CC BY
114
Ф1ЛОСОФ1Я
УДК 14: (З16.48 + 316.83)
докт. фтос. н., проф. О.Г.Данильян
ПРОТИР1ЧЧЯ ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ В ТРАНЗИТИВНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1 ТА М1ЖЦИВ1Л1ЗАЦШШ
КОНФЛ1КТИ
У статт1 розглядаеться культура як складна система, що м1стить безл1ч елемент1в I р1втв, а також особливост1 формування духовног культури в перех1дних сощальних системах. Анал1зуються основт протиргччя, як1 виникають у сфер1 культури в процес1 трансформаци сустльства, форми I типи гхнього прояву. Здтснюеться пор1вняльний анал1з категорт "субкультура" I "контркультура", а також розглядаються основт положення концепцИ С.Ханттгтона про конфл1кт цившзацт. Робиться висновок про необх1дн1сть глибокого вивчення протиргч у сфер1 культури транзитивного сустльства з метою мШм1зацИ 1хн1х негативних насл1дк1в.
Ключовi слова: розвиток культури, транзитивне сустльство, протиргччя у сфер1 культури, субкультура, контркультура, м1жцив1л1зац1йн1 конфл1кти.
Актуальшсть проблемы. Вщомо, що трансформащя сустльства вщ одте!' форми суспшьно-полггичного буття до шшо! закономiрно викликае загострення сощальних протирiч у в^х сферах життя сустльства, у тому чи^ й у сферi культури. Суспшьству доводитися платити за загострення протирiч у сферi культури високу щну: наслщком 1'х стали етична деградащя, настання бездуховности речовизм, поширення шаблонно!' псевдокультури. Водночас формування культури в транзитивному суспшьств^ у тому чи^ й укра'нському, е достатньо складним i суперечливим завданням. З одного боку, створення демократично!', сощально!, правово!' держави припускае достатньо високий рiвень культури населення; з шшого боку, в транзитивному суспшьств^ як правило, вщсутт необхщт умови для формування культури населення. Тому не випадково проблема протирiч у сферi культури в транзитивному суспiльствi е сьогодт особливо актуальною. Достатньо злободенним е i питання про цивтзацшний розлом свггово! спшьноти, про зггкнення мiж захщною цивiлiзацiею (соцiокультурою) та шшими цивiлiзацiями сучасностi.
Анал1з основных джерел i публЫацИ Конфлштогент процеси, притамант сучасним транзитивним державам, значно тдсилили увагу дослщниюв багатьох краш як до проблеми власне сощальних протирiч, так i до протирiч процесу розвитку культури. Це сприяло появi щкавих робiт, в яких пею чи iншою мiрою дослiджуються прояви протирiч у сферi культури перехщного суспiльства (П.Кеннедi, М.М.Гуревiчов, М.С.Бургiн, С.Стоянович, Е.Тоффлер, Ф.Фукуяма, М.Х.Фарукшин, А.Н.Юртаев та ш.), в тому числi i в мiжетнiчнiй, мiжцивiлiзацiйнiй сферах (В.К.Волков, Дж. Мейс, С.Хантшгтон, В.Л.Хеслi та ш.). Проте проблема залишаеться дуже важливою для украшського суспiльства i вимагае подальшого вивчення.
Формулювання щлей. У статт передбачаеться розглянути культуру як складну систему, що складаеться з безлiчi елементiв i рiвнiв; проаналiзувати основнi протирiччя, якi виникають у сферi культури в процес трансформацп суспiльства, а також форми i типи 1хнього прояву. Ставиться також завдання здшснити порiвняльний аналiз категорiй "субкультура" i "контркультура"; передбачаеться розглянути вiдомi положення концепцп С.Хантшгтона про конфлiкт цивiлiзацiй з позицп протирiч, що виникають у сферi культури в процесi трансформацп' сустльства.
