзацп згодом стала м!фолопза-щя щеолопчна. По сут будь-яка щеолопя передбачае певну м!ру м!фолопза-цп свщомосп, оскшьки: 1) потребуе в!ри з вщповщною м!рою фанатизму в щеали, цшност!, що дерацюнал!зуе процес мислення; 2) передбачае кваз!-релтйний культ основоположников, авторитетних щеолопв сучасносп, що сприяе формуванню в свщомосп людей м!фолопчних образ!в реальних осо-бистостей; 3) пропонуе модель майбутнього сустльства, що спираеться на щеал!зовашсть суспшьних порядков ! мехашзм!в влади, встановлення яких пов'язане не тшьки з д!ею знання, розуму та рацюнальних чинниюв, а й з уявленнями про надприродш властивосп щеологп та !! носив, що стимулюе в людськш свщомосп елементи мапчно! в!ри. Отже, будь-яка щеолопя ство-рюе ! впроваджуе у масову свщомють свою систему м!фолопзованих цшнос-тей ! ор!ентир!в, а щеологп, що претендують на тотальне панування, доводять !х до стану кваз!релтйних догмапв ! кульпв, в основ! яких лежить специф!ч-на система м!ф!в ! вщповщних «заповщей». Тож щеолоочний вплив на псих!ку, залежно вщ м!ри щеолопзацп, виявляеться у розщепленш чи повно-му поглинанш особистого «Я» в груповому, м!фолого-щеолопчно обгрунто-ваному та доцшьному, яке й керуе людськими вчинками.
До групи юторичних ми вщносимо сукуптсть чинниюв, пов'язаних з особ-ливостями юторп кожно! кра!ни, а ще бшьше - з особливостями тлумачення ! оцшювання подш та факпв юторичною наукою, яка, насправд!, не бувае безпристрасною, не викладае «чистих» факпв без коментар!в, оцшних су-джень. У р!зш перюди юторична наука, передумм той курс, що викладаеться в навчальних закладах, по-р!зному подае ! оцшюе одш й п сам! юторичш перюди, под!! ! факти - залежно вщ щеолопчно! доцшьносп, пол!тично! стратег!! тощо.
Викладання юторп завжди е м!фолопзованим. Р!зниця лише в сюжетних лжях ще! м!фолопзацп. Тому в свщомосп представниюв р!зних поколшь уявлення про одш й п сам! юторичш перюди ! под!! складаються з р!зних набор!в м!ф!в. Наочну !люстрац!ю цього отримаемо, пор!внюючи штерпре-
тацгю в тдручниках з юторп часГв СРСР та в сучасних украшських, напри-клад, дГяльностГ Г само! постатГ Б. Хмельницького, С. Петлюри, ОУН-УПА та Гн. ВГдповГдно Г свГдомГсть представникГв рГзних поколшь перенасичена тими чи Гншими мГфами, залежно вГд того, яку саме «ГсторГю» вони вивчали. ЦГ мГфи в свою чергу визначають ставлення до носив Гнших мГфГв, сучасних полГтичних подГй, мГфологГзованих шляхом використання рГзномаштних манГпулятивних технологГй, в тому числГ манГпулювання ГсторГею. Передба-чуваним Г бажаним для вГдповГдних полГтичних сил результатом стають масштабш конфлГкти ГдентифГкацп, вмГле технологГчне розкручування яких забезпечуе перемогу на виборах Г громадський розкол, що Г надалГ викорис-товуеться для отримання полГтичних дивГдендГв.
КонкретнГ приклади бачимо як у перебГгу виборчих та Гнших полГтичних кампанш, так Г в повсякденнш дГяльностГ суб'ектГв полГтики рГзних рГвнГв. З усГх минулих виборчих кампанш найбшьш показовою в цьому плаш була президентська кампанГя 2004 р. Стратепя роботи штабу кандидата вГд влади з рГзними групами виборцГв була спрямована на забезпечення ГдентифГкацп певних соцГальних груп з даним кандидатом шляхом провокування агресивно! ворожнечГ у ставленнГ не тшьки до кандидата-конкурента, а й до тих груп виборцГв, що його тдтримують. Не останню роль в реалГзацп ще! стратеги вГдГгравали саме манГпулювання юторичними фактами та актуалГзацГя юто-ричних стереотипГв, сформованих у представникГв рГзних вГкових груп. Так, сюжетна лшя роботи з ветеранськими органГзацГями вибудовувалася на осно-вГ ототожнення Г кандидата-конкурента, Г тих, хто його шдтримуе, з тими, проти кого воювали нишшш ветерани. НавГшування ярликГв («нашизм» та Гн.) доповнювалося «розкручуванням» дГяльностГ ОУН-УПА як злочинно! оргашзацп. Згодом додали гостроти та штенсивносп конфлГкту ГнГцГативи Президента щодо надання воякам ОУН-УПА статусу ветерашв вшни. Не вдаючись до оцшних суджень з приводу Гсторично! некомпетентностГ чи певно! политично! цшеспрямованосп таких ГнГцГатив, слГд зазначити, що про-гнозованим суспГльним наслГдком стало поглиблення розколу полГтично! свГдомостГ на основГ рГзних Гсторичних мГфГв, у дум яких вихованГ рГзнГ по-колГння громадян.
