CC BY
18
УДК 636(477).002.6:339.9.012.
Кошова Л.М., ст. викладач ® Полтавсъка державна аграрна академ1я
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТ1 ПРОДУКЦП ТВАРИННИЦТВА В YKPAÏHI В1ДПОВ1ДНО до вимог сот
Украта належитъ до десятки найбыъших еиробниюе молока та шших eudie тваринницъкоï продукщ,г при цъому мае м1сце поена Heeidnoeidmcmb украгнськог продукцп ceimoeuM стандартам. Bidcymnicmb налагодженог системи в1дстеження eMicmy недозволених антибютиюв i контролю стану здоров'я тварин нечткии розподт державного контролю якост1 и безпеки е основними проблеми, ят були вгдзначет nid час тспекцт Офку з продоволъства та eemepuHapiïCeponeùcbKOïKoMiciï (FVO) у 2008/09рр.
Ключов1 слова: яюстъ молока, екологгчно чиста продукцгя, тваринництво.
Постановка проблеми. Ситуащя на зовшшньому та внутршньому ринках вир1зняеться не простими, проте обнадшливими характеристиками. Повсюдно зростають попит i цша на продукти харчування, особливо на еколопчно чисту продукцш, котра активними темпами виготовляеться в сшьськогосподарських пщприемствах Полтавсько1 облает^ i прикладом цього е ПП „Агроеколопя".
Анал1з останшх дослщжень. Hobî пщходи у забезпеченш якост1 продовольства й молока зокрема висв1тлеш у працях Л.В.Протасово1, О.М. Шпичака, В.М. Пархоменка, О.Д. Костюка, Т.А. Слатвшсько1, Т. Л. Шкабари та ш. Рол1 шституцшного пщходу в умовах трансформацп аграрного сектора cboï роботи присвячують Н.М.Котько, М.В.Дубшша, А.Р.Дуб. Глибокий анал1з систем м1жгосподарського самоврядування та заруб1жних прояв1в приватно-державного партнерства в агропромисловому виробництв1 знаходить свое вщображення у публжащях М.Ф. Кропивка. У кол1 европейських аграрних економюив вже десятил1ття як дискутують на тему приватних шщатив у забезпеченш якост1 сирого молока на piBHi фермер1в. Особливо! уваги заслуговують результати науково! школи Ушверситету Гьотшген (Ян Г., Шрамм М., Шпшлер А., Шульце Г., Тойвсен Л.).
Мета статть Анал1з заруб1жних мехашзм1в контролю якост1 тваринницько! продукцп, зокрема молока, у виробничому ланцюз1 й можливост1 ïx застосування вщповщно до умов украшських товаровиробниюв. 3 урахуванням европейських штеграцшних HaMipiB Украши, до анал1зу залучеш окрем1 системи менеджменту якост1 краш-члешв Свропейського Союзу. У данш стата розглянуто методичш аспекти виходу агропщприемств на св1товий ринок та визначено основш напрямки розвитку зовшшньоеконом1чних зв'язюв на аграрних пщприемствах за умови вщкритш економ!ки Украши при проведенш ЗЕД та виконання bcîx вимог СОТ.
® Кошова Л.М., 2011
363
Виклад основного матер1алу. Щодо виробництва продукци тваринництва в одному з агропщприемств Полтавського регюну то на початку 2010 року пред ставники двох голландських комерцшних компанш вщвщали укра!нськ1 молочш ферми в Кшвськш та Полтавськш областях з метою експортування сухого молока з Укра!ни в Голландш. В плани компани входило знайти молоко високо! якост1, для цього був простежений ними весь ланцюг виробництва. Представниюв голландських компанш щкавило на виробництв1 усе: шгред1енти корму, вмкт жиру \ бшка у молощ, бактер1альна забруднешсть, вмют соматичних кл1тин, використання антиб1отик1в, проблеми з1 здоров'ям тварин I нав1ть використанням ц1льного молока чи його зам1нника для випоювання телят, адже як1сне сухе молоко можна отримати т1льки ¿з як1сно! сировини [7].