Вiдомо, що культура будь-якого сустльства, у тому чи^ i посттоталггарного, е складною системою, елементами (тдсистемами) яко! е традицiйнi й шноващйт культурнi форми, субкультури рiзних сощальних прошарюв, груп, етносiв, релiгiйних конфесш. У цiй системi розрiзняють також певш рiвнi: елiтну культуру, народну культуру, масову культуру [1].
Ус сощокультурт елементи об'еднуються в едину систему на основi загальнозначущих для даного сустльства щнностей, якi е певним фундаментом, на якому базуеться культурна рiзноманiтнiсть. Найважлившими консолiдуючими засадами сустльства, "полем тяжшня", що об'еднуе його суб'ек^в в единий сощокультурний органiзм, е: спiльнiсть юторп, економiчного життя, психiчних якостей, мови, релтйних i етичних цiнностей тощо. Загальнозначушд цiнностi ей у рiзних сощокультурних системах. Ця множина загальних рис, властивостей культур рiзних народiв, етно^в, що дозволяе зробити висновок про глобалiзацiю культури людства, одержала назву культурних утверсалш (Дж. Мердок) [2, с.45-46].
Окрiм певних рис едносп, мiж елементами сощокультурно! системи, а також мiж культурами в цшому, iснують певнi вiдмiнностi, як в процес взаемоди суб'ектiв суспiльства можуть перебувати в рiзних станах: вщ гармони до конфлiкту. Найтиповiшими видами конфл^у у сферi культури е: колiзiя мiж традицiйними й шновацшними формами в II розвитку, аномiя, культурне вiдставання (культурний розрив), з^кнення соцiокультурноI системи i субкультури, мiжцивiлiзацiйнi (мiжсоцiокультурнi) конфлiкти тощо.
Розвиток культури е складним, суперечливим процесом. У ньому мають м^це як традицшш форми, зв'язок з рашше досягнутими цшностями культури, так i iнновацiйнi форми, що сприяють розвитку. Традицiйнi та iнновацiйнi форми в культурi - дiалектично взаемопов'язаш явища, якi багато в чому визначають процес 11 розвитку [3]. в вс пiдстави стверджувати, що рухома, шновацшна сторона в культурi пов'язана з проблемами та конфлштними ситуацiями в 11 розвитку i визначаеться реальними суперечностями суспiльного життя.
Пiд час змiни соцiально-економiчноl основи життя суспшьства або виникненнi нових потреб в житт соцiальних систем старi культурнi традицп вже не в змозi виконувати свою регулятивну функщю, що призводить до появи культурних шновацш. Iнновацiйнi i традицшш культурш цiнностi, як правило, сшв^нують разом якийсь час, в ходi якого старi культурнi форми поступово витюняються або трансформуються. Конфлiкт, що виникае мiж культурними цiнностями, як протистоять мiж собою, гостро переживаеться людьми, оскшьки замiна старо! традицп на нову пов'язана з ламанням культурного стереотипу.
В умовах сощально-полггичних, економiчних криз суспiльства, в перехiднi перюди його розвитку (наприклад, в посттотал^арних системах), коли руйнацiя старо!, традицшно! культури набагато випереджае процес генерацп iнновацiйних культурних форм, виникае культурна аномiя. Пiд аномiею маеться на увазi порушення едностi культурного процесу, стан цшшсно-нормативного вакууму в суспiльствi (Е.Дюркгейм), внаслiдок чого традицiйнi культурш норми i цiнностi вже не працюють, а iнновацiйнi вiдсутнi або ще не повнiстю встановилися [4, с.34]. Культурна аномiя в сощальних системах на пострадянському просторi призводить до етично! деградацп суспiльства, настання бездуховности речовизму, поширенню шаблонно! псевдокультури.