Висновки. У «науковому» викладаннГ Гсторичних подГй в рГзш перГоди державностГ значною мГрою присутнш «кругообГг» мГфГв Г контрмГфГв, сут-нГсть Г характер яких визначаються полГтичною доцГльнГстю та полГтичними штересами впливових суб'ектГв. Знания Гсторичних реалш, дГйсного контексту Г наслГдкГв Гсторичних подГй доступне лише вузькому колу фахГвцГв, до-слГдникам вГдповГдно! науково! проблематики. Основна маса суспшьства - це люди, якГ з чамв свого навчання дещо пам'ятають про визначш ГсторичнГ поди, точшше, про те, що вони колись були, не маючи адекватного уявлення про !х причини, перебГг, наслщки, але в той же час мають у сво!й свГдомостГ стшкГ оцГнки Гсторичних фактГв, засвоенГ ними у вГдповщш перГоди, уявлен-
ня ! стереотипи, сформован! на баз! цих оцшок, як! в сукупносп визначають мотиви политично! поведшки.
В поттичнш свщомосп сучасного укра!нського сусшльства наявш два типи юторичних м!ф!в - радянськ! та пострадянськ!, сформован! вже за часи незалежносп. Результатом актуал!зац!! цих м!ф!в ! вщповщних ц!нн!сних на-станов та стереотишв е поглиблення конфл!кт!в щентифжаци за низкою ознак -вжовими, рег!ональними ! нав!ть за политичними уподобаннями, що е ано-мальним для демократичного сусшльства.
Отже, психолопчш, ментальн! та !сторичн! передумови присутш завжди, однак вони виконують р!зну роль у процес! м!фолопзацп свщомосп. Психо-лог!чн! визначають «генетичну» здатшсть людсько! св!домост! до сприйняття, засвоення ! поширення м!ф!в, !сторичн! - дозволяють актуал!зувати цю здат-шсть ! спрямувати !! залежно вщ мети ! нам!р!в конкретних суб'екпв, а ментальн! - вдаграють роль своер!дного катал!затора.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кассирер, Э. Избранное. Опыт о человеке [Текст] / Э. Кассирер - М : СПб. : Наука, 1988. - 779 с.
2. Ясперс, К. Философская вера [Текст] / К. Ясперс // Смысл и назначение истории. -М. : Республика, 1991. - 509 с.
3. Юнг, К. Г. Душа и миф: шесть архетипов [Текст] / К. Г Юнг- К: Порт-Рояль; М. : Совершенство, 1997. - 384 с.
4. Андреева, Л. Религия и власть в России [Текст] / Л. Андреева - М. ; СПб. : Наука, 2001. - 246 с.
5. Шатунов, М. Русская профессиональная драка [Текст] / М. Шатунов - М. ; СПб. : Наука, 2002. - 782 с.
6. Гумилев, Л. От Руси к России [Текст] / Л. Гумилев- М. : Экопрос, 2002. - 257с.
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ, ИСТОРИЧЕСКИЕ И ИДЕОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ МИФОЛОГИЗАЦИИ ОБЩЕСТВЕННОГО СОЗНАНИЯ
Топалова С. А.
Исследованы предпосылки, определяющие склонность человеческого сознания к мифологизации, которая делает невозможной адекватное, рациональное восприятие действительности. Актуальность проблемы обусловлена проявлением тенденции к тотальной мифологизации политического сознания современного общества. Главная идея статьи заключается в выделении главных факторов мифологизации и выяснении специфики их влияния. Исследована зависимость политического поведения людей от мифологических образов и специфики процесса мифологизации сознания современного человека.
Ключевые слова: общественное сознание, мифологизация, психологические, исторические, идеологические факторы, стереотипы, архетипы.
PSYCHOLOGICAL, HISTORICAL AND IDEOLOGICAL FACTORS OF A MYTHOLOGIZATION OF PUBLIC CONSCIOUSNESS
Topalova S. O.
Pre-conditions determining ability of human consciousness to mythologistion that make impossible adequate reality perception of reality, are analyzed in the article. Actuality of the problem is predefined by a present tendency to total mythologistion of political consciousness of modern society. The main idea of the article is the selection of the basic factors mythologistion as well as the research of theirfinding specific effect. Dependence of human political behavior on mythological images and process specificity of a consciousness mythologization of the modern person is investigated.
Key words: public consciousness, mythologistion, psychological, historical and idealogical factors, stereotypes, archetypes.
УДК 323.39
О. О. Маркозова, кандидат соцюлопчних наук, доцент
ЕЛ1ТИ В СУЧАСНОМУ УКРАШСЬКОМУ СУСП1ЛЬСТВ1: СУТН1СТЬ ТА НАПРЯМИ ТРАНСФОРМАЦП
Розглянуто суттсть, типологЮ, процес формування та напрями трансформацп основних елтних груп в УкраЫ. Показано роль адмШстративно-владног, полтичноI, економiчноi та сощокультурног елШи у сощально-полШичних процесах в Украгт. Доведено, що у попередш роки вiдбувалося накопичення потенщалу елт, як1 сьогодт приходять до системи влади, а отже, вiдбуваeться процес формування дШсно про-вiдноi елтног групи, яка зможе об 'еднати полтичне, економiчне i культурне вiдро-дження нашог держави.
Ключов1 слова: сусптьство, елШи, плюралiзацiя елт, циркулящя елт, сощальт трансформацп.
Актуальтсть проблеми. Будь-яка сощальна система завжди складаеть-ся Гз двох основних груп: тих, хто керуе, Г тих, ким керують. Групи людей, якг займають провщне становище в сустльствГ, називають елгтами. Вся ГсторГя розвитку цившГзацп демонструе, що навиъ у максимально демократичних державах завжди юнували елгш, якГ тГею чи шшою мГрою впливали на про-тГкання сощально-полгшчних процемв, визначали напрями !х розвитку.
1снують елиш групи Г в Укра!ш, що не суперечить демократизацп та ра-цюналГзацп нашого сустльства, а навпаки, виступае чинником удосконален-ня методГв сощально-политичного управлшня державою. Бшьш того, наявтсть © Маркозова О. О., 2011 165