Таблиця 1
Ефектнвшсть впровадження орган1чно¥ системи землеробства у п1двнщенн1 продуктивное!! тваринництва у ПП ,,Агроеколог1я"
Шишацького^ району Полтавсько'1 област1*
Надш Середньо- Вироблено Вироблено
Роки молока на добовий м'яса на молока на Одержано Одержано
корову, кг прир1ст на вщгод., г 100 га с/г упдь, ц 100 га с/г упдь, ц молока, т м'яса, т
1971- 2572,0 450,0 66,0 383,0 - -
1975 рр.
1986- 3770,0 471,0 124,0 740,0 - -
1990 рр.
1991- 4431,0 758,0 145,0 1059,0 - -
1995 рр.
1996- 4286,0 696,8 133,8 957,6 2717,4 362,1
2000 рр.
2001- 5090,4 588,8 77,0 780,7 5548,8 558,0
2005 рр.
2006- 5285,0 763,8 98,6 1159,0 8720,5 741,9
2009 рр.
* Джерело: [4].
Продуктивн1сть тваринництва за перюд впровадження орган1чно! системи землеробства виросла вдв1ч1. Та це т1льки кшьккний б1к справи, - не менш важливий I як1сний. На еколопчно безпечних кормах отримуеться еколог1чно безпечна продукц1я тваринництва. Впровадження грунтозахисно! бюлопчно! системи землеробства мае суттевий вплив на розвиток тваринницько! галуз1 [13].
Дослщжуване п1дприемство зосередило сво! ресурси I сили на вирощування велико! рогато! худоби, що призвело до пщвищення показника виробництва продукц1! та надо!в молока, а головне до збшьшення прибутку [4]. В1дносно догляду за тваринами, то щодобовий приркт худоби становить 900-950 грам1в. Попит на яловичину п1дприемства е стабшьним, а ц1ни задовольняють як
364
виробниюв, так \ споживач1в. В господарств1 для реал1заци переважно вщбираються тварин вагою 520-530 кшограм1в. Останшм часом пщприемство виконуе I спещальш замовлення на продаж переробним пщприемствам за стимулюючими цшами. Бичюв вагою 470-480 кг постачають для виробництва ел1тних ковбас I р1зних м'ясних делжатеав [11].
Таблиця 2
Виробництво 1 реал1защя продукцп тваринництва у ПП „АгроеколоНя"
Шишацького району Полтавсько'1 област1, 2007 - 2009 рр.
Вид продукцп 2007 р. 2009 р. Вироблено продукцп 2009 р. у % до 2007 р. Дохвд 2009 р. у % до 2007 р.
<и К .2 « о ¡3 ¡3 й 4 В о о Ч (н (н <и о О Вироб-лено продукцй, Ц Ч д ' * ^ ¡3 6 у к ^ н « ® & ч 8 * 'В о ^ <и И .2 * о ¡3 !3 й 4 В о о Ч (н (н <и о О Вироб-лено продукцп, Ц Ч И 2 ^ у к ^ н л « и в ч 8 * 'В о ^
ВРХ 2533 6897 3751 2918 7633 6861 110,7 182,9
Свиш 495 509 267 411 377 420 74,1 157,3
В1вщ 15 7 1 47 - - - -
Молоко 1502 82281 13612 1837 105361 19867 128,1 145,9
Дане агропщприемство не змогло виконати планове завдання, тому що жоден трудовий колектив не зм1г справитися з виконанням планових завдань з виробництва молока за мюяць. Зрозумшо, спещал1сти та кер1вники структурних пщроздшв можуть пояснити це вкрай несприятливими погодними умовами, що утруднили роботу тваринниюв, додали зайвих клопот1в з доставки корм1в та пщтримання надежного м1крокл1мату в тваринницьких примщеннях.
Таблиця 3
Виробництво тваринницько*1 продукцй' колективами ферм ПП „АгроеколоНя" Шишацького району Полтавсько1 област1 _на протяз1 мкяця_
Одержано молока фактично за мюяць, тонн
МТФ № 1 МТФ № 2 МТФ № 3 МТФ № 4 МТФ № 5 По пщприемству
156 206 - 191 251 844
Планове завдання, тонн
205 314 - 203 265 887
Вироблено м'яса ВРХ за мкяць, ц
177 163 127 133 198 797
Якби вищою була трудова та технолопчна дисциплша, кращою -оргашзащя виробничих процеав, думаеться, завдання були б виконаш, адже резерви для збшьшення виробництва молока були й надал1 залишаються. Про
365
них неодноразово говорилося кер1вниками на виробничих нарадах центр! управлшня пщприемства \ безпосередньо в трудових колективах. Тож важливо привести 1х у д1ю [13].