Важливим компонентом культури е духовна культура, яка виконуе особливу роль в процес трансформацп суспiльства. Якщо суспiльства тоталiтарного й авторитарного титв для пiдтримки гомогенност соцiально! системи, пiдвищення !! стшкост i керованостi використовують метод придушення небажаних цiнностей та iнтересiв, ушфшацп основних компонентiв духовно! культури, то перехщш соцiальнi системи втрачають штучний монiзм цiнностей та iнтересiв, м^це якого починае займати плюралiзм нових орiентацiй. Проте такий псевдоплюралiзм, не заснований на консенсус з приводу базових, життево важливих для суспшьства щнностях та штересах, призводить не до вдосконалення сощуму i його консолщацп, а до розвитку його за найдраматичшшим сценарiем. Одна частина суспшьства прагне повернутися до колишньо! едност^ гомогенностi, iнша бажае ще бшьшо! плюралiзацi! сфери духовно! культури, щнностей та iнтересiв, заперечуючи моральний контроль i оцiнки, вважаючи вищим благом iснування самий плюралiзм.
Тому, KpiM соцiальних, економiчних, полiтичних nporapi4, в таких системах 3aKOHOMipHO загострюються i cynepe4HOCTi у сферi духовно" культури [5, с.27-43].
В умовах змши суспiльно-полiтичного ладу найшвидших змш зазнають полiтична та економiчна сфери. Духовт цiнностi суспiльства також змшюються достатньо швидко, проте ïm властива бшьша фундаментальнiсть, iснування в латентнш формi. Найiстотнiшi зрушення у сферi духовноï культури спостерiгаються в скорочент розриву мiж теоретичною i буденною свiдомiстю. Остання починае оперативнiше реагувати на актуальт життевi проблеми, однак iз запiзненням реагуе на поди у сферi теоретичноï свiдомостi. Врештьрешт спiввiдношення теоретичноï i буденноï свщомост визначаеться не швидкiстю "хньо"' трансформацп, а щаблем, на якому в даний момент тривае щеолопчний процес в суспшьствь Якщо взяти до уваги традицшну чотириетапну диференцiацiю даного процесу (акумулящя, розробка, пропаганда, офiцiалiзацiя), то можна констатувати, що бшьшють транзитивних держав на даний час перебувае тшьки на другому етат, що зумовлюе згадане вище стввщношення, а також гостроту iдеологiчних протирiч.
Особливiсть формування духовно!" культури в перехщних соцiальних системах полягае також i у тому, що в даний перюд в нш вщтворюються i вступають в гостру боротьбу форми свщомост^ кожна з яких в розвиненому виглядi характеризуе певний ^торичний етап. Це авторитарна i лiберально-демократична, комунiстична й антикомунiстична, релтйна й ате"стична, етатистська й анархютська форми свiдомостi. Це призводить до небезпечно" поляризацiï духовно" культури сустльства, виникнення в нш екстремiстських рухiв рiзноманiтного гатунку, що актуалiзуе суперечност в iнших сферах життя сустльства та ускладнюе "хне розв'язання.
1ншим, неусувним в сучасних умовах конфлштом в розвитку культури, е конфлшт мiж ïï основними формами, частинами, тобто мiж матерiальною i духовною культурою. Цей конфлшт мае назву культурного вщставання (культурного розриву). Найвидатнiшi представники концепцiï "сощокультурного вщставання" О.Огберн, Л.Уайт, А^ркандт зазначали, що накопичення шновацшних форм культури вiдбуваеться в постшно зростаючому темпi; рiзнi сфери сучасно" культури розвиваються з неоднаковою швидкiстю. Наприклад, матерiальна культура розвиваеться вщносно швидко, а духовна ("адаптивна") - повшьшше. Звiдси виникають значн культурнi вiдставання в духовному житт суспiльства, тобто конфлiкт у сферi культури. Необхiдно також зазначити, що у рядi випадкiв фiксуеться i зворотний феномен, коли на певному часовому iнтервалi духовна культура випереджае матерiальну [6, с.45-52].