Таблиця 4
Рейтинг у галуз1 тваринництва за 2009 рж по шдприемствам
№ п/ Назва агроформувань Щ1льн. погол1в'я на 100 га с/г упдь Вироблено на 100 га с/г упдь Надш на фуражну корову валове виробництво продукци на 100 га с/г
п ВРХ Молока М'яса упдь я о
ч о и (D Я о S я мюце я мюце мюце тис.грн мюце
1 ПП ,, Агроеколопя" 93 2 1452 2 136 1 4563 1 243,58 2 2
2 TOB „BiKTopin-Агроекспо" 46 4 713 4 36 5 3534 5 97,91 4 4
3 СТОВ „Воскобшники" 112 1 1801 1 115 2 4332 2 267,58 1 1
4 TOB ,,АФ iM. Довженка" 31 6 610 5 27 6 4084 3 81,70 6 6
5 ПСП „Нива" 85 3 1095 3 75 3 3635 4 175,53 3 3
6 ЗАТ „Федунка" 45 5 578 6 45 4 3352 6 90,27 5 5
По району 52 X 878 X 53 X 4123 X 119,20 X X
Джерело: [13].
*
Не ва можливост! використали протягом мюяця { доглядач! молодняку та вщгод1вельних груп для пщвищення середньодобових прироста ваги велико! рогато! худоби. Нараз! вироблено по пщприемству близько 80 т м'яса. Галузь тваринництва паралельно д1е з галуззю рослинництва, що забезпечуе обов'язков! умови для оригшально! мод ел! оргашчного землеробства [1]. Тваринництво, кр1м основно! продукци - молока \ м'яса, дае значну кшьккть оргашки. Наявшсть чимало! частини упдь п1д травами, кормовими культурами стаб1л1зуе також склад 1 структуру грунту.
Переважно за рахунок галуз1 тваринництва господарство отримуе чистий прибуток. Молоко п1дприемства реал1зуеться вищим гатунком, виробляеться в 5 дошьних залах. Таким чином, завдяки кнуванню комп'ютерного банку даних у господарств1, е можлив1сть мати швидку I точну ¿нформац1ю про кожну ферму, а головне про кожну одиницю погол1в'я худоби, в результат! контролювання виробничих процес!в ! анал!зу !х. Враховуючи ц! явища, п!дприемство стае на один р!вень з лщером м'ясо-молочного виробництва Свропи.
366
Важливу роль для високих продуктивных показниюв мае також традицшний медогляд худоби. На жаль, Hi за яю корми тварину не змусиш розповшти про И симптоми i самопочуття. Тож для тако! нелегко! роботи е спещальш зоотехшчш та ветеринарш служби, що ретельно контролюють стан худоби, слщкують за вмктом в!тамш!в i проте!шв в кормах, роблять профшактичш заходи вщ таких хвороб як лейкоз, бруцельоз та шших.
Щодо продукцй тваринництва, то за окремими видами ще! продукцп ¿снуе загроза виткнення укра!нських виробниюв з укра!нського ринку, так як св!тов! цши значно нижч1 за внутршш, при цьому залежно вщ виду продукцп р1зниця становить вщ 10 до 90% [5].
Отже саме у тваринництв! доцшьно найбшьш широко використовувати Bci можлив! заходи державно! пщтримки, сконцентрувати увагу держави на застосуванш заход1в зелено! скриньки, яю могли б суттево вплинути на показники галузг Але результата не варто очжувати вже наступного дня [2].
Особливо знаючи те, що пщписавши угоду з СОТ, слщ бшьш уважно ставитися, розглядати i виконувати Ti зобов'язання яю е найбшьш актуальшшими при проведенш зовшшньоторгових операцш аграрного продукщею, особливо акцентувати увагу слщ на виконанш яюсних показниюв за св1товими стандартами. Хоч яккть е важливою ринковою характеристикою товару, але остаточне ршення щодо його придбання приймае споживач. Тому яккним можна вважати такий товар, який задовольняе оч1кування споживача i мае доступну для нього щну. Для врегулювання процесу перев1рки системи Мжнародною оргашзащею 3i стандартизаци (ISO) було затверджено cepiro м1жнародних стандарив МС ISO 900. В Укра!ш, як i в багатьох шших кра!нах, щ стандарти пщнесено до рангу нацюнальних. 1х використовують для оцшювання системи управлшня яюстю пщ час укладання контракт1в м1ж пщприемствами. Вимоги держави до системи управлшня якктю встановлено стандартом ДСТУ ISO 9001-2001. Вони е загальними i поширюються на Bci оргашзацп та сектори економжи [14].