У будь-якому суспiльствi разом з елементами загальнолюдсько" культури i домiнуючою соцiокультурною системою (суперкультурою)
можна виокремити i субкультури (тдкультури) - культурш зразки, що !х використовують суб'екти суспiльства як антипод пашвним цiнностям. Iнодi такi моделi культури, що формуються пiд впливом етшчного походження, релiгi!, способу життя тощо, знаходяться в сташ конфлшту з суперкультурою, тобто е контркультурою.
Прийнято вважати, що виникнення субкультур пов'язане з певним рiвнем розвитку суспшьства. 1снуе також точка зору, що субкультури вщсутш в примггивних формах суспiльного буття. Iнодi цей момент акцентують ще бшьше, вважаючи, що субкультури - сучасне породження мюького устрою життя. Думаеться, що причин для виникнення субкультур чимало i певною мiрою вони мають загальнозначущий характер, проте через певш обставини увагу на них стали звертати тшьки останшм часом.
Субкультура - це необов'язково негативна характеристика; важливим нюансом !! зм^ту е момент шшост^ несхожосп, неспшьност в розвитку цшшсних переваг за певно! самостiйностi i навiть автономностi. Субкультура мае два рiзновиди: традицiоналiстська субкультура й шновацшно-авангардна субкультура.
Особливiстю першого виду субкультури е те, що вона не претендуе на замщення собою пашвно! культури, витiснення !! як даность Така субкультура негативним ставленням до пашвних культурних норм не вiдрiзняеться. Вона, як правило, спокшно уживаеться з iснуючими настановами сустльно! культури, займаючи свое мюце в !! структурi.
До традицюнал^тсько! субкультури можна вiднести маргiнальнi культури. Маргшальшсть - поняття, що вказуе на промiжнiсть, неадаптивнiсть, "пограничшсть" становища людини мiж якими-небудь соцiальними групами. Спочатку цей термш використовувався для позначення сощально-психолопчних наслiдкiв неповно! адаптацп мiгрантiв з сiльських районiв до вимог мюького способу життя. Згодом термш набув ширшого значення. До маргшальних субкультур, наприклад, вiдносять "культурш пбриди", що виявилися мiж домшуючою соцiальною групою, яка не приймае !х повнiстю, i групою походження, що !х вiдштовхуе. Пiд маргшалами також мають на увазi шдивадв, що втратили соцiальнi зв'язки i не вписалися в певну соцюкультурну ситуацiю (наприклад: деякi мiгранти, ем^ранти у першому поколiннi, бiженцi тощо) [7, с.220].
Особливiсть iнновацiйно-авангардно! субкультури полягае в наступному. Iнодi в культурi складаються ситуац^, коли локальш комплекси цiнностей починають претендувати на якусь ушверсальшсть. Вони виходять за рамки власного культурного середовища, сповщають новi цiннiснi i практичнi настанови для широких сощальних спiльнот. В цьому випадку говорять не про субкультуру, а використовують термш «контркультура». Поняття контркультури акцентуе момент вираженого
протистояння фундаментальних щншсних настанов стосовно пашвно" культури.
Автором термша "контркультура" е американський сощолог Теодор Роззак, який шд час студентсько" революцп 60-х рр. ХХ ст. в США так назвав культуру, створену молодими i протилежну культурi батьюв. Для класично" контркультури характерна вщмова вщ сталих соцiальних цiнностей, моральних норм i iдеалiв, стандартiв та стереотишв масово" культури, а також способу життя, в основi якого лежить установка на респектабельшсть, соцiальний престиж, матерiальне благополуччя. Вiдмова, як правило, виражаеться в негативiзмi щодо культурних досягнень людства та екстравагантнш манерi мислення, вiдчуття, спiлкування. Культ розуму i науки замшюеться культом несвщомого прояву природних пристрастей i мютичного екстазу душi; пуританська мораль - вщвертютю iнтимних зв'язкiв; праця - масовими орпями, наркоманiею тощо. Протест проти "масового сустльства" i масово" культури одержав практичне завершення в оргашзацп рiзних комун, в яких мав здшснюватися прояв iстинно гуманного ставлення людини до св^у, шших людей i до себе [8, с.265-266].
Сьогоднi контркультурою, крiм розумшня ïï як форми виразу духовного протесту проти культури iндустрiально розвинених краш, що набула поширення серед частини молодi Заходу в 60-70-х рр. ХХ столтя, стали вважати будь-як протиставлення фундаментальним цiнностям пашвно" культури. Контркультура - це така субкультура, яка не просто вiдрiзняеться вщ домiнуючоï культури, але протистоггь, перебувае в конфлiктi з пашвними цiнностями.
Отже, субкультура i контркультура - явища спорiдненi, але не тотожш. Субкультура е ширшою дефшвдею, нiж контркультура. Проте iнодi провести чггю вiдмiнностi мiж субкультурою i контркультурою складно або неможливо. У таких випадках на рiвних правах до одного явища застосовують обидвi назви.
У сучасному суспiльствi в процес його трансформацп постшно виникають i проявляють себе найрiзноманiтнiшi субкультури, яю без особливих сумнiвiв можна квалiфiкувати як контркультури.
Дедалi актуальшшою в сучасних умовах стае питання про цивтзацшний розлом свiтовоï спшьноти, про зiткнення мiж захiдною цивтзащею (соцiокультурою) та iншими цивiлiзацiями сучасность Автор цiеï гiпотези, вiдомий американський полгголог С.Хантiнгтон, стверджуе, що в свт, який народжуеться, основним джерелом конфлш^в буде не економiка, полггика, iдеологiя, а культура, зiткнення цивтзацш. "Нацiя-держава залишаеться головною дiйовою особою в мiжнародних справах, але значушд конфлiкти глобально" полiтики розгортатимуться мiж нацiями i групами, що належать до рiзних цивiлiзацiй. Зiткнення цивтзацш стане домiнуючим чинником свiтовоï полггики. Лiнiï розлому мiж цивiлiзацiями - це i е лшп майбутнiх фронтiв" [9, с.33]. Ця
концепщя, сформульована на початку 90-х рр. минулого столтя, в новому тисячол^т одержала серйозну доказову базу. Достатньо переконливо ще! Хантшгтона пояснюють i "розлом" мiж жителями захщно! i схiдно! Укра!ни з питань ставлення до рiзних полiтичних партш, магiстральних напрямiв розвитку кра!ни, вступу Укра!ни до НАТО тощо.
Зростання конфлштност у взаемостосунках мiж рiзними цивiлiзацiями Хантiнгтон обумовлюе декiлькома причинами. По-перше, вщмшност мiж цивiлiзацiями не тшьки реально iснують в вторичному досвiдi, мовi, культурi, релiгi!, але й мають глибоке коршня. Вони набагато бшьш значущi, нiж вщмшност мiж iдеологiями або полiтичними режимами. Вщмшност не обов'язково ведуть до конфлш^в, а конфлiкти не обов'язково переростають в насильство. Проте слщ пам'ятати, що протягом сторiч саме вщмшност мiж цивiлiзацiями породжували найзапеклiшi i тривалiшi конфлiкти.
По-друге, внаслщок прогресу iнформацiйно-транспортних засобiв, пiдвищення вщкритост кра!н взаемодiя мiж народами рiзних цивiлiзацiй постiйно зростае, що, з одного боку, тдсилюе !хню самосвщомють, а з iншого боку, свщом^ть вiдмiнностей мiж ними, що, на думку Хантшгтона, "консервуе" цi вщмшност i часто супутню !м ворожють та недовiр'я, що сягають глибини стол^ь.