В Укра!ш, за даними Нацюнально! академи аграрних наук, реал1зуеться лише 48 % генетичного потенщалу тварин. Головною причиною такого стану е низький р1вень год1вл1 комбшормами, по держав! вш складае лише 20 %. Соб1варт1сть тваринницько! продукцй дуже висока i буде зростати так як зерно дорожчае. Виробники м'ясно! продукцй зауважують, що держав! слщ м1няти стандарти оцшки тварин. Оцшювати треба не вагу, а вихщ м'яса. Лише за такого пщходу Украшський товаровиробник зможе забезпечити не лише потреби внутршнього ринку, а й конкурувати на зовшшньому [5].
Вщмша державно! фшансово! пщтримки галуз! тваринництва призвела до збшьшення ¿мпорту м'яса. В Украшу на лютий 2010/2011 маркетинговий piK Bci магазини i ринки завален! м'ясними виробами, а по ¿мпорту продовжують надходити низью сорти сировини i роблять експансш укра!нського ринку. В Укра!н! проходить нестабшьшсть ц!н на живих свиней [5]. Вони формуються в умовах надм!рного ¿мпорту свинини за демтнговими ц!нами та контрабандного ввезення м'ясних продукт!в.
367
Рис. 1. Питома вага ¡мпорту у фонд1 споживання свинини в УкраТш (тис. т.)*
* Джерело: [5].
За даними шституту НААН Украши, теля входження в СОТ офщшний ¿мпорт свинини невиправдано збшьшився, (рис. 1) особливо низьких сорт1в. Проблематикою е те що Украшська м'ясна промисловкть переробляе вщходи м'ясопереробних пщприемств шших кра!н, а в1тчизняна яюсна сировина не мае збуту. [5]
Весь спектр експортно! продукци по Укра!ш р1зномаштний, при цьому кожен регюн краши проводить самостшно зовшшньоторгов1 операцп, котр1 теля вступу в СОТ вимагають дотримання певних обов'язюв пщписано! угоди. Не стала винятком 1 Полтавська область. Так, за 2005 рр. - 2008 рр. зовтшня торпвля товарами в Полтавському регют була наступною (табл. 5).
Найбшьш кардинальним ршенням було б постачання малих модул1в переробно! промисловост1 (млишв, крупорушок, маслоробок, м'ясних I молочних цех1в) прямо в господарства, щоб вони могли постачати еколопчно безпечну продукцш безпосередньо в торгову мережу. Ще бшьш радикальним ршенням було б створення в Швшчно-Полтавському, еколопчно безпечному вщ забруднення радюнуклщами та важкими металами регют, асощаци господарств ¿з виробництва еколопчно безпечно! продукци для дитячого I д1етичного харчування. Проте для цього необхщне бажання переходу шших господарств
368
цього perioHy на еколопчно безпечш технологи бюлопчного землеробства з повною вщмовою вщ застосування пестицид1в, що б мало позитивш наслщки як в галуз1 рослинництва, так i тваринництва.
Таблиця 5
Зовшшня торпвля сшьськогосподарською та харчовою продукщею в Полтавському perioHi в середньому за 2005 р. - 2008 р., тис. дол. США)*
Експорт 1мпорт
частка
Вид продукци усього загальном у обсяз1, % усього часткау загальному обсяз1, вщсотюв
жив1 тварини,
продукти тваринного походження 5041,5 2,0 21860,1 17,5
продукти рослинного походження 79117,2 31,1 5490,7 4,4
жири та оли
тваринного або
рослинного походження 9058,7 3,6 X X
готов! харчов1 продукти 160787,3 63,3 97527,7 78,1
Разом 254004,7 100,0 124878,5 100,0
* Джерело: [10].