По-трете, в багатьох кра!нах процеси економiчно! i соцiально! модершзацп, вiдриваючи людей вiд одвiчних джерел самобутносп, створюють умови для вщродження релiгiйних вiдчуттiв, об'еднання населення на основi причетностi до певних релтйних рухiв, часто фундаменталiстського гатунку, що iнодi викликае неприязне ставлення до представниюв iнших релiгiй, культур, свiтоглядiв.
По-четверте, поглиблення цивiлiзацiйного розлому вщбуваеться i завдяки подвiйнiй ролi Заходу. В даний час захщна цившзащя знаходиться на вершинi свое! економiчно!, полiтично!, вiйськово! могутностi, що викликае в багатьох кра!нах неприйняття захщних iдеалiв, вiдторгнення культурних цiнностей, повернення до витоюв власного нацiонального буття. Цей феномен виявляеться в таких явищах, як "азiатизацiя" - в Японп, "шду!защя" - в 1ндп, "туземiзацiя" мiсцевих елiт - у кра!нах Азп, Африки, представники яких, здобувши осв^у в Оксфордi, Сорбонш тощо, були свого часу головними провщниками захiдного впливу.
По-п'яте, культурш (цивiлiзацiйнi) особливостi i вiдмiнностi е якнайменше рухомими; тому, на вщмшу вщ полiтичних i економiчних протирiч, вони не так легко тддаються гармонiзацi!, примиренню, компромiсам. У кра!нах пострадянського простору, пiдкреслюе Хантiнгтон, комушсти можуть стати демократами, багатi - бщними i навпаки, але рошяни при всьому бажаннi не можуть стати естонцями, а азербайджанщ - вiрменами. Тому, якщо в класових або iдеологiчних конфлiктах ключовим питанням було:
"На чийому ти бощ?" i iснувала можливiсть вибору, то в мiжцивiлiзацiйних зiткненнях питання лунае iнакше: "Хто ти такий?". На це питання, що передбачае певну етнiчну або релтйну належнiсть, неправильна вiдповiдь може означати смерть. Нарешт^ мiжцивiлiзацiйним конфл^ам сприяе i зростаючий економiчний регюнашзм.
Припинення iснування iдеологiзованих держав у Схщнш Gвропi i на територп колишнього СРСР, наголошуеться в дослщженш американського полiтолога, спричинило висунення на переднш план традицiйних форм етшчно! iдентичностi та протирiч. Тому вщмшност в культурi i релт! в посттотал^арних державах (i помiж ними) породжують розбiжностi з широкого кола полггичних питань, будь то права людини або емiграцiя, комерцiя або еколопя, а географiчна близькiсть стимулюе взаемнi територiальнi претензп.
Таким чином, "конфлшт цивiлiзацiй розгортаеться на двох рiвнях. На мiкрорiвнi групи, що мешкають уздовж лiнiй розлому мiж цивiлiзацiями, ведуть боротьбу, часто кровопролитну, за землю i владу один над одним. На макрорiвнi кра'ни, що належать до рiзних цившзацш, змагаються через вплив у вшськовш i економiчнiй сферi, борються за контроль над мiжнародними органiзацiями i третiми кра'нами, прагнучи затвердити власш полiтичнi i релiгiйнi цiнностi" [8, с.37].
Як висновок можна констатувати, що сощальш трансформацп закономiрно викликають загострення протирiч у всiх сферах життя сустльства, у тому чи^ й у сферi культури. Тому складт соцiальнi процеси в сучасному свт неможливо рацiонально пояснити, а тим бшьше ефективно ними управляти без розумшня ролi в 1хнш динамiцi соцiальних протирiч у всьому 1'хньому рiзноманiттi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Пелипенко А.А. Культура как система / А.Пелипенко, И.Яковенко. - М.: «Языки русской культуры», 1998. - 376 с.
2. Смелзер Н. Социология / Н.Смелзер; пер. с англ. З.П.Вольская; ред. В.А.Ядов. -М.: Феникс, 1994. - С.45-46.
3. Гуревич П. Фундаментализм и модернизм как культурные ориентации / П.Гуревич // Общественные науки и современность. - 1995. - №4. - С.154-162.
4. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Э.Дюркгейм; пер. с фр. А.Б.Гофмана. - М.: Наука, 1991. - 431 с.
5. Див.: Данильян О.Г. Сощальш протир1ччя у посттотал1тарних системах: методолопя дослщження та розв'язання / О.Г.Данильян. - Харк1в: Основа, 1998. - 253 с.
6. Ерасов Б. С. Социальная культурология / Б.С.Ерасов. М.: Аспект-Пресс, 1997. -
341 с.
7. Тараненко В.М., Тищенко В.Н. Культурология / Под ред. д-ра филос. наук, проф. О.Г.Данильяна: [учебник для вузов]. - Х.: Коллегиум, 2008. - 500 с.
8. Сучасний словник 1з суспшьних наук / За ред. О.Г.Данильяна, М.1.Панова. - Х.: Прапор, 2006. - 432 с.
9. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? / С.Хантингтон // Полис. - 1994. -№1. - С.33-48.
ПРОТИВОРЕЧИЯ ПРОЦЕССА РАЗВИТИЯ КУЛЬТУРЫ В ТРАНЗИТИВНОМ ОБЩЕСТВЕ И МЕЖЦИВИЛИЗАЦИОННЫЕ КОНФЛИКТИ
Данильян О.Г.
В статье рассматривается культура как сложная система, состоящая их множества элементов и уровней, а также особенности формирования духовной культуры в переходных социальных системах. Анализируются основные противоречия, которые возникают в сфере культуры в процессе трансформации общества, их формы и типы проявления. Осуществляется сравнительный анализ категорий «субкультура» и «контркультура», а также рассматриваются положения концепции С.Хантингтона о конфликте цивилизаций. Делается вывод о необходимости глубокого изучения противоречий в сфере культуры транзитивного общества с целью минимизации их негативных последствий.
Ключевые слова: развитие культуры, транзитивное общество, противоречия в сфере культуры, субкультура, контркультура, межцивилизационые конфликты.
CONTRADICTIONS OF PROCESS OF CULTURE DEVELOPMENT IN TRANSITIONAL SOCIETY AND INTERCIVILIZATION CONFLICTS
Danilyan O.G.
A culture as a complicated system, which contains a great number of elements and levels, and also features of forming of spiritual culture, in the transitional frames of society is exposed in the article. Basic contradictions, which arise up in the field of culture in the process of transformation of society, their forms and types, are analysed. The comparative analysis "subculture" and "contrculture" is carried out and also the Huntington's is drawn about the necessity of study of contradictions in the field of culture of transitional society, with the purpose of minimization of their negative consequences.
Keywords: development of culture, transitional society, contradictions in the field of culture, subculture, contrculture, intercivilization conflicts.
УДК 37:316.722
доктор фЫософи, проф. С.М.Мануйлов
ЕСТЕТИЧНА КУЛЬТУРА ЯК ЗМ1СТ ОСВ1ТИ МАЙБУТНЬОГО ФАХ1ВЦЯ ПРАВА
У статт1 зроблена спроба уточнения сутностг й зм1сту естетичног культури в контекст1 зм1сту освгти фах1вц1в права. Зазначаеться, що сьогодт на перший план виходять процеси самовизначення особою власних цттсних ор1ентир1в на основ1 безпосередньог ¡нтеграци культурних цтностей, що набувають характеру етичного та естетичного вим1ру буття. Шдкреслюеться, що естетична культура мае стати ц1нн1сно-зм1стовною основою освтнього процесу у сучаснт вищт освт1 Украгни з тдготовки майбуттх фах1вц1в права.
Ключовi слова: естетична культура, право, осв1тн1й процес, мистецтво, виховання.