У практищ розвинених кра1н Заходу еколопчно безпечна продукщя закуповуеться за цшами в 2-3 рази вищими, шж звичайна. Для ведения оргашчного землеробства в вищевказаному perioHi еколопчно безпечна продукщя повинна купуватися за щною, мммум удв1ч1 вищою, шж звичайна. Тод1 й rnmi господарства пщуть на ризик, який уже подолало приватне пщприемство „Агроеколопя" Шишацького району Полтавсько! област1 [11].
1111 „Агроеколопя" акцентуе свою увагу на науково-виробничш д1яльност1, яка спрямована на захист земл1 вщ водно!, впрово! ерози, забруднення отрутомжатами, шшими шкщливими речовинами. Продукщя, що вирощуеться на грунтах господарства, е безпечною для дитячого i д1етичного харчування.
Дослщжуване господарство мае сертифкат TOB „Оргашк стандарт", який засвщчуе, що вищевказаний виробник був прошспектований i сертифшований вщповщно до Украшських стандарта оргашчного сшьськогосподарського виробництва та маркування сшьськогосподарсько! продукци та продукта харчування ,,БЮЛан". Розвиток галузей потребуе пщвищення продуктивное^ шляхом замши трудомктко! технологи катталомкткою, скороченням обсяпв виробництва, досягнутого екстенсивним
369
шляхом та збшьшення його за рахунок штенсифкацп виробництва. Це забезпечить конкурентоспроможшсть продукцй галуз1 на внутршньому та м1жнародному ринку [8].
1нформащя про цши, конкуренте, можлив1 канали збуту, вимоги щодо якосп та кшькосп продукцй, транспортування е найважлившими факторами. Маркетинг продукцй, И просування, пошук та розвиток нових, ефектившших канал1в збуту продукцй е найбшьш критичним важелем прибутковоси сшьськогосподарських товаровиробниюв. При цьому виробники мають використовувати прогресивш технолог!! та передовий досвщ (як в!тчизняний, так i закордонний) для того, щоб отримати найкращу продукц!ю, стаб!льн! канали збуту i, як результат, найвищий прибуток. Володшчи шформащею на ринку продукц!!, можна: 1) п!двищити середню ц!ну реашзацп: отримати перевагу над покупцем у переговорах завдяки знанию ц!н та тенденцш на товари в р!зних perioHax Укра!ни (ц!ни); 2)п!двищити середню цшу реашзацп: мати можлив!сть знайти альтернативн! канали збуту продукцй' (за винятком ситуац!й, коли фермер мае контакт на вирощування), в!дкрити нов! ринки та знайти нових покупщв (прайс-листи); 3) зб!льшити прибутков!сть, падбравши б!льш продуктивн! сорти з бшьш привабливими терм!нами дозр!вання (ц!ни, технолопчну шформацш); 4) отримати б!льший прибуток, плануючи виробництво саме тих вид!в продукцй, як! будуть користуватися найбшьшим попитом у анал!тичному роц!; 5) зменшити витрати часу на реал!зацш продукцй: використовувати систему засоб!в поширення шформаци (1нтернет, спец!ал!зован! видання); 6) зменшити витрати вивчаючи досв!д та рекомендаци фах!вц!в, учасник!в ринку (технолопчна та маркетингова ¿нформац!я).
Висновки. Отже, система безпеки продукт!в харчування Украши переважае пер!од посткризового життя. Важливою особлив!стю цього процесу е те, що стимули для зм!н надходять ззовн!. Мова йде про пристосування до европейських п!дход!в у забезпеченш якост!, зокрема через часткове перенесения вщповщальност! за безпеку продовольства з держави на виробник!в.
У зв'язку з тим, що на зовшшньому i на внутр!шньому ринках зростае попит на продукц!ю харчування, а саме на еколопчно чисту продукцш, в Укра!н!, зокрема в Полтавськш облает! господарства як! працюють без xiMÜ, так! як ПП „Агроеколопя", зосереджують сво! зусилля на ефективному використанн! земл! i агротехн!ки, де поля одержують орган!чн! добрива завдяки бюти i сидерат!в. Вивчення заруб!жного досв!ду первинного обл!ку молока, евщчить про доц!льн!сть i можливють в!дмови в!д складання первинних докуменпв в умовах повно! автоматизац!! в Украм. Враховуючи перспективи ¡нтеграцй нацюнального с!льського господарства в св!товий екожмчний npocTip, розвиток обл!ку повинен грунтуватися на комплексн!й його автоматизацй, що сприятиме п!двищенню оперативност! обл!ку.
Л1тература
1. Антонець С.С., Антонець A.C., Писаренко В.М. та iHmi. Оргашчне землеробство: з досв!ду ПП „Агроеколопя" Шишацького району Полтавсько! облает!. Практичш рекомендацй / С.С. Антонець та iHmi / Полтава: РВВ ПДАА, 2010. - 200 с.
370
2. Кваша С.М. д.е.н., член-кореспондент УААН, академк-секретар вщдшення аграрно! економши та земельних вщносин, УААН [Електронний ресурс] Вступ до СОТ: перспективи для аграрного сектора економши Украши/ С.М. Кваша // Облк i фшанси АПК: 1.03.2008 бухгалтерський портал @ 2011 -режим доступу: http://magazine.faaf.org.ua/content/view/788.
3. Кобута I.B. Ощнка впливу вступу Украши до СОТ на OKpeMi ринки сшьськогосподарсько! продукци / I.B. Кобута, О.Л. Шевцов // Економша АПК 2007. - № 1. - С. 127-135.
4. Кошова Л.М., Мерефа A.C. М1жнародний аспект впровадження шновацшних технологш у виробництво еколопчно чисто! продукци 1111 „Агроеколопя" / Л.М. Кошова, A.C. Мерефа // 1нновацшна економка. -2010. - № 5. - С. 23.
5. Петрушенко М. Виробникам пщсовують дедал1 бшьшу „свиню" Проблема. Як вписати нацюнальне тваринництво у глобальну економ1ку. -„Урядовий кур'ер" № 11 вщ 22 лютого 2011 р.
6. Наслщки вступу до СОТ для украшсько! економши: оц1нка цшово! конкурентоспроможност1: досл1дження Анал1тично-дорадчого Центру Блакитно! стр1чки Програми розвитку ОО в Укра1т / [А. Баяр, I. Кобута, С. Шкарбан, О. Шевцов].
7. Опара М.М. Досв1д бюлопчного землеробства: [ПП ,,Аргоеколог1я"] / М.М. Опара // Агров1сник. - 2006. - № 2. - С. 29.
8. Офщшний веб-сайт „Food and Veterinary Office". [Електронний ресурс]. -Режим flocTyny:http//ec. europa.eu/food/fvo/act_getPDF.cfm?PDF_ID=7945.
9. Протасова Л.В. Анал1з виробництва та молочних продукт1в в Укра!н1 / Л.В. Протасова // Проблеми теорн та методолог!! бухгалтерського обл1ку, контролю i анал1зу. - 2010. - № 1 (16). - С. 230.
10. Статистичний щор1чник Полтавсько! област1 за 2008 piK. Державний ком1тет статистики Укра!ни головне управлшня статистики у Полтавськ1й област1 -Полтава 2009. [Електронний ресурс]. - Режим flocTyny:www.poltavastat.gov.ua.
11. Пуговиця М. Поле нашого болю: [Про ПП „Агроеколопя"] / М. Пуговиця // Л1тературна Укра!на. - 2007. - 24 травня. - С.1,3.
12. Тур Т. Залишаються л1дерами / Т. Тур // АгроЕко. - 2009. - 30 жовтня.
- С.1.
13. Хоролець Д.М. Рейтинг у галуз1 тваринництва за 2009 рк./ Д.М. Хоролець // Сшьське життя. - 2009. - № 46. - 13 листопада. - С. 5.
14. Шпичак О.М. Економшо-оргашзацшш проблеми якост1 с1льськогосподарсько! продукци та продовольства / О.М. Шпичак // Економка АПК. - 2010. - № 11. - С. 58.
371
Summary Koshova L. M.
Poltava state agrarian academy
PROVIDING OF QUALITY OF PRODUCTS OF STOCK-RAISING IN UKRAINE ACCORDINGLY TO REQUIREMENTS OF WTO
Annotation. Ukraine is one of the ten largest milk producers in the world. The export orientation of post-Soviet markets and low solvency of domestic consumers: do not set high standards for quality products. Lack of organized system to track unauthorized content antibiotics and control of animal health unclear division of state control of quality and safety are major issues that were noted during inspections of the Office of Food and Veterinary Service of the European Commission (FVO) in 2008/ 2009.
CmammH nadiûwm do pedai^iï 31.03.2011 p.
372
